Установлення і фіксація мінних полів

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано

Інформація про роботу

Рік:
2024
Тип роботи:
Лекція
Предмет:
Інші

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

“ Затверджую” Начальник кафедри № 4 Полковник Григор’єв “____” ________________ 2001р. Лекція Тема №7 : “ Установлення і фіксація мінних полів “ Заняття №1 : “ Мінні поля, призначення та вимоги до них “ Автор : підполковник Бамбуляк М.П. Методична розробка розглянута на засіданні кафедри (предметно-методичної комісії) Протокол № ___ від “____”__________2001 року м. Кам’янець – Подільський 2001р. Зміст : Вступ. - 5 хв Мінні поля, їх призначення і вимоги, що висуваються до них. - 10 хв Принципові схеми, основні характеристики, утримання і відновлення мінних полів. - 40 хв Встановлення ПТ і ПП мінних полів перед переднім краєм оборони противника. - 30 хв Заключення - 5 хв Література : Руководство по устройству и преодолению инженерных заграждений, секретно, 1986г. Наставление по инженерному обеспечению боевых действий Сухопутных войск ч.IV, изд. М., 1984г. секретно. Навчально-матеріальне забезпечення : Кодоскоп “Лектор – 2000” Схеми ПТ і ПП мінних полів Мінний шнур – 1 к-т Орієнтирний знак – 1 шт. Розбивочний знак – 1 шт. ВСТУП Зараз оснащення наших Збройних Сил сучасними засобами буде незначним. У зв’язку з сучасним економічним станом це буде дуже важко. Тому ті засоби, що є на озброєнні ще будуть дуже довго застосовуватись і тому їх необхідно знати. В період Великої Вітчизняної війни мінно-вибухові загородження, що створювались інженерними підрозділами, відіграли велику роль в досягненні перемоги над ворогом. 8 грудня 1941 р. (битва під Москвою) Г.К.Жуков, в той час командуючий Західним фронтом доповідав голові Державного комітету оборони : «Застосування протитанкових мін дає все більший ефект… це пояснюється, перед усім, тим. Що в останніх боях значно поліпшилась взаємодія з саперними частинами на полі бою підрозділи саперів-винищувачів з протитанковими мінами висувались в напрямі руху танків і встановлювали швидко міни, іноді в безпосередній близькості від танків противника. В бою біля с.Акулова загороджуючим вогнем артилерії танки були загнані на мінне поле, де і понесли великі втрати». Широке застосування МВЗ отримали в боротьбі з контрреволюційними силами в ДРА в цілях обмеження маневру банд і нанесення їм втрат в живій силі і техніці. На важко доступній місцевості загородження влаштовувались в гірських проходах по окремим напрямам. В рівнинних пустельних і напівпустельних районах проводилось рухоме мінування з влаштуванням загороджень на виявившихся напрямах дій противника. Широке застосування мін не тільки наносило враження живій силі і техніці заколотників, але й викликало «мінобоязнь», обмежувало їх маневр. На теперішній час, враховуючи досвід Великої Вітчизняної війни, бойових дій в ДРА і досвід навчань встановилось повністю визначене поняття про мінні поля і вимоги, що пред’являються до них, що буде розглянуто на данному занятті. І. Мінні поля, їх призначення і вимоги, що пред’являються до них - 10 хв Основу інженерних загороджень становлять мінно-вибухові загородження. Вони влаштовуються з різноманітних мін і підривних зарядів за допомогою загороджувачів. СМД і вручну і призначаються для враження живої сили і техніки противника. Застосування СМД дозволяє раптово і в короткі терміни встановлювати МП на різній місцевості : а) по характеру дії на противника інженерні загородження діляться на МВЗ; Непідривні; Електризуємі; Водні; Комбіновані. б) по призначенню ІЗ діляться на Протитанкові ; Протипіхотні; Протитранспортні; Протидесантні; Річкові. Мінно-вибухові загородження поділяються на керовані та некеровані. При створенні загороджень встановлюються : Мінні поля; Групи мін; Окремі об’єктні міни; Вузли загороджень; Смуги і зони загороджень. Група мін – включає декілька однотипних чи різного типу мін встановлених на обмеженій по площі ділянці місцевості, як правило в дефіле, вузлах дороги , на закритих ділянках, де скупчується о/с, техніка. Мінне поле складає основу мінно-вибухових загороджень і являє собою ділянку місцевості (акваторії), на якій в певному порядку чи безсистемно встановлені міни одного чи декількох типів. Мінні поля встановлюються в районах можливого скупчення військ противника, перед позиціями наших військ і на флангах з ціллю : Нанести втрати противнику Підвищити ефективність ПТ засобів Затримати просування противника Змусити рухатись його в напрямі, вигідному для наших військ Закріплення захоплених територій і прикриття важливих об’єктів. Мінні поля повинні прикриватися вогнем і розміщуватись на місцевості так, щоб наявність мін стало несподіванкою для противника, забезпечило ефективність враження його о/с і техніки. Мінні поля влаштовуються в різних видах бою : а) в наступі : При відбитті контратак противника При закріпленні захоплених рубежів При прикритті відкритих флангів б) в зустрічному бою : На напрямах ймовірних атак противника При прикритті флангів в) в обороні : В смузі забезпечення На передовій позиції Перед переднім краєм В проміжках і флангах частин (підрозділів) Для прикриття опорних пунктів мотострілкових і танкових підрозділів, позиційних районів ракетної частини, вогневих позицій артилерії, пунктів управління Для перешкоди висадці повітряних десантів. Мінні поля за своїм призначенням і способу керування діляться на : а) по призначенню: Протитанкові Протипіхотні Змішані Протидесантні б) по способу керування : Керовані Некеровані Некеровані мінні поля встановлюються, як правило, в смузі забезпечення, перед переднім краєм і на глибину першої позиції. На шляхах руху своїх військ залишаються проходи. Керовані мінні поля встановлюються, в основному, в глибині оборони наших військ. Мінні поля будь-якого типу повинні відповідати наступним вимогам : Забезпечувати найбільшу бойову ефективність Бути стійкими до дії вибуху ядерних і звичайних боєприпасів, зарядів розмінування і сусідніх мін. Повинні бути важко виявлятися противником. Повинні швидко відшукуватись і розміновуватись своїми військами Допускати швидку установку на місцевості Не обмежувати маневру своїх військ Найбільша бойова ефективність мінних полів забезпечується : Максимальною імовірністю враження об’єктів, проти яких вони призначені Високою вражаючою здатністю застосованих мін Стійкість мінних полів від вибуху ядерних і звичайних боєприпасів, зарядів розмінування і сусідніх мін досягається : Застосуванням вибухостійких мін встановленням мін у грунт (сніг) розкиданим розташуванням мін у рядах і рядів у мінному полі застосуванням керованих мінних полів. Найбільша складність виявлення мінних полів і пророблення проходів в них противником досягається : різноманітністю схем розташування мін маскуванням мін встановленням обманних і змішаних мінних полів встановленням різноманітних мін- пасток застосуванням мін з багатократними підривними пристроями збільшенням глибини мінного поля до розмірів, що перевищують найбільшу довжину застосовуємих зарядів розмінування. Можливість швидкого відшукання мінних полів і розмінування їх своїми військами забезпечується фіксуванням мінного поля і всіх встановлених в ньому мін-пасток і невилучаємих мін. Швидке встановлення мінних полів досягається застосуванням засобів механізації і конструкції мін, Що забезпечують безпечне транспортування в кінцево спорядженому стані. Для того, щоб мінні поля не обмежували маневр своїх військ необхідно застосовувати керовані мінні поля, а в некерованих залишати проходи, позначені добре помітними знаками в любий час доби. Віддаль протитанкових МП від переднього краю вибирається з урахуванням ефективності вогню протитанкових засобів і може досягати 300-400 м. Віддаль ПП МП з фугасних мін від переднього краю вибирається з врахуванням ефективності вогню зі стрілецької зброї. ПП МП з осколкових мін повинні бути віддалені від переднього краю на відстані безпечній для о/с, що знаходиться в траншеях на передньому краї. При встановленні мінних полів перед позиціями наших військ найменше віддалення тильного ряду МП від позиції повинно виключати враження о/с ударною хвилею чи осколками при вибуху міни, для ПТМП найменше віддалення не менше 40м. Висновок : таким чином, мінні поля будуть застосовуватись в різних видах бою з ціллю затримати наступ противника і нанести йому втрати. Тип мінних полів буде залежати від театру воєнних дій і умов місцевості. Тільки виконуючи вивчені вимоги до мінних полів можна забезпечити їх високу ефективність в різних видах бою. ІІ. Принципові схеми, основні характеристики, утримання і відновлення мінних полів - 40 хв. При встановленні мінного поля на місцевості міни встановлюються в суворо визначеному порядку, що називається схемою мінного поля. Основними характеристиками МП є : протяжність, розхід мін, крок мінування. Протяжність мінного поля і його розташування на місцевості можуть бути різними і визначаються умовами конкретної обстановки, шириною ділянки, що прикриває, характером місцевості, системою вогню і наявністю сил і засобів для мінування. Глибина мінного поля визначається його бойовим призначенням, умовами місцевості, типом застосованих мін і способом їх встановлення. Вона створюється за рахунок збільшення кількості рядів в мінному полі і відстані між ними . глибина протипіхотних мінних полів повинна бути не менше 20 м.  Схема мінного поля Розхід мін в МП залежить від відстані між мінами в ряду, від типу мін і кількості рядів в МП і може визначатися по формулі : N = nх1000/l, де n – кількість рядів в МП l - відстань між мінами в ряду , м. Розхід мін на 1 км мінного поля може складати для : ПТМ з неконтактними підривачами 300-400шт. ПТМ з контактними підривачами 750 шт. протиднищевих мін 350-400 шт. ППМ типу ПМН – 2000 шт. ППМ типу ПФМ – 4000 шт. ППМ типу ПОМ – 150-300 шт. ППМ типу ПОМЗ-2 - 250-375 шт. ППМ типу ОЗМ-72 - 40-60 шт. ППМ типу МОН-90 , МОН-50 - 20-40 шт. Міни в мінному полі розташовуються рядами кількість яких може бути від 2 до 4 і більше. Відстань від крайньої міни до межі мінного поля повинна бути не менше за 5 м. Принципові схеми ПТ МП : а) з протигусенечних мін Схема 3-рядного МП Схема 4-рядного МП Протитанкові МП з протигусеничних мін встановлюються в 3-4 ряди. Допускається встановлення МП і з більшою кількістю рядів. Відстань між рядами приймається 30-50 м (при встановленні МП засобами механізації мінування) і 10-15 м (при мінуванні стройовим розрахунком по мінному шнуру перед переднім краєм). Відстань між мінами в ряду приймається 4-5,5 м. Протитанкові міни можуть також ввстановлюватись групами. Розміри груп повинні бути в межах 50-100м. Міни в групах встановлюються без дотримання рядів і фіксованого кроку мінування. 30 відсотків ПТМ встановлюються в невилучаємий стан. б) з протиднищевих мін Схема 3-рядного ПТМП Схема 4-рядного ПТМП Протитанкові мінні поля з протиднищевих мін встановлюються в 3-4 ряди, відстань між рядами приймається 10-50м, між мінами 8-12м. Принципові схеми протипіхотних мінних полів Схема 2-рядного МП Схема 4-рядного МП Протипіхотні мінні поля з фугасних мін встановлюються в 2, 3 чи 4 ряди з відстанню між мінами не менше 1м, між рядами мін – 10-15м і більше. б) з осколкових мін Схема 3-рядного МП з мін ПОМЗ-2М  Схема 2-рядного МП з мін ОЗМ-72 Протипіхотні мінні поля з осколкових мін кругового враження типу ПОМЗ-2М ОЗМ-72 встановлюються в 2, 3 чи 4 ряди з відстанню між рядами : 10-30м (для мін ПОМЗ-2М) і 40-60м (для ОЗМ-72). Відстань між мінами в ряду приймається не більше 2 радіусів суцільного враження міни. Осколкові міни направленої дії МОН-50 і МОН-90 встановлюються одиночно чи групами по 4-8 штук. Принципові схеми змішаних мінних полів  Схема з розташуванням ППМ рядами 1- протитанкова міна; 2 – протипіхотна міна.  Схема з розташуванням ППМ групами Змішані мінні поля встановлюються з протитанкових і протипіхотних мін. Протипіхотні міни встановлюються по одній із схем, розглянутих вище. Протипіхотні міни типу ПМН, ПОМЗ-2М, ОЗМ-72 звичайно установлюються перед протитанковими мінами зі сторони противника рядами на віддалі 20-30 м, а міни типу ПМН, крім цього можуть установлюватись між рядами протитанкових мін або групами біля кожної протитанкової міни по 2-3 на віддалі 0,5-1 м від них. Несправжні мінні поля установлюються за схемами бойових мінних полів. Імітація мін на місцевості здійснюється зариванням болванків, влаштування бугорків, підняттям дерну, натягування відрізків дроту над поверхнею землі. Імітація мінних полів в цілому забезпечується також створенням на місцевості слідів праці людей та засобів механізації мінування, установленням загороджень та указок з надписами “МІНИ”, “ПРОХІД” та ін. Установлення бойових мін в несправжніх мінних полях ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ. Утримання та відновлення мінних полів. Утримання мінних полів здійснюється з метою забезпечення постійної їх готовності до приведення в дію і безпечність своїх військ та включає: охорону і оборону загороджень; організацію перепустки своїх військ через загородження; підтримання загороджень в постійній бойові готовності; відновлення виведених зі строю та пошкоджених загороджень; перевід загороджень з однієї степені готовності в іншу; приведення загороджень в дію. Мінно-вибухові загородження, що встановлюються частинами (підрозділами) інженерних військ перед переднім краєм оборони та перед позиціями підрозділів і частин в глибині оборони, передаються на утримання частинам, що займають оборону на даній ділянці. Ці частини охороняють та обороняють загородження, ведуть спостереження за їх станом та доповідають по команді про всі зміни в загородженні. Стан установлених МП перевіряється: після ядерних ударів, артилерійського обстрілу та нальотів авіації; після дій противника по проробленню проходів в МП; після відбиття наступу противника; після сильних дощів та снігопадів. Керовані МП, що установлені перед переднім краєм оборони, в проміжках між частинами та підрозділами і в глибині оборони, утримуються частинами інженерних військ. Охорона загороджень здійснюється цілодобово спостерігачами, сторожовими постами, дозорами або патрулями, назначеними від підрозділів, що здійснюють утримання загороджень. Спостерігачі і дозори як правило, назначаються для охорони загороджень , що встановлені в першу степінь готовності перед переднім краєм оборони призначеними для охорони. Підтримання загороджень в постійній бойовій готовності включає: регулярну перевірку стану МА та їх огороджень; швидке та своєчасне усунення знайдених несправностей; відновлення пошкоджених загороджень; постійне чергування по пунктах управління. Мінні поля, що підлегли дії вибухів ядерних боєприпасів, артилерійського вогню та вибухів зарядів розмінування, відновлюються: міни, що вийшли зі строю замінюються новими; проходи в МП, що пророблені противником, терміново закриваються; позначення проходів в наших МП відновлюються; воронки, що утворилися від вибухів снарядів на проходах засипаються; огородження МП відновлюється; пориви електрифікованих мереж в керованих МП усуваються. Переведення загороджень і об’єктів, що підготовлені до руйнування з однієї степені в іншу здійснюється в короткі строки. Для переведення загороджень з однієї степені готовності в іншу зі складу підрозділів, що виконують задачу по утриманню, виділяються розрахунки, кількість та склад яких визначається складом загороджень і його розміщення на місцевості. Приведення загородження в дію включає: в переведенні керованих МП в бойовий стан; в зняті огороджень з МП і груп мін; в приведені вибухів зарядів, що установлені на об’єктах. Приведення загороджень в дію здійснюється за письмовим наказом або по переданим умовним кодом сигналу командиру, що має право на таке розпорядження. З розглянутого вище питання слідує, що МП повинні установлюватись тільки по визначеним схемам і в той же час виключати шаблонне використання цих схем. Застосування різноподібних схем мінування, типи мін і способи їх установлення можна значно збільшити ефективність створених мінно-вибухових загороджень. III. Установлення ПТ і ПП мінних полів перед переднім краєм оборони противника. – 30 хв. В умовах зіткнення з противником установлення ПТ і ПП мінних полів здійснюється по мінному шнуру, що укладається перпендикулярно фронту. Мінування проводиться взводом, як правило, ніччю, кожному відділенню назначається ділянка. Командирів відділень в складі розрахунку не включають і міни не установлюють. Командир взводу контролює дії відділень, керує ними, складає схему прив’язки і формуляр МП. Весь особовий склад взводу забезпечується піхотними лопатами, мінними шнурами по одному на розрахунок та орієнтирними знаками по одному на відділення. Орієнтирний знак представляє собою рейку або шнур довжиною 4 або 5,5 м із закріпленим на кінці одностороннім знаком, що світиться. Мінний шнур має довжину 60 м і складається з базисного шнура (базису) довжиною 35 м і восьми кінців різної довжини ( два по 2 м, три по 3 м і три по 4 м), що з’єднані з базисом за допомогою кілець. При необхідності довжина мінного шнура може бути збільшена під’єднанням до нього кінців або базисного шнура іншого комплекту. Мінний шнур завчасно підготовлюється до мінування за прийнятою схемою МП. Для цього всі кінці шнура з’єднуються між собою і з базисним в одну загальну нитку. До шнура з інтервалом 10-15 м, починаючи від його зовнішнього кінця, прикріплюються бірки відповідно з одним, двома, трьома бірками. В комплект Мінного шнура входять: - металева котушка зі шнуром довжиною 60 м - 1 шт; - металеві з’єднувальні кільця - 40 шт.; - металеві шпильки - 25 шт.; - брезентова сумка - 1 шт. Встановлення мінних полів. Перед установлення МП проводиться рекогносцировка. Під час рекогносцировки повинні бути уточнені ділянки мінування відділень, напрямки мінування, проведена розбивка ділянок мінування, організовано взаємодію з загальновійськовим командиром, вирішено питання вогневого прикриття, а також установлений спосіб зв’язку зі старшим начальником. А) Установлення ПТМП. Перед початком мінування протигусеничними мінами командири відділень на своїх ділянках розставляють три розрахунки по два чоловіка у відміток , що раніш встановлені в траншеї з інтервалами 4 або 5,5 м. За сигналом командиру взводу першими висіваються з траншеї командири відділень і перші номера розрахунків. Командир відділення з орієнтирним знаком рухається вперед в напрямку вибраного орієнтиру або по компасу, прокладаючи напрямок розгортання мінного шнуру, а перший номер, закріпивши кінець шнура до поясного ременю і взявши дві міни, слідує за ним і повністю розтягує шнур, після чого закріпляє шнур шпилькою до землі і установлює першу міну на кінці шнура. В цей час командир відділення виставляє орієнтирний знак ліворуч (праворуч) від шнура на відстані 4 або 5,5 м, який служить орієнтиром та командою для висування другого розрахунку. В подальшому перестановка орієнтирного знака здійснюється першим номером послідуючих розрахунків. Перший номер розрахунку, установивши першу міну, повертається з другою міною назад, тримаючись за шнур лівою рукою. Порівнявшись з біркою на шнурі з одним кільцем і повернувшись обличчям до противника, установлює другу міну в 1 м від шнура зліва, після чого повертається в траншею  Установлення протитанкового мінного поля по мінному шнуру, що установлюється перпендикулярно фронту перед переднім краєм оборони ніччю. ділянка мінування взводу; 2- ділянки мінування відділень; 3 – смуги мінування першим заходом; 4 - напрямки переміщень відділень; 5 – смуги мінування другим заходом; 6- мінний шнур; 7 – орієнтирний знак; 8 – мини, що установлюються першим номером розрахунку; 9 –мини, що установлюються другим номером розрахунку; Час на установлення 350 – 400 мін взводом - 5 – 6 годин. Другі номера після повного розмотування шнура з катушки посмикуванням шнура подають про це знак першим номерам, закріплюють котушку на бруствері траншеї і взявши дві міни висуваються по шнуру для установлення двох своїх мін (третьої і четвертої) і установлюють третю міну на 2 м правіше від двох кілець та четверту на 2 м правіше від трьох кілець на мінному шнурі. Після того, як другі номера покинуть МП, перші номера різким ривком за шнур висмикують шпильку, що кріпить кінець шнура, змотують шнур, і розрахунки переходять на слідуючі заходи для мінування. При несприятливих умовах, коли застосування світлових знаків не можливо, для орієнтування розрахунків при послідуючих заходах використовується “черговий” шнур, тобто шнур останнього розрахунку, на якому міни установлюються до виходу по цьому шнуру слідуючих розрахунків. Мінування з використанням “чергового” шнура проводиться у складі взводу. Перші номера всіх розрахунків висуваються одночасно, орієнтируючись по направляючому. Командир взводу керує діями всіх відділень, при цьому мінування проводиться двома або трьома відділеннями, двома відділеннями мінування проводиться при значному віддалені польового витратного складу мін від переднього краю, трете відділення використовується для піднесення мін. З початком мінування командир взводу складає схему прив’язки мінного поля, а по закінченні його установлення заповнює формуляр МП. Норматив: установлення взводом ПТМП з 100 мін ніччю в грунт по МШ (20% мін установлюються в невилучаємий стан) з піднесенням зі складу, віддаленого на 100 м від місця установлення. Складання формуляра МП. Відмінно………………….1 година 5 хвилин Добре……………………..1 година 10 хвилин Задовільно………………..1 година 25 хвилин Б) Установлення протипіхотного МП. При установленні ППМП з фугасних мін по мінному шнуру, що укладається перпендикулярно фронту, організація виконання задачі в відділенні і взводі така же, як при установленні ПТМП. Траншея розбивається розбивочними знаками через 4 м. Кільце на шнурі (одно, два, три) установлюються починаючи з кінця шнура відповідно через 10-15 м.  Схема установлення протипіхотного мінного поля з фугасних мін типу ПМН по мінному шнуру, що установлюється перпендикулярно фронту Кожний номер розрахунку установлює чотири міни. Порядок дій номерів розрахунку згідно схеми. Дії командира взводу аналогічні, як при мінуванні ПТМ. Норматив: установлення взводом ППМП з 200 мін ніччю в 4 ряди. Складання формуляру МП: відмінно – 45 хв,; добре-50 хв.; задовільно –1 год. Заключення. В сучасних умовах при ведені високо маневрених бойових дій роль загороджень і в першу чергу мінно-вибухових значно збільшується. Міни, що є на озброєнні дозволяють в короткі терміни установлювати МП за різними схемами. Застосовуючи різноподібні схеми МП, змінюючи способи їх установлення, можливо ускладнити задачу противнику по розвідці та подоланню наших МП. Прикриття вогнем МП підвищують їх ефективність і можуть нанести противнику значні втрати. Задача офіцерів інженерних військ постійно розробляти нові більш ефективні схеми МП, вдосконалювати організацію виконання задач по їх установці. Старший викладач кафедри інженерних загороджень Підполковник М.Бамбуляк
Антиботан аватар за замовчуванням

01.01.1970 03:01-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!
Нічого не вибрано
0%

Оголошення від адміністратора

Антиботан аватар за замовчуванням

Подякувати Студентському архіву довільною сумою

Admin

26.02.2023 12:38

Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!