Міністерство освіти і науки України
Національний університет "Львівська політехніка"
Інститут інженерної механіки та транспорту
Кафедра електронного машинобудування
РОЗРАХУНКОВО-ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до курсового проекту з дисципліни:
«Технологічне обладнання переробних та харчових виробництв»
Розрахунок тістомісильної машини
марки А2-МТ2-Э-1
Студент: гр. ПХВ-41 Джичка Р.Б.
Керівник: ст. викладач Завербний А.Р.
Львів-2009
АНОТАЦІЯ
до курсового проекту з дисципліни
«Технологічне обладнання переробних та харчових виробництв»
Спеціальність:
«Обладнання переробних та харчових виробництв»
Тема: «Тістомісильна машина А2-МТ2-Э»
Курсовий проект складається з розрахунково-пояснювальної записки, що містить в собі -20 стор. текстового матеріалу, літератури– 2 поз. та графічну частину 2 аркуші загального вигляду машини (формату А1) і 1 аркуш кінематична схема машини (формату А3).
В розрахунково-пояснювальній записці подано: опис та аналіз конструкції машини; розрахунок та опис кінематичної схеми; розрахунок черв´ячного редуктора;
В додатку – специфікація до графічної частини проекту.
В графічній частині – приведена кінематична схема та загальні вигляди машини.
Зміст
Анотація………………………………………………………………..2
Завдання………………………………………………………………..4
Вступ………………………………………………………………...…5
Опис конструкції…………………………………………………...….8
Кінематична схема…………………………………………………....10
План фундаменту машини…………………………………………...11
Розрахунок кінематичної схеми(ланка 1)…………………………...12
Розрахунок кінематичної схеми(ланка 2)…………………………...14
Техныка безпеки……………………………………………………...16
Висновок……………………………………………………………....18
Список використаної літератури…………………………………….20
Специфікація………………………………………………………….21
Завдання
Розрахувати тістомісильну машину моделі А2-МТ2-Э
Технічна характеристика машини
Тип…………………………стаціонарна з водоприготувальним бачком
Продуктивність,кг/год………………………………………………......50
Місткість діжі,л…..…………………………………………………….330
водоприготувального бачка,л………………………………...0,88
Кількість:
діж……………………………………………………………..1
Частота обертання місильного органу, с(об./хв)………………….….60
Час замісу, хв……………………………………………...…………9…11
Габаритні розміри, мм………………………………….1955х1340х1175
Маса,кг…………………...………………………………………….….900
Вступ
Обладнання для замісу опари і тіста
Призначення та класифікація тістомісильних машин
Процес замішування забезпечує не тільки рівномірне змішуваня компонентів тіста, а й механічну обробку їх з метою відтворення спе- цифічної структури, забезпечуючи нормальні умови для зброджування тіста за допомогою дріжджів.Для змішування використовують машини різних типів, котрі в залежності від рецептури і особливостей асорти-
менту порізному діють на тісто.Якість замісу значною мірою впливає на якість готових виробів.
Для замісу густих опар і тіста в промисловості використовують од-
накові місильні машини, а для приготування рідких опар і дріжджів, по-
живних борошняних сумішей – слеціальні змішувачі.
Для приготування високоякісного тіста слід забезпечити оптималь-
ну інтенсивність, тривалість і температуру процесу при раціональній частоті переміщення місильного органу.
Тістомісильні машини розподіляють на машини періодичної і безпе-
рервної дії. Перші мають стаціонарні робочі камери (діжі) і змінні (під-
катні діжі). Машини безперервної дії бувають з вільним і примусовим обертанням.
В залежності від інтенсивності дії робочого (місильного) органу тістомісильні машини розпобіляють на три групи:
- звичайні тихохідні, у яких заміс не супроводжується помітним нагрівом, а питома робота замісу становить 5-12 Дж/г;
- швидкісні (машини інтенсивного замісу) , у котрих заміс супро-
воджується нагрівом на 5-7°С, а питома робота замішування становить 15-30 Дж/г;
- супершвидкісні, у яких процес супроводжується нагрівом тіста на 10-20°С і потребує використання спеціальних охолоджуючих пристроїв; питома робота замісу становить 30-45 Дж/г.
Значення питомої роботи тут орієнтовні і не мають строгого розпо-
ділу, оскільки в одній і тій самій машині при різній тривалості замісу можуть змінюватися, що в кінцевому випадку залежить від якості бо-
рошна.
В залежності від розміщення осі місильної лопаті розрізняють ма-
шини з горизонтальною, похилою та вертикальною осями.
По переміщенню місильної лопаті розділяють на машини з круго-
вим, обертовим, планетарним, площинним і прсторовим рухом.
По способу дії робочого органу розрізняють тістомісильні машини механічної дії, вібраційні, ультразвукові, електровихрові та ін.
В залежності від консистенції змішуваної суміші виділяють машини для густих опар, квасів і тіста (вологість 30-53 %) та для рідких опар, заквасок і поживних сумішей (вологість 60-70%).
По кількості конструктивно виділених місильних камер, які забез-
печують підтримання раціональних параметрів процесу на окремих його стадіях, виділяють одно-, дво- і трикамерні тістомісильні машини.
В залежності від системи управління тістомісильні машини бувають з ручним, напівавтоматичним та автоматичним управлінням.
Процеси, що відбуваються в робочих камерах тістомісильних машин
Заміс тіста виконується протягом 1-20 хв в робочій камері машини, де відбуваються тонке перемішування компонетів, їх механічна обробка, що суттєво впливає на структуру і якість тіста, на інтенсивність його бродіння і якість кінцевої продукції – готового хліба.
Процес замішування пшеничного тіста суттєво відрізняється від замішування житнього і є більш складним. В пшеничному тісті створю-
ється пружньо-еластичний клейковинний каркас, який визначає реоло-
гічні властивості тіста. Слід відзначити, що в процесі замішування і зброджування тіста вони значно змінюються. Найпомітніше впливає на якість пшеничного тіста його механічна обробка. Для житнього тіста ха-
рактерні високі в´язкість, пластичність, слабкі пружність та розтяжиміс-
ть.
У пшеничному борошні знаходиться від 7 до 26% білкових речовин, які в основному і зумовлюють фізичні та хлібопекарські властивості тіс-
та, а також гатунок готового хліба. В тісті, крім борошна, води, солі зна-
ходяться дріжджі, жири , вітаміни, ферменти, які визначають протікання фізичних, колоїдних, мікробіологічних та ферментативних процесів.
Для полегшення аналізу закономірностей процесу замішування та виявлення постадійних раціональних параметрів його забезпечення О.Т.Лісовенко запропонував тристадійну модель (рис.1) , яка базується також на сучасних розробках Х.Д.Чейшнера, Н.Квендта та ін.
Рис.1.Тристадійна модель замісу тіста.
зволоження, 2- агрегація, 3- сорбція, 4- диспергування, 5- розчи-
нення, 6- набрякання, 7- оклюзія, 8- окиснення, 9- інтермолярні сполучення, 10- структуротворення.
Основи розрахунку тістомісильних машин
Необхідно враховувати основні вимоги , які ставить промисловість перед сучасним технологічним обладнанням: забезпечити раціональні параметри процесу в робочій камері машини в цілому, виграшне зага-
льне конструктивне рішення вузлів і всієї машини, високу експлатацій-
ну надійність, пригодність для дистанційного управління основними параметрами робочого процесу тістомісильної машини.
Розрахунок тістомісильної машини виконують двох видів. Пер-
ший – при розробці нової машини, другий – перевірочний при уточ-
ненні технічної характеристики діючої машини після реконструкції з
метою удосконалення окремих її вузлів.
Призначення та область використання
Машина тістомісильна моделі А2-МТ2-Э призначена для приго- тування цукрових сортів тіста у хлібопекарських і кондитерських це-
хах малої потужності.
Виготовляється по категорії 4.1 за ГОСТ 15150-69 в кліматично-
му виконанні УХЛ.
1.Опис конструкції.
Машина тістомісильна марки А2-МТ2-Э складається з тістомісильної машини,водопідігрівочної установки,опор діжі,стяжок,опор під направляючі упори,електроустаткування,діжі,направляючих.Кіль-
кість вмісту в машині складальних одиниць злежить від роботи машинни.
Тістомісильна машина складається з основи 1,в колоні якої встановлена піноль 2,яка переміщається вверх і вниз.До пінолі болтами прикріплена рама 3,на якій знаходиться привід 4 місильного органу 6,привід пійому і опускання місильного органу,фіксатор діжі і пульт управління 7.
Привід місильного органу складається з електродвигуна,встановлено-
го на кронштейні,редуктора і клинопасової передачі.Редуктор 8 призначений для планетарного руху місильного органу і являє собою корпус,всередині якого вмонтовані червячна і планетарна передачі.
Привід підйому і опускання місильного органу складається з електро- двигуна 5,встановленого на пластині,редуктора 9 і клинопасової передачі 10,гвинта і гайки.Корпус гайки встановлений в пази основи колони і кріпеться гвинтами.Гвинт з’єднується з червячним колесом редуктора за допомогою шліців.Редуктор встановлений на плиті,яка кріпиться до фланця пінолі.
Кінематична принципова схема машини тістомісильної моделі А2-МТ2-Э показана на рис.3, план фундаменту – на рис.4.
Рис.2.Загальний вигляд машини тістомісильної моделі А2-МТ2-Э.
Рис.3. Кінематична принципова схема машини тістомісильної
моделі А2-МТ2-Э:
1,9-електродвигун;
2,3,10,11- шківи клинопасової передачі;
4- редуктор;
5- піноль;
6- ходовий гвинт;
7-гайка;
8- основа;
12- черв´як;
13- червячне колесо;
14,15-зубчасті колеса;
16-місильний орган.
Рис.4.План фундаменту машини тістомісильної моделі А2-МТ2-Э
Комплект поставки
Машина тістомісильна моделіА2-МТ2-Э», шт………………………1
Запасні частини, компл………………………………………………...1
Експлуатаційна і товаросупроводжуюча документація, екз………..1
Розрахунок кінематичної схеми (ланка 1)
Дано:
Частота обертання двигуна - nдв =1400 хв-1 ;
Частота обертання місильного органу навколо своєї осі - nм. о.о. =60 хв-1.
Частота обертання місильного органу навколо осі діжі- nм. о.о. =20 хв-1.
Визначаємо загальне передаточне відношення U0 :
Приймаємо червячний редуктор з передавальним відношенням
Uч = 23;
Розраховуємо передаточне відношення пасової передачі, яке визначається із відношення загального передаточного відношенння до передаточного відношення червячної передачі:
Провівши дані розрахунки приймаємо діаметр ведучого шківа:
D1 = 70мм.
Тоді діаметр веденого шківа визначається:
D2 =D1 ∙ Uпас. перед.= 70 ∙ 1,02= 71,5 ≈ 72мм.
Визначаємо передаточне відношення Uз :
Вибираєм зубчасті колеса :
Z1=60
Z2=20
Розрахунок кінематичної схеми (ланка 2)
Дано :
Частота обертання двигуна - nдв =1400 хв-1 ;
Час підйому – t = 10 c;
Приймаємо число заходів різьби К = 2;
Крок різьби tр= 11 мм;
Швидкість передачі гвинт-гайка при малих швидкостях:
Vk = k∙t∙nгв ;
З цього рівняня визначаємо частоту обертання гвинта:
де
Висота підйому – H = 500 мм;
Знаходимо загальне передаточне відношення U0 :
Приймаємо червячний редуктор, передаточне відношення якого:
Uч=10.
Передаточне выдношення пасової передачі:
Приймаємо діаметр ведучого шківа:
D1 = 70 мм
Тоді діаметр веденого шківа визначаємо з залежності:
D2 = D1 ∙Uп = 70 ∙ 1,014 = 70,98 ≈ 71 мм;
Техніка безпеки
Перед тим як ввести машину в експлуатацію необхідно:
Провести зовнішній вигляд машину;
Ознайомитися з механізмами машини, а також механізмами основних її частин;
Впевнитися а тому, що приводи легко крутяться при повороті їх вручну;
Підключити машину у відповідності до рекомендації даної в інструкції;
Під’єднати гвинт заземлення до контуру заземлення в цеху чи приміщенні.
Перед запуском машини необхідно:
Очистити машину від посторонніх предметів;
Впевнитися в тому, що всі частини машини, які в ході роботи будуть піддаватися тертю є добре змазані;
Увімкнути подачу живлення за допомогою рукоятки пакетного вимикача на пульті машини;
Впевнитися в наявності та надійному кріпленні всіх щитів, огорож і дверей;
Виконати пробний запуск машини, слідуючи вказівкам інструкції.
При включенні машини необхіднокеруватися наступними вимогами техніки безпеки:
Обслуговування машини мають право здійснювати особи, які пройшли відповідне навчання, а також інструктаж по основним правилам безпечного обслуговування;
Поряд з машинию на видному місці повинна бути вивішена інструкція по її обслуговуванню;
Всі неструмопровідні металеві частини машини повинні мати недійне металеве з’єднання і повинні бути відповідно заземленні;
При здійсненні ремонтних і налагоджуючих робіт пакетний вимикач на пульті машини повинен бути вимкненим, а на самій машині повинна бути вивішена табличка з попередженням;
До регулювання налагодження і ремонту механічного іелектричного обладнання машини допускаються слюсарі і електрики, котрі є ознайомленими з вказівками по монтажу і електриці;
Забороняється працювати на машині при знятих чи вікритих загородженнях або з затисненими елементами блокування;
Забороняється виконувати роботи, які невходять в прямі обовязки дного працівника.
При підготовці машини до роботи, необхідно налаштувати її на потрідні режими.
Висновок
Єдиним джерелои енергії для оргаізму є їжа, яка виконує три функції:
Постачає організм матеріалами для будови і відновлення тканин;
Постачає енергію;
Постачає речовини, які регулюють обмін.
тому велику роль в задоволенні цих потреб відіграє харчова промислові-сть, технологічне обладнання, на якому виконуються необхідні операції.
Тістомісильна машина марки А2-МТ2-Э, призначена призначена для замісу закваски (опари) і тіста із спряженої і пшеничної муки в підкатних діжах на підприємствах хлібопекарської. Використовується в хлібопекарнях кора-блів і суден.
Тістомісилні машини є невідємними в хлібо-пекарській промисловості, вони вдосконалюють процес замісу тіста, продуктивність достатньо висока, час замісу однієї порції 12 хв.
Тістомісито машини перодичної дії представленні у промисловості багатьма моделями. Їх використовують в основному на середніх і малих підприємствах, а також в кооперативних пекарнях, столових, кафе тощо, де випікають широкий асортимент хлібобулочних виробів.
Важливою характеристикою тістомісильнтх машин є інтенсивність замісу тіста, яка позитивно впливає на якість хлібобулочних виробів, сприяє підвищенню водопоглинання мукою, покращення структури мякоша, збільшує об’мний вихід хліба і затримує черствіння. Підвищення інтен-сивності замісу тіста в тістомісильних машинах можна здійснювати різними способоми: підвищенням частоти обертання місильного органу в швидкохідних машинах і збільшенням тривалості замісу тіста до 15-20 хв. в тихохідних машинах.
Список використаної літератури:
Малащенко В.О.,Янків В.В. – Деталі машин.Курсове проектування
Лащинский А. А., Толчинский А. Р. Основы конструирования и расчета пищевой аппаратуры. Л.: Машиностроение, 1970. 752 с.
Анурьев В.И. Справочник конструктора-машиностроителя