Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2004
Тип роботи:
Методичні вказівки
Предмет:
Інформаційні технології
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ІНФОРМАЦІЙНИХ
ТЕХНОЛОГІЙ ТА УПРАВЛІННЯ
Кафедра спеціальних юридичних дисциплін
ФІНАНСОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ
Укладач: Зубрицька О.Ю.
Методичні вказівки до семінарських занять для студентів базового напряму 0601 «Право»
Львів – 2004
УДК 347.73 (477) (075.8)
ББК 67.9 (4УКР) 302 я73
Фінансове право. Методичні вказівки до семінарських занять студентів базового напрямку 0601 «Право» / Укладач Зубрицька О.Ю. , - Львів: ЗІІТУ, 2004. - с.
Пропоновані методичні вказівки підготовлено відповідно до програми та навчального плану (робочого) з курсу «Фінансове право України».
Методичні рекомендації до семінарських занять призначені для студентів денної та заочної форм навчання, які навчаються за спеціальністю «Правознавство» та опановують фінансове право, для студентів (слухачів) неюридичних вузів, які вивчають основи фінансового права або основи правознавства. Метою підготовки та впорядкування даного випуску є полегшення процесу вивчення курсу «Фінансове право України» вцілому та допомога у підготовці семінарських занять зокрема.
Однак слід враховувати, що за допомогою пропонованих методичних рекомендацій неможливо детально відобразити чинну систему нормативних актів, яка перебу ває у постійному розвитку, тому студенти й самі повинні стежити за роз витком і оновленням фінансового законодавства; слідкувати за новими виданнями, періодикою.
Укладач :
викладач кафедри спеціальних юридичних дисциплін Зубрицька О.Ю.
Затверджено до друку на засіданні кафедри загальних юридичних дисциплін (протокол №_____ від _______._____________________ 2004 р.).
Рекомендовано науково методичною радою юридичного факультету як навчальне видання (протокол №_____ від _______.________________ 2004 р.).
Рецензенти:
декан юридичного факультету ЗІІТУ Ярмол Л.В., кандидат юридичних наук;
викладач фінансового права Коледжу при ЗІІТУ Коцюруба О.О.
Відповідальний за випуск: асистент кафедри спеціальних юридичних дисциплін Рянкель С.І.
Тема 1.Правові засади фінансової діяльності держави.
(2 год.)
Поняття, суть і зміст фінансів, їх функції.
Фінансова система України та її склад.
Поняття, природа, зміст, методи та форми фінансової діяльності Української держави.
Фінансове управління. Система і правове положення державних органів, які здійснюють фінансову діяльність.
Методичні рекомендації.
Фінансове право - це галузь права, яка регулює економічні, а саме фінан сові відносини. Тому для розуміння природи й особливостей цієї галузі права необхідно мати чітке уявлення про те, що таке фінанси.
Студенти повинні розуміти, що фінанси - це економічна категорія, яка вира жає реально існуючі суспільні відносини - фінансові відносини. Саме тому по няття «фінанси» і «фінансові відносини» у науці прийнято вважати ідентичними.
Розглядаючи питання про сутність фінансів, студентам необхідно уяснити, що фінанси - це не всі грошові відносини у суспільстві, а лише їх частина, а саме ті, які пов'язані зі створенням, розподілом і використанням фондів кош тів держави, її територіальних утворень, а також підприємств і організацій, необхідних для забезпечення розширеного відтворення і соціальних потреб, у процесі яких відбувається розподіл і перерозподіл сукупного суспільного продукту та контроль за задоволенням суспільних потреб.
Студентам слід знати зміст розподільчої, контрольної функцій фінансів, визначення державних фінансів як системи грошових відносин, за допомогою яких мобілізуються, розподіляються та використовуються централізовані та децентралізовані фонди коштів держави. Пам'ятати, що державні фінанси охоплюють: державний бюджет, централізовані та децентралізовані фонди коштів, фінанси підприємств і організацій державної та комунальної форм власності, державний кредит, державне особисте і майнове страхування. Особливу увагу рекомендується звернути на відмінність між державними та приватними фінансами, адже державні фінанси на відміну від приватних: а) визначаються рішеннями держави і діями публічної влади; б) можуть за безпечуватися у примусовому порядку; в) пов'язані з грошовою системою держави; г) є засобом досягнення загального інтересу.
Розглядаючи питання про централізовані та децентралізовані фінанси як види державних фінансів, потрібно звернути увагу на те, що централізовані фінанси формуються на рівні держави згідно з прийнятими законодавчими і нормативними документами і охоплюють державний та місцеві бюджети, Пен сійний фонд, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездат ності, Фонд зайнятості населення тощо. На відміну від централізованих, де централізовані фінанси формуються на рівні підприємств для забезпечення їхньої господарської діяльності за рахунок своїх прибутків і включають фонд обігових коштів, амортизаційний фонд, ремонтний фонд, фонд оплати праці, фонди економічного стимулювання, резервний фонд тощо.
Студентам необхідно охарактеризувати систему органів управління дер жавними фінансами, яку складають: державні органи законодавчої влади; державні органи виконавчої влади загальної компетенції; спеціальні органи державної виконавчої влади з управління фінансами.
Розглядаючи питання про фінансову систему як сукупність і взаємозв'язок урегульованих фінансово-правовими нормами окремих взаємопов'язаних різ них груп фінансових відносин (фінансових інститутів, ланок фінансів), у про цесі яких мобілізуються, розподіляються та використовуються кошти центра лізованих і децентралізованих фондів, студентам слід уяснити поняття окре мих ланок фінансової-системи: бюджетної системи, позабюджетних цільових фондів, фінансів підприємств, установ та організацій різних видів власності, державного особистого та майнового страхування, кредиту.
Вивчаючи цю тему, студенти мають розуміти, що фінансові відносини ви никають у процесі фінансової діяльності. А тому важливо знати не лише зміст фінансової діяльності держави органів місцевого самоврядування як процесу планомірної мобілізації, розподілу та використання державою та органами місцевого самоврядування централізованих і децентралізованих фондів кош тів (фінансових ресурсів) для забезпечення виконання ними поставлених зав дань і функцій, а й характерні особливості фінансової діяльності держави та органів місцевого самоврядування. Так, фінансова діяльність: а) має міжгалу зевий зміст через розподіл фінансових ресурсів у всіх галузях і сферах дер жавного управління; б) є видом діяльності представницьких і виконавчих ор ганів влади; в) сфера фінансової діяльності є компетенцією не лише державних органів, а й органів місцевого самоврядування. Особливу увагу студентам слід зосередити на аналізі функцій та методів фінансової діяльності. При цьому вирізняти розподільчу, контрольну функції та три групи методів (фі нансової діяльності держави та органів місцевого самоврядування, а саме: 1) методи мобілізації коштів фондів: а) метод обов'язкової мобілізації; б) ме тод добровільної мобілізації; 2) методи розподілу коштів фондів: а) метод кредитування; б) метод фінансування; 3) методи використання коштів фондів: а) метод установлення цільового призначення коштів фондів; б) метод уста новлення порядку використання коштів, одержаних з відповідного фонду кош тів; в) метод установлення фінансових нормативів і лімітів використання кош тів фондів, за допомогою яких вона здійснюється.
Контрольні запитання та завдання
1. Що таке фінанси?
2. Які функції виконують фінанси?
3. В чому відмінність між державними та приватними фінансами?
4. Що розуміють під централізованими та децентралізованими фінансами?
5. Назвіть органи, які здійснюють управління державними фінансами в Україні.
6. Що таке фінансова система?
7. Що таке фінансова діяльність держави, органів місцевого самоврядування та які її особливості?
8. Якими методами здійснюється фінансова діяльність та органів місцевого само врядування держави?
9. Дайте характеристику функціям фінансової діяльності держави та органів міс цевого самоврядування.
Завдання 1.
Користуючись Конституцією України, визначте права органів державної влади у галузі фінансової діяльності.
Завдання 2.
Зобразіть схематично систему органів, які здійснюють управління державними фінансами в Україні.
ЛІТЕРАТУРА
Нормативно-правові акти:
1. Конституція України від 28 червня 1996 року // Відом. Верховної Ради Ук раїни.- 1996.- № 30.- Ст. 141.
2. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21 травня 1997 року // Відом. Верховної Ради України.- 1997.- № 24.- Ст. 170.
3. Бюджетний кодекс України від 21 червня 2001 року // Офіц. вісн. України.-2001.- № 29.- Ст. 1291.
4. Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг: За кон України від 12 липня 2001 року // Юрид. вісн. України.- 2001.- № 35.- 1-7 вересня.
5. Положення про Пенсійний фонд України: Указ Президента України від 1 бе резня 2001 року № 121/2001 / // Офіц. вісн. України.- 2001.- № 9.- Ст. 350.
6. Про схвалення Концепції Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2003 рік: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 черв ня 2002 року № 339-р // Офіц. вісн. України.- 2002.- № 25.- Ст. 1215.
Додаткова література:
1. Козловський А. А. Фінанси і право: гносеологія взаємодій / Матеріали міжнар. наук. конф. «Проблеми фінансового права».- Чернівці, 1996,- Вип. І.- С. 46-56.
2. Нечай А. фінансова діяльність- 2000.- № 1.- С. 54-59.
3. Карпінський Б., Герасименко О. Збалансування фінансової системи країни // Економіка. Фінанси. Право. - 2002.- № 10.- С. 10-18.
4. Пацурківський П. С. Поняття фінансової діяльності держави / Матеріали між нар. наук. конф. «Проблеми фінансового права».- Чернівці, 1996.- Вип. II.- С. 3-12.
5. Пацурківський П. С. Правові засади фінансової діяльності держави: проблеми методології. - Чернівці: Вид-во ЧДУ, 1997.- 244 с.
6. Сирота А. І. Проблеми розвитку фінансової системи України / Матеріали між нар. наук. конф. «Проблеми фінансового права».- Чернівці, 1996.- Вип. II.- С. 56-59.
7. Стефанюк П. Державне управління фінансовими ресурсами у сфері підприєм ництва // Економіка. Фінанси. Право.- 1999.- № 7.- С. 3-13.
8. Чебан В. Н. Правові форми фінансової діяльності / Матеріали міжнар. наук. конф. «Проблеми фінансового права».- Чернівці, 1996.- Вип. II.- С. 60-68.
9. Шокун В. В., Пилипенко Л. П. Про питання вдосконалення фінансової сис теми України // Фінанси України.- 1997.- № 6.- С. 14-24.
Тема 2. Фінансове право як галузь права.
(2 год.)
Поняття, предмет та метод фінансового права.
Система фінансового права
Джерела фінансового права. Фінансове законодавство
Місце фінансового права в системі права України. Фінансове право як наука і навчальна дисципліна.
Методичні рекомендації.
При вивченні даної теми важливо зрозуміти, що фінансове право як галузь права має свій однорідний предмет та метод правового регулювання. Пред мет фінансового права складають суспільні відносини, що виникають у проце сі діяльності держави та органів місцевого самоврядування з мобілізації, роз поділу і використання фондів коштів з метою реалізації їх завдань і функцій. Це - суспільні відносини, що виникають у процесі фінансової діяльності держави та органів місцевого самоврядування.
Студенти мають розуміти, що основним методом фінансово-правового ре гулювання є імперативний метод, або метод державно-владних приписів од ним учасникам фінансових правовідносин з боку інших, які виступають від імені держави і наділені відповідними повноваженнями, а також те, що фінан сово-правовому регулюванню властиві й інші методи (субординації, рекомен дації, узгодження тощо).
Необхідно розуміти, що фінансове право - це самостійна галузь права, яка відмежовується від інших за предметом і методом правового регулювання, але водночас пов'язана з такими галузями права, як конституційне, адмініст ративне, цивільне, трудове та пенсійне, кримінальне.
Розкриваючи питання про систему фінансового права, студентам слід вра ховувати, що її можна розглядати як сукупність фінансово-правових норм, фі нансово-правових інститутів та підгалузей фінансового права, а також як сукуп ність фінансово-правових норм, об'єднаних у Загальну та Особливу частини.
Окремо слід розглянути питання про джерела фінансового права, під якими розуміють правові акти законодавчих і виконавчих органів державної влади та місцевого самоврядування, в яких містяться фінансово-правові норми. До дже рел фінансового права належать: Конституція України; закони України; норма тивні акти Верховної Ради України, Автономної Республіки Крим; нормативні акти Президента України, Кабінету Міністрів України; рішення місцевих органів влади та органів місцевого самоврядування; акти органів виконавчої влади (мі ністерств, відомств); спільні постанови фінансово-кредитних та інших органів; локальні акти, які приймаються трудовими колективами та адміністрацією під приємств. Студенти повинні визначати роль і значення міжнародних договорів (угод), ратифікованих Україною, а також актів Конституційного Суду України та органів судової влади у регулюванні фінансових правовідносин.
Студентам необхідно врахувати, що існування і розвиток фінансового пра ва як галузі права обумовило виникнення і розвиток науки фінансового права як внутрішньо цілісної системи узагальнених знань (ідей, міркувань, органів місцевого самоврядування, гіпотез, концепцій, теорій) про фінансове право і фінансову діяльність держави та закономірності розвитку цих знань, і що ціліс не уявлення про науку фінансового права дає аналіз її предмета, системи, функцій, методології та методів. Окремо слід визначити предмет науки фінан сового права, яким є дослідження: фінансово-правових відносин і норм, що їх регулюють; практики фінансової діяльності; історії фінансового права, фінан сового законодавства, науки і навчальної дисципліни; доктрини фінансового права; методологічного і науково-категоріального апарату. Аналізуючи питан ня про методологію науки фінансового права, потрібно зауважити, що нею виступає вчення про методи пізнання, теоретичне обґрунтування використа них у науці методів і способів пізнання, теорію методів, сукупність певних тео ретичних принципів, логічних і конкретних способів дослідження фінансово-правових явищ. Методологію науки фінансового права не слід ототожнювати з її методами як сукупністю принципів, правил і способів пізнання юридичних властивостей фінансово-правових явищ. Окремо потрібно проаналізувати особливості науки фінансового права, яка: а) вивчає фінансово-правові яви ща, котрі мають місце тільки у сфері державних (публічних) фінансів; б) дослі джує, якими юридичними засобами держава в особі своїх органів та органів місцевого самоврядування мобілізує кошти для утворення централізованих і децентралізованих фондів коштів та витрачає їх для свого функціонування;
в) вивчає фінансово-правові явища, що мають правову та економічну природу;
г) вивчає історію фінансового законодавства, розробляє наукові рекомендації щодо його вдосконалення тощо. Студенти мають знати зміст аналітичної, кри тичної, конструктивної та прогнозуючої функцій науки фінансового права.
У вивченні цієї теми студентам необхідно врахувати, що фінансове право як галузь права має свої первинні вихідні елементи, якими є фінансово-правові норми. Фінансово-правова норма (норма фінансового права) - це установлене державою і забезпечене заходами державного примусу, вираже не у категоричній формі правило поведінки учасників фінансових правовід носин, що виникають з приводу мобілізації, розподілу і використання коштів централізованих і децентралізованих фондів. При цьому слід пам'ятати, що фінансово-правові норми містять як ознаки, загальні для будь-яких норм, так і специфічні, характерні для норм фінансового права. Специфічними ознаками фінансово-правових норм є такі: мають імперативний характер; забезпечую ться примусовою силою держави; регулюють суспільні відносини тільки у сфері фінансової діяльності держави та органів місцевого самоврядування; виступають у формі категоричного припису, що виключає зміну умов норми за волевиявленням суб'єктів відносин.
Студенти повинні знати класифікацію фінансово-правових норм за різними критеріями: 1) залежно від суб'єктів, які видали нормативно-правовий акт: норми, прийняті
а) законодавчими, б) виконавчими, в) судовими, г) контроль но-наглядовими органами;
2) за характером диспозиції: а) уповноважуючі, б) зобов'язуючі, в) забороняючі;
3) за функціями у правовому регулюванні:
а) матеріальні, б) процесуальні; 4) за терміном дії в часі: а) постійно діючі,
б) тимчасово діючі; 5) за дією в просторі: а) загальнодержавні, б) місцеві; 6) за колом осіб, на яких норма поширює свою дію: а) загальні, б) спеціальні,
в) виняткові.
Окремого аналізу потребує загальна характеристика уповнова жуючих, зобов'язуючих та забороняючих фінансово-правових норм. Особливу увагу рекомендується звернути на гіпотезу, диспозицію та санкцію як структурні елементи фінансово-правових норм, зокрема на зміст санкцій фінансово-правових норм, які містять вказівку на юридичні наслідки виконання чи неви конання правила поведінки, що міститься у диспозиції, є засобом державного примусу, який виражається переважно у грошовій формі та застосовується уповноваженими державними органами, посадовими особами до юридичних і фізичних осіб за порушення фінансового законодавства.
Розглядаючи питання про фінансово-правові відносини, слід розуміти їх як урегульовані нормами фінансового права суспільні відносини, учасники яких виступають як конкретні носії юридичних прав і обов'язків, установлених фі нансово-правовими нормами та забезпечених примусовою силою держави і які реалізують приписи, що містяться в цих нормах, із мобілізації, розподілу та використання централізованих і децентралізованих фондів коштів. Особливу увагу слід звернути на їхні особливості, відповідно до яких фінансово-правові норми: а) закріплюють конкретну поведінку юридичних і фізичних осіб у галузі фінансової діяльності, якої вони повинні дотримуватися; б) є умовою приве дення в дію юридичних засобів забезпечення суб'єктивних прав і юридичних обов'язків суб'єктів фінансових правовідносин; в) виникають тільки у сфері фінансової діяльності держави, органів місцевого самоврядування і пов'язані з мобілізацією, розподілом і використанням централізованих і децентралізо ваних фондів коштів; г) є різновидом майнових відносин, оскільки виникають з приводу фінансових ресурсів держави та органів місцевого самоврядування; ґ) одним із суб'єктів виступає держава або уповноважені нею органи, органи місцевого самоврядування виконавчої влади, які наділяються владними пов новаженнями стосовно до учасника відносин - юридичної чи фізичної особи; д) у фінансових правовідносинах не буває рівності сторін; е) об'єктом цих від носин виступають кошти чи грошові зобов'язання, пов'язані з формуванням, розподілом або використанням фондів грошових ресурсів тощо. Студенти повинні уміти класифікувати фінансові правовідносини за різними критеріями: 1) залежно від функції: а) регулятивні; б) охоронні; 2) за характером фінансо во-правової норми: а) матеріальні; б) процесуальні; 3) за видом фінансово-правових інститутів: а) бюджетні; б) податкові; в) кредитні; г) страхові; ґ) ва лютні тощо; 4) залежно від об'єкта: а) майнові; б) немайнові; 5) за структурою юридичного складу: а) прості; б) складні.
Окремо необхідно проаналізувати структуру фінансових правовідносин. Слід пам'ятати, що суб'єктами фінансових правовідносин виступають учасни ки фінансових правовідносин, які є носіями суб'єктивних прав і юридичних обов'язків із планомірного утворення, розподілу і використання державних та місцевих грошових фондів і що суб'єкти фінансових правовідносин повинні володіти правосуб'єктністю (правоздатністю та дієздатністю). Об'єктами фі нансових правовідносин є реальні соціальні блага, з приводу яких між суб'єк тами виникають, змінюються чи припиняються суб'єктивні права та юридичні обов'язки і ними виступають фонди коштів, які формуються, розподіляються і використовуються внаслідок реалізації суб'єктивних прав і юридичних обов'яз ків. У змісті правовідносин вирізняють матеріальний зміст (поведінка суб'єктів) та юридичний зміст (суб'єктивні права та юридичні обов'язки суб'єктів фінан сових правовідносин, що встановлені фінансово-правовими нормами). Особ ливої уваги потребує питання про види суб'єктів фінансових правовідносин, якими виступають як фізичні, так і юридичні особи, а також колективні та індиві дуальні суб'єкти. При цьому пам'ятати, що серед індивідуальних суб'єктів вио кремлюють резидентів і нерезидентів.
Контрольні запитання та завдання
1. Які групи відносин складають предмет фінансового права?
2. У чому полягає особливість методу фінансово-правового регулювання?
3. Що розуміють під системою фінансового права?
4. З якими галузями права тісно пов'язане фінансове право?
5. Що таке наука фінансового права?
6. Назвіть ознаки фінансово-правових норм..
7. Які види фінансово-правових норм ви знаєте?
8. В чому полягає особливість фінансово-правових відносин?
9. Визначте систему фінансово-правових відносин.
10. Хто може виступати суб'єктом фінансово-правових відносин?
Завдання 1.
Наведіть по 2 приклади нормативно-правових актів, на підставі яких виникають, змінюються чи припиняються фінансово-правові відносини.
Завдання 2.
Визначте суб'єкти та об'єкти таких фінансових правовідносин:
а) сплата податку;
б) отримання банківського кредиту юридичною особою;
в) відкриття банківського рахунку фізичною особою;
г) плата за оренду землі;
д) сплата фізичною особою податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.
Завдання 4.
Підберіть та запишіть по 2 приклади джерел фінансового права таких форм: закон, кодекс, указ, постанова, розпорядження, наказ, інструкція, правила. Зазначте, які державні органи мають право видавати акти у цих формах.
Завдання 5.
На основі змісту Закону України «Про страхування» поясніть, які страхові правовідносини регулюються нормами фінансового права, а які - нормами ци вільного.
ЛІТЕРАТУРА
Нормативно-правові акти:
1 Конституція України від 28 червня 1996 року // Відом. Верховної Ради Украї ни.- 1996.- №30.-Ст. 141.
2. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21 травня 1997 року // Відом. Верховної Ради України.- 1997.- № 24.- Ст. 170.
3. Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг: Закон України від 12 липня 2001 року // Офіц. вісн. України.- 2001.- № 35,- 1-7 ве ресня.
4. Про створення Науково-дослідного інституту фінансового права: Розпоря дження Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 року № 299-р // Офіц. вісн. України.- 2001.- № 31.- Ст. 1419.
Додаткова література:
1. Воронова Л. К. Про вдосконалення фінансового законодавства / Матеріали міжнар. наук. конф. «Проблеми фінансового права».- Чернівці, 1996.- Випуск I.-С. 16-24.
2. Горбунова О. Н. Проблемы совершенствования финансового законодательства / Матеріали міжнар. наук. конф. «Проблеми фінансового права».- Чернівці, 1996.-Вип II.- С. 13-20.
3. Кадькаленко С. Т. Деякі питання взаємовідносин держави і суб'єктів фінансо вого права / Матеріали міжнар. наук. конф. «Проблеми фінансового права».- Чернів ці, 1996.- Вип. II.- С. 51-55.
4. Карасева М. В. К вопросу о предмете финансового права в Российской Фе дерации / Матеріали міжнар. наук. конф. «Проблеми фінансового права».- Чернівці, 1996.- Вип. І.- С. 25-31.
5. Карасева М. В. Финансовое право - политически «напряженная» отрасль права // Государство и право.- 2001.- № 8.- С. 60-67.
6. Карасева М. В. Финансовые правоотношения.- М.: Норма, 2001.- 283 с.
7. Козловський А. А. Фінанси і право: гносеологія взаємодій / Матеріали міжнар. наук. конф. «Проблеми фінансового права».- Чернівці, 1996.- Вип. І,- С. 46-56.
8. Несай А. Фінансова діяльність держави та фінансове право в сучасний період: їх поняття // Право України.- 2000.- № 1.- С. 54-59.
9. Нечай А. А. Динамика финансовых отношений и новый подход к категориям финансового права // Государство и право.- 2000.- № 12.- С. 33-38.
10. Пацурківський П. С. Наука фінансового права: деякі підсумки, проблеми та перспективи розвитку / Матеріали міжнар. наук. конф. «Проблеми фінансового пра ва».- Чернівці, 1996.- Вип. І.- С. 3-15.
11. Пацурківський П. С. Проблеми теорії фінансового права.- Чернівці: Вид-во ЧДУ, 1998.-275с.
12. Пацурківський П. С. Фінансове право і наука фінансового права: деякі теоре тичні аспекти взаємодії та взаємовпливу / Матеріали міжнар. наук. конф. «Проблеми фінансового права».- Чернівці, 1996.- Вип. II.- С. 95-105.
13. Пишний А. Г. Поняття фінансово-правової санкції / Матеріали міжнар. наук, конф. «Проблеми фінансового права».- Чернівці, 1996.- Вип. II.- С. 75-87.
14. Селіванов А. О. Фінансові і банківські інститути в законодавчій системі Украї ни: проблеми правового регулювання / Матеріали міжнар. наук. конф. «Проблеми фінансового права».- Чернівці, 1996.- Вип. І.- С. 43-45.
15. Телятник Л. Розширення логічного об'єму підручників з фінансового права -практика необхідність // Право України.- 1999.- № 3.- С. 86-87.
16. Хорват Ладислав. Финансовое право в Европейском Союзе / Матеріали між-нар. наук. конф. «Проблеми фінансового права».- Чернівці, 1996.- Вип. II.- С. 21-42.
17. Худяков А. И. К вопросу о предмете и методах финансового права / Мате ріали міжнар. наук. конф. «Проблеми фінансового права».- Чернівці. 1996.- Вип. I.-С. 32-36.
18. Яричевский В. С., Яричевский В. В. Проблемы соотношения и взаимосвязи науки финансового права и финансовой науки в процессе становления националы ной финансовой системы // Государство и право.- 2002.- № 4.- С. 70-72.
Тема 3. Фінансово-правові норми і правовідносини.
(2 год.)
Фінансово-правові норми: поняття, зміст, особливості , структура та види.
Фінансові правовідносини: поняття, особливості, класифікація, структура і зміст. Підстави виникнення, зміни і припинення фінансових правовідносин.
Суб'єкти фінансового права та фінансових правовідносин.
Методичні рекомендації.
При вивченні даної теми важливо зрозуміти, що фінансове право як галузь права становить складну систе му, вихідним, первинним елементом якої є фінансово-правові норми. Саме фінансово-правові норми регулюють відносини, що виникають, змінюються й припиняються в процесі мобілі зації, розподілу та використання централізованих і децентра лізованих фондів фінансових ресурсів.
Норма в перекладі з лат. - правило, точне розпорядження, зразок. Тобто норма являє собою відомості про належну поведінку в тих чи ін. умовах.
Норми фінансового права, як і будь-якої іншої галузі права, є загальнообов'язковими правилами поведінки суб'єктів суспіль них відносин, що встановлені державою та забезпечені її при мусовою силою. Тому їм властиві загальні риси правової нор ми, а саме: вони є правилом поведінки суб'єктів, яке міститься в нормативно-правових актах; є владним при писом держави, який забезпечується її примусовою силою; мають регулятивний, формально визначений і загальнообов'язковий характер. Але при цьому вони мають і особливості, притаманні виключно цій галузі права, обумов лені специфікою предмета правового регулювання: їхнім змістом є правила поведінки учасників особливого виду суспільних зв'язків саме в процесі фінансової діяльності держави; ці пра вила виявляються в наданні суб'єктам таких відносин суб'єктив них юридичних прав і обов'язків, здійснення яких забезпечує планомірну мобілізацію, розподіл і витрачання централізова них і децентралізованих фондів фінансових ресурсів відповід но до потреб та інтересів держави й суспільства.
Саме те, що фінансово-правові норми регулюють відносини в галузі фінансової діяльності держави й виступають засобом реалізації публічних інтересів, надає їм імперативного харак теру. Дуже важливим для студентів є з’ясування цього положення. Розкриваючи імперативний характер фінансово-правових норм, потрібно звернути увагу на кілька аспектів: це озна чає, що в таких нормах містяться категоричні приписи (дозво ли, заборони та ін.) щодо виконання певних дій у сфері фінансів, обумовлені насамперед імперативним методом правового регу лювання фінансових відносин; категорична форма припису виключає зміну умов і обставин, що містяться в фінан сово-правових нормах, самими учасниками відносин, тобто вик лючає можливість зміни положень норм за волевиявленням будь-якої зі сторін; імперативність таких норм поширено не тільки на суб'єктів, які повинні їх дотримуватися, але й на суб'єктів, які видають такі приписи. Державні органи, уповно важені видавати ці приписи, теж пов'язані вимогами фінансо во-правових норм; такий імператив передбачає дотримання моделі поведінки, закріпленої нормою, незалежно від згоди учасників цих відносин; порушення при писів, що містяться в фінансово-правовій нормі, є порушенням фінансової дисципліни й тягне за собою відповідні санкції.
Розкриваючи зміст фінансово-правових норм, необхідно звернути увагу і запам’ятати, що його становлять правила поведін ки в суспільних відносинах, що виникають у процесі фінансової діяльності держави та місцевих утворень. Ці правила полягають у наданні учасникам зазначених правовідносин таких юридич них прав і покладанні на них таких юридичних обов'язків, здійснення яких дозволить забезпечити планомірне утворення і використання централізованих і децентралізованих грошових фондів держави та місцевих утворень відповідно до покладених на них завдань у певний проміжок часу, виходячи із політики соціально-економічного розвитку держави. Цей загальний зміст фінансово-правових норм має різне кон кретне вираження, що зумовлено різноманіттям фінансових відно син та багатоланцюговістю фінансової системи. Вони містять правила стягнення податків та інших обов'язкових платежів з фізичних та юридичних осіб, акумуляції та витрачання бюджет них коштів, створення й розподілу кредитних ресурсів і страхо вих фондів тощо.
Права та обов'язки, закріплені в фінансово-правових нормах спрямо вані на забезпечення державних та місцевих інтересів, а також інтересів кожного з учасників публічних фінансових правовідно син. Фінансово-правовими нормами закріплюється обов'язковий порядок формування бюджетів, використання бюджетних цільо вих фондів тощо. Але при цьому мають місце певні особливості в юридич них властивостях прав і обов'язків, встановлених фінансово-пра вовими нормами, які пов'язані з участю у фінансових право відносинах державних органів, органів місцевого самоврядуван ня, підприємств, установ та організацій, компетенцію яких визна чено законами, статутами, положеннями. У більшості випадків їх фінансово-правові обов'язки поєднуються з правами, що зна ходить свій прояв у єдиних повноваженнях. Наочно це можна продемонструвати на прикладі норм, що закріплюють права та обов'язки органів державної влади та місцевого самоврядування в бюджетній сфері
Отже, основоположним елементом системи фінансового пра ва є фінансово-правові норми. Визначення фінансово - правової норми вміщує основні сутнісні характеристики це вста новлене чи санкціоноване державою і забезпечене засобами дер жавного примусу визначене правило поведінки в публічних фінан сових відносинах, що виникає у процесі планомірного утворен ня, розподілу, перерозподілу й використання державних та місце вих грошових фондів і доходів, якими закріплюються юридичні права та обов'язки їх учасників. У нормі фінансового права по вністю відображаються загальні риси та специфічні особливості фінансів і фінансових правовідносин, їх статика та динаміка.
Але студентам для кращого вивчення цього питання необхідно ще ознайомитись і з іншими визначеннями, поданими в різні роки різними авторами.
Теоретичним вираженням системних зв'язків юридично значу щих елементів правової системи є логічна структура правової норми. (В юридичній літературі вона ще визначається як юридична структура пра вової норми). Студентам необхідно приділити достатньо уваги також і цьому питанню,
Студенти повинні знати класифікацію фінансово-правових норм за різними критеріями: 1) залежно від суб'єктів, які видали нормативно-правовий акт: норми, прийняті
а) законодавчими, б) виконавчими, в) судовими, г) контроль но-наглядовими органами;
2) за характером диспозиції: а) уповноважуючі, б) зобов'язуючі, в) забороняючі;
3) за функціями у правовому регулюванні:
а) матеріальні, б) процесуальні; 4) за терміном дії в часі: а) постійно діючі,
б) тимчасово діючі; 5) за дією в просторі: а) загальнодержавні, б) місцеві; 6) за колом осіб, на яких норма поширює свою дію: а) загальні, б) спеціальні,
в) виняткові.
Окремого аналізу потребує загальна характеристика уповнова жуючих, зобов'язуючих та забороняючих фінансово-правових норм. Особливу увагу рекомендується звернути на гіпотезу, диспозицію та санкцію як структурні елементи фінансово-правових норм, зокрема на зміст санкцій фінансово-правових норм, які містять вказівку на юридичні наслідки виконання чи неви конання правила поведінки, що міститься у диспозиції, є засобом державного примусу, який виражається переважно у грошовій формі та застосовується уповноваженими державними органами, посадовими особами до юридичних і фізичних осіб за порушення фінансового законодавства.
Розглядаючи питання про фінансово-правові відносини, слід розуміти їх як урегульовані нормами фінансового права суспільні відносини, учасники яких виступають як конкретні носії юридичних прав і обов'язків, установлених фі нансово-правовими нормами та забезпечених примусовою силою держави і які реалізують приписи, що містяться в цих нормах, із мобілізації, розподілу та використання централізованих і децентралізованих фондів коштів. Особливу увагу слід звернути на їхні особливості, відповідно до яких фінансово-правові норми: а) закріплюють конкретну поведінку юридичних і фізичних осіб у галузі фінансової діяльності, якої вони повинні дотримуватися; б) є умовою приве дення в дію юридичних засобів забезпечення суб'єктивних прав і юридичних обов'язків суб'єктів фінансових правовідносин; в) виникають тільки у сфері фінансової діяльності держави, органів місцевого самоврядування і пов'язані з мобілізацією, розподілом і використанням централізованих і децентралізо ваних фондів коштів; г) є різновидом майнових відносин, оскільки виникають з приводу фінансових ресурсів держави та органів місцевого самоврядування; ґ) одним із суб'єктів виступає держава або уповноважені нею органи, органи місцевого самоврядування виконавчої влади, які наділяються владними пов новаженнями стосовно до учасника відносин - юридичної чи фізичної особи; д) у фінансових правовідносинах не буває рівності сторін; е) об'єктом цих від носин виступають кошти чи грошові зобов'язання, пов'язані з формуванням, розподілом або використанням фондів грошових ресурсів тощо. Студенти повинні уміти класифікувати фінансові правовідносини за різними критеріями: 1) залежно від функції: а) регулятивні; б) охоронні; 2) за характером фінансо во-правової норми: а) матеріальні; б) процесуальні; 3) за видом фінансово-правових інститутів: а) бюджетні; б) податкові; в) кредитні; г) страхові; ґ) ва лютні тощо; 4) залежно від об'єкта: а) майнові; б) немайнові; 5) за структурою юридичного складу: а) прості; б) складні.
Окремо необхідно проаналізувати структуру фінансових правовідносин. Слід пам'ятати, що суб'єктами фінансових правовідносин виступають учасни ки фінансових правовідносин, які є носіями суб'єктивних прав і юридичних обов'язків із планомірного утворення, розподілу і використання державних та місцевих грошових фондів і що суб'єкти фінансових правовідносин повинні володіти правосуб'єктністю (правоздатністю та дієздатністю). Об'єктами фі нансових правовідносин є реальні соціальні блага, з приводу яких між суб'єк тами виникають, змінюються чи припиняються суб'єктивні права та юридичні обов'язки і ними виступають фонди коштів, які формуються, розподіляються і використовуються внаслідок реалізації суб'єктивних прав і юридичних обов'яз ків. У змісті правовідносин вирізняють матеріальний зміст (поведінка суб'єктів) та юридичний зміст (суб'єктивні права та юридичні обов'язки суб'єктів фінан сових правовідносин, що встановлені фінансово-правовими нормами). Особ ливої уваги потребує питання про види суб'єктів фінансових правовідносин, якими виступають як фізичні, так і юридичні особи, а також колективні та індиві дуальні суб'єкти. При цьому пам'ятати, що серед індивідуальних суб'єктів вио кремлюють резидентів і нерезидентів.
Характеризуючи фінансове право та правовідносини у сфері фінансової діяльності держави, не слід ототожнювати їх суб'єктів. Предметом регулювання фінансового права виступають відносини у сфері фінансової діяльності. Регулюючи такі відносини, фінансове право визначає права та обов'язки їх учасників — юридичних та фізичних осіб, що беруть участь у фінансовій діяльності. Отже, такі учас ники виступають суб'єктами фінансового права. Фінансово-правові норми екстраполюються у конкретних суспільних відносинах, які внаслідок правореалізації стають фінансовими правовідносинами.
Відповідно, суб'єкти фінансового права можуть виступати зде більшого суб'єктами конкретних фінансових правовідносин. Мож на сказати, що суб'єкт фінансового права та суб'єкт фінансових пра вовідносин певною мірою співвідносяться як загальне і конкретне.
Разом з тим не завжди суб'єкти фінансового права стають суб'єк тами фінансових правовідносин. До уваги необхідно брати правосуб’єктність у фінансовому праві. Суб'єктами права виступають фізичні або юридичні особи, поведінка яких регулюється нормами права за наявності у них ознак правоздатності і дієздатності. Понят тя організації або юридичної особи у правовідносинах, у тому числі й фінансових, є досить широким. Для всіх суб'єктів такого роду ха рактерна організаційна єдність, яка й дає підстави називати їх органі заціями. Правами юридичних осіб у фінансових відносинах наділені: держава в цілому; державні органи, що діють як окремі утворення в межах встановленої компетенції; органи місцевого самоврядування; підприємства, установи (у тому числі бюджетні), об'єднання тощо. У своїх взаємовідносинах та у відносинах з громадянами юридичні особи виступають як єдиний суб'єкт, внутрішня структура якого не має значення для осіб, що вступають з ним у відносини.
Загальновизнаним є те, що суб'єктами фінансового права є держава, адміністративно-тери торіальні утворення, юридичні особи - підприємства й організації усіх форм власності, громадські організації, установи, тобто колек тивні суб'єкти та громадяни - індивідуальні суб'єкти. Студентам необхідно розглянути окремо кожен із цих суб’єктів і проаналізувати можливі варіації відносин суб’єктів між собою.
Отже, суб'єкти фінансового права — це юридичні й фізичні осо би, які мають правосуб'єктність, а суб'єкт фінансових правовідно син — це реальний учасник цих правових відносин.
Корисним є опрацювання нової літератури, поданої в списку, з огляду на те положення, що фінансове право України перебуває у стадії формування, на яке впливають різні чинники, зокрема наявність залишків мину лої системи (наприклад, фіскальний ухил), сучасні тенденції (внут рішня незбалансованість, суперечливість норм), тенденції розвит ку (рівність суб'єктів права усіх форм власності, посилення ма теріальної відповідальності за правопорушення в галузі фінансів), нові економічні та політичні умови держави. Останнє поки що проявляється переважно у формі напрямків та тенденцій у роз витку фінансового права України. У його розвитку можна виді лити такі найбільш суттєві напрямки: 1.Зміни фінансово-правових норм, зумовлені переходом еконо міки до ринкових відносин. Тепер ці норми базуються на принципі рівності прав суб'єктів незалежно від форми влас ності і відповідно до цього - їх фінансових зобов'язань перед державою і регіональними утвореннями, прав на захист їх законних інтересів, самостійності господарюючих суб'єктів тощо. Слід також відзначити і спрямованість фінансово-пра вових інститутів на стимулювання виробництва, використан ня їх для регулювання економіки тощо. 2. Посилення матеріальної (фінансової) відповідальності за пра вопорушення у фінансовій сфері. Це стосується також і відпо відальності державних органів, які здійснюють фінансову діяльність. 3. Спрямованість фінансово-правового регулю...
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора