Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Міни Збройних Сил України
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2002
Тип роботи:
Інші
Предмет:
Інші
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
“Затверджую”
Начальник Кафедри № 4
Полковник
Григор’єв
“____”______________2002р.
Методична розробка
з дисципліни: ”Інженерні загородження”
Тема №2: ”Міни Збройних Сил України ”
Заняття №3: “Спеціальні міни Збройних Сил України”
Автор: Підполковник Бамбуляк М.П.
Розглянуто на засіданні кафедри.
(предметно-методичної комісії)
Протокол № ___ від_________2002 p.
м. Кам’янець-Подільський
2002 рік
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА
для приведення занять з спеціальності
експлуатація та ремонт електромеханічних засобів
Тема №2: ”Міни Збройних Сил України ”
Заняття №3: “Спеціальні міни Збройних Сил України”
Навчальні та виховні цілі:
1. Вивчити призначення та загальний устрій, принцип дії, підготовку до встановлення, установлення та знешкодження протитранспортних мін АДМ-8, МЗУ, МЗУ-С
2.Вивчити призначення, ТТХ, устрій, принцип дії, підготовку до встановлення, установлення та знешкодження прилипаючих мін МПМ, СПМ, БПМ, УПМ і мін-пасток МС-З, МС-4, МЛ-7.
3.Вивчити призначення, ТТХ, устрій, принцип дії, підготовку до встановлення й установлення протидесантних мін ПДМ-1М, ПДМ-2, ЯРМ і підривників до них
4.Виховувати навчаємих почуття особистої відповідальності при роботі з мінами. Прищеплювати сміливість і впевненість при виконанні задач по мінуванню даними мінами.
ЧАС: - 2 годин
ВИД ЗАНЯТТЯ: - групове заняття.
МІСЦЕ: - кабінет інженерних загороджень.
Рекомендована література:
“Инженерные боеприпасы”. Кн. 1 стр. 45 – 52, 146 – 151, 153 –157, 158 – 178.
“Инженерные боеприпасы”. Кн. 2 стр. 6-9, 83-93,4 – 6, 124 –141, 168 – 171, стр. 142 – 153.
“Инженерные боеприпасы”. Кн. 4 стр. 8 – 24, 83-93,121 – 127.
“Инженерные боеприпасы”. Кн. 6 стр. 8 1– 85, 76– 80.
Матеріальне забезпечення:
Навчальні зразки мін та підривників
міни АДМ-8 . . . . . . . . . . . . . 1 к-т
макет основного заряду АДМ-8. . . . . 1 шт
ЕХЗ . . . . . . . . . . . . . . . . 2 шт.
ПУ АДМ-8 . . . . . . . . . . . . . 1 шт.
Джерело струму 70-АМЦГ- 120. . . . . 1 шт.
Джерело струму 60/1,5 АМЦГ . . . . . 1 шт.
Малий омметр М-57. . . . . . . . . . 1 шт.
Електрозапалювальний пристрій ЕЗП . . 2 шт.
Додатковий детонатор АДМ-8 . . . . . 2 шт.
Капсуль-детонатор КД№8А. . . . . . . 2 шт.
Набір змінних резисторів. . . . . . . . 2 к-тів
Ніж, викрутка . . . . . . . . . . . . по 1 шт.
МПМ, СПМ, БПМ, УПМ, МС-3, МС-4, МЛ-7. . . . по 2 шт
ВЗД 1М, ВЗД-3М, ЭН . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . по 1 шт.
МД-2, МД-5М. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6 шт.
ПДМ-1М, ПДМ-2, ЯРМ . . . . . . . . . . 2 к-та;
ВРМ. . . . . . . . . . . . . . 1 шт.
ВПДМ-1М. . . . . . . . . 1 шт;
ВПДМ-2. . . . . . . . . . . 1 шт.
Навчальний підривник ВМЗУ . . . . . . . . . . 1 шт.
Навчальний підривник ВМЗУ-С . . . . . . . . 1 шт
Макет основного заряду . . . . . . . . . . . . . . . 2 шт.
Пульт МЗУ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1 шт.
Елементи живлення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6 шт.
ЭХУ, ЕХЗ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . по 2 шт.
Ключі до підривників.
Плакати та схеми підривників за темою.
Перелік навчальних питань та методика
їх відпрацювання
Оголошення теми та мети заняття. - 10 хв.
Призначення, ТТХ, загальний устрій, принцип дії, порядок підготовки до встановлення, встановлення та знешкодження протитранспортних мін. Заходи безпеки. –35 хв.
Призначення, ТТХ, загальний устрій, принцип дії, порядок підготовки до встановлення, встановлення та знешкодження протидесантних мін. Заходи безпеки. – 20 хв.
Призначення, ТТХ, загальний устрій, принцип дії, порядок підготовки до встановлення, встановлення та знешкодження прилипаючих мін та мін-пасток. Заходи безпеки. – 20 хв.
Підведення підсумків заняття. -5 хв.
Особливості організації та методика проведення заняття
1. Заняття відпрацьовується викладачем у кабінеті інженерних загороджень на передчасно підготовлених місцях. Напередодні заняття керівник заняття складає заявку на необхідну матеріальну базу і дає її начальнику кабінету, який підготовлює за даною темою зразки учбових мін та підривників.
2. Заняття викладач починає з перевірки виконання завдання, що було задано на самостійну підготовку і засвоєння попереднього заняття методом літучки.
3. Під час викладання матеріалу теми, викладач використовує зразки учбових мін, виставлених на столі, плакатів, схем і класну дошку.
4. При викладені матеріалу заняття викладач використовує плакати та схеми, основні положення дає під запис.
Оголошення теми та мети заняття - 10 хв.
Заняття викладач начинає з перевірки особового складу, доведення теми, мети заняття, перевіряє виконання задачі на самостійну підготовку та проводить письмове опитування по пройденому занятті.
2. Призначення, ТТХ, загальний устрій, принцип дії, порядок підготовки до встановлення, встановлення та знешкодження протитранспортних мін. Заходи безпеки. –35 хв.
Спеціальні міни призначені для вирішення спеціальних завдань – руйнування й пошкодження техніки, транспортних засобів, механізмів. Вони можуть застосовуватись для утворення пробоїн у підводній частині морських і річкових суден, для попередження своїх військ про появу противника, руйнування залізничного транспорту й об’єктів важливого значення.
До спеціальних мін відносяться:
протитранспортні (об’єктні) міни (АДМ-8, МЗУ, МЗУ-С);
прилипаючі міни (МПМ, СПМ, БПМ, УПМ);
міни-пастки (МЛ-7);
міни сюрпризи (МС-4);
протидесантні й річкові міни (донні, сплавні, якірні);
сигнальні міни (СМ).
Протитранспортні міни призначаються для мінування автомобільних доріг і залізниць. Вони можуть також застосовуватись як об'єктні міни вповільненої дії для руйнування різних військових і промислових споруд після закінчення заздалегідь установленого терміну вповільнення.
У бойовому положенні міна може перебувати в одному з наступних режимів:
- у режимі запобігання - від моменту приведення в дію механізму дистанційного управління до моменту спрацювання запобіжника механізму дальнього зведення;
- у режимі вповільнення - від моменту спрацювання механізму дальнього зведення до моменту спрацювання механізму вповільнення;
- у режимі очікування цілі - від моменту спрацювання механізму вповільнення до проходу над міною цілі, що спричиняє спрацювання підривника (у цьому режимі може перебувати міна, установлена тільки як протитранспортна).
Штатні основні заряди протитранспортних мін мають масу ВР 12- 12,5 кг. При встановленні міни в полотні залізниці чи автомобільної дороги на глибині 0,5- 1,5 м такий заряд утворить під час вибуху вирву діаметром 3,5- 5,5 м.
При встановленні мін як протитранспортні й особливо як об'єктні до основного заряду міни, що входить до складу комплекту, може бути додано при необхідності будь - яку кількість вибухової речовини (тротилові шашки в ящиках, підривні заряди, фугасні авіабомби та ін.) маса якої визначається залежно від ступеню руйнування об'єкта що мінується.
Прилипаючі міни є об'єктними мінами. Вони кріпляться на об'єктах, що підриваються, за допомогою магнітів. Вибух їх відбувається після закінчення заданого часу сповільнення підривника або при спробі зняття (при встановленні міни з підривником невилучаємості).
Прилипаючі міни призначаються для пошкодження бойової і промислової техніки, бойових і транспортних машин, рухомого залізничного складу і інших різних механізмів.
Вибухи відбуваються :
після закінчення заданого часу;
при спробі зняти (якщо міну установлено в невилучене положення).
Протидесантні міни призначено для мінування прибережної зони моря, рік, озер проти десантних плаваючих засобів, бойових і транспортних машин противника, що долають водну перешкоду.
Протидесантні міни поділяються на донні і якірні. Донні міни встановлюють на дно водоймища. Якірні міни встановлюють, за допомогою якірного пристрою з певним заглибленням.
Міни пастки призначені:
для мінування різноманітних предметів;
для враження солдатів ворога, які відшукують міни.
Сигнальні міни призначені для мінування місцевості з метою оповіщення своїх військ про появу противника в місцях їх установлення. Вони можуть також використовуватись для позначення (імітації) вибухів протипіхотних мін при проведенні навчань.
Підльодні міни призначені для установлення загороджень на річках, озерах, водосховищах шляхом руйнування льоду й утворення ополонок.
Міна АДМ - 8
Міна АДМ - 8 призначається для мінування автомобільних доріг. Міна може застосовуватись як об'єктна для руйнування різних військових і промислових споруд.
Основні тактико-технічні характеристики
Тип. . . . . . . . . . . . Неконтактна, керована
Маса міни. . . . . . . . . . . . . . . 24,2 кг
Маса підривника. . . . . . . . . . . . . 10,2 кг
Маса основного заряду. . . . . . . . . . . 14,0 кг
Маса ВР:
детонатора у підривникові. . . . . . . . . . 2,0 кг
основного заряду. . . . . . . . . . . . . 12,0 кг
Діаметр міни. . . . . . . . . . . . . . . 220 мм
Висота міни. . . . . . . . . . . . . . . 490 мм
Висота підривника. . . . . . . . . . . . . 250 мм
Датчик цілі. . . . . . . . . . . . . Магнітний
Механізм уповільнення. . . . . . . . . . Електрохімічний
Час зведення (при встановленні без
уповільнення). . . . . . . . . . . . . Від 10 до 180 хв
Час уповільнення. . . . . . . . . . . . Від 2 до 120 діб
Похибка спрацювання:
при вповільненні понад дві доби. . . . . . Від -10 до +70%
при вповільненні до двох діб. . . . . . . До +150%
Глибина встановлення. . . . . . . . . . Від 0,2 до 0,5 м
Температурний діапазон застосування. . . . . . Від 15 до + 400 С
Склад комплекту
Підривник АДМ-8 . . . . . . . . . . . 1
Комплектуючі елементи підривника:
детонатор. . . . . . . . . . . 1
джерело струму (батарея 64/1,5-МЦГ) . . . . . 1
електрозапальний пристрій ЕЗП . . . . . . 1
капсуль-детонатор № 8-А. . . . . . . . . 1
механізм ЕХЗ . . . . . . . . . . . . 1
механізм ЕХУ . . . . . . . . . . . . 1
набір опорів (11 шт.) . . . . . . . . . . 1 компл.
макет ЕХУ . . . . . . . . . . . . 1
Основний заряд. . . . . . . . . . . . . 1
Пульт управління (на 5 підривників) . . . . . . . 1
Пульт перевірки (на 25 підривників) . . . . . . . 1
Устрій
Міна АДМ-8 складається з підривника і основного заряду.
Підривник АДМ-8 складається з корпусу, монтажної панелі, джерела струму, механізму дистанційного управління, блоку з електрохімічним механізмом уповільнення (зведення), змінного опору, електрозапального пристрою ЕЗП, капсуля-детонатора № 8-А, детонатора, індукційної котушки, магнітоелектричного реле, елемента незнешкоджуваності ЕНЗ, двох короткозамкнутих вилок для встановлення міни в різні положення.
Корпус сталевий, усередині його закріплено диск з сердечником. Корпус закривається кришкою, що притискається гвинтом з важелем. Гвинт загвинчується в гніздо на верхньому торці сердечника. Герметизація забезпечується гумовими прокладками. Корпус, диск з сердечником і кришка
виконують роль магнітопроводу. Нижній кінець сердечника, який виступає з корпусу, має зовнішню різьбу для з'єднання підривника з основним зарядом. При зберіганні різьба закривається пластмасовим ковпачком. Збоку на корпусі закріплено ручки і виведено проводи від механізму дистанційного управління. Усередині корпусу приварено коробку для встановлення джерела струму з двома клямками для кріплення батареї й детонатора.
Монтажна панель закріплена всередині корпусу на трьох кронштейнах і служить для кріплення елементів підривника та для монтажу електричної схеми. На панелі зверху є: блок 6 з механізмом уповільнення; три клеми з маркуванням В, + і - для підключення джерела струму елемент незнешкоджуваності ЕНЗ - підпружинена кнопка; три пари гнізд з написами: ЗАПАЛ- для вилки ЕЗП , ОБ'ЄКТ. З ВИЛКОЮ - для вилки і НЕВИЛУЧ. З ВИЛКОЮ - для вилки.
Біля одного з гнізд з написом ЗАПАЛ нанесено біле коло.
Механізм дистанційного управління забезпечує багаторазове переведення підривника з безпечного положення в бойове й навпаки. Основним елементом механізму є поляризоване реле РПС-20. Від реле виведено два дроти завдовжки по 10 м кожний, що мають ізоляцію різного забарвлення (синя й зелена). При подачі імпульсу струму від пульта управління реле здійснює перемикання електричної схеми підривника в бойове або безпечне положення. Розпізнавання положення підривника здійснюється за величиною опору, що показується омметром М-57, установленим у пульті управління, підключеному до проводів.
Блок з електрохімічним механізмом уповільнення ЕХУ має одне гніздо з пружинним затвором і контактами знизу блоку. При встановленні підривника з уповільненням до гнізда встановлюється механізм ЕХУ з відповідним змінним опором. При встановленні без уповільнення до гнізда встановлюється механізм ЕХЗ з опором ЕХЗ 30 ХВ, які забезпечують зведення підривника в режим очікування цілі через 10 - 180 хвилин.
У комплекті підривника є десять змінних опорів для встановлення з механізмом ЕХУ на наступні терміни вповільнення: 2; 3; 5; 10; 15: 20; 30; 60; 90; 120 діб і опір ЕХЗ 30 хв.
Детонатор - заряд з плавленого тротилу в картонній оболонці з додатковим детонатором з пресованого тротилу з запальним гніздом під капсуль-детонатор № 8-А.
Індукційна котушка є магнітним датчиком підривника, що реагує на зміну магнітного поля в місці встановлення міни. При проходженні над нею транспортного засобу змінюється магнітне поле й у котушці індукується ЕРС.
Магнітоелектричне реле М201/21 забезпечує замикання бойового ланцюга міни при виникненні ЕРС у індукційній котушці. При встановленні в невилучаєме положення магнітоелектричне реле після переведення міни в бойове положення виконує роль елемента невилучаємості ЕНВ.
Джерело струму, механізми ЕХУ і ЕХЗ, змінні опори, електрозапальний пристрій ЕЗП, елемент незнешкоджуваності ЕНЗ, вилки для встановлення підривника в різні положення й макет ЕХУ такі ж самі, як і в підривника ВМЗУ.
Основний заряд має металевий корпус, споряджений плавленим тротилом. Усередині корпусу вміщено сердечник з диском, котрі збільшують магнітопровід підривника. На верхньому кінці сердечника є гніздо з різьбою для з'єднання основного заряду з підривником. Збоку на корпусі закріплено ручку.
Пульт управління служить для переведення підривника з безпечного положення в бойове й навпаки з бойового в безпечне, а також для визначення положення, у якому перебуває підривник. Пульт управління має прямокутний корпус з відкидною кришкою , що замикається замками. На боковій стінці корпусу нанесено маркування - ПУ. До корпусу прикріплено ремінь для перенесення пульта. На кришці пульту (з внутрішнього боку) є коротка інструкція по користуванню пультом.
Джерелом струму пульта управління служить батарея 70-АМЦГ-У-1,3. На панелі пульту є: дві клеми позначені знаками + і - , для під’єднання джерела струму; дві клеми з написом АДМ, забарвлені в синій і зелений кольори, для під’єднання проводів управління; миліамперметр зі шкалою 0-50 мА; тумблер на два положення - БОЙОВЕ, БЕЗПЕЧНЕ; кнопка ПЕРЕВІР. БАТАР., з допомогою якою здійснюється перевірка придатності батареї, установленої в пульті; кнопка УПРАВЛІННЯ, натисненням на яку подається команда на переведення міни в необхідне положення; два пластинчастих контакти для під’єднання малого омметра М-57, що показує опір ланцюга механізму дистанційного управління підривника. За величиною опору визначається положення міни.
Пульт перевірки й макет ЕХУ служать для періодичної перевірки працездатності підривника АДМ-8 у процесі зберігання на складах. Їхній опис і порядок перевірки подано в додатку.
Принцип дії
У безпечному положенні джерело струму від’єднане від електричної схеми. Опір, виміряний омметром на кінцях проводів управління, складається паралельними ланцюгами, що складаються з резисторів, зворотним опором стабілітрона, обмотки поляризованого реле РПС-20, прямим опором діода і дорівнює 20 - 200 Ом.
При подачі напруги від пульта управління на провід негативної, а на провід позитивної, що задається перемиканням тумблера пульта управління в положення БОЙОВЕ й натисканням кнопки УПРАВЛІННЯ, на обмотку реле РПС-20 надходить струм і реле, спрацьовуючи, перемикає контакти , чим переводить підривник у бойове положення. Якщо до проводів управління буде подано зворотню напругу (плюс до проводу, а мінус до проводу), то струм потече в основному через діод, а до обмотки реле РСП-20 буде надходити струм, недостатній для його спрацювання й переведення підривника в бойове положення не відбудеться.
При переведенні в бойове положення перемикається контакт і підключає механізм ЕХУ до низьковольтної частини батареї. Міна переходить у режим уповільнення. Одночасно перемикається контакт і підключає високовольтну частину батареї до схеми міни. При цьому паралельно з батареєю підключається й заряджається конденсатор. Якщо вилка з номером міни була поставлена в гніздо НЕВИЛУЧ. З ВИЛКОЮ, то в бойовий ланцюг включаються контакти магнітоелектричного реле як елемент невилучаємості ЕНВ і підпружинена кнопка ЕНЗ ; міна стає такою, що невилучається й незнешкоджується. У цьому випадку при спробі зняти міну замикаються контакти магнітоелектричного реле внаслідок інерційності його рухливих частин, а при спробі відкрити кришку замикаються контакти кнопки ЕНЗ; конденсатор у цих випадках розряджається на електроспалахувач ЕЗП і міна вибухає.
Після переведення в бойове положення опір, виміряний на кінцях проводів управління, дорівнюватиме 1500 - 3000 Ом. Він складається з опорів резисторів, обмотки реле РПС-20, зворотного опору стабілітрона, внутрішнього опору батареї, резистора і зворотнього опору діода.
Після подачі напруги на механізм уповільнення ЕХУ (ЕХЗ) 3 відбувається електроліз мідного дроту. Після закінчення часу вповільнення дріт обривається й ударник під дією пружини замикає контакти 4.
Якщо при підготовці до встановлення в підривник у гніздо ОБ’ЄКТН. З ВИЛКОЮ була вставлена вилка, то при замиканні середнього контакту конденсатор розряджається на електроспалахувач і відбувається вибух міни.
Якщо підривник був поставлений у протитранспортне положення (вилка з гнізд ОБ’ЄКТН. З ВИЛКОЮ видалена), то замиканням нижнього контакту у бойовий ланцюг включаються контакти магнітоелектричного реле, а замиканням верхнього контакту індукційна котушка підключається до обмотки магнітоелектричного реле. Міна переходить у режим очікування цілі.
Після закінчення часу вповільнення - спрацювання ЕХУ (ЕХЗ) - міна стає такою, що невилучається й за відсутності вилки у гніздах НЕВИЛУЧ. З ВИЛКОЮ, оскільки після замикання нижнього контакту контакти магнітоелектричного реле при повороті міни замикають електровибуховий ланцюг.
У режимі очікування цілі міна спрацьовує при першому проході транспортного засобу над нею. Феромагнітна маса цілі , яка проходить над міною, змінює магнітне поле. В індукційній котушці індукується ЕРС, під впливом якої в обмотці магнітоелектричного реле протікає струм, що призводить до замикання контактів реле й до вибуху міни.
Підривник АДМ-8, переведений у бойове положення, може бути знову переведений у безпечне положення за допомогою пульту управління як у режимі вповільнення, так і в режимі очікування цілі. При подачі позитивної напруги від пульту управління на провід і негативної на провід, що задається перемиканням тумблера пульту управління в положення БЕЗПЕЧНЕ і натисканням на кнопку УПРАВЛІННЯ, на обмотку реле РПС-20 надходить струм і реле перемикає контакти у вихідне положення. При цьому джерело струму відключається від механізму ЕХУ й від конденсатора. Конденсатор розряджається через обмотку реле, резистор, діод і резистор. Підривник стає безпечним.
Заходи безпеки
При поводженні з міною АДМ-8 дотримуються заходів безпеки, викладених раніше.
Підготовка до встановлення
При підготовці до встановлення перевіряється надійність дії механізму дистанційного управління, справність джерела струму, механізму ЕХУ (ЕХЗ) і електрозапального пристрою ЕЗП, споряджається підривник і з'єднується з основним зарядом.
Перевірка надійності дії механізму дистанційного управління здійснюється за допомогою пульту управління, для чого необхідно:
- установити в пульт управління джерело струму (батарею 70-АМЦГ-У-1.3) і підключити її до клем пульта згідно з маркуванням;
- натиснути кнопку ПЕРЕВІР. БАТАР.; міліамперметр має показати не менше ніж 45 мА - батарея справна; при меншому струмі необхідно замінити батарею;
- установити тумблер пульта в положення БЕЗПЕЧНЕ;
- установити в пульт омметр М-57, підключити його до пластинчастих контактів пульта;
- підключити проводи управління підривника АДМ-8 до клем на панелі пульта з написом АДМ відповідно до забарвлення ізоляції проводів і клем; омметр, установлений у пульті, має показати опір 20 - 200 Ом - підривник перебуває в безпечному положенні;
- поставити тумблер у положення БОЙОВЕ, натиснути й відпустити кнопку УПРАВЛІННЯ; омметр повинен показати опір 1500 - 3000 Ом -підривник у бойовому положенні;
- поставити тумблер у положення БЕЗПЕЧНЕ й знову натиснути та відпустити кнопку УПРАВЛІННЯ; омметр повинен показати опір 20-200 Ом;
- відключити проводи управління від пульту управління, від'єднати від пульта омметр і закрити кришку пульта.
Для перевірки контактів ЕХЗ і ЕХУ необхідно:
- підключити омметр до гнізд з написом ЗАПАЛ (вилки з номером міни й написом ОБ повинні бути встановлені в гніздах з написами НЕВИЛУЧ. З ВИЛКОЮ та ОБ’ЄКТН. З ВИЛКОЮ); омметр повинен показати оо;
- уставити макет ЕХЗ у гніздо ЕХЗ і натиснути на нього; омметр повинен показати 0;
- не відпускаючи макета, вийняти вилку з номером міни; омметр повинен показати оо;
- уставити другий макет у гніздо ЕХУ (вилка ОБ повинна бути в гніздах з написом ОБ’ЄКТН. З ВИЛКОЮ, а вилка з номером міни вийнята) і натиснути одночасно обидва макети; омметр повинен показати 0;
- вийняти вилку ОБ ; омметр повинен показати “оо”;
- підключити омметр до клеми - і до контактного кільця в гнізді ЕХЗ; омметр повинен показати 0;
- натиснути на макет ЕХЗ; омметр повинен показати “оо”;
- вийняти макети ЕХЗ і ЕХУ з гнізд, відключити омметр і встановити обидві вилки у свої гнізда.
Для перевірки механізмів ЕХЗ і ЕХУ необхідно переконатись у їхній придатності ( по термінах зберігання ) , підключити омметр однією клемою проти знаку “оо” до центрального контакту на пластмасовій шайбі, а іншою клемою до однієї з контактних лапок; омметр повинен показати опір у межах 20 - 200 Ом.
Для перевірки ЕЗП необхідно:
- підключити до штирьків вилки ЕЗП проводи завдовжки не менше ніж 1 м;
- вмістити ЕЗП за будь-яку перешкоду, що забезпечує захист від осколків;
- підключити омметр до проводів; омметр повинен показати опір 10 - 25 Ом.
Для перевірки джерела струму необхідно перевірити придатність батареї за терміном зберігання . Придатною до застосування вважається батарея, термін зберігання якої закінчується не раніше передбачуваного моменту спрацювання міни (з урахуванням похибок), а також та, що не має видутих стінок і підтікання електроліту.
Спорядження підривника АДМ-8 здійснюється в такому порядку.
1. Установити підривник на заданий час уповільнення. При вповільненні більше двох діб у гніздо блоку механізму вповільнення встановлюється механізм ЕХУ із відповідним опором. При встановленні без уповільнення встановлюється механізм ЕХЗ з опором ЕХЗ 30 ХВ.
2. Установити підривник у задане положення.
При встановленні в положення ПРОТИТРАНСПОРТНА вийняти вилку з гнізд ОБ’ЄКТН. З ВИЛКОЮ.
При встановленні в положення ВИЛУЧАЄМА вийняти вилку з номером із гнізд НЕВИЛУЧ. З ВИЛКОЮ.
При встановленні в положення ОБ'ЄКТНА залишити вилку в гніздах ОБ’ЄКТН. З ВИЛКОЮ.
При встановленні в положення НЕВИЛУЧАЄМА залишити вилку з номером у гніздах НЕВИЛУЧ. З ВИЛКОЮ.
3. Установити в корпус підривника детонатор.
4. Установити джерело струму, для чого:
- зачистити кінці проводів батареї на довжину 10 - 15 мм і вставити батарею в коробку в корпусі підривника;
- підключити проводи батареї до клем на панелі згідно з маркуванням.
5. Перевірити малим омметром М-57 відсутність напруги на гніздах ЗАПАЛ, для чого підключити омметр до гнізд; стрілка омметра повинна залишатися нерухомою на позначці “оо” (безкінечність).
6. Установити вилку електрозапального пристрою ЕЗП у гнізда ЗАПАЛ, уставити втулку ЕЗП у відкритий кінець капсуля-детонатора № 8-А і встановити його в запальне гніздо детонатора.
7. Закрити кришку й піджати її гвинтом.
8. З'єднати підривник із основним зарядом.
Вилучені з підривника вилки здаються командиру й у подальшому зберігаються разом зі звітними документами на встановлення міни.
Установлення й переведення в бойове положення
Установлення міни АДМ-8 як протитранспортної на автомобільній дорозі або як об'єктної, здійснюється так само, як і міни МЗУ .
Для встановлення міни необхідно:
- викопати шурф (колодязь, свердловину), підготувати місце;
- викопати рівчак завглибшки 20 см, завдовжки до 10 м, для дротів управління;
- установити міну на підготовлене місце, розтягнути проводи на повну довжину по дну рівчака й ізолювати кінці проводів;
- засипати колодязь і рівчак вийнятим при копанні грунтом, зберігаючи шари грунту, як було до копання, і після цього ретельно замаскувати місце встановлення міни;
- якщо міна відразу після встановлення не переводиться в бойове положення, необхідно позначити кілочком місце розташування кінців проводів.
Переведення мін у бойове положення здійснюється безпосередньо після встановлення або за наказом при переведенні мінних загороджень у перший ступінь готовності.
Для переведення міни в бойове положення необхідно:
- віднайти кінці проводів управління й зачистити їх;
- під’єднати кінці проводів до пульта управління згідно з забарвленням; омметр повинен показати 20 - 200 Ом;
- поставити тумблер пульта управління в положення БОЙОВЕ, натиснути й відпустити кнопку УПРАВЛІННЯ; омметр повинен показати опір 1500 - 3000 Ом - міна в бойовому положенні;
- від'єднати проводи управління від пульта;
- зняти кілочок, що позначає кінці проводів;
- замаскувати проводи.
Якщо виникне необхідність переведення міни в безпечне положення, то місце кінців проводів указується в звітній картці.
Якщо заздалегідь відомо, що потреби знімати міну не виникне, то проводи управління після переведення міни в бойове положення можуть бути обрізані з метою ускладнення зняття міни супротивником.
Час переведення міни в бойове положення відзначається в звітній картці.
Знешкодження
Знешкоджувати дозволяється:
- міни, не переведені в бойове положення;
- міни, установлені в положення ПРОТИТРАНСПОРТНА (у вилучаєме й невилучаєме положення), переведені в бойове положення й ті, що перебувають у будь-якому режимі (у режимі вповільнення й у режимі очікування цілі);
- міни, установлені в положення ОБ'ЄКТНА (у вилучаєме й невилучаєме положення), переведені в бойове положення (у режимі вповільнення), якщо до завершення терміну вповільнення залишилося не менше 30% від установленого часу вповільнення й не менш двох діб.
Для знешкодження міни необхідно:
- не наближаючись до міни ближче, ніж на 5 м, підійти до місця, де замасковані кінці проводів управління, знайти їх і приєднати до пульта управління;
- поставити тумблер пульта в положення БЕЗПЕЧНЕ, натиснути й відпустити кнопку УПРАВЛІННЯ; омметр повинен показати опір 20 - 200 Ом - міна в безпечному положенні; якщо міна не переводиться в безпечне положення, тобто омметр показує опір, що відрізняється від 20 - 200 Ом, знешкоджувати міну забороняється;
- відкопати й витягнути міну;
- відгвинтити гвинт і зняти кришку;
- вийняти вилку ЕЗП з гнізд ЗАПАЛ, вийняти ЕЗП разом з капсулем-детонатором № 8-А із запального гнізда й роз'єднати їх;
- вийняти детонатор;
- вийняти з гнізда опір і механізм ЕХУ (ЕХЗ);
- закрити кришку й піджати її гвинтом;
- від'єднати підривник від основного заряду. Міни, які не переводилися в бойове положення, після перевірки справності й заміни джерела струму при необхідності можна встановлювати повторно.
Міни, які переводилися в бойове положення, знищують.
Забороняється знешкоджувати:
- міни з обрізаними проводами управління;
- міни, установлені в положення ОБ'ЄКТНА, якщо до завершення часу вповільнення залишилося менше ніж 30% від установленого часу вповільнення або менше двох діб;
- міни, які не переводяться в безпечне положення.
Міни, що не підлягають знешкодженню, знищуються на місці встановлення послідовними вибухами накладних зарядів масою 2 - 3 кг до вибуху основного заряду так само, як і міни МЗУ, установлені в положення АВТО й ОБ'ЄКТ. Для знищення застосовуються заряди, що не мають металевих деталей. Людина, що встановлює заряд, не повинна мати феромагнітних предметів (зброя, лопата та ін.). Підривання зарядів здійснюється електричним способом.
Міна МЗУ
Міна МЗУ призначена для мінування залізниць і автошляхів. Вона може бути застосована й як об'єктна для руйнування різних військових і промислових споруд.
Основні тактико-технічні характеристики
Тип … … … … … … … … … … … … … … … … Неконтактна, керована
Маса міни … … … … … … … … … … … … 19 кг
Маса підривника ВМЗУ … … … … … … … … 3 кг
Маса основного заряду … … … … … … … … 16 кг
Маса ВР:
підривника в підривникові (тетрил) . . 0,025 кг основного заряду (тротил) . . . . . 12 кг
Діаметр … … … … … … … … … … … … … 200 мм
Висота міни … … … … … … … … … … … … 453 мм
Висота підривника … … … … … … … … … … 163 мм
Датчики цілі . . . . . . . Вібраційний і магнітний Механізми дальнього зведення й уповільнення . . . . Електрохімічні Час зведення … … … … … … … … … … … Від 10 до 180 хв.
Час уповільнення … … … … … Від 1 до 60 діб або без уповільнення
Похибка спрацювання:
при вповільненні понад дві доби . . . . . . . . Від - 10 до +70% при вповільненні до двох діб . . . . . . . . . . До +150%
Глибина встановлення:
на автомобільній дорозі . . . . . . . . . . . . 0,2 - 1,0 м
на залізниці . . . . . . . . . . . . . . . . 0,5 1.5 м
Температурний діапазон застосування … … … … Від –150 до +400С
Склад комплекту
Підривник ВМЗУ … … … … … … … … … … … … 1
Комплектуючі елементи підривника:
джерело струму (елемент 373) … … 3 (на два підривника й пульт)
механізм ЕХЗ . . . . . . . . . . . . . . . . . 1
механізм ЕХУ . . . . . . . . . . . . . . . . . 1
кабель управління . . . . . . . . . . . . . . . . 1
Основний заряд . . . . . . . . . . . . . . . . . 1
Пульт управління … … … … … … … … 1 (на два підривника)
Кабель перевірки … … … … … … … … 1 (на два підривника)
Стрічка капронова 5м … … … … … … … 1 (на два підривника)
Устрій
Міна МЗУ складається з підривника ВМЗУ й основного заряду.
Підривник ВМЗУ складається з корпусу з футляром, з механізму ручного управління, механізму дистанційного управління, джерела струму, блоку з механізмами дальнього зведення й уповільнення, запобіжно-детонуючого механізму, вібраційного датчика, магнітного датчика, електронного реле, перемикача РІД РОБОТИ, перемикача СПОВІЛЬНЕННЯ ДОБИ, елементів невилучаємості ЕНВ і незнешкоджуваності ЕНЗ, а також гвинта невилучаємості.
Корпус і його кришка - металеві, з’єднані наглухо. У корпусі й на кришці розташовано всі вузли підривника. На кришці є : ручка механізму ручного управління; два упори для фіксації ручки в безпечному (з написом ВІДКЛ.) і бойовому (з написом ВКЛ.) положеннях; роз'єм для під’єднання кабеля управління, закритий кришкою (цей роз'єм можна також використовувати для під’єднання системи неконтактного управління - ИЛЖ, для правильної стиковки з системою неконтактного управління на кришці нанесено кольорову позначку); гвинт для розгерметизації підривника після транспортування його в негерметизованих кабінах літаків.
Знизу на корпусі є: гніздо з написом ЕЛЕМЕНТ для джерела струму, закрите кришкою, на кришці нанесено знак - ; блок з механізмами дальнього зведення (механізм ЕХЗ) і вповільнення (механізм ЕХУ); на блоці закріплено кнопку елемента незнешкоджуваності ЕНЗ і гніздо, у котре загвинчено гвинт невилучаємості; біля блоку на корпусі нанесено написи: ЕХУ, ЕХЗ, ДЛЯ ВИЛУЧАЄМОСТІ ГВИНТ ВИВЕРНУТИ; запобіжно - детонуючий механізм; перемикач СПОВІЛЬНЕННЯ ДОБИ; перемикач РІД РОБОТИ; роз'єм ПЕРЕВІРКА для під’єднання кабелю перевірки.
Футляр закриває підривник знизу й піджимається до кришки чотирма замками. Герметічність з'єднання футляра з кришкою забезпечується гумовою прокладкою. Виступаюча нижня частина футляра має зовнішню різьбу для з'єднання підривника з основним зарядом. При зберіганні підривника на різьбу нагвинчується ковпачок. До футляра прикріплено ремінь із тасьми.
Механізм ручного управління служить для переведення підривника з транспортного положення в бойове й назад. Поворотом ручки на 90° по ходу годинникової стрілки до схеми під’єднується джерело струму й повертається движок з капсулем - підривником, унаслідок чого замикається вогневий ланцюг у запобіжно - детонуючому механізмі.
Механізм дистанційного управління служить для переведення підривника з безпечного положення в бойове - у режим уповільнення й назад. Дистанційне керування положенням підривника здійснюється по кабелю управління за допомогою пульта управління. Основним елементом механізму дистанційного управління є поляризоване реле. При подачі імпульсу струму від пульта управління поляризоване реле перемикає електричну схему підривника з безпечного положення в бойове або з бойового в безпечне. Визначення положення підривника (бойове, безпечне) здійснюється за допомогою стрілки індикаторного приладу пульту управління.
Блок з електрохімічними механізмами дальнього зведення (механізм ЕХЗ) і вповільнення (механізм ЕХУ) має два гнізда, що закриваються затворами. Блок має контакти, які перемикаються при спрацюванні механізмів ЕХЗ і ЕХУ.
Запобіжно - детонуючий механізм забезпечує розрив вогневого ланцюга в транспортному положенні й передачу детонації на основний заряд при спрацюванні підривника в бойовому положенні. Він має електроспалахувач НХ-ПЧ, поворотний движок з капсулем-підривником променевої дії й підривник. Движок повертається поворотом ручки механізму ручного управління й залежно від її положення забезпечує розрив вогневого ланцюга (у положенні ВІДКЛ.) або замикає її (у положенні ВКЛ.).
Запобіжно - детонуючий механізм кріпиться до корпусу підривника двома гвинтами, які одночасно виконують роль контактів, що під’єднують електроспалахувач НХ-ПЧ до електричної схеми. Підривники ВМЗУ, як правило, надходять у війська остаточно спорядженими. У разі постачання підривників ВМЗУ неспорядженими, запобіжно - детонуючі механізми надходять у одній упаковці з підривниками (укладені в гнізда арматури).
Вібраційний датчик цілі забезпечує видачу електричного сигналу на електронне реле підривника при підході поїзда до місця встановлення міни. Як вібраційний датчик використовується сейсмоприймач магнітоелектричного типу. Вібраційний датчик включається в схему при встановленні міни на залізниці.
Магнітний датчик цілі забезпечує видачу електричного сигналу на електронне реле при зміні напруги магнітного поля в момент проходу транспортного засобу над місцем установлення міни. Як магнітний датчик використовуються дві індукційні котушки з сердечниками з електротехнічної сталі. Магнітний датчик включається в схему при встановленні міни на автомобільній дорозі.
Електронне реле при одержанні від датчика цілі електричного сигналу встановленого порогового значення замикає електровибуховий ланцюг підривника.
Перемикач РІД РОБОТИ має три положення, позначені написами ОБ'ЄКТ, АВТО, ПОЇЗД. Установленням перемикача в положення АВТО до схеми підривника під’єднується магнітний датчик, а в положення ПОЇЗД- вібраційний датчик. При встановленні перемикача в положення ОБ'ЄКТ електровибуховий ланцюг підривника замикається після завершення терміну вповільнення в момент спрацювання механізму ЕХУ.
Перемикач СПОВІЛЬНЕННЯ ДОБИ має десять положень, позначених числами 0, 1, 2, 3, 5, 10, 15, 20, 30, 60. Установленням перемикача на відповідне число задається час уповільнення в добах.
При встановленні перемикача в положення 0 (нуль) до схеми під’єднується тільки механізм ЕХЗ, що виконує роль механізму дальнього зведення. Механізм ЕХЗ забезпечує запобігання протягом 10 - 180 хвилин залежно від температури. Підривник після спрацювання механізму ЕХЗ переходить у режим очікування цілі. Якщо підривник був поставлений у невилучаєме положення, то після спрацювання механізму ЕХЗ до схеми під’єднуються елементи невилучаємості ЕНВ і незнешкоджуваності ЕНЗ і міна стає такою що невилучається й незнешкоджується.
При встановленні перемикача в інше положення (крім 0) до схеми додатково до механізму ЕХЗ під’єднується механізм ЕХУ з відповідним опором. У цьому випадку після спрацювання механізму ЕХЗ підривник переходить у режим уповільнення (у роботу включається механізм ЕХУ ). Після спрацювання механізму ЕХУ підривник переходить у режим очікування цілі.
Механізм дальнього зведення - механізм ЕХЗ складається з мідної трубки, заповненої електролітом і закритої з торців гумовими пробками. Усередині трубки проходить мідний дріт, що одним своїм кінцем утримує підпружинений ударник. Кінець ударника тупий. Пружина стиснута між пластмасовою втулкою і шайбою. Інший кінець дроту закріплено на середньому контакті на пластмасовій шайбі. На мідну трубку одягнуто кільце із трьома контактними лапками, кінці яких загнуті на пластмасовій шайбі. Механізм ЕХЗ установлюється в блок у гніздо під затвор, що має напис ЕХЗ. При підключенні середнього контакту й контактних лапок до джерела струму через електроліт протікає струм, дріт, що не має ізоляції в середн...
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора