Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Юридичний факультет
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Методичні вказівки
Предмет:
Інші
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНIСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Львiвський державний iнститут новiтнiх технологiй та управлiння iм. В. Чорновола
Юридичний факультет
Сенько М.М., Похилюк М.М., Пукало З.В.
КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕС
Методичні вказівки до семінарських завдань для студентiв базового напряму 0601 «Право»
2008р.
УДК
Кримiнальний процес. Методичнi вказiвки до семiнарських занять для студентiв базового напряму 0601 «Право», к.ю.н., доцент кафедри спеціальних юридичних дисциплін Сенько М.М., асистент кафедри загальних юридичних дисциплін Похилюк М.М., асистент кафедри спеціальних юридичних дисциплін Пукало З.В.
Львiв ЛДIНТУ iм. В.Чорновола
Курс кримiнального процесу належить до числа дисциплiн, вивчення яких є обов’язковим для фахової пiдготовки юриста. Курс читається для студентiв денного нанчання протягом 5-го i 6-го семестрiв (заочного нанчання протягом 5-го, 6-го, 7-го семестру). Завершусться курс складанням iспиту.
Укладачі:
к.ю.н., доцент кафедри спеціальних юридичних дисциплін Сенько М.М., асистент кафедри загальних юридичних дисциплін Похилюк М.М., асистент кафедри спеціальних юридичних дисциплін Пукало З.В.
Затверджено до друку на засiданнi кафедри спеціальних юридичних дисциплiн (протокол № ____ вiд « » 2008 р.).
Рекомендовано науково-методичною радою юридичного факультету як нанчальне виданая (протокол № ____ вiд « » 2008р.).
Рецензенти:
- ст.викладач кафедри спецiальних юридичних дисциплiн Лазор Я.І. (Львiвсысий державний iнституг новiтнiх технологiй та управлiння iм. В. Чорновола)
- кандидат юридичних наук, доцент Ярмол Л.В. (Львiвський державнлй iнститут новiтнiх технологiй та управлiння iм. В.Чорновола)
Відповідальний за випуск:
Завідувач лабораторії їнформаційного-законодавчого забезпечення Бломнік Е.А.
ЗМІСТ
І. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ . . . . . . . 4
ІІ. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .6
ІІІ. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 34
І. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Кримiнально-процесуальне право - це самостiйна галузь правової системи України, сукупнiсть норм, якi регулюють дiяльнiсть органiв досудового розслiдування, прокуратури i суду щодо розкригтя злочинiв, викригтя i покарання винних, а також права й обов’язки громадян, якi залучаються до сфери кримiнального процесу. Цi норми встановленi державою з метою захисту правопорядку, захисту кожної людини вiд злочинних посягань, а також для охорони прав i свобод осiб, що беруть участь у кримiнальному процесi.
Кримiнальний процес як навчальна дисциплiна будується на базi науки кримiнального процесу, кримiнально-процесуального права i практики його застосування судами, органами досудового розслiдування, прокурорами й адвокатами.
Внаслiдок винчення цiєї дисцилiни студенти повиннi засвоїти теорiю кримiнального процесу, знати Кримінально-процесуальне законодавство i практику його застосування судами, органами досудового розслiдування, прокурорами й адвокатами, познайомитися з основами кримiнального процесу зарубiжних держав, умiти правильно тлумачити i застосовувати норми КПК, самостiйно поповнювати і поглиблювати свої процесуальні знання, визначати, юридично обгрунтовувати i вiдстоювати свою позицiю, захищати права, свободи i законнi iнтереси громадян, iнтереси суспiльства i держави, тобто зробити серйозний крок до того, щоб стати освiченими i компетентними юристами.
Методичнi вказiвки для практичих занять з кримiнального процесу складенi для проведення практичних занять iз студентами денно форми нанчання юридичного факультету з курсу «Кримiнальний процесс». На заняттях студенти повиннi навчитися правильно застосовувати чинне кримнально-процесуальне законодавство до конкретних ситуацiйних завдань, шо сприятиме глибокому засвоєнню і закрiпленню ними теоретичного курсу та пiдготовдi до самостiйної практичної роботи.
Розвязання завдань з кожної теми слiд починати пiсля вивчення вiдіповiдних норм кримiнально-процесуального законодавства та iнших нормативних матерiалiв, якi стосуються певної теми, постанов Пленуму Верховного Суду України, вiдповiдного роздiлу пiдручника, рекомендованої монографiчної, спецiальної лiтератури, лекцiй. Питання для контролю та самостiйного опрацювання є необхiдною умовою винчення курсу, оскiльки зобов’язують студента особисто дос.лiдити монографiчну лiтературу, законодавство і практику його застосування.
Готуючись до практичних занять, студенти повиннi самостiйно опрацювати заданi їм питания, задачi. Ситуацiйвi схеми, закладенi у задачах запозиченi з: судової та слiдчої практики, навчально-наукової літератури а також змодельованi автором самостiйно.
Пiдготовка до практичних занять та їх проведения.
Керiвник курсу визначає план занять i дає завдання. В завдання може входити винчення кримiнальних справ, опублiкованих i неопублiкованих прикладiв з практики суду та правоохоронних органiв Студент винчає рекомендовану до кожного практичного занаття лiтературу, нормативний матерiал. На практичних заняттях студент усно викладає умови завдання i пропонує своє вирiшення. Обговорення теоретичних проблемних питань повинно випливати з вирiшеная практичних завдань.
Складання процесуальних актiв.
Винчаючи вiдповiднi теми курсу, студент повинен оволодiти навиками складання процесуальник актiв. Для цього використовуються збiрники зразкiв кримiнальо-процесуальних актiв. Змiст i якiсть складання цих актiв перевiряє викладач, який веде практичнi заняття. Протягом винчення курсу студент повинен написати такi основнi процесуальнi акти: постанову про порушення кримiнально справи, постанову про притягнення як обвинуваченого; постанову про застосування запобiжного заходу; постанову про закриття кримiнальної справи; обвинувальний висновок; постанову про призначення справи до судового розгляду; вирок, апеляцiйну скаргу. Iншi процесуальнi акти студент складає самостiйно як пiд час нанчання, так i при проходженнi нанчальної та виробничої практики.
Дiловi iгри.
З основних тем курсу на практичних заняттях та в iнший час у кожнiй академiчнiй групi проводяться дiловi iгри у виглядi виконання окремих слiдчих дiй, прийняття рiшенъ у кримiнальнiй справi, проведения нанчального судового процесу в судi першої iнстанції та апеляцiйному судi, пiдготовка і проголошення судових промов за матерiалами конкретних кримiнальних справ та iн.
Винчення практики кримiиального судочинства.
Пiд час винчення курсу студенти знайомляться з практичною дiяльнiстю судiв i правоохоронних органiв. З цiсю метою: запроваджується навчальна практика на 4-му курсi, виробнича - на 5- му, використовується робота студентiв на громадських засадах у правоохоронних органах; вiдвiдуються судовi процеси: враховується участь у вивченнi та узагальненнi практики при написаннi курсових, наукових робiт та виконаннi iндивiдуальних завдань кафедри.
ІІ. ПЛАН СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Тема: 1 Кримiнально-процесуальне законодавство.
1. Загальна характеристика джерел кримiнально - процесуального права.
2. Чинний кримiнально-процесуальний кодекс України та його структура.
3. Кримiнально-продесуальна норма.
4. Застосування кримiнально-процесуального закону за аналогiєю.
5. Чиннiсть кримiнально-процесуального закону в просторi, часi та щодо кола осіб
Нормативний матерiал та судова практика.
1. Конституцiя України (ст. 52, 55,97, гл. 18, 19).
2. Кримiнально-процесуальний кодекс України
3. Закон України ‘Про судоустрiй України” 07.02.02
4. Закон України ,,Про статус суддiв”.
5. Закон України “Про прокуратуру” вiд 5 листопада 1991 р.
6. Положения про дипломатичнi представництва та консульськi установи iноземних держав в Українi, затверджене Указом Президента України 10.06.93р. //Голос УкраГни, вiд 26 червня 1993р.
7. Положення про дилломатичне представництво України за кордоном (ст. 11), затверджене розпорядженням Президента України вiд 22 жовтня 1992 р. //ГолосУкраїни, 28 жовтня 1992.
8. Положения про торговельне представництво України за кордоном (ст. ст. 1, 3, 7). затверджене Указом Президента України вiд 17 сериня 1993 р. //Голос України, 26 серпня I99Зр.
Додаткова спецiальна література:
1. Гевко В. Кримiнально-процесуальна форма: структура та елементи. Право України. №6 2002.
2. Грошевий Ю.М. Нове у кримiнально-процесуальному законодавствi України. Харкiв. 2002.
3. Зубар В. Нацiональне кримiнально-процесуальне законодавство та Європейська конвенцiя з прав людини i основних свобод. Право України. ) №8 2004 ст.93.
4. Коваленко С.Г. Кримiнальний процес. Навчальний посiбник. Київ. 2003.
5. Лобойко Л. Методи i предмет кримiнально-процесуального права. Прокуратура. Людина. держава. №7 2004 ст.42.
6. Маляренко В.Т. Кримiнально - процесуальне законодавство України: питання становлення i розвитку. Право України. №9 2003 ст.3
7. Маляренко В. Становления i розвиток кримiнально-процесуального права на рiзних етапах iсторiї України. Право України. №8 2004 стЗ
8. Омельяненко Г. Адаптацiя кримiнально-процесуального законодавства України про судочинство у справах неповнолiтнiх до мiжнародних Мiнiмальних стандартiв. Право України. №5 2002.
9. Смирнов М. Концепцiя удосконалення iнституту взаємної правової допомоги по кримiнальних справах. Юридична Україна №4 2004 ст.56.
10. Тертишник В.М. Гарантiї iстини та захисту прав i свобод людини в кримiналъному процес. Днiпропетровськ. 2002.
11. Удалова Л. Деякi проблеми розвитку кримiнально-процесуального законодавства. Право України. №6 2002. 12. Фiлатов В.М., Солоткий С.А. Застосування норм мiжнародних договорiв i рiшень Європейського суду з прав людини у кримiнальному судочинствi. ВВСУ №7 2004 ст.32.
13. Черненко А. Норми кримiнально-процесуального права, що регламентують слiдчi дії. Прокуратура. Людина. Держава. №6 2004 ст.7 1.
ЗАДАЧІ
1. Теплохiд «Михайло Шолохов», маючи приписку Одеського порту, здiйснював круїз до Таллiна (Естонiя). Коли теплохiд знаходився в Балтiйському морi на ньому була вчинена крадiжка цiнних особистих речей у туриста Волхова. Викрадені речi були виявленi у матроса Бувалого. Капiтан теплоходу порушив кримiнальну справу, провiв дiзнання i пiсля прибуття судна в Одесу передав матерiали справи слiдчому.
Яким матерiальким i кримiнально-процесуальним законом мав керуватись капітан при порушенні кримінальної справи та проведеннi дiзнання?
Яким кримiчально-процесуальним законом слiд керуватись слiдчому i судовi при проведеннi досудового слiдства i судового розгляду справи?
2. Пiд час проваджегшя досудового слiдства в кримiнальнiй справi про обвинуваченя гр-на Петренка, виникла необхiднiсть вчинення окремих слiдчих дiй на територiї Бiлорусiї i Росiйської Федерацiї. У цьому зв’язку слiдчий склав окремi вимоги про проведення цих дiй i вислав їх у вiдповiдні слiдчi органи названих держав. При цьому вiн просив в окремих вимогах, щоб слiдчi дiї проводились за процесуальним законом (КПК) України.
Яким кримiнально-процесуальим законом мають керуватись слiдчi органи при виконаннi окремого доручення?
Чи змiниться ситуацiя у випадку, коли слiдчий, який вiв слiдство у справi Петренка, сам виїде у названi держави для проведення певних слiдчих дій?
За яких умов можливе надiслання окремих доручень в iншi держави та виконання на їх територiях слiдчих дiй слiдчими iншис держав?
3. Торговий аташе одного з iноземних посольств, разом з акредитованим журналiстом своєї держави здiйснювали туристичну поїздку по нашiй країнi. Пiд час прогулянкв в м. Києвi, перебуваючи в станi алкогольного сп’янiння, вони зустрiли громадянина однiєї з африканських держав, який навчався у Київському унiверситетi, посварилися з ним i в бiйцi, яка виникла пiсля цього, нанесли ножовi поранення останньому. Доставленi у вiддiл внутрiшнiх справ, торговий аташе i журналiст вимагали негайного, їх звiльнення, посилаючись на своє iноземне пiдданство.
Як повинен дiяти керiвник вiддiлу внутрiшнiх справ?
З’ясуйте порядок притягнення до кримiнальної вiдповiдальностi iноземців та осiб без громадянства.
Тема: 2 Принципи кримiнального процееу.
1. Поняття і значення принципiв кримiнального процесу.
2. Система i класифiкацiя принципiв,
3. Загальна характеристика окремих принципiв:
3.1. Принцип законностi та принцип рiвностi перед судом.
3.2. Принцип нацiональної мови судочинства.
3.3. Повага до гiдностi особи, невтручання в її особисте життя та право на свободу та особисту недоторканiсть.
3.4. Недоторканiсть житла.
3.5. Принцип з’ясування iстини.
3.6. Принцип забезпечення пiдозрюваному, обвивуваченому права на захист.
3.7. Презумпцiя не винуватості.
3.8. Свобода вiд самовикриття, викриття членiв сiм’ї та близьких родичiв тааємниця листування, телефонних розмов та телеграфної кореспонденцiї.
3.9. Здiйсненяя правосуддя виключно судом.
3.10. Змагальнiсть судового розгляду.
3.11. Вiльна оцiнка, доказiв та безпосереднiсть .дослiдження доказiв.
Нормативний матеріал та судова практика.
1. Конституцiя України вiд 28 червня 1996 року
2. Європейська конвенцiя про захист прав людини i основних свобод вiд 4 листопада 1950 року.
3. Кримiнально-процесуальнiiй кодекс Украiни.
4. Постанова Пленуму Верховного Суду України вiд 12 квiтня 1996 року 4 ”Про застосування законодавства, що забезпечує незалежнiсть суддiв”.
5. Постанова Пленуму Верховного Суду Украни вiд 1 листопада 1996 року №9 ,,Про застосування Конституцi України при здiйсненнi правосуддя”
6. Постанова Пленуму Верховного Суду України вiд 30 транвя 1997 року №7”Про посилення судового захисту прав та свобод людини та громадянина.”
Додаткова спецiальна лiтература:
1) Аленiн Ю., Гурдi Ю. Публiчна природа гарантiй прав особи у кримiнальному процесi. Право України №4 2003 ст.30.
2) Баранник Р. Зв’язок права особи на свободу вiд самовикриття, викриття членiв сiм’ї чи близьких родичiв з деякими принципами кримiнального процесу. Право Украгни №7 2003 ст.39.
3) Грошевий Ю .М. Нове у кримiнально-процесуальному законодавствi України.-Х.2002.
4) Гриненко А.В., Кожевников Г.К., Шумилин С.Ф. Принцип презумпцiї невинуватостi i його реалiзацiя на досудовому слiдствi. — Х., 1997.
5) Зубар В. Нацiональне кримiнально-процесуальне законодавство та Європейська конвенцiя з прав людини і основних свобод. Право України. №8 2004 ст.93.
6) Коваленко С.Г. Кримiнальний процес України. Нанчальний посiбник. Київ. 2003.
7) Лобойко Л. Методи i предмет кримiнально-процесуального права. Прокуратура.Людина. Держава. №7 2004 ст,42.
8) Маляренко В.Т. Кримiнально-процесуальне законодавство України: питания становления i розвитку. Право України. №9 2003 ст.3
9) Маляренко В.Т. Про публiчнiсть i диспозитивнiсть у кримiнальному судочинствi України та їх значення. ВВС України №7 2004 ст.2.
10) Нiколаєв О. Роль суду в забезпеченнi прав та законних iнтересiв обвинуваченого на досудовому слiдствi. Право України №3 2001 ст.64.
11) Прилуцький П. Поняття i види iстини в кримiнальному судочинствi. Право України №6 2003 ст.12.
12) Рогатюк І. Обвинувачення та принцип презумпцiї не винуватостi при провадженнi досудового слiдства Право України №10 2001 ст.44
Питання для самоконтролю.
а. Як класифiкуються принципи кримiнального процесу?
b. Якi принципи кримiнального судочинства закрiпленi в Конституцiї України?
с. Якi ви знаєте органiзацiйнi принципи судочинства?
d. Чи знає кримiнальний процес обмеження принципу публiчностi?
е. В яких випадках принцип гласностi судочинства обмежуться?
.Яка формула презумпцiї не винуватостi обвинуваченого?
g. Що означає право на захист вiд обвивувачення?
h. Якi органи здiйснюючi правосуддя в кримiнальнiй справi України?
i. Що означає встановлення об’єктивної iстини?
ЗАДАЧІ
1. Ознайомившись iз матерiалами закiнченого досудового слiдства, обвинувачений Малишев заявив клопотання про захист його iнтересiв у судi адвокатом, що було зафiксовало в протоколi ознайомлення з матерiалами справи. Мiсъкий суд пiд час вирiшення питання про вiдання обвивуваченого до суду призначив справу до слухання без участi захисника. У судовому засiданнi пiдсудний клопотань про участь захисника бiльше не заявляв, i суд це питання не обговорював. В апеляцiйнiй скарзi засуджений виклав усi цi обставини.
Оцiнiть їх пiд кутом зору суду апеляційної iнстанцiї та запропонуйте рiшення.
2. Апеляцiйний суд, переглядаючи справу щодо 1б-рiчних Петрова та Угрюмова, засудженик за вчинення злiсного хулiганства i згвалтувавня, дiйшов висновку, що мiський суд всебiчно, об’єктивно i повно розглявув цю справу в закритому судовому засiданнi. Водночас вiн не виявив у справi постанови суддi про необхiднiсть розгляду справи в закритому судовому засiданнi.
Яке рішення має винести в зв‘язку з цим суд апеляцiйної iнстанії?
З. Неповнолiтня Калiнiна, що потерпiла вiд злочину, на моменти розгляду справи в судi виїхала з мiста i проживала у Владивостоку у своєї матерi.
Як забезпечити прибуття потерпiлої на судове засiданнi?
4. Пiд час апеляцiйного розгляду кримiнальної справи судова колегiя дiйшла висновку, що вирок Виноградiвського міського суду слiд скасувати, а справу повернути на новий розгляд. Пiдставою для цього були такi обставини: З матерiалiв справи вбачається, що засуджений Гофiнгер є угорцем за нацiональнiстю i українською та росiйською мовами володiє недосконало. Копiя обвинувального висновку була йому вручена на росiйськiй мовi. В справi є письмове клопотання засудженого, яким вiн просив суд щоб захист його iнтересiв бупо доручено адвокату Грицi. який досконало володiє угорською мовою. Суд, вiдмовивши в задоволенні клопотання засудженому, лише через три днi призначив захисником адвоката Дудку. Останнiй угорську мову знав недосконало i коли засудженому стало це вiдомо, вiн вiдмовився вiд показiв у суді i вiд захисника
Чи були допущенi порушення принципiв кримінального процесу на досудовому слiдствi?
Чи були порушенi принципи кримiнаьного процесу в судi?
Чи правильно вчинив апеляцiйний суд?
5. Розглядаючи кримiнальну справу Буряка за ч.2 ст,296 КК України, суд встановив, що пiдсудний вчинив злочин в день 18- рiччя. Оскiльки пiдсудний захисника не мав, то суд викликав адвоката юридичної консультацiї i запропонував йому взяти захист пiдсудного. Однак Буряк категорично відмовився, спочатку усно, а потiм в письмовiй заявi, вiд захисника. Вiн заявив, що захист буде здiйснювати сам i сторонньої допомоги не потребує. Суд задовольнив клопотання пiдсудного.
В чому полягає суть принципу забепечення о6винувачевому права на захист?
Чи правильно вчинв суд, задовольнивши клопотання підсудного?
Чи змiнилась б ситуація, коли б підсудний мав 25 рохiв?
6. З’ясувавши думку учасникiв процесу, суд винiс ухвалу такого змiсту:
,,Беручи до уваги, що всi свiдки, якi не з’явилися в суд, допитанi на досудовому слiдствi, покази є в справi i їх можна зачитати в судовому засiданнi, а також те, що причина неявки свiдкiв є поважною, суд вважає можливим продовжувати розгляд справи”. Суд розглянув справу і винiс обвинувальний вирок.
Чи допустив суд порушення принципів кримiнального процесу?
Якщо так, то яких?
7. Пiсля передачi до суду справи за обвинуваченням iнженера заводу художнього скла Маринченка у крадiжцi, слiдчий виступив перед колективом, де працював обвинувачений, з iнформацiєю у справi, гнiвно засудшшiи дiї Маринченка, у вчиненi яких його нiбито повнiстю викрито зiбраними ним, слiдчим, доказами.
Оцiнтiь дії слiдчого.
8. Вироком мiського суду Пушнова було визнано винним у грабежi, пiд час учинения якого його затримали працiвникк мiлiцiї. У стадiї досудового слiдства Пушнов заявляв, що він психічно хворий i тому просить направити його на обстеження до лiкарiв-психiатрiв. Слiдчий вiдмовив йому як у цьому клопотаннi, так i в клопотаннi про приєднання до справи документiв про стан його здоров’я. Судом було призначено судово-психiатричну експертизу. Експерти встановили і зазначили про це у висновку, що Пушнов страждає на органiчне ураження центральної нервової системи з емоцiйновольовою нестiйкiстю. Захисник у справi брав участь з моменту закiнчення досудового слiдства.
Оцiнiть вирок суду.
9. Вироком мiського суду Трутня було засуджено за крадiжку. Суд установив, що Трутень, працюючи бригадиром пастухiв, викрав 52 вiвцi. Трутень — неграмотний, українською мовою, якою велося судочинство, володiє погано. На слiдствi адвокат i перекладач участi не брали. Як видно з матерiалiв розслiдування, вiн знайомився з матерiалами справи (247 аркушiв) протягом 50 хвилин, але протокол ознайомлення з матерiалами пiдписати вiдмовився, не назвавши причин вiдмови. У постановi суддi на попередньому розглядi питання про участь захисника у судовому засiданнi не вирiшувалосъ. Суд розглядав справу за участю прокурора, без захисника. Як записано в протоколi судового засiдання, пiдсудний вiдмовився вiд захисника.
Оцiнiть дії та рiшення слiдчого, суду першої iнстанцiй.
10.13 червня 2004 року близько 20-ї години Галан з хулiганських спонукань побив Азарова П.. Того ж дня, близько 21-ї години, Азаров П. спiльно з братом, перебуваючи в нетверезому станi, побили Галана, заподiявши йому легкi тiлеснi ушкодження. Пiд час розгляду справи за обвинуваченням Галана захист здiйснював адвокат Марченко, потерпiлим у справi був Азаров П.. Коли ж розглядалася справа за обвинуваченням братiв Азарових, той же адвокат захищав Азарова К., а його колишнiй пiдзахисний Галан виступав як потерпiлий.
Які порушення кримiнально-процеоуального закону було допущено пiд час розгляду цих справ.
Тема: 3 Суб’єкти кримiнально-процесуальної дiяльностi.
Перше заняття
1. Суд i його повноваження у кримiнальному процесi. Законний склад суду.
2. Прокурор i його повноваження у кримiнальному процесi.
3. Слiдчий як орган досудового слiдства. Його повноваження, Начальник слiдчого вiддiлу.
4. Органи дiзнання, їх завдання i повноваження. Особа яка провадить дiзнання (дiзнавач).
5. Пiдстави та порядок вiдводу i самовiдводу осiб, якi ведуть процес.
Друге заняття
1 Підозрюваний. Його права та обов’язки.
2. Обвинувачений. Иого права та обов’язки.
3. Захисник. Його права та обов’язки
4. Потерпiлий. Його права та обов’язки.
5. Цивiльний позивач i цивiльний вiдповiдач, їхнi права та обовязки.
б. Представники потерпiлого, цивiльного позивача i цивiльного вiдповiдача, Їх права та обов’язки.
Нормативний матерiал та судова практика.
1) Постанова Пленуму Верховного Суду вiд 30 травня 1997 року №7 Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина.
2) Постанова Пленуму Верховного Суду вiд 31 березня 1989 року №3 Про практику застосування судами України законодавства про вiдшкодування матерiальної шкоди. заподіяної злочином, i стягнення безпiдставно нажитого майна.
3) Постанова Пленуму Верховного Суду вiд 7 липня 1995 року №11 Про вiдшкодування витрат на стацiонарне лiкування особи, яка потерпiла вiд злочину, та судових витрат.
Додаткова спеціальна література:
1) Алейников Г.1. Тактика захисту при перешкоджаннi органiв досудового слiдства в допуску захисника до ведения справи. Адвокат №8 2004 ст.11
2) Аленiн Ю., Гурдi Ю. Публiчна природа гарантiй прав особи у кримiнальному процесi. Право України №4 2003 ст.30.
3) Брынцев В. Д. Судебная власть (правосудне): пути реформирования в Украине. Х., 1998.
4) Грошевий Ю.М. Нове у кримiнально-процесуальному законодавствi України.-Х.2002.
5) Варфоломевва Т, В. Защита в уголовном судопроизводстве. — К., 1998.
б) Гошовський М. І.. Кучинська О. П. Потерпілий в кримiнальному процесi України.—К., 1997.
7) Зубар В. Нацiональне кримiнально-процесуальне законодавство та Європейська конвенцiя з прав людини i основних свобод. Право України. 8 2004 ст.93.
8) Костiна Л. Участь перекладача у кримiнальному судочинствi. Право України. №8 2003 ст.106.
9) Кокорев Л. Д. Подсудимый в советском уголовном процессе. — Воронеж, 1973.
10) Нор В. Т. Защита имущественных прав в уголовном судопроизводстве. —К., 1989.
11) Новицький І. Цивiльний позов у кримiнальнiй справi. Право України. №1 2003 ст.127.
12) Нiколаєв О. Роль суду в забезпеченнi прав та законних iнтересiв обвинуваченого на досудовому слiдствi. Право України №3 2001 ст.64.
13) Озерська А. Правовi гарантiї обвинуваченого та шляхи їх вдосконалення у кримiнальному процесi. Право України. №8 2004 ст.36
14) Пiвненко Л. Щодо системи гарантiй забезнечення слiдчої дiяльностi. Прокуратура. Людина.Держава. №7 2004 ст.100.
15) Присяжнюк Т. Про практику застосування судами законодавства, яким передбаченi права потерпiлих у кримінальному судочинствi. Право України. №8 2004 ст.60.
16) Прилуцький П. Роль i мiсце учасникiв кримiналъного судочинства при встановленнi iстини у справi. Право України №10 2003 ст.3 б.
17) Сухонос В. Щодо становлення органiв обвинувачення. Право України №5 2001 ст.118.
18) Удалова Л. Iмунiтет у кримiнальному процесi України. Право України. №7 2003 ст.77.
19) Фiлiн Д. Процесуальне становище особи, щодо якого порушено кримiнальиу справу. Право України. №7 2003 ст.93.
ЗАДАЧІ
До занняття першого
1. Вироком мiського суду Онуфрiєнка було засуджено до двох рокiв позбавлення волi. Судова колегiя у кримiнальних справах апеляцiйного суду, переглядаючи справу, встановила, що в судi першої iнстанцй справа розглядалася суддею, рiдну сестру якого було допитано на досудовому слiдствi та в судовому засiданнi як свiдка, показання якого мають важливе значення для вирiшення питания про наявнiсть у дiях Онуфрiєнка складу злочину.
Вважаючи, що за таких обставин цей суддя не мав права брати участь у розглядi цiєї справи, судова колегiя вирок скасувала i справу повернула на новий судовий розгляд.
Чи були для цього законні пiдстави? Вiдповiдь обгруногуйте.
2. Вироком мiського суду Носка засуджено за те, що, керуючи особистим автомобiлем ВАЗ-21011”, вiн перевищив швидкiсть у населеному пунктi, виїхав на смугу зустрiчного руху i внаслiдок цього зiткнувся з автомобiлем “ГАЗ-52”. При цьому пасажирам автомобiля “ВАЗ” Зiнченку i Терену було заподiяно легкi тiлеснi ушкодження з короткочасним розладом здоров’я, а авто пiдприємству № 2103, якому належить автомобiль “ГАЗ-52”, — матеріальну шкоду в розмiрi 240 грн. Переглядаючи справу в апеляцiйному порядку, судова колегiя встановила таке. Пiд час судового розгляду справи захисник Носка заявив клопотання про повернення справи на додаткове розслiдування у зв’язку з тим, що органи слiдства не перевiрили версiю про те, що й водiй автомобiля “ГАЗ-52” Курiнний допустив порушення Правил дорожнього руху. Суддя вiдмовив у задоволеннi клопотання i в постановi зазначив, що на пiдставi аналiзу матерiалiв справи вважає, що в дiях Курiнного немае складу злочину, оскiльки в дорожньо-транспортнiй подiї повнiстю винен Носко. Судова колегiя вирок мiсъкого суду скасувала i справу повернула на новий судовий розгляд.
Чи були для цього законнi пiдстави ? Вiдповiдь обгрунтуйте.
3. у судовому засiдаянi обвинуваченi у згвалтуваннi Хаймая i Петухов, заявили вiдвiд державному обвинувачевi — прокурору Костишину. У своєму клопотаннi вони зазначили, що заявляють вiдвiд прокурору тому, що вiн у процесi досудового слiдства погрожував “засадити їх надовго в тюрму”. Суд задовольнив клопотаняя пiдсудних і винiс ухвалу про вiдвiд прокурора. Але через п’ять днiв у судовому засiданнi в цiй самiй справi знову взяв участь той самий прокурор, щодо якого пiдсуднi та їхнi захисники знову заявили вiдвiд, виклавши тi самi мотиви. Суд вiдхилив клопотання як необгрунтоване, взявши до уваги також пояснення прокурора про те, що на той час нiхто з працiвникiв прокуратури не мiг його замiнити. Засудженi Хайман i Петухов та їхнi захисники звернулися до апеляцiйного суду з скаргами, у яких виклали зазначенi обставини.
Чи були законні пiдстави для відводу прокурора?
Яке рiшечня має винести апеляцiйна iнстанцiя за скаргами зауджених та їхнiх захисникiв?
4. Мiським судом пiд головуванням Кохана було винесено обвинувальний вирок щодо Савiна. Пiсля скасування цього вироку, додаткового розслiдування справи, повторного розгляду її в мiському судi вона розглядалася в апеляцiйному порядку судовою колегiею у кримiнальних справах апеляцiйного суду, у складi якої був і суддя Кохан, обраний на той час до складу апеляцiйяого суду. Вирок було залишено без змiн.
Чи може бути ця обставина пiдставою для скасуваняя ухвали суду апеляцiйноi iнстанцій якою вирок залишено без змiн?
5. Апеляцiйний суд, переглядаючи справу про злiсне хулiгаяство Сидорова та Безпалого, встановив, що державне обвинуваченяя в судi першо iнстанції пiдтримувала помiчник прокурора району Борисова, яка є рiдною сестрою старiлого слiдчого райвiддiлу внутрiшнiх справ Москаленка, що проводив розслiдуваяня по справi.
Яке рiшення має винести апеляцййяий суд, на якiй пiдста
6. Степаяенко впродовж тривалого часу працював слiдчим прокуратури району. 26 квiтня 2004 р. його призначили прокурором району. Чотири кримiнальнi справи, що були у його провадженнi, передали для завершения розслiдування iншому слiдчому прокуратури.
Чи мае право прокурор району Степаненко пiдтримувати у цга справса державне обвинувачення в судi?
До заняття другого:
7. Обвинувачений Годунов заявив вiдвiд слiдчому райвiддiлу внутрiшнiх справ Кривоножку на тiй пiдставi, що той, працюючи раніше оперуповноваженим карного роэшуку, проводив у цiй же справi дiзнання.
Хто i як повинен вирiшити питанкя про вiдвiд?
8. Досудове слiдство у справi Баранюка проводив слiдчий прокуратури Шорохов. Вiн же виступив у судовому засiданнi пiд час розгляду цієї справи як державний обвинувач, де iменувався прокурором. Пiсля скасування вироку суду i направления справи на додаткове розслiдування у зв’язку з неповнотою досудового слiдства Шорохов знову розслiдував цю справу.
Чи не суперечить положенням закону така дiяльнiсть слiдчого Шорохова?
9. Розслiдування у справi про розбiйний напад з моменту її порушенкя проводив слiдчий слiдчого вiддiлення РВВС Уваров. З серпня 2003 р. справу з обвинувальним висновком було подано до суду. Пiд час розгляду мiським судом цiєї справи в судовому засiданнi у зв’язку зi змiною показання потерпiлими та iншими особами було викликано i допитано як свiдка слiдчого Уварова, який стверджував, що показання допитуваних осiб записував до протоколу з їхнiх слiв, перекручень не допускав. Пiсля закiнчення судового розгляду, дiйшовши висновку, що обставини справи дослiдженi не повно, суд повернув справу на додаткове розслiдувангiя. Пiсля надходження справи до райвiддiлу її знову прийняв до свого провадження слiдчий Уваров, який провiв додаткове розслiдування i подан справу до суду через прокурора. Суд винiс щодо пiдсудних обвинувальний вирок. На пiдтвердження їхньої винностi вiн у вироку послався й на показания слiдчого Уварова, якi той дав пiд час допиту в судi як свiдок. Якi порушення кримінально-процесуального закону було допущено в цiй справі? Якi наслiдки вони мають тягнути за собою?
10. Виїхавши для проведення вiдтворення обстановки та обставин подій у справi про злочин, слiдчий став очевидцем вчинення особливо злiсного хулiганства.
Чи може вiн порушити кримiнальну справу за ознаками цього злочину i провести невiдкладнi, а можл ино, i всі iшіi необхiдні слідчі дії?
11. Пiд час проведення допиту обвивувачений Горiхович раптово напавна слiдчого, кiлькома ударами збив його з нiг i заподiяв легкi тiлеснi ушкодження з короткочасним розладом здоров’я.
Чи може ця справа залицiатися далi в провадженнi цього слiдчого ?
Вiдповiдь обтрунтуйте.
12. Вироком районного суду Боженара Д. було засуджено до 13 рокiв позбавлення волi. Переглядаючи справу в касацiйному порядку, встановлено, що постановою суддi для участi в судовому засiданнi в цiй справi були допущенi як захисники Боженар Л. i Боженар І. — батько i брат засудженого, яких, як видно з матерiалiв справи, пiд час досудового слiдства допитували як свiдкiв щодо обставин злочину та обставин, котрi характеризують особу Боженара Д. Касацiйний суд скасував постанову суддi, а вирок залишив без змiн.
Чи можуть близькi родичi пiдсудного бути його захисниками у справi? Чи були пiдстави для скасування постанови суддi?
13. Терещенко, якого звинувачували в умисному вбивствi своєї матерi, вчиненому з особливою жорстокiстю, пiд час попереднього слiдства двiчi подавав на iм’я прокурора заяву, в якiй вiдмовлявся вiд послуг адвоката i повiдомляв, що захисник йому не потрiбен нi на стадії предявлення обвинувачення, нi пiд час ознайомлення з матерiалами справи. Йшлося про адвоката, угоду з яким уклали родичi обвинуваченого. Слiдчий своєю постановою прийняв вiдмову Терещенка вiд захисника.
Оцiнiть законність рішення слiдчого.
14. Мiський суд звільнив своєю ухвалою адвоката Закрасняного від захисту пiдсудного Тимлюкова, обвинуваченого у вчиненнi крадiжки, за клопотанням самого адвоката, який заявив про те, що пiдсудний не бажає мати захисника. Суд звертався до пiдсудного з пропозицiєю висловити своє ставлення до клопотання адвоката, проте той вiдмовився це зробити. Розгляд справи було продовжено i винесено вирок.
Оцiнiть дії та рiшення суду.
15. Обвинувачений Лисевич пiд час чергового побачення з адвокатом Сусловим повiдомив йому, що крiм злочинiв, указаних у постановi про притягнення його як обвинуваченого, вiн учинив ще й згвалтування малолiтньої, яка внаслiдок насильницьких дiй померла. Адвокат подiлився цiєю iнформацiєю зi своїми колегами-адвокатами. Через певний час слiдчий виюiикав Суслова i запропонував йому дати як свiдку показання про iншi злочини Лисевича.
Чи зобов’ язаний адвокат Суслов давати показання з цього приводу: а) зараз; б) пiсля виконанчя доручення із захисту Лисевича?
Тема: 4 Доказування i докази в кримiнальному процесi.
Перше заняття
1 Поняття доказу i джерел доказiв.
2. Належнiсть i допустимiсть доказiв та їхнiх джерел.
3. Предмет доказування в кримiнальнiй справi.
4. Процес доказування в кримiнальнiй справi. Обов’язок доказування.
5.Класифiкацiя доказiв та їхнiх джерел.
Друге зяняття
1. Показання свiдкiв.
2. Показания потерпiлого.
3. Показания пiдозрюваного.
4. Показания обвинуваченого.
5. Речовi докази.
6. Висновок експерта.
7. Протоколи слiдчих i судових дiй.
8. Інші документи.
Нормативний матерiал та судова практика.
1. Кримiнально процесуальний кодекс України.
2. Постанова Пленуму Верховного Суду вiд 30 травня 1997 року №7 Про посилення судового захисту прав та свобод людини i громадянина.
3. Постанова Пленуму Верховного Суду вiд 30 травня 1997 року №8 Про судову експертизу в кримiнальних і цивiльних справах.
Додаткова спеціальна література:
1. Бочаров Д. Про мiсце доказового права у системi права. Право України №2 2003 ст.30.
2. Баранник Р. Свобода особи вiд самовикриття та викриття близьких родичiв у кримiнальному процесi. Право України. №6 2002.
3. Бараяник Р. Зв’язок права особи на свободу вiд самовикриття, викриття членiв сiм’ї чи близьких родичiв з деякими принципами кримнального процесу. Право України №7 2003 ст.39.
4. Гловацький I.Ю. дiяльнiсть адвоката-захисника у кримiнальному процесi. Київ. 2003.
5. Грошевий Ю.М. Нове у кримiнально-процесуальному законодавствi України. Харкiв. 2002.
6. Iщенко В. Принцип допустимостi і достатностi засобiв кримiнально-процесуального доказування. Право України. №7 2003 ст.90.
7. Iщенко В. Способи збирання доказiв у кримiнальному процесi України. Право України. №10 2000.
8. Коваленко Є.Г. Кримiнальний процес. Навчальний посiбник. Київ. 2003.
9. Костiн М. доказування винностi обвинуваченого у вчиненнi злочину: окремi питания. Право України. №6 2003 ст.74.
10. Костiн М. Поняпя ,,доказування” у кримiнальному процесi України. Право України. №1 2004 ст.143.
11. Левицький О. Iнститут Допустимостi доказiв i появи незаконного фiзичного насильства в кримiнальному процесi. Право України. 10 2000
12. Марiтчак ТМ. Проблеми визначення обсягу доказiв, що пiдлягають дослiдженню. ВВС України №5 2004 ст.40
13. Приймаченко Д. доказове значення пояснения особи, яка притягається до Вiдповiдальностi. Право України №5 2001 ст.53.
14. Савонюк Р. Кримiнально-процесуальна фугiкцiя та її змiст у дiяльностi слiдчого як суб’єкта доказування. Право України №2 2001 ст.69.
15. Сiвочек С. Аналiз понятгя доказу в кримінальному процесi України. Право України №9 2001 ст.76.
16. Сiвочек С. Теорiя iнформацiї i поняття доказу в кримiнальному процесi України. Право України №12 2001 ст.114.
17. Стахiвський С.М. Показання свiдка як джерело доказiв у кримiнальному процесi. Київ.2002
18. Степанов О. Допустимiсть доказiв за кримнально-процесуальним законодавством України. Право України. №11 2002
19. Тертигцник В.М. Гарантiї iстини та захисту прав i свобод людини в кримiнальному процесi. Днiпропетровсък. 2002.
20. Удалова Л. Iмунiтет у кримiнальному процесi України. Право України. №7 2003 ст.77.
21. Удовенко Ж. Забезпечення процесу доказування на досудовому слiдствi: окремi проблеми. Право України. №5 2002
22. Ячина А., Цимбал М. Призначення судово-психологiчної експертизи при розслiдуваннi справ. Право України №1 2001 ст.50
ЗАДАЧІ
До заняття першого:
1. В нiч з 1 на 2 сiчня в селi Великi Глiбовичi Перемишлянського району було пограбовано магазин. Ранком на мiсце подiї виїхали працiвники райвiддiлу внутрiшнiх справ. У результатi проведеного розслiдування обвинувачення у вчиненнi крадiжки було пред’явлено мешканцю села Грицi. В кримiнальнiй справi були такi матерали: 1. Рапорт дiльничного iнспектора райвiддiлу внутрiшнiх справ, в якому вказувалося: ,,Вiдразу пiсля вчинення крадiжки у магазинi пiдозра впала на Гриць, який в минулому був два рази засуджений за крадiжку i фактично є єдиною пiдозрюваною особою в селi. В селi вiдразу пiшли чутки про те, що хтось бачив ак Гриць ховав вкраденi речi у лiсi.” 2. Анонiмний лист, в якому вказувалося, що крадiжку вчинив Гриць. Автор листа стверджував, що сам бачив, як Гриць нiс вкраденi речi до лiсу. 3. Покази свiдка Барковика, де стверджувалося, що свiдок, проходячи пiзно ввечерi повз магазин, бачив бiля нього Гриць. Прикуривши у Гриць, Барковик запитав у нього. чого вiн тут стоть, на що Гриць сердито вiдповiв: ,,дiло є, той стою.”
4. Протокол, в якому вказувалося що службово-розшуковий пес взяв слiд i вiв у напрямку будинку, де проживає Гриць. Проте, згодом слiд був ним втрачений, але коли Гриця пiдвели до пса, то останнiй почав на нього гавкати.
5. Фотографiя, на якiй знято Момент, коли службово-розшуковий пес гавкає на Гриця. 6.Покази Гриця, в яких вiн категорично заперечує свою причетнiсть до злочину.
Якими властивостями повинна бути надiлена iнформацiя, щоб її можна було використати як доказ в кримінальнiй справi?
Проанаiзуйте в описанiй ситуацiї джерела вiдомостей про факти i з’ясуйте можливiсть використання як доказiв?
Яке значення для доказування має iнформацiя, отримана шляхом проведення оперативно-розшукових дiй органiв дiзнання?
2. Старший слiдчий прокуратури областi Карасик пiсля проведення всiх можливих, на його думку, слiдчих дiй у справi про умисне вбивство з особливою жорстокiстю громадянина Колесенка В., винiс постанову про зупинення попереднього Слiдства у зв’язку з невстановленням особи, яка вчинила злочин. Рiдний брат загиблого — Косенко М., юрисконсульт одного з пiдприємств, який ще донедавна працював старшим слiдчим прокуратури сусiдньо областi, вз’явся самотужки розслiдувати цей тяжкий злочин. Ще маючи при собi службове посвiдчення старшого слiдчого, вiн звично провiв допити кiлькох свiдкiв, очнi ставки та iншi слiдчi дiї i в такий спосiб зiбрав достатню iнформацiю про причетнiсть до вбивства свого брата якогось Яцика. Всi зiбранi та складенi ним документи Косенко М. разом зi своїм поясненням про напрямок своїх пошукiв убивцi передав прокуроровi областi.
Оцiнiть доказове значення поданих Косенком М документiв. Що мєе чинити прокурор у цiй ситуації? Що змiнилося б у вiдповiдi, якби Косенко М iще пра цював на час пошукiв особи, винної у вбивствi його брата, у прокуратурi сусiдньої областi?
3. Посаду було засуджено апеляцiйним судом за згвалтування 13 серпня 2000 р. 10-рiчної дiвчини Лесi К. Як видно з матерiалiв справи, 13 серпня потерпiлу доставили в лiкарню мати, яка заявила медичним працiвникам про згвалтування її дочки невiдомим. На допитах на попередньому слiдствi та в судi Леся показала, що згвалтував її невiдомий чоловiк. високий на зрiст, який мав на лiвiй щоцi невеличку родимку. На ньому були, за її словами, сiра з голубою смужкою сорочка, коричневi черевики. На головi у нъого було кепi чорного кольору, а на руцi — годинник з ...
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора