Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний авіаційний університет
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2006
Тип роботи:
Пояснювальна записка до курсового проекту
Предмет:
Архітектура будівель і споруд
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти та науки України
Національний авіаційний університет
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до курсового проекту з дисципліни:
“Архітектура будівель та споруд”
Зміст
1.Завдання
2.Вихідні дані
3.Опис планувально-просторового рішення будинку
4.Опис конструктивного рішення
5.Розрахунок санітарно-побутових приміщень
2. Вихідні дані
Для проектування промислового будинку в завданні зазначається: район будівництва, м.Кременчук, призначення цеху: ремонтні майстерні, кількість, розміри та розташування про гонів і кроків несучих колон: 12м, наявність кранового обладнання, а також мате ріал і типи основних конструктивних елементів, див.завдання.
В завданні зазначені також склад ескізного проектування та робочих креслень. При розробці курсового проекту виконаний наступний поря док його виконання.
Перший етап: вивчення завдання, методичних вказівок, літератури, розробка варіантів їх об'ємно-планувальних рішень, розрахунок адміністра тивно-побутових приміщень, вибір конструкцій виробничого цеху, розробка ескізних рішень промислового будинку, які затверджуються ви кладачем. Склад ескізного проектування курсового проекту:
1. Маркувальний план виробничого будинку М 1:400.
2. Поверхові плани будинку М 1:200.
Маркувальний план фундаментів М 1:200.
Маркувальний план конструкцій покриття М 1:200.
Поперечний розріз виробничого будинку М 1:100.
Повздовжній розріз виробничого будинку М 1:200.
Другий етап: архітектурно-конструктивна розробка креслень в тонких лініях з уточненням і доповненням ескізних рішень.
Третій етап: остаточне графічне оформлення креслень і розробка по яснювальної записки. Склад курсового проекту:
Маркувальний план виробничого будинку М 1:400.
Поверхові плани будинку М 1:200.
Маркувальний план фундаментів М 1:200.
Маркувальний план конструкцій покриття М 1:200.
Поперечний розріз виробничого будинку М 1:100.
Повздовжній розріз виробничого будинку М 1:200.
Розріз по зовнішній стіні М 1:50.
Фасад виробничого будинку М 1:200.
Конструктивні вузли М 1:20.
10. Пояснювальна записка.
3. Опис планувально-просторового рішення будинку
Маркувальний план складських приміщень.
В основі проектування одноповерхових промислових будинків лежить використання уніфікованих об'ємно-планувальних і конструктивних рішень збірних індустріальних залізобетонних каркасів. Уніфікація здійснюється на основі методики відкритої системи типізації і базується на єдиному підході до правил призначення основних параметрів будинків, розташуванню коор динаційних осей і суворого дотримування правил прив'язки до них несучих і огороджуючих конструкцій.
Розробка маркувального плану цеху починається з викреслювання повздовж ніх і поперечних координаційних осей, які визначають основні параметри виробничого та адміністративно-побутового будинків - його довжину, ши рину, прогони та кроки колон. Перевіряється необхідність влашту вання деформаційних швів і намічається їх положення.
В промислових будинках з великими розмірами в плані або, коли вони скла даються з декількох об'ємів з різними висотами і навантаженнями на ґрунтові основи, передбачаються деформаційні шви, які ділять на температурні, осадочні і антисейсмічні,
Температурні шви запобігають утворенню тріщин в конструктивних елементах будинків внаслідок лінійних деформацій, які викликаються коли ваннями температури. Повздовжні і поперечні температурні шви ділять по вертикалі на окремі частини всі надземні конструкції будинків для забезпе чення незалежності їх горизонтальних переміщень. В промислових будинках масового будівництва відстані між температурними швами призначалися в залежності від конструктивного рішення будинку, кліматичних показників району будівництва і температури внутрішнього повітря.
Осадочні шви передбачаються в тих випадках, коли очікуються неод накові і нерівномірні осадки суміжних частин будинку. Такі осадки відбува ються: при різних по величині і характеру навантаженнях на ґрунтові основи; при значній різниці висот суміжних частин будинку; при різнорідних ґрунтах основ під фундаментами; при наявності прибудов до будинку.
Осадочні шви ділять по вертикалі всі конструкції будинку, допускаючи самостійну осадку окремих його об'ємів. Осадочні шви забезпечують і гори зонтальні переміщення розділених частин будинку, тому їх можна суміщати з температурними швами. В цьому випадку вони називаються температурно-осадочними, в ОПБ їх влаштовуються на окремих колонах, вставки між ко ординаційними осями примикаючих прогонів приймаються із врахуванням прив'язки колон до осей і товщини стіни.
Антисейсмічні шви передбачаються в будинках, які будуються в сей смічних регіонах. Такі шви розрізають будинки на окремі відсіки, які пред ставляють собою самостійно стійкі об’єми, і забезпечують їх незалежну осадку.
4. Опис конструктивного рішення
Прив'язка конструктивних елементів каркасних одноповерхових промислових будинків до координаційних осей. Розмір прив'язки - це відстань від координаційної осі до грані або геометричної осі перетину констру ктивного елементу. Єдині правила прив'язки конструкцій до координаційних осей і спільність систем стикування їх між собою забезпечують взаємозамінність конструкцій і дозволяють виключити або звести до мінімуму кіль кість добірних елементів.
В одноповерхових промислових каркасних будинках при проектуванні колон крайніх і середніх рядів, зовнішніх повздовжніх і торцевих стін, ко лон в місцях температурних і осадочних швів використовуються прив'язки: "нульова", "матеріальні - 250" І "500" мм і "центральна".
"Нульова" прив'язка повинна бути переважною, тому що при ній ви ключається використання добірних огороджуючих і несучих елементів в міс цях влаштування деформаційних швів, їх використовують при всіх видах ма теріалів каркасу в безкранових будинках і в будинках з підвісними і мосто вими кранами при кроці колон К=12 м, якщо висота, від підлоги до низу несу чих конструкцій не перевищує 14,4 м, а вантажопідйомність кранів - 32 т . Таким чином прив’язка 500мм. Див рис.1.
Рис.1.
Крок крайніх і середніх колон та кроквяних конструкцій, які спираю ться на них, може бути 6-метровим, 12-метровим і комбінованим (6-метровим для крайніх колон та кроквяних конструкцій і 12 або 18-метровим - для середніх колон) з метою ефективного використання виробничої площі.
Колони крайнього повздовжнього ряду та біля повздовжніх деформа ційних швів суміщаються зовнішніми гранями з повздовжніми осями («ну льова» прив'язка) або змішуються на 250 мм в зовнішню сторону будинку («матеріальна» прив'язка). Колони крайнього поперечного ряду (торцеві) та біля поперечних деформаційних швів зміщуються по відношенню до коор динаційних осей на 500 мм в середину температурного блоку будинку. Коло ни середніх повздовжніх і поперечних рядів суміщаються осями перетинів із сіткою координаційних осей («центральна» прив’язка) (рис. 1).
На маркувальному плані цеху та АПБ' всі типи колон прив'язуються до координаційних осей і маркуються. Марка колон складається з букв і цифр, які означають: К- колона прямокутного перетину без консолей /для спирання підкранових балок; КП -- колона прямокутного перетину з консолями для спирання підкранових балок; КД - колона двох гілкова; КФ - колона фахверку; цифра -— висота колони в дециметрах:; цифра через риску - номер колони, який визначає розміри перетину колони, клас бетону, несучу здібність та на явність закладних деталей.
При наявності підкроквяних конструкцій позначка верху колон серед нього ряду приймається менше на 0,6 м, а верху консолі, відповідно, на 0,4 м, відносно цих же позначок крайніх колон.В торцях прогонів для кріплення стін передбачаються колони торцевого фахверку з кроком 6 м
Далі викреслюються стіни цеху. Конструктивне рішення, матеріал і товщина стін визначаються завданням або приймаються в залежності від кліматичного району будівництва, температурного режиму будинку і кроку колон. Виконується розбивка стін на панелі,
Положення та кількість віконних прорізів на плані приймається з ура хуванням планувального рішення, яке уточнюється після світлотехнічного розрахунку та ув'язки з розрізами. Тип вікон ув'язується з конструкцією стіни і даними світлотехнічного розрахунку. В будинках з підвищеною пожеж ною небезпекою, надмірним виділенням тепла, при мокрих режимах вироб ництва, а також в будинках І і 11 класів капітальності слід проектувати вікна з металевими рамами. В інших випадках застосовуються дерев'яні рами або склопрофіліт. Тип скління (одинарне, подвійне, потрійне) приймається в залежності від кліматичних умов району будівництва і температурного режиму цеху.
Для в'їзду автомобільного та залізничного транспорту проектую ться ворота, розташування та кількість яких ув'язується з технологічним про цесом в цехах. Для забезпечення протипожежних норм їх повинно бути не менше одного на прогін і не менше двох на будинок. Відстань між воротами по периметру будинку не повинна бути більша ніж 150 м. В більшості випад ків технологічні процеси розвиваються вздовж прогонів, тому доцільно воро та розміщувати в торцях прогонів. На планах зображується спосіб і напрям відкривання воріт, пандус та стійки залізобетонної або металевої рами воріт (рис. 2). При наявності залізничного колій указується їх ширина та при в'язка до координаційних осей.
На планах наносяться осі підкранових рейок опорних мостових і підві сних електричних кранів, які прив'язуються до координаційних осей.
Рис.2.
При висоті цеху до верху парапету більше ніж 10м передбачаються зо внішні пожежні драбини шириною 600 мм через кожні 200 м по периметру будинку, які проходять по глухим ділянкам стін.
Для забезпечення повздовжньої стійкості та жорсткості каркасного бу динку проектуються вертикальні зв'язки по колонам в середині кожного тем пературного або деформаційного блоку по кожній повздовжній осі колон. Ці зв'язки виконуються у вигляді стальних ферм з прокатних елементів хресто подібного або портального окреслення, які на плані зображуються штрих-пунктирними лініями , а на повздовжньому перетині суцільними лініями.
На плані цеху зображуються колони і стіни прибудованого АПБ, а та кож вхідні двері із зображенням напряму їх відкривання і вікна.
По зовнішньому контуру плану будинку наносяться три ланцюжки розмірів: габаритні розміри будинку по крайнім осям, відстані між координа ційними осями, розміри прорізів і стін між ними. По горизонталі зліва напра во осі нумеруються арабськими цифрами, а по вертикалі знизу вверх — ве ликими літерами українського алфавіту.
Всі колони основного промислового будинку та АПБ маркуються.
Маркувальний план фундаментів
Побудова маркувального плану фундаментів починається з нанесення координаційних осей. Потім, з урахуванням прив'язок, викреслюються фундаменти під основні та фахверкові колони і фундаментні балки, які спираю ться на бетонні стовпчики.
Типові окремо розташовані фундаменти стаканного типу з монолітного залізобетону, під колони промислового будинку, складаються з підколонника і одно-, двох- або трьохсходинкової плитної частини. Фундаменти проектую ться в шести варіантах по висоті (І, 5 м до 4,2 м з інтервалом 0,6 м). Висота сходинок плитної частини 0,3 і 0,45 м. Обріз верху підколонника розташову ється на позначці [- 0,150] м для залізобетонних колон і [- 0,700; - 1,000] м для металевих колон. Індустріалізація зведення монолітних фунда ментів досягається багатократним використанням металевих форм інвентар ної щитової опалубки. А тому всі розміри фундаментів в плані повинні бути кратними 0,3 м.
Конструктивне рішення збірних і польових фундаментів стаканного типу приводиться. На маркувальному плані фундаментів всі фундаменти маркуються: марки рядового фундаменту складається з літер і цифр: «Ф» — фундамент; «А—Д»— індекси підколонника, який має визначені розміри поперечного перетину; цифри після букв «1 — 9» — порядковий номер типорозміру пі дошви фундаменту; цифра після риски «1—6» - порядковий номер висоти фундаменту. Для фундаментів в поперечних температурних швах після інде ксу підколонника пишеться буква «Т» (температурний), а в осадочних «Д» (деформаційний). Фундаменти під спарені колони в місцях розташування осадочних швів проектуються індивідуально, а в учбовому проектуванні розміри їх підошв умовно приймаються однаковими з розмірами підошв ря дових фундаментів. При учбовому проектуванні, коли розрахунки основних конструкцій будинку і фундаментів не виконуються, розміри фундаментів приймаються конструктивно, у відповідності з данними таблиці та логічними міркуваннями (площа підошв фундаментів найбільше навантажених основ них середніх колон приймається максимальною, а найменше навантажених фахверкових колон - мінімальною).
Балки довжиною 6 м виготовляються без попереднього напруження арматури, вони маркуються великими літерами ФБ (фундаментна балка) з додаванням цифр, які вказують координаційну довжину балки і номер типо розміру. Балки довжиною 12 м мають попередньо напружену арматуру, при маркуванні до великих літер ФБ додається буква Н (напружена) та цифри ко ординаційної довжини І типорозміру балок.
Фундаментні балки спираються на бетонні стовпчики з розмірами в плані бООхЗОО мм необхідної висоти, які бетонуються на уступах фунда ментів біля стаканів .див. рис.3. В місцях розташування воріт для в'їзду транспорту про ектуються бетонні пандуси, а тому фундаментні балки не ставляться. Для стояків воротних рам проектуються набетонки.
Рис.3.
Маркувальний план конструкцій покриття
На маркувальному плані конструкцій покриття штриховими лініями зображуються несучі конструкції покриття (кроквяні та підкроквяні балки і ферми) та надбудованих ліхтарів (ліхтарні ферми і панелі), суцільними тон кими лініями — огороджуючі конструкції покриття та ліхтарів (залізобетонні ребристі плити) та парапети, штрихпунктирними — вертикальні та горизон тальні металеві зв'язки конструкцій покриття та ліхтарів. Вертикальні зв'язки устанавлюються по лінії колон між опорними стойками двох крайніх ферм кожного температурного блоку, якщо висота опорної частини ригеля попере чної рами більша ніж 900 мм і нема підкрокв'яних конструкцій. Горизонталь ні зв'язкові ферми устанавлюються на рівні нижнього поясу ферм між край німи парами ферм, які знаходяться в торцях будинку і біля деформаційних прошарків. Зв'язки по ліхтарям влаштовуються з метою об'єднання ліхтарних ферм в жорсткий просторовий блок, їх виконують у вигляді хрестоподібних металевих зв'язків: вертикальних — в площині осклення і горизонтальних — в площині покриття, які розташовують в крайніх кроках ліхтарів з обох його боків. Всі конструктивні елементи маркуються і надписуються.
Аксонометричні зображення покриттів по залізобетонним балкам та фермам приводяться.
На маркувальному плані конструкцій покриття розташовуються та прив'язуються до координаційних осей отвори під воронки внутрішнього во достоку. Водовідвід з покриття виробничих будинків проектується, як прави ло, внутрішнім із збросом атмосферної води в зливну каналізацію. Водо приймальні воронки системи внутрішнього водостоку розташовуються рів номірно по всій площі покриття на понижених ділянках вздовж кожного ряду повздовжніх координаційних осей будинку або температурних блоків. На кожній ділянці покрівлі, яка обмежена стінами або деформаційними швами, приймається не менше двох водоприймальних воронок. При площі ділянки водозбору менше 700 м2 допускається установка однієї воронки. Відстань між водоприймальними воронками не повинна перевищувати 24 м при скат них покрівлях і 48 м -— при пологих. На плані покриття необхідно указати ухил покрівлі та пожежні драбини.
Конструктивні розрізи
Поперечний розріз
На всіх маркувальних планах намічається лінія розрізу, яка повинна проходити через найбільш характерні місця, для виявлення конструкцій бу дівлі. Рекомендується суміщати поперечний розріз цеху з поперечним розрі зом прибудованого АПБ, який виконується по сходовій клітині. Побудова розрізу починається з нанесення координаційних осей, які визначають прого ни цеху та АПБ. Проводиться горизонтальна лінія рівня чистої підлоги пер шого поверху, яка умовно приймається за нульову позначку, від якої відкла даються вертикальні розміри всіх конструктивних елементів будинку.
Фундаменти під колони приймаються в залежності від типу та розмірів колон Вони викреслюються пунктирними лініями. Фундаментні балки підбираються в залежності від конструкції стін та кроку колон. Верх фундаментів розташовується на позначці [- 0,150], а верх фунда ментної балки — на позначці [- 0,030].
У прийнятому масштабі викреслюються колони, стіни, несучі та огоро джуючі конструкції покриття, підкранові балки, кріплення підвісних кранів до кроквяних конструкцій.
Необхідність влаштування ліхтарів визначається світлотехнічним роз рахунком, який виконується на практичних заняттях. Конструктивні рішення ліхтарів визначаються розмірами прогонів, в яких їх влаштовують.
Кількість ярусів вікон по висоті будинку також визначається на основі світлотехнічного розрахунку або приймається по архітектурно-конструктивним міркуванням. Низ віконних прорізів проектується на висоті 1200 мм від рівня підлоги, а верх не доводиться до низу несучих конструкцій покриття на 600 мм Конструктивні рішення стінових панелей для будинків, які опалюються приводяться. Скління по висоті на рівні підкранових балок та при високих прогонах через 7,2 м необхідно переривати стіною
При виборі профілю покриття необхідно враховувати спосіб відводу атмосферних опадів. Рекомендується проектувати внутрішній водовідвід. Зо внішній водовідвід допускається влаштовувати для будинків, які не опалюю ться, висотою до 12 м при довжині схилу до 36 м. Отвори для воронок внут рішнього водостоку зміщуються на 450 мм від координаційних осей, щоб за безпечити несучу спроможність повздовжніх ребер плит покриття, в яких знаходиться робоча арматура
Тип і конструктивне рішення підлог приймається з врахуванням при значення цеху та особливостей технологічного процесу.
Навколо будинку необхідно передбачити асфальтові вимощення ши риною не менше 1 м.
Поперечний розріз ув'язується з маркувальними планами і на ньому зображуються парапетні ділянки торцевих стін, пожежні драбини, мостові крани, підвісний транспорт та інші елементи планів, які потрапили в розріз.
На кресленнях розрізу за контуром будинку наносяться ланцюжки вер тикальних розмірів і позначок. На вертикальній лінії числових позначок на носяться позначки: спланованого будівельного майданчику, рівня підошви фундаменту, низу і верху віконних та дверних отворів і воріт, рівня карунку або парапету, рівня верху покриття, ліхтаря та пожежних драбин. На ланцю жку вертикальних розмірів наносяться розміри: глибини закладання підошви фундаментів відносно позначки спланованої ділянки, стінових панелей, ві кон, дверей та воріт, висоти ліхтаря. Всередині розрізу повинні бути розміри висот приміщень і перекриттів, а також позначки рівня підлоги, посадочної площадки крановщика, підкранової балки та головки кранової рейки, низу кроквяних та підкрокв'яних конструкцій покриття та ліхтаря.
Під розрізом наноситься ланцюжок з розмірами між координаційними осями. Вище позначки підлоги наноситься розмірна лінія, до якої прив'язую ться колони, стіни, осі підкранових та залізнодорожних колій.
Всі конструктивні елементи, які безпосередньо потрапляють в перетин, обводять жирними лініями, а їх перетин повинен мати встановлене для даного матеріалу умовне позначення. Елементи, які знаходяться поза площи ною перетину, наприклад, колони, несучі конструкції покриття та ін., наво дять тонкими лініями, а для отворів показують лише їх габарити.
Повздовжній розріз
На маркувальних планах намічаються лінії повздовжнього розрізу, який повинен пройти по самому високому прогону, або по прогону з ліхтарем, через віконні прорізи або ворота. Побудова повздовжнього розрізу ви конується в такому ж порядку, як і поперечного.
На повздовжньому розрізі викреслюються вертикальні зв'язки, які за безпечують жорсткість будинку та його конструкцій в повздовжньому на прямі. Вертикальні в'язки по колонам устанавлюються в середніх кроках ко жного температурного блоку, по фермам І ліхтарям - в торцях температурних блоків. Вертикальні зв'язки зображуються суцільними тонкими лініями.
В торцях прогонів на підкранових балках передбачаються кранові упо ри. Всі інші елементи і конструкції зображуються аналогічно попе речному розрізу.
Перетин по зовнішній стіні
Цей перетин виконується по повздовжній стіні прогону, обладнаного мостовим краном. Порядок побудови розрізу та прийняття конструктивних рішень таке ж, як і в поперечному розрізі. Але зображується детальне рішен ня фундаментного вузлу (спирання фундаментної балки на бетонний стовп чик, її утеплення, конструкція вимощення, зашпарування колони в стакані фундаменту, конструкція підлоги), кріплення до колони каркасу всіх кон структивних елементів (стінових панелей, вікон, підкранової балки, несучої конструкції покриття), віконних металевих рам, кріплення підкранової рейки, верхньої частини стіни (покрівлю, водовідвід, рішення парапету).
Конструкції перетину повинні мати всі необхідні розміри, позначки, прив'язки до координаційних осей, надписи та пояснення. Штриховка матері алів конструкцій, які потрапляють в перетин, повинна відповідати затвер дженим стандартам умовних зображень.
При великій висоті стіни і труднощах з розміщенням креслення на лис тах допускаються «вирізки» окремих ділянок стіни. При цьому фундамент ний вузол, конструкції заповнення вікон, підкранова балка, місця спирання кроквяних конструкцій на колону та верхня частина стіни зображуються на кресленнях без «вирізок».
Фасади
Фасади виконуються по розробленим планам і розрізам. З планів на фа сад переносяться всі необхідні горизонтальні розміри: загальна довжина бу динку, ширина віконних і дверних прорізів, воріт, ліхтарів. З розрізів на фа сад переносяться всі вертикальні розміри: висота будинку і його окремих елементів, віконних і дверних прорізів, воріт, ліхтарів.
При викреслюванні фасаду наносяться горизонтальні та вертикальні шви панелей, рисунок віконних рам, воріт і осклення ліхтарів, верхню час тину стіни, вимощення та інші елементи, які мають архітектурно-художнє та функціональне призначення.
На фасаді наносяться координаційні осі, які проходять в характерних місцях (крайні, в деформаційних швах, уступах в плані). Називають фасад по нумерації крайніх осей. По висоті виносяться позначки рівня землі, верху та низу вікон, верху стіни та ліхтаря,
Архітектурно-конструктивні вузли
Всі конструктивні вузли позначаються на маркувальних планах або пе ретинах, ув'язуються з основними кресленнями проекту, забезпечуються всі ма необхідними розмірами і текстовими надписами і виконуються в масшта бі, який забезпечує їх чітке та детальне зображення. Див. лист 1-4.
5. Розрахунок санітарно-побутових приміщень
Склад і обладнання санітарно-побутових приміщень приймається по таблиці 1 Додатку 1,
Гардеробні і зблоковані з ними душові, перед душові, умивальні, уби ральні та інші приміщення санітарно-побутового обслуговування, які скла дають гардеробний блок, проектуються окремо для чоловіків і жінок. Гарде робні обладнуються шафами, які закриваються, з відкидними або стаціонарними лавками. В гардеробних кількість відділень в шафах для домашнього та спеціального одягу повинна відповідати списочному складу працюючих в усіх змінах, вуличного одягу — списочному складу працюючих в двох сумі жних змінах.
Ширина відділень шаф для вуличного і домашнього одягу, в залежності від кліматичного району, приймається — 25,33 або 40 см (табл. 2 Додатку 1). Для зберігання спецодягу приймаються відділення шириною: 25 см — для одягу звичайного складу (фартухи, халати, куртки, комбінезони і т. п.); 33 см — для одягу розширеного складу (в доповнення до звичайного спецодягу — білизна, чоботи, засоби індивідуального захисту); 40 см — для громіздкого спецодягу (утеплені куртки, кожухи, валянки і т. п.). При окремому зберіган ні вуличного одягу ширину шаф для домашнього одягу приймають 25 см.
Приклад влаштування гардеробної для зберігання вуличного одягу на відкритих вішалках у вестибулі з обслуговуванням приведений. Приклад розстановки гардеробних шаф в приміщеннях різної ширини приведений. Ряди шаф бажано розташовувати перпендикулярно зовнішнім стінам так, щоб прохід між шафами відповідав розміщенню вікон них отворів. Гардеробні, як і інші санітарно-побутові приміщення, можуть і не мати природного освітлення. Відстань між рядами шаф приймається по табл. 2 Додатку 1.
Біля гардеробних розташовуються: кладові спецодягу; убиральні на 1-2 унітази, якщо загальні туалети удалені від входу в гардероб більше ніж на ЗО м; роздаточні, якщо необхідно хімічна обробка спецодягу кожної зміни; приміщення для чергового персоналу; місця для чистки взуття; сушки волосся; гоління і т. п. Нормативи для призначення розмірів цих приміщень дивись таблицю З Додатку 1.
Входи в гардеробні, які розміщуються суміжно з вестибулем, проек туються через тамбури. Розміщення входів в гардеробні і виходів з них по винно виключати зустрічні потоки працюючих, які Ідуть з роботи і на роботу. При розділених гардеробних для спеціального одягу, шляхи сполучення між гардеробною спеціального одягу і гардеробною вуличного і домашнього одя гу повинні бути: для тих, хто йде з роботи — через перед душові, а для тих, хто іде на роботу — обминаючи перед душові.
Приклади вирішення гардеробних приведені на рис. 34, 35 і 36.
Душові розміщуються суміжно з гардеробними. Біля душових проек туються перед душові для витирання тіла з; лавками. Душові обладнуються відкритими кабінами відгородженими з трьох боків. До 20 % душових кабін допускається проектувати закритими (рис. 5).
Розміри душових кабін в плані: відкритих — 0,9 х 0,9 м; закритих — 1,8 х 0,9 м:; місць для переодягання — 0,6 х 0,9 м. Ширина проходу між ряда ми кабін — 1,5 м; між рядом кабін і стіною або перегородкою — 1,2 м.
Кількість душових кабін в одному приміщення повинно бути не більше 920. Площа перед душовою приймається із розрахунку 0,7 м на одну душову сітку Душові із наскрізним проходом проектуються для виробничих процесів груп їв, 36 (рис. 5). Вхід в такі душові передбачається через тамбур, вихід — через перед душові,
Душові і перед душові не дозволяється розміщувати біля зовнішніх стін. Під душовими не рекомендується розмішувати сухі приміщення іншого при значення. Приклади планувальних рішень душових приведені.
Умивальні розміщуються суміжно з гардеробними. Допускається розміщення умивальних безпосередньо в гардеробних. Мінімальні відстані: між осями кранів — 0,85 м; між віссю крана крайнього умивальника і перегородкою — 0,45 м; між рядами умивальників — 1,8 м
Вбиральні обладнуються унітазами або напольними чашами в кабінах
розміром 1,2 х 0,8 м. Двері кабін повинні відкриватися назовні. Чоловічі уби ральні обладнуються також пісуарами в кількості, яка дорівнює кількості унітазів. Мінімальна відстань між осями пісуарів - 0,7 м. Загальна кількість пристроїв, унітазів, напольних чаш і пісуарів, Мінімально допустима ширина проходів: між рядами кабін або пісуарів — 1,5 м; між рядами кабін або пісуарів і стіною — 1,3 м. Входи в убиральні передбачаються через тамбури, в яких розміщуються умивальники, із розрахунку, один умивальник на чотири унітази, але не менше одного, і електрорушники. Біля жіночих убиралень розміщується кладова прибиральниці. Відстань від робочих місць у виробничому будинку до уби ралень не повинна перевищувати 75 м. Вхід в убиральні слід передбачати з цеху або коридорів. Приклади планувальних рішень убиралень зображені на рис. 40.
Убиральні біля адміністративних приміщень, залів зібрань, гардероб них, столових проектуються у відповідності з нормами
Кількість душових кабін, умивальників і спеціальних побутових при строїв приймається по кількості працюючих в найбільш чисельній зміні.
Курительні розміщуються на всіх виробництвах окремо від убира лень і кімнат відпочинку. Площа курительних приймається із розрахунку 0,02 м" на розрахункову кількість працюючих в найбільш чисельній зміні, але не менше 6 м2.
Напівдушові проектуються, коли виробничі процеси пов'язані із знач ними тепловими випромінюваннями, але не менше одного. В розрахунок слід приймати лише тих пра цюючих, які безпосередньо зазнають теплових випромінювань.
Пристрої питного забезпечення (питні фонтанчики, автомати з газованою водою) передбачаються на виробництвах груп 2а, 26 у відповідності з нормами приведеними в таблиці 3 Додатку І.
Приміщення для обігрівання та охолодженим проектуються при на явності відповідних несприятливих кліматичних впливів на працюючих. Площа приміщень визначається у відповідності з нормами приведеними в рис8, але не менше 12 м2.
Приміщення для обробки спецодягу та взуття (сушильня, хімчистка) проектуються біля гардеробних спецодягу у відповідності з нормами.
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора