Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Юридичний факультет
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2008
Тип роботи:
Інші
Предмет:
Інші
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІНСТИТУТ
НОВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА УПРАВЛІННЯ
ім. В. ЧОРНОВОЛА
ЮРИДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
Кафедра загальних юридичних дисциплін
Максимович С.М.
ІСТОРІЯ ВЧЕНЬ ПРО ДЕРЖАВУ І ПРАВО
Навчально-методичні матеріали
для студентів базового напряму 6.060100 “Правознавство”
заочної форми навчання
Львів-2008
УДК 340.12 (075.8)
Історія вчень про державу і право. Навчально-методичні матеріали для студентів базового напряму 6.060100 “Правознавство” заочної форми навчання / Максимович С.М. – Львів: ЛДІНТУ ім. В. Чорновола, 2008. – 119 с.
Навчально-методичні матеріали з дисципліни "Історія вчень про державу і право" для студентів базового напряму 6.060100 “Правознавство” заочної форми навчання містять робочу програму курсу, що подає зміст дисципліни за темами курсу; загальні методичні вказівки до самостійної роботи з даної дисципліни студентів IV курсу заочної форми навчання юридичного факультету ЛДІНТУ ім. В. Чорновола; методичні вказівки і рекомендації до самостійної роботи студентів по темах курсу, що містять перелік 18 тем з даної дисципліни з переліком питань, що охоплюються відповідною темою, які опрацьовуються студентами самостійно при вивченні дисципліни, зокрема при підготовці до виконання контрольної роботи та до складання заліку і іспиту, та методичні рекомендації до самостійної роботи по кожному питанню теми, в яких подано запитання для самоконтролю, а також до кожної теми подано список спеціальної (додаткової) літератури з даної теми. Навчально-методичні матеріали містять також загальні методичні вказівки до виконання контрольної роботи з даної дисципліни студентами IV курсу заочної форми навчання юридичного факультету ЛДІНТУ ім. В. Чорновола, та завдання для двох контрольних робіт з переліком 30 варіантів, що складаються з трьох питань, а також містять методичні вказівки і рекомендації до виконання завдань контрольних робіт, в яких до кожного питання подано запитання для самоконтролю та список рекомендованої літератури з даного питання контрольної роботи. Наприкінці Навчально-методичних матеріалів подано список рекомендованої літератури до курсу, який містить список підручників і навчальних посібників, хрестоматійних збірників праць політико-правових мислителів та пам’яток права, а також спеціальної літератури.
Укладач: ст. викл. Максимович С.М.
Затверджено до друку на засіданні кафедри загальних юридичних дисциплін (протокол N __ від ___________ 2008 р.).
Рекомендовано науково-методичною радою факультету як навчальне видання для студентів факультету (протокол N ___ від ___________2008 р.).
Рецензенти:
к.ю.н., декан юридичного факультету ЛДІНТУ ім. В. Чорновола Ярмол Л.В.
к.і.н., доцент кафедри загальних юридичних дисциплін юридичного факультету ЛДІНТУ ім. В. Чорновола Уська У.Р.
Відповідальний за випуск: зав. лабораторією інформаційно-законодавчого забезпечення Бломнік Е.А.
Редактор Максимович С.М.
ЗМІСТ
І. РОБОЧА ПРОГРАМА КУРСУ ............................................................................................ 4-7
ІІ. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ……….…………. 8
ІІІ. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ І РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ПО ТЕМАХ КУРСУ …………..…………………................................................................................. 9-38
IV. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ …………………............................................................................................................................... 39-40
V. ЗАВДАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ .................................................................. 41-48
V.І. ЗАВДАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ N 1....................................................... 41-44
V.ІІ. ЗАВДАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ N 2 ..................................................... 45-48
VI. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ І РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ…........................................................................................................... 49-114
VI.І. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ І РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ N 1....................................................................................................... 49-81
VI.ІІ. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ І РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ N 2 .................................................................................................... 82-114
VІІ. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДО КУРСУ ………………....... 115-118
І. РОБОЧА ПРОГРАМА КУРСУ
1. Мета і завдання дисципліни та її місце у навчальному процесі
1.1. Мета викладання дисципліни
Історія вчень про державу і право є наукою історії філософії права, яка має на меті не лише вивчення історії становлення і розвитку ідеї права, закону, держави, суверенітету, головних державно-правових інститутів, прав і свобод людини у процесі формування людської цивілізації, а й формування світогляду юриста. Відтак, на відміну від історичних чи теоретичних, чи галузевих наук, вона є світоглядною наукою, так як вивчення даного курсу не є самоціллю, а слугує становленню власного юридичного світогляду, що грунтується на знанні різних підходів і концепцій до конкретних державно-правових інститутів, держави і права у цілому. Притому, вивчення історії філософії права має на меті вироблення, витворення єдиного цілісного уявлення про усі поняття і знання, розроблені різними політико-правовими мислителями, напрямами, течіями і школами, та використовувані окремими юридичними науками.
1.2. Завдання дисципліни
Теоретичне завдання історії вчень про державу і право як історії філософії права полягає у дослідженні і концептуальному оформленні засадничих державно-правових понять. А практичне значення історії філософії права полягає у побудові правового ідеалу (правової держави, громадянського суспільства, верховенства права, забезпечення, захисту і гарантування прав і свобод людини тощо).
При вивченні історії вчень про державу і право студенти повинні з`ясувати історію виникнення, становлення, розвитку і зміни поглядів, вчень, теорій і концепцій щодо походження, ролі і значення та ідеальної форми держави і політичної системи суспільства та вчень і теорій про право, його суть і призначення, окремі державно-правові інститути і теорій й концепцій про ідеальні чи бажані форми державно-правового буття. Студенти повинні набути вмінь виявляти особливості політико-правових поглядів у певну історичну епоху, у певній країні чи певного мислителя, проводити порівняльний аналіз політико-правових вчень, оцінювати їхній зв`язок із сучасністю. Послуговуючись здобутими знаннями студенти повинні виробити власний юридичний світогляд та оволодіти навиками прикладного застосування теоретичних знань у подальшій юридичній практиці чи науковій роботі.
1.3. Перелік дисциплін, знання яких необхідні для вивчення даного предмету:
Загальна історія.
Історія держави і права зарубіжних країн.
Теорія держави і права.
Філософія права.
2. Зміст дисципліни за темами курсу
Тема 1. Історія вчень про державу і право як наука
і навчальна дисципліна
Завдання і значення курсу історії вчень про державу і право та його місце серед інших юридичних дисциплін. Світоглядне значення історії філософії права. Теоретичне і практичне завдання історії філософії права.
Предмет історії вчень про державу і право.
Методи вивчення історії вчень про державу і право.
Періодизація історії вчень про державу і право.
Тема 2. Політико-правові вчення Стародавнього Сходу
Особливості формування політико-правових вчень в античності. Релігійно-міфологічний світогляд народів Стародавнього Сходу. Зороастризм. Буддизм.
Політико-правова думка Стародавнього Єгипту. “Послання” як джерела політико-правових поглядів.
Політико-правова думка Стародавньої Індії. “Веди”, “Упанішади”, “Закони Ману”, “Дхарммападе”, “Артхашастра”.
Політико-правова думка Стародавнього Китаю. “Шу дзін”, політико-правові вчення Лао-цзи, Конфуція, Мо-дзи, школи юристів.
Тема 3. Політико-правові вчення Стародавньої Греції
Загальна характеристика політико-правових вчень Стародавньої Греції.
Політико-правова думка Стародавньої Греції раннього періоду (9-6 ст. до н.е.): Гомер, Гесіод, “сім мудреців”, Піфагор і піфагорійці, Геракліт.
Політико-правова думка Стародавньої Греції періоду розквіту (5-перша половина 4 ст. до н.е.): Демокріт, софісти, Сократ, Платон, Арістотель.
Політико-правова думка Стародавньої Греції періоду еллінізму (друга половина 4-2 ст. до н.е.): Епікур, стоїки, Полібій.
Тема 4. Політико-правові вчення Стародавнього Риму
Загальна характеристика політико-правових вчень Стародавнього Риму.
Політико-правове вчення Ціцерона.
Політико-правові погляди римських стоїків: Сенеки, Епіктета, Марка Аврелія.
Політико-правові погляди римських юристів.
Тема 5. Політико-правові ідеї християнства
Загальна характеристика політико-правових ідей раннього християнства.
Політико-правове вчення Августина Блаженного.
Політико-правове вчення Томи Аквінського.
Тема 6. Політико-правові вчення Середньовіччя
Загальна характеристика політико-правових вчень Середньовіччя. Особливості політико-правових вчень епохи Відродження і Реформації.
Політико-правове вчення Марсілія Падуанського.
Політико-правове вчення Ніколло Макіавеллі.
Політико-правове вчення Франческо Гвіччардіні.
Політико-правове вчення Жана Бодена.
Тема 7. Політико-правові вчення Нового часу в Голандії
Політико-правове вчення Гуго Гроція.
Політико-правове вчення Баруха (Бенедикта) Спінози.
Тема 8. Політико-правові вчення Нового часу в Англії
Політико-правове вчення Томаса Гоббса.
Політико-правове вчення Джона Лока.
Тема 9. Політико-правові вчення Нового часу у Франції
Політико-правове вчення Вольтера.
Політико-правове вчення Шарля-Луї Монтеск`є.
Політико-правове вчення Жана-Жака Руссо.
Тема 10. Політико-правові вчення Нового часу в Італії
Політико-правове вчення Джамбаттіста Віко.
Політико-правове вчення Чезаре Беккаріа.
Тема 11. Політико-правові вчення у США у 18-19 ст.
Політико-правові погляди демократів США: Бенджаміна Франкліна, Томаса Пейна і Томаса Джефферсона.
Політико-правові погляди централістів-федералістів США: Олександра Гамільтона, Джеймса Медісона і Джона Адамса.
Тема 12. Політико-правові вчення у Німеччині у 17 – на початку 19 ст.
Політико-правове вчення Самуїла Пуфендорфа.
Політико-правове вчення Іммануїла Канта.
Політико-правове вчення І.-Г.Фіхте.
Політико-правове вчення Г.-В.-Ф.Гегеля.
Політико-правові ідеї історичної школи права (Густав Гуго, Фрідріх-Карл фон Савіньї, Георг Фрідріх Пухта).
Тема 13. Політико-правові вчення лібералізму у Західній Європі у 19 ст.
Політико-правові ідеї англійського лібералізму: Ієремія Бентам, Джон Стюарт Міль.
Політико-правові ідеї французького лібералізму: Бенджамен Констан, Алексіс де Токвілль.
Політико-правові ідеї німецького лібералізму: Вільгельм фон Гумбольдт, Лоренц Штейн.
Тема 14. Політико-правове вчення позитивізму і правового позитивізму у Західній Європі у 19 ст.
Політико-правове вчення позитивізму Огюста Конта.
Політико-правове вчення правового позитивізму Джона Остіна
Політико-правове вчення правового позитивізму Карла Бергбома.
Політико-правове вчення Рудольфа фон Ієрінга.
Тема 15. Політико-правові погляди ідеологів соціалізму
Політико-правові погляди Клода-Анрі де Сен-Сімона.
Політико-правові погляди Шарля Фур`є.
Політико-правові погляди Роберта Оуена.
Тема 16. Політико-правове вчення марксизму
Політико-правове вчення марксизму: Карл Маркс і Фрідріх Енгельс.
Маніфест Комуністичної партії як програмний твір вчення марксизму.
Тема 17. Політико-правове вчення анархізму
Політико-правове вчення П’єра Жозефа Прудона.
Політико-правове вчення Міхаїла Бакуніна.
Політико-правове вчення Пьотра Кропоткіна.
Тема 18. Політико-правове вчення у Західній Європі
у другій половині 19 ст.
Політико-правове вчення Людвіга Гумпловича.
Політико-правове вчення Рудольфа Штаммлера.
Політико-правове вчення Герберта Спенсера.
Політико-правове вчення Фрідріха Вільгельма Ніцше.
Тема 19. Політико-правові ідеї 20 ст.
Аналітична юриспруденція.
Позитивістський нормативізм Г.Кельзена.
Прагматичний позитивізм.
Солідаризм та інституціоналізм.
Соціологічна юриспруденція.
Психологічна теорія права Льва Петражицького.
Націонал-соціалізм.
Відроджене природне право.
Інтегративна юриспруденція.
Теорії еліт (В.Парето, Г.Моска, Р.Міхельс) та бюрократії (А.Бентлі, М.Вебер) і технократії (Дж.Бернхем, М.Дюверже).
ІІ. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Для вивчення дисципліни «Історія вчень про державу і право» передбачено загалом 70 годин, притому для студентів заочної форми навчання переважний обсяг годин відводиться на самостійне вивчення ними матеріалу. Тому самостійна робота студентів заочної форми навчання є основною формою опрацювання та засвоєння ними матеріалу при вивченні дисципліни, передусім при підготовці до виконання контрольної роботи та до складання заліку і іспиту. Крім того, метою самостійної роботи є вироблення у студентів уміння не лише самостійно вивчати історію становлення і розвитку ідеї права, закону, держави, суверенітету, головних державно-правових інститутів, прав і свобод людини у процесі формування людської цивілізації, а й формування власного юридичного світогляду, що грунтується на знанні різних підходів і концепцій до конкретних державно-правових інститутів, держави і права у цілому.
Після самостійного вивчення політико-правових поглядів різних мислителів, у різних країнах та в різні історичні епохи, студент повинен здійснити їх порівняльний аналіз, простеживши їх історичний зв'язок та актуальність на сьогодні, а відтак на узагальнення вивченого матеріалу виробити єдине цілісне фахове уявлення про досліджувані політико-правові ідеї, поняття, явища, інститути та державу і право у цілому.
Для самостійної роботи студентів заочної форми навчання подано відповідно до робочої програми курсу 18 тем з переліком питань, що охоплюються даною темою, а також широкий перелік запитань для самоконтролю до кожного питання теми. До кожної теми студентові пропонується список відповідної спеціальної (додаткової) літератури з даної теми, у тому числі перелік першоджерел праць політико-правових мислителів та пам’яток права. Окрім пропонованої підбірки літератури, можна використати інші доступні навчально-методичні джерела за списком рекомендованої літератури до курсу, що подано наприкінці Навчально-методичних матеріалів, який містить список підручників і навчальних посібників, хрестоматійних збірників праць політико-правових мислителів та пам’яток права, а також спеціальної літератури.
При самостійному вивченні матеріалу студентам заочної форми навчання рекомендовано вести окремий зошит, в якому конспектувати основні положення з кожного питання теми, а для кращого засвоєння навчального матеріалу та самоперевірки повноти і точності власних знань - також розкрити погляди кожного політико-правового мислителя чи ідеї пам’ятки права щодо конкретних політико-правових явищ, інститутів та понять. Після самостійного вивчення кожного питання з теми студент повинен зробити висновки, дати власну оцінку тим чи іншим політико-правовим поглядам, притому записати це у зошиті.
Результатом самостійної роботи студентів заочної форми навчання є, зокрема, виконання самостійної контрольної роботи, яка оцінюється викладачем і є підставою для отримання заліку та допуску до складання іспиту з даної дисципліни. Підсумковою (семестровою) формою контролю самостійної роботи студентів заочної форми навчання є залік та іспит.
ІІ. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ І РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Тема 1. ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ ВЧЕННЯ СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ (2 год.)
1. Особливості формування політико-правових вчень в античності. Релігійно-міфологічний світогляд народів Стародавнього Сходу. Зороастризм. Буддизм.
2. Політико-правова думка Стародавнього Єгипту. “Послання” як джерела політико-правових поглядів.
3. Політико-правова думка Стародавньої Індії. “Веди”, “Упанішади”, “Закони Ману”, “Дхарммападе”, “Артхашастра”.
4. Політико-правова думка Стародавнього Китаю. “Шу дзін”, політико-правові вчення Лао-цзи, Конфуція, Мо-дзи, школи юристів.
Методичні рекомендації до самостійної роботи по даній темі
Для кращого засвоєння навчального матеріалу та самоперевірки повноти і точності власних знань рекомендовано розкрити погляди на наступні політико-правові явища, інститути та поняття з кожного питання теми.
1. Особливості формування політико-правових вчень в античності. Релігійно-міфологічний світогляд народів Стародавнього Сходу. Зороастризм. Буддизм.
Запитання для самоконтролю:
- відмінності у релігійно-міфологічних поглядах народів Стародавнього Сходу на походження держави і державної влади, на право, правосуддя і закон;
- значення релігійно-етичної течії зороастризму;
- значення релігійно-етичної течії буддизму.
2. Політико-правова думка Стародавнього Єгипту. “Послання” як джерела політико-правових поглядів.
Запитання для самоконтролю:
- теократична доктрина державної влади;
- гуманістичний зміст Повчання Гераклеопольського царя своєму сину;
- актуальність настанов Повчання Аменемопе.
3. Політико-правова думка Стародавньої Індії. “Веди”, “Упанішади”, “Закони Ману”, “Дхарммападе”, “Артхашастра”.
Запитання для самоконтролю:
- поняття дхарми в “Упанішадах“ і “Дхарммападе“;
- права брахманів;
- роль і значення покарання за “Законами Ману“;
- гуманістичний зміст буддистського канону “Дхарммападе“;
- природно-правові уявлення школи локаяти (чарваки);
- 7 елементів держави за трактатом “Артхашастра”;
- походження держави і державної влади за трактатом “Артхашастра”;
- доктрина політики і законодавства за трактатом “Артхашастра”;
4. Політико-правова думка Стародавнього Китаю. “Шу дзін”, політико-правові вчення Лао-цзи, Конфуція, Мо-дзи, школи юристів.
Запитання для самоконтролю:
- поняття дао в книзі історичних переказів “Шу дзін”;
- 8 елементів управління у книзі історичних переказів “Шу дзін”;
- 3 засоби правління володаря у книзі історичних переказів “Шу дзін”;
- 5 благ підданих у книзі історичних переказів “Шу дзін”;
- 5 залежностей у суспільстві у книзі історичних переказів “Шу дзін”;
- поняття і зміст та значення дао у вченні Лао-цзи;
- поняття і сутність держави у вченні Лао-цзи;
- принцип рівності у вченні Лао-цзи;
- принцип бездіяння у вченні Лао-цзи;
- патріархально-патерналістська концепція держави Конфуція;
- принцип нерівності у вченні Конфуція;
- аристократична форма правління за Конфуцієм;
- призначення і завдання правителя за вченням Конфуція;
- засади управління суспільством за вченням Конфуція;
- значення доброчесності і покарань у правовому регулюванні і суспільних відносинах за вченням Конфуція;
- принцип рівності у вченні Мо-дзи;
- договірна концепція походження держави Мо-дзи;
- призначення і завдання держави за вченням Мо-дзи;
- засади державного управління у вченні школи юристів (фадзя);
- роль і значення покарання за вченням школи юристів (фадзя);
- принцип колективної відповідальності у вченні школи юристів (фадзя);
- історичний підхід до законів школи юристів (фадзя).
Додаткова література
1. Бгагават-Гіта як вона є. Бгактіведанта Бук траст, 1990.
2. Зейдлер Г. Політична думка стародавнього світу. Львів, 1959.
3. Кондзьолка В. Нариси історії античної філософії. Львів, 1993.
4. На ріках вавілонських. З найдавнішої літератури Шумеру, Вавілону, Палестини. К., 1991.
5. Переломов Л.С. Конфуцианство и легизм в политической истории Китая. М., 1981.
6. Переломов Л.С. Конфуций: жизнь, учение, судьба. М., 1993.
Тема 2. ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ ВЧЕННЯ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ
(2 год.)
1. Загальна характеристика політико-правових вчень Стародавньої Греції.
2. Політико-правова думка Стародавньої Греції раннього періоду (9-6 ст. до н.е.): Гомер, Гесіод, “сім мудреців”, Піфагор і піфагорійці, Геракліт.
3. Політико-правова думка Стародавньої Греції періоду розквіту (5-перша половина 4 ст. до н.е.): Демокріт, софісти, Сократ, Платон, Арістотель.
4. Політико-правова думка Стародавньої Греції періоду еллінізму (друга половина 4-2 ст. до н.е.): Епікур, стоїки, Полібій.
Методичні рекомендації до самостійної роботи по даній темі
Для кращого засвоєння навчального матеріалу та самоперевірки повноти і точності власних знань рекомендовано розкрити погляди на наступні політико-правові явища, інститути та поняття з кожного питання теми.
1. Загальна характеристика політико-правових вчень Стародавньої Греції.
Запитання для самоконтролю:
- чинники, які сприяли розвитку політико-правових поглядів у Стародавній Греції на відміну від країн Стародавнього Сходу;
- особливість античної політико-правової думки;
- зміст поняття свободи;
- зміст терміну “політика“;
- зміст і суть поняття закону.
2. Політико-правова думка Стародавньої Греції раннього періоду (9-6 ст. до н.е.): Гомер, Гесіод, “сім мудреців”, Піфагор і піфагорійці, Геракліт.
Запитання для самоконтролю:
- розмежування понять “діке“ (справедливість) і “теміс“ (звичаєве право) Гомером;
- розмежування понять “діке“ (справедливість) “евномія“ (законність) Гесіодом;
- розмежування понять “фесея“ (природне право) і “номо“ (позитивне право) Гесіодом;
- роль і значення закону в управлінні державою у поглядах семи мудреців;
- помірна цензова демократія за реформою Солона 594 р. до н.е.;
- зміст і суть демократії за Солоном;
- зміст терміну “філософія“ за Піфагором;
- аристократична форма правління у поглядах піфагорійців;
- зміст поняття рівності у вченні піфагорійців;
- співвідношення поняття справедливості з вченням про числа піфагорійців;
- погляди піфагорійців на анархію;
- діалектичне вчення Геракліта;
- аристократична форма правління за Гераклітом.
3. Політико-правова думка Стародавньої Греції періоду розквіту (5-перша половина 4 ст. до н.е.): Демокріт, софісти, Сократ, Платон, Арістотель.
Запитання для самоконтролю:
- походження суспільства, держави і законів за Демокрітом;
- зміст, суть, роль і призначення законів за Демокрітом;
- індивідуальна свобода людини у поглядах Демокріта;
- суть, ознаки, призначення і мета держави за Демокрітом;
- погляди Демокріта на форму правління держави;
- зміст терміну “софіст“;
- засаднича ідея (цінність) у вченні софістів;
- старше і молодше покоління софістів;
- зміст поняття рівності у поглядах Протагора;
- розмежування Горгієм писаних і неписаних законів законів;
- розмежування Гіппієм природного і позитивного права;
- розмежування Антіфонтом природного і позитивного права;
- зміст поняття справедливості у поглядах Фрасімаха Халкедонського;
- принцип політичного правління за Фрасімахом Халкедонським;
- обгрунтування Калліклом аристократичної форми правління;
- обгрунтування Лікофроном договірного походження держави;
- ідея рівності у поглядах Алкідама Егейського;
- співвідношення природного (справедливість) і позитивного (законність) права за Сократом;
- класифікація форм державного правління Сократа;
- зміст інституту громадянства за Сократом;
- філософське вчення про ідеї Платона;
- ідеальна держава у поглядах Платона;
- співвідношення справедливості і законності за Платоном;
- принцип рівності за Платоном;
- циклічність форм державного правління за Платоном;
- класифікація форм державного правління Платона;
- засади політичного правління за Платоном;
- зміст політичної справедливості за Арістотелем;
- співвідношення справедливості і законності за Арістотелем;
- співвідношення природного і умовного (позитивного) права за Арістотелем;
- зміст політичного правління за Арістотелем;
- суть і призначення закону за Арістотелем;
- походження, суть, мета і призначення держави за Арістотелем;
- класифікація форм державного правління Аристотеля.
4. Політико-правова думка Стародавньої Греції періоду еллінізму (друга половина 4-2 ст. до н.е.): Епікур, стоїки, Полібій.
Запитання для самоконтролю:
- обґрунтування етичної автономії людини Епікуром;
- етичні цінності Епікура;
- зміст свободи людини за Епікуром;
- походження і призначення держави за Епікуром;
- суть і призначення закону за Епікуром;
- обґрунтування поміркованої демократії Епікуром;
- етичні принципи стоїцизму;
- походження держави у поглядах стоїків;
- космополітичні уявлення стоїків;
- циклічність форм державного правління за Полібієм;
- концепція поєднання принципів різних форм правління Поліція та її історичне значення.
Додаткова література
1. Александров Г.Ф. Аристотель. М., 1940.
2. Аристотель. Никомахова этика // Сочинения: В 4 т. М., 1983. Т.4.
3. Аристотель. Политика // Там само.
4. Арістотель. Нікомахова етика. К., 2002.
5. Арістотель. Політика. К., Основи, 2000.
6. Асмус В.Ф. Демокрит. М., 1960.
7. Асмус В.Ф. Платон. М., 1975.
8. Виц Б.Б. Демокрит. М., 1979.
9. Зейдлер Г. Політична думка стародавнього світу. Львів, 1959.
10. Кондзьолка В. Нариси історії античної філософії. Львів, 1993.
11. Лурье С.Я. Демокрит. Л., 1970.
12. Материалисты Древней Греции. М.,1955.
13. Платон. Государство // Сочинения: В 3 т. М., 1971. Т.3.
14. Платон. Законы // Там само.
15. Платон. Держава. К., Основи, 2000.
16. Платон и его эпоха. М., 1979.
17. Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги. Т.1. У полоні Платонових чарів. К., 1994.
Тема 3. ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ ВЧЕННЯ СТАРОДАВНЬОГО РИМУ (2 год.)
1. Загальна характеристика політико-правових вчень Стародавнього Риму.
2. Політико-правове вчення Ціцерона.
3. Політико-правові погляди римських стоїків: Сенеки, Епіктета, Марка Аврелія.
4. Політико-правові погляди римських юристів.
Методичні рекомендації до самостійної роботи по даній темі
Для кращого засвоєння навчального матеріалу та самоперевірки повноти і точності власних знань рекомендовано розкрити погляди на наступні політико-правові явища, інститути та поняття з кожного питання теми.
1. Загальна характеристика політико-правових вчень Стародавнього Риму.
Запитання для самоконтролю:
- основні політико-правові поняття та ідеї, розроблені римськими юристами, римськими стоїками, Ціцероном, а також раннім християнством у Римській імперії.
2. Політико-правове вчення Ціцерона.
Запитання для самоконтролю:
- поняття держави, її зміст і суть, походження і призначення за вченням Ціцерона;
- поняття народу за Ціцероном;
- класифікація форм державного правління Ціцерона;
- обґрунтування Ціцероном змішаної форми правління;
- зміст принципу справедливості за Ціцероном;
- поняття, зміст і суть природного закону за Ціцероном;
- суть і принципи міжнародного права за Ціцероном.
3. Політико-правові погляди римських стоїків: Сенеки, Епіктета, Марка Аврелія.
Запитання для самоконтролю:
- обґрунтування духовної свободи людини Сенекою;
- природне право і природна держава у поглядах Сенеки;
- етичні принципи Епіктета;
- призначення держави за Марком Аврелієм;
- ідея рівності у вченні Марка Аврелія.
4. Політико-правові погляди римських юристів.
Запитання для самоконтролю:
- поняття юриспруденції за Гнеєм Флавієм;
- співвідношення природного і позитивного права у вченні римських юристів;
- розмежування права на публічне і приватне Ульпіаном;
- розмежування права Ульпіаном на природне право, право народів і цивільне право;
- розмежування права Гаєм;
- розмежування поняття права на природне і цивільне право Павлом.
Додаткова література
1. Сенека. Моральні листи до Луцілія. К., Основи, 1996.
2. Утченко С.Л. Цицерон и его время. М., 1986.
3. Цицерон. Диалоги о государстве и законах. М., 1966.
4. Ціцерон Марк Тулій. Про державу. Про закони. Про природу богів. К., Основи. 1998.
Тема 4. ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ ІДЕЇ ХРИСТИЯНСТВА (2 год.)
1. Загальна характеристика політико-правових ідей раннього християнства.
2. Політико-правове вчення Августина Блаженного.
3. Політико-правове вчення Томи Аквінського.
Методичні рекомендації до самостійної роботи по даній темі
Для кращого засвоєння навчального матеріалу та самоперевірки повноти і точності власних знань рекомендовано розкрити погляди на наступні політико-правові явища, інститути та поняття з кожного питання теми.
1. Загальна характеристика політико-правових ідей раннього християнства.
Запитання для самоконтролю:
- 27 канонізованих творів раннього християнства (Новий Завіт);
- права і свободи людини у християнській доктрині;
- принцип рівності у християнстві;
- принцип справедливості (еквіваленту) у християнстві;
- біблійні положення про працю як засадничу якість людини.
2. Політико-правове вчення Августина Блаженного.
Запитання для самоконтролю:
- екзистенціалізм вчення Августина Блаженного (про свободу волі людини);
- класифікація форм державного правління Августина Блаженного;
- розуміння природного права Августином Блаженним;
- етико-моральний підхід до понять проступку і злочину Августина Блаженного;
- суть і значення покарання у поглядах Августина Блаженного.
3. Політико-правове вчення Томи Аквінського.
Запитання для самоконтролю:
- походження та історичне значення вчення томізму (філософії католицизму);
- мета і призначення держави у поглядах Томи Аквінського;
- суть, роль і значення державної влади за вченням Томи Аквінського;
- 3 види державної влади за вченням Томи Аквінського;
- класифікація форм державного правління Томи Аквінського;
- ідеальна змішана форма правління за вченням Томи Аквінського;
- право на повстання проти тиранії у вченні Томи Аквінського;
- вчення Томи Аквінського про свободу волі людини;
- відмінність у змісті і характері свободи волі людини у вченні Томи Аквінського та Августина Блаженного;
- суть, зміст і роль закону за вченням Томи Аквінського;
- класифікація законів Томи Аквінського;
- зміст і призначення людського закону за вченням Томи Аквінського;
- види людських законів та їх значення за вченням Томи Аквінського;
- розмежування поняття закону і права Томою Аквінським.
Додаткова література
1. Бергель Ю. Фома Аквинский. М., 1966.
2. Богош Ю. Фома Аквинский. М., 1975.
3. Святий Августин. Сповідь. К., Основи, 1996.
4. Тома Аквінський. Коментарі до Арістотелевої “Політики”. К., Основи, 2000.
Тема 5. ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ ВЧЕННЯ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ (2 год.)
1. Загальна характеристика політико-правових вчень Середньовіччя. Особливості політико-правових вчень епохи Відродження і Реформації.
2. Політико-правове вчення Марсілія Падуанського.
3. Політико-правове вчення Ніколло Макіавеллі.
4. Політико-правове вчення Франческо Гвіччардіні.
5. Політико-правове вчення Жана Бодена.
Методичні рекомендації до самостійної роботи по даній темі
Для кращого засвоєння навчального матеріалу та самоперевірки повноти і точності власних знань рекомендовано розкрити погляди на наступні політико-правові явища, інститути та поняття з кожного питання теми.
1. Загальна характеристика політико-правових вчень Середньовіччя. Особливості політико-правових вчень епохи Відродження і Реформації.
Запитання для самоконтролю:
- характерні риси політико-правової системи у період Середньовіччя;
- відмінність теологічного середньовічного світогляду від античного;
- особливості політико-правових вчень Середньовіччя;
- суть і зміст Реформації, її представники;
- суть і зміст Відродження;
- відмінності між Реформацією і Відродженням;
- спільні політико-правові ідеї Реформації і Відродження.
2. Політико-правове вчення Марсілія Падуанського.
Запитання для самоконтролю:
- походження і призначення держави за вченням Марсілія Падуанського;
- трактування миру як політичного явища Марсілієм Падуанським;
- суть і зміст людських законів за вченням Марсілія Падуанського;
- призначення людського права за вченням Марсілія Падуанського;
- зародження ідеї народоправства у праці “Захисник миру“ Марсілія Падуанського;
- поняття народного суверенітету Марсілія Падуанського;
- класифікація форм державного правління Марсілія Падуанського.
3. Політико-правове вчення Ніколло Макіавеллі.
Запитання для самоконтролю:
- Ніколло Макіавеллі як основоположник нової світської політичної науки;
- завдання і суть політичної науки за вченням Ніколло Макіавеллі;
- 2 рушійні сили історії і політики (fortuna (доля) і virtu (особиста енергія)) за вченням Ніколло Макіавеллі;
- засади політики (політичного правління) за вченням Ніколло Макіавеллі;
- чинники виникнення та зміни різних політичних форм за вченням Ніколло Макіавеллі;
- виправдання аморальних засобів у політичному правлінні (“мета виправдовує засоби“) у вченні Ніколло Макіавеллі;
- походження і призначення та поняття держави за вченням Ніколло Макіавеллі;
- погляди Ніколло Макіавеллі на форму правління;
- роль і значення релігії за вченням Ніколло Макіавеллі.
4. Політико-правове вчення Франческо Гвіччардіні.
Запитання для самоконтролю:
- погляди Франческо Гвіччардіні на змішану форму правління;
- гуманістичний підхід до людини Франческо Гвіччардіні;
- призначення і завдання державної влади у вченні Франческо Гвіччардіні;
- значення особистих прав, інтересів і свободи людини за вченням Франческо Гвіччардіні;
- взаємозв’язок свободи і справедливості у вченні Франческо Гвіччардіні;
- суть і значення покарань за вченням Франческо Гвіччардіні.
5. Політико-правове вчення Жана Бодена.
Запитання для самоконтролю:
- Жан Боден як основоположник ідеї суверенітету;
- поняття, суть, мета і завдання держави за вченням Жана Бодена;
- значення державної влади за вченням Жана Бодена;
- суть, зміст і ознаки суверенітету за вченням Жана Бодена;
- межі абсолютизму державної влади за вченням Жана Бодена;
- класифікація форм державного правління Жаном Боденом;
- умови і чинники суспільної стабільності за вченням Жана Бодена;
- суть, зміст і поняття громадянства Жана Бодена;
- заперечення рабства Жаном Боденом;
- обґрунтування приватної власності (критика комунізму) Жаном Боденом.
Додаткова література
1. Агабеков Г.Б. Основоположник концепции государственного суверенитета. М. 1990.
2. Алексеев А.С. Макиавелли как политический мыслитель. М., 1880.
3. Макиавелли Н. Государь. М., 1990.
4. Мак`явеллі Нікколо. Флорентійські хроніки. Державець. К., Основи, 1998.
5. Темнов Е.И. Макиавелли. М., 1979.
Тема 6. ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ ВЧЕННЯ НОВОГО ЧАСУ
В ГОЛАНДІЇ (2 год.)
1. Політико-правове вчення Гуго Гроція.
2. Політико-правове вчення Баруха (Бенедикта) Спінози.
Методичні рекомендації до самостійної роботи по даній темі
Для кращого засвоєння навчального матеріалу та самоперевірки повноти і точності власних знань рекомендовано розкрити погляди на наступні політико-правові явища, інститути та поняття з кожного питання теми.
1. Політико-правове вчення Гуго Гроція.
Запитання для самоконтролю:
- розмежування Гуго Гроцієм науки юриспруденції і політичної науки;
- розмежування Гуго Гроцієм природного і волевстановленого права;
- суть, зміст і походження природного права (права у власному розумінні) за Гуго Гроцієм;
- загальнолюдські правила спілкування як джерело природного права за Гуго Гроцієм;
- суть і зміст волевстановленого права (права у широкому розумінні) за Гуго Гроцієм;
- договірне походження держави і позитивного права за вченням Гуго Гроція;
- поняття, суть і призначення держави за вченням Гуго Гроція;
- природний додержавний стан за вченням Гуго Гроція;
- суверенний характер державної влади за вченням Гуго Гроція;
- суть, мета і види війн за вченням Гуго Гроція;
- походження і суть міжнародного права за вченням Гуго Гроція;
- Гуго Гроцій – “батько міжнародного права“;
- погляди Гуго Гроція на світове співтовариство.
2. Політико-правове вчення Баруха (Бенедикта) Спінози.
Запитання для самоконтролю:
- суть, зміст і походження природного права за вченням Бенедикта Спінози;
- природний додержавний стан за вченням Бенедикта Спінози;
- вищий закон природи за вченням Бенедикта Спінози;
- всезагальний закон людської природи за вченням Бенедикта Спінози;
- поєднання концепції природного і договірного походження держави у вченні Бенедикта Спінози;
- суть і зміст поняття свободи у вченні Бенедикта Спінози;
- мета і завдання держави за вченням Бенедикта Спінози;
- межі державної влади і прав держави за вченням Бенедикта Спінози;
- невідчужувані природні права людини за вченням Бенедикта Спінози;
- класифікація форм державного правління Бенедиктом Спінозою.
Додаткова література
1. Гроций Г. О праве войны и мира. Три книги, в которых объясняются естественное право и право народов, а также принципы публичного права. М., 1956.
2. Спиноза Б. Политический трактат // Избранные произведения. М., 1957. Т.2.
Тема 7. ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ ВЧЕННЯ НОВОГО ЧАСУ В АНГЛІЇ (2 год.)
1. Політико-правове вчення Томаса Гоббса.
2. Політико-правове вчення Джона Лока.
Методичні рекомендації до самостійної роботи по даній темі
Для кращого засвоєння навчального матеріалу та самоперевірки повноти і точності власних знань рекомендовано розкрити погляди на наступні політико-правові явища, інститути та поняття з кожного питання теми.
1. Політико-правове вчення Томаса Гоббса.
Запитання для самоконтролю:
- підходи детермінізму і деїзму у політико-правовому вченні Томаса Гоббса;
- суть, зміст і призначення політичної філософії за вченням Томаса Гоббса;
- концепція договірного походження держави Томаса Гоббса;
- природний додержавний стан за вченням Томаса Гоббса;
- суть, зміст і призначення держави за вченням Томаса Гоббса;
- порівняння Томасом Гоббсом держави з живим (людським) організмом (богом Левіафаном);
- розмежування Томасом Гоббсом права в об’єктивному і суб’єктивному розумінні;
- суть, зміст, походження і призначення та види природних законів за вченням Томаса Гоббса;
- суть і зміст позитивного закону за вченням Томаса Гоббса;
- суть і зміст свободи людини за вченням Томаса Гоббса;
- взаємозв’язок прав людини та обов’язків держави за вченням Томаса Гоббса.
2. Політико-правове вчення Джона Лока.
Запитання для самоконтролю:
- суть і зміст політичної влади за вченням Джона Лока;
- природний додержавний стан за вченням Джона Лока;
- концепція договірного походження (на підставі суспільного договору) держави за вченням Джона Лока;
- мета держави за вченням Джона Лока;
- суть і зміст свободи за вченням Джона Лока;
- невідчужувані права громадян за вченням Джона Лока;
- конституційні гарантії забезпечення прав людини за вченням Джона Лока;
- принцип розподілу влад у вченні Джона Лока;
- принцип законності за вченням Джона Лока;
- обгрунтування Джоном Локом права народу на повстання.
Додаткова література
1. Гоббс Томас. Бегемот. К., Абрис, 1996.
2. Гоббс Томас. Левіафан. К., Дух і Літера, 2000.
3. Гоббс Т. Левиафан, или Материя, форма и власть государства церковного и гражданского. М., 1936.
4. Гоббс Т. Философские основания учения о гражданине. М., 1914.
5. Камбуров В.П. Идея государства Гоббса. К., 1906.
6. Лок Джон. Два трактати про врядування. К., Основи, 2001.
7. Локк Д. Два трактата о правлении // Антология мировой философии: Сб. филос. текстов. К., 1991. Т.1. Ч.ІІ.
8. Локк Джон. О государстве. С.-П., 1922.
Тема 8. ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ ВЧЕННЯ НОВОГО ЧАСУ У ФРАНЦІЇ (2 год.)
1. Політико-правове вчення Вольтера.
2. Політико-правове вчення Шарля-Луї Монтеск`є.
3. Політико-правове вчення Жана-Жака Руссо.
Методичні рекомендації до самостійної роботи по даній темі
Для кращого засвоєння навчального матеріалу та самоперевірки повноти і точності власних знань рекомендовано розкрити погляди на наступні політико-правові явища, інститути та поняття з кожного питання теми.
1. Політико-правове вчення Вольтера.
Запитання для самоконтролю:
- просвітницькі ідеї у вченні Вольтера;
- права і свободи людини у вченні Вольтера;
- класифікація форм правління Вольтером;
- право народу на повстання за Вольтером.
2. Політико-правове вчення Шарля-Луї Монтеск`є.
Запитання для самоконтролю:
- історичне значення політико-правового вчення Шарля-Луї Монтеск`є;
- концепція походження держави за вченням Шарля-Луї Монтеск`є;
- природний додержавний стан за вченням Шарля-Луї Монтеск`є;
- розмежування Шарлем-Луї Монтеск`є природної і політичної свободи;
- мета і призначення держави за вченням Шарля-Луї Монтеск`є;
- поняття загального духу нації у вченні Шарля-Луї Монтеск`є;
- класифікація форм правління Шарлем-Луї Монтеск`є;
- концепція розподілу влади на 3 гілки Шарля-Луї Монтеск`є;
- суть, мета і призначення і призначення права за вченням Шарля-Луї Монтеск`є;
- обґрунтування Шарлем-Луї Монтеск`є принципу історизму при вивченні права;
- обґрунтування Шарлем-Луї Монтеск`є соціологічного підходу до вивчення права.
3. Політико-правове вчення Жана-Жака Руссо.
Запитання для самоконтролю:
- ідея народного суверенітету Жана-Жака Руссо;
- природний додержавний стан за вченням Жана-Жака Руссо;
- суть і зміст суспільного договору за вченням Жана-Жака Руссо;
- суть, зміст і ознаки народного суверенітету за вченням...
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора