“ЗАТВЕРДЖУЮ”
ТВП начальник акафедри доріг, мостів та переправ
підполковник А. С. Окіпняк
“____” __________________ 2006 року
Методична розробка
по дисципліні: Переправи
ТЕМА 2: “Переправні засоби Армії України”
Заняття 2 : Поромні переправочні засоби
Час: 4 години
спеціальність: Застосування понтонно-мостових підрозділів, частин, з’єднань.
Автор: майор Чекашкін І. Ю.
Розглянуто на засіданні ПМК кафедри
Протокол № від 2006 р.
м. Кам'янець – Подільський
2006р.
ТЕМА 2: Переправні засоби Армії України.
Заняття 2: Поромні переправочні засоби.
Питання 1: Табельні поромні засоби. Їх призначення та загальна будова
Питання 2: Правила переправи на десантно – поромних засобах
особового складу, бойової та іншої техніки.
НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ:
ЗНАТИ: - табельні переправні засоби, їх призначення, класифікацію, характеристику, загальну будову, можливості і правила переправи на них особового складу, бойової і іншої техніки.
- правила переправи на десантно – поромних засобах особового складу, бойової та іншої техніки.
ОЗНАЙОМИТИСЬ:
- з можливостями десантної та поромної переправної техніки по забезпеченню переправи військ.
ЧАС: 4 години
МІСЦЕ: парк машин, навчальний центр
НАВЧАЛЬНО-МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ:
- плаваючі транспортери ПТС-2 1 одиниця
- надувний човен НЛ-8 1шт.
- десантний човен ДЛ-10 1 к-т
- автомобілі з ланками з к-ту парку ПМП-М 2одиниці
- поромно-мостова машина ПММ-2 1 одиниця
- слайди, плакати, стенди
Література:
1. Лисухін „Інженерне забезпечення та форсування річок”, Підручник.
2. Машини інженерного озброєння. Частина 2.
3. Керівництво з устрою та експлуатації ПТС-2.
4. Керівництво з устрою та експлуатації ПММ-2
5. Керівництво з устрою та застосуванню ПМП
Організаційно методичні вказівки
Заняття проводиться груповим методом на навчальному центрі. На занятті використовуються матеріально-технічні засоби: надувний човен НЛ-8; десантний човен ДЛ-10; плаваючі транспортери ПТС-2; автомобілі з ланками з к-ту парку ПМП-М; поромно-мостова машина ПММ-2; слайди, плакати, стенди.
Заняття починається в аудиторії, де викладач дає під запис призначення, ТТХ ДЛ-10, НЛ-8, 15, 30, ПТС-2, парку ПМП, ПММ-2 склад комплекту та доводить правила переправи на них особового складу бойової та іншої техніки. Після цього навчаємі переходять в парк техніки, де розглядаються питання загальної будови ДЛ-10, НЛ-8, 15, 30, ПТС-2, ПМП, ПММ-2. На початку відпрацювання питання на матеріальній частині в парку викладач нагадує міри безпеки при роботі з технікою
По закінченню заняття навчаємі повинні твердо знати питання призначення, технічні характеристики, застосування і загальної будови десантних і поромних переправних засобів.
Навчальні питання і методика їх вивчення:
№ п/п
Навчальні питання
Час
(хв.)
Метод вивчення
І
Вступна частина
25 хв.
Прийом доповіді про готовність взводу до занять. Перевірка наявності особового складу. Оголошення назви теми, цілі заняття.
ІІ
1.
2.
Основна частина
Питання 1.
Табельні поромні
засоби.
Їх призначення та
загальна будова.
Питання 2.
Правила переправи на десантно- поромних
засобах особового
складу, бойової та
іншої техніки
130 хв.
65 хв.
65хв.
Викладач доводить до курсантів призначення
загальну будову, табельних поромних засобів.
Закінчивши викладання матеріалу, викладач повинен впевнитись, що слухачі засвоїли його.
Після доведення ТТХ, викладач доводить правила переправи на них особового складу бойової та іншої техніки.
Викладач з курсантами висувається на стоянку де розташовані поромні засоби. Розповідає призначення, характеристику, загальну будову і можливості кожної машини. Після доведення ТТХ, викладач доводить правила переправи на них особового складу бойової та іншої техніки.
ІІІ
Заключна частина
25 хв.
Підвести підсумки заняття. Нагадати тему та цілі заняття. Дати завдання на самостійну підготовку.
Питання 1.
Табельні поромні засоби. Їх призначення та загальна будова.
Основні ТТХ понтонно-мостового парку ПМП (ПМП-М)
Призначення і характеристика парку
Понтонно-мостовий парк ПМП (ПМП-М) призначений для обладнання мостових та поромних переправ.
З матеріальної частини парку обладнують мостові переправи під вантажі 60 і 20 т та поромні переправи під вантажі від 20 до 170 т.
Основними перевізними поромами є 40, 60, 80 тоні ( з річкових ланок ) та 130, 170 тоні ( з річкових та берегових ланок ).
Основні конструктивні особливості парку
рішення поромно-мостових конструкцій у вигляді суцільних плавучих стрічок;
рішення парку у вигляді складуючихся чотирьох понтонних ланок, які є готовими ділянками мосту або порому;
єдині конструкції мостових і перевізних поромів;
відсутність причалів для поромних переправ, а також можливість упирання транців поромів на грунт дна під час завантаження і розвантаження техніки;
використання палуб складуючихся ланок, як проїзної частини мостів та поромів;
двостороння проїзна частина для легких вантажів.
Організація та склад матеріальної частини парку
Парк утримується і обслуговується понтонним батальйоном та організаційно може поділятися на дві рівні частини, кожна з яких (напівпарк) забезпечує самостійне обладнання мостових і поромних переправ.
В комплект парку входять:
- 32 річні ланки з автомобілями КРАЗ-255Б або КРАЗ-260;
- 4 берегові ланки з автомобілями КРАЗ-255Б або КРАЗ-260;
- 2 вистілки з автомобілями КРАЗ-255Б або КРАЗ-260;
- 12 буксирно-моторних катерів БМК -130 з автомобілями ЗІЛ -131.
- 1 комплект допоміжних приладь, інструменту та запасних частин.
З комплекту парку ПМП – М може бути зібрано поромів:
* 16 поромів вантажопідйомністю 40 тон. Час збирання порому 7 хвилин.
Обслуга – 4 понтонера, 3 водія, 1 катерист. Для збирання необхідно 2 річкових ланки, 1 катер. Довжина порома 13.5 м. , ширина проїжджої частини 6,55 м.;
* 10 поромів вантажопідйомністю 60 тон. Час збирання порому 8 хвилин.
Обслуга – 6 понтонерів, 4 водія, 1 катерист. Для збирання необхідно 3 річкових ланки, 1 катер. Довжина порома 20,25 м. , ширина проїжджої частини 6,55 м.;
* 8 поромів вантажопідйомністю 80 тон. Час збирання порому 9 хвилин.
Обслуга – 8 понтонерів, 6 водіїв, 2 катериста. Для збирання необхідно 4 річкових ланки, 2 катера. Довжина порома 27 м. , ширина проїжджої частини 6,55 м.;
* 5 поромів вантажопідйомністю 120 тон. Час збирання порому 13-15 хвилин. Обслуга – 12 понтонерів, 9 водіїв, 3 катериста. Для збирання необхідно 6 річкових ланок, 1 катер. Довжина порома 40,5 м. , ширина проїжджої частини 6,55 м.;
* 4порома вантажопідйомністю 130 тон. Час збирання порому 15-18 хвилин. Обслуга – 14 понтонерів, 10 водіїв 3 катериста. Для збирання необхідно 6 річкових ланок, 1 берегова ланка, 3 катера. Довжина порома 40,5 м. , ширина проїжджої частини 6,55 м.;
* 4 порома вантажопідйомністю 170 тон. Час збирання порому 16-20 хвилин. Обслуга – 18 понтонерів, 13 водіїв, 4 катериста. Для збирання необхідно 8 річкових ланок, 1 берегова ланка, 4 катера. Довжина порома 59.5 м. , ширина проїжджої частини 6,55 м.;
Поромно-мостова машина ПММ-2
Поромно-мостова машина ПММ-2 призначена для забезпечення поромних і мостових переправ через водну перешкоду танків, ракетних комплексів і іншої військової техніки.
ПММ-2 застосовується для переправи військ 1 – 2 ешелонів при хвилюванні водної перешкоди до 2 балів і швидкості течії до 3 м/с.
ТТХ ПММ-2
Вантажопідйомність, т – 42,5; 85; 127,5
Маса (загальна), т -36
Обслуга, чол. – 3
Габаритні розміри, м – довжина – 13,35
ширина – 3, 35
висота – 8,85
Найбільша швидкість, км/ год – по воді з вантажем – 10
по воді без вантажа – 11- 13
по суші – 60
Осадка на воді, м - 1,4 ( 1,795)
Запас ходу по паливу, км – по ґрунтовій дорозі – 350
по шосе – 500
по воді – 10 годин
Кут виходу і входу у воду не більш – 15%
Двигун – В-46-5
Потужність двигуна к.с. – 710
Паливо – ДЗ, ДЛ, реактивне
Межа використання – хвилювання до 2 балів;
швидкість течії – 2,3 м/с; найменша глибина – 1,3м
Час готовності з транспортного положення – 6, 8, 10.хв.
Загальна будова ПММ-2
Самохідний паром ПММ-2 складеться з: ведучої машини; нижнього і верхнього понтона; апарельного обладнання; стикового обладнання.
Ведуча машина включає: корпус; силову установку; трансмісію; ходову частину; водохідні рулі; гідропривід; електрообладнання; спеціальне обладнання; засоби зв’язку і навігації.
Корпус призначений для розміщення агрегатів і механізмів ведучої машини та є несучою конструкцією, яка сприймає навантаження при русі на суші. Корпус складається з : каркаса, днища, проїзної частини, обшивки і кабіни.
Силова установка складається з: двигуна В-46-5 V- образний, чотирьох тактний швидкохідний з рідинним охолодженням, багато паливний з наддувом; з систем: паливної, очистки повітря; змазки, охолодження і підігріву.
Трансмісія призначена для передавання крутячого моменту від двигуна до ведучих коліс, водохідного рушія, насосів водовідливних пристроїв, насосів гідроприводу і системи змащення.
Ходова частина машини складається з гусеничного рушія з переднім розташуванням ведучих коліс і підвіски.
Водохідний рушій призначений для забезпечення руху і маневру машини на воді. Гребні гвинти в насадках 4- х лопатні зварні зі сталі, правого оберту. Частота оберту гвинтів 1180 об. хв. при частоті обертання колінчатого валу двигуна 2000 об. хв.
Гідропривід призначений для забезпечення роботи розкриваючих пристроїв понтонів, апарельних пристроїв, також для приводу лебідок і механізмів піддму та опускання насадок.
Ємність системи 350л ( веретенне масло АУ ).
Електрообладнання машини призначено для забезпечення живлення обладнання і пристроїв машини електричною енергією.
До спеціального обладнання відносяться: пожежне обладнання; водовідливні засоби; фільтровентиляційна установка ФВУ-15; лебідки; вантажне обладнання; якірне швартове обладнання.
Засоби зв’язку і навігації: радіостанція Р-123М з телефонним переговорним пристроєм Р-124; гіронапівкомпас ГКП-59; прилад нічного бачення ПНВ-57ЕТ.
Переправа техніки і особового складу:
гармати калібром до 85мм – по 2 з обслугою
гармати до 22мм і гаубиці – по 1 з обслугою
калібром до 152мм
гусеничні і колісні артилерійські – по 1 з обслугою
тягачі
- десант - 75 чоловік з повним спорядженням, поранені на носилках 12 люд.
На транспортері з причепом: переправа артилерійської системи спільно На транспортері тягач, гармата на причепі.
РОЗВАНТАЖЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ ТЕХНІКИ Й
ОСОБОВОГО СКЛАДУ
Під розвантаження транспортер встановлюється на рівній площадці так само, як і під навантаження. Якщо переправлявся транспортер із причепом, що плаває, то спочатку розвантажується тягач із транспортера, поставивши транспортер під кутом° 90 до подовжньої осі причепа, а потім артсистема із причепа.
Розвантаження артсистеми й іншої несамохідної техніки здійснюється як тягачем, так і за допомогою лебідки. Розвантаження за допомогою лебідки здійснюється в наступному порядку:
відкривається відкидний борт і відкидаються апарелі;
від'єднуються кріпильні ланцюги від техніки;
включається лебідка на «видачу» і здійснюється плавна видача троса;
розрахунок скачує техніку по проїзних частинах і апарелям на ґрунт. Техніка утримується від вільного скочування за допомогою лебідки.
При розвантаженні несамохідної техніки за допомогою тягача після від'єднання кріпильних ланцюгів тягач піднімається по апарелям на проїзну частину, розрахунок здійснює зчіпку техніки з тягачем, від'єднує трос лебідки і тягач спускає техніку на ґрунт.
Розвантаження самохідної техніки здійснюється самостійно на передачі заднього ходу і при малих оборотах двигуна.
Висадка особового складу здійснюється через борти чи відкритий відкидний борт.
ЗАВАНТАЖЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ ТЕХНІКИ Й ОСОБОВОГО СКЛАДУ
Навантаженням техніки й особового складу на транспортер керує командир транспортера.
Навантаження на транспортер здійснюється:
артилерійської системи — тягачем, що буксирує систему, чи лебідкою транспортера;
важкої несамохідної техніки — лебідкою транспортера;
колісних і гусеничних тягачів, автомобілів і бронетранспортерів — своїм ходом чи лебідкою транспортера;
причепа, що плаває —тягачем чи лебідкою транспортера; особового складу — по апарелям і відкидному борті.
При навантаженні артсистеми тягачем накочування ії виконується заднім ходом по апарелям і проїзних частинах відкидного борта і вантажної платформи транспортера до зіткнення коліс артсистеми з упорами. При цьому центр ваги артсистеми повинний знаходитися в межах, відзначених фарбою на бортах транспортера. Після накочування розрахунок артсистеми піднімається на вантажну платформу, відчіплює артсистему від тягача і закріплює артсистему кріпильними ланцюгами до кілець на вантажній платформі транспортера.
Рис. Схема кріплення артсистеми:
1-упор; 2-закріплюючий ланцюг
Підйом відкидного борта здійснюється в зворотному порядку за допомогою устаткування для самообкопування чи ручної лебідки.
Навантаження артсистем і іншої несамохідної техніки лебідкою здійснюється в наступному порядку:
не включаючи привід лебідки, розмотати вручну трос з барабана і закріпити кінець троса до техніки, що навантажується;
включити лебідку на «підтягування» і плавно накотити техніку, що переправляється, на вантажну платформу транспортера до зіткнення коліс із встановленими упорами;
закріпити техніку на платформі, як показано на мал., підняти і закріпити відкидний борт.
Навантаження колісних і гусеничних тягачів, а також автомобілів своїм ходом здійснюється на першій передачі і малих оборотах двигуна по апарелям, проїзним частинам відкидного борта і вантажної платформи до зіткнення з упорами.
Після навантаження водій тягача (автомобіля) повинний заглушити двигун, залишити включеної першу передачу чи включити передачу заднього ходу, затягти ручне гальмо і під керівництвом командира транспортера закріпити тягач (автомобіль) на платформі. Підняти і закріпити відкидний борт.
Затягування кріпильних, ланцюгів робити рівномірно, слабина окремих частин не допускається. Ланцюга необхідно завести так. щоб не зашкодити трубки гальмової системи переправляємої техніки.
Розрахунок техніки, що переправляється, повинний залишатися на вантажній платформі транспортера.
Посадка на транспортер особового складу здійснюється по апарелям і відкидному борті. На вантажній платформі особовий склад розташовується рівномірно, не закриваючи воздухозабірних ґрат.
Транспортуємий роздільно вантаж розташовувати рівномірно по усій вантажній платформі транспортера, залишаючи вільними повітря-забірні ґрати і зємні кришки на вантажній платформі транспортера. Зосереджений вантаж розміщати тільки на проїзній частині транспортера.
Навантаження техніки на транспортер із причепом, що плаває, здійснюється в наступному порядку:
техніка вантажиться на причіп, що плаває, за допомогою тягача чи лебідки транспортера;
потім транспортер розвертається під кутом 90° до осі причепа;
у звичайному порядку здійснити навантаження на транспортер неможливо.
Рис. Схема кріплення тягача ГАЗ-66 з мінометом
упор; 2-закріпляючий ланцюг
Рис. Схема кріплення автомобіля Урал – 375 (ЗИЛ-131):
1 — упор; 2 - закріпляючий ланцюг
Рис. Схема кріплення АТ-Л: 1-упор
2- кріпильний ланцюг
Викладач
кафедри доріг мостів та переправ
майор І. Ю. Чекашкін