Спеціальні й протидесантні міни Збройних Сил України. Інші з Інші. Робота № 510809

Спеціальні й протидесантні міни Збройних Сил України

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Інші

Інститут:

Не вказано

Факультет:

Не вказано

Кафедра:

Не вказано

Інформація про роботу

Рік:

2015

Тип роботи:

Інші

Предмет:

Інші

Група:

ПМК

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

ВІЙСЬКОВИЙ ІНЖЕНЕРНИЙ ІНСТИТУТ ПДАТУ Кафедра військової підготовки офіцерів запасу ЗАТВЕРДЖУЮ ТВП завідувача кафедри військової підготовки офіцерів запасу працівник ЗСУ А.В. Шинальський “____” _________________2006 року МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА з дисципліни «ІНЖЕНЕРНІ ЗАГОРОДЖЕННЯ» ТЕМА № 4: ”Спеціальні й протидесантні міни Збройних Сил України”. Заняття № 1 “ Протитранспортні й об’єктні міни” Спеціалізація: “Застосування інженерно-саперних підрозділів” Автор: працівник ЗСУ Єндрієвич О.М. Розглянуто на засіданні ПМК кафедри Протокол № ___ від “___”_____2006р. м. Кам’янець-Подільський 2006 р. Методична розробка для проведення занять з інженерних загороджень Тема №4 ”Спеціальні й протидесантні міни Збройних Сил України”. Заняття № 1 “ Протитранспортні й об’єктні міни” Навчальна та виховна мета: Вивчити призначення, ТТХ, устрій, принцип дії, порядок підготовки до встановлення, встановлення та знешкодження міни МЗУ. Вивчити призначення, ТТХ, устрій, принцип дії, порядок підготовки до бойового використання підривника ВЗД-6ч. Виховувати в студентів сміливість та впевненість у роботі з мінами та підривниками. Час: 2 години Місце: клас інженерних загороджень Вид заняття: групове заняття Матеріальне забезпечення: Навчальні зразки мін та підривників міни МЗУ. . . . . . . . . . . . . . 2 к-та макет основного заряду МЗУ. . . . . . по 1 шт. ЕХЗ . . . . . . . . . . . . . . . . 5 шт. ЭХП . . . . . . . . . . . . . . . . 5 шт. ПУ МЗУ. . . . . . . . . . . . . . . 1 шт. Кабель управління . . . . . . . . . . 1 шт. Джерело струму елем. 373 . . . . . . . 1 шт. Малий омметр М-57. . . . . . . . . . 1 шт. Ніж, викрутка . . . . . . . . . . . . по 1 шт. ВЗД-6ч . . . . . . . . . . . . . . . 1 шт. Схеми плакати. Графопроектор “Литер –2250”. Слайди. Рекомендована література: “Инженерные боеприпасы”. Кн. 2 стр. 6 – 9. “Инженерные боеприпасы”. Кн. 4 стр. 8 – 24. “Инженерные боеприпасы”. Кн. 6 стр. 8 3– 93. Навчальні питання і розрахунок часу І. Вступна частина. -5хв. ІІ. Основна частина. - 80 хв. Призначення та загальні характеристики спеціальних мін. - 5 хв. Призначення, ТТХ, устрій, принцип дії, підготовка до установлення, установлення та знешкодження проти транспортної міни МЗУ. – 50 хв. Основні відмінності міни МЗУ - С від МЗУ. – 10 хв. Призначення, ТТХ, устрій, принцип дії, підготовка, установлення й знешкодження підривника ВЗД-6ч.– 15 хв. ІІІ. Заключна частина. -5 хв. Організаційно-методичні вказівки Заняття відпрацьовується викладачем у кабінеті інженерних загороджень на завчасно підготовлених місцях. Напередодні заняття керівник заняття складає заявку на необхідну матеріальну базу і дає її начальнику кабінету, який підготовлює за даною темою зразки учбових мін та підривників. Заняття викладач починає з перевірки виконання завдання, що було задано на самостійну підготовку. Під час викладання матеріалу теми, викладач використовує зразки учбових мін, виставлених на столі, плакатів, схем і класну дошку. При викладені матеріалу заняття викладач використовує плакати та схеми, основні положення дає під запис. Хід заняття І. Вступна частина. - 10 хв. Заняття викладач починає з перевірки особового складу, доведення теми, мети заняття, перевіряє виконання задачі на самостійну підготовку . ІІ. Основна частина. - 80 хв. Призначення та загальні характеристики спеціальних мін. - 5 хв. Перші міни для вирішення спеціальних задач по руйнуванню ділянок доріг, мостів та шляхопроводів застосовувались ще під час першої світової війни. Однак найбільш широке поширення вони набули в роки Великої вітчизняної війни. Уже на самому початку розроблені електрохімічні запобіжники та Інші види замикачів, що дозволили створити серію мін уповільненої дії (МЗД-35, 50, 60 і МДЗ-5) і дорожніх мін (ДМ-З, 4, 5, 5 м). Посилення охорони залізниць і застосування протитранспортних тралів (навантажені баластом платформи з окремим потягом) вимагало створення якісно нових мін. Перша міна, що дала високий ефект, була протипотягова № 2П, винайдена співробітниками Нахабінського інженерного полігона А.С. НОСКОВИМ, Б.М. УЛАНОВИМ. Уже в першій диверсійній операції в тилу ворога із 19 мін М2П, установлених на залізниці, 17 спрацювало під потягами, а дві при спробі зняття їх противником. Так у Червоній Армії, з'явилися перші спеціальні міни для мінування залізниць і автомобільних доріг, підриву об'єктів через визначений термін і інші. Після Великої Вітчизняної війни здійснювалась значна робота по розробці більш сучасних зразків спеціальних мін. У 1951 році прийнято на озброєння об’єктні міни МЗС, годинниковий підривник ЧМВ-6О, протитранспортні міни МЗМ, а в шістдесяті роки МЗМ-2, ЖДМ-6., АДМ-7, АДМ-8. В останні роки на озброєння прийнято МЗУ, МЗУ-С, у яких використані кращі якості попередніх зразків і застосовані використані кращі якості попередніх зразків і застосовані останні досягнення науки й техніки, що значно підвищило, їхні бойові можливості, зробило їх більш універсальними. Досвід бойових дій Радянської армії показав, що радянські війська при встановленні МВЗ застосовували різні спеціальні міни .й міни-пастки, що дозволяло значно підвищити ефективність МЗЗ. Слід відмітити, що в цій війні ворог також широко застосовував різноманітні способи мінування, використовуючи при цьому різного роду замикачі, міни-пастки та інші нестандартні елементи невилучаємості, що значно ускладнювало пошук і знешкодження його боєприпасів радянськими військами. Через це успішне вирішення завдань руйнування різних об’єктів, мінування ділянок доріг, установлення загороджень на водних перешкодах і інших вимагає від кожного офіцера інженерних військ твердих знань матеріальної частини спеціальних мін, а також основ їх бойового ураження в сучасному бою. У даному занятті розглядаються питання класифікації, загальної характеристики спеціальних мін, які перебувають на озброєнні інженерних військ, а також основ устрою їхніх складових елементів. Призначення, ТТХ, устрій, принцип дії, підготовка до установлення, установлення та знешкодження проти транспортної міни МЗУ. – 50 хв. Викладач, використовуючи зразки міни, слайди та плакати доводить до особового складу питання заняття. Міна МЗУ призначена для мінування залізниць і автошляхів. Вона може бути застосована також як об'єктна для руйнування різних військових і промислових споруд. Основні тактико-технічні характеристики Тип … … … … … … … … … … … … … … … … Неконтактна, керована Маса міни … … … … … … … … … … … … 19 кг Маса підривника ВМЗУ … … … … … … … … 3 кг Маса основного заряду … … … … … … … … 16 кг Маса ВР: підривника в підривникові (тетрил) . . 0,025 кг основного заряду (тротил) . . . . . 12 кг Діаметр … … … … … … … … … … … … … 200 мм Висота міни … … … … … … … … … … … … 453 мм Висота підривника … … … … … … … … … … 163 мм Датчики цілі . . . . . . . Вібраційний і магнітний Механізми дальнього зведення й уповільнення . . . . Електрохімічні Час зведення … … … … … … … … … … … Від 10 до 180 хв. Час уповільнення … … … … … Від 1 до 60 діб або без уповільнення Похибка спрацювання: при вповільненні понад дві доби . . . . . . . . Від - 10 до +70% при вповільненні до двох діб . . . . . . . . . . До +150% Глибина встановлення: на автомобільній дорозі . . . . . . . . . . . . 0,2 - 1,0 м на залізниці . . . . . . . . . . . . . . . . 0,5 1.5 м Температурний діапазон застосування … … … … Від –150 до +400С Склад комплекту Підривник ВМЗУ … … … … … … … … … … … … 1 Комплектуючі елементи підривника: джерело струму (елемент 373) … … 3 (на два підривника й пульт) механізм ЕХЗ . . . . . . . . . . . . . . . . . 1 механізм ЭХП . . . . . . . . . . . . . . . . . 1 кабель управління . . . . . . . . . . . . . . . . 1 Основний заряд . . . . . . . . . . . . . . . . . 1 Пульт управління … … … … … … … … 1 (на два підривника) Кабель перевірки … … … … … … … … 1 (на два підривника) Стрічка капронова 5м … … … … … … … 1 (на два підривника) Устрій Міна МЗУ складається з: Підривника ВМЗУ; основного заряду. Підривник ВМЗУ складається з: корпусу з футляром механізму ручного управління; механізму дистанційного управління; джерела струму; блоку з механізмами дальнього зведення й уповільнення; запобіжно-детонуючого механізму; вібраційного датчика; магнітного датчика; електронного реле; перемикача РІД РОБОТИ; перемикача СПОВІЛЬНЕННЯ ДОБИ; елемент невилучаємості ЕНВ; елемент незнешкоджуваності ЕНЗ; гвинта невилучаємості. Корпус і його кришка - металеві, з’єднані наглухо. У корпусі й на кришці розташовані всі вузли підривника. На кришці є : ручка механізму ручного управління; два упори для фіксації ручки в безпечному (з написом ОТКЛ.) і бойовому (з написом ВКЛ.) положеннях; роз'єм для під’єднання кабеля управління, закритий кришкою (цей роз'єм можна також використовувати для під’єднання системи неконтактного управління - ИЛЖ, для правильної стиковки з системою неконтактного управління на кришці нанесено кольорову позначку); гвинт для розгерметизації підривника після транспортування його в негерметизованих кабінах літаків. Знизу на корпусі є: гніздо з написом "ЭЛЕМЕНТ" для джерела струму, закрите кришкою, на кришці нанесено знак - ; блок з механізмами дальнього зведення (механізм ЭХП) і вповільнення (механізм ЭХЗ); на блоці закріплено кнопку елемента незнешкоджуваності ЭНИ і гніздо, у котре загвинчено гвинт невилучаємості; біля блоку на корпусі нанесено написи: ЭХП, ЭХЗ, ДЛЯ ВИЛУЧАЄМОСТІ ГВИНТ ВИВЕРНУТИ; запобіжно - детонуючий механізм; перемикач СПОВІЛЬНЕННЯ ДОБИ; перемикач РІД РОБОТИ; роз'єм ПЕРЕВІРКА для під’єднання кабелю перевірки. Футляр закриває підривник знизу й піджимається до кришки чотирма замками. Герметичність з'єднання футляра з кришкою забезпечується гумовою прокладкою. Виступаюча нижня частина футляра має зовнішню різьбу для з'єднання підривника з основним зарядом. При зберіганні підривника на різьбу нагвинчується ковпачок. До футляра прикріплено ремінь із тасьми. Механізм ручного управління служить для переведення підривника з транспортного положення в бойове й назад. Поворотом ручки на 90° по ходу годинникової стрілки до схеми під’єднується джерело струму й повертається движок з капсулем – підривником, унаслідок чого замикається вогневий ланцюг у запобіжно - детонуючому механізмі. Механізм дистанційного управління служить для переведення підривника з безпечного положення в бойове - у режим уповільнення й назад. Дистанційне керування положенням підривника здійснюється по кабелю управління за допомогою пульта управління. Основним елементом механізму дистанційного управління є поляризоване реле. При подачі імпульсу струму від пульта управління поляризоване реле перемикає електричну схему підривника з безпечного положення в бойове або з бойового в безпечне. Визначення положення підривника (бойове, безпечне) здійснюється за допомогою стрілки індикаторного приладу пульту управління. Блок з електрохімічними механізмами дальнього зведення (механізм ЕХЗ) і вповільнення (механізм ЭХП) має два гнізда, що закриваються затворами. Блок має контакти, які перемикаються при спрацюванні механізмів ЕХЗ і ЭХП. Запобіжно - детонуючий механізм забезпечує розрив вогневого ланцюга в транспортному положенні й передачу детонації на основний заряд при спрацюванні підривника в бойовому положенні. Він має електроспалахувач НХ-ПЧ, поворотний движок з капсулем-підривником променевої дії й підривник. Движок повертається поворотом ручки механізму ручного управління й залежно від її положення забезпечує розрив вогневого ланцюга (у положенні ВІДКЛ.) або замикає її (у положенні ВКЛ.). Запобіжно - детонуючий механізм кріпиться до корпусу підривника двома гвинтами, які одночасно виконують роль контактів, що під’єднують електроспалахувач НХ-ПЧ до електричної схеми. Підривники ВМЗУ, як правило, надходять у війська остаточно спорядженими. У разі постачання підривників ВМЗУ неспорядженими, запобіжно - детонуючі механізми надходять у одній упаковці з підривниками (укладені в гнізда арматури). Вібраційний датчик цілі забезпечує видачу електричного сигналу на електронне реле підривника при підході поїзда до місця встановлення міни. Як вібраційний датчик використовується сейсмоприймач магнітоеле-ктричного типу. Вібраційний датчик включається в схему при встановленні міни на залізниці. Магнітний датчик цілі забезпечує видачу електричного сигналу на електронне реле при зміні напруги магнітного поля в момент проходу транспортного засобу над місцем установлення міни. Як магнітний датчик використовуються дві індукційні котушки з сердечниками з електротехнічної сталі. Магнітний датчик включається в схему при встановленні міни на автомобільній дорозі. Електронне реле при одержанні від датчика цілі електричного сигналу встановленого порогового значення замикає електровибуховий ланцюг підривника. Перемикач РІД РОБОТИ має три положення, позначені написами ОБ'ЄКТ, АВТО, ПОЇЗД. Установленням перемикача в положення АВТО до схеми підривника під’єднується магнітний датчик, а в положення ПОЇЗД- вібраційний датчик. При встановленні перемикача в положення ОБ'ЄКТ електровибуховий ланцюг підривника замикається після завершення терміну вповільнення в момент спрацювання механізму ЭХП. Перемикач СПОВІЛЬНЕННЯ ДОБИ має десять положень, позначених числами 0, 1, 2, 3, 5, 10, 15, 20, 30, 60. Установленням перемикача на відповідне число задається час уповільнення в добах. При встановленні перемикача в положення 0 (нуль) до схеми під’єднується тільки механізм ЕХЗ, що виконує роль механізму дальнього зведення. Механізм ЕХЗ забезпечує запобігання протягом 10 - 180 хвилин залежно від температури. Підривник після спрацювання механізму ЕХЗ переходить у режим очікування цілі. Якщо підривник був поставлений у невилучаєме положення, то після спрацювання механізму ЕХЗ до схеми під’єднуються елементи невилучаємості ЕНВ і незнешкоджуваності ЕНЗ і міна стає такою що невилучається й незнешкоджується. При встановленні перемикача в інше положення (крім 0) до схеми додатково до механізму ЕХЗ під’єднується механізм ЭХП з відповідним опором. У цьому випадку після спрацювання механізму ЕХЗ підривник переходить у режим уповільнення (у роботу включається механізм ЭХП ). Після спрацювання механізму ЭХП підривник переходить у режим очікування цілі. Механізм дальнього зведення - механізм ЕХЗ складається з мідної трубки, заповненої електролітом і закритої з торців гумовими пробками. Усередині трубки проходить мідний дріт, що одним своїм кінцем утримує підпружинений ударник. Кінець ударника тупий. Пружина стиснута між пластмасовою втулкою і шайбою. Інший кінець дроту закріплено на середньому контакті на пластмасовій шайбі. На мідну трубку одягнуто кільце із трьома контактними лапками, кінці яких загнуті на пластмасовій шайбі. Механізм ЕХЗ установлюється в блок у гніздо під затвор, що має напис ЕХЗ. При підключенні середнього контакту й контактних лапок до джерела струму через електроліт протікає струм, дріт, що не має ізоляції в середній частині, розчиняється й під впливом пружини через певний час розривається. Ударник звільняється й перемикає контакти, прикріплені до блоку. Механізм уповільнення - механізм ЭХП - має пристрій, аналогічний пристрою механізму ЕХЗ, але відрізняється від нього складом електроліту й загостреним кінцем ударника. Елемент невилучаємості ЕНВ - похилий датчик - замикає електровибуховий ланцюг при зміні нахилу міни. Він складається з корпусу, у якому закріплено три контактних гвинти, сполучених металевою пластиною, двох контактних плат, скріплених металевим гвинтом, і кульки, що вільно переміщається в корпусі між платами. При зміні нахилу міни кулька перекочується всередині корпусу й замикає одну з плат з одним із контактних гвинтів. Елемент незнешкоджуваності ЕНЗ - підпружинена кнопка - замикає електровибуховий ланцюг при знятті футляра підривника. Під дією пружини втулка кнопки, що є одним із контактів, замикається з пластиною, сполученою з гвинтом, що виконує роль другого контакту. Гвинт невилучаємості служить для встановлення підривника в невилучаєме положення. Якщо гвинт загвинчений у гніздо, то він з'єднує упор з пластиною і цим включає в схему похилий датчик і кнопку. Крім того, у підривника ВМЗУ при встановленні його в невилучаєме положення передбачено замикання електровибухового ланцюга, у випадку якщо механізм ручного управління буде переводитись у положення ВІДКЛ. раніше, ніж механізм дистанційного управління. Кабель управління, двопровідний, завдовжки 10 м, на кінцях має роз'єми для під’єднання до підривника й до пульту управління. При зберіганні в роз'єми загвинчуються пробки. Кабель перевірки трьохпровідний, завдовжки 1,5 м, на кінцях, так само як і кабель управління, має роз'єми. Дроти кабеля поміщені в поліхлорвінілову трубку. Основний заряд має металевий корпус, споряджений плавленим тротилом з додатковим підривником з пресованого тротилу. На верхньому кінці заряду є різьбове гніздо, закрите пробкою, для з'єднання заряду з підривником і є захвати, а на нижньому - зірочка для байонетного з'єднання одного заряду з іншим. Пульт управління служить для перевірки справності підривника й дистанційного управління його положенням. Він має металевої корпус з відкидною кришкою, що закривається замком. З внутрішнього боку кришки є коротка інструкція по користуванню пультом. На панелі пульта є: гніздо для встановлення джерела струму - елементу 373, закрите кришкою зі знаком +; індикаторний прилад стрілочного типу зі шкалою, розбитою на три сектори, забарвлені в чорний, зелений і червоний кольори; роз'єм із написом ДО ВИРОБУ, закритий кришкою, для під’єднання кабелів перевірки або управління; кнопка з написом ПУСК; два тумблери - тумблер В1 на два положення ВКЛ. і ВИКЛ. і тумблер В2 на два положення I і II. Капронова стрічка завдовжки 5 м використовується для опускання спорядженої міни в свердловини (шурфи) при встановленні. Принцип дії При зберіганні й транспортуванні підривник перебуває в транспортному положенні - ручка механізму ручного управління перебуває в положенні ВІДКЛ. і опломбована. У цьому положенні ручки движок з капсулем-підривником відведений від електроспалахувача і підривника - вогневий ланцюг розірвано. При підготовці підривника встановленням перемикача СПОВІЛЬНЕННЯ ДОБИ до схеми включається механізм ЭХП з відповідним опором; установленням перемикача РІД РОБОТИ до схеми включається відповідно магнітний або вібраційний датчик або підривник стає в положення ОБ'ЄКТНЕ; угвинченням гвинта до схеми підключаються похилий датчик і кнопка ЕНЗ. При повороті ручки механізму ручного управління заздалегідь підключається джерело струму, повертається движок і капсуль-підривник стає між електроспалахувачем і підривником - вогневий ланцюг замикається. При подачі імпульсу струму від пульта управління на механізм дистанційного управління джерело струму підключається до механізму ЕХЗ, що виконує роль механізму дальнього зведення,- підривник переводиться в бойове положення. При спрацюванні механізму ЕХЗ, якщо перемикач СПОВІЛЬНЕННЯ ДОБИ був установлений у положення 0, підключається електронне реле і підривник відразу переходить у режим очікування цілі. Якщо ж перемикач був установлений у інше положення (крім 0), то в роботу включається механізм ЭХП і підривник переходить у режим уповільнення. Крім того, якщо був угвинчений гвинт невилучаємості, то при спрацюванні механізму ЕХЗ підключаються похилий датчик і кнопка ЕНЗ і підривник стає таким, що невилучається й незнешкоджується. Після закінчення встановленого часу вповільнення спрацьовує механізм ЭХП і, підключаючи електронне реле, переводить підривник з режиму вповільнення в режим очікування цілі. Якщо перемикач РІД РОБОТИ був установлений у положення ОБ'ЄКТ, то при спрацюванні механізму ЭХП замикається електровибуховий ланцюг підривника. У разі встановлення перемикача у положення АВТО при проходженні транспортного засобу над місцем установлення міни магнітний датчик видає електричний сигнал на електронне реле, яке замикає електровибуховий ланцюг підривника. У разі встановлення перемикача у положення ПОЇЗД при підході поїзда до місця встановлення міни внаслідок коливань, викликаних поїздом, вібраційний датчик видає електричний сигнал на електронне реле. При одержанні сигналу електронне реле замикає електровибуховий ланцюг підривника. У разі встановлення в невилучаєме положення, електровибуховий ланцюг замикається також при нахилі міни похилим датчиком, а при знятті футляра - кнопкою ЕНЗ або при повороті ручки механізму ручного управління в положення ВІДКЛ. При замиканні електровибухового ланцюга імпульс струму надходить на електроспалахувач, який спрацьовує й викликає вибух капсуля-підривника, підривника і основного заряду. Підривник, переведений у бойове положення, що перебуває в режимі вповільнення або очікування цілі, може бути переведений у безпечне положення. При подачі імпульсу струму від пульта управління на механізм дистанційного управління здійснюється відключення джерела струму й підривник переводиться в безпечне положення. Заходи безпеки 1. Зберігають й транспортують підривники ВМЗУ та основні заряди в заводській упаковці. 2. До використання придатні тільки справні підривники ВМЗУ. 3. Зберігання, транспортування, перевірка працездатності й підготовка підривника ВМЗУ до встановлення відбуваються при безпечному положенні підривника, коли ручка механізму ручного управління перебуває в положенні ВІДКЛ. 4. З'єднання підривника ВМЗУ з основним зарядом і переведення ручки в положення ВКЛ. відбувається на місці встановлення міни. 5. Переведення міни в бойове положення здійснюється за наказом командира. 6. Переведення в бойове положення підривників ВМЗУ, установлених без уповільнення (перемикач УПОВІЛЬНЕННЯ ДОБИ встановлений у положення 0), і в невилучаєме положення (без уповільнення й з уповільненням) відбувається тільки в наступній послідовності: - перевести ручку механізму ручного управління з положення ВІДКЛ. у положення ВКЛ. (на місці встановлення міни, до її маскування); - перевести міну в бойове положення дистанційно за допомогою пульту управління (після маскування міни). 7. Рух поїздів і інших транспортних засобів по залізниці або рух автомобілів і інших засобів по автомобільній дорозі, на якій установлені міни МЗУ, а також провадження яких-небудь робіт ближче ніж за 50 м від місця встановлення міни дозволяється: - якщо міни знаходяться в безпечному положенні; - якщо міни встановлені у вилучаєме положення, перебувають у режимі вповільнення й до завершення терміну вповільнення залишилося не менше ніж 30% від установленого часу вповільнення, але не менше двох діб. 8. Забороняється: - установлення мін МЗУ в положенні АВТО ближче ніж на 200 м від діючих ліній електропередач, електросилових установок, електрифікованих залізниць, радіо - й радіолокаційних станцій; - рух по замінованій дорозі й поблизу неї (ближче ніж на 50 м від місця встановлення мін) транспортних і інших засобів, а також провадження яких-небудь робіт і підхід до мін ближче ніж на 7 м після переведення мін у бойове положення, якщо міни встановлені в невилучаєме положення, якщо до завершення вповільнення мін, установлених у вилучаєме положення, залишилося менше ніж 30% від установленого часу вповільнення або менше двох діб; - знешкодження мін, які не переводяться дистанційно за допомогою пульта управління в безпечне положення. Підготовка до встановлення При підготовці до встановлення здійснюється перевірка працездатності підривника й механізмів ЕХЗ і ЭХП, спорядження підривника та з'єднання його з основним зарядом. Перевірка підривника здійснюється за допомогою пульту управління. Для перевірки працездатності підривника необхідно: установити в пульт управління елемент 373 центральним контактом угору й нагвинтити кришку; - установити тумблер В1 у положення ВКЛ., а тумблер В2 - у положення II; стрілка індикаторного приладу повинна встановитися в межах чорного сектору шкали; якщо стрілка не встановлюється на чорному секторі - слід замінити елемент 373; - натиснути кнопку ПУСК, через 1- 2 секунди стрілка приладу повинна встановитися між цифрами 1 і 2 на шкалі - пульт управління справний; - кнопку ПУСК відпустити, тумблер В1 поставити в положення ВИКЛ.; - вилучити ВМЗУ з упаковки, переконатися, що ручка механізму ручного управління перебуває в положенні ВІДКЛ.; - згвинтити кришки з роз'ємів на кришці ВМЗУ й на пульті управління та з'єднати ВМЗУ з пультом за допомогою кабелю управління; - поставити тумблер В1 у положення ВКЛ. і переконатися, що ВМЗУ перебуває в безпечному положенні - стрілка індикаторного приладу має встановитися в межах зеленого сектора шкали; - якщо ВМЗУ перебуває в бойовому положенні, тобто стрілка стоїть на червоному секторі, то згідно з інструкцією на кришці пульта слід перевести ВМЗУ в безпечне положення; - поставити тумблер В1 в положення ВИКЛ., від'єднати пульт від ВМЗУ, нагвинтити кришку на роз’єм на ВМЗУ; - відкрити замки, вийняти ВМЗУ з футляра й поставити його на кришку; - вигвинтити гвинт невилучаємості; - підключити пульт управління за допомогою кабеля перевірки до роз'єму ПЕРЕВІРКА на ВМЗУ; - поставити перемикач РІД РОБОТИ в положення ПОЇЗД, почекати не менше ніж 30 секунд і постукати по ВМЗУ; стрілка індикаторного приладу має короткочасно відхилитися; - установити перемикач у положення АВТО, почекати не менше ніж 30 секунд і нахилити декілька разів ВМЗУ; стрілка приладу при нахилах ВМЗУ повинна короткочасно відхилятися; - зачекати 30 секунд, перевести перемикач у положення ОБ'ЄКТ; у момент перемикання стрілка приладу повинна короткочасно відхилитися; - установити тумблер В1 у положення ВИКЛ., відключити кабель перевірки від ВМЗУ й пульта управління, нагвинтити на роз'єм пульта кришку, загвинтити в гніздо до упору гвинт невилучаємості. Для перевірки справності механізмів ЕХЗ і ЭХП необхідно: - пересвідчитися в придатності за термінами зберігання; - підключити омметр М-57 клемою проти знаку оо до центрального контакту на пластмасовій шайбі, а іншою клемою до однієї з контактних лапок; омметр повинен показати опір у межах 20-200 Ом. Спорядження підривника відбувається в наступному порядку: 1. Якщо запобіжно-детонуючий механізм від'єднаний від ВМЗУ, то треба встановити його на ВМЗУ й закріпити двома гвинтами за допомогою викрутки. 2. Установити ВМЗУ в задане положення. Перемикач РІД РОБОТИ установити в положення: - при встановленні на автомобільній дорозі - АВТО; - при встановленні на залізниці - ПОЇЗД; - при встановленні для руйнування об'єкта - ОБ'ЄКТ. Перемикач СПОВІЛЬНЕННЯ ДОБИ встановити на заданий час уповільнення. При встановленні у вилучаєме положення, гвинт невилучаємості вигвинтити з гнізда. При встановленні в невилучаєме положення, гвинт із гнізда не вигвинчується. 3. Установити у відповідні гнізда блоку дальнього зведення й уповільнення механізми ЕХЗ і ЭХП і закрити затвори. 4. Установити в гніздо ВМЗУ джерело струму - елемент 373, для чого: - оглянувши переконатися в придатності елемента 373 за терміном збереження (придатним уважається елемент, термін зберігання якого закінчується не раніше заданого терміну спрацювання міни, а також той, що не має підтікання електроліту й випучування стінок); - установити елемент 373 у гніздо ВМЗУ центральним контактом уперед і нагвинтити кришку гнізда до упору. 5. Надіти на ВМЗУ футляр і закрити замки. 6. З'єднати підготовлений підривник з основним зарядом, заздалегідь згвинтивши ковпачок з виступу на футлярі ВМЗУ й вигвинтивши пробку з гнізда основного заряду. 7. Підключити до роз'єму на кришці ВМЗУ кабель управління. Гвинт невилучаємості, якщо його вигвинчено з ВМЗУ при підготовці до встановлення, здається командиру й у подальшому зберігається разом із звітними документами на встановлення міни. Установлення й переведення в бойове положення Установлення на залізниці Мінування залізниць здійснюється у відповідності з Керівництвом для залізничних військ. Загородження фронтових залізниць. Для здійснення аварії поїзду необхідно утворити в полотні дороги вирву діаметром 5 м із руйнуванням рейкової колії над нею або як мінімум вибити (зруйнувати) одну рейку на довжині 3 м. Рекомендується встановлювати міни на високому насипу або у виїмках і на кривих ділянках дороги. При руйнуванні однієї рейки на кривій ділянці доцільно руйнувати зовнішню рейку. Міну можна встановлювати в різних місцях залізничного полотна відносно верхньої будови (у плані): під рейкою, між рейками, під шпалою або між шпалами, а також поза рейковою колією (на відстані до 1,5 м від найближчої рейки). Глибина встановлення 0,5 - 1,5 м від підошви рейки до кришки підривника. Основний заряд, що входить до комплекту міни, при глибині встановлення міни 0,5 - 1,5 м при вибухові утворить у залізничному полотні вирву діаметром від 3,5 до 5,5 м у залежності від глибини встановлення, матеріалу полотна (тип ґрунту, наявність підсипки щебеню) і його стану (мерзлий або немерзлий грунт). У залежності від конструкції верхньої будови залізничної колії (підсипка щебеню, залізобетонні або металеві шпали, важкі рейки) утворення вирви вказаних вище розмірів може не спричинити руйнування рейкової колії й аварію поїзда. Тому рекомендується збільшувати заряд міни додатковим зарядом масою 10 - 15 кг, що складається з тротилових шашок, підривних зарядів, протитанкових мін (без підривників). Додатковий заряд встановлюється впритул до основного збоку або знизу. При мінуванні двохколійної залізниці міни з однаковим часом уповільнення встановлюють у кожну колію на відстані не менше ніж 200 м одна від одної. При цьому потрібно мати на увазі, що міни, які перейшли в режим очікування цілі, спрацьовують при рухові поїзда по сусідній колії (у випадку якщо обидві колії мають загальне полотно). Для забезпечення аварії поїзда, що проходить по сусідній колії, рекомендується на другій колії встановлювати заряд масою 20 - 25 кг (з тротилових шашок, підривних зарядів). Для забезпечення передачі детонації від міни заряду, установленому на сусідній колії, можна застосувати підривні заряди СЗ-4П або СЗ-1Э, зв'язані по довжині. Кінці крайніх зарядів обертаються навколо основного заряду міни й заряду, установленого на сусідній колії. При відсутності видовжених зарядів для з'єднання міни із зарядом застосовується відрізок детонуючого шнура з капсулями-підривниками № 8-А, обтисненими на обох кінцях. Упритул до основного заряду міни й заряду, установленого на сусідній колії, установлюються тротилові шашки масою 400 г. Детонуючий шнур прокладається й маскується в рівочку, що з'єднує шурфи (свердловини) для встановлення міни й заряду. Капсулі-детонатори вставляються в запальні гнізда шашок. Для встановлення міни (заряду) у полотні дороги вручну викопують шурф (колодязь) або за допомогою бурильної машини бурять свердловину завглибшки 1 - 2 м (діаметром не менше ніж 0,2 м). Підготовлену міну (заряд) опускають у шурф (свердловину). При встановленні міни допускається нахил її до 45° від вертикалі. Для кабелю управління викопують рівочок. Для забезпечення маскування місця встановлення міни рекомендується при копанні шурфу щебінь і грунт, не перемішуючи, укладати на брезент. Після встановлення міни шурф (свердловину) треба засипати вийнятим при копанні грунтом і щебенем у тому ж порядку, у якому вони перебували до копання. Засипають шурф шарами з утрамбуванням кожного шару. Маскування здійснюється так, щоби не залишилось слідів провадження робіт. Місце маскування кінця кабелю управління помічається кілочком. Установлення на автомобільній дорозі Міна встановлюється під проїжджою частиною дороги в шурф (колодязь, свердловину) на глибину 0,2 - 1 м, від поверхні проїжджої частини до кришки підривника. Якщо дорога має тверде покриття, міну можна встановлювати під покриття з узбіччя. Для спрямування руху транспорту на міну при великій ширині дорожнього покриття на ньому можуть бути утворені вибухами вирви. Колодязі (свердловини) для встановлення мін можна влаштовувати також і на проїжджій частині дороги. При цьому тверде покриття пробивають вибухом кумулятивного заряду. Для забезпечення кращого маскування міни, рекомендується встановлювати на ділянках дороги, що мають пошкодження покриття (вибоїни). Кабель управління прокладається в стиках між плитами покриття або по тріщинах у покритті. При встановленні мін у шурфах (свердловинах), улаштованих на проїжджій частині, слід мати на увазі, що при наявності твердого покриття маскування місць установлення мін, а надто кабелю управління пов'язане з великими труднощами, оскільки вимагає ретельного зароблення пошкоджень покриття, що імітує сліди ремонтних робіт. Міна в положенні АВТО встановлюється по можливості вертикально. Допускається нахил міни до 30° від вертикалі при встановленні її в похилій свердловині, пробуреній з узбіччя. Для пускового кабелю на узбіччі й у кюветі викопується рівочок. Кабель маскується, місце маскування кінця кабелю помічається кілочком. Основний заряд міни під час вибуху створить на дорозі вирву діаметром 3,5 - 5,5 м. При необхідності створення вирви великих розмірів до міни додається додатковий заряд, маса якого розраховується в залежності від розмірів вирви. Установлення в положення об'єктна У положення ОБ'ЄКТ об'єктну міну можна встановлювати з метою руйнування дорожніх промислових та інших споруд. У цьому випадку міна встановлюється в споруді (у камерах, завчасно підготовлених при будівництві, у камерах, нішах або колодязях, улаштованих безпосередньо перед установленням), як правило з додатковим зарядом. Маса додаткового заряду визначається розрахунком відповідно до необхідного ступеню руйнування. Як об`єктну, міну можна встановлювати з нахилом до 90° від вертикалі. Додатковий заряд повинен щільно прилягати до основного заряду міни. Переведення в бойове положення Переведення міни МЗУ в бойове положення відбувається безпосередньо при встановленні або через деякий час (до одного місяця) після встановлення - при приведенні завчасно встановлених мінних загороджень у перший ступінь готовності. При встановленні з уповільненням у вилучаєме положення міну можна перевести в бойове положення безпосередньо при її встановленні до маскування в будь-якому порядку (спочатку встановити вручну ручку в положення ВКЛ., а потім за допомогою пульту управління або в зворотньому порядку). При встановленні міни без уповільнення й з уповільненням у невилучаєме положення, а також у будь-якому варіанті встановлення, коли треба перевести міну в бойове положення після її маскування, міна переводиться в бойове положення тільки в наступному порядку: - уручну до маскування встановленням ручки в положення ВКЛ.; - дистанційно в необхідний момент (за наказом) за допомогою пульту управління відповідно до інструкції на кришці пульту. Для переведення міни в бойове положення дистанційно необхідно: - відшукати замаскований кінець кабелю управління; - підключити пульт до кабелю управління, приєднаного до міни; - установити тумблер В1 у положення ВКЛ. і натисненням кнопки ПУСК перевести міну в бойове положення; стрілка індикаторного приладу повинна зафіксуватися на червоному полі шкали; - зняти кілочок, що позначає кінець кабелю й замаскувати кінець кабеля; якщо заздалегідь відомо, що міну знешкоджувати не доведеться, кабель можна обрізати. Час переведення міни в бойове положення (дата й години) відзначається в звітній картці на встановлення міни. Знешкодження Знешкоджувати дозволяється: - міни, не переведені в бойове положення; - міни, установлені в положення АВТО або ПОЇЗД (вилучаємі й неневилучаємі), переведені в бойове положення й ті що перебувають у будь-якому режимі (у режимі вповільнення або в режимі очікування цілі); - міни, установлені в положення ОБ'ЄКТ (вилучаємі й невилучаємі), переведені в бойове положення й ті що перебувають у режимі вповільнення, якщо залишилось не менше ніж 30% від установленого часу й не менше двох діб. Для знешкодження міни необхідно: - не наближаючись до місця встановлення самої міни ближче ніж на 7 м, підійти до місця, де замасковано кінець кабелю управління, знайти його й підключити до нього пульт управління, - перевести підривник ВМЗУ дистанційно в безпечне положення відповідно до інструкції на кришці пульту, для чого встановити тумблер В1 у положення ВКЛ, а тумблер В2 у положення II, натиснути й відпустити кнопку ПУСК; при переведенні в безпечне положення стрілка індикаторного приладу повинна встановитись у межах зеленого сектору шкали; якщо переведення не відбулось, перемкнути тумблер В2 у положення I і, почекавши 15 секунд, знову натиснути й відпустити кнопку ПУСК; у разі якщо переведення міни в безпечне положення не відбулось, операція повторюється ще один раз при встановленні тумблера В2 у режимах II і I; - у разі повторної відмови в переведенні міни в безпечне положення подальше знешкодження її забороняється; - після переведення в безпечне положення треба від'єднати пульт управління й установити тумблер В1 у положення ВИКЛ., відкопати міну, перевести ручку механізму ручного управління в положення ВІДКЛ., від'єднати кабель управління, вилучити міну з місця встановлення; - від'єднати підривник від основного заряду; - відкрити замки й зняти футляр; - вийняти з гнізд елемент 373 і механізми ЕХЗ і ЭХП, - надіти футляр і закрити замки. Міни, які не переводились у бойове положення, після перевірки їхньої працездатності й заміни елементу 373 (при необхідності) можна встановлювати повторно. Міни, які переводились у бойове положення, знищують. Забороняється знешкоджувати: - міни, які не переводяться в безпечне положення; - міни з обрізаними кабелями управління; - міни, установлені в положення ОБ'ЄКТ, якщо до завершення терміну вповільнення залишилось менше ніж 30% від установленого часу вповільнення або менше двох діб. Міни, що не підлягають знешкодженню, знищують на місці встановлення послідовними вибухами накладних зарядів масою 2 - 3 кг. Міни, установлені в положення ОБ’ЄКТ, знищують після завершення подвійного часу вповільнення. Міни, установлені в положення АВТО, знищують за допомогою зарядів, що не мають металевих деталей. При встановленні заряду мінер не повинен мати при собі феромагнітних предметів (зброя, лопати та ін.) Наближатись до мін (задля встановлення підривних зарядів) що перебувають у положенні ПОЇЗД треба вкрай обережно, не тупаючи ногами. Підривання встановлених зарядів здійснюється електричним способом з беспечної відстані. 3. Основні відмінності міни МЗУ - С від МЗУ. – 5 хв. Призначення, ТТХ., устрій - аналогічні міні МЗУ, за винятком: 1.Час самоліквідації при встановленні міни як транспортної (при роді робіт “АВТО”, “ПОЕЗД”) від 1 до 60 діб (з часом самоліквідації: 1, 2, 3, 5, 10, 15, 20, 30 і 60 діб). 2. Механізм ЭХП відіграє роль самоліквідатора, якого під’єднують до схеми за допомогою перемикача “ЗАМЕДЛЕНИЕ (САМОЛІКВИДАЦІЯ) СУТКИ”, що має десять фіксованих положень. 3. Установлення в положення “0” при роді робіт “Обьект”: - вибух станеться після спрацювання механізму ЕХЗ за 10-І80 хв; при встановленні ручки в інші положення; - до схеми під’єднується механізм ЭХП. 4. Установлення з положення “О” при роді робіт “Авто” або “Поїзд” заборонено. 5. Якщо перемикач у положенні “Авто” або “Поїзд” підривник переходить у режим очікування цілі й вмикається годинниковий механізм самоліквідації. Принцип дії При відсутності впливу цілі на міну (при роді “Авто” або “Поїзд”) електровибуховий ланцюг підривника до складу якого входять : контакти механізму ЭХП, контакти перемикача “Род работы”, електроспалахувач, - замикається по завершенні встановленого часу самоліквідації. Підготовка до встановлення, установлення й переведення міни в бойове положення, а також знешкодження - аналогічні як у міни М3У. 4. Призначення, ТТХ, устрій, принцип дії, підготовка, установлення й знешкодження підривника ВЗД-6ч.– 15 хв. Основні технічні характеристики Тип . . . . . . . . . . . . . Механічний, з годинниковим уповільнювачем Маса. . . . . . . . . . . . . 230 гр Габаритні розміри (без запалу) . . . . . . . . 90х50х25 мм Час сповільнення . . . . . . . . . . . . . . . Від 15 хвилин до 6 ч Точність спрацювання. . . . . . . . . . . . . ±5 хвилин Ціна однієї поділки шкали. . . . . . . . . 10 хвилин Температурний діапазон застосування. . . . Від 15 до +40° С Устрій Підривник ВЗД-6ч складається з: Годинникового механізму; спускового і ударного механізмів; футляру і запалу МД-5М. Годинниковий механізм має анкерний хід. Його змонтовано між двома платами, прикріпленими до основи. У основі є різьбовий отвір для угвинчення запалу МД-5М, який закритий пробкою. Для забезпечення ходу годинникового механізму і приведення в дію спускового механізму є заводна пружина. Заведення пружини і установлення часу сповільнення відбувається обертанням заводного диска за штифти. Поряд з диском на платі нанесені білу і чорну стрілки. До верхньої плати прикріплено два угольника, які виключають випадкове зачеплення за штифти заводного диска при надяганні футляра на механізм. На верхній платі є вікно, через яке видно циферблат . Біля вікна закріплено вказівник. Циферблат парою зубчатих коліс пов'язаний зі спусковим механізмом. На циферблаті нанесено чорний трикутник і шкалу. При поєднанні чорного трикутника з указівником відбувається зведення ударника. Шкалу поділено на шість великих часових поділок, позначених цифрами 0 - 6. Кожну велику поділку розподілено на шість малих десятихвилинних поділок. Початкову частину шкали біля цифри 0 забарвлено в чорний колір. Установлювати час сповільнення в її межах забороняється. Перша риска після початкової частини шкали, забарвленої в чорний колір і риска відповідає сповільненню в 15 хвилин. Установлення заданого часу сповільнення здійснюється поєднанням відповідних поділок циферблату й указівника. Годинниковий механізм має пусковий пристрій, який складається з пускового важеля з пружиною і стопором. Кінець пускового важеля входить в отвір під запал. Запуск годинникового механізму відбувається під час угвинчення у підривник запалу МД-5М, який торцем натискає на кінець важеля, повертає його і відводить стопор від балансу. Спусковий механізм складається з двох дисків (зведення і спуску), посаджених жорстко на осі і пов'язаних зубчастими колесами з годинниковим механізмом і циферблатом, спускового важеля з упором і пружиною. Диск зведення має виступ. Диск спуску має виїмку, у яку утоплюють упор спускового важеля в момент спрацювання підривника (при поєднанні «0» циферблата з указівником). При зведенні ударника втулка 3 чіпляється за виступ на диску зведення і повертає диски на кут, необхідний для виведення упору з виїмки диска спуску. Упор спирається на утворюючу диска спуску і втримує ударник за втулку 3 на бойовому зведенні. Ударний механізм закріплено на нижній платі в отворах двох стійок і складається з ударника, бойової пружини і двох втулок. Втулку закріплено на ударникові штифтом. Футляр служить для захисту механізму підривника від механічних впливів, забруднення і вологи. Футляр має голівку, яка нагвинчується на гвинт і підтискає футляр до основи. Ущільнення підривника по місцях зчленування футляра з голівкою і основою та основою із запалом (пробкою) забезпечується гумовими прокладками. Підривники ВЗД-6ч зберігаються з незаведеними заводними пружинами і незведеними ударниками. Принцип дії При угвинченні запала МД-5М пусковий важіль повертається, стопор звільняє баланс. Зусилля заводної пружини через низку зубчастих коліс передається анкерному ходу, що забезпечує рівномірність роботи годинникового механізму. При роботі годинникового механізму повертаються диски зведення і спуску, а також циферблат. Упор спускового важеля, підібганий пружиною до утворюючої диска спуску, ковзає по ній і утримує ударник за втулку на бойовому зведенні. Внаслідок повороту диска спуску в момент поєднання нуля циферблата з указівником упор утоплюється у виїмку і звільняє ударник. Ударник під дією бойової пружини наколює запал МД-5М і викликає його вибух. Підготовка і установлення Для підготовки підривника необхідно: взяти підривник за основу в ліву руку, а правою рукою повернути голівку проти годинникової стрілки на чотири оберти і зняти футляр; завести заводну пружину, обертаючи заводний диск за штифти у напрямку чорної стрілки (для повного заведення спущеної пружини необхідно повернути заводний диск на 4,5 оберти); сумістити вершину чорного трикутника на циферблаті з вістрям указівника, обертаючи заводний диск у напрямку білої стрілки; зачепити кромкою футляра або нігтем великого пальця правої руки за втулку на ударникові і, стиснувши бойову пружину повністю, звести ударник на бойове зведення; при відпущенні ударника після стиснення бойової пружини втулка повинна зачепитися за упор спускового важеля; установити заданий час сповільнення, для чого, обертаючи заводний диск у напрямі білої стрілки, сумістити відповідну поділку шкали циферблата з вістрям указівника; установлення часу сповільнення менш 15 хвилин забороняється; надіти футляр на механізм підривника і підібгати його до кришки нагвинчуючи голівку на гвинт (голівка при цьому обертається за годинниковою стрілкою). Для установлення підривника необхідно: вигвинтити пробку з отвору в основі і угвинтити на її місце запал МД-5М до упору; колихнути підривник у великій площині футляра і переконатися на слух в роботі годинникового механізму; угвинтити підривник запалом в запальне гніздо встановленого підривного заряду (міни); замаскувати місце установлення. Відлік часу сповільнення починається з моменту угвинчення запалу. Забороняється після спорядження підривника запалом знімати футляр і обертати заводний диск. До застосування допускаються тільки справні підривники. Підривники, які при угвинченні запалу МД-5М не запускаються (годинник не працює), установлювати забороняється. Забороняється установлювати підривник у воду і інші рідини, оскільки футляр не герметичний. Знешкодження Знешкоджувати підривники ВЗД-6ч, установлені в заряди, дозволяється, якщо до закінчення часу сповільнення з вирахуванням часу, необхідного на знешкодження, залишилося не менше 30 хвилин. Для знешкодження необхідно: вигвинтити підривник разом із запалом із заряду ВР; вигвинтити запал з підривника. Підривник, що не спрацював в заданий термін, знімати забороняється. Такий підривник знищують на місці установлення. ІІІ. Заключна частина. -5 хв. Викладач нагадує тему і мету заняття та вказує як вони досягнуті. Вказує на які питання необхідно звернути увагу на самостійній підготовці. Відповідає на запитання студентів та дає завдання на самостійну підготовку. Старший викладач кафедри військової підготовки офіцерів запасу працівник ЗСУ О. М. Єндрієвич

Інші Інші

2015

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

поділитись