Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Юридичний факультет
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2007
Тип роботи:
Інші
Предмет:
Інші
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІНСТИТУТ
НОВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА УПРАВЛІННЯ ІМ. В. ЧОРНОВОЛА
Юридичний факультет
“ЗАТВЕРДЖУЮ”
Голова методичної комісії базового напряму
0601 “Право”
_________________________________________
кандидат юридичних наук Ярмол Л.В.
“_____” _____________ 2007 р.
ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ
ПРАВ ЛЮДИНИ В УКРАЇНІ
Методичні рекомендації
для самостійної роботи
для студентів базового напряму 0601 “Право”
спеціальності 7.060100 „Правознавство”
Львів - 2007
ЗМІСТ ПРОГРАМИ ЗА ТЕМАМИ.
ТЕМА 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВУ ОХОРОНУ І ЗАХИСТ ПРАВ ЛЮДИНИ.
Поняття цивільно-правового захисту та цивільно-правової охорони прав людини. Ретроспективні та перспективні способи захисту суб”єктивних цивільних прав та інтересів у судовому порядку. Обмеження права особи на цивільно-правовий захист. Форми цивільно-правового захисту суб”єктивних цивільних прав та інтересів людини. Юрисдикційна форма цивільно-правового захисту прав людини. Система органів, які здійснюють захист цивільних прав людини.
ТЕМА 2. ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ ПРАВ ЛЮДИНИ У ДОГОВІРНИХ ВІДНОСИНАХ: ОПЕРАТИВНІ САНКЦІЇ .
Поняття та ознаки оперативних санкцій у цивільному праві. Система оперативних санкцій. Оперативні санкції, що забезпечують реальне виконання зобов’язання. Оперативні санкції, що забезпечують зустрічне надання. Притримання. Оперативні санкції відмовного характеру. Відмова від договору.
ТЕМА 3. ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ ЛЮДИНИ ЯК СЛАБКОЇ СТОРОНИ В ДОГОВОРІ.
Загальні положення про захист слабкої сторони за договором. Захист слабкої сторони в публічному договорі. Захист слабкої сторони в договорі приєднання.
ТЕМА 4. ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ ПРАВ ЛЮДИНИ У ДОГОВІРНИХ ВІДНОСИНАХ: ЗАХОДИ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ.
Підстави й умови договірної відповідальності. Вина як підстава відповідальності за завдану шкоду (збитки). “Сувора відповідальність”: підстави застосування та характерні риси. Відшкодування збитків як спосіб цивільно-правового захисту. Відшкодування реальних збитків. Відшкодування інфляційних збитків. Відшкодування упущеної вигоди. Способи відшкодування збитків (шкоди).
Методика розрахунку розміру збитків. Стягнення неустойки як спосіб цивільно-правового захисту. Види неустойки. Підстави застосування неустойки. Методика розрахунку розміру неустойки.
Стягнення процентів річних за користування чужими грошима як різновид цивільно-правової відповідальності.
ТЕМА 5. ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ ПРАВ ЛЮДИНИ У ДЕЛІКТНИХ ВІДНОСИНАХ: ВІДШКОДУВАННЯ МАЙНОВОЇ ШКОДИ .
Відшкодування майнової шкоди як цивільно-правовий засіб захисту прав людини у сучасних правопорядках. Види цивільно-правових зобов’язань з відшкодування шкоди: характерні риси.
Підстави й умови деліктної відповідальності. Протиправність як умова цивільно-правової відповідальності. Вина як умова цивільно-правової відповідальності. Підстави звільнення від цивільно-правової відповідальності. Випадок і непереборна сила. Змішана вина і спільне заподіяння шкоди. Причинний зв'язок як умова цивільно-правової відповідальності.
ТЕМА 6. ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ ПРАВ ЛЮДИНИ У ДЕЛІКТНИХ ВІДНОСИНАХ: ВІДШКОДУВАННЯ МОРАЛЬНОЇ ШКОДИ.
Джерела правового регулювання відповідальності за заподіяння моральної (немайнової) шкоди. Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду. Поняття та ознаки моральної шкоди. Суб’єкти права на відшкодування моральної шкоди.
Способи відшкодування моральної шкоди. Визначення розміру відшкодування моральної шкоди. Джерела правового регулювання відповідальності за заподіяння моральної (немайнової) шкоди. Визначення розміру відшкодування моральної шкоди.
ТЕМА 7. ВИЗНАННЯ ПРАВОЧИНУ НЕДІЙСНИМ ЯК ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИЙ ЗАСІБ ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ.
Поняття та види недійсних правочинів. Підстави недійсності правочину.
Недоліки форми правочину як підстава його недійсності. Електронний цифровий підпис як форма охорони й захисту прав учасника договору.
Загальні та спеціальні наслідки недійсності правочинів.
Визнання договору неукладеним як спосіб захисту порушених цивільних прав.
ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ТА ІСПИТ.
Поняття цивільно-правового захисту та цивільно-правової охорони прав людини.
Конституційні засади права людини на цивільно-правовий захист своїх прав.
Суб’єктивні цивільні права як предмет цивільно-правового захисту: поняття, зміст, види.
Форми захисту цивільних прав: поняття і види.
Судовий порядок захисту цивільних прав. Цивільна, адміністративна та господарська юрисдикція.
Позов, заява та скарга як засоби судового захисту.
Захист цивільних прав нотаріусами: умови і порядок захисту.
Третейський захист цивільних прав. Підстави, умови та порядок застосування.
Самозахист цивільних прав. Поняття, загальна характерис тика, умови правозгідності. Види заходів самозахисту.
Ретроспективні та перспективні способи захисту суб’єктивних цивільних прав та інтересів у судовому порядку.
Самозахист як неюрисдикційна форма захисту цивільних прав та інтересів: умови застосування, зміст та межі.
Заходи оперативного впливу (оперативні санкції): поняття, загальна характерис тика, види.
Особливості, умови та межі застосування оперативних санкцій.
Загальні обмеження суб’єктивного права на цивільно-правовий захист.
Позовна давність як часова межа суб’єктивного права на цивільно-правовий захист: поняття, види, правове значення.
Необхідна оборона: поняття, межі, цивільно-правові наслідки.
Крайня необхідність: поняття, межі, цивільно-правові наслідки.
Заходи оперативного впливу “відмовного” характеру.
Відмова від зустрічного майнового надання як оперативна санкція: поняття, підстави, умови, порядок та правові наслідки застосування.
Відмова від договору як оперативна санкція: поняття, підстави, умови, порядок та правові наслідки застосування.
Одностороння відмова від прийняття неналежного виконання за договором: підстави, умови, порядок та правові наслідки застосування.
Право притримати в себе річ, що підлягає передачі боржникові як засіб захисту цивільних прав: поняття, підстави, умови, порядок та правові наслідки застосування.
Одностороннє розірвання договору: підстави, умови, порядок та правові наслідки застосування.
Цивільно-правова охорона та захист слабкої сторони за договором приєднання.
Цивільно-правова охорона та захист споживача за публічним договором.
Універсальні способи захисту цивільних прав та інтересів судом: загальна характеристика.
Визнання права як спосіб захисту цивільних прав та інтересів судом: підстави, умови та особливості застосування.
Визнання правочину недійсним як спосіб захисту цивільних прав та інтересів судом: підстави, умови, порядок та правові наслідки застосування..
Відновлення становища, яке існувало до порушення як спосіб захисту цивільних прав та інтересів судом: підстави, умови та особливості застосування.
Припинення дії, яка порушує право, як спосіб захисту цивільних прав та інтересів судом: підстави, умови та особливості застосування.
Примусове виконання обов’язку в натурі як спосіб захисту цивільних прав та інтересів судом: підстави, умови та особливості застосування.
Зміна правовідношення як спосіб захисту цивільних прав та інтересів судом: підстави, умови та особливості застосування.
Припинення правовідношення як спосіб захисту цивільних прав та інтересів судом: підстави, умови та особливості застосування.
Зміна договору в зв’язку з істотною зміною обставин як спосіб захисту цивільних прав та інтересів судом: підстави, умови та особливості застосування.
Відшкодування збитків як спосіб захисту цивільних прав та інтересів судом: підстави, умови та особливості застосування.
Відшкодування майнової шкоди як спосіб захисту цивільних прав: підстави, умови та особливості застосування.
Відшкодування моральної шкоди як спосіб захисту цивільних прав та інтересів судом: підстави, умови та особливості застосування.
Стягнення неустойки як спосіб захисту цивільних прав та інтересів: підстави, умови та особливості застосування.
Заходи цивільної відповідальності у захисті цивільних прав та інтересів: підстави, умови та особливості застосування.
Визнання незаконним акта публічної влади як спосіб захисту цивільних прав та інтересів судом: підстави, умови та порядок застосування.
Розмежування адміністативної та конституційної юрисдикції у справах про визнання незаконними актів.
Незастосування акта публічної влади як захід захисту цивільних прав та інтересів судом: підстави, умови та особливості застосування.
Поняття та види способів захисту цивільних прав.
Договір приєднання: поняття, ознаки, окремі різновиди.
Публічний договір: поняття, ознаки, окремі різновиди.
Вибір способу захисту цивільних прав та інтересів. Фактори, які зумовлюють вибір.
Особливості захисту цивільних прав, порушених суб’єктами публічного права .
Конкуренція позовів: поняття, окремі випадки.
Віндикаційні вимоги як спосіб захисту цивільних прав та інтересів: поняття, підстави, умови та особливості застосування.
Кондикційні вимоги як спосіб захисту цивільних прав та інтересів: поняття, підстави, умови та особливості застосування.
Відшкодування недоговірної майнової шкоди як цивільно-правовий засіб захисту прав та інтересів людини: підстави, умови та особливості застосування.
Відповідальність без вини у цивільному праві: характерні риси та підстави застосування.
Відшкодування збитків як спосіб цивільно-правового захисту: структура збитків, способи відшкодування.
Відшкодування інфляційних збитків як спосіб цивільно-правового захисту.
Неустойка як спосіб цивільно-правового захисту: поняття, види, підстави застосування. Методика розрахунку розміру неустойки.
Моральна шкода: поняття та ознаки, підстави відповідальності.
Суб’єкти права на відшкодування моральної шкоди. Визначення розміру відшкодування моральної шкоди.
Підстави недійсності правочину.
Недоліки змісту правочину як підстава його недійсності.
Недоліки форми правочину як підстава його недійсності.
Недоліки суб’єктного складу правочину як підстава його недійсності.
Недоліки волі правочину як підстава його недійсності.
Загальні та спеціальні наслідки недійсності правочинів.
Визнання договору неукладеним як спосіб захисту порушених цивільних прав: правові підстави і наслідки застосування.
Система цивільно-правових засобів захисту особистих немайнових прав людини в Україні.
Спростування недостовірної інформації як спосіб цивільно-правового захисту прав людини: підстави, умови, порядок, особливості застосування.
Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я: підстави, умови та особливості застосування.
Позов про звільнення майна з під арешту як засіб цивільно-правової охорони майнових прав та інтересів людини.
Визнання наймача таким, що втратив право на користування житлом
Вимоги з деліктних зобов’язань
Зобов’язально-правові та інші способи захисту права власності.
Способи захисту права власності: загальна характеристика.
Речово-правові способи захисту права власності: особливості, підстави та умови застосування.
Специфіка цивільно-правових способів захисту інтелектуальної власності.
Визнання наймача таким, що втратив право на користування житловим приміщенням: підстави, умови та особливості застосування.
Негаторні вимоги: підстави, умови та особливості застосування.
Перспективний захист інтересів власника: підстави та умови застосування.
Перспективний захист життя та здоров’я людини: підстави та умови застосування.
Цивільно-правовий захист добросовісного володіння за законодавством України.
Диспозитивність та імперативність у застосуванні позовної давності.
Порядок обчислення позовної давності.
Поняття та ознаки охоронюваного законом інтересу як самостійного предмета цивільно-правового захисту. Співвідношення із суб’єктивним цивільним правом.
Охоронюваний законом цивільний інтерес як самостійний предмет правового захисту: окремі випадки захисту судом.
Вимоги про застосування наслідків нікчемного правочину: зміст, підстави, умови, особливості застосування.
Вимоги про переведення прав та обов’язків покупця: підстави, умови та особливості застосування.
КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ІСПИТУ
З ДИСЦИПЛІНИ “ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ
ПРАВ ЛЮДИНИ В УКРАЇНІ”.
Форма підсумкового контролю: іспит за чотирьохбальною шкалою: “відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно”.
Викладач заздалегідь ознайомлює студентів із змістом навчальної програми курсу (предмету).
Складаючи іспит, студенти повинні володіти змістом навчального курсу та дати усну або письмову відповідь на всі поставлені запитання.
До іспиту не допускаються ті студенти, які без поважних причин не відпрацювали до закінчення семестру (до початку екзаменаційної сесії) пропущені практичні та семінарські заняття або мають незадовільні оцінки з даного предмету.
На екзамені оцінюються:
ступінь ознайомлення із пройденим навчальним матеріалом: чинним законодавством та судовою практикою, а також із науковими позиціями з відповідного питання;
правильність відповіді;
повнота і обґрунтованість відповіді;
логічна послідовність викладу матеріалу;
- ступінь вільного володіння вивченим матеріалом і фахова грамотність у використанні юридичної термінології;
Окрім цього, враховується вміння студента:
- поєднувати теоретичні положення із практикою, давати правовий аналіз практичних ситуацій;
- самостійно мислити і висловлювати власну правову позицію;
- аналізувати проблемний матеріал;
- прогнозувати очікувані соціальні результати прийнятих рішень.
.
Оцінка “відмінно” виставляється, якщо студент повно, глибоко і конкретно висвітлює зміст поставлених питань, демонструє вміння поєднати теорію з практикою, аналізує причини виникнення певного явища чи процесу, вільно володіє фаховою термінологією, дає чіткі та вичерпні відповіді на додаткові запитання викладача, наводить альтернативні визначення понять, термінів.
Оцінка “добре” виставляється тоді, коли студент достатньо володіє знаннями, розкриває суть поставлених питань, орієнтується в заданих додаткових запитаннях, але його відповідь позбавлена самостійного висновку.
Оцінка “задовільно” виставляється тоді, коли студент не проявляє глибоких знань із поставленого завдання, дає відповіді на поставлені запитання лише в загальному, але в ціломуі орієнтується в пройденому матеріалі; при цьому виникають труднощі у відповідях на додаткові питання.
Оцінка “незадовільно” виставляється тоді, коли студент не демонструє жодних знань не тільки із поставленого завдання, а й з навчального предмету в цілому або слабо орієнтується в пройденому матеріалі, не відповідає на додаткові запитання.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ
КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ.
Написання контрольної роботи - одна з форм самостійного опрацювання матеріалу курсу студентом. Вона сприяє поглибленню знань навчальної дисципліни «Цивільно-правовий захист прав людини в Україні» і виробленню навичок практичного їх застосування.
Метою контрольної роботи є перевірка засвоєння студентами матеріалу курсу «Цивільно-правовий захист прав людини в Україні» та вміння застосовувати набуті теоретичні знання під час вирішення практичних завдань.
Під час написання контрольної роботи студенти повинні продемонструвати вміння самостійно аналізувати матеріал, аргументовано відповідати на основні питання з обраної теми, використовуючи відповідні нормативні акти.
Контрольна робота виконується за одним із варіантів (на вибір), які наводяться нижче, але з таким розрахунком, щоб один і той же варіант не повторювався (у межах однієї академічної групи).
Контрольна робота складається з двох частин: теоретичної та практичної.
Приступаючи до виконання як теоретичного так і практичного завдання, студенти повинні:
визначити, до якої теми курсу «Цивільно-правовий захист прав людини в Україні» вона належить;
опрацювати відповідний розділ підручника, навчального посібника чи теми конспекту лекцій;
самостійно (на основі вже отриманої та проаналізованої інформації) підібрати спеціальну літературу (монографії, необхідні статті з періодичних видань, необхідні нормативно – правові акти, міжнародні документи та ін. джерела до завдання роботи);
опрацювати підібрану самостійно літературу;
зробити самостійний аналіз теоретичного питання за складеним планом з посиланням на відповідну літературу і нормативні акти;
при вирішенні практичного завдання обов’язковим є посилання на відповідні статті чинного законодавства.
Механічне списування підручника, навчального посібника, монографії чи матеріалу з періодичних видань не допускається, так само, як і плагіат за допомогою мережі Інтернет. Відповіді на питання плану повинні бути повними, обґрунтованими та проаналізованими.
Цифрові дані, таблиці, зразки документів та інший матеріал, який стосується аналізованого питання контрольної роботи (за наявності), бажано подати у додатках до контрольної роботи.
Загальний обсяг контрольної роботи – 24 аркуші учнівського (шкільного) зошиту, або 15-18 сторінок формату А – 4 рукописного тексту. При цьому допускається (у виключних випадках) недотримання вимоги щодо обсягу за умови, що в роботі завдання виконані і представлені у повному об’ємі.
Титульний аркуш роботи рекомендується оформити за вимогами, затвердженими на момент написання контрольної роботи як типові (по встановленій формі). На титульній сторінці роботи необхідно вказати: назву інституту, факультету, варіант завдання, прізвище, ім’я, по батькові, групу, курс, форму навчання студента, а також посаду, прізвище та ініціали керівника роботи, рік і місце її виконання.
До роботи слід обов'язково додати список фактично використаної автором літератури відповідно до встановлених вимог, які пред'являються до оформлення літератури:
міжнародні документи (за наявністю);
нормативно-правові акти (подаються за юридичною силою);
підручники, посібники (подаються в алфавітному порядку).
спеціальна (додаткова) література (подається в алфавітному порядку).
У кінці роботи необхідно поставити дату і підпис.
У випадку виявлення явних колізій законодавства чи неоднозначного тлумачення авторами теоретичних питань, допускається можливість консультування з керівником роботи, керівником курсу (навчальної дисципліни).
Контрольна робота, яка не відповідає поставленим вимогам, а також роботи, що дублюються в межах однієї академічної групи повертається для повторного виконання з обов’язковими зауваженнями керівника (в письмовій формі).
Контрольні роботи студенти повинні подати в деканат в установлений строк, в т.ч. і ті, що виконані повторно.
ВАРІАНТИ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ.
Варіант №1.
1. Поняття цивільно-правового захисту та цивільно-правової охорони прав людини.
2. Заходи оперативного впливу “відмовного” характеру.
Варіант №2.
Конституційні засади права людини на цивільно-правовий захист своїх прав.
Відмова від зустрічного майнового надання як оперативна санкція: поняття, підстави, умови, порядок та правові наслідки застосування.
Варіант №3.
Суб’єктивні цивільні права як предмет цивільно-правового захисту: поняття, зміст, види.
Відмова від договору як оперативна санкція: поняття, підстави, умови, порядок та правові наслідки застосування.
Варіант №4.
Форми захисту цивільних прав: поняття і види.
Одностороння відмова від прийняття неналежного виконання за договором: підстави, умови, порядок та правові наслідки застосування.
Варіант №5.
Судовий порядок захисту цивільних прав. Цивільна, адміністративна та господарська юрисдикція.
Право притримати в себе річ, що підлягає передачі боржникові як засіб захисту цивільних прав: поняття, підстави, умови, порядок та правові наслідки застосування.
Варіант №6.
Позов, заява та скарга, як засоби судового захисту.
Одностороннє розірвання договору: підстави, умови, порядок та правові наслідки застосування.
Варіант №7.
Захист цивільних прав нотаріусами: умови і порядок захисту.
Визнання правочину недійсним як спосіб захисту цивільних прав та інтересів судом: підстави, умови, порядок та правові наслідки застосування.
Варіант №8.
Третейський захист цивільних прав. Підстави, умови та порядок застосування.
Відновлення становища, яке існувало до порушення як спосіб захисту цивільних прав та інтересів судом: підстави, умови та особливості застосування.
Варіант №9.
Самозахист цивільних прав. Поняття, загальна характерис тика, умови правозгідності. Види заходів самозахисту.
Зміна правовідношення як спосіб захисту цивільних прав та інтересів судом: підстави, умови та особливості застосування.
Варіант №10.
Ретроспективні та перспективні способи захисту суб’єктивних цивільних прав та інтересів у судовому порядку.
Припинення правовідношення як спосіб захисту цивільних прав та інтересів судом: підстави, умови та особливості застосування.
Варіант №11.
Самозахист як неюрисдикційна форма захисту цивільних прав та інтересів: умови застосування, зміст та межі.
Зміна договору в зв’язку з істотною зміною обставин як спосіб захисту цивільних прав та інтересів судом: підстави, умови та особливості застосування.
Варіант №12.
Заходи оперативного впливу (оперативні санкції): поняття, загальна характерис тика, види.
Відшкодування збитків, як спосіб захисту цивільних прав та інтересів судом: підстави, умови та особливості застосування.
Варіант №13.
Особливості, умови та межі застосування оперативних санкцій.
Відшкодування майнової шкоди як спосіб захисту цивільних прав: підстави, умови та особливості застосування.
Варіант №14.
Загальні обмеження суб’єктивного права на цивільно-правовий захист.
Відшкодування моральної шкоди як спосіб захисту цивільних прав та інтересів судом: підстави, умови та особливості застосування.
Варіант №15.
Позовна давність як часова межа суб’єктивного права на цивільно-правовий захист: поняття, види, правове значення.
Стягнення неустойки як спосіб захисту цивільних прав та інтересів: підстави, умови та особливості застосування.
Варіант №16.
Необхідна оборона: поняття, межі, цивільно-правові наслідки.
Визнання незаконним акта публічної влади як спосіб захисту цивільних прав та інтересів судом: підстави, умови та порядок застосування. Необхідна оборона: поняття, межі, цивільно-правові наслідки.
Варіант №17.
Крайня необхідність: поняття, межі, цивільно-правові наслідки.
Незастосування акта публічної влади як захід захисту цивільних прав та інтересів судом: підстави, умови та особливості застосування.
Варіант №18.
Цивільно-правова охорона та захист слабкої сторони за договором приєднання.
Поняття та види способів захисту цивільних прав.
Варіант №19.
Цивільно-правова охорона та захист споживача за публічним договором.
Договір приєднання: поняття, ознаки, окремі різновиди.
Варіант №20.
Універсальні способи захисту цивільних прав та інтересів судом: загальна характеристика.
Публічний договір: поняття, ознаки, окремі різновиди.
Варіант №21.
Визнання права як спосіб захисту цивільних прав та інтересів судом: підстави, умови та особливості застосування.
Вибір способу захисту цивільних прав та інтересів. Фактори, які зумовлюють вибір.
Варіант №22.
Припинення дії, яка порушує право, як спосіб захисту цивільних прав та інтересів судом: підстави, умови та особливості застосування.
Особливості захисту цивільних прав, порушених суб’єктами публічного права .
Варіант №23.
Примусове виконання обов’язку в натурі як спосіб захисту цивільних прав та інтересів судом: підстави, умови та особливості застосування.
Конкуренція позовів: поняття, окремі випадки.
Варіант №24.
Заходи цивільної відповідальності у захисті цивільних прав та інтересів: підстави, умови та особливості застосування.
Віндикаційні вимоги як спосіб захисту цивільних прав та інтересів: поняття, підстави, умови та особливості застосування.
Варіант №25.
Розмежування адміністативної та конституційної юрисдикції у справах про визнання незаконними актів.
Кондикційні вимоги як спосіб захисту цивільних прав та інтересів: поняття, підстави, умови та особливості застосування.
Варіант №26.
Система цивільно-правових засобів захисту особистих немайнових прав людини в Україні.
Відшкодування недоговірної майнової шкоди як цивільно-правовий засіб захисту прав та інтересів людини: підстави, умови та особливості застосування.
Варіант №27.
Вимоги з деліктних зобов’язань.
Відповідальність без вини у цивільному праві: характерні риси та підстави застосування.
Варіант №28.
Зобов’язально-правові та інші способи захисту права власності.
Відшкодування збитків як спосіб цивільно-правового захисту: структура збитків, способи відшкодування.
Варіант №29.
Способи захисту права власності: загальна характеристика.
Відшкодування інфляційних збитків як спосіб цивільно-правового захисту.
Варіант №30.
Диспозитивність та імперативність у застосуванні позовної давності.
Неустойка як спосіб цивільно-правового захисту: поняття, види, підстави застосування. Методика розрахунку розміру неустойки.
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.
НАВЧАЛЬНО -МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ
НОРМАТИВНИЙ МАТЕРІАЛ:
Бернская конвенция об охране литературных и художественных произведений (Парижский акт от 24 июля 1971 года).
Всесвітня конвенція про авторське право (Женева, 1952 р)
Парижская конвенция по охране промышленной собственности от 20 марта 1883 г.
Международная конвенция об охране прав исполнителей, производителей фонограмм и вещательных организаций от 26 октября 1961 г. Женева, 1992.
Конституція України. 26 червня 1996 р.
Цивільний кодекс України. 16 січня 2003 р.
Господарський кодекс України. 16 січня 2003р.
Цивільний процесуальний кодекс України. 18 липня 1963 р.
Житловий кодекс України. 30 червня 1983 р.
Земельний кодекс України. 25 жовтня 2001 р.
Сімейний кодекс України. 10 січня 2002 р.
Закон України “Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів і фонограм” від 2000р. // ВВР. – 2000. - №5-6. – Ст. 46.
Закон України “Про захист економічної конкуренції” від 11.01.2001р. // Відомості Верховної Ради України.- 2001.- № 12.- ст.64.
Закон України від 29.11.2001 р. “Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку” // Юридичний вісник України. - № 1. – 2002. – 5-11 січня.
Закон України “Про науково-технічну інформацію” від 25.06.1993//Відомості Верховної Ради України.- 1993.- № 33.-ст.345.
Закон України “Про інформацію” від 2.10.1992р. //Відомості Верховної Ради України.- 1992.- № 48.-ст.650.
Закон України “Про охорону прав на сорти рослин” від 21.04.93р. //Відомості Верховної Ради України.-1993.-№ 21.-ст.218.
Закон України “Про насіння” від 15.12.93р.//Відомості Верховної Ради України.-1994.-№ 2.-ст.5
Закон України “Про племінне тваринництво” від 15.12.93р. // Відомості Верховної Ради України.-1994.-№ 2.-ст.7.
Закон України від 02.04.93. “Про нотаріат”// ВВРУ. 1993. № 39 ст. 113.
Закон України “Про авторське право і суміжні права” від 23.12.93р. (в редакції Закону № 2627-ІІІ від 11.07.2001// УК. - № 159. – 5 вересня 2001р.
Закон України від 16.11.92. “Про друковані засоби масової інформації в Україні” // ВВР. -1993. -№1. -Ст.1.
Закон України «Про телебачення і радіомовлення» від 21 грудня 1993 року// Відомості Верховної Ради .-1994, N 10, ст.43.
Основи законодавства України про охорону здоров'я від 19.11.1992р.
Закон України від 23.06.95 “Про донорство крові та її компонентів”. // Відомості Верховної Ради України. 1995. №23 ст.183.
Закон України від 16. 07.1999р. “Про трасплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині” // Голос України, 17 серпня 1999р. №151.
Закон України від 24.02.94 “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення”. //ВВРУ. 1994. № 27.
Закон України від 15.12.93. “Про захист прав споживачів” (із наступними змінами і доповненнями) // ВВР. –1994. -№1. -Ст.1.
Закон України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” від 15.12.93р. // Відомості Верховної Ради України.-1994.- № 7.- Ст. 32.
Закон України “Про охорону прав на промислові зразки” від 15 грудня 1993 р.// Відомості Верховної Ради України.-1994.- № 7.- Ст. 32.
Закон України “Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем” від 5 листопада 1997 р. // Відомості Верховної Ради України.-1998.- № 8.- Ст. 28.
Закон України “Про охорону прав на сорти рослин” від 21.04.93р. //Відомості Верховної Ради України.-1993.-№ 21.-ст.218.
Закон України “Про насіння” від 15.12.93р.//Відомості Верховної Ради України.-1994.-№ 2.-ст.5
Закон України “Про племінне тваринництво” від 15.12.93р. // Відомості Верховної Ради України.-1994.-№ 2.-ст.7.
Закон України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” від 15.12.93р.\\Відомості Верховної Ради України - 1994. - № 7,-Ст.36.
Закон України “Про захист економічної конкуренції” від 11.01.2001р. // Відомості Верховної Ради України.- 2001.- № 12.- ст.64.
Закон України “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду” від 1 грудня 1994р. // Голос України.-1995.-17 січня.
Закон України “Про захист від недобросовісної конкуренції” від 7.06.96р. // Відомості Верховної Ради України.- 1996.- № 36.- ст.164.
Закон України “Про охорону прав на зазначення походження товарів” від 16.06.1999р. // Відомості Верховної Ради України.- 1999.- № 32.- ст.267.
Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22 листопада 1996 р. N 543/96-вр
Постанова Верховної Ради України від 24.12.93. “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” // Відомості Верховної Ради України. -1994. -№14. -Ст.83.
Постанова Кабінету Міністрів від 28.09.93. “Про Перелік родів і видів рослин, на сорти яких видаються патенти“ // ЗП України. -1994. -№2. -Ст.47.
Правила складання та подання заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів та послуг. Наказ Держпатенту України від 28.02.1995р. № 116//Інновація.-1996.-№ 1-3.
Положення про Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів та послуг та порядок видачі свідоцтв. Наказ Держпатенту України від 5 грудня 1995р. № 180 //Інновація.-1996.-№ 1-3.
Інструкція про розгляд та реєстрацію договору про передачу права власності на знак для товарів і послуг та ліцензійного договору на використання знака для товарів і послуг. Наказ Держпатенту України //Інновація.-1995.-№ 14-15.
Положення про перелік видових назв товарів. Наказ Міністерства освіти і науки України від 12 грудня 2000р. // Офіційний вісник України. – 2000. – Ст.163.
Постанова Кабінету Міністрів України від 18.11.94р. № 784 “Про мінімальні ставки авторської винагороди за використання творів літератури і мистецтва“//ЗП.-1995.- № 2.- ст.33.
Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.01р. № 1756 “Про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір“//Урядовий кур’єр
Положення про порядок і умови проведення обов’язкового страхування цивільної відповідальності володільців транспортних засобів. Постанова КМУ від 28 вересня 1996р. // ЗП України. – 1996. - №18. – Ст.510.
Положення про застосування Закону України “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду” . Наказ Міністерства юстиції, Генеральної прокуратури і Міністерства фінансів від 4 березня 1996р.
Правила побутового обслуговування населення, затв. Постановою КМУ від 16. 05. 1994р. № 313 (в редакції постанови від 4 .06. 1999р. № 974.
Інструкція по використанню форм документів суворої звітності, що застосовуються для оформлення замовлень та розрахунків із споживачами за побутові послуги / затв. наказом Українського союзу об’єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення від 29 вересня 1995р. № 8.
Інструкція щодо оформлення замовлень з окремих видів послуг та їх виконання / затв. наказом Українського союзу об’єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення від 16.05.1994р.
Наказ Українського союзу об’єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення від 27 серпня 2000р. № 20 про затвердження інструкцій щодо надання окремих видів побутових послуг.
Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях // Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1993 року, в редакції від 17 вересня 1998 року // ЗП України. 1994. №1. Ст.1.
Порядок організації та проведення медико-соціальної експертизи втрати працездатності // Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 4 квітня 1994 року // ЗП України. 1994. №8. Ст. 190.
Порядок встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров’я, пов’язане з виконанням трудових обов’язків // Затв. наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22 липня 1995 року № 212.
Відшкодування моральної шкоди: методичні рекомендації Управління координації правової роботи та правової освіти від 13.05.2004 № 35-13/797 // Юридичний вісник України.- № 44(448). – 30 жовтня – 5 листопада 2004 р. – С. 13-16
СУДОВА ПРАКТИКА
1. Постанова Пленуму Верховного Суду України ”Про деякі питання, що виникають у практиці застосування судами України норм кримінально-процесуального законодавства, які передбачають права потерпілих від злочинів” від 22.12.1978р. № 8
2. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 19 вересня 1975 року "Про практику застосування судами України ста.105 Цивільного кодексу України" (із змінами і доповненнями) // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1996. – №1. – ст. 291-295.
3. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 червня 1983 року "Про судову практику розгляду судами України справ про спадкування" (із змінами і доповненнями) // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1996. – №1. – ст. 335-340.
4. Постанова Пленуму Верховного Суду України ”Про практику розгляду судами справ за скаргами на рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних, посадових і службових осіб у сфері управлінської діяльності, які порушують права і свободи громадян” від 3.12. 1998р. № 13
5. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 18 вересня 1987 року "Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи" (із змінами і доповненнями) //Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1996. – №1. – ст. 356-362.
6. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 року "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на жилий будинок" (із змінами і доповненнями) // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1996. – №1. – ст. 284-291.
7. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 червня 1997 року "Про судову практику в справах про виключення майна з опису" // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1995. – №1.
8. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” // Постанови Пленуму Верховного Суду України. К. Юрінком. 1995.
9. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 року "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів" // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2001. – №2.
10. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 22.12.95. “Про судову практику у справах за позовом про захист права приватної власності” // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних та цивільних справах (1995-1998). К.: Юрінком. -1998.
11. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95. “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних та цивільних справах (1995-1998). К.: Юрінком інтер. -1998.
12. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28.04.78. “Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. -1995. -№1.
13. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 1.11.96 №9 “Про застосування Конституції України пи здійсненні правосуддя” //Постанови Пленуму Верховного Суду України (1995-1998). Правові позиції щодо розгляду судами окремих категорій справ. – К.:1998.
14. Постанова Пленуму Верховного Суду України ”Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій” від 28 вересня 1990р.//Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України (1963-1995).Частина перша.-К.,1995.
15. Постанова Пленуму ВС України від 31 березня 1989р. “Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди , заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна”.
16. Постанова Пленуму ВС України від 7 липня 1995р. “Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат”.-2002,13 березня.- № 48.
17. Роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 29 лютого 1996р. “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з відшкодуванням моральної шкоди”// Арбітражний процесуальний кодекс України. Ужгород. ІВА. 1997.
18. Роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 16.04.93. “Про деякі питання практики застосування позовної давності при вирішенні господарських спорів” // Збірник рішень та арбітражної практики ВАСУ. –1994. -№1. -С. 140-143.
19. Роз’яснення Президії ВАСУ від 29.04.94. “Про деякі питання практиики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань” // Збірник рішень та арбітражної практики ВАСУ. -1994. -№1. -С. 162-170.
20. Роз’яснення Президії ВАСУ від 30.03.95. ”Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з відшкодуванням збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язань за договором поставки“ // Збірник рішень та арбітражної практики ВАСУ. -1995. -№2. -С. 68-72.
21. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 2 квітня 1994 року "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з судовим захистом права державної власності" (із змінами і доповненнями).
22. Лист Вищого арбітражного суду України від 31 січня 2001 року "Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом" (Із змінами і доповненнями).
23. Роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.99 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними”.
24. Роз’яснення Вищого Арбітражного Суду України від 20 травня 1992 року “Про застосування статті 209 Цивільного кодексу України”. – Збірник рішень та арбітражної практики Вищого Арбітражного Суду України. – 1994. – Число 1.
25. Роз(яснення Президії Вищого Арбітражного Суду України від 1.04.1997 р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов(язаних з відшкодуванням шкоди» // Збірник офіційних документів Вищого Арбітражного Суду України. – К.,1997.
ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ.
Азимов Ч.Н. Основы патентного права Украины. - Харьков, 1994.
Андреева П. Форма договора и последствия ее несоблюдения. // Российская юстиция, №2, 1999.
Антимонов Б.С. Значение вины потерпевшего при гражданском правопорушении. М. Юридическая литература. 1950.
Белякова А.М. Возмещение причиненного вреда (Отдельные вопросы).-М., 1972.
Белякова А.М. Гражданско-правовая ответственность за причинение вреда. М. 1986.
Боброва Д. Недоговірні зобов’язання у проекті Цивільного кодексу України // Українське право. 1997. №1.
Бородін М., Ігнатенко А. Цивільно-правові спори про угоди. // Право України, 1997, № 7.
Братусь С.Н. О пределах осуществления гражданских прав // Правоведение. 1967 №3
Власов А. Возмещение вреда жертвам преступлений. // Законность, №2, 2000.
Галянтич М. Захист ділової репутації: цивільно-правові проблеми//Право України, 2001.-№1.
Голубев К., Нарижный С. Защита деловой репутации юридических лиц. // Российская юстиция, №7, 1999.
Горленко С.А. Наименование места происхождения товара и товарный знак: сходство и различие // Вопросы изобретательства. – 1991. -№3.
Гражданское право. Ч. ІІ. Под ред. Толстого Ю.К. М. 1997.
Грибанов В. Пределы осуществления и защиты гражданских прав. – М.: Изд-во МГУ, 1992.
Грищук О. Становлення права людини на відшкодування моральної шкоди (Х! –ХХ) . // Науковий вісник Чернівецького державного університету, вип. 55, 1999.
Дзера І. Цивільно-правові засоби захисту права власності. – К., 2001.
Донцов С.Е., В.В.Глянцев. Возмещение вреда по советскому законодательству....
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора