Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
1. Засоби польового водопостачання
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2006
Тип роботи:
Інші
Предмет:
Інші
Група:
ПМК
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Військовий інженерний інститут ПДАТУ
Кафедра військової підготовки офіцерів запасу
ЗАТВЕРДЖУЮ
Завідувач кафедри військової підготовки офіцерів запасу
працівник ЗСУ А.В. Шинальський
“___” ________________ 2006 р.
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА
з дисципліни “ПОЛЬОВЕ ВОДОПОСТАЧАННЯ”
Тема №1. Засоби польового водопостачання
Заняття №1. Загальні відомості про забезпечення військ водою у польових умовах.
Для студентів всіх спеціалізацій
Автор: працівник ЗСУ Ткаченко В.Я.
Розглянута на засіданні ПМК кафедри
Протокол № ___ від “___” ________ 2006 р.
м. Кам’янець-Подільський
2006 рік
Тема №1. Засоби польового водопостачання.
Заняття №1. Загальні відомості про забезпечення військ водою у польових умовах.
Навчальна група – студенти
Час – 2 години.
Місце проведення – клас водопостачання.
Вид заняття – групове заняття.
Навчальна та виховна мета
Знати:
загальні відомості про забезпечення військ водою;
вимоги до якості води;
норми забезпечення військ водою
Бути ознайомленими:
із засобами польового водопостачання;
способами поліпшення води і їх сутністю.
Навчальні питання і розподіл часу:
Вступ – 5 хв.
Вимоги до якості води. Норми забезпечення військ водою – 40 хв.
Класифікація засобів польового водопостачання – 15 хв.
Способи поліпшення якості води і їх сутність – 25 хв.
Підведення підсумків – 5 хв.
Навчально-матеріальне забезпечення:
плакати, стенди, навчальні зразки.
Навчальна література:
Посібник "Руководство по полевому водоснабжению войск". В/вид. М., 1985 р.
Посібник "Руководство по материальной части средств инженерного вооружения". Кн.5.
Зміст заняття та методика його проведення
№ з/п
Послідовність проведення заняття
Методика відпрацювання навчальних питань
Вступ – 5 хв.
Викладач приймає рапорт чергового взводу, перевіряє особовий склад, оголошує тему заняття, навчальну та виховну мету, навчальні питання та порядок їх відпрацювання.
Групове заняття проводиться методом розповіді з показом, при цьому основні положення студенти записують в зошити. При викладенні матеріалу викладач використовує плакати, навчальні зразки.
ІІ. Основна частина – 80 хв.
1.
Вимоги до якості води. Норми забезпечення військ водою – 40 хв.
Методом бесіди викладач доводить до студентів загальні положення по забезпеченню військ водою, а також вимоги до якості води та норми забезпечення на різні потреби.
2.
Класифікація засобів польового водопостачання – 15 хв.
Використовуючи плакати, стенди, навчальні зразки викладач методом бесіди доводить класифікацію військових засобів польового водопостачання.
3.
Способи поліпшення якості води і їх сутність – 25 хв.
Викладач методом бесіди з поясненням доводить до студентів способи поліпшення якості води і їх сутність.
Підведення підсумків заняття – 5 хв.
Викладач нагадує навчальні питання теми заняття, аналізує роботу студентів на занятті, недоліки, виявлені при огляді конспектів, дає завдання на самостійну підготовку згідно рекомендованої літератури.
ВСТУП
Забезпечення військ водою організовується у всіх видах бойових дій і містить:
розвідку джерел води;
добування і очищення;
обладнання та утримання пунктів водопостачання;
зберігання, підвезення і видачу води, а також контроль за її якістю.
Розвідка джерел води ведеться підрозділами інженерних військ з участю представників хімічної та медичної служб.
Добування і очищення води, обладнання та утримання пунктів водопостачання здійснюється військовими частинами і підрозділами польового водопостачання, а також частинами та підрозділами родів військ і спеціальних військ з використанням штатних і табельних засобів водопостачання.
Підвезення і видача води частинам і підрозділам здійснюється підрозділами тилу, а контроль за її якістю інженерною та медичними службами.
1. Вимоги до якості води. Норми забезпечення військ водою
Для забезпечення військ водою використовуються підземні та поверхневі джерела води, а також атмосферні опади. Підземні та поверхневі джерела можуть бути обладнані: колодязями, свердловинами, керизами, водогонами та ін.
Підземні води залягають у водонепропускних породах. Вони можуть бути ненапірними та напірними, грунтовими і між пластовими. Напірні – тільки між пластові. Ненапірні – це верховодка, яка залягає на невеликих глибинах. Характерними ознаками їх є невелика площа розташування та мала міцність водоносного шару, сезонність і невеликі запаси води, а також можливість забруднення з поверхні землі.
Грунтові води, як правило, залягають на глибині до 20 м на першому водонепропускному пласту. Для грунтових вод характерні зміни рівня і якості води в залежності від пори року та кількості опадів.
Ненапірні міжпластові та напірні води захищені зверху водонепропускною товщею і залягають, як правило, на глибині більше 50 м.
Підземні води іноді виходять на поверхню у вигляді джерел.
В маловодних районах підземні води не мають повсемісного використання (розповсюдження) і часто характеризуються підвищеною мінералізацією. Дебет свердловин, колодязів, джерел, що живляться неглибоко залягаючи ми водами, влітку зменшується, а мінералізація води в них збільшується.
В районах розповсюдження багаторічної мерзлоти використовуються надмерзлотні, міжмерзлотні та підмерзлотні води. Надмерзлотні підруслові води залягають в долинах більшості рік. Їх добувають за допомогою шахтних та трубчастих колодязів, галерей та ін. Міжмерзлотні і підмерзлотні води (зазвичай напірні) добувають тільки за допомогою свердловин.
Підземні води, що залягають на глибині більше 5 м, добуваються з водозабірних свердловин та шахтних колодязів, а також води джерел, які забираються при виході на поверхню, як правило, не потребують очищення.
Поверхневі джерела води характеризуються різноманіттям якості води. Це обумовлюється тим, що більшість широких та середніх рік і каналів, зазвичай, забруднені побутовими та виробничими стоками, а су доходні ділянки нафтопродуктами.
Найбільше забруднені ділянки рік нижче населених пунктів та промислових районів (підприємств), особливо при зруйнуванні підприємств та очисних споруд.
Поверхневі джерела води та атмосферні опади можуть бути заражені отруйними і радіоактивними речовинами, а також бактеріальними засобами противника.
Концентрація заражаючих агентів з часом зменшується в результаті процесів самоочищення, що проходить в будь-яких джерелах води, а в річках та каналах – додатково в результаті розбавлення зараженої води незараженою та переміщення заражених мас води по течії.
З отруйних речовин основну загрозу складають високотоксичні, хімічні стійкі фосфорно-органічні отруйні речовини.
Крім отруйних речовин у водойму можуть потрапляти гербіциди, дефоліанти, компоненти ракетних палив, а також інші хімічні токсичні речовини.
При зараженні джерел води хвороботворними мікроорганізмами найбільшу загрозу складають носії холери, брючного тифу, сибірської язви і ін.
Деякі види носіїв, наприклад сибірська язва, можуть зберігатися у воді тривалий час, іноді на протязі кількох років.
Концентрація радіоактивних продуктів ядерних вибухів у водоймах швидко зменшується і реальну загрозу складає тільки зараження води в озерах, інших водоймах, які знаходяться в зоні небезпечного зараження.
Придатність води до використання визначається за результатами обстеження та аналізів, проведених на місці, які повинні містити такі дані:
органолептичні показники якості води – запах (якісно і в балонах), прозорість (по шрифту), кольорність (якісно і в градусах);
про наявність ОР, РР (рівень радіації), а також зовнішніх ознак.
Вимоги до якості води
Найменування
Господарчо-питна
Санітарно-побутова
Технічна
1. Максимально-допустимі концентрації токсичних речовин
Продукти ядерних вибухів, мк Ки/л
Не більше 20
Не регламентується
2. Мікробіологічні показники
Кількість бактерій групи шлункової палички в 1 л води (колі-індекс)
Не більше 3
Не більше 3
Не регламентується
3. Органоліптичні показники
Прозорість, см
Не менше 20
Не регламентується
Кольорність, град.
Не більше 35
Не регламентується
Запах, бали
Не більше 3
Не регламентується
Смак і присмак, бали
Не більше 3
Не регламентується
Залишковий активний хлор, мг/л
0,8-1,2
Не регламентується
Мідь(Си2+), мл
Не більше 3
Граничнодопустимі концентрації ОР і БЗ вказані у відповідних інструкціях.
За призначенням воду поділяють:
господарчо-питна;
санітарно-побутова;
технічна
Господарчо-питну воду застосовують для пиття, первинної обробки продуктів, приготування страв, випікання хліба, вмивання, миття посуду, кухонного інвентарю медичних потреб та утримання тварин.
Санітарно-побутова вода використовується для життя (санітарної обробки) особового складу та для прання білизни.
Технічну воду використовують для приготування дегазуючих, дезактивуючих та дезинфікуючих розчинів, для миття техніки і озброєння, а також для заправки системи охолодження двигунів.
Використання господарчо-питної води на санітарно-побутові або технічні потреби допускається лише при благоприємних умовах водопостачання.
Господарчо-питною водою війська забезпечуються з пунктів водопостачання або водорозбірних пунктів. Використання води для цих потреб з інших джерел категорично забороняється.
В якості санітарно-побутової та технічної води можна використовувати воду незаражених поверхневих джерел без очищення. При умовах відповідності її якості нормативним вимогам.
Норми споживання води визначаються на підставі даних про бойовий та чисельний склад і існуючих норм споживання на різні потреби.
Норми забезпечення військ водою
Добові норми споживання води особовим складом (на 1 чол.), л
Вид споживання води
При помірній погоді
В спеку
Приготування чаю та запас води в флягах
2,5
4
Приготування страви та миття кухонного інвентарю
3,5
3,3
Миття індивідуального посуду
1
1,2
Вмивання
3
6
Всього
10
15
В спекотних районах мінімальна добова норма на господарчо-побутові потреби складає 25 л на 1 чол.
У виключній обстановці на строк не більше 3-х діб добові норми використання води особовим складом в умовах помірної погоди складають 5 л, в умовах спекотної погоди – 8 л.
Добові норми потреби води медичними закладами (на 1 койку з урахуванням потреб обслуговуючого персоналу), л
Найменування закладу
При нормальній обстановці
У виключній обстановці
Шпиталь для легко поранених
25
20
Окремий медичний батальйон, евакопропускник, окремий медичний загін, сортувальний шпиталь, хірургічний, терапевтичний, нейрохірургічний шпиталі
55
40
Інфекційний шпиталь
140
50
Добові норми споживання води медичними пунктами (при масовому поступанні поранених) складають:
батальйону – 0,5м3; полку – 3 м3.
Норми споживання води на господарчі потреби, л
Вид господарчих потреб
Норми потреб води
Випікання хліба на хлібзаводі (для випікання 1 кг хліба)
1
Утримання тварин (на 1 голову в добу):
кінь, мул, велика рогата худоба;
дрібні тварини;
службові собаки.
50
10
4
Обробка забитих на м’ясо тварин (на 1 голову):
велика рогата худоба;
дрібна худоба.
150
50
2. Класифікація засобів польового водопостачання
Засоби польового водопостачання поділяються на:
засоби добування води;
засоби очищення води;
опріснювальні установки.
До засобів добування води відносяться:
механізований шнековий колодязь МШК-15;
установка для добування ґрунтових вод УДВ-15;
пересувна бурова установка ПБУ-50М.
До засобів очищення води відносяться:
військова фільтрувальна станція ВФС-2,5;
військова фільтрувальна станція ВФС-10;
тканинно-вугільний фільтр ТУФ-200;
хімічні реагенти та сорбенти.
До засобів опріснювання води відноситься:
пересувна опріснювальна станція ОПС.
3. Способи поліпшення якості води і їх сутність
При добуванні води, якість якої не задовольняє вимогам, проводять її очищення.
В технічних засобах очищення води застосовують освітлення, усунення неприємних присмаків і смаків, обеззаражування, обезшкодження, дезактивацію, опріснення та пом’якшення.
Освітлення води
Для освітлення води використовуються різні процеси відстоювання, фільтрація.
В якості прискорення відстоювання застосовуються коагулянти – солі металів Fe3+ Al3+, Al2 (SO4)3.
Якість освітлення води залежить від виду коагулянта та його дози. Крім того на процес коагуляції впливає температура. Оптимальна доза коагулянта визначається пробним коагулюванням шляхом введення в декілька колб з водою розчину коагулянта з розрахунку 100, 200 і 300 млг/л.
Обробка води коагулянтами з послідуючим відстоюванням забезпечує видалення до 95% домішок. Подальше освітлення води досягається її фільтруванням.
Одночасно з освітленням води зникає колір, неприємний запах та присмак.
Обеззаражування води – це знищення або усунення з води бактерій, які викликають захворювання. Практично, будь-яка вода, що добута та зберігається тривалий час, потребує спеціальної обробки. Не потребує обробки тільки вода, що добута з глибоких артезіанських свердловин.
На фільтрувальних станціях для обеззаражування води найбільше застосування знайшли фізико-хімічні методи: хлорування, опромінення бактерицидними променями та фільтрування через пористі матеріали.
Найбільш розповсюджений та дешевий з них – хлорування.
В якості засобів в установках польового водопостачання в збройних силах використовується двохтретиноосновна сіль гіпохлориту кальцію – ДТС-ГК) містить біля 50% активного хлору).
Реагент вводиться в обеззаражувану воду з розрахунку 60 г/м3 або 120 г/м3 хлорного вапна. Попередньо готується розчин, який виливається в резервуар з водою. Після цього вода подається на фільтрування. Де фільтрування води у фільтрувальних станціях відбувається фільтруванням її через шар активованого вугілля. Процес дехлорування полягає в сорбції зернами вугілля надлишкового хлору.
Обезшкоджування води – знешкодження та видалення з води отруйних та ядовитих речовин, а також переведення їх в менш токсичні за допомогою хімічних реакцій.
В польовому водопостачанні застосовується універсальний метод, оснований на обробці води хлор утримуючими реагентами та фільтруванням через активоване вугілля БАУ-МФ або КФГ-М.
Пом’якшення води обумовлює зменшення її жорсткості. Найбільш розповсюджений спосіб пом’якшення води в польовому водопостачанні є обробка води гашеним вапном та кальцинованою содою (зменшення карбонатної та некарбонатної жорсткості).
Дезактивація води забезпечується застосуванням основних процесів очищення води та опрісненням.
Заключна частина
На всіх етапах розвитку інженерних військ велика увага приділялась розвитку польового водопостачання.
З розвитком науково-технічного прогресу покращувались існуючі зразки засобів водопостачання, удосконалювались способи добування та очищення води.
В теперішній час незалежно від реформування ЗС, зміни військової доктрини та військових завдань забезпечення військ водою залишиться одним з важливих. Тому курсантам, майбутнім офіцерам інженерних військ, потрібно вивчати та знати способи і засоби добування та очищення води.
Розробив
Викладач кафедри військової підготовки офіцерів запасу
працівник ЗСУ В.Я. Ткаченко
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора