Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Улаштування і подолання загороджень встановлених дистанційно
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2004
Тип роботи:
Інші
Предмет:
Інші
Група:
ПМК
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
ЗАТВЕРДЖУЮ
Начальник кафедри інженерних загороджень
полковник
В.Г. Григор’єв
„____” _______________2004 р.
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА
з дисципліни “Інженерні загородження”
Тема № 10 “Улаштування і подолання загороджень встановлених дистанційно”
Заняття № 1 “Засоби і способи дистанційного мінування ЗС України”
АВТОР: підполковник Бамбуляк М.П.
Розглянута на засіданні ПМК кафедри.
Протокол № ____ від „____” ______________ 2004р.
м. Кам’янець – Подільський
2004 р.
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА
для проведення занять з інженерних загороджень
Тема № 10 “Улаштування і подолання загороджень встановлених дистанційно”
Навчальна та виховна мета:
1. Вивчити цілі, завдання способи ДУ МВЗ в сучасному бою.
2. Ознайомити навчаємих з характеристиками систем дистанційного мінування Української Армії,
3. Вивчити міни ПФМ-І, ПФМ-1с, ПОМ-2,ПТМ-3.
4. Вивчити способи та засоби подолання ДУМП.
Час - 4 год.
Загальні організаційно – методичні вказівки
№ п.п.
Номер та назва заняття
Кількість годин
Місце
проведення
Вид заняття
1.
Заняття №І “Засоби й способи дистанційного мінування ЗС України”
2
клас
групове заняття
2.
Заняття №2 “Засоби та способи подо лання ДУМВЗ
2
клас
групове заняття
3.
Заняття №3 „Розвідка та подолання дистанційно установлених загороджень”.
6
Навчал. центр
Практичне заняття
Особливості організації і методики проведення занять
Тема відпрацьовується на 3-х заняттях.
Заняття №1,2 проводиться зі взводом в класі з використанням плакатів, схем, слайдів та матеріальної частини (макетів). Заняття проводиться методом розповіді з показом на зразках, плакатах та слайдах. При проведені заняття № 1 основну увагу звернути на вивчення протитанкових протипіхотних дистанційно установлених мін ПФМ-І, ПфМ-1с, ПОМ-2, ПТМ-3, а також на способи їх установки.
Ознайомити навчаємих з системами дистанційного мінування.
На занятті № 2 особливу увагу звернути на способи та засоби подолання ДУМВЗ, вивчити склад, оснащення та дії груп по забезпеченню подолання ДУМВЗ та заходи безпеки.
Заняття №3 проводиться на навчальному центрі, де навчаємі практично навчаються пророблювати проходи в дистанційно установлених мінних полях.
Рекомендована література:
1. Руководство по дистанционному минированию в операции (бою) инв.№ 2596
2. Руководство по устройству и преодолению инженерних заграждений, инв.№ 2686.
3. Инженерные боеприпаси, книга 5
4. Инженерные боеприпаси, книга 6.
Тема № 10 “Улаштування і подолання загороджень встановлених дистанційно”
Заняття № 1 “Засоби і способи дистанційного мінування ЗС України”
Навчальна та виховна мета:
Вивчити задачі, способи й засоби дистанційного мінування.
Вивчити протитанкові й протипіхотні міни, що установлюються системами дистанційного мінування (ПФМ-1,ПФМ-Іс ,ПОМ-2,ПТМ-3).
Вивчити задачі, способи й засоби дистанційного мінування.
Виховувати у навчаємих почуття високої відповідальності при вивчені мін, систем мінування та їх застосування.
Час: 2 години
Місце: кабінет інженерних загороджень
Вид заняття: групове.
Рекомендована література:
1. Руководство по дистанционному минированию в операции (бою) инв.№ 2596
2. Руководство по устройству и преодолению инженерних заграждений, инв.№ 2686.
3. Инженерные боеприпаси, книга 5
4. Инженерные боеприпаси, книга 6.
Матеріальне забезпечення:
1. Навчальні міни :
ПФМ-1с -7шт
розрізи КСФ-1 - 1шг.
ПОМ-2 - 1шт.
розрізи КПОМ-2 –1 шт.
УПТМ-3 –І шт.
ПКМ -І к-т.
Плакати, слайди по темі.
Графопроектор
Навчальні питання і розрахунок часу
I. Вступна частина. - 5 хв.
II. Основна частина. –80 хв.
Мета і задачі застосування дистанційних МВЗ - 5 хв.
Засоби та способи дистанційного мінування.-10 хв.
Схеми мінних полів. Особливості фіксації ДМВЗ. - 15 хв.
Призначення, ТТХ, устрій, принцип дії, порядок встановлення й знешкодження (знищення) дистанційних мін ПФМ-1,ПФМ-1с, ПОМ-2, ПТМ-3 та касет. Заходи безпеки. - 50 хв.
III. Заключна частина – 5 хв.
Організаційно-методичні вказівки
1. Заняття відпрацьовується викладачем у кабінеті інженерних загороджень на передчасно підготовлених місцях. На передодні заняття керівник кабінету з лаборантами завчасно написаною заявою під керівництвом викладача підготовлює за даною темою зразки навчальних мін.
2. Заняття викладач починає з перевірки виконання завдання на самостійній підготовці і засвоєння попереднього заняття методом опитування 2-3 курсантів.
3. Під час викладання матеріалу теми, викладач використовує зразки учбових мін, виставлених на столі викладача, плакати, схеми і класну дошку.
Хід заняття.
I. Вступна частина. - 5 хв.
Викладач після доповіді чергового по навчальному відділенню перевіряє:
- наявність навчаємих на занятті;
- зовнішній вигляд навчаємих;
- готовність навчальної групи до занять.
Оголошує тему, цілі заняття, порядок відпрацювання навчальних питань.
II. Основна частина. –80 хв.
1. Мета і задачі застосування дистанційних МВЗ. - 10 хв.
Під дистанційним мінуванням слід вважати встановлення мінних полів на війська, об’єкти противника та ділянки місцевості як на лінії зіткнення з ним, так і по усій його оперативно - тактичній глибині засобами дистанційного мінування.
Основними принципами застосування СДМ являються :
1.Своєчасність та раптовість.
2. Прихованість.
3. Масовість.
Цілями застосування загороджень встановлених дистанційно являються:
- зниження рухомості військ противника;
- порушення планової діяльності об’єктів противника.
- нанесення втрат противнику інженерними мінами.
Все це дозволяє скласти умови для ефективного ураження противника другими засобами.
Основними задачами застосування загороджень встановлених дистанційно являються:
В наступі ;
затрудняти підхід резервів;
зірвати проведення контратаки противника;
порушити роботу органів управління;
затримати висування резервів противника;
В обороні:
- затримати висування військ противника на дальніх і ближніх підступах до оборони;
- затрудняти і зірвати розгортання підрозділів противника в перед бойові і бойові порядки;
- нарощування загороджень у напрямках вклинення противника.
2. Засоби та способи дистанційного мінування. –10хв.
Під засобами дистанційного мінування розуміються також засоби, які дозволяють встановлювати мінно-вибухові загородження не тільки в зоні ведення бойових дій, але й на об’єкти противника, розташовані в оперативно-тактичній глибині.
Засоби дистанційного мінування включають:
- інженерні міни (протитанкові, протипіхотні, протитранспортні і ін.);
- системи мінування (авіаційні, ракетно-артилерійські, інженерні).
В системах дистанційного мінування (СДМ) в якості боєприпасів застосовуються інженерні міни, зложені в касети або контейнери, а в якості носія їх можуть бути :
літак;
вертоліт;
ракета;
реактивний або звичайний снаряд.
Дальність доставки мін залежить від характеристики системи мінування.
МОЖЛИВОСТІ АВІАЦІЙНИХ СИСТЕМ МІНУВАННЯ.
Тип
літака
Дальність бойових
дій
Бойові застосування
[кількість касет на літаку
Тип мін
Кількість мін в контейнері
Розхід мін (шт.) на 1 км.
Розміри мінного
поля (м)
швидкість
Висота (м)
Фронтовий бомбардувальник
100-5000
600
-800
50-200
7
ПФМ-1с ПТМ-3 ПОМ-2
8736
336
1344
3200
200
600
2500x80 1700x60 2000х80
Винищувач -бомбардувальник
30 -200
600-800
50-200
4
ПФМ-1с ПТМ-3 ПОМ-2
4992
І92
768
3200
200
600
1300х80 900x80 І200х80
Літак-штурмовик
0-100
400
-800
50-200
6
ПФМ-1с ПТМ-3 ПОМ-2
7488
288
ІІ52
3200
200
600
2300x60 1400х80 1800х80
МОЖЛИВОСТІ ВЕРТОЛІТНИХ СИСТЕМ МІНУВАННЯ
Системи мінування
Бойове застосування
Кількість контейнерів
Тип мін
повний боєком плект (шт).
Розхід мін (шт.) на 1 км
Розміри мінного
поля (м)
Швидкість
км/год
Висота (м)
МИ-8Т
60-ІОО
30-50
4
ПТМ-3 ПФМ-1с
ІІ6
7424
300
4000
400x30 2000x30
ВСМ-1
2ІО-230
30-50
4
ПОМ-2
464
8000
500x30
МИ-24
28О-300
30-50
4
ПФМ-1с
2496
400
650x30
Реактивна система залпового вогню "Ураган"
Калібр (мм) - 220
Кількість направляючих (шт). - 16
Дальність мінування (км) - 8-35
Тип встановлених мін,:
- протитанкові ПТМ-3
- протипіхотні ПФМ-Іс Кількість мін в одному снаряду (шт).
- ПТМ-3 9
- ПФМ-1с 312
Протяжність залпу до 20 с.
Наприклад, "Ураган" може встановлювати мінне поле одним залпом на:
- дальність 10 км розміром 400x600 м, площею 24га,
- дальність ЗО км розміром 900х900м, площею 8І га.
Можливості по установці мінних полів:
Взвод 1600x500 =8Ога: на дальність 10 км:2600х650=І75га
на дальність ЗО км
батарея 3200x500=160га:на дальність 10 км:5400x650=200 га
на дальність ЗО км
дивізіон 9600x500= 480га: на дальність 10 км:16200х650=І050га
на дальність ЗО км.
Інженерні системи мінування
Найменування
Тип мін
Боєкомплект
Розміри МП
Дальність мінування
Примітка
Протяжність (м)
Глибина (м)
УМЗ
ПТМ-3
180
150-300
400
70
БК встановлюється за 10-15 хв.
ПФМ-1с
11520
1000-1600
40-70
35
ПОМ-2
720
2000-2500
60-
40
Двох смужні мінні поля
ПЕРЕНОСНИЙ КОМПЛЕКТ МІНУВАННЯ ПКМ
Комплект мінування ПКМ призначено для мінування місцевості з разових мінних касет.
Основні характеристики
Спосіб мінування. . . . . . . . Вистрілювання мін із касет
Тип мін, що встановлюються. . . . . . . ПФМ-1С (ПФМ-1),
Час підготовки комплекту до мінування. . . . . . . . До 5 хв.
Розміри мінного поля при встановленні мін
з однієї касети:
ПФМ-1С (ПФМ-1). . . . . . . . . . . . 10 х 20 м
Дальність мінування (до ближньої міни). . . . . . . 20 - 50 м
Габаритні розміри комплекту в похідному
положенні (у сумці). . . . . . . . . . . . . 380х150х140 мм
Маса комплекту. . . . . . . . . . . . . . . 2,6 кг
Устрій
Комплект ПКМ складається зі:
станка;
анкера;
підривної машинки ПМ-4;
двох котушок провідної лінії по 15 м кожна;
сумки і капронової стрічки.
Станок складається з основи і чашки.
Основа являє собою коробчату конструкцію, що забезпечує разом із анкером стійкість станка при вистрілювані мін із касети. На нижньому листі основи є три шпички і скоба 6 для анкера. На бічних стінках основи є клема, з’єднана відрізком проводу з центральним контактом, і клема маси.
Чашка служить для установлення в ній касети. У чашці є два вікна: верхнє - для контролю контакту між касетою й центральним контактом і нижнє - для стоку води, що потрапила в чашку. Центральний контакт ізольовано від чашки діелектричною втулкою. На бічній стінці чашки є фіксатор для закріплення в ній касети.
Анкер служить для придання стійкості станку на пусковому майданчику.
Підривну машинку ПМ-4 призначено для подачі електричного імпульсу на електрокапсульну втулку касети.
Провідну лінію призначено для з'єднання контактів станка з підривною машинкою ПМ-4. Котушка провідної лінії складається з двох алюмінієвих проводів з емалевою ізоляцією, намотаних на безкаркасну котушку й уміщених у пластмасовий пенал, закритий з торців ковпачками.
Сумку призначено для перенесення комплекту. Вона складається з двох відділень, у одному з яких розміщено станок із анкером, а в іншому - машинку ПМ-4, котушки з провідною лінією й капронову стрічку. Стрічка призначена для закріплення двох касет у пінопластових вкладишах (зі штатного пакувального ящика) і їх перенесення.
Підготовка до мінування
При підготовці до мінування необхідно:
розрівняти й утрамбувати (при необхідності) пусковий майданчик розміром 20Х40 см;
зорієнтувати станок у напрямі відстрілу мін, установити його на пусковий майданчик по можливості так, щоб шпички були повністю втоплені в ґрунт;
уставити анкер в отвір і забити його в ґрунт повністю при встановленні станка на м'яких і середніх ґрунтах або вставити в скобу 6 при встановленні на твердій основі;
установити касету у чашку й закріпити фіксатором (при встановленні касет КСО-1 стрілки, виштамповані на їхніх кришках, повинні розташовуватися горизонтально);
пересвідчитися через контрольне вікно у щільному приляганні дна касети до чашки;
розмотати проводи котушки провідної лінії на довжину 2 - 3 м, витягуючи їх з боку торця пенала, закритого ковпачком більшого діаметру;
зачистити кінці проводів на довжину 3 - 5 см, перегнути кожний із них удвічі й скрутити;
приєднати кінці провідної лінії до клем і станка;
розмотати провідну лінію, відходячи на 10 - 15 м назад - ліворуч (праворуч) від станка;
пересвідчитися в тому, що машинка ПМ - 4 перебуває в транспортному (перевірочному) положенні (виступи, забарвлені в червоний колір, повинні бути закриті ручкою перемикача);
приєднати кінці провідної лінії до лінійних зажимів підривної машинки;
натиснути й різко відпустити штовхач підривної машинки (при справній електропровідній мережі в момент відпущення штовхача індикатор повинен дати спалах).
При відсутності штатної провідної лінії або при її ушкодженні можна використати саперний або інші ізольовані проводи; загальний опір провідної лінії не повинен перевищувати 8 Ом.
Мінування
При встановленні мін необхідно:
Відтягнути ручку, повернути її на 900 і перевести підривну машинку в бойове положення (у бойовому положенні виступи, забарвлені в червоний колір, повинні бути відкриті);
утримуючи машинку в одній руці штовхачем угору, долонею іншої руки вдарити по штовхачу, при цьому міна відстрілиться із касети;
відтягнути ручку, повернути її на 90° і перевести підривну машинку в транспортне (перевірочне) положення;
від'єднати провідну лінію від клем підривної машинки;
від'єднати провідну лінію від клем станка;
зняти відстріляну й установити нову касету для повторного мінування, дотримуючись тієї ж послідовності операцій.
По закінченні мінування зібрати й укласти комплект в сумку.
Заходи безпеки
Розрахунки, призначені для мінування з допомогою ПКМ, повинні знати устрій комплекту й порядок його застосування. Усі роботи повинні здійснюватись із дотриманням правил безпеки.
При підготовці й у ході мінування забороняється:
перебувати в створі відстрілу мін як у напрямі відстрілу, так і в протилежному напрямі;
підключати електровибухову лінію до підривної машинки до встановлення й закріплення касети в станку та відходу особового складу на безпечну відстань (в укриття);
відстрілювати міни з касет при перебуванні особового складу в створі відстрілу мін або на відстані менше ніж 10 м - позаду, ліворуч (праворуч) від станка;
ударяти касети або кидати їх;
готувати ПКМ і мінувати під лініями електропередачі;
схилятися над касетою під час і після встановлення її в станок;
відстрілювати міни проти вітру при його швидкості більше ніж 10 м/с.
Після відстрілу мін при підході до станка необхідно ретельно оглядати місцевість навколо станка та на маршруті руху з метою можливого виявлення окремих мін.
У разі відмови касети необхідно:
перевести підривну машинку в транспортне положення;
від'єднати її від провідної лінії;
через 15 хв. підійти до станка, оглянути його й провідну лінію, усунути несправність;
підготувати комплект до повторного мінування.
При повторній відмові замінити касету.
Зберігання й транспортування
Усі елементи комплекту, окрім машинок ПМ-4 і провідних ліній, упаковуються в дерев'яні ящики по 16 шт. у кожному. Габаритні розміри ящика 768х376х305 мм; маса ящика 55 кг. Такі упаковки зберігаються в сухих опалювальних або не опалюваних приміщеннях. Допускається зберігання під брезентом або навісом на відкритих майданчиках протягом одного року.
Упаковка підривних машинок ПМ-4 являє собою дві роз'ємні пінопластові основи, з’єднані стяжкою з капронової стрічки. Основи мають гнізда, у які вкладаються 6 машинок і 12 провідних ліній. Габаритні розміри упаковок 540х335х110 мм, маса 5,3 кг.
Підривні машинки повинні зберігатися в сухих опалюваних і вентильованих приміщеннях, при температурі не нижче ніж 5° С і відносній вологості повітря до 80%.
Транспортування комплектів ПКМ у штатній упаковці здійснюється всіма видами транспорту.
Схеми мінних полів. Особливості фіксації ДМВЗ. –15 хв.
Установка трирядного протитанкового мінного поля за допомогою універсальних мінних загороджувачів (УМЗ) звичайно проводиться взводом, оснащеним трьома загороджувачами, аналогічно установці мінного поля за допомогою ГМЗ. Інтервали руху УМЗ при мінуванні 30—50 м, дистанції — 50—70 м.
Відстрілювання мін із касет проводиться першим загороджувачем убік противника, другим — убік заднього борта і третім — відповідно убік правого (лівого) борта; міни в кожнім ряді встановлюються на ґрунт із відстанню між мінами по фронті 8—12 м і по глибині 6—10 м. Загороджувачі й автомобілі з мінами розташовуються на пункті зарядки не ближче 50 м друг від друга.
Установка трирядного мінного поля одним УМЗ здійснюється відстрілюванням мін із касет одночасно з трьох бортів загороджувача при одному заході.
При установці мінного поля за допомогою УМЗ водіям загороджувачів у залежності від установки і прохідності місцевості на рубежі мінування задається швидкість руху в межах 10—40 км/ч. Командир загороджувача — оператор відповідно до заданої швидкості руху встановлює на пульті керування необхідний режим мінування, відповідно до якого відстрілювання мін із касет відбувається автоматично.
У визначених умовах установка трирядного протитанкового мінного поля інженерним взводом загороджень може проводитися при русі УМЗ у колоні з дистанцією між загороджувачами 30—50 м. При цьому перший загороджувач відстрілює міни убік лівого борта, другий — убік правого борта, а третій — убік заднього борта.
Автомобілі з боєприпасами знаходяться в пункті зарядки загороджувачів. Особовий склад, що не входить до складу розрахунків УМЗ, залучається для розбивки і фіксації мінного поля, зарядки загороджувачів, а також для підготовки руйнувань на дорогах, що перетинають мінне поле.
Зарядка УМЗ касетами проводиться розрахунком загороджувача з залученням інженерно-саперного відділення або тільки розрахунком УМЗ (2 чоловіки).
Перед зарядкою загороджувача після відстрілювання чергового боєкомплекту мін перевіряються кузов загороджувача і гнізда контейнерів на наявність касет, що не спрацювали, витягаються корпуси відстріляних касет, а також перевіряється положення приладів на пульті керування, що повинні знаходитися у вихідному положенні.
Зарядка загороджувача проводиться тільки при відключеному живленні.
При зарядці загороджувача інженерно-саперне відділення розбивається на два розрахунки по три людини. Перший розрахунок розкриває укупорку і витягає касети; другий — підносить касети до загороджувача і подає їх тим, що знаходяться на загороджувачі операторові і водієві УМЗ, що встановлюють касети в гнізда контейнерів, починаючи з нижніх рядів, і закріплюють їх. Командир інженерно-саперного відділення керує діями відділення і допомагає операторові споряджати контейнери загороджувача касетами.
При зарядці загороджувача тільки розрахунком УМЗ водії загороджувача і транспортного автомобіля розкривають укупорку, витягають касети і подають їх командиру загороджувача, що знаходиться на загороджувачі — операторові, що встановлює касети в гнізда контейнерів і закріплює їх.
Час зарядки УМЗ тільки розрахунком загороджувача 100—120 хв., розрахунком загороджувача з інженерно-саперним відділенням — 50—60 хв.
Фугасні міни типу ПФМ встановлюються артилерією, літаками, вертольотами, універсальними мінними загороджувачами і переносними комплектами мінування.
При установці протипіхотних мінних полів із мін типу ПФМ, ПОМ з літаків і вертольотів місця (рубежі) мінування вказуються командирам екіпажів по карті.
Перед вильотом на мінування екіпаж вертольота або літака підготовляє карти масштабу 1:50000 або 1:100 000. У польоті екіпаж знаходить орієнтири на рубежі мінування, робить постановку мін і уточнює на карті точки початку і кінця кожної ділянки мінного поля.
При мінуванні вертолітною системою ВСМ-1 і УМЗ мінами типу ПФМ і ПОМ звичайно встановлюються одно смужні мінні поля (ширина смуги 20—30 м). При установці двох смужних і більш мінних полів відстань між смугами в середньому повинно складати 60— 80 м.
Установка одно смужного мінного поля здійснюється одним вертольотом за один захід, а двохсмужного — двома вертольотами за один захід (мал. 4) або одним вертольотом за два заходи.
Довжина мінного поля при установці одного боєкомплекту мін ПФМ при мінуванні за один захід — 2000 м. Час на установку одного боєкомплекту складає 1 хв. при мінуванні за один захід і 1,5—2 хв. — за два заходи.
Установка односмужного або двохсмужного протипіхотного мінного за допомогою УМЗ проводиться як правило, одним або двома загороджувачами за один захід при відстрілювання касет з одного-двох бортів.
Двохсмужне протипіхотне мінне поле може встановлюватися одним загороджувачем при відстрілюванні касет із двох бортів.
Установка мінних полів із мін типу ПФМ, ПОМ за допомогою ПКМ проводиться окремими розрахунками, інженерно-саперним відділенням або взводом. При виконанні задачі в складі взводу кожне відділення одержує самостійну ділянку, на якому вказуються початок, напрямок і вихідний рубіж мінування, а також місце польового складу мін.
Відділення розбивається на шість номерів, кожний з яких переносить один ПКМ і дві касети з мінами. Кожен номер розрахунку повинний мати піхотну лопату, командир відділення, крім того, — саперний ніж.
До початку мінування командир відділення з одним з номерів розрахунку вибирає на місцевості і позначає прапорцями вихідне положення і рубіж мінування. У вихідному положенні між прапорцями з інтервалом 8— 10 м установлюються указки для номерів розрахунку. Рубіж мінування вибирається в 10—15 м від вихідного положення.
У вихідному положенні номера розрахунків розташовуються у відповідних указок і по команді (сигналові) командира відділення з одною касетою і переносним комплектом мінування висуваються на рубіж мінування, де встановлюють і закріплюють на ґрунті пускові станки, встановлюють у них касети з мінами, підключають электровибухові ланцюги. Відстрілювання мін із касет проводиться за сигналом командира відділення, у цей час розрахунок повинен знаходитися в укритті або на безпечній відстані від станків. Після відстрілу всіх касет номера розрахунків знову висуваються на рубіж мінування, змотують провідну лінію, знімають станки, указівки, прапорці і повертаються у вихідне положення.
Установка двохсмужного протипіхотного мінного поля за допомогою ПКМ із мін ПФМ (ПОМ) проводиться аналогічно, при цьому спочатку встановлюється перша (далека) смуга мін, а потім друга смуга.
При необхідності збільшення довжини мінного поля вправо (уліво) від установленого номера розрахунків переміщаються на вихідному рубежі вправо (уліво) на нову ділянку. Використовуючи другі касети і діючи так само, як при першому заході, відділення робить установку другої ділянки мінного поля.
Особливості фіксації ДМВЗ.
При підготовці до установки мінних полів авіаційними системами мінування екіпаж літака (вертольоту) підготовляв карту цілі масштабу 1:50000 або 1:100000. В польоті льотчик відшукує вибрані орієнтири на рубежі мінування і виходить на бойовий шлях з розрахунковим курсом, проводить викид (постановку) мін на заданому рубежі мінування. На карті цілі уточнює початок і кінець осі центру кожної ділянки мінування. По виконанню задачі на карту цілі крім координат точок осі центра мінного поля наноситься кількість встановлених мін смуг, рядів) і строк самоліквідації, на основі чого заповнюється формуляр МП з схемою його прив’язки, який представляється в штаб авіачастини.
Міні поля, встановленні ракетно-артилерійськими системами дистанційного мінування, як правило прив'язуються підрозділами артилерійської розвідки по карті з вказівками розмірів ділянки району мінування, координат центра мінування кордонів МП, ким здійснювалось мінування, час установки МП, кількість і тип мін, строк їх самоліквідації. Після виконання задачі штаб артилерійської групи (частини) заповнює формуляр МП і представляє його командуючому РВА.
4. Призначення, ТТХ, устрій, принцип дії, порядок встановлення й знешкодження (знищення) дистанційних мін ПФМ-1,ПФМ-1с, ПОМ-2, ПТМ-3 та касет. Заходи безпеки. - 65 хв.
Міна ПФМ-1С (ПФМ-1)
Основні характеристики
Тип. . . . . . . . . . . Касетна, фугасна
Маса міни. . . . . . . . . . . . 0,08 кг
Маса заряду (рідка ВР ВС-6Д). . . . . 0,04 кг
Габаритні розміри. . . . . . . . . 119х64Х20 мм
Матеріал корпусу. . . . . . . . . . Поліетилен
Підривник. . . . . . . . . Гідромеханічний нажимної дії Механізм дальнього зведення. . . . . . . Гідромеханічний
Час дальнього зведення. . . . . . . . . 60 - 600 с
Зусилля спрацювання. . . . . . . . . . 50 - 250 Н
Механізм самоліквідації. . . . . . . . Гідромеханічний
Час самоліквідації. . . . . . . . . . . 1- 40 год
Температурний діапазон застосування. . . . Від мінус 40 до 50°С
Гарантійний термін зберігання. . . . . . . 10 років
Устрій
Міна ПФМ-1С (ПФМ-1) складається з:
корпусу;
заряду рідкої вибухової речовини;
підривника.
Корпус міни являє собою поліетиленовий балон зі стабілізуючим крилом, що забезпечує стійкість польоту міни після викиду її з касети.
Заряд рідкої ВР заповнює вільний об'єм усередині балона. Заряд одночасно є робочим тілом, що приводить підривник у дію при тисканні на міну.
Підривник закріплено в корпусі міни кільцем. Він складається з механізму дальнього зведення (МДЗ); системи запобігання; запобіжно-детонуючого пристрою (ЗДП); механізму самоліквідації; корпусу й допоміжних деталей.
Механізм дальнього зведення є другим рівнем запобігання й призначений для переведення підривника міни в бойове положення після падіння її на грунт. Він складається з штока з поршнем, розміщеним у камері з рідким каучуком і пружини.
Система запобігання призначена для забезпечення безпеки при зберіганні й транспортуванні мін у касетах. Вона складається з чеки (одна на дві міни), уставленої в пази корпусу і кришки, що втримує шток МДЗ від переміщення під дією пружини (перший рівень запобігання).
Запобіжно-детонуючий пристрій призначено для забезпечення розриву вогневого ланцюга підривника в транспортному положенні й спрацювання заряду міни в бойовому положенні. Він складається з ударного механізму, до складу якого входить втулка, ударник, кулька і бойова пружина, капсуль-детонатор, розміщений у движку, детонатор і гумовий ковпачок.
У транспортному положенні всі рухомі елементи підривника втримуються чекою через кришку і шток МДЗ.
Розрив вогневого ланцюга підривника забезпечується зміщенням капсуля-детонатора відносно детонатора завдяки скосу на торці втулки ударного механізму й конфігурації движка. Движок перебуває в незакріпленому стані, фіксація його в транспортному положенні забезпечується упором детонатора у движок.
Механізм самоліквідації міни призначений для її знищення через 1- 40 год (залежно температури навколишнього середовища). Він складається зі штока з поршнем, розміщеним у камері з рідким каучуком і пружини. Шток механізму самоліквідацій через ковпачок упирається в детонатор і втримується ним від переміщення під дією пружини .
Корпус підривника служить для розміщення в ньому всіх механізмів і вузлів. У корпусі є отвори, через які рідка вибухова речовина надходить у порожнину між гумовим ковпачком і механізмом самоліквідації.
При розміщенні мін у касеті їх збирають у блоки й сполучають попарно однію чекою, що втримує кришки їхніх підривників.
Принцип дії
При викиді мін із касет і розкритті блоків міни завдяки пружності запобіжної чеки попарно розвертаються одна відносно іншої, чека виходить з пазів корпусу обох мін і звільняє кришки, що втримують штоки МДЗ. Кришки під дією пружин відокремлюються від мін і штоки 6 під дією пружин починають переміщатися в масі рідкого каучуку, звільняючи порожнину для переміщення ударного механізму. Після падіння мін на грунт і переміщення поршнів у крайнє верхнє положення підривники переводяться в бойове положення. При впливі на міну навантаження рідка ВР через отвір у корпусі підривника тисне на ковпачок, спричиняючи переміщення вгору детонатора. При переміщенні детонатора на 2,5-3,5 мм відбувається поворот движка з капсулем-детонатором, після чого разом з детонатором і движком починає переміщатися втулка ударного механізму. При цьому переміщенні звільняється кулька і ударник під дією пружини наколює капсуль-детонатор, який викликає спрацювання детонатора й заряду міни. У разі відсутності впливу на міну навантаження через певний час спрацьовує механізм самоліквідації, який починає працювати одночасно з МДЗ. Під дією пружини поршень переміщається в масі рідкого каучуку, одночасно його шток через ковпачок тисне на детонатор, переміщуючи його вгору доти, доки не звільниться кулька і не спрацює ударний механізм.
Знищення
Міни ПФМ-1С (ПФМ-1) можна знищувати механічним або вибуховим способом на місці встановлення або в спеціально відведеному місці. Перенесення мін до місця їх знищення здійснюється за допомогою лопаточки, що має рукоятку довжиною не менше 3 м, з використанням захисного екрану, захисної маски з оргскла завтовшки 8 10 мм і рукавичок.
Знищення мін механічним способом здійснюється наїздом на них гусеничної техніки або за допомогою вантажу масою не менше 60 кг, керованим із захищеної кабіни.
Для знищення вибуховим способом поряд із міною вкладається дистанційно (наприклад, за допомогою жердини завдовжки 4 - 5 м) заряд масою 0,2 кг із закріпленим у ньому електродетонатором, підключеним до електровибухової мережі.
Маркування
Маркування міни ПФМ-1С (ПФМ-1) нанесено на крило корпусу штампуванням. Воно містить: шифр міни; шифр або номер заводу-виготівника; номер партії та рік виготовлення; шифр вибухової речовини.
Касета КСФ-1С ( КСФ-1 С-0,5; КСФ-1)
Основні характеристики
Маса. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9,2 кг
Габаритні розміри:
довжина. . . . . . . . . . . . . . . . . . 480 мм
діаметр. . . . . . . . . . . . . . . . . . . 140 мм
діаметр по буртику. . . . . . . . . . . . . . . 148 мм
Кількість мін у касеті:
КСФ-1С. . . . . . . . . . . . . . . . . 64 ПФМ-1С
КСФ-1С-0.5 . . . . . . . . . . . . . . 36 ПФМ-1С і ПФМ-1
КСФ-1. . . . . . . . . . . . . . . . . . 72 ПФМ-1
Маса вишибного заряду (пороху). . . . . . . . . . 0,007 кг
Температурний діапазон застосування. . . . . . Від мінус 40 до 50°С
Гарантійний термін зберігання. . . . . . . . . . . 10 років
Устрій
Касета КСФ-1С складається зі стакану з вкрученою в нього електрокапсульною втулкою ЭКВ-ЗОМ, усередині якої розміщено вишибний пороховий заряд, поршень, чотири закритих блоки з мінами, газовод, диски і розділовий заряд. Стакан закритий кришкою, зафіксованою в ньому завальцовкою лапок. Конструкція касети герметична. Для виключення можливості прориву газів від вишибного заряду в об'єм касети, заповнений мінами, поршень має ущільнюючу прокладку, а диски ущільнюючі прокладки.
Закритий блок складається з двох опор, між якими укладено мін ПФМ-1С. Опори з однієї сторони з’єднуються Z – подібним замком, а з іншої - кришкою із завальцованими на неї лапками опор. У кришці закритого блоку встановлено піротехнічний уповільнювач і заряд УЗВ.
Касети КСФ-1С-0,5 і КСФ-1 відрізняються тим, що всередині їх розміщено по два закритих блоки й по два відкритих блоки, у кожному з яких укладено по 18 мін, причому в касеті КСФ-1С-0,5 закриті блоки споряджено мінами ПФМ-1С, а відкриті - мінами ПФМ-1; усі блоки касети КСФ-1 споряджено мінами ПФМ-1. Ці касети не мають газоводу; закриті блоки кришками впираються в поршень .
У поршні є отвори малого діаметру для проходу порохових газів до піротехнічних уповільнювачів.
Принцип дії
При подачі імпульсу електричного струму на електрокапсульну втулку ЭКВ-30М вона спрацьовує й запалює вишибний заряд. Тиск порохових газів через поршень передається на блоки та кришку. Лапки стакану розгинаються й блоки викидаються з нього. Одночасно при спрацюванні вишибного заряду запалюються піротехнічні вповільнювачі найближчих до поршня блоків і через газовод - розділовий заряд. При виході блоків зі стакану спрацьовує розділовий заряд, запалюючи піротехнічні вповільнювачі двох інших блоків і розділяючи блоки. Спрацювання розділового заряду додає додаткової швидкості одним блокам і зменшує швидкість інших, що дозволяє одержати довгасте мінне поле з достатньою витратою мін. Після завершення часу горіння (0,3 - 1,1 с) піротехнічних уповільнювачів спрацьовують заряди УЗВ, кришки скидаються й блоки розкриваються, звільняючи вкладені в них міни. Міни що звільнилися розсіюються у вільному падінні й при приземленні утворюють мінне поле.
При спрацюванні вишибних зарядів у касетах КСФ-1С-0,5 і КСФ-1 блоки з мінами викидаються зі стаканів, одночасно запалюються піротехнічні вповільнювачі закритих блоків. Відкриті блоки розкриваються відразу ж після виходу зі стакану, а закриті - після завершення часу горіння (0,3 - 0,8 с) уповільнювачів і спрацювання зарядів УЗВ, що скидають кришки. Звільнені з блоків міни розсіюються у вільному падінні й при приземленні утворюють мінне поле.
Розброс за часом розкриття відкритих і закритих блоків дозволяє одержати довгасте мінне поле з необхідною витратою мін.
Знищення
Знищенню підлягають касети:
що впали з висоти понад 1,5 м;
що в процесі експлуатації були пошкоджені (вм’ятини на циліндричній поверхні понад 0,3мм, порушення завальцовки лапок стакану, тріщини);
що не входять у калібр Ø 140,15 мм.
Касети з мінами ПФМ-1С (ПФМ-1) знищують накладними зарядами масою 1 кг електричним способом підривання. Заряди вкладаються вздовж касет по всій довжині (один ряд тротилових шашок по 200 г або розрізаний уздовж на три рівні частини брикет ПВВ-4).
Касети, що мають серйозні пошкодження (великі вм'ятини, випадення кришок, зміщення мін), знищують на місці. У разі неможливості знищення на місці касети знищують на спеціальних майданчиках, куди їх доставляють з дотриманням заходів безпеки.
На цих майданчиках для касет обладнують рівочки, у які канатами стягують касети. Перед цим для їх знищення готують заряди масою не менше ніж 2 кг кожний. У заряди вставляються й закріплюються електродетонатори, підключені до електровибухової мережі.
Стягування касет у рівочки й підрив зарядів здійснюється дистанційно з укриття.
Маркування, зберігання й транспортування
Маркування касет нанесено на стакані чорною незмивною фарбою. Воно містить: шифр касети; шифр вибухової речовини мін; шифр або номер підприємства-виготівника; номер партії та рік виготовлення. До шифру касет може бути додано літери «СК». Наприклад, КСФ-1СК. Це означає, що корпуси мін у касеті мають сіро-коричневий колір. Касети без цього індексу споряджено мінами з корпусами зеленого кольору.
Касети по 4 шт. розміщуються в пенопластові вкладиші, які упаковуються в герметичні поліетиленові пакети й укладаються в дерев'яні ящики. Розміри ящиків 729 Х 429 х 400 мм. Маса ящиків з касетами 48 кг.
Маркування упаковки нанесено на ящику незмивною фарбою. Воно містить: шифр касети; шифр підприємства-виготівника; номер партії та рік виготовлення; розряд вантажу; масу брутто.
Касети з мінами зберігаються в заводській упаковці в неопалюваних сховищах.
Касети з мінами транспортуються в заводській упаковці всіма видами транспорту відповідно до існуючих правил перевезень боєприпасів.
Міна ПОМ-2
Протипіхотні міни типу ПОМ-2 призначені для встановлення на місцевості протипіхотних мінних полів з метою поразки живої сили супротивника. Міни встановлюються тільки системами дистанційного мінування й розташовані в разових мінних касетах, блоках і касетних головних частинах снарядів.
Основні характеристики
Тип . . . . . . . . . . . . . . . . . . Касетна кругового враження
Маса міни . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1,6 кг
Маса заряду ВР (ТНТ) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 0,14 кг
Маса бойового елемента . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1,06 кг
Діаметр . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 63 мм
Висота . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 180 мм
Матеріал корпусу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Метал
Підривник . . . . . . . . . Механічний з натяжними датчиками цілі
Кількість датчиків цілі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4 шт.
Довжина нитки датчика цілі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10 м
Зусилля спрацьовування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 0,3 кгс
Радіус суцільного враження . . . . . . . . . . . . . . . . . . 16 м
Механізм дальнього зведення . . . . . . . . . . . . . . Піротехнічний
Час дальнього зведення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 50 с
Час самоліквідації . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4 - 100 год
Температурний діапазон застосування . . . . Від мінус 400 до плюс 50° С
Гарантійний термін зберігання . . . . . . . . . . . . . . . . 10 років
Устрій
Міна ПОМ-2 складається з:
бойового елемента;
стакана, що викидає пристрої;
блоку стабілізатора.
Бойовий елемент включає осколковий корпус із зарядом ВР, пристрій установки і підривник.
Осколковий корпус виконано у вигляді сталевого циліндричного стакану. У ньому розміщається заряд ВР. Маса осколкового корпуса 0,53 кг. Під час вибуху заряду з осколкового корпуса природним дробленням утворюються вражаючі елементи.
Пристрій установки призначено для орієнтованої установки міни на місцевості. Його виконано у вигляді шести підпружинених лапок, закріплених одним кінцем на хрестовині, що підтиснута втулкою до осколкового корпуса. Для відстрілу бойового елемента зі стакану лапки притиснуто до осколкового корпусу за допомогою кришки, що утримує їх за вільні кінці.
Підривник ВП-09С складається з блоку датчика цілі, у корпусі якого розміщено твердий запобіжник, запобіжно - виконавчого механізму і запобіжно-детонуючого - вузла, розміщених у корпусі підривника.
Блок датчика цілі закріплено до корпуса підривника двома розривними гвинтами з ослабленим перетином і, крім того, зафіксовано у ньому двома підпружиненими шпильками, утримуваними скобою. Він складається з корпуса і розміщених у ньому чотирьох нитьових датчиків цілі. Кожен датчик цілі являє собою синтетичну нитку довжиною 10 м, одним кінцем прикріплену до підпружиненого якоря. Протилежні кінці ниток попарно прикріплено до двох фіксаторів, що знаходяться на кінцях нитки, закріпленої на важелі. Важіль жорстко скріплено з корпусом механізму самоліквідації.
Твердий запобіжник складається з двох піротехнічних уповільнювачів і двох вишибних зарядів, що розміщені у втулках і забезпечують установку міни й переведення її в бойове положення після відстрілу бойового елемента зі стакану.
Запобіжно-виконавчий механізм складається з накольного механізму і гідромеханічного механізму самоліквідації і забезпечує спрацьовування міни при впливі на датчик чи цілі від механізму самоліквідації. Корпус механізму самоліквідації жорстко скріплений з важелем. На шток поршня механізму самоліквідації жорстко посаджений корпус накольного механізму, усередині якого розміщені пружина і ударник, утримуваний кульками.
Запобіжно – детонуючий - вузол, складається з втулки, движка з капсулем-детонатором (КД-Н-10), пружини, прокладки і детонатора. Капсуль-детонатор зміщено відносно ударника і детонатора, він утримується у запобіжному положенні корпусом накольного механізму.
Викидаючий пристрій призначено для відстрілу бойового елемента зі стакану після падіння міни на ґрунт. Він складається з піротехнічного датчика, уповільнювача, виконаного у вигляді піротехнічного кільця й вишибного порохового заряду.
Блок стабілізатора призначено для забезпечення стабілізації польоту міни (необхідного кута підходу до поверхні землі й швидкості до 60 м/с). Він складається з корпуса, пружини, ковпачка і трьох пар хрестоподібно з'єднаних лопастей, до кінців яких прикріплено капронові стрічки довжиною по 440 мм. Корпус стабілізатора завальцовано у верхній частині стакану.
Стакан служить для розміщення основних елементів міни і являє собою сталевий циліндр.
Принцип дії
При викиді мін із касети спрацьовує піротехнічний датчик викидаючи пристроїв, які запалюють піротехнічні вповільнювачі. Одночасно під дією пружин скидаються ковпачки стабілізатора і набігаючим потоком повітря, розмотуються капронові стрічки. Після падіння мін на ґрунт по закінченні часу горіння піротехнічних уповільнювачів (50 с) спрацьовують порохові вишибні заряди, що відстрілюють бойові елементи мін зі стаканів, і викидаються стабілізатори. Вишибні заряди запалюють піротехнічні вповільнювачі бойових елементів, після прогорання яких (3 - 4 с) спрацьовують вишибні заряди, що скидають кришки. Кришки звільняють підпружинені лапки, і бойові елементи встановлюються в орієнтоване (близьке до вертикального) положення на місцевості. Одночасно зі скиданням кришок відстрілюються втулки зі скобами, скоби виходять з пазів шпильок і вони під дією пружин виходять із зачеплення з корпусом підривника. Під дією вогневого імпульсу вишибного заряду спалахує піротехнічний уповільнювач, що через 2 с викликає спрацювання вишибного заряду, при цьому розривні гвинти руйнуються по ослабленому перетину і блок датчиків цілі відстрілюється. При підйомі блоку догори на висоті близько 0,5 м під дією пружини якорі датчиків цілі розкидаються в сторони на відстань до 10 м, розмотуючи нитки.
Під дією пружини запобіжно-виконавчий механізм переміщається догори, корпус накольного механізму виходить із зачеплення з движком, що під дією пружини переміщається, установлюючи капсуль-детонатор КД-Н-10 на одній осі з ударником і детонатором і переводячи тим самим підривник у бойове положення.
При впливі на нитку датчика цілі з зусиллям 0,3 кгс і більше повертається важіль разом з корпусом механізму самоліквідації, штоком і корпусом накольного механізму. Поворот корпуса дає можливість кулькам викочуватися в пази муфти, у результаті чого ударник звільняється і під дією пружини наколює капсуль-детонатор, викликаючи його спрацювання й вибух детонатора і заряду міни.
Механізм самоліквідації міни ПОМ-2 починає працювати після відстрілу блоку датчиків цілі, тому що після відстрілу створюється можливість переміщення упорного штока, а разом з ним і поршня зі штоком і жорстко закріпленому на ньому корпусом накольного механізму. Переміщення цих деталей відбувається до моменту виходу кульок у розточку муфти, при цьому ударник звільняється і під дією пружини наколює капсуль-детонатор, викликаючи його спрацювання й вибух детонатора й заряду міни.
Знищення
Міни ПОМ-2 знищують на місці встановлення механічним траленням, вибуховим способом чи розстрілом зі стрілецької зброї.
Знищення мін механічним траленням здійснюється за допомогою кішки з укриття чи з броньованої машини.
При знищенні мін вибуховим способом поряд з міною укладається дистанційно (наприклад, із бронемашини за допомогою тички) заряд масою 0,2-0,4 кг із закріпленим у ньому електродетонатором, підключеним до електровибухової мережі.
Знищення мін ПОМ-2 може здійснюватися розстрілом із броньованої машини чи з укриття зі стрілецької зброї з дотриманням заходів безпеки.
Касета КПОМ-2
Основні характеристики
Маса . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9,6 кг
Габаритні розміри (діаметр, довжина) . . . . . . . . . . 140х480 мм
Кількість мін у касеті . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4 шт.
Маса вишибного заряду (порох ДРП-3) . . . . . . . . . . . 10 г
Маса розділових зарядів (порох ДРП-3) . . . . . . . Два заряди по 1,3 м
Діапазон робочих температур . . . . . . . . Від мінус 40о до плюс 50° С
Гарантійний термін зберігання . . . . . . . . . . . . . . . . 10 років
Устрій
Касета КПОМ-2 складається зі:
стакана;
електрокапсульної втулки ЭКВ-ЗОМ;
вишибного порохового заряду;
блоку з чотирма мінами;
кришки.
Стакан служить для розміщення в ньому блоку з чотирма мінами, електрокапсульної втулки й вишибного порохового заряду, розміщеного у виїмці поршня. Стакан закрито кришкою, закріпленої в ньому загнутими лапками.
Блок складається з поршня, чотирьох мін, дисків, скріплених з поршнем шпилькою з ослабленим перетином, втулкою і гайкою, двох газоводів (трубок) з піротехнічними вповільнювачами і підсилювачами і двох розділових зарядів. Між мінами розташовано дві пластинчасті пружини. Уповільнювачі з’єднано з камерою згорання вишибного порохового заряду. У диску розміщено два підпружинених штоки, що перекривають канали для проходу форсу вогню до розділових зарядів, чим забезпечується безпека касети в транспортному положенні.
Під гайкою закріплено капронову стрічку, кінці якої кріпляться до кришки гвинтами. Для щільного з’єднання блоку з мінами служать прокладки .
Конструкція касети герметична.
Принцип дії
При подачі імпульсу електричного струму на електрокапсульну втулку ЭКВ-ЗОМ вона спрацьовує, запалюючи вишибний заряд. Під дією порохових газів спалахують піротехнічні вповільнювачі і одночасно тиском через поршень блок з мінами, розгинаючи лапки стакану викидається з нього. При виході блоку зі стакану під дією пружин штоки висуваються з диска, звільняючи канали для передачі форсу вогню від піротехнічних підсилювачів до розділових зарядів.
Після викиду зі стакану кришка відокремлюється від блоку з мінами на довжину капронової стрічки, що розмоталася, і орієнтує блок у напрямку руху носія (ВСМ-1). Після закінчення часу горіння вповільнювачів спалахують підсилювачі і форсом вогню від них по газоводах 6 розділові заряди. Під дією порохових газів від розділових зарядів спалахують піротехнічні датчики мін і одночасно по ослабленому перетину розривається шпилька, міни розкидаються пластинчастими пружинами у сторони, розсіюються потоком набігаючого повітря, і приземляються на місцевості.
Міна ПТМ-3
Касетні протитанкові міни призначено для дистанційного мінування місцевості з метою враження танків, БМП, БТР і іншої бойової техніки противника. Міни для наземних загороджувачів, вертолітної системи мінування ВСМ-1 і переносного комплекту мінування розмішуються в уніфікованих за конструкцією й розмірами касетах, для авіаційних систем мінування - у блоках, для ракетно-артилерійських систем мінування - у касетних головних частинах снарядів.
Для забезпечення безпеки в поводженні підривники касетних мін мають два ступеня запобігання. Зняття ступенів запобігання відбувається послідовно в процесі встановлення автоматично. Механізм дальнього зведення забезпечує переведення міни в бойове положення після її приземлення й установлення (заняття стійкого нерухомого положення) на місцевості. Міни мають механізми самоліквідацій, що забезпечують автоматичний вибух їх після завершення заданого часу перебування в бойовому положенні.
Основні характеристики;
Тип. .......... Касетна кумулятивна комбінованої дії
Маса міни. ............. . 4,9 кг
Маса заряду. ............. 1,8кг
Габаритні розміри. ........... 330х84х84 мм
Матеріал корпусу. ...... . ..... Сталь
Тип підривника. ........ . Неконтактний магнітного принципу дії
Джерело струму. ......... . Елемент РЦ53У (змінний)
Тип механізму дальнього зведення. . . Двоступеневий піротехнічний і електронний
Час дальнього зведення. . . 60с
Бойова ефективність. ......Пробиває днище й уражає екіпаж і агрегати всередині танка, перебиває гусеницю
Тип самоліквідатора. ..... . ...... Електронний
Час самоліквідації. . . ........... Від 16 до 24г
Температурний діапазон застосування. . . Від мінус 40 до плюс 50° С
Гарантійний термін зберігання (без джерела струму) . . . 10 років
Устрій
Протитанкова міна ПТМ-3 складається зі:
сталевого штампованого корпусу із зарядом ВР;
підривника.
Корпус міни має форму прямої чотиригранної призми з виїмками, випресованими на чотирьох бічних і одних торцевій гранях. Виїмки виконують роль кумулятивної обліцовки заряду.
Підривник ВТ-06 кріпиться в корпусі міни лапками і складається з корпусу, піротехнічного вповільнювача (механізму дальнього зведення), електронного блоку з індукційною котушкою, розміщеного на платах, запобіжно-виконавчого механізму (ЗВМ) і елементів вогневого ланцюга.
Корпус підривник виконано з алюмінієвого сплаву й він захищає елементи конструкції підривника від механічних впливів, а електронний блок-від електромагнітних перешкод високої частоти.
На бічній грані корпусу підривника є гніздо для встановлення джерела струму, яке закрите заглушкою
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора