Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Юридичний факультет
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2005
Тип роботи:
Методичні вказівки
Предмет:
Інші
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІНСТИТУТ
НОВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА УПРАВЛІННЯ
ім. В. ЧОРНОВОЛА
ЮРИДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
Кафедра загальних юридичних дисциплін
Максимович С.М.
ІСТОРІЯ ВЧЕНЬ ПРО ДЕРЖАВУ І ПРАВО
Методичні вказівки до самостійної роботи
для студентів базового напряму 6.060100 “Правознавство”
денної форми навчання
Львів-2005
УДК 340.12 (075.8)
Історія вчень про державу і право. Методичні вказівки до самостійної роботи для студентів базового напряму 6.060100 “Правознавство” денної форми навчання / Максимович С.М. – Львів: ЛДІНТУ ім. В. Чорновола, 2005. – 48 с.
Методичні вказівки до самостійної роботи з курсу "Історія вчень про державу і право" для студентів базового напряму 6.060100 “Правознавство” денної форми навчання містять загальні методичні вказівки до самостійної роботи студентів IV курсу юридичного факультету ЛДІНТУ ім. В. Чорновола, перелік 18 тем з даної дисципліни з переліком питань, що охоплюються відповідною темою, які опрацьовуються студентами самостійно при вивченні дисципліни, зокрема при підготовці до семінарських занять та до складання іспиту, а також методичні рекомендації до самостійної роботи по кожній темі, в яких пропоновано розкрити погляди кожного політико-правового мислителя чи ідеї пам’ятки права щодо конкретних політико-правових явищ, інститутів та понять. До кожної теми подано список спеціальної (додаткової) літератури з даної теми. Наприкінці Методичних вказівок подано список рекомендованої літератури для самостійної роботи з даної дисципліни, який містить список підручників і навчальних посібників, а також спеціальної літератури.
Укладач: ст. викл. Максимович С.М.
Затверджено до друку на засіданні кафедри загальних юридичних дисциплін (протокол N 2 від 13 вересня 2005 р.).
Рекомендовано науково-методичною радою факультету як навчальне видання для студентів факультету (протокол N 3 від 15 грудня 2005 р.).
Рецензенти:
к.ю.н., декан юридичного факультету ЛДІНТУ ім. В. Чорновола Л.В. Ярмол
ст. викл. кафедри загальних юридичних дисциплін юридичного факультету ЛДІНТУ ім. В. Чорновола О.В. Сорочкін
Відповідальний за випуск: зав. лабораторією інформаційно-законодавчого забезпечення Бломнік Е.А.
Редактор Максимович С.М.
ЗМІСТ
І. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ …. 4-5
ІІ. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ І РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ……………………………........................................................................ 6-42
ІІІ. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ …………………………………………………………….……………. 43-47
І. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
З дисципліни «Історія вчень про державу і право» на самостійне вивчення студентами матеріалу відводиться 38 годин.
Самостійна робота студентів у поєднанні з іншими формами навчальних занять (лекції, семінарські заняття) дозволяє не лише отримати високі і повні знання, а й розвиває у студентів здатність творчого підходу до матеріалу, інтерес до наукових досліджень, збагачення власних знань.
Метою самостійної роботи є вироблення у студентів уміння не лише самостійно вивчати історію становлення і розвитку ідеї права, закону, держави, суверенітету, головних державно-правових інститутів, прав і свобод людини у процесі формування людської цивілізації, а й формування власного юридичного світогляду, що грунтується на знанні різних підходів і концепцій до конкретних державно-правових інститутів, держави і права у цілому.
Після самостійного вивчення політико-правових поглядів різних мислителів, у різних країнах та в різні історичні епохи, студент повинен здійснити їх порівняльний аналіз, простеживши їх історичний зв'язок та актуальність на сьогодні, а відтак на узагальнення вивченого матеріалу виробити єдине цілісне фахове уявлення про досліджувані політико-правові ідеї, поняття, явища, інститути та державу і право у цілому.
Для самостійної роботи студентові пропонується тема, перелік питань, що охоплюються даною темою, а також низка конкретних політико-правових понять для самоконтролю до кожного питання теми. До кожної теми студентові пропонується список відповідної спеціальної (додаткової) літератури з даної теми, у тому числі перелік першоджерел праць політико-правових мислителів та пам’яток права. Окрім пропонованої підбірки літератури, можна використати інші доступні навчально-методичні джерела за списком рекомендованої літератури для самостійної роботи з даної дисципліни, що подано наприкінці Методичних вказівок, який містить список підручників і навчальних посібників, а також спеціальної літератури.
При самостійному вивченні матеріалу студенти повинні вести окремий зошит, в якому конспектувати основні положення з кожного питання теми, а для кращого засвоєння навчального матеріалу та самоперевірки повноти і точності власних знань - також розкрити погляди кожного політико-правового мислителя чи ідеї пам’ятки права щодо конкретних політико-правових явищ, інститутів та понять. Після самостійного вивчення кожного питання з теми студент повинен зробити висновки, дати власну оцінку тим чи іншим політико-правовим поглядам, притому записати це у зошиті.
Результати самостійної роботи студентів оцінюються викладачем. Формами контролю можуть бути: співбесіда, аудиторна контрольна робота та самостійна контрольна робота, реферат, тести тощо.
ІІ. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ І РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Тема 1. ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ ВЧЕННЯ СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ (2 год.)
1. Особливості формування політико-правових вчень в античності. Релігійно-міфологічний світогляд народів Стародавнього Сходу. Зороастризм. Буддизм.
2. Політико-правова думка Стародавнього Єгипту. “Послання” як джерела політико-правових поглядів.
3. Політико-правова думка Стародавньої Індії. “Веди”, “Упанішади”, “Закони Ману”, “Дхарммападе”, “Артхашастра”.
4. Політико-правова думка Стародавнього Китаю. “Шу дзін”, політико-правові вчення Лао-цзи, Конфуція, Мо-дзи, школи юристів.
Методичні рекомендації до самостійної роботи по даній темі
Для кращого засвоєння навчального матеріалу та самоперевірки повноти і точності власних знань рекомендовано розкрити погляди на наступні політико-правові явища, інститути та поняття з кожного питання теми.
1. Особливості формування політико-правових вчень в античності. Релігійно-міфологічний світогляд народів Стародавнього Сходу. Зороастризм. Буддизм.
- відмінності у релігійно-міфологічних поглядах народів Стародавнього Сходу на походження держави і державної влади, на право, правосуддя і закон;
- значення релігійно-етичної течії зороастризму;
- значення релігійно-етичної течії буддизму.
2. Політико-правова думка Стародавнього Єгипту. “Послання” як джерела політико-правових поглядів.
- теократична доктрина державної влади;
- гуманістичний зміст Повчання Гераклеопольського царя своєму сину;
- актуальність настанов Повчання Аменемопе.
3. Політико-правова думка Стародавньої Індії. “Веди”, “Упанішади”, “Закони Ману”, “Дхарммападе”, “Артхашастра”.
- поняття дхарми в “Упанішадах“ і “Дхарммападе“;
- права брахманів;
- роль і значення покарання за “Законами Ману“;
- гуманістичний зміст буддистського канону “Дхарммападе“;
- природно-правові уявлення школи локаяти (чарваки);
- 7 елементів держави за трактатом “Артхашастра”;
- походження держави і державної влади за трактатом “Артхашастра”;
- доктрина політики і законодавства за трактатом “Артхашастра”;
4. Політико-правова думка Стародавнього Китаю. “Шу дзін”, політико-правові вчення Лао-цзи, Конфуція, Мо-дзи, школи юристів.
- поняття дао в книзі історичних переказів “Шу дзін”;
- 8 елементів управління у книзі історичних переказів “Шу дзін”;
- 3 засоби правління володаря у книзі історичних переказів “Шу дзін”;
- 5 благ підданих у книзі історичних переказів “Шу дзін”;
- 5 залежностей у суспільстві у книзі історичних переказів “Шу дзін”;
- поняття і зміст та значення дао у вченні Лао-цзи;
- поняття і сутність держави у вченні Лао-цзи;
- принцип рівності у вченні Лао-цзи;
- принцип бездіяння у вченні Лао-цзи;
- патріархально-патерналістська концепція держави Конфуція;
- принцип нерівності у вченні Конфуція;
- аристократична форма правління за Конфуцієм;
- призначення і завдання правителя за вченням Конфуція;
- засади управління суспільством за вченням Конфуція;
- значення доброчесності і покарань у правовому регулюванні і суспільних відносинах за вченням Конфуція;
- принцип рівності у вченні Мо-дзи;
- договірна концепція походження держави Мо-дзи;
- призначення і завдання держави за вченням Мо-дзи;
- засади державного управління у вченні школи юристів (фадзя);
- роль і значення покарання за вченням школи юристів (фадзя);
- принцип колективної відповідальності у вченні школи юристів (фадзя);
- історичний підхід до законів школи юристів (фадзя).
Додаткова література
1. Бгагават-Гіта як вона є. Бгактіведанта Бук траст, 1990.
2. Зейдлер Г. Політична думка стародавнього світу. Львів, 1959.
3. Кондзьолка В. Нариси історії античної філософії. Львів, 1993.
4. На ріках вавілонських. З найдавнішої літератури Шумеру, Вавілону, Палестини. К., 1991.
5. Переломов Л.С. Конфуцианство и легизм в политической истории Китая. М., 1981.
6. Переломов Л.С. Конфуций: жизнь, учение, судьба. М., 1993.
Тема 2. ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ ВЧЕННЯ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ
(2 год.)
1. Загальна характеристика політико-правових вчень Стародавньої Греції.
2. Політико-правова думка Стародавньої Греції раннього періоду (9-6 ст. до н.е.): Гомер, Гесіод, “сім мудреців”, Піфагор і піфагорійці, Геракліт.
3. Політико-правова думка Стародавньої Греції періоду розквіту (5-перша половина 4 ст. до н.е.): Демокріт, софісти, Сократ, Платон, Арістотель.
4. Політико-правова думка Стародавньої Греції періоду еллінізму (друга половина 4-2 ст. до н.е.): Епікур, стоїки, Полібій.
Методичні рекомендації до самостійної роботи по даній темі
Для кращого засвоєння навчального матеріалу та самоперевірки повноти і точності власних знань рекомендовано розкрити погляди на наступні політико-правові явища, інститути та поняття з кожного питання теми.
1. Загальна характеристика політико-правових вчень Стародавньої Греції.
- чинники, які сприяли розвитку політико-правових поглядів у Стародавній Греції на відміну від країн Стародавнього Сходу;
- особливість античної політико-правової думки;
- зміст поняття свободи;
- зміст терміну “політика“;
- зміст і суть поняття закону;
2. Політико-правова думка Стародавньої Греції раннього періоду (9-6 ст. до н.е.): Гомер, Гесіод, “сім мудреців”, Піфагор і піфагорійці, Геракліт.
- розмежування понять “діке“ (справедливість) і “теміс“ (звичаєве право) Гомером;
- розмежування понять “діке“ (справедливість) “евномія“ (законність) Гесіодом;
- розмежування понять “фесея“ (природне право) і “номо“ (позитивне право) Гесіодом;
- роль і значення закону в управлінні державою у поглядах семи мудреців;
- помірна цензова демократія за реформою Солона 594 р. до н.е.;
- зміст і суть демократії за Солоном;
- зміст терміну “філософія“ за Піфагором;
- аристократична форма правління у поглядах піфагорійців;
- зміст поняття рівності у вченні піфагорійців;
- співвідношення поняття справедливості з вченням про числа піфагорійців;
- погляди піфагорійців на анархію;
- діалектичне вчення Геракліта;
- аристократична форма правління за Гераклітом.
3. Політико-правова думка Стародавньої Греції періоду розквіту (5-перша половина 4 ст. до н.е.): Демокріт, софісти, Сократ, Платон, Арістотель.
- походження суспільства, держави і законів за Демокрітом;
- зміст, суть, роль і призначення законів за Демокрітом;
- індивідуальна свобода людини у поглядах Демокріта;
- суть, ознаки, призначення і мета держави за Демокрітом;
- погляди Демокріта на форму правління держави;
- зміст терміну “софіст“;
- засаднича ідея (цінність) у вченні софістів;
- старше і молодше покоління софістів;
- зміст поняття рівності у поглядах Протагора;
- розмежування Горгієм писаних і неписаних законів законів;
- розмежування Гіппієм природного і позитивного права;
- розмежування Антіфонтом природного і позитивного права;
- зміст поняття справедливості у поглядах Фрасімаха Халкедонського;
- принцип політичного правління за Фрасімахом Халкедонським;
- обгрунтування Калліклом аристократичної форми правління;
- обгрунтування Лікофроном договірного походження держави;
- ідея рівності у поглядах Алкідама Егейського;
- співвідношення природного (справедливість) і позитивного (законність) права за Сократом;
- класифікація форм державного правління Сократа;
- зміст інституту громадянства за Сократом;
- філософське вчення про ідеї Платона;
- ідеальна держава у поглядах Платона;
- співвідношення справедливості і законності за Платоном;
- принцип рівності за Платоном;
- циклічність форм державного правління за Платоном;
- класифікація форм державного правління Платона;
- засади політичного правління за Платоном;
- зміст політичної справедливості за Арістотелем;
- співвідношення справедливості і законності за Арістотелем;
- співвідношення природного і умовного (позитивного) права за Арістотелем;
- зміст політичного правління за Арістотелем;
- суть і призначення закону за Арістотелем;
- походження, суть, мета і призначення держави за Арістотелем;
- класифікація форм державного правління Аристотеля.
4. Політико-правова думка Стародавньої Греції періоду еллінізму (друга половина 4-2 ст. до н.е.): Епікур, стоїки, Полібій.
- обґрунтування етичної автономії людини Епікуром;
- етичні цінності Епікура;
- зміст свободи людини за Епікуром;
- походження і призначення держави за Епікуром;
- суть і призначення закону за Епікуром;
- обґрунтування поміркованої демократії Епікуром;
- етичні принципи стоїцизму;
- походження держави у поглядах стоїків;
- космополітичні уявлення стоїків;
- циклічність форм державного правління за Полібієм;
- концепція поєднання принципів різних форм правління Поліція та її історичне значення.
Додаткова література
1. Александров Г.Ф. Аристотель. М., 1940.
2. Аристотель. Никомахова этика // Сочинения: В 4 т. М., 1983. Т.4.
3. Аристотель. Политика // Там само.
4. Арістотель. Нікомахова етика. К., 2002.
5. Арістотель. Політика. К., Основи, 2000.
6. Асмус В.Ф. Демокрит. М., 1960.
7. Асмус В.Ф. Платон. М., 1975.
8. Виц Б.Б. Демокрит. М., 1979.
9. Зейдлер Г. Політична думка стародавнього світу. Львів, 1959.
10. Кондзьолка В. Нариси історії античної філософії. Львів, 1993.
11. Лурье С.Я. Демокрит. Л., 1970.
12. Материалисты Древней Греции. М.,1955.
13. Платон. Государство // Сочинения: В 3 т. М., 1971. Т.3.
14. Платон. Законы // Там само.
15. Платон. Держава. К., Основи, 2000.
16. Платон и его эпоха. М., 1979.
17. Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги. Т.1. У полоні Платонових чарів. К., 1994.
Тема 3. ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ ВЧЕННЯ СТАРОДАВНЬОГО РИМУ (2 год.)
1. Загальна характеристика політико-правових вчень Стародавнього Риму.
2. Політико-правове вчення Ціцерона.
3. Політико-правові погляди римських стоїків: Сенеки, Епіктета, Марка Аврелія.
4. Політико-правові погляди римських юристів.
Методичні рекомендації до самостійної роботи по даній темі
Для кращого засвоєння навчального матеріалу та самоперевірки повноти і точності власних знань рекомендовано розкрити погляди на наступні політико-правові явища, інститути та поняття з кожного питання теми.
1. Загальна характеристика політико-правових вчень Стародавнього Риму.
- основні політико-правові поняття та ідеї, розроблені римськими юристами, римськими стоїками, Ціцероном, а також раннім християнством у Римській імперії.
2. Політико-правове вчення Ціцерона.
- поняття держави, її зміст і суть, походження і призначення за вченням Ціцерона;
- поняття народу за Ціцероном;
- класифікація форм державного правління Ціцерона;
- обґрунтування Ціцероном змішаної форми правління;
- зміст принципу справедливості за Ціцероном;
- поняття, зміст і суть природного закону за Ціцероном;
- суть і принципи міжнародного права за Ціцероном.
3. Політико-правові погляди римських стоїків: Сенеки, Епіктета, Марка Аврелія.
- обґрунтування духовної свободи людини Сенекою;
- природне право і природна держава у поглядах Сенеки;
- етичні принципи Епіктета;
- призначення держави за Марком Аврелієм;
- ідея рівності у вченні Марка Аврелія.
4. Політико-правові погляди римських юристів.
- поняття юриспруденції за Гнеєм Флавієм;
- співвідношення природного і позитивного права у вченні римських юристів;
- розмежування права на публічне і приватне Ульпіаном;
- розмежування права Ульпіаном на природне право, право народів і цивільне право;
- розмежування права Гаєм;
- розмежування поняття права на природне і цивільне право Павлом.
Додаткова література
1. Сенека. Моральні листи до Луцілія. К., Основи, 1996.
2. Утченко С.Л. Цицерон и его время. М., 1986.
3. Цицерон. Диалоги о государстве и законах. М., 1966.
4. Ціцерон Марк Тулій. Про державу. Про закони. Про природу богів. К., Основи. 1998.
Тема 4. ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ ІДЕЇ ХРИСТИЯНСТВА (2 год.)
1. Загальна характеристика політико-правових ідей раннього християнства.
2. Політико-правове вчення Августина Блаженного.
3. Політико-правове вчення Томи Аквінського.
Методичні рекомендації до самостійної роботи по даній темі
Для кращого засвоєння навчального матеріалу та самоперевірки повноти і точності власних знань рекомендовано розкрити погляди на наступні політико-правові явища, інститути та поняття з кожного питання теми.
1. Загальна характеристика політико-правових ідей раннього християнства.
- 27 канонізованих творів раннього християнства (Новий Завіт);
- права і свободи людини у християнській доктрині;
- принцип рівності у християнстві;
- принцип справедливості (еквіваленту) у християнстві;
- біблійні положення про працю як засадничу якість людини.
2. Політико-правове вчення Августина Блаженного.
- екзистенціалізм вчення Августина Блаженного (про свободу волі людини);
- класифікація форм державного правління Августина Блаженного;
- розуміння природного права Августином Блаженним;
- етико-моральний підхід до понять проступку і злочину Августина Блаженного;
- суть і значення покарання у поглядах Августина Блаженного.
3. Політико-правове вчення Томи Аквінського.
- походження та історичне значення вчення томізму (філософії католицизму);
- мета і призначення держави у поглядах Томи Аквінського;
- суть, роль і значення державної влади за вченням Томи Аквінського;
- 3 види державної влади за вченням Томи Аквінського;
- класифікація форм державного правління Томи Аквінського;
- ідеальна змішана форма правління за вченням Томи Аквінського;
- право на повстання проти тиранії у вченні Томи Аквінського;
- вчення Томи Аквінського про свободу волі людини;
- відмінність у змісті і характері свободи волі людини у вченні Томи Аквінського та Августина Блаженного;
- суть, зміст і роль закону за вченням Томи Аквінського;
- класифікація законів Томи Аквінського;
- зміст і призначення людського закону за вченням Томи Аквінського;
- види людських законів та їх значення за вченням Томи Аквінського;
- розмежування поняття закону і права Томою Аквінським.
Додаткова література
1. Бергель Ю. Фома Аквинский. М., 1966.
2. Богош Ю. Фома Аквинский. М., 1975.
3. Святий Августин. Сповідь. К., Основи, 1996.
4. Тома Аквінський. Коментарі до Арістотелевої “Політики”. К., Основи, 2000.
Тема 5. ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ ВЧЕННЯ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ (2 год.)
1. Загальна характеристика політико-правових вчень Середньовіччя. Особливості політико-правових вчень епохи Відродження і Реформації.
2. Політико-правове вчення Марсілія Падуанського.
3. Політико-правове вчення Ніколло Макіавеллі.
4. Політико-правове вчення Франческо Гвіччардіні.
5. Політико-правове вчення Жана Бодена.
Методичні рекомендації до самостійної роботи по даній темі
Для кращого засвоєння навчального матеріалу та самоперевірки повноти і точності власних знань рекомендовано розкрити погляди на наступні політико-правові явища, інститути та поняття з кожного питання теми.
1. Загальна характеристика політико-правових вчень Середньовіччя. Особливості політико-правових вчень епохи Відродження і Реформації.
- характерні риси політико-правової системи у період Середньовіччя;
- відмінність теологічного середньовічного світогляду від античного;
- особливості політико-правових вчень Середньовіччя;
- суть і зміст Реформації, її представники;
- суть і зміст Відродження;
- відмінності між Реформацією і Відродженням;
- спільні політико-правові ідеї Реформації і Відродження.
2. Політико-правове вчення Марсілія Падуанського.
- походження і призначення держави за вченням Марсілія Падуанського;
- трактування миру як політичного явища Марсілієм Падуанським;
- суть і зміст людських законів за вченням Марсілія Падуанського;
- призначення людського права за вченням Марсілія Падуанського;
- зародження ідеї народоправства у праці “Захисник миру“ Марсілія Падуанського;
- поняття народного суверенітету Марсілія Падуанського;
- класифікація форм державного правління Марсілія Падуанського.
3. Політико-правове вчення Ніколло Макіавеллі.
- Ніколло Макіавеллі як основоположник нової світської політичної науки;
- завдання і суть політичної науки за вченням Ніколло Макіавеллі;
- 2 рушійні сили історії і політики (fortuna (доля) і virtu (особиста енергія)) за вченням Ніколло Макіавеллі;
- засади політики (політичного правління) за вченням Ніколло Макіавеллі;
- чинники виникнення та зміни різних політичних форм за вченням Ніколло Макіавеллі;
- виправдання аморальних засобів у політичному правлінні (“мета виправдовує засоби“) у вченні Ніколло Макіавеллі;
- походження і призначення та поняття держави за вченням Ніколло Макіавеллі;
- погляди Ніколло Макіавеллі на форму правління;
- роль і значення релігії за вченням Ніколло Макіавеллі.
4. Політико-правове вчення Франческо Гвіччардіні.
- погляди Франческо Гвіччардіні на змішану форму правління;
- гуманістичний підхід до людини Франческо Гвіччардіні;
- призначення і завдання державної влади у вченні Франческо Гвіччардіні;
- значення особистих прав, інтересів і свободи людини за вченням Франческо Гвіччардіні;
- взаємозв’язок свободи і справедливості у вченні Франческо Гвіччардіні;
- суть і значення покарань за вченням Франческо Гвіччардіні.
5. Політико-правове вчення Жана Бодена.
- Жан Боден як основоположник ідеї суверенітету;
- поняття, суть, мета і завдання держави за вченням Жана Бодена;
- значення державної влади за вченням Жана Бодена;
- суть, зміст і ознаки суверенітету за вченням Жана Бодена;
- межі абсолютизму державної влади за вченням Жана Бодена;
- класифікація форм державного правління Жаном Боденом;
- умови і чинники суспільної стабільності за вченням Жана Бодена;
- суть, зміст і поняття громадянства Жана Бодена;
- заперечення рабства Жаном Боденом;
- обґрунтування приватної власності (критика комунізму) Жаном Бодяном.
Додаткова література
1. Агабеков Г.Б. Основоположник концепции государственного суверенитета. М. 1990.
2. Алексеев А.С. Макиавелли как политический мыслитель. М., 1880.
3. Макиавелли Н. Государь. М., 1990.
4. Мак`явеллі Нікколо. Флорентійські хроніки. Державець. К., Основи, 1998.
5. Темнов Е.И. Макиавелли. М., 1979.
Тема 6. ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ ВЧЕННЯ НОВОГО ЧАСУ
В ГОЛАНДІЇ (2 год.)
1. Політико-правове вчення Гуго Гроція.
2. Політико-правове вчення Баруха (Бенедикта) Спінози.
Методичні рекомендації до самостійної роботи по даній темі
Для кращого засвоєння навчального матеріалу та самоперевірки повноти і точності власних знань рекомендовано розкрити погляди на наступні політико-правові явища, інститути та поняття з кожного питання теми.
1. Політико-правове вчення Гуго Гроція.
- розмежування Гуго Гроцієм науки юриспруденції і політичної науки;
- розмежування Гуго Гроцієм природного і волевстановленого права;
- суть, зміст і походження природного права (права у власному розумінні) за Гуго Гроцієм;
- загальнолюдські правила спілкування як джерело природного права за Гуго Гроцієм;
- суть і зміст волевстановленого права (права у широкому розумінні) за Гуго Гроцієм;
- договірне походження держави і позитивного права за вченням Гуго Гроція;
- поняття, суть і призначення держави за вченням Гуго Гроція;
- природний додержавний стан за вченням Гуго Гроція;
- суверенний характер державної влади за вченням Гуго Гроція;
- суть, мета і види війн за вченням Гуго Гроція;
- походження і суть міжнародного права за вченням Гуго Гроція;
- Гуго Гроцій – “батько міжнародного права“;
- погляди Гуго Гроція на світове співтовариство.
2. Політико-правове вчення Баруха (Бенедикта) Спінози.
- суть, зміст і походження природного права за вченням Бенедикта Спінози;
- природний додержавний стан за вченням Бенедикта Спінози;
- вищий закон природи за вченням Бенедикта Спінози;
- всезагальний закон людської природи за вченням Бенедикта Спінози;
- поєднання концепції природного і договірного походження держави у вченні Бенедикта Спінози;
- суть і зміст поняття свободи у вченні Бенедикта Спінози;
- мета і завдання держави за вченням Бенедикта Спінози;
- межі державної влади і прав держави за вченням Бенедикта Спінози;
- невідчужувані природні права людини за вченням Бенедикта Спінози;
- класифікація форм державного правління Бенедиктом Спінозою.
Додаткова література
1. Гроций Г. О праве войны и мира. Три книги, в которых объясняются естественное право и право народов, а также принципы публичного права. М., 1956.
2. Спиноза Б. Политический трактат // Избранные произведения. М., 1957. Т.2.
Тема 7. ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ ВЧЕННЯ НОВОГО ЧАСУ В АНГЛІЇ (2 год.)
1. Політико-правове вчення Томаса Гоббса.
2. Політико-правове вчення Джона Лока.
Методичні рекомендації до самостійної роботи по даній темі
Для кращого засвоєння навчального матеріалу та самоперевірки повноти і точності власних знань рекомендовано розкрити погляди на наступні політико-правові явища, інститути та поняття з кожного питання теми.
1. Політико-правове вчення Томаса Гоббса.
- підходи детермінізму і деїзму у політико-правовому вченні Томаса Гоббса;
- суть, зміст і призначення політичної філософії за вченням Томаса Гоббса;
- концепція договірного походження держави Томаса Гоббса;
- природний додержавний стан за вченням Томаса Гоббса;
- суть, зміст і призначення держави за вченням Томаса Гоббса;
- порівняння Томасом Гоббсом держави з живим (людським) організмом (богом Левіафаном);
- розмежування Томасом Гоббсом права в об’єктивному і суб’єктивному розумінні;
- суть, зміст, походження і призначення та види природних законів за вченням Томаса Гоббса;
- суть і зміст позитивного закону за вченням Томаса Гоббса;
- суть і зміст свободи людини за вченням Томаса Гоббса;
- взаємозв’язок прав людини та обов’язків держави за вченням Томаса Гоббса.
2. Політико-правове вчення Джона Лока.
- суть і зміст політичної влади за вченням Джона Лока;
- природний додержавний стан за вченням Джона Лока;
- концепція договірного походження (на підставі суспільного договору) держави за вченням Джона Лока;
- мета держави за вченням Джона Лока;
- суть і зміст свободи за вченням Джона Лока;
- невідчужувані права громадян за вченням Джона Лока;
- конституційні гарантії забезпечення прав людини за вченням Джона Лока;
- принцип розподілу влад у вченні Джона Лока;
- принцип законності за вченням Джона Лока;
- обгрунтування Джоном Локом права народу на повстання.
Додаткова література
1. Гоббс Томас. Бегемот. К., Абрис, 1996.
2. Гоббс Томас. Левіафан. К., Дух і Літера, 2000.
38. Гоббс Т. Левиафан, или Материя, форма и власть государства церковного и гражданского. М., 1936.
4. Гоббс Т. Философские основания учения о гражданине. М., 1914.
5. Камбуров В.П. Идея государства Гоббса. К., 1906.
6. Лок Джон. Два трактати про врядування. К., Основи, 2001.
7. Локк Д. Два трактата о правлении // Антология мировой философии: Сб. филос. текстов. К., 1991. Т.1. Ч.ІІ.
8. Локк Джон. О государстве. С.-П., 1922.
Тема 8. ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ ВЧЕННЯ НОВОГО ЧАСУ У ФРАНЦІЇ (2 год.)
1. Політико-правове вчення Вольтера.
2. Політико-правове вчення Шарля-Луї Монтеск`є.
3. Політико-правове вчення Жана-Жака Руссо.
Методичні рекомендації до самостійної роботи по даній темі
Для кращого засвоєння навчального матеріалу та самоперевірки повноти і точності власних знань рекомендовано розкрити погляди на наступні політико-правові явища, інститути та поняття з кожного питання теми.
1. Політико-правове вчення Вольтера.
- просвітницькі ідеї у вченні Вольтера;
- права і свободи людини у вченні Вольтера;
- класифікація форм правління Вольтером;
- право народу на повстання за Вольтером.
2. Політико-правове вчення Шарля-Луї Монтеск`є.
- історичне значення політико-правового вчення Шарля-Луї Монтеск`є;
- концепція походження держави за вченням Шарля-Луї Монтеск`є;
- природний додержавний стан за вченням Шарля-Луї Монтеск`є;
- розмежування Шарлем-Луї Монтеск`є природної і політичної свободи;
- мета і призначення держави за вченням Шарля-Луї Монтеск`є;
- поняття загального духу нації у вченні Шарля-Луї Монтеск`є;
- класифікація форм правління Шарлем-Луї Монтеск`є;
- концепція розподілу влади на 3 гілки Шарля-Луї Монтеск`є;
- суть, мета і призначення і призначення права за вченням Шарля-Луї Монтеск`є;
- обґрунтування Шарлем-Луї Монтеск`є принципу історизму при вивченні права;
- обґрунтування Шарлем-Луї Монтеск`є соціологічного підходу до вивчення права.
3. Політико-правове вчення Жана-Жака Руссо.
- ідея народного суверенітету Жана-Жака Руссо;
- природний додержавний стан за вченням Жана-Жака Руссо;
- суть і зміст суспільного договору за вченням Жана-Жака Руссо;
- суть, зміст і ознаки народного суверенітету за вченням Жана-Жака Руссо.
Додаткова література
1. Азаркин Н.М. Монтескье. М., 1988.
2 Баскин М.П. Монтескье. М., 1965.
3. Волгин В.П. Развитие общественной мысли во Франции в XVIII веке. М., 1958.
4. Вольтер. Статьи и материалы. М.-Л., 1948.
5. Монтескье. Избранные произведения. М., 1955.
6. Монтескье Ш.Л. О духе законов // Антология мировой философии: Сб. филос. текстов. К., 1991. Т.1. Ч.ІІ.
7. Руссо Ж.-Ж. Об общественном договоре, или Принципы политического права // Антология мировой философии: Сб. филос. текстов. К., 1991. Т.1. Ч.ІІ.
8. Руссо Ж.-Ж. Трактаты. М., 1969.
9. Сиволап И.П. Социальные идеи Вольтера. М., 1978.
Тема 9. ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ ВЧЕННЯ НОВОГО ЧАСУ В ІТАЛІЇ
(2 год.)
1. Політико-правове вчення Джамбаттіста Віко.
2. Політико-правове вчення Чезаре Беккаріа.
Методичні рекомендації до самостійної роботи по даній темі
Для кращого засвоєння навчального матеріалу та самоперевірки повноти і точності власних знань рекомендовано розкрити погляди на наступні політико-правові явища, інститути та поняття з кожного питання теми.
1. Політико-правове вчення Джамбаттіста Віко.
- погляди Джамбаттіста Віко на державу і право як природно-історичні явища;
- виділення Джамбаттістом Віко 3 епох прогресу людства;
- 3 засади (аспекти) права у вченні Джамбаттісти Віко;
- 3 основні приписи розуму в юридичній сфері за вченням Джамбаттісти Віко.
2. Політико-правове вчення Чезаре Беккаріа.
- Чезаре Беккаріа як основоположник науки кримінального права і процесу;
- концепція суспільного договору за вченням Чезаре Беккаріа;
- мета і призначення держави і права за вченням Чезаре Беккаріа;
- гуманістичні принципи кримінального права у вченні Чезаре Беккаріа;
- суть, зміст і поняття злочину у вченні Чезаре Беккаріа;
- суть і принципи кримінального покарання у вченні Чезаре Беккаріа;
- обґрунтування необхідності скасування смертної кари у вченні Чезаре Беккаріа;
- гуманістичні принципи кримінального процесу у вченні Чезаре Беккаріа;
- поняття презумпції невинності у вченні Чезаре Беккаріа;
- принципи судового процесу у вченні Чезаре Беккаріа.
Додаткова література
1. Беккариа Чезаре. О преступлениях и наказаниях. М., 1939.
2. Решетников Ф.М. Беккариа. М., 1987.
Тема 10. ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ ВЧЕННЯ У США у 18-19 ст. (2 год.)
1. Політико-правові погляди демократів США: Бенджаміна Франкліна, Томаса Пейна і Томаса Джефферсона.
2. Політико-правові погляди централістів-федералістів США: Олександра Гамільтона, Джеймса Медісона і Джона Адамса.
Методичні рекомендації до самостійної роботи по даній темі
Для кращого засвоєння навчального матеріалу та самоперевірки повноти і точності власних знань рекомендовано розкрити погляди на наступні політико-правові явища, інститути та поняття з кожного питання теми.
1. Політико-правові погляди демократів США: Бенджаміна Франкліна, Томаса Пейна і Томаса Джефферсона.
- загальна характеристика політико-правових поглядів демократів США;
- політико-правові праці Бенджаміна Франкліна;
- Бенджамін Франкліна як засновник і перший Президент Товариства політичних досліджень, та його діяльність;
- обґрунтування боротьби за незалежність Томасом Пейном;
- розмежування суспільства і держави (державної влади) Томасом Пейном;
- мета і призначення державної влади за вченням Томаса Пейна;
- класифікація форм правління Томасом Пейном;
- суть і значення прав людини за вченням Томаса Пейна;
- походження деспотизму і свободи за вченням Томаса Пейна;
- ідея свободи думки у вченні Томаса Пейна;
- політико-правові праці Томаса Джефферсона;
- невід`ємні права людини за вченням Томаса Джефферсона (у Декларації незалежності США 1776 р.);
- обґрунтування Томасом Джефферсоном права народу на зміну уряду і форми правління.
2. Політико-правові погляди централістів-федералістів США: Олександра Гамільтона, Джеймса Медісона і Джона Адамса.
- загальна характеристика політико-правових поглядів централістів-федералістів США;
- обгрунтування необхідності розподілу влади на 3 гілки Олександром Гамільтоном;
- обгрунтування необхідності встановлення системи стримувань і противаг у державній владі Олександром Гамільтоном;
- погляди на розподіл державної влади Джона Адамса;
- погляди на права людини Джеймса Медісона (“батька американської Конституції“).
Додаткова література
1. Американские просветители. Избранные произведения: В 2 т. М., 1968.
2. Гончаров Л.Н. Общественно-политические идеи Т.Пейна. Фрунзе, 1953.
3. Громаков П.С. Политические и правовые взгляды Томаса Пейна. М., 1960.
4. Каленский В.Г. Мэдисон. М., 1981.
5. Пейн Т. Избранные произведения. М., 1957.
6. Пейн Томас. Права людини. Львів, Літопис, 2000.
7. Реев Н.Н. Политические взгляды американских федералистов // Из истории политических учений. М., 1976.
8. Севастьянов Г.Н., Уткин А.И. Томас Джефферсон. М., 1976.
9. Сонгрин В.В. Джефферсон: человек, мыслитель, политик. М., 1989.
Тема 11. ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ ВЧЕННЯ У НІМЕЧЧИНІ
у 17 – на початку 19 ст. (2 год.)
1. Політико-правове вчення Самуїла Пуфендорфа.
2. Політико-правове вчення Іммануїла Канта.
3. Політико-правове вчення І.-Г.Фіхте.
4. Політико-правове вчення Г.-В.-Ф.Геґеля.
5. Політико-правові ідеї історичної школи права (Густав Гуго, Фрідріх-Карл фон Савіньї, Георг Фрідріх Пухта).
Методичні рекомендації до самостійної роботи по даній темі
Для кращого засвоєння навчального матеріалу та самоперевірки повноти і точності власних знань рекомендовано розкрити погляди на наступні політико-правові явища, інститути та поняття з кожного питання теми.
1. Політико-правове вчення Самуїла Пуфендорфа.
- поняття, суть, зміст, походження і призначення природного права за вченням Самуїла Пуфендорфа;
- основний закон природного права за вченням Самуїла Пуфендорфа;
- поняття і походження держави за вченням Самуїла Пуфендорфа;
- мета і призначення держави за вченням Самуїла Пуфендорфа;
- суть, зміст, мета і призначення закону за вченням Самуїла Пуфендорфа.
2. Політико-правове вчення Іммануїла Канта.
- взаємозв’язок свободи особи і людської гідності із загальною закономірністю і природною необхідністю у вченні Іммануїла Канта;
- поняття, суть, зміст і призначення категоричного імперативу у вченні Іммануїла Канта;
- 2 принципи (правила, розуміння поняття) категоричного імперативу у вченні Іммануїла Канта;
- взаємозв’язок свободи дій людини з категоричним імперативом (як моральним приписом практичного розуму) у вченні Іммануїла Канта;
- взаємозв’язок індивіда і суспільства у вченні Іммануїла Канта;
- суть і зміст свободи особистості у вченні Іммануїла Канта;
- внутрішній і зовнішній мотиви відповідності свободи дій людини категоричному імперативу у вченні Іммануїла Канта;
- розмежування права (легальності) і моральності у вченні Іммануїла Канта;
- моральне обґрунтування права (його суті, змісту і призначення) у вченні Іммануїла Канта;
- поняття права у вченні Іммануїла Канта;
- 3 категорії права у вченні Іммануїла Канта;
- засадничий інститут публічного права у вченні Іммануїла Канта;
- мета, призначення і благо держави у вченні Іммануїла Канта;
- концепція правової держави Іммануїла Канта;
- концепція суспільного договору (походження держави) у вченні Іммануїла Канта;
- концепція розподілу влади на 3 гілки у вченні Іммануїла Канта;
- класифікація форм правління Іммануїлом Кантом;
- проект встановлення “вічного миру“ Іммануїла Канта.
3. Політико-правове вчення І.-Г.Фіхте.
- суб’єктивний ідеалізм Іоганна Готліба Фіхте;
- походження, суть, зміст і призначення права у вченні І.-Г.Фіхте;
- мета і призначення держави у вченні І.-Г.Фіхте;
- обґрунтування І.-Г.Фіхте необхідності встановлення контрольно-наглядової влади (ефорату);
- обґрунтування І.-Г.Фіхте права народу на революцію;
- концепція ідеальної держави у вченні І.-Г.Фіхте;
- обґрунтування І.-Г.Фіхте держави як засобу досягнення ідеального устрою;
- ідея вічного миру у вченні І.-Г.Фіхте;
- засоби відродження демократичної централізованої національної держави у вченні І.-Г.Фіхте.
4. Політико-правове вчення Г.-В.-Ф.Геґеля.
- поняття, суть, зміст і завдання філософії права за вченням Георга Вільгельма Фрідріха Геґеля;
- суть, зміст і межі (самообмеження) свободи волі людини у вченні Г.-В.-Ф.Геґеля;
- обґрунтування Г.-В.-Ф.Геґелем гармонії індивіда із суспільством;
- суть і зміст правової держави у вченні Г.-В.-Ф.Геґеля;
- суть і зміст громадянського суспільства у вченні Г.-В.-Ф.Геґеля;
- діалектичний принцип державно-правового буття у вченні Г.-В.-Ф.Геґеля;
- обґрунтування Г.-В.-Ф.Геґелем конституційної монархії;
- обґрунтування Г.-В.-Ф.Геґелем децентралізованої держави;
- механізми забезпечення взаємодії суспільства із державою за вченням Г.-В.-Ф.Геґеля;
- значення національних чинників у державно-правовому бутті за вченням Г.-В.-Ф.Геґеля;
- 3 аспекти (прояви) ідеї держави у вченні Г.-В.-Ф.Геґеля;
- концепція розподілу влад у вченні Г.-В.-Ф.Геґеля;
- суть і зміст міждержавних відносин та мета війни у вченні Г.-В.-Ф.Геґеля;
- значення армії для держави у вченні Г.-В.-Ф.Геґеля;
- 3 значення поняття права у вченні Г.-В.-Ф.Геґеля;
- 3 рівні поняття права у вченні Г.-В.-Ф.Геґеля;
- суть і зміст абстрактного права у вченні Г.-В.-Ф.Геґеля;
- суть і зміст моралі у вченні Г.-В.-Ф.Геґеля;
- суть і зміст моральності у вченні Г.-В.-Ф.Геґеля.
5. Політико-правові ідеї історичної школи права (Густав Гуго, Фрідріх-Карл фон Савіньї, Георг Фрідріх Пухта).
- засаднича ідея історичної школи права (про значення історичного розвитку державно-правових явищ);
- поняття народу у вченні історичної школи права;
- поняття духу народу у вченні історичної школи права;
- антиіндивідуалізм у вченні історичної школи права;
- загальні (наднаціональні) засади права у вченні історичної школи права;
- походження, суть, зміст і призначення позитивного права за вченням Густава Гуго;
- походження, суть, зміст і призначення права за вченням Ф.-К. фон Савіньї;
- 2 етапи історичного розвитку права за вченням Ф.-К. фон Савіньї;
- походження, суть, зміст і призначення права за вченням Г.-Ф. Пухти.
Додаткова література
1. Галанза П.Н. Учения Иммануила Канта о государстве и праве. М., 1960.
2. Гегель Георг Вільгельм Фрідріх. Основи філософії права, або Природне право і державознавство. К., Юніверс, 2000.
3. Гегель. Политические произведения. М., 1972.
4. Гегель Г.В.Ф. Философия права. М., 1983.
5. Кант Іммануїл. Критика чистого розуму. К., Юніверс, 2000.
6. Кант И. Метафизика нравов // Сочинения. М., 1965. Т.4. Ч.ІІ.
7. Нерсесянц В.С. Гегелевская философия права: история и современность. М., 1974.
8. Нерсесянц В.С. Гегель. М., 1979.
9. Пионтковский А.А. Учение Гегеля о праве и государстве и его уголовно-правовая теория. М., 1963.
Тема 12. ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ ВЧЕННЯ ЛІБЕРАЛІЗМУ
У ЗАХІДНІЙ ЄВРОПІ у 19 ст. (3 год.)
1. Політико-правові ідеї англійського лібералізму: Ієремія Бентам, Джон Стюарт Міль.
2. Політико-правові ідеї французького лібералізму: Бенджамен Констан, Алексіс де Токвілль.
3. Політико-правові ідеї німецького лібералізму: Вільгельм фон Гумбольдт, Лоренц Штейн...
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора