Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Розвідка і розмінування доріг, районів розташування і водних перешкод
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Лекція
Предмет:
Інші
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
ЗАТВЕРДЖУЮ
ТВП начальника кафедри інженерних загороджень
підполковник
Р.А.Миколайчук
“______”_______________2005р.
ЛЕКЦІЯ
з дисциплін „Інженерні загородження”
Тема № 6 “Розвідка і розмінування доріг, районів розташування і водних перешкод”.
Заняття № 1 “Розвідка і розмінування доріг, районів розташування і водних перешкод”
Автор: підполковник Бамбуляк М.П.
Розглянуто на засіданні кафедри (предметно-методичної комісії)
протокол №________ від “____”_________2005р.
м. Кам’янець-Подільський
2005р.
Тема № 6 “Розвідка і розмінування доріг, районів розташування і водних перешкод”.
Заняття № 1 “Розвідка і розмінування доріг, районів розташування і водних перешкод”
Час: - 2 години.
Навчальні питання:
1. Мінування автомобільних доріг. Вибір ділянки мінування дороги. Мінування дороги протитанковими мінами. Порядок розмінування доріг.
2. Перевірка місцевості на наявність мін і боєприпасів, що невибухнули.
3. Призначення МП, установлених на водних перешкодах. Способи установлення мін у воді на березі. Мінування бродів.
4. Розвідка МВЗ на водних перешкодах і пророблення проходів у них. Позначення проходів.
Висновок.
Література:
1. Руководство по устройству и преодолению инженерных заграждений.
2. Рекомендации по устройству минно-взрывных заграждений.
3. Методическое пособие по специальной подготовке (инженерные заграждения).
4. Рекомендации по составу учебно-материальной базы при подготовке специалистов инженерных войск для 40А. Рис. 25-31, с. 76-85.
5. Опыт боевых действий в горно-пустынной местности.
6. Заграждения на дорожном направлении (учебное пособие).
Наочні посібники і технічні засоби:
Плакати та слайди.
Графопроектор.
ВСТУП
Досвід Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років показав, що інженерні міни є грізною зброєю, яка здатна знищити живу силу і бойову техніку противника.
В початковий період війни, коли Радянська Армія була змушена залишити територію нашої Батьківщини, сапери відходячи останніми, мінували автомобільні дороги та залізниці, аеродроми і промислові підприємства. Часто при цьому застосовувались міни сповільненої дії.
Під час боїв під Харковом на дорогах, що вели до нього, крім протитанкових і протипіхотних мін, було встановлено 475 мін сповільненої дії. Для мінування доріг застосовувалось проти транспортні міни із вібраційними замикачами, а для руйнування і повторного підривання відновлених противником об’єктів, на дорогах встановлювались МСД із певним терміном сповільнення.
Всього в районі Харкова було встановлено тільки МСД біля 2000 шт. Терміни сповільнення були встановлені так, щоб вибухи відбувалися щоденно і в різних місцях. В результаті вибухів мін в районі Харкова пущену під відкіс 106 потягів, повторно зруйновано 9 відновлених мостів, знищено 75 автомашин і три танка, зруйновано 9 ангарів на аеродромах, завдані втрати у живій силі. Тільки у самому Харкові противник на мінах втратив 2300 солдатів і офіцерів.
Набутий в роки війни досвід успішно розвивається у післявоєнний період в процесі бойової підготовки як в умовах застосування зброї масового ураження, так і тільки із застосуванням звичайних засобів.
У сучасних умовах, коли дивізії а армій імовірних противників мають у своєму складі 200-300 танків, 1500-2000 автомобілів і бронетранспортерів, вони більше, ніж раніше, потребують доріг.
Так, дивізія США, яка наступає у смузі до 20м, необхідно не менше 2-3 шляхів.
Тому з метою не допустити використання противником наявної мережі доріг, вони повинні руйнуватись або мінуватися. Для того, щоб успішно виконати це завдання і завдати противнику максимальних втрат, необхідно знати прийоми і способи мінування доріг, дорожніх споруд, населених пунктів, аеродромів та об’єктів на них.
Способи руйнування доріг, мостів водопропускних труб вивчені на заняттях по вибуховій справі, а решта будуть на даному занятті.
1. Мінування автомобільних доріг. Вибір ділянки мінування дороги. Мінування дороги протитанковими мінами. Порядок розмінування доріг.
На Західному ТВД система загороджень має чітко виражений протитанковий характер, основними видами мінно-вибухових загороджень будуть протитанкові мінні поля і загородження на дорогах.
При влаштування загороджень на дорогах, після припинення їх використання нашими військами. Всі види мінування і руйнування виконуються по першому ступеню готовності. Якщо влаштування загороджень ведеться на діючих дорогах і об’єктах, то вони, як правило виконується за п ступенем готовності. Ступень готовності МВЗ, а також порядок їх переводу із одного ступеня в інший і час руйнування об’єктів визначає командир дивізії (полку). Населені пункти мінуються за 1 ступенем готовності тільки після евакуації населення.
За метою забезпечення найбільшої ефективності впливу на противника мінування доріг повинно включати встановлення проти транспортних, об’єктних мін і фугасів з різним терміном сповільнення, застосування мін і мінних полів, керованих по радіо, крім цього необхідно ставити міни для повторного підривання об’єктів на дорогах (мостів, труб) після їх відновлення противником.
Відповідальність за правильність встановлення і безпеку МВЗ, своєчасне ознайомлення з мінними полями командирів частки і підрозділів, які обороняються, а також за складання звітних документів несуть начальник інженерної служби та інженерних військ, родів військ і спеціальних військ, які встановлювали і утримували ці загородження.
Основними цілями мінування автомобільних доріг будуть:
Затримати просування противника і завдати поразки його живій силі і техніці.
1.Знизити теми просування бойових і транспортних засобів і паралізувати нормальне постачання бойових частин противника.
2.Затруднити використання автомобільних доріг.
Основними принципами застосування МВЗ на автомобільних
дорогах є:
1. Мінування доріг на всю глибину бойового порядку військ, які обороняються, з масовим застосуванням загороджень на головних напрямках імовірних ударів противника і на важко обхідних ділянках доріг, поєднання мінування з природними перешкодами.
2. Відповідальність типів і густини мінування доріг завданням, які вирішують війська у даній обстановці;
3. Різноманітність схем мінування, недопущення шаблонного встановлення мін, застосування вибухонебезпечних мін, а також мін, які не вилучаються і не знешкоджуються.
4. Сувора таємність всіх робіт по встановленню мін на дорогах і старанне ведення звітної документації по мінуванню.
Таким чином, особливості мінування доріг полягають у тому, щоб у кожному конкретному випадку при підготовці їх до руйнування не було шаблонних прийомів мінування і роботи виконувались у суворій таємності.
Автомобільні дороги мінують на великій протяжності ділянками, довжина ділянки може бути до 250 м. Ділянки мінування вибираються в місцях, де утруднене влаштування об’їздів і обходів.
Вони повинні поєднуватися з природними перешкодами якщо дорога має велику протяжність, то на ній розміщують кілька ділянок мінування, які вибираються через 250 м один від одного. Міни на ділянках розміщуються групами через 25-50 м із відстанню між мінами у групі 10-25м.
Кількість мін у групі:
проти транспортних 2-5 шт.
протитанкових 5-10 шт.
Схема мінування дороги протитранспортними і протитанковими мінами (розміри в м):
а — із шириною проїзної частини до 8 м; б — з роздільною смугою; 1 — дорожнє покриття; 2 — узбіччя; 3 — роздільна смуга.
На дорогах із проїжджою частиною до 8 м шириною і на дорогах із розділювальною смугою протитранспортні і протитанкові міни встановлюються під твердим покриттям зі сторони узбіччя і на розділювальній смузі.
При ширині дороги більше 8 м і на дорогах без розділювальної смуги крім протитанкових і проти транспортних мін на дорожньому полотні влаштовуються воронки діаметром 4-6м.
Мінування і руйнування дороги із шириною проїзної частини більш 8 м без роздільної смуги (розміри в м):
1 - дорожнє покриття; 2 - узбіччя; 3 - воронка
Строки сповільнення і самоліквідації протитранспортних мін призначаються з врахуванням тривалості оборонного бою або операції, а також часу, який необхідний противнику для усунення з дороги потрібної техніки і відновлення руйнувань на дорогах. Вибухи наступних мін повинні відбуватися після відновлення або в ході робіт по відновленню дороги.
При мінуванні доріг використовуються такі способи:
механізований із використанням бурильної машини на дорогах з твердим для буріння свердловин.
вибуховий для влаштування шпарин під проти транспортні міни;
вручну по мінному шнуру або стройових розрахунках.
На дорогах з проїзною частиною шириною до 8 м і на дорогах із розділювальною смугою ПТМ і ПТрМ встановлюються під твердим покриттям зі сторони узбіччя розділювальної смуги.
ПТрМ встановлюються у шурфі під кутом до 30о.
Установка протитранспортної міни на дорозі:
1 — кілочок; 2 — кабель керування; 3 — міна
Для мінування дороги протитранспортними мінами призначається відділення на ділянку дороги, яка послідовно встановлює міни на ділянках мінування.
1 Варіант – при влаштуванні свердловин з допомогою бурильної машини.
Установка протитранспортних мін інженерно-саперним відділенням з відриванням шпурів за допомогою БГМ (розміри в м):
1 - БГМ; 2 - свердловина; 3 - установлена міна. Час установки трьох протитранспортних мін відділенням з однією БГМ – 40 - 60 хв.
Відділення розбивається на три розрахунки по двоє чоловік у кожному.
Розрахунок №1 – за бурильною установкою очищує свердловин, доводить їх до необхідної глибини та готує грунт для засипки.
Розрахунки №2 і №3 – встановлюють міни кожен зі свого узбіччя та маскують їх. Норматив: 1СВ ід з БГМ встановлює Перм – 3 шт. За 40-60 хв.
Командир відділення робить розмітку місць буріння свердловин контролює спорядження і встановлення мін, складає формуляри загороджень ділянки дороги на кожну проти транспортну і МСД.
2 Варіант – при влаштування свердловин вибуховим способом.
Розрахунок №1 – утворює шпури в місцях встановлення мін (за допомогою бура – сапера, лома).
Розрахунок №2 – закладає в шпури заряди вагою 200-300 г., підриває їх і розчищає вирви до необхідної глибини.
Розрахунок №3 – встановлює і маскує міни.
Командир відділення виконує ті ж обов’язки що й при варіанті №2.
3-й Варіант – вручну.
Розрахунки №1, №2 кожен по своєму узбіччю вручну відкопують шурфи.
Розрахунок №3 – встановлює і маскує міни.
Командир відділення – те, що і в попередніх варіантах.
Мінування ділянки дороги з шириною проїжджої частини більше 8 м без розділювальною смуги звичайно проводиться Ісв.
Перше відділення – готує шурфи на проїжджій частині і узбіччях.
Друге відділення – готує заряди ВР і міни до встановлення і підносить до місця встановлення.
Третє відділення - встановлює міни (заряди) і маскує їх
Командир взводу – приймає рішення на мінування і руйнування ділянки дороги, контролює дії відділень, оформляє звітну документацію, організовує утримання загороджень і за наказом переводить їх у перший ступень готовності.
Для утримання розвідки і відновлення зруйнованих ділянок дороги в брустверах, в воринках (після вибуху) на узбіччях дороги встановлюються в не вилучене положення ПТМ і ППМ, міни-пастки.
Установка протитанкової міни в невилучене положення у бруствері воронки:
1 - протитанкова міна; 2 - бруствер воронки; 3 - дорожня полотнина; 4 - міна-пастка
Запуск встановлених протитранспортних мін у всіх випадках проводиться за наказом старших начальників.
Протитанковими мінами мінуються узбіччя доріг всіх категорій, а на ґрунтових і гравійно-щебеневих дорогах вони встановлюються на проїжджій частині.
Для встановлення протитанкових мін рекомендується застосовувати спосіб стройового розрахунку або по мінному шнуру.
Спосіб стройового розрахунку простий і не потребує ніяких пристосувань.
Встановлення мін на ділянці мінування проводить відділення. Відділення шикується вздовж зовнішньої бровки узбіччя, кожному солдату видається одна ПТМ, по команді командира відділення розмикається на вказані інтервали, по його команді робить необхідну кількість кроків на дорогу, по команді „Міни встановити!”, встановлює і маскує міни, після чого повертається у вихідне положення. Норматив: 1св 150-200 м дороги за 1 год.
Командир відділення провіряє якість встановлення і маскування мін, складає формуляр на кожну ділянку мінування.
Кінцевими мінного шнура прикріплюються до базисного шнура через 8-10 м. Базисний шнур прокладається вздовж зовнішньої бровки узбіччя, а при ширині проїжджої частини більше 10 м або при відсутності розділювальної смуги його прокладають послідовно з однієї, а потім з іншої сторони.
Встановлення мін по мінному шнуру проводиться відділення, яке розбивається на три розрахунки по два чоловіки.
Установка протитанкових мін на дорогах по мінному шнурі:
1 - проїжджа частина дороги; 2 - узбіччя; 3 - базисний шнур з кінцевиками; 4 - лунка для міни; 5 - кінцевики мінних шнурів.
Час на установку протитанкових мін на ділянці дороги довжиною 150—200 м по мінному шнурі інженерно-саперним відділенням — 60 хв.
Розрахунок №1 розтягує базисний шнур на ділянці кожної групи мін і розкладає сонцевики на дорогу, після чого відмічає місця встановлення мін, після розбивки останньої групи приступає до відкопування лунок.
Розрахунок №2 підносить і розкладає біля них міни.
Розрахунок №3 встановлює і маскує міни.
Командир відділення намічає місце встановлення груп мін, перевіряючи правильність встановлення і маскування мін та складає формуляр. Норматив: ісв 150-200 м дороги за одну годину при ширині 8 м; і св 100-150 м дороги за 1 год при ширині 8 м.
У всіх випадках мінування можуть застосовуватись протипіхотні міни. Фугасні міни встановлюються групами по 305 шт. На узбіччі з метою утруднення дій розвідки противника. Міни осколкові встановлюються за кюветами, як правило, вони бувають керованими або спрацьовуючи автоматично від техніки противника, яка проходить по дорозі.
Середні нормативи мінування доріг
- встановлення ПТМ на ділянці 150-200 м одним відділенням за годину;
- встановлення проти транспортної міни двома чоловіками.
А) з використанням шпура, вручну – 60-90 хв.;
Б) іншими способами – 25-30 хв.
Завдання про розмінування доріг і маршрутів руху військ виконують спеціально призначені підрозділи Інженерних військ або загонами забезпечення руху. Склад і спорядження підрозділів які виділяються для розмінування доріг визначаються обстановкою поставленою задачею. Наявністю засобів розвідки, розмінування і може складати від окремої роти до відділення для розвідки і розмінування крупних об'єктів на дорозі, виділяються спеціально підготовлені сапери з відповідною апаратурою для розвідки та знешкодження об’єктних мін
При наявності даних розвідки про мінування доріг підрозділам ставиться задача на їх розмінування, а якщо таких даних немає то ставиться задача на розвідку і розмінування.
Розмінування дороги включає:
- розвідку проїжджої частини, узбіччя, кюветів, штучних споруд, смуги безпеки по обох сторонам дороги.
- ліквідація виявлених мін;
- контрольну перевірку розмінованих участків.
В залежності від наявності засобів для розвідки та ліквідації мін спорядження під розділів, виділених для розвідки 1 розмінування доріг, буде різним, але в усіх випадках ці підрозділи повинні мати:
- засоби розвідки дороги на наявності мін (індивідуальні міно шукачі дорожні міношукачі, щупи, трали).
- засоби знищення мін т а стаскування СЗВ та СВ, трали, пристрої для стаскування мін).
- засоби позначення мін та огородження перевірених полос місцевості прапорці, віхи, показники, засоби огородження). Але при любому способі в першу чергу розміновується проізжа частина на ши рину 4-4,2 м, яка забезпечує односторонній рух техніки, після чого . проводиться розмінування на всю ширину дорожнього полотна, а вже після цього проводиться розмінування полос безпеки на ширину до 25 м. по обом сторонам дороги.
Розглянемо основні способи розмінування доріг з різним покриттям.
Розмінування ґрунтових доріг та колонних шляхів
1. ДІЇ розрахунку з одним ДІМ.
Розрахунок здатний вести розвідку і розміновувати дорогу для одностороннього руху за 2-3 заходи, для двостороннього за 4-5 заходів Склад розрахунку - 5 чоловік
№ 1 - командир
№ 2 - оператор
№ 3 - водій
№ 4,5 - сапери з міношукачами, щупами та Іншими засобами.
ДІМ рухається по осі дороги, при виявленні міни він зупиня ється. Сапери № 4 № 5 виходять з машини, а ДІМ відходить назад на 12-15 метрів. Сапери визначають причини остановки ДІМ і визначають місце розташування міни ДІМ, відходить назад на безпечну відстань 100 м. Сапери за допомогою кішок стягують міну, знешкоджують її і забирають з дороги або підривають накладним зарядом.
Після цього сапери заніміють свої місця в ДІМ і він продовжує рух.
2 .Дії відділення з двома ДІМ.
В кожному ДІМ розміщається по 5 чоловік, які в попередньому випадку, тобто саперів з них 5 чоловік. Машини рухаються по дорозі уступом 40-50 м , друга машина перекриває першу на 10-20 см, в результаті ведеться перевірка та розмінування дорозі шириною 4-4,2 м, що забезпечує односторонній рух, тобто відповідає вимогам пропуску батальйонів які наступають .
При виявленні міни, міношукачі зупиняються, сапери діють як і в попереднього3. дії розрахунку і танка з тралом. Розмінування за допомогою танка з тралів та (1с від) Ісвід
При дії відділення з танком, оснащеним тралом, розмінування здійснюється в такій послідовності: 5ТР з саперами рухається за танком на відстані ЮС м. При вибухові міни під тралом танк 1 БТР зупиняється, сапери знищуються, перевіряють 1 розміновують дорожнє полотно починая від місця зупинки БТР 1 продвигаються вперед по дорозі не менше як 100 м від місця зупинки танка з тралом. Після розмінування вказаного учасгка дороги, рух продовжується в тому же порядку.
Дороги з твердим покриттям, а також при відсутності засобів механізації, можна розміновувати за допомогою міношукачів та щупів.
Вданому випадку відділення здатне розмінувати одним заходом дорогу шириною до о м з продуктивністю 0,3 км/год.
4. Дії відділення по розмінуванні дорожнього полотна.
№ 1,2,3,4 сапери з міношукачами, рухаючись уступом вправи або вліво, захвачують кожний смугу до 2-х метрів, перевіряють дорогу на наявність мін, виявлені міни позначають червоними прапорцями і оповіщають все відділення про це.
Для позначення перевіреної частини № І ставить білі прапорці на стороні уступу через кожні 10-15 м.
№ 2,3,4 - доходячи до чергового прапорця переставляють на ширину перевіреної їм зони. Всі номера зберігають дистанцію 15-20 метрів № 5 1 № 6 рухаючись ззаду на відстані 40-50 м і кожний за своїми двома номерами стягують І знешкоджують виявлені міни або знищують їх, 1 дотримуючись при цьому безпечної відстані від решти особового складу.
Спорядження відділення :
- міношукачі - 4 шт.
- щупи - 4 шт. (із КР)
- прапорці для позначення мін ЗКР - 40 шт.
- прапорці білі для позначення перевіреної смуги -
- по потрібності, але не менше 50 шт. (тобто на 1 час роботи,
- кішки - 2 шт. (із КР)
Сумки мінера-підривника з боковими тротиловими шашками (по 200 гр.) - 2 шт.
В залежності від обстановки, наявності сил, засобів смуги безпеки вздовж дороги розміновують на різну ширину від 8 до 25 метрів;
Якщо необхідно розмінувати дорогу з смугами безпеки до 6м. то виділяється взвод, а якщо смуги безпеки до 25 м, то необхідно ви діляти рогу.
5. Розмінування дороги з смугами безпеки до 8м саперним
взводом
В даному випадку кожне відділення виконує задачу в своєму бойовому порядку рухаючись за відділенням, ведучим розвідку і розмінування проїжджої частини дороги, на дистанції 100 м, третє відділення зберігає безпечну відстань 100 м.
Відстань, яку перевіряє кожний сапер до 2-х метрів, обов'язки номерів розрахунку - ті ж, що й при діях відділення по розмінуванні проїжджої частини дороги. Загальна ширина перевіреної смуги дороги та обочини складає І8-24 м.
Взвод здатний за 1 час провірити до 350 м тобто І км2 за 3 год.
При нестачі часу і сил на розмінування смуг безпеки всі виявлені поля та групи мін огороджуються і позначаються.
Всі заміновані ділянки доріг перекриваються і на них встановлюються попереджувальна знаки з надписом "Проїзд заборонено - МІНИ"
І. Розмінування доріг з твердим покриттям
При розмінуванні дороги з твердим покриттям перевіряються :
- дорожнє покриття
- узбіччя
- кювети
- дорожні споруди.
Одночасно провидиться розвідка смуг безпечності шириною до 100м по обом сторонам дороги наявність протибортових мін.
Особливу увагу звертають на штучні споруди (мости, труби 1 т.д.) і ділянки доріг в виїмках І насипах, на крутих поворотах і пересіче ннях доріг, в місцях де прохід утруднено.
Для пошуку протибортових мін неконтактної дії, особовий склад оснащується магнітними бомбошукачами І глибинними щупами
ПротитранспортнІ міни знищуються без їх вийняти з місця уста новки вибуховим способом зосередженими або кумулятивними зарядами.
Дії розрахунку при знищенні протитранспортної міни:
- спочатку над місцем установки міни з збереженням мір безпе ки підривається заряд ВВ масою 0,4- 1кг для перевірки чутливості міни до зовнішніх подразнень.
- глибинним щупом визначається глибина установки міни;
- пробурюються свердловина ІО-30 см по глибокі свердловина не повинна доходити до межи на 30-50 см.
В свердловину опускається заряд ВВ 1 підривається.
При невеликому заглибленні міни 0І,І5-2м вона може знищуватися кумулятивним зарядом і установленим на поверхні.
Розмінування дороги, узбіччя і кюветів проводиться способами розглянутими вище.
2. Перевірка місцевості на наявність мін і боєприпасів, що невибухнули.
Суцільне розмінування місцевості проводиться а цілях очистки території від мін, снарядів, ракет авіабомб та інших предметів які не розірвалися.
Відповідальність за організацію та якість виконання задач несуть командири частин та підрозділів по яким поставлена задача щодо розмінування,
Суцільне розмінування місцевості здійснюється за наказом старшого начальника. Призначених для організації розмінування командири частин повинні ознайомитися :
- викопірками карт з даними про загородження;
- формуляр мінно-вибухових загороджень;
- дані інженерної розвідки з аєрофотознімками;
- дані про нові типи мінно-вибухових засобів противника;
- дані опитування населення та опитування полонених.
Підрозділи призначені для суцільного розмінування споряджаються :
- засобами розвідки;
- засобами знешкодження, усунення транспортування І знищення мін та невибухнувших боєприпасів;
- засобами та проробки проходів.
а) Розвідка місцевості і об’єктів при суцільному розмінуванню місцевості
Розвідка місцевості і об’єктів проводиться з задачею виявлення мінованих участків та границь мінних полів, мінованих споруд та об'єктів, а також вулиць, площ, на яких знаходяться боєприпаси які не розірвалися.
Командиру підрозділу призначеного для розвідки місцевості вказується:
- район який підлягає розвідці та його особливості;
- задачі та порядок проведення розвідки;
- способи виконання задач;
- порядок підготовки та використання засобів, необхідних для виконання задачі;
- порядок позначення та знищення мін які виявлено та боєприпасів
які не вибухнули;
- строки та порядок представлення звітних документів, а також
особливості зосередження мір безпеки.
До начала розвідки командир підрозділу повинен:
- прийняти рішення .на організацію розвідку;
- поставити задачі підрозділам;
- підготувати необхідні засоби та особовий склад;
Розвідка починається з проробки головних та допоміжних прохо дів на призначених участках місцевості. Головні проходи шириною 6 м проробляються через кожні 600-1000м, максимально, використовуючи місцеві. дороги.
Вони не являються вихідними рубежами з яких підрозділи починають розвідку, а потім 1 розмінування місцевості.
Допоміжні проходи шириною 3 – 4 м проробляються паралельно і перпендикулярно головним проходам на відстані 150-180 м один від другого.
Пророблення головних та допоміжних проходів може виконуватися:
- механічним способом - саперними підрозділами з використанням танків з тралами;
- за допомогою подовжених зарядів.
При проробці головного проходу вручну призначається. Ісвід допоміжного - розрахунку в складі 3 - 4-х чоловік.
Пророблення головного проходу здійснюється в наступному порядку:
- перший – п’ятий номери, рухаючись уступом вправо (вліво) на дистанціях 10-15 м. перевіряючи міношукачами смуги шириною 1,5-2 м кожний позначає виявлені боєприпаси прапорцями, підозрілі місця перевіряють щупами, на місцевості покритій високою травою або кущами протралюються першим номером кішкою (при можливості спалюється).
- командир відділення сумісно з шостим номером розрахунку позначають границі проробленого проходу віхами (прапорцями) через 25-30 м після стаскування міни з місця знищують або переводять в безпечне положення.
Всі проходи нумеруються. Указки з номерами проходів установлюються на пересіканні проходів.
Послідуючі дії по розвідці місцевості організовуються в залежності від результатів проробки проходів :
- у випадку виявлення мін, розвідка участків не проводиться - проводиться суцільне розмінування.
- при відсутності мін на проходах ділянки місцевості між ними підлягають допоміжний розвідці.
Розвідка участків місцевості проводиться:
- рухом номерів розрахунку зиґзаґами;
- пророблення проходів при прямолінійному русі від передньої до тильної границі участка.
При розвідці місцевості рухом зиґзаґами відділенню признач ється участок 300-360 м і по фронту І5О-І8О м в глибину. Кожному саперу для розвідки призначається смуга місцевості 50-60 м по фронту і 150-180 м в глибину. Розвідка місцевості здійснюється в слідуючій послідовності.
Перед початком розвідки командир відділення з одним із номерів розрахунку виставляє ориенгирні знаки вздовж передньої і тильної границі ділянки через 50-60 м для вказання напрямку першопо-чаткового руху кожному номеру. Потім відділення займає початкове вихідне положення і по команді: "До розвідки приступити" кожний номер рухається вдовж правої сторони своєї смуги одночасно виставляючи через кожні 25-30 м прапорці вздовж лівої границі ділянки коли відділення доходить до тильної границі участка номера продовжують перевірку місцевості рухаючись назад в своїй смузі зиґзаґами. При цьому вони орієнтуються по своїм прапорцям, установленими сусідніми номерами. Кожний номер уважно перевіряє міношукачем місцевість шириною 1,5-2м, здійснює перевірку щупом всі підозрілі місця на шляху руху та обдивляючись місцевість за межами перевіреної смуги.
Для розвідки місцевості при прямолінійному пересуванні номерів кожному відділенню призначається участок місцевості 150-160 м по фрон ту і в глибину. До початку розвідки командир відділення з одним із номерів розрахунку виставляє орієнтирні знаки на передній та тильній границі участка через 25-30 м для вказівки саперам напрямку руху.
Відділення займає вихідне положення у орієнтирних знаків з Інтервалами 25-30 м між номерами. По команді "До розвідки приступити", непарні номери починають рух до тильної границі участка ,перевіряє місцевість шириною 1,5-2 м. Спочатку висуваються непарні номери, після чого на відстані 25-30 м - парні номери, діють аналогічно непарним.
По закінченні перевірки місцевості на всю глибину ділянки відділення повертається за напрямком до передньої границі участка, звідки по команді командира переходять на новий участок.
Виявлені в процесі розвідки міни та невибухнувші боєприпаси позначаються червоними прапорцями. Про перші виявлені боєприпаси доповідається по команді та доводиться до всіх ведучих розвідку на даному участку. Знищення або знешкодження виявлених мін та боєприпасів проводиться по закінченні розвідки всього участка або в кінці дня по команді командира взводу.
б) Суцільне розмінування місцевості
Для суцільного розмінування взводу призначається участок місцевості (450x540)х(300-360), відділенню (300-360)х(130-180) м участок відділення розбивається на смуги розміром 50-60 м по фронту та 150-160 в глибину.
Границі участків та смуг позначаються добре видимими знаками. На розмінування однієї смуги призначається один номер розрахунку. На лівому (правому) кутку своїх смуг номери розрахунків встановлюють особисті таблички з вказанням прізвища та номера смуги.
Указники зберігаються на своїх місцях до задачі відділення командиру взводу.
При суцільному розмінуванні відділення вишиковується біля передньої границі участка, номера розрахунку займають вихідне положення, розташовуючись біля особистих табличок і по команді „до виконання задачі приступити” проробляють проходи шириною І,5-2м. Рухаючись вздовж правого (лівого) кордону своєї смуги. Роблячи пошук міношукачем сапери уважно перевіряють та оглядають-місцевість. В місцях, на яких виконує сигнал в телефонах, а також всі підозрілі місця перевіряють щупами. знайдені міни та боєприпаси які не вибухнули, позначають червоними прапорцями. Границя проведеної смуги позначається справа (зліва) білими прапорцями, які встановлюються через кожні 5 м. Після виходу до тильної границі участка відділення повертається до передньої границі по тільки що перевіреній смузі, проробляючи пошук повторно візуально та міношукачем. При проробці слідую чого суміжного проходу номера розрахунку знімають білі прапорці з раніше позначеної границі і переставляють їх на нову, Аналогічно про робляються решта проходів на всьому участку. Всі виявлені міни та боєприпаси після перевірки відділеннями своїх участків знищуються, як правило, на місці. Знищення проводиться спеціальною командою на чолі з офіцером.
в) Перевірка та розмінування населених пунктів
В населених пунктах в першу чергу підлягає розмінуванню :
- основні вулиці, площі необхідні для пересування військ;
- будівлі, необхідні для розміщення військ штабів, медичних пунктів, та складів;
- споруди комунального господарства та промислові підприємства.
При перевірці та розмінуванні споруди та інших об’єктів спочатку проводиться розвідка та знешкодження мін та мін - пасток на підходах до об'єктів, детальний огляд приміщень та об’єктів з ціллю виявлення підозрілих місць.
Огляд та перевірка споруд починається з підвалів. Входити та відкривати двері в приміщеннях потрібно зі збереженням заходів безпеки. За звичай закриті двері відкривають за допомогою кішки або мотузки з укриття.
В підвалах земляна підлога перевіряється за допомогою щупів та міношукачів, асфальтобетонний - уважним оглядом і крім того, відривкою контрольних шурфів в підозрілих місцях. Простукуванням стін і колон дерев’яними молотками виявляються пустоти, в яких можуть бути заложені
міни.
При огляді кімнат в приміщеннях перевіряються капітальні стіни, поли, підвіконня, ніши під ними та за батареями центрального опалення, димоходи, вентиляційні труби, опалювальні установки, меблі та інше.
Обов’язковій перевірці підлягає також всі прилягаючі до споруди пристройки.
Очистка в населених пунктах починається з перевірки підходів до них та основних вулиць в них. Особливу увагу звергається при цьому на демаскуючі признаки.
Перевірка підходів до населеннях пунктів та основних вулиць здій снюється так же як при перевірці дороги на мінування. Після перевірки основних вулиць населений пункт розбивається на сектори та розподіляється між підрозділами.
3. Призначення МП, установлених на водних перешкодах. Способи установлення мін у воді на березі. Мінування бродів.
Встановлення протидесантних мін на морському узбережжі.
Встановлення протидесантних мін може здійснюватись з плаваючих засобів з вертольотів вручну.
Встановлення ПДМ з ПТС, обладнаних обладнанням ОПМ-У, проводиться інженерно-саперним підрозділом із використанням трьох, двох або одного ПТС.
Транспортери із комплектом мін у визначеного місця входять в воду і рухаючись від берега до бурів, виходять на початок свого ряду мінування; обійшовши буй, розвертається і переміщуючись в заданому напрямку зі швидкістю до 2 км/год. встановлюють міни (показати слайд або плакат).
Мінування з одного ПТС розпочинається з першого ряда, потім при русі в протилежну сторону на другому ряду, потім на третьому. Після чого він виходить на берег (показати слайд або плакат).
Для встановлення мін в воду з ПТС, обладнаного ОМП-У, відділення розбивається на два розрахунки (лівий і правий) по три чоловіка які діють аналогічно.
Перший і другий номери виймають міни із гнізд платформи, підкочують їх до мінного скату і встановлюють на нього.
Третій номер знаходиться зліва (справа) від мінного зсуву кінцево опоряджає міну (нагвинчує штангу на підривник, встановлює чеку штанги, знімає з підривника запобіжний ковпачок і зштовхує міну з міного скату у воду. (Показати плакат).
Скидання мін у воду виконується по черзі з лівого і правого бортів з кроком мінування 10 м. Інженерно-саперне відділенні встановлює один комплект мін ПДМ-1м (100шт) за 1 год.
При встановлені мін ПДМ-2 відділення виконує збірку міни в кормовій частині транспортера із допомогою крана-укосини скидають її у воду. Крок мінування мінами ПДМ-2 складає 15-20 м один боєкомплект мін ПДМ-2 (35шт.) відділення встановлює за 1,5 год.
Аналогічно здійснюється встановлення мін ПДМ-3я, але з кроком мінування 20-25 м. Один боєкомплект (24 шт.) мін ПДМ-3я відділення встановлює за 1 год.
Встановлення ПДМ-1М з вертольотів МИ-8т здійснюється з використанням обладнання установки протидесантних мін (ОУПДМ), що складається із контейнера на 16 мін і пульта керування. Для встановлення мін з вертольота призначається керівник польотів і підцепник ОУПДМ від вертолітної частини, офіцер інженерних військ і одне інженерно-саперне відділення.
Перед встановленням загороджень вибираються площадки підскіку або посадочна площадка, на яку концентрується обладнання і міни.
Офіцер інженерних військ організовує розвідку і розбивку місць встановлення мінних полів, складає схему мінування і передає її керівнику польотів.
Встановлення мінного поля здійснюється одним або двома вертольотами (показати слайд).
Для встановлення мін ПДМ-1М вручну (показати слайд) стройовим розрахунком взвод розбивається на розрахунки по два чоловіка, які підносять до кромки води баластні плити і розкладують їх на відстані 8-12 м вздовж берега. Потім підносять міни і по команді командира взводу виконують збирання і спорядження мін першого ряду. По команді “Занось” вони заходять у воду і зупиняються в створі знаків, які позначають перший ряд мін. По команді “Міни-став” розрахунки знімають гумові ковпачки з підривників і опускають міни на дно.
По команді “Виходь” розрахунки повертаються на берег і приступають до спорядження мін і установці слідуючого ряда, керуючись тими ж командами.
За 40-50 хвилин взвод встановлює ділянку мінного поля протяжністю 80-120 м.
Аналогічно може виконуватись встановлення протитанкових мін з баластними залізобетонними підставками.
За 10 годин на завчасно підготовленій ділянці морського узбережжя інженерно-саперний взвод може встановити і утримувати до 1 км двохрядного мінного поля з мін ПДМ-1М, до 20 мін типу МОН-50(90), до 20 мін ОЗМ-72 і до 200 протитанкових мін на залізобетонних підставках.
МІНУВАННЯ ВОДНИХ ПЕРЕШКОД
Встановлення донних протидесантних мін при мінуванні водних перешкод здійснюється також, як і при мінуванні морського узбережжя.
Встановлення якірних річкових мін здійснюється з плаваючих транспортів, паромів або човнів, споряджених простішими засобами.
Із одного плавучого засобу звичайно встановлюється один ряд мін, з одного парому – два. Встановлення міного поля з одного плавучого засобу розпочинається з ряда, найбільш віддаленого від берега, а з 2-3 плаваючих засобів уступом в сторону свого берега (показати слайд).
Встановлення якірних мін ЯРМ виконується з човна, при цьому двохрядне мінне поле встановлюється двома відділеннями одночасно с двох човнів, що рухаються паралельними курсами уступом в сторону свого берега, на дистанції 30-50 м, з інтервалом 15-20 м.
Мінування повинно здійснюватись при русі човнів вниз по течії. Трете відділення знаходиться на березі і підготовлює міни до навантаження на човні.
Кожне відділення, що знаходиться в човні, розбивається на три розрахунки по два чоловіка і розрахунок гребців і два розрахунки по установці мін з лівого і правого бортів.(Показати плакат). Перші номери розрахунків споряджають міни і подають їх другим номерам, які висмикують запобіжні чеки й спускають міни на воду.
Розрахунок гребців розміщується в носовій частині човна на передній банці й забезпечує необхідну швидкість й направлення руху. Командир відділення знаходиться на кормі, керує рухом човна і подає команди на спуск чергової міни в воду. Для додержання знайденого крену мінування до кормової частини прикріплюється мотузка з поплавками на кінці, довжина мотузки повинна бути рівна відстані між мінами в ряду. Команда на спуск міни подається в той момент, коли поплавок проходить над попередньою міною. Місце встановлення останньої міни позначається буєм
Після встановлення одного комплекту мін човен по заданому направленню причалює до берега, відділення отримує міни на складі і завантажує їх в човен. Потім, орієнтуючись по встановленим буям, виходить на своє направлення і продовжує мінування.
Встановлення донних ПДМ і ПТМ на залізобетонних підставках з ПТС або паромів проводиться слідуючим видом.
Інженерно-саперне відділення розбивається на два розрахунки по три чоловіки. На ПТС (паром) розміщується простіше обладнання, касети, столи, лотки для спуску мін.
Перший і другий номери обох розрахунків виймають міни з касет, підносять їх на стопи і проводять остаточне спорядження. Треті номери знімають запобіжники і по похилим лоткам спускають міни в воду.
Командир відділення регулює швидкість і направлення руху плаваючого засобу і керує діями розрахунків.
Встановлення донних ПДМ з човнів на веслах як і ПТМ на підставках виконується слідуючим видом.
На встановлення першого ряду мін звичайно призначається два інженерно-саперних відділення на двох човнах, які пересуваються в кільватерному строю на дистанції 40-50 м.
Кожне відділення розбивається на три розрахунки по два чоловік, які діють так само, як і при установці якірних мін. Трете відділення готовить міни на березі.
Міни скидаються в воду спочатку з заднього човна, потім (після того, як задній човен витратить весь комплект мін і зверне в сторону) – з передньої.
Сплавні річкові міни (СРМ) можуть встановлюватись:
- з плаваючих засобів (ПТС, паромів, катерів, човнів), виносом на фарватер вручну на глибину до 1,5 м при швидкості течії до 0,5 м/с;
- безпосередньо з берега в місцях, де фарватер проходить біля самого берега і забезпечує вихід мін на середину річки.
Броди мінуються протитанковими і протипіхотними мінами (показати слайд).
Протитанкові міни встановлюються на берегах й по всій ширині броду в 3-4 ряди з відстанню між мінами в ряду 6-10 м. Спочатку мінується берег противника, потім брід і в останню чергу свій берег.
На бродах при швидкості течії більш 1,5 м/с ПТМ кріпляться до дна ріки анкерами, кілками, привантажуються камінням або встановлюються з з/б підставками на обох берегах встановлюються протипіхотні мінні поля або групи мін з осколкових мін кругового і направленого враження.
Для улаштування загороджень в зимових умовах на водних перешкодах влаштовуються майни, встановлюються міни на льодові і на березі.
Для влаштування майн використовуються ПТМ з активними і пасивними підшивачами, а також подовжені заряди промислового виготовлення, що розміщуються під льодом на льодові (плакат).
Міни встановлюються під льодом рядами і в рядах групами (показати слайд). Відстань між мінами в групах приймається рівною 7 м, а мін групами в рядах і між рядами 40-50 м. Кожна група мін спрацьовує одночасно від одної активної міни, підриваємої електричним способом з берега. При влаштуванні майн з допомогою подовжених зарядів, розміщуються звичайно під льодом на глибині до 1 м.
Для забезпечення живучості заряду його прикріплюють до поплавків (показати плакат). Заряд спускається під лід за течією через ополонку, пророблену з допомогою КЗ або звичайних підривних зарядів. Від вибуху заряду робиться майна шириною 10-12 м.
4. Розвідка МВЗ на водних перешкодах і пророблення проходів у них. Позначення проходів.
Організація виконання завдань по проробленню проходів в МВЗ на водних перешкодах включає:
1. Розвідку МВЗ на маршрутах висування, на обох берегах і в руслі річки;
2. Пророблення проходів на берегах і водній перешкоді;
3. Організацію комендантської служби і утримання проходів.
Для розвідки інженерних загороджень на водній перешкоді розвідувальн...
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора