Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Підривання мостів
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Лекція
Предмет:
Інші
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
ВІЙСЬКОВИЙ ІНЖЕНЕРНИЙ ІНСТИТУТ ПДАТУ
ЗАТВЕРДЖУЮ
Начальник кафедри інженерних загороджень
полковник В.Г.Григор'єв
“______”____________ 200 р.
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА
з дисципліни „ВИБУХОВА СПРАВА”
Тема №6 “Підривання мостів”
Заняття № 1 “Підривання мостів в різних видах бою. Способи підривання металевих мостів”.
АВТОР: підполковник Савіцький А.О.
“Розглянуто на засіданні кафедри
(предметно-методичної комісії)
(Протокол № від 200 р.)
м. Кам'янець -Подільський
200 р.
Лекція
Тема № 6 “Підривання мостів”
Заняття № 1 “Підривання мостів в різних видах бою. Способи підривання металевих мостів”.
ЗМІСТ:
Вступ.
1. Підривання мостів в різних видах бою.
2. Підривання берегових і проміжних опор.
3. Способи підривання металевих мостів.
4. Організація виконання задач при підготовці металевого мосту до підривання та заходи забезпечення успіху вибуху.
Висновок.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Руководство по подрывным работам. стор.4-6; 215-249,416-424.
2. Морин А.И. "Скоростное подрывание мостов" стор.З.
3. Доповнення до "Руководства ПР-59" стор. 16-20.
4. Руйнування великих об‘єктів. стор.3-І6.
НАВЧАЛЬНО-МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ :
1. Схеми підривання мостів.
2. Макет металевого мосту.
3. Макети опор.
4. Графопроектор “Літер- 2250”
5. Слайди. Вступ
Досвід Великої Вітчизняної війни показав, що питання своєчасного створення загороджень з метою затримання просування противника, а особливо підривання мостів, мав уже важливе значення у вирішенні головних задач загальновійськового бою.
В перший день Великої Вітчизняної війни випускник Ленінградського військово-інженерного училища лейтенант Гудзенко отримав бойове завдання підготовити до підривання міст через р. Німан в районі м.Каунас. Дві години потрібно було взводу для підготовки мосту до підривання. Вибух мосту зупинив дії противника, змусив виконати перегрупування сил, використовувати переправні засоби, що дозволило зірвати план противника, що до захоплення міста.
Або інший приклад: 6 липня 1941 року молодший лейтенант Бойков підготував до вибуху залізничний міст в м.Пскові. Під час пропуску нашої артилерійської частини, яка відстала, на міст увірвались німецькі танки. Проводи були перебиті, електричним способом міст підірвати не вдалось. Тоді Бойков з взводом, ідучи на самопожертву, захопив короткі запалювальні трубки, кинувся на міст, вставляв їх в заряди і одночасно запалював. Міст з танками, які на нього увірвались, був підірваний, але разом з мостом загинув мол. лейтенант Бойков, мол. сержант Панов Н.І., рядові Алєксєєв і Холевін, важко пораненими були взяті в полон, але їм вдалось втекти і приєднатися до одного з наших партизанських загонів, Хомлешов в несвідомому стані був захоплений гітлерівцями і в таборах для військовополонених пробув до кінця і війни, сапер Нікітін добрався до своїх військ і воював до дня Перемоги.
Противнику не вдалося з ходу увірватися в м. Псков. Війська виграли час, підтягнули резерви і нанесли противнику максимальні втрати.
Добра слава ходить про воїнів-саперів. Різноманітні і складні завдання виконуються ними. В роки Великої Вітчизняної війни саперами зруйновано 3263 мости, 583 дорожні труби. Тільки в дні героїчної оборони під Сталінградом влітку 1942 року на берегах Дону сапери бригади особливого призначення, пише в своїй книзі маршал інженерних військ - Харченко В.К. прикриваючи відхід наших військ , підірвали 46 мостів, замінували біля 60 км. шосейних і ґрунтових доріг встановили 5 тис. протитанкових мін і 3 тис. протипіхотних мін.
Майже за кожною цифрою криється подвиг, здається підірвати міст просто - вставив детонатор, підірвав заряди, крутнув підривну машинку або запалив вогнепровідний шнур. Але це тільки теорія. На практиці офіцери, які безстрашно встановлювали міни під вогнем ворожих танків, відчували лихоманку, отримуючи наказ на підривання мосту.
Таким чином потужні засоби ураження, що застосовуються в сучасному бою вимагають від військ застосування в короткі терміни усіх способів влаштування загороджень і руйнувань, в тому числі підривання мостів.
І. ПІДРИВАННЯ МОСТІВ В РІЗНИХ ВИДАХ БОЮ.
Настанова з інженерного забезпечення загальновійськового бою вимагає :
а) при інженерному забезпеченні зустрічного бою влаштовувати інженерні загородження, готувати і проводити руйнування на напрямках ударів противника та при закріпленні військами захоплених рубежів;
б) при інженерному забезпеченні наступу - влаштовувати загородження і проводити руйнування при відбиванні контратак противника;
в) при інженерному забезпеченні відходу наших військ влаштовувати загородження, руйнувати дороги, мости та інші важливі об‘єкти в смузі відходу;
г) при інженерному забезпеченні оборони - влаштовувати інженерні загородження, готувати і проводити руйнування при відбитті контратак противника;
д) при інженерному забезпеченні бою в оточенні і виході з оточення - влаштовувати загородження і проводити руйнування на загрозливих напрямках.
Виконуючи ці вимоги інженерного забезпечення бою необхідно добиватися того, щоб не один міст не залишився противнику незруйнованим, а руйнування повинно бути максимальним, щоб на довгий строк затримати противника.
Підривання мостів проводиться з метою влаштування загороджень на дорогах, при цьому вирішується одночасно дві основних задачі:
1. Створити загородження, подолання яких військами противника вимагало б з їх боку найбільшої затрати сил і часу.
2. В найбільшій степені затруднити противнику можливість відновлення зруйнованих ділянок.
В залежності від обстановки і поставленої задачі мости можуть руйнуватися повністю по всій їх довжині або тільки на окремих найбільш важливих ділянках, підривання яких при найменших затратах засобів і часу може забезпечити влаштування достатньо ефективного загородження.
Мости можуть підриватися повністю або частково. Руйнуванню переважно підлягають:
усі опори і прольотні споруди;
частина опор і прольотних споруд;
тільки прольотні споруди;
тільки опори в деяких прольотах;
При неповному руйнуванні мостів підриваються найбільш руслові прольоти і відповідні їм опори (переважно найбільш високі)
При руйнуванні мостів через суднохідні ріки і канали і необхідно враховувати, що обвалені частини прольотних споруд можуть загромадити фарватер, внаслідок чого суднохідство недопустиме, тому в задачі на підривання мосту вказується потрібні габарити вільного проходу по фарватеру, як при повному, так і неповному руйнуванні мостів повинна забезпечуватися достатня степінь подрібнення частин споруд, що підриваються.
При підриванні мостів, особливо дерев‘яних, не слід залишати противнику значних по розмірах елементів конструкції придатних для використання при відновленні, в цей час неможливо допускати, щоб елементи, які підриваються перетворювались в дрібні частинки.
Необхідно забезпечити максимальне загромадження вісі споруди, що підривається, достатньо великими і по можливості не повністю відокремленими одна від одної частинами..
В дерев‘яних мостах підриваються опори і прольотні споруди. З метою затруднення дій противника щодо відновлення зруйнованих дерев‘яних мостів, пальові опори повинні підриватися по можливості нижче рівня води; в прольотних спорудах повинні бути перебиті основні несучі конструкції.
Дерев‘яні мости підриваються зосередженими неконтактними зарядами.
В металевих мостах підриваються опори і прольотні споруди. Для затруднення відновлення мостів противником опори необхідно підривати ближче до поверхні води.
Металеві шляхопроводи руйнуються з метою зупинки руху по обох дорогах. Опори і прольотні споруди підриваються так, щоб як можна більше загромадити нижню дорогу обваленими на неї конструкціями.
Підривання залізобетонних мостів будується на тому, щоб зупинити рух противника і виключити можливість використання ним обвалених конструкцій, це досягається підриванням опор без перебивання прольотних споруд.
3 метою створення найбільших ускладнень противнику при відновленні зруйнованих мостів необхідно разом з їх підриванням при відході своїх військ встановлювати в них об‘єктні міни для проведення багатократних повторних руйнувань.
Таким чином, усі існуючі способи руйнування мостів і шляхопроводів можна звести до трьох основних способів:
- спосіб перерізу - представляє собою руйнування прольотної споруди або опор мосту вибухом системи зарядів, розміщених так, що усі несучі елементи в даному перерізі розчленовуються вибухом на частини;
- спосіб деформації - несучі елементи мосту деформуються вибухом зарядів, при яких міст втрачає несучу здатність;
- спосіб переміщень - під дією вибуху прольотна споруда мосту скидається з опор і руйнується за рахунок сили тяжіння.
Завчасна підготовка об'єктів до підривання в залежності від обставин, поставленої задачі може виконуватися по одній з двох ступенів готовності :
- по першій ступені готовності, при якій заряди, вибухові мережі і об‘єктні міни встановлені на призначені для них місця, детонатори вставлені в заряди, механізми сповільнення мін переведені в дію, проведено забивку зарядів і маскування мін і вибухових мереж, для проведення вибуху необхідно тільки подати команду "Вогонь";
- по другій ступені готовності, при якій заряди, вибухові мережі і об‘єктні міни встановлені на визначені для них місця, але детонатори в заряди не вставлені, а механізми сповільнення мін не приведені в дію.
Для переводу до першої ступені готовності необхідно вставити детонатори в заряди, привести в дію механізм сповільнення.
Не мале значення при підриванні мостів має момент подання команди „Вогонь”
Вибух мосту проводиться по команді старшого начальника (командира бригади) на ділянці оборони якого знаходиться міст, підрив мосту виконує той командир підрозділу, який готовить міст до підривання.
Дуже важливо своєчасно отримати наказ на виконання вибуху для чого раціонально на мості мати радіостанцію зв‘язану з штабом вище стоячого начальника.
Таким чином, підготовка мостів до підривання здійснюється з метою в потрібний момент влаштування загороджень на дорогах, що в значній степені знижує темп просування противника.
ІІ. Підривання берегових і проміжних опор мостів.
Опори металевих і залізобетонних мостів виготовлені переважно з бутобетонної або бетонної армованої або не армованої кладки. В старих мостах опори можуть бути виконані у вигляді кам'яної кладки. Оскільки опори являються основними несучими елементами мосту, тому підготовка їх до підривання в більшості випадків обов‘язкова. Проміжні масивні опори мостів підриваються зосередженими або видовженими зарядами, маса яких визначається за формулами :
С= 1,3 АВR3 (кг)
С= 0,65 АВR2 L (кг)
Здовжені заряди застосовуються в тому випадку, коли ширина опор перевищує товщину більше, ніж у два рази. Опори товщиною до 1,2 м можуть підриватися кумулятивними зарядами КЗУ.
Заряди для підривання проміжних опор в залежності від наявності сил, засобів і часу можуть розміщуватися зовні, в нішах, в борознах і в рукавах. Рукави виробляються на глибину рівну одній третій або половині товщини опори (бика).
При наявності води біля опор, що підриваються, рукави, ніші і борозни виготовляються на 0,5-1,0 м вище рівня води. Виготовлення вказаних зарядних пристроїв виконується з плотів або човнів за допомогою механізованого інструменту або малих кумулятивних і шпурових зарядів.
У всіх випадках підривання биків необхідно проводити забивку зарядів, забивка проводиться :
- при розташуванні зарядів в рукавах - мішками з ґрунтом;
- при розташуванні в нішах і борознах дошками або щитами, підпираючи їх (при неглибокій воді) похилими колодами.
З метою скидання прольотних споруд в бік застосовуються зосереджені заряди розміщені по висоті опори на різних рівнях (косий переріз).
Берегові опори підриваються тільки внутрішніми зосередженими зарядами. Заряди розташовуються в колодязях, що відкопуються в насипах перед передніми стінками або в рукавах, що пробиваються з лицьової сторони стінок.
Колодязі повинні відкопуватися на глибину, що перевищує товщину передньої стінки опори не менш, ніж в півтора рази. У всіх випадках глибина колодязів повинна забезпечити розташування зарядів нижче підошви опори.
При невеликій висоті стінок колодязі відкопуються до рівня води або поверхні ґрунту біля лицьової сторони передньої стінки.
Рукави пробиваються на глибину, рівну двом третім товщини передньої стінки. Розрахунковий радіус руйнування приймається рівним повній товщині цієї стінки.
З метою скидання прольотних споруд заряди для підривання берегових опор розташовуються по косому перерізу .
Підривання проміжних і берегових опор з метою скидання прольотних споруд може виконуватися шляхом сколювання верхньої частини опор зарядами, що вкладаються на підфермових плитах з внутрішньої сторони опорних вузлів ферми. Заряди розраховуються за формулою : С=АВR3 (кг).
Для мостів прольотом до 10 й коефіцієнт А приймається рівним 2,5. Коефіцієнт В приймається рівним :
- для берегових опор В=5;
- для проміжних опор В=8;
Радіус руйнування R > 1/2B
В деяких мостах опори можуть мати своєчасно підготовлені зарядні пристрої. Заздалегідь вироблені зарядні пристрої включають в себе камери для закладання зарядів, підходи до них в вигляді колодязів, труб і рукавів закритих металевими кришками або зароблених штучним камінням, під колір, фактуру поверхні кладки, допоміжні пристрої - драбини, скоби, блоки.
В опорах товщиною більше 3 м влаштовуються зарядні колодязі з камерами, а іноді і з рукавами в донній частині. Зарядні колодязі розташовуються вертикально мають поперечний переріз від 0,6-0,8 м до 1,0-2,0 м, глибина колодязів визначається висотою опор і характером передбачуваного їх обвалу. В кожній опорі в залежності від її ширини може бути виконано від одного до трьох колодязів.
В опорах товщиною від 2,0 до 3,0 м влаштовуються зарядні труби без камер або рукавів в донній частині.
Зарядні труби розташовуються в опорах мостів вертикально, або похило і мають круглий або квадратний переріз діаметром /стороною квадрату/ рівним 0.3 м. По глибині труби переважно доходять до фундаментів опор.
Кількість труб в опорі дорівнює кількості зосереджених зарядів, необхідних для її підривання по всій ширині.
Заряди виготовляються у відповідності з формою і поперечними розмірами труб і на мотузках опускаються в них до дна. Забивку зарядів в трубах виконують дерев‘яними колодами, зробленими по формі труб і які мають довжину до 1,0 м. кожна.
Колоди, які призначені для забивки однієї труби, при допомозі мотузок, скоб зв‘язуються по декілька штук в гірлянди і почергово опускаються в трубу в слід за зарядом. Мотузки від гірлянд і заряду залишаються на поверхні, у випадку необхідності за них можна відняти колоди і заряди на поверхню.
В опорах товщиною менше 2,0 м влаштовуються рукави з камерами в кінцях або ніші.
Таким чином, основними елементами мосту, що підриваються є опори, відповідно успіх виконання задачі буде залежати від правильного розрахунку маси зарядів і вміння кріплення зарядів до опори, що підривається.
ІІІ. Спосіб підривання металевих мостів.
Металеві мости складаються з :
- металевих /стальних/ прольотних споруд;
- кам‘яних бетонних або залізобетонних масивних опор.
В металевих шляхопроводах опори можуть бути виконані у вигляді окремих металевих колон.
Прольотні споруди металевих мостів в залежності від системи головних ферм можуть бути :
- балочними;
- арочними;
- висячими.
Ферми любої системи можуть бути :
- розрізними;
- не розрізними .
По конструкції головні ферми можуть бути:
- суцільними, тобто з суцільними стінками;
- наскрізні тобто решітчастими.
Металеві прольотні споруди бувають :
- з їздою по низу з двома головними фермами;
- з їздою по верху в залежності від ширини мосту можуть мати більшу кількість ферм.
Головні ферми з‘єднуються між собою в просторові конструкції за допомогою повздовжніх і поперечних зв‘язків.
В металевих мостах підриваються опори і прольоті споруди. З метою затруднення відновлення металевих мостів противником опори необхідно підривати як можна ближче до поверхні води, а в деяких випадках і нижче води, щоб був зруйнований фундамент опори.
Прольотні споруди підриваються такими способами:
- перебиванням усіх елементів головних ферм в певних перерізах, повздовжніх зв‘язків між ними, а в ряді випадків і повздовжніх балок і розділенням прольотної споруди на частини, мало придатні для використання при відновлені мосту;
- перебиванням в середині прольотів тільки деяких з основних несучих елементів головних ферм з забезпеченням скручування і знімання конструкцій при обвалі їх на дно перешкоди, що перекривається мостом.
Скручені і сильно деформовані конструкції практично стають не придатними для відновлення мосту.
Руйнування металевих мостів з прольотами менше 10 м.
Руйнування металевих мостів в прольотами менше 10 м проводиться підриванням опор прольотних споруд, що перебиваються.
Опори підриваються по всій ширині в одному рівні, ближче до основи, щоб вибухами були зруйновані не тільки надземні частини опор, але і фундаменти.
При розташуванні опор мосту в воді переріз їх підриву вибирається нижче поверхні води або ближче до неї.
Розрахунковий радіус руйнування вибирається у відповідності з табл. № 20 в залежності від товщини бика і від способу розташування зарядів. Відстань між сусідніми зарядами повинна бути не більше 2 R, а відстань між зарядами і торцями бика не повинна перевищувати величини R.
Заряди розташовуються :
1. В колодязях за опорою. За розрахунковий радіус руйнування приймається товщина опори.
2. В рукавах. Глибина рукава 2/3 товщини опори. За розрахунковий радіус руйнування приймається товщина опори.
Маса заряду для руйнування опор розраховується за формулою :
С =1,3 АВ R 3 (кг)
де А - коефіцієнт міцності матеріалу /табл.19 стр.147/
В - коефіцієнт забивки /табл.30 стр.І48/
R - радіус руйнування в метрах.
Руйнування металевих мостів з прольотами від 10 до 25 м.
Руйнування металевого мосту з прольотом від 10 до 25 метрів проводиться підриванням опор і прольотних споруд з обвалом по вісі мосту.
Опори підриваються по усій їх ширині в одному рівні.
Підривання прольотних споруд проводиться перебиванням основних елементів їх конструкцій в одному або двох перерізах підриву.
Кількість перерізів підриву в тому або іншому прильоті визначається в залежності від відношення його довжини до висоти опор:
- якщо довжина прольоту менша потроєної висоти опор, тоді достатньо одного перерізу підриву прольотної споруди приблизно посередині;
- якщо ж довжина прольоту перевищує висоту опори в три рази або більше, тоді прольотна споруда, як правило, підривається в двох перерізах, розташованих приблизно в третій частині прольоту.
В прольотних спорудах з нерозрізними головними фермами необхідно забезпечувати утворення не рівноплечих консолей, для забезпечення перекидання частин підірваного мосту під дією їх власної ваги.
Маса зарядів для підривання елементів прольотних споруд металевих мостів розраховується за формулою :
С=20 F (гр) і С= 10 hF (гр)
Фігурний заряд вимагає більше часу для його кріплення і крім того обмежує зручності в момент його кріплення. Тому часто звертаються до кріплення зосередження зарядів маса яких приймається у 2 рази більшою фігурного заряду:
С = 2*20 F (гр) або С= 2*10 hF (гр)
В розрахункову товщину елементів, що перебиваються входять головки заклепок, різні пустоти, які утворились при кріпленні зарядів до елементів.
При підриванні мостів з їздою поверху при суцільних головних фермах прольотом до 25 м може виявитись достатнім забезпечення сильної деформації ферм без їх перебивання. Для чого застосовуються зосереджені неконтактні заряди, що розміщуються під проїжджої частиною мосту між головними фермами.
Маса таких зарядів визначається за формулою С=20r2 (кг),
де r - відстань від центра заряду до деформуючого елемента (м).
Таким способом можна підривати також мости з наскрізними фермами, але маса заряду в цьому випадку збільшується у 1,5 рази: С=30 r2 (кг)
Руйнування металевих мостів з прольотами більше 25 м.
Руйнування металевих мостів з прольотами більше 25 м виконується підриванням опор по косих перерізах в одночасним перебиванням верхніх і нижніх поясів головних ферм. Для забезпечення кращих умов для зкручування ферм раціонально підривати верхні пояси.
Перерізи підривання суміжних опор мосту повинні розміщуватись з нахилом в протилежні сторони, один - вліво, другий - вправо. При такому підриванні опор прольотні споруди послаблені перебиванням поясів головних ферм в процесі падіння зміщуються з вісі мосту, скручуються, зминаються і в деформованій формі загромаджують русло річки.
Заряди по висоті опори повинні розташовуватись на різних рівнях так, щоб площина, проведена через їх центри складала з горизонтом кут не менше 45°, а один з країв опори залишався б не обваленим після вибуху. При ширині опори, що не перевищує її товщину більше ніж в два з половиною рази, підривання її по похилому перерізу виконується одним зосередженим зарядом, розміщеним на відстані рівній одній четвертій ширині опори від вісі мосту. Розрахунковий радіус руйнування в цьому випадку приймається на 20 % більше визначеного по табл. 20.
Якщо висота опори при вказаній ширині перевищує 15,0 м, тоді підривання її з метою скидання і скручування прольотної споруди приводиться двома зосередженими зарядами; розташованими на одній вертикалі, віддаль якої від осі мосту визначається як і в попередньому випадку. При цьому верхній заряд розміщується на відстані рівній подвоєній товщині опори.
При нерозрізних прольотних спорудах велико-прольотних металевих мостів по косих перерізах підриваються опори на які впираються кінці нерозрізних ферм.
Проміжні опори підриваються по всій ширині в одному рівні. Одночасно підриваються опорні вузли ферм над проміжними опорами.
Металеві мости, що мають прольоти різної довжини з різними системами і конструкціями прольотних споруд підриваються комбінованими способами. Елементи прольотних споруд підриваються контактними зарядами, розрахунок розташування яких на конструкціях, що підриваються, виконується таким чином :
а) стальні балки, пояси, розкоси і стійки підриваються фігурними зарядами, що розраховуються за формулами :
С=20 F (гр) при h < 2 cм. С=10hF (гр) при h > 2 cм.
Кріплення зарядів до конструкції, що підривається, виконується за допомогою мотузок, м’якого дроту, дощатих накладок і розпірок.
Заряди доцільно застосовувати з пластичної ВР в м‘якій оболонці.
б) Для скорочення часу на складання і кріплення зарядів ВР до металевих елементів, що підриваються зосередженими зарядами, які застосовуються в два рази більшими в порівнянні з вагою фігурного заряду, розрахованого на перебивання балки такого ж поперечного перерізу.
С=20 F . 2=40 при h < 2 cм.
С=10 Fh . 2=20 при h > 2 cм.
в) При руйнуванні велико-прольотних мостів скиданням і скручуванням прольотних споруд зосереджені і кумулятивні заряди для підривання поясів головних ферм доцільно розташовувати в середніх вузлах, де сходяться декілька елементів конструкцій.
Маса зосереджених зарядів збільшується в 1,5 рази :
С=40 F . 1,5=50 F при h < 2 cм.
С=20 Fh . 1,5=30 Fh при h > 2 cм.
Або визначається за формулою :
С= 0.25 L + 10
де L - довжина ферм, що підривається в (м)
г) Для перебивання поясів ферм найбільш доцільно використовувати видовжені кумулятивні заряди КЗУ-2, а для перебивання елементів ферм кумулятивні заряди КЗУ-2.
В особливих випадках, коли обставини не дають можливості підготувати міст до підривання з розміщенням зарядів на опорах і прольотних спорудах, для його руйнування може бути застосований один неконтактний зосереджений заряд, розташований у вагоні (на платформі) або автомобілі, що розміщується на мосту безпосередньо перед вибухом.
Маса такого заряду визначається за формулою :
С=30r2 (кг)
де r - відстань від центра заряду до пояса ферм, що руйнується в метрах.
Для мостів з їздою по низу - це відстань від центра заряду до верхнього поясу ферми в метрах.
Для мостів з їздою по верху - це відстань від центра заряду до нижнього поясу ферм. Якщо заряд розташовується над опорою, тоді відстань збільшується на 2-3 м.
Руйнування висячих металевих мостів.
Висячі металеві мости як гнучкої так, і вантової системи при будь-якій довжині прольотів і незалежно від конструкції підвісних поясів вант і балок жорсткості руйнуються підриванням пілонів і прольотних споруд з руйнуванням по вісі мосту.
Прольотні споруди підриваються в одному або двох перерізах в залежності від відношення довжини прольоту до висоти опор,
якщо Н > l/3 д в одному перерізі
Н < l/3 в двох перерізах
В кожному перерізі повинні перебиватися підвісні пояси або ванти, які вкладається з стальних канатів
Н > l/3 ланцюгів
Н > смуг
балки жорсткості і повздовжні балки по яких вкладених настил мосту.
Розрахунковими формулами будуть :
С = 10Д3 (гр.) C=10hF (гр) С=20F (гр)
Для перебивання стержнів, канатів, балок в таких мостах доцільно
використовувати кумулятивні заради КЗУ-2 і КЗК.
Підривання металевих шляхопроводів.
Металеві шляхопроводи руйнуються з метою зупинки руху по верхній і нижній дорогах. Тому підривання опор і прольотних споруд шляхопроводу повинно виконуватися так, щоб в найбільшій степені загромадити нижню дорогу обваленими на неї конструкціями.
З метою виконання вказаної вимоги в шляхопроводах необхідно відривати всі опори і прольотні споруди у всіх прольотах. Підірвані прольотні споруди шляхопроводу повинні обвалюватися по вісі мосту тому опори підриваються по прямим перерізам і розрахункова маса заряду визначається за формулою :
С =1,3 АВ R3 (кг)
С= 0,65 А R2L (кг)
При наявності в конструкціях металевих шляхопроводів проміжних опор у вигляді окремих металевих стійок, вони повинні підриватися з розрахунком на обвалення впоперек нижньої дороги.
Для перекидання стійок жорстко зароблених у фундаменти, їх необхідно підривати в двох перерізах кожну, розташовуючи заряди з низу і з верху з двох протилежних сторін.
При цьому перебивання усіх елементів стійок в кожному перерізі підриву не обов'язково. Розрахунковими формулами для перебивання стійок будуть :
С = 20F (гр.) при h < 2 cм.
С =10h F ( гр.) при h > 2 см.
Кількість перерізів підриву в тому або іншому прольоті визначається в залежності від відношення його довжини до висоти опори.
3Н >L - один переріз ;
3Н < L - два перерізи.
Елементи прольотних споруд підриваються контактними зарядами, що визначаються за формулами:
С = 20F (гр.), або С = 40F (гр.) при h < 2 cм.
С =10 Fh ( гр.), або С = 20 Fh (гр.) при h < 2 см,
Висновок:
В металевих мостах підриваються опори і прольоти споруди.
Для того, щоб затруднити відновлення металевих мостів противником, опори необхідно підривати як можна ближче до поверхні води.
Усі заряди повинні бути підірвані одночасно електричним способом.
ІV. Організація виконання задач при підготовці металевого мосту до підривання.
Організація виконання задач у взводі по підготовці мосту до підривання визначається поставленою задачею, наявністю сил, засобів і часу.
Перед підготовкою мосту до підривання проводиться інженерна розвідка мосту, на основі даних якої приймається рішення на підривання мосту.
Інженерна розвідка мосту може не виконуватися при наявності опису мосту /схеми, розміри усіх елементів, довжина мосту, ширина, товщина опор/.
Маючи такі дані, командир взводу віддає попереднє розпорядження командирам відділень і організовує виконання попередніх задач по виготовленню і підготовці приладдя для виконання задач.
3‘ясувавши завдання і оцінивши обстановку командир взводу приймає рішення на підготовку мосту до підривання /іноді попередньо може бути проведена рекогносцировка/.
В рішенні передбачається, що повинно бути підготовлено до підривання, яким способом проводити вибух, кількість електровибухових мереж, розрахунок BР і ЗП, наявність матеріалів і інструменту, розрахунок сил, розрахунок часу і розподіл завдань між відділеннями.
Після чого командир взводу віддає бойовий наказ командирам відділень на підготовку мосту до підривання.
Рішення командира взводу може бути наприклад таким :
- перше відділення підготовлює до підривання опори
мосту /готує зарядні пристрої та кріпить заряди/;
- друге відділення готує і кріпить до елементів прольотних споруд заряди;
- третє відділення виготовляє та прокладає основну і дублюючу електровибухові мережі, обладнує підривні станції.
Командир взводу керує виконанням завдань відділеннями і оформляє необхідну документацію.
Командири відділень ставлять завдання відділенням, організовують його виконання та керують виконанням завдань.
При прийнятті рішення на підривання мосту необхідно керуватися нормативами :
Норматив № 2 “Дії відділення (взводу) по підриву мосту” ("Збірник нормативів по бойовій підготовці Сухопутних військ", для частин і підрозділів Інженерних військ).
Зміст та умови виконання :
Відділення (взвод) в готовності до дій, знаходиться біля мосту. Польовий склад ВР і ЗП знаходиться в 300 м від мосту. Спосіб підривання - електричний. Місця установки зарядів підготовлені. Магістральні проводи прокладаються на глибині не менше 15 см. Підривна станція обладнується на відстані 300 м. від мосту.
Поставити задачу. Провести розвідку мосту. Прийняти рішення на підрив мосту. Виготовити та закріпити заряди. Прокласти та перевірити основну та запасну електровибухові мережі. Обладнати підривну станцію. Провести підрив:
а) залізобетонного (металевого) мосту :
проліт та дві опори (взводом)
“Відмінно” – 1 год. 10 хв.
“Добре” - 1 год. 15 хв.
“Задовільно” - 1 год. 30 хв.
проліт (відділенням)
“Відмінно” – 1 год. 25 хв.
“Добре” - 1 год. 30 хв.
“Задовільно” - 1 год. 45 хв.
опора (відділенням)
“Відмінно” – 50 хв.
“Добре” - 55 хв.
“Задовільно” - 1 год. 05 хв.
б) кам’яного (бетонного) мосту:
- проліт до 10м. (відділенням)
“Відмінно” – 1 год. 25 хв.
“Добре” - 1 год. 30 хв.
“Задовільно” - 1 год. 50 хв.
Висновок
Підривання мостів проводиться в різних видах бою: в наступі, обороні, при веденні зустрічного бою, при відході і в залежності від обставин що склалися.
При підриванні мостів вирішується одночасно два основних завдання:
1.Створювати загородження, подолання яких військами противника вимагало б з їх сторони найбільшої витрати зусиль, засобів і часу.
2. В значній степені затруднити противнику можливість відновлення зруйнованих ділянок мосту.
Успіх виконання поставленого завдання залежить від дотримування заходів безпеки, забезпечення надійної кругової оборони мосту, наявності резерву ВР і ЗП і надійного управління.
В металевих мостах підриваються прольотні споруди і опори (виключення складають мости довжиною до 10 м). В першу чергу готуються до підривання прольотні споруди найбільш довгих прольотів, розташованих над найбільш тонкою частиною ріки.
Організація виконання завдань у взводі при підготовці металевого мосту до підривання залежить від поставленого завдання, сил, засобів і часу.
Підведення підсумку заняття і завдання на самопідготовку.
Викладач нагадує тему, цілі заняття, основні положення матеріалу, вивченого в ході заняття.
Відповідає на запитання курсантів по вивченому матеріалу.
На самопідготовці вивчити рекомендовану літературу.
Старший викладач кафедри інженерних загороджень
підполковник Савицький
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора