Фортифікація обладнання районів розгортання пунктів управління. Інші з Інші. Робота № 510942

Фортифікація обладнання районів розгортання пунктів управління

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Інші

Інститут:

Не вказано

Факультет:

Не вказано

Кафедра:

Не вказано

Інформація про роботу

Рік:

2005

Тип роботи:

Інші

Предмет:

Інші

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

ВІЙСЬКОВИЙ ІНЖЕНЕРНИЙ ІНСТИТУТ ПДАТУ ЗАТВЕРДЖУЮ Начальник кафедри № 8 полковник В.М. Гераськін „____” _______________2005 року МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА з дисципліни: “Фортифікація та маскування” Тема 7: “Фортифікація обладнання районів розгортання пунктів управління” Заняття 1: “Пункти управління. Призначення та види пунктів управління” Автор: підполковник Тягай С.В. Розглянуто на засіданні кафедри № 8 (предметно-методичній комісії) (Протокол №____ від ___________ 2005 року) м. Кам’янець-Подільський Тема 7: “ Фортифікація обладнання районів розгортання пунктів управління”. У результаті вивчення теми курсанти повинні: І. ЗНАТИ: Вимоги щодо фортифікаційного обладнання району розгортання ПУ, порядок їх розташування на місцевості; Організацію виконання завдань фортифікаційного обладнання району розгортання ПУ, порядок визначення потреб сил та засобів. ІІ. ВМІТИ: Проводити необхідні розрахунки для визначення потреб, сил та засобів для виконання завдань фортифікаційного обладнання (ФО) району розгортання ПУ; складати графіки виконання робіт; Творчо мислити, приймати нестандартні рішення, застосовувати нові форми та методи при організації виконання завдань фортифікаційного обладнання району розгортання ПУ. ІІІ. БУТИ ОЗНАЙОМЛЕНИМИ: 1. З основними принципами фортифікаційного обладнання району розгортання ПУ. Загальні організаційно-методичні вказівки а) кількість занять:– 2. б) час на кожне заняття: № з/п Номер та назва заняття Час (год.) Вид заняття 1. № 1 Пункти управління. Призначення та види пунктів управління. 2 лекція 2. № 2 Розрахунок фортифікаційного обладнання командного пункту бригади 6 практичне У зв’язку з тим, що на дану тему відводиться незначна кількість навчального часу без вивчення попередньої лекції, напередодні проведення занять з даної теми курсантам необхідно самостійно вивчити під час самостійної підготовки положення слідуючої літератури: Бойовий статут Сухопутних військ Частина І, 1989 р. Інв. №3583. Одиночні та оперативно-тактичні нормативи по фортифікаційному обладнанню районів розгортання військ. Васільченко „Фортифікаційне обладнання позицій та районів розташування військ” розділ І Матеріал теми відпрацьовується у навчальному класі з використанням схем району розгортання КП, ТПУ, схеми організації робіт ФО району розгортання ПУ та одиночних та оперативно-тактичних нормативів щодо ФО району розгортання ПУ. Викладання матеріалу проводити методом розповіді та показу на схемах та малюнках основних положень із послідовним переходом до практичних розрахунків щодо визначення потреб сил і засобів на ФО, складання графіку виконання робіт. Самостійне виконання розрахунків проводиться за одним варіантом для всієї групи з визначенням одиночних показників. Наприклад: порахувати затрати часу на ФО споруд для захисту та роботи особового складу ПУ і т.п. Методом опитування оцінити їх правильність після чого дати декілька варіантів для самостійного вирішення (затрати часу на вирішення, не повинні перевищувати 10 хв.). Заняття 1. „Пункти управління. Призначення та види пунктів управління” Навчальна та виховна мета: Ознайомити курсантів з основними вимогами щодо фортифікаційного обладнання району розгортання ПУ, черговістю виконання завдань щодо їх ФО. Дати практику у проведенні розрахунків, щодо визначення потреб сил та засобів при ФО району розгортання ПУ. Час: 2 години Місце: спеціалізований навчальний клас Вид заняття: лекція Навчально-матеріальне забезпечення: Лектор – 2000, слайди за темою Схеми опорних пунктів взводу, роти. Рекомендована література Бойовий статут Сухопутних військ. Частина І, 1989 р. Інв. №3583 Васильченко “Фортифікаційне обладнання позицій та районів розташування військ” Рекомендації по інженерному обладнанню районів розгортання рухомих ПУ. Одиночні та оперативно-тактичні нормативи по фортифікаційному обладнанню районів розгортання військ. Послідовний перелік навчальних питань та методика їх відпрацювання (розрахунок часу) № п/п Перелік навчальних питань Час Методика відпрацювання І. Вступна частина 5 хв. ІІ. Основна частина 80 хв. 1. Вимоги до фортифікаційного обладнання району розгортання ПУ 30 хв. Питання відпрацьовується методом розповіді. Основні вимоги щодо фортифікаційного обладнання району розгортання ПУ курсанти записують у зошитах. Викладачеві доцільно вести діалог, щодо принципів на яких ґрунтуються ці вимоги. Показати на схемах фортифікаційного обладнання району розгортання ПУ бригади. 2. Характер фортифікаційного обладнання районів розгортання КП, ТПУ бригади. 50 хв. Перед відпрацюванням даного питання спочатку методом розповіді дати черговість виконання завдань фортифікаційного обладнання району розгортання ПУ, потім методику проведення розрахунків щодо визначення сил та засобів ФО після чого перейти до самостійного виконання розрахунків, яке проводити за одним варіантом для всієї групи наприклад: порахувати затрати часу на ФО споруд для захисту та роботи особового складу КП бригади і т.п. Методом опитування оцінити їх правильність після чого дати декілька варіантів з визначенням одиночних показників (10 хв.) ІІІ. Заключна частина 5 хв. Порядок підведення підсумків заняття: Нагадати тему, навчальну мету та ступінь її досягнення. Відмітити позитивні сторони заняття, вказати на недоліки та шляхи їх усунення. Оцінити правильність розрахунків, які проводились курсантами, оголосити оцінки. Оголосити назву слідуючого заняття Тема 7 Заняття 2 „Розрахунок фортифікаційного обладнання командного пункту бригади”. Відповісти на запитання курсантів. Дати завдання на самостійну підготовку. Зміст завдання для самостійної підготовки: Доопрацювати матеріал заняття у конспектах, особливу увагу звернути на доопрацювання схем фортифікаційного обладнання командних пунктів бригади Вивчити та знати: Бойовий статут Сухопутних військ. частина І. Інв. №3583 ст.36 - 42, 46, 61. Викреслити таблиці № 1 ст. 10 №2, ст. 12 із навчально-методичного посібника “Фортифікаційне обладнання БРО” ВСТУП Фортифікаційне обладнання районів розгортання пунктів управління (ПУ) та їх маскування у відповідності з вимогами статуту є одним із важливих завдань інженерного забезпечення. Досвід війн та локальних конфліктів, у тому числі проведення операцій силами НАТО у колишній Югославії, Афганістані, республіці Ірак свідчить, що для досягнення успіху при виконанні поставленої мети, є чітке управління військами. На даний момент у частинах та підрозділах військ України створена достатньо ефективна система управління. Вона перевірена практикою навчань, тренувань, що проводяться вищестоящим командуванням, і у цілому забезпечує надійне управління військами тактичної ланки. Міністерство оборони України питанням постійного вдосконалення управління військами тактичної та оперативної ланки приділяють багато уваги, про що свідчать різноманітність тем захищених дисертаційних робіт Національної академії оборони України. Де розглядаються питання підвищення надійності, ефективності функціонування і особливо живучості пунктів управління. Усі ці заходи напряму залежать від якості виконання інженерних завдань фортифікаційного обладнання пунктів управління різних ланок. 1. Вимоги до фортифікаційного обладнання району розгортання ПУ. Управління військами повинно бути стійким, безперервним, оперативним та прихованим. Для управління частинами (підрозділами) у бригаді створюється КП, ЗКП, ТПУ. У батальйоні командно-спостережний пункт. Командний пункт (КП) є основним пунктом управління з якого командир бригади управляє дією підрозділів (частин) при підготовці та у ході бою. На КП бригади розміщуються та працюють командування бригади, основний склад штабу, а також начальники служб. Він складається із: групи управління; групи передаючих радіостанцій; групи забезпечення; резерву засобів зв’язку. З точки зору живучості ПУ ці три групи мають не однакове значення. найбільш важливою серед них є група управління, де знаходиться командир бригади і його штаб. Рис. 1. Умовні позначення пунктів управління на схемах. а. - механізовані, танкові бригади; б. – зенітно-ракетні, ракетні бригади; в. - інженерний, артилерійський полк, полк реактивної артилерії, полк зв’язку; г. – танкові, механізовані батальйони; д. – відповідно КСП механізованої та танкової роти, взводу. Тиловий пункт управління (ТПУ) призначений для управління частинами (підрозділами) тилу, технічного забезпечення і розгортається у районі основної частини бригадного тилу та підрозділів технічного забезпечення. До складу ТПУ входить: заступник командира частини з тилу – начальник тилу із підпорядкованими службами; заступник командира бригади з технічної частини – начальник технічної частини із підпорядкованими службами; офіцери штабу та служб, що не увійшли до складу КП. ТПУ бригади розташовується, як правило однією групою. Рис. 2. Варіант схеми району розгортання пункту управління бригади. Фортифікаційне обладнання районів розгортання пунктів управління проводиться з метою забезпечення стійкого управління військами та захисту особового складу, технічних засобів управління та зв’язку. Характер і організація фортифікаційного обладнання районів розгортання пунктів управління визначається рядом факторів, важливим серед яких є: організаційна структура, склад та оснащення пункту управління; місце та значення відповідного пункту управління у системі управління військами; віддалення пункту управління від району бойових дій; можливість інженерних підрозділів, що залучаються до фортифікаційного обладнання району розгортання пунктів управління, у конкретних умовах обстановки та місцевості. При визначенні необхідної кількості фортифікаційних споруд закритого типу для захисту особового складу виходять із умов забезпечення постійної роботи основного складу ПУ та укриття іншого складу на період безпосередньої загрози ураження противникам. Площа приміщень на одну особу, що захищається приймається: для роботи – від 1,5 до 3 м2; для тимчасового захисту – від 0.5 до 1 м2. Загальна кількість та ступень захисту споруд, які зводяться на ПУ, крім того, визначаються у залежності від вимог щодо живучості пункту управління. Ці вимоги у свою чергу залежать від місця та значення даного ПУ у загальній системі управління військами. При цьому слід урахувати весь комплекс заходів щодо забезпечення живучості ПУ – маскування, розосередження, час перебування у одному районі, а також захисні властивості місцевості. В якості критерію оцінки живучості системи управління і ПУ приймається ймовірність збереження їх функціонування після дії засобів ураження противника. при цьому рахують, що система управління та кожний її елемент (ПУ) можуть знаходитись у двох станах – функціонує або не функціонує. Система функціонує, якщо зберігається хоч один із її елементів. Необхідна живучість для системи управління у цілому повинна бути близькою до одиниці (у практичних розрахунках приймають рівною від 0,95 до 0,99). Для забезпечення такої живучості ПУ повинні мати живучість не менше ніж 0,65...0,7. Час перебування ПУ в одному районі, а також частота та порядок їх переміщення (зміни району розгортання) впливають на час, що відводиться для фортифікаційного обладнання району розгортання пункту управління. Від цих факторів суттєво залежить також ймовірність виявлення ПУ, а як наслідок, і знешкодження їх противником. Аналіз можливостей засобів розвідки армій розвинутих країн свідчить, що ймовірність виявлення ПУ через 4...5 годин після їх розгортання дорівнює 0,4...0,5, а через 10...12 годин – 0,7...0,8. У всіх випадках на пунктах управління необхідно проводити комплекс заходів щодо захисту техніки від ВТЗ, використовуючи при цьому захисні і маскувальні властивості місцевості, теплові та радіолокаційні маски-екрани, фальшиві (несправжні) теплові цілі. Термін інженерного обладнання районів розгортанні пункту управління бригади повинний складати: для КП – 4...6 години; для ТПУ – 10...12 годин. Для забезпечення прихованого розташування пункту управління та зменшення обсягу робіт щодо їх розгортання необхідно (за можливістю), райони їх розгортання призначати з урахуванням маскувальних властивостей місцевості, за наявністю природних масок і існуючою мережею шляхів. З метою підвищення живучості та зручності управління пункти управління розташовуються у районах зосередження. При цьому основні елементи пунктів управління (рис. 2) повинні розташовуватися на відстанях не менше 100 м, а споруди для захисту особового складу і для укриття техніки – 30...50 м одна від одної. Інженерне обладнання районів розгортання пунктів управління здійснюється силами штатних інженерних підрозділів із залученням особового складу механізованих (танкових) підрозділів, підрозділів забезпечення і обслуговування пункту управління. Для проведення інженерних заходів щодо обладнання районів розгортання пунктів управління у короткий термін, підрозділи які залучаються для цієї мети повинні своєчасно прибувати у призначенні райони та обладнувати їх, як правило, до прибуття основного складу пункту управління. У теперішній час, як свідчать аналіз проведених розрахунків і досвіду навчань. До фортифікаційного обладнання районів розгортання пунктів управління висуваються слідуючи вимоги: 1. Для забезпечення живучості пункту управління бригади у межах 75...80%, необхідно весь основний склад групи управління розташувати у спорудах закритого типу із ступенем захисту не нижче 0,2 МПа (КВС-А, „Пакет”, УФС-7, УФС-8), а інший особовий склад у спорудах не нижче 0,1 МПа (бліндаж), у групі забезпечення – до 0,05 МПа (перекриті щілини), за умовою розосередження. 2. Фортифікаційне обладнання пунктів управління виконувати у бригаді за 5...6 годин завдання першої черги і до 12 годин у подальшому, оскільки сучасні засоби здатні виявити пункти управління у дуже короткий термін (табл.. 1). Таблиця 1. Визначення ефективності фортифікаційного обладнання районів розташування військ, живучість військ та об’єктів Щільність ураження (п) сн/га Обсяг фортифікаційного обладнання І черга ІІ черга У подальшому 25% 50% 75% 100% 25% 50% 75% 100% 25% 50% 75% 100% 70 0,96 0,91 0,87 0,85 0,84 0,84 0,83 0,82 0,82 0.81 0,80 0,79 100 0,94 0,88 0,84 0,80 0,79 0,78 0,78 0,77 0,76 0,75 0,73 0,71 120 0,93 0,87 0,82 0,77 0,75 0,74 0,74 0,74 0,73 0,72 0,71 0,68 170 0,93 0,86 0,79 0,73 0,72 0,70 0,70 0,70 0,69 0,68 0,66 0,63 200 0,92 0,84 0,77 0,71 0,68 0,68 0,68 0,67 0,66 0,63 0,61 0,58 250 0,91 0,83 0,74 0,67 0,66 0,65 0,65 0,65 0,64 0,61 0,58 0,54 Виходячи з зростаючої можливості виявлення пунктів управління, і як наслідок, зростаючої ймовірності їх ураження (рис. 3), необхідне фортифікаційне обладнання районі розгортання пунктів управління виконувати у визначеній черзі, що забезпечує безперервний захист пункту управління, та зменшення витрат часу на виконання поставлених завдань щодо черг фортифікаційного обладнання за рахунок втілення новітніх технологій взведення споруд, маскування об’єктів, розгортання фальшивих (несправжніх) пунктів управління. Рис. 3. Графік визначення живучості військ за обсягом фортифікаційного обладнання. 3. Найбільш у повному обсязі та у першу чергу необхідно обладнувати на КП – групу управління і вузол зв’язку, де знаходиться командир та начальник штабу. У кожному конкретному випадку при визначенні кількості споруд потрібно виходити з конкретної кількості особового складу та техніки відповідного пункту управління, які визначаються командиром. 4. Визначаючи (оперативний відділ бригади або корпусу) взаємне віддалення пункту управління один від одного, ступень розосередженості основних груп та елементів, ступень захисту фортифікаційних споруд та місце їх розташування, необхідно враховувати віддаленість пункту управління від категорованих об’єктів, оскільки віддалення впливає на визначення впливу розрахункового боєприпасу на пункт управління (табл.. 1). 5. Із збільшенням часу перебування пункту управління у одному районні збільшується ймовірність його ураження (рис. 3). 6. При визначенні характеру фортифікаційного обладнання районів розгортання пункту управління необхідно виходити з реальних можливостей підрозділів, що виділяються для його обладнання, пори року, доби, умов розробки ґрунтів, вплив противника. З метою зменшення обсягу фортифікаційних робіт необхідно використовувати захисні та маскувальні властивості місцевості та існуючі шляхи. Пункти управління доцільно розгортати у лісових масивах, у великих порослим лісом балках, ярах, невеликих населених пунктах. При розташуванні пункту управління у населеному пункті можуть використовуватись підвали, кам’яні будівлі для захисту і роботи особового складу замість штатних, що значно зменшить термін фортифікаційного обладнання. Використання при взведенні споруд для захисту і роботи особового складу місцевих матеріалів зменшить час на зняття пункту управління. Також при обладнанні районів розгортання пунктів управління слід використовувати, для зменшення терміну обладнання і зняття ПУ, спорудами модульного типу („Модуль”, „Контейнер”, „Ліфтер”). Для охорони та оборони району розгортання пункту управління обладнуються окопи для підрозділів, які виділяються для охорони та оборони. При наявності сил та засобів сховища та укриття для техніки у групі управління доцільно з’єднувати ходами сполучення. Дозволяється також для зменшення часу на обладнання пункту управління поєднувати укриття для техніки на декілька машин. 2. Характер фортифікаційного обладнання районів розгортання КП, ТПУ бригади. Фортифікаційне обладнання районів розгортання пунктів управління здійснюється з метою підвищення стійкості управління, захисту від усіх засобів ураження противника. Воно повинно проводитись постійно, з максимальним використанням засобів механізації, місцевих матеріалів, конструкцій та споруд модульного типу промислового виготовлення. Характер, послідовність та термін фортифікаційного обладнання повинні забезпечувати постійну готовність захисту пункту управління від засобів ураження. При цьому необхідно враховувати те, що фортифікаційне обладнання району розгортання пункту управління – завдання трудомістке, потребує високої навченості особового складу і багато у чому залежить від характеру дій військ. Характер фортифікаційного обладнання пункту управління обумовлюється: - необхідністю забезпечення більш високого ступеня захисту у зв’язку з більш тривалим часом перебування пункту управління в одному положенні; - більш тривалими термінами, які відводяться на фортифікаційне обладнання; - більш широкими можливостями застосування споруд з місцевих матеріалів. Основу фортифікаційного обладнання пунктів управління складають ВФС закритого типу для роботи та відпочинку особового складу, укриття котловинного типу для командно-штабних та спеціальних машин, засобів зв’язку, транспорту. На КП полку влаштовуються споруди відкритого (або закритого) типу для спостереження, ВФС промислового виготовлення, відкриті та перекриті щілини, укриття котловинного типу для КШМ та СМ; при наявності часу споруди з'єднуються ходами сполучення. Характер фортифікаційного обладнання районів розгортання ПУ залежить від наявності часу, засобів механізації, кліматичних умов, умов місцевості та ґрунту. Організація фортифікаційного обладнання районів розгортання ПУ здійснюється у слідуючий послідовності: У першу чергу зводяться: споруди для спостереження ; споруди для захисту та роботи оперативного складу ; укриття для основних КШМ, радіостанцій. При наявності сил та часу в першу чергу можуть відриватися та частково облаштовуватись перекриті щілини, заготовлюється матеріал для перекритих щілин. У подальшому зводяться: укриття для інших спеціальних машин та техніки ; обладнуються перекриті щілини, окопи для охорони та оборони. Завдання першої черги виконуються Інженерними підрозділами до розгортання ПУ в районі. З прибуттям ПУ з район до виконання завдань щодо фортифікаційного обладнання залучається особовий склад підрозділів зв’язку, забезпечення та обслуговування. При обладнанні району особливу увагу приділяють виконанню маскувальних заходів від усіх видів розвідки, особливо від розвідувально-ударних комплексів. Результати навчань свідчать, що обладнання районів розгортання КП бригади може бути завершено: в обсязі завдань першої черги: за 5...6 годин. в обсязі завдань у подальшому: до 12 годин ; в повному обсязі - за 17...18 годин. Аналіз ймовірних дій противника щодо застосування високоточної зброї та досвід навчань показують, що особлива необхідність є у скороченнітермінів фортифікаційного обладнання. Скорочення строків фортифікаційного обладнання тче бути досягнуто за рахунок: широкого застосування засобів само-окопування всієї техніки ; застосування споруд, які можна швидко зводити, як промислового виготовлення, так з місцевих матеріалів; чіткою організацією фортифікаційного обладнання. Характер фортифікаційного обладнання районів розгортання пунктів управління визначається багатьма факторами, в яких найбільш суттєвим є: значення даного пункту у загальній системи управління; очікуване характером дій противника та його можливості щодо нанесення ударів по об'єктам і військам; час, що відводиться на фортифікаційне обладнання; сили та засоби, що виділяються для фортифікаційного обладнання; умови розробки ґрунтів ; наявність будівельних матеріалів. Тому у кожному конкретному випадку характер фортифікаційного обладнання одного і того ж ПУ може буті різним. При виробленні рішення щодо фортифікаційного обладнання районів розгортання ПУ з урахуванням всіх цих факторів, необхідно прийняти таке рішення, яке у найбільшій степені відповідає конкретним умовам обстановки і найбільш повно забезпечує досягнення основної мети фортифікаційного обладнання. Як відомо, мета ця – підвищити захист особового складу, засобів управління та техніки ПУ від засобів поразки противника. Інженерне обладнання району розгортання КП полку здійснюється, як правило, силами штатної інженерно-технічної роти групи інженерного забезпечення з залученням інших підрозділів та комендантського взводу. Район розгортання КП бригади та характер його інженерного обладнання вказується командиром бригади або начальником штабу та уточнюється на рекогносцировці, яке проводиться офіцером штабу бригади за участю офіцера від інженерно-технічної роти. У ході рекогносцировки визначаються місця розташування основних споруд, під’їзних шляхи, пункти водопостачання, позиції для оборони, заходи щодо маскування. Офіцер інженерного підрозділу бригади уточнює об’єм завдань щодо обладнання району розгортання КП, умов їх виконання, райони заготовки матеріалів та виготовляння конструкцій. У ході рекогносцировки офіцер інженерного підрозділу повинен: – визначити можливі засоби впливу противника; скласти схему розгортання фортифікаційних споруд КП бригади,під’їзних шляхів, пункту водопостачання, окопів для оборони,райони заготовки та виготовлення конструкцій ; вивчити характер місцевості (прихованість по шляхах та поза них для різких видів техніки, рівень залягання ґрунтових вод, визначити категорію ґрунту, умови маскування; визначити порядок підтримання зв’язку із своїми безпосереднім начальником; з’ясувати час та місце прибуття підрозділу, який виділяється на обладнання КП бригади. Для рекогносцировки району розгортання КП бригади використовуються карти масштабу і:50000 /1:25000/. Схема розташування споруд району розгортання ПУ омбр складається у ході рекогносцирування. Основою цієї схеми є зображення району місцевості, кому розгортається КП. Організація виконання основних заходів щодо фортифікаційного обладнання ПУ омбр залежить не тільки від обсягу завдань, кількості сил, засобів та часу. У дуже великій ступені вона залежить від місцевих умов, у котрих приходиться виконувати завдання, тому вона не може бути стандартною і у кожному конкретному випадку буде прийматися конкретно. Подати курсантам зміст таблиць №. 1,2,3,4 (додаток 2). Висновки Фортифікаційне обладнання районів розгортання ПУ полків є завдання важливим та багатогранним, особливо на сучасному етапі у зв'язку з новим жом у розвитку засобів поразки. Уміння командира підрозділу організовувати виконання цього завдання найкоротший термін, надасть змогу підвищити живучість ПУ, що у свою чергу сприяє стійкості управління. Крім того, зведення фортифікаційних споруд необхідно тісно поєднувати з характером місцевості, правильно і ефективно використовувати природні умови (балки, яри, ліси, підземні виробки і т. д.), що в свою чергу зменшить трудомісткість робіт, а це – зменшення часу, економія сил та засобів. Старший викладач кафедри № 8 підполковник Тягай С.В, ДОДАТКИ Додаток 1. Схема розміщення КП омбр на місцевості. (варіант). Додаток 2. Таблиці 2.1. Характер і послідовність фортифікаційного обладнання КСП командира омбр. Показники Потрібно І черга У подальшому Всього Кіл. спор. чол.- год маш.- год. Кіл. спор. чол.- год маш.- год. Кіл. спор. чол.- год маш.- год. 1. Сховища для о/с та техніки Сховища СРК 1 110 – – – – 1 110 – Бліндаж – – – 2 90 – 2 90 – Перекриті щілини 6 168 – – – – 6 168 – Споруди для спостереження відкритого типу 1 16 – – – – 1 16 – Сховища для техніки – – – 2 24 3,2 2 24 3,2 Обладнання окопів для оборони. 3 4,5 – – – – 3 4,5 – Ходи сполучення, км – – – 0,5 250 5,6 0,5 250 5,6 Заготівля лісоматеріалів, м3 23,4 81,9 – 9,0 31,5 – 32,4 113,4 – 2. Всього потрібно: трудовитрати чол.-год. 380,4 395,5 775,9 трудовитрати маш.-год. ЕОВ-4421 – 8,8 8,8 Лісоматеріалу, м3 23,4 9,0 32,4 Таблиця 2.2. Характер і послідовність фортифікаційного обладнання КП омбр. Показники Потрібно І черга У подальшому Всього Кіл. спор. чол.- год маш.- год. Кіл. спор. чол.- год маш.- год. Кіл. спор. чол.- год маш.- год. 1. Сховища для о/с та техніки Сховища КВС-У 1 20 1,4 ЕОВ – – – 1 20 1,4 ЕОВ Сховища КВС-А 1 35 2 ЕОВ – – – 1 35 2 ЕОВ Перекриті щілини 6 28 – 6 28 – 12 336 – Споруда для спостереження 1 42 – – – – 1 42 – Сховища для КШМ 12 96 8,4 ПЗМ – – – 12 96 8,4 ПЗМ Сховища для СМ та транспортних – – – 13 403 13 ЕОВ 13 403 13 ЕОВ Обладнання окопів для оборони. 10 15 – – – – 10 15 – Ходи сполучення, км – – – 1,5 750 16,8 1,5 750 16,8 2. Всього потрібно: трудовитрати чол.-год. 376 571 947 трудовитрати маш.-год. 3,4 ЕОВ 8,4 ПЗМ 13 ЕОВ 16,4 ЕОВ 8,4 ПЗМ Лісоматеріалу, м3 15,2 15 30,2 Обсяг ґрунту, м3 983 1389 2372 Час, що виділяється на обладнання, год. 5...6 До 12 17...18 Таблиця 2.3. Характер і послідовність фортифікаційного обладнання ТПУ омбр. Показники Потрібно І черга У подальшому Всього Кіл. спор. чол.- год маш.- год. Кіл. спор. чол.- год маш.- год. Кіл. спор. чол.- год маш.- год. 1. Сховища для о/с та техніки Сховища СРК 1 128 2 ЕОВ – – – 1 128 2 ЕОВ Перекриті щілини 5 140 – 5 140 – 10 280 – Обладнання окопів для оборони. 8 12 – – – – 8 12 – Сховища для КШМ 8 64 5,6 ПЗМ – – – 8 64 5,6 ПЗМ Сховища для СМ і транспортних. – – – 13 403 13 ЕОВ 13 403 13 ЕОВ 2. Всього потрібно: трудовитрати чол.-год. 344 543 887 трудовитрати маш.-год. ЕОВ-4421 2 ЕОВ 5,6 ПЗМ 13 ЕОВ 15 ЕОВ 5,6 ПЗМ Лісоматеріалу, м3 12,5 12,5 25 Обсяг ґрунту, м3 638,7 1378,5 2017,2 Час, що виділяється на обладнання, год. 5...6 До 12 17...18 Таблиця 2.4. Характер і послідовність фортифікаційного обладнання ЗКП омбр. Показники Потрібно І черга У подальшому Всього Кіл. спор. чол.- год маш.- год. Кіл. спор. чол.- год маш.- год. Кіл. спор. чол.- год маш.- год. 1. Сховища для о/с та техніки Сховища КВС-У 1 20 1,4 ЕОВ – – – 1 20 1,4 ЕОВ Сховища КВС-А 1 35 2 ЕОВ – – – 1 35 2 ЕОВ Перекриті щілини 6 28 – 6 28 – 12 336 – Споруда для спостереження 1 42 – – – – 1 42 – Сховища для КШМ 12 96 8,4 ПЗМ – – – 12 96 8,4 ПЗМ Сховища для СМ та транспортних – – – 13 403 13 ЕОВ 13 403 13 ЕОВ Обладнання окопів для оборони. 10 15 – – – – 10 15 – Ходи сполучення, км – – – 1,5 750 16,8 1,5 750 16,8 2. Всього потрібно: трудовитрати чол.-год. 376 571 947 трудовитрати маш.-год. 3,4 ЕОВ 8,4 ПЗМ 13 ЕОВ 16,4 ЕОВ 8,4 ПЗМ Лісоматеріалу, м3 15,2 15 30,2 Обсяг ґрунту, м3 983 1389 2372 Час, що виділяється на обладнання, год. 5...6 До 12 17...18

Інші Інші

01.01.1970 03:01-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!

поділитись