Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Підводні підривні роботи
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2004
Тип роботи:
Інші
Предмет:
Інші
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
ВІЙСЬКОВИЙ ІНЖЕНЕРНИЙ ІНСТИТУТ ПДАТА
Затверджую
начальник кафедри інженерних загороджень
полковник В.Г.Григор’єв
“____”________________2004 р.
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА
з дисципліни “ВИБУХОВА СПРАВА”
Тема: №7 „Підводні підривні роботи”.
Заняття: № 1 “Підводні підривні роботи”.
Автор: майор Калінович Ю.Е.
РОЗГЛЯНУТО НА ЗАСІДАННІ КАФЕДРИ
(ПРЕДМЕТНО-МЕТОДИЧНІ КОМІСІЇ)
(протокол № _____ від _______________2004р.)
м. КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ
2004 р.
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА
для проведення занять з вибухової справи
ТЕМА № 7 „Підводні підривні роботи”.
Заняття: № 1 “Підводні підривні роботи”.
НАВЧАЛЬНА ТА ВИХОВНА МЕТА:
Дати поняття вибуху у воді
Вивчити способи підривання елементів конструкцій під водою.
Вивчити способи розчищення русел річок та знищення бродів
ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНИХ ПИТАНЬ ТА ПРИБЛИЗНИЙ РОЗРАХУНОК ЧАСУ
Вступ - 5 хв.
1. Вибух у воді. - 15 хв.
2. Підривання елементів конструкцій з дерева, металу, цегли, каміння, бетону та залізобетону під водою. - 50 хв.
3. Розчищення русел рік , знищення бродів. - 15 хв.
Заключна частина - 5 хв.
Навчально-матеріальне забезпечення:
Плакати.
Графопроектор.
Таблиці коефіцієнтів.
Навчальні підривні заряди з підривником ВПЗ-1.
Рекомендована література:
Руководство по подрывным работам РПР-69 стор349-363.
Методическое пособие по специальной подготовке.(подрывные работы). Стор. 224-236.
Инструкция по устройству переправ через водные прегради зимой. Стор. 60-63, 97-100.
Учебник водолаза инженерных войск. Стор.192-196.
ВСТУП
Перші роботи по покращенню пісочних перекатів проводились в 1934 році в районі Ружських рукавів річки Північна Двіна. В навігацію 1935 року поглиблення дна вибухом застосовувалася в Іртишському та Єнісейському пароплавствах. В навігацію 1939 року вибуховим способом було поглиблено більше 1900 перекатів в 12 ба- сейнах.
В ході Великої Вітчизняної війни І94І -1945 р. р., особливо в перші роки післявоєнного періоду, з метою розчищення русел річок і морських акваторій було підірвано більше 100 затоплених суден і близько 200 конструкцій мостів.
При руйнуваннях, які можуть виникнути в ході ракетно-ядерної війни, роботи по розчищенню фарватерів вибуховим способом пов’язані з ви лученням затоплених суден і ліквідацією уламків зруйнованих мостів і гідротехнічних споруд, часто будуть єдиним засобом, який дозволяє виконати вказані роботи в стислий термін.
Підводні підривні роботи проводяться з метою :
- поглиблення та розчищення русел річок знищення бродів;
підривання загороджень встановлених у воді;
підривання підводних частин суден і споруд;
- підривання льоду.
І. ВИБУХ У ВОДІ.
Під час вибуху заряду в воді, так як і на повітрі утворюється ударна хвиля, яка з надзвуковою швидкістю відходить від місця ви буху. Після утворення ударної хвилі газоподібні продукти вибуху роз ширюючись утворюють газовий міхур.
Після відривання ударної хвилі від газового міхура він про довжує розширюватися та передає навколишній масі води кінетичну енергію.
При звичайних умовах вибуху після трьох-чотирьох пульсацій газовий міхур розсіюється.
Під час вибуху заряду на дні водойми зазвичай пульсація газового міхура відсутня.
Під час вибуху заряду поблизу вільної поверхні (вода-повітря) газовий міхур швидко спливає. У всіх випадках вплив підводного вибуху складається з двох елементів;
ударної хвилі;
тиску газового міхура і потоку води, який розходиться з певною кінетичною енергією.
Ударна хвиля випромінює приблизно половину енергії вибуху, а друга половина припадає на пульсуючий газовій міхур. Простір між фронтом ударної хвилі та межею газового міхура можна умовно розділити на зону ударною хвилі та зону гідропогоку.
Мал. 1. Вибух заряду ВР у воді
1. фронт ударної хвилі
2. Межа міхура продуктів вибуху.
Заряд.
Зона ударної хвилі
5. Зона гідропотоку.
6. Продукт вибуху
7.і 8.Розподіл відповідно тисків і швидкостей по радіусу.
Внаслідок чого після вибуху заряду в воді буде декілька перепадів тиску.
Число таких перепадів залежить від числа пульсацій газового міхура.
Оскільки вода – щільне середовище, тому вона буде суттєво впливати на механічну дію вибуху. Цей вплив щільного середовища буде двояким.
З одної сторони, в зв’язку з тим, що щільне середовище перешкоджає розльоту продуктів вибуху та збільшує тим самим час дії їх на перешкоду, а також підвищує механічну дію вибуху.
З другої сторони щільне середовище подає опір переміщенню елементів конструкції, що руйнується і відповідно підвищує опір її дії вибуху.
Таким чином, щільне середовище одночасно і підвищує і зменшує механічний вплив вибуху, діє на елемент конструкції.
Сумарний ефект буде залежати від того, яке з названих явищ переважає над іншим, від розміщення перешкоди та заряду і від властивостей матеріалу. Так наприклад, при підриванні дерева під водою маса заряду зменшується в 2 рази, при підриванні залізобетону збільшується в півтори рази, при підриванні бетону маса заряду приймається як на повітрі, при підриванні металів заряд збільшується в два рази або зменшується в півтора рази в залежності від розміщенні елементу у воді.
Підводні підривні роботи як правило виконуються водолазами при руйнуванні опор мостів, гідротехнічних споруд, розчищенні річок і знищенні підводних загороджень.
Найбільш придатні і надійною вибуховою речовиною для проведення підривних робіт під водою є тротил, який не вимагає герметизації, має питому вагу 1,6 забезпечує негативну плавучість заряду під час занурення або заряди промислового виготовлення (СЗ-3а; СЗ-6;СЗ-6М; СЗ-1П; СЗ-4П).
Аміачно-селітрові ВР (амоніти, амонали, динамони) можуть використовуватись при проведенні робіт спеціальних герметичних оболонках, які виключають можливість проникнення вологи (про резинові мішки, труби, банки).
Основними вимогами до заряду, що приготували для підводного вибуху, являється його компактність, герметичність і негативна плавучість. При проведенні підводних вибухів водолазами використовується електричний спосіб підривання та підривання детонуючим шнуром.
Таким чином, знаючи закони, по яким проходять руйнування елементів конструкцій з різних будівельних матеріалів від визначеної маси заряду ВР, дає можливість виконувати поставлені задачі в короткі терміни та з мінімальними витратами ВР і ЗП.
ІІ. ПІДРИВАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ КОНСТРУКЦІЙ З ДЕРЕВА, МЕТАЛУ, ЦЕГЛИ, КАМІННЯ, БЕТОНУ ТА ЗАЛІЗОБЕТОНУ ПІД ВОДОЮ.
А) При підриванні одиночних колод, брусів і пакетів колод (зосереджених кущів свай) контактними зарядами під водою величини цих зарядів, визначені по формулах С = K∙D2 г. При перебиванні колод діаметром більше 30см вага заряду збільшується на величину . зменшуються в два рази.
Зазначене правило справедливе лише в тих випадках, коли глибина занурення заряду у воду дорівнює або більше подвоєної товщини елемента, що підривається. При менших заглибленнях зарядів їхня величина визначається за умовами підривання елементів у повітрі.
Приклад. Потрібно підірвати під водою на глибині 60см контактним зарядом соснову палю діаметром 28см.
Визначаємо вагу заряду за формулою (1): С = К∙D2= 1,25ּ282 = 980г.
З огляду на те, що заряд розташовується під водою на глибині більш подвоєної товщини сваї, зменшуємо його в два рази:
C1 = 980 : 2 = 490г.
Округляємо до 600 г (одна велика й одна мала або три малих тротилових шашки).
Неконтактні заряди доцільно застосовувати для підривання груп дерев'яних елементів (мал. 9), розташованих на деяких відстанях один від іншого (розосереджені кущі свай, свайові опори).
Вага неконтактного заряду, необхідного для перебивання будь-якого дерев'яного елемента, визначається за формулою:
С = 30∙K∙D∙r2, (3)
де С — вагу заряду в кілограмах;
K — коефіцієнт, що залежить від породи і вологості деревини (табл.1);
D - діаметр (товщина) найбільш віддаленого з елементів, що підриваються, у метрах;
r - відстань від центра заряду до вісі найбільш віддаленого елементу в метрах.
При підриванні дерев'яних елементів неконтактними зарядами під водою вага зарядів, визначена за формулою (3) при величині K, що відповідає вологому станові деревини, зменшується в два рази.
Це правило справедливе тільки в тих випадках, коли глибина занурення заряду дорівнює або більше половини розрахункової відстані r (відстані від центра заряду до осі найбільш віддаленого з елементів, що підриваються,). При меншому заглибленні зарядів їхня вага визначається за умовами підривання дерев'яних елементів у повітрі.
Приклад. Потрібно підірвати неконтактним підводним зарядом свайну опору моста. Відстань від центра заряду до найбільш віддаленої сваї, що має діаметр 28см, дорівнює 1,75 м; глибина занурення заряду 1,0 м; сваї соснові. Визначаємо вага заряду за формулою (3):
З огляду на те, що глибина занурення заряду більше половини розрахункової відстані, зменшуємо заряд у два рази, тобто приймаємо С=16кг.
Сталеві листи підриваються (перебиваються) здовженими зарядами, що перекривають їх по всій ширині (мал. 2).
Вага зарядів, необхідних для перебивання листів товщиною до 2см включно, визначається за формулою:
C = 20∙F, (4)
а для перебивання листів товщиною більш 2см— за формулою
C = 10∙h∙f, (5)
де С — вагу заряду в грамах;
h — розрахункова товщина листа в сантиметрах;
F— площа поперечного переріза листа по площині перебивання в квадратних сантиметрах.
Мал. 2. Підривання металевих елементів.
При підриванні сталевих елементів під водою (за винятком не заповнених водою труб або пустотілих колон) вага контактних зарядів визначається зі збільшенням у два рази.
Контактні заряди для підривання занурених у воду, але не заповнених нею сталевих труб (пустотілих колон) розраховуються зі зменшенням у півтора разу. Ця указівка відноситься також до розрахунку контактних підводних зарядів для підривання сталевої обшивки суден і сталевих елементів гідротехнічних споруд, що омиваються водою тільки з боку встановлення зарядів (мал. 2 а).
При підриванні сталевої обшивки суден контактними зарядами, що розташовуються з внутрішньої сторони конструкції (у трюмі), вага зарядів визначається зі збільшенням у чотири рази (мал. 3, в).
Мал. 3. Підривання сталевих елементів у воді:
а — вода з обох сторін; б — вода з боку встановлення заряду; в — вода з боку, протилежного зарядові; г — вода по обидва боки (з боку, протилежного зарядові,— дерев'яний брусок); 1 — заряд; 2 — вода; 3 — дерев'яний брусок
Перебивання сталевих листів (смуг, плит) під водою може бути забезпечено контактними зарядами, розрахованими без збільшення, якщо з боку, протилежного зарядові, до елементу, що підривається, прикріпити дерев'яний брусок, а краще — порожню водонепроникну коробку (мал.21, г). Розміри бруска (коробки) повинні бути не менше розмірів заряду.
Для перебивання товстих (понад 5см) сталевих і броньованих листів під водою доцільно застосовувати кумулятивні здовжені заряди з порожнинами, захищеними від заповнення водою (мал. 3).
Для підривання під водою сталевих балок застосовувати фігурні заряди, що охоплюють елементи, що підриваються, з декількох сторін, недоцільно. Для балок невеликих поперечних розмірів найбільше доцільно застосовувати зосереджені заряди, а для великих балок — фігурні заряди, що перекривають їх тільки з однієї сторони (мал. 4); вага таких фігурних зарядів визначається за правилами розрахунку зосереджених зарядів.
Мал. 4. Перебивання сталевого листа під водою кумулятивним здовженим зарядом із захищеною порожниною:
1 — заряд; 2 — вкладиш з пінопласту
Мал. 5. Підривання двотаврової балки фігурним зарядом під водою:
1 — заряд для перебивання стінки; 2 — заряди для перебивання куточків і полиць; 3 — дощаті накладки; 4 — розпірки; 5 —мотузка.
В) При підриванні конструкцій з цегли, каменю і бетону під водою контактними зарядами. Контактні заряди для підривання під водою залізобетонних елементів розраховуються по вказівках тих же статей, але зі збільшенням у півтора разу. При цьому заряди вважаються підводними незалежно від глибини їхнього занурення у воду.
Неконтактні заряди для підривання під водою конструкцій з цегли, каменю, бетону і залізобетону розраховуються за формулою (10) зі зменшенням у півтора разу, якщо глибина занурення зарядів складає не менш половини розрахункової відстані (відстані від центра заряду до осі елемента, що підривається).
ІІІ. ПОГЛИБЛЕННЯ ТА РОЗЧИЩЕННЯ РУСЕЛ РІЧОК,
ЗНИЩЕННЯ БРОДІВ
При поглибленні дні річки вибуховим способом роботи необхідно почати з верхньої сторони використовуючи розмивання дна після вибухів і знесення розрихленого грунту по течії. Для проведення підривних робіт по поглибленню дна перекатів призначається розрахунок саперів, котрі спускаються по течії на човнах на позначену ділянку роботи, на якій повинні бути заздалегідь встановлені на узбережжі віхи і на воді, буї що позначають створи для встановлення зарядів.
Місце знаходження човна покладається на рульового. На носу човна розмітник вимірює глибину і знайшовши потрібну глибину подає підривнику команду “Опустить заряд”. Підривник отримавши команду, запалює запальну трубку і занурює заряд під воду. Після занурення заряду “розрахунок” відпливає на безпечну відстань проти течії.
При електричному способі підривання ЕД повинні добре закріплюватися в зарядах, а в місцях з’єднань на проводах повинні бути запобіжні петлі.
Після занурення зарядів під воду проводи повинні розмотуватися з швидкістю яка відповідає швидкості руху човна. При проведенні великої кількості вибухів човен на ділянці річки ставиться на якір.
Заряди розташовуються на дні річки в шаховому порядку і підриваються одночасно. Після підривання зарядів дно перекату поглиблюється на 10-35 см. Коли дно річки потребує більшого поглиблення, тоді підривання зарядів здійснюється в декілька разів. Після кожного вибуху та перевірки результатів необхідно робити перерву в роботі на даної ділянці не менше 5 годин, під час якої грунт змивається течею.
Приблизна маса зарядів для поглиблення піщаного дна річки приведена в табл.. № 40 стор.360.
Таблиця № 40
Глибина води на перекаті, м
0,5
1,0
1,5
2,0
2,5
3,0
Вага заряду, ВР, кг
Відстань між зарядами і рядами зарядів, м.
Орієнтовні поглиблення: м
2
4,0
0,08-0,15
3
6
0,1-0,2
3,5
7,5
0,12-0,25
4
8,5
0,15-0,30
5
11,5
0,14-0,32
6
13,0
0,15-0,35
Взимку роботи по поглибленню дна річки здійснюється з льоду. Заряди на дно річки занурюються через виготовлені в льоді ополонки.
При кам’янистому дні річки коли знесення пластинок грунту течею не відбувається, підривні роботи здійснюються з метою рихлення кам’яного лома, дроблення його верхнього шару на незначні кусочки, котрі забивають машинками або вручну. Маса зарядів визначається за табл.. № 41 стор. 361 і перевіряється пробним вибухом.
Дроблення валунів у воді здійснюється зовнішніми зарядами, маса котрих визначається з розрахунку 2,0 кг ВР на 1 мз каменю.
Таблиця № 41
Маса заряду для поглиблення кам’янистого дна річки
Необхідне поглиблення дна, м
Вага заряду, кг
Для вапняку шарами
Для щільного вапняку
Для більш міцних порід
0,4
0,5
0,6
0,7
0,8
0,8
1,6
2,9
4,5
6,5
1,7
3,4
6,0
9,2
13,6
2,5
5,0
8,8
13,5
20,0
При знищенні бродів вибухами зарядів, що визначаються за табл.. № 40 влаштовується фарватерна траншея, де швидкість течії найменша. Підривання зарядів слід вести з верхньої сторони. При малій глибині (не менше 0,5 м) пропонується заривати заряди в грунт, в даному випадку вони розраховуються за формулою:
При показнику дії вибуху n= 2 –3.
Розчищення русел річок від кряжів, коряк та затоплених дерев зводиться до подрібнення їх на шматки, котрі після вибуху вилучаються з води або зносяться течією.
Заряди закладаються з поверхні води за допомогою жердин та водолазів. Заряди необхідно розташувати під кряж, що підривається. При наявності довгих предметів одночасно підривають два-три заряди за допомогою ДШ або електричним способом.
Визначення маси зарядів проводиться за формулою:
С=КД2 (гр.); С=КД3/30 (гр.)
зі зменшенням в два рази, якщо глибина заряду перевищує вдвічі переріз елементу.
Підривання загороджень, споруд, конструкцій мостів, затоплених суден проводиться підводними зарядами, які закріплюються на підриваємий елементах. Частини мостових конструкцій, судів повинні бути таких розмірів та ваги, щоб їх було можливо потім вилучити з води вручну або за допомогою крану. Заряди закріплюються під водою водолазами.
ВИСНОВКИ:
Оскільки водні перешкоди взимку будуть суттєво впливати на хід бойових дій військ, тому ворогуючи сторони з метою затримання просування противника будуть влаштовувати ополонки та знищувати броди, або для просування військ, де лід не забезпечує переправу, будуть влаштовуватись майни для наведення мостів та обладнання шляхів просування танків під водою.
Викладач кафедри інженерних загороджень
майор Ю.Е. Калінович
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора