МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІНСТИТУТ НОВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА УПРАВЛІННЯ
ІМЕНІ В’ЯЧЕСЛАВА ЧОРНОВОЛА
Кафедра загальних юридичних дисциплін
Уська У.Р.
ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН
Методичні вказівки до виконання самостійної роботи та перелік індивідуальних завдань для студентів базового напрямку 0601 „Право”
(денної форми навчання)
Львів –2007УДК: 34(072.8)
Історія держави та права зарубіжних країн: методичні вказівки до виконання самостійної роботи та перелік індивідуальних завдань для студентів базового напрямку 0601 „Право” (денної форми навчання) / Уська У.Р./ – Львів: ЛДІНТУ ім. В. Чорновола, 2007. – 28 с.
У брошурі висвітлено предмет, завдання, зміст дисципліни „Історія держави та права зарубіжних країн”. У методичних вказівках роз’яснено суть самостійної роботи, відображено її різновиди, запропоновано способи самопідготовки до занять, методики роботи з літературою та опрацювання інформації, поміщено вимоги до написання рефератів. Видання містить також перелік рекомендованої навчальної літератури.
Укладач:
кандидат історичних наук, доц. Уська У.Р.
Затверджено до друку на засіданні кафедри загальних юридичних дисциплін (протокол № 3 від 25.10.2007 р.).
Рекомендовано науково-методичною комісією базового напрямку 0601 „Право” (науково-методичною радою юридичного факультету) як навчальне видання (протокол засідання № від 2007 р.).
Рецензенти:
Кольбенко Андрій Володимирович
кандидат юридичних наук, доцент
(Львівський національний університет імені Івана Франка)
Мінаєв Олександр Іванович
кандидат юридичних наук, доцент
(Львівський державний інститут новітніх технологій та управління імені В’ячеслава Чорновола)
Максимович Соломія Мар’янівна
старший викладач
(Львівський державний інститут новітніх технологій та управління імені В’ячеслава Чорновола)
Відповідальний за випуск:
Бломнік Е.А.
ЗМІСТ
стор.
ПЕРЕДМОВА ____________________________________________________ 4
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
СТУДЕНТІВ_____________________________________________________ 6
ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ
(ТЕМИ РЕФЕРАТІВ)_____________________________________________ 16
ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНОЇ ЛІТЕРАТУРИ_____________________________ 23
ПЕРЕДМОВА
„Історія держави і права зарубіжних країн” є невід’ємною складовою державного стандарту в опануванні базових юридичних дисциплін. Вона має ключове значення при ознайомленні майбутніх юристів із світовою політичною та правовою культурою, знання якої дає можливість глибше зрозуміти сучасні державо- і правотворчі процеси, прогнозувати основні тенденції їхнього розвитку. „Історія держави і права зарубіжних країн” тісно пов’язана з іншими історико-правовими дисциплінами, зокрема „Теорією держави та права”, і разом з ними складає методологічне підґрунтя вивчення сучасних галузей права.
Дисципліна „Історія держави і права зарубіжних країн” охоплює наукові знання про виникнення та розвиток держави і права зарубіжних країн, а також історичні закономірності та характерні особливості їхнього розвитку. На відміну від всесвітньої історії, історико-правова наука не досліджує суспільство загалом, а лише вивчає історичні процеси розвитку складної системи державних і правових інститутів. Предметом курсу є вивчення процесів виникнення і розвитку державно-правових інститутів та юридичних явищ, що розвивалися в хронологічній послідовності та проявлялися в певних історичних умовах.
Внаслідок своєї пізнавальної цінності та інформативності „Історія держави і права зарубіжних країн” виступає дійовим інструментом формування історичної свідомості. Ця дисципліна дає можливість не тільки глибше зрозуміти державно-правові реалії сучасності, але й прогнозувати подальший розвиток держави і права. Вона певною мірою озброює юристів історичними знаннями, які створюють підґрунтя практичної діяльності при подальшому реформуванні державно-правових інститутів України у напрямках демократизації суспільного життя, захисті прав громадян тощо.
У процесі вивчення курсу „Історія держави і права зарубіжних країн” студент повинен навчитися володіти та оперувати юридичними поняттями, категоріями й термінами; дотримуватися принципу історизму під час аналізу суспільних подій та державно-правових явищ; здобути навички роботи з правовими джерелами. Крім цього, студент повинен виявляти знання фактографічного характеру, які відображають:
процес виникнення державних утворень в Африці, Азії, Європі;
загальні закономірності та особливості процесів державотворення;
процес виникнення та розвитку права, його взаємозв’язок і взаємодію з державним механізмом у забезпеченні життєдіяльності станово-кастового суспільства;
спільні риси та особливості суспільного ладу рабовласницьких та феодальних держав;
функції, механізм та форми держав станово-кастового суспільства;
діяльність основних цивільно-правових інститутів країн станово-кастового суспільства, особливості судочинства;
загальні риси та особливості інституту злочинів та покарань, загальні та специфічні риси кримінального процесу станово-кастового суспільства;
загальний зміст основних правових пам’яток країн станово-кастового суспільства: Закони царя Хаммурапі, Закони Ману; „Закони XII таблиць” та інші джерела римського права; Варварські правди, „Саксонське дзерцало”, „Кароліна” та інші правові джерела епохи Середньовіччя;
специфічні риси державного розвитку країн „ієрогліфічної культури” (Японія, Китай), а також мусульманського Близького Сходу (Саудівська Аравія, Туреччина, Іран, Ірак та ін.);
процес становлення держави нового типу; її сутність, розвиток громадянського суспільства; форми та механізм держави у Західній Європі й Північній Америці, країнах Азії;
становлення сучасного права в Західній Європі й Північній Америці, країнах Азії;
становлення та розвиток конституційного (державного) права як основної галузі національних систем права;
розвиток цивільного права, процес виокремлення та еволюція суміжних з ним галузей права;
розвиток кримінального права та процесу;
зміст найважливіших правових документів епохи громадянського суспільства (конституційних актів США, Франції, Німеччини, Японії, Китаю, цивільних, кримінальних і кримінально-процесуальних кодифікацій Франції, Німеччини, Японії та інших держав);
взаємодія інститутів конституційного, цивільного, кримінального і кримінально-процесуального права розвинутих країн Заходу та Сходу.
Також студент повинен демонструвати вміння:
використовувати методологічні принципи й методи історико-правової науки при аналізі та оцінці історичних подій;
аналізувати процеси державотворення зарубіжних країн, визначати його загальні та специфічні риси;
систематизувати та узагальнювати досвід державно-правового розвитку зарубіжних країн;
визначати межі можливого використання цього досвіду в розбудові держави в Україні;
аналізувати та тлумачити історичні пам’ятки права, на їхній основі реконструювати державно-правові явища тощо.
Процес вивчення „Історії держави та права зарубіжних країн” у вищому навчальному закладі передбачає не тільки обов’язкове відвідування лекційних та семінарських занять, виконання студентом самостійної роботи для самопідготовки, написання рефератів і контрольних робіт, а також, за бажанням, участь науково-теоретичних конференціях, конкурсах та круглих столах, роботу в науковому студентському гуртку тощо.
ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ (ТЕМИ РЕФЕРАТІВ)
ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1. РОЗВИТОК ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО НОВОГО ЧАСУ (теми 1–9).
ТЕМА 1. Виникнення державності в епоху Стародавнього Сходу
Особливості адміністративно-територіального устрою в Єгипті.
Утворення Вавилонської держави та її суспільно-політичний устрій.
Реформи Урукагіни у Вавилоні.
Історичні передумови виникнення держави в Індії: аналіз давніх текстів.
Кастовий лад в Індії.
Державний устрій в державі Мауріїв.
Реформи Шан Яна та Ван Мана в Китаї.
ТЕМА 2. Право країн Стародавнього Сходу
Закони вавілонського царя Хаммурапі: суспільно-правові відносини.
Особливості давньоіндійського права.
Регулювання майнових та шлюбно-сімейних відносин за законами Ману.
„Десять заповідей” Мойсея як основа староєврейського права.
Влив конфуціанства на розвиток права Стародавнього Китаю.
ТЕМА 3. Державний механізм та право Стародавньої Греції
Державний устрій Афін у V – VІ ст. до н.е.
Значення реформ Солона та Клісфена для розвитку Афінської держави.
Особливості афінського права.
Джерела афінського права. Закони Драконта.
Регулювання в Афінах права власності, сімейне та спадкове право.
Суспільний лад Спарти.
Державний устрій Спарти.
Закони Лікурга – основа права Спарти.
ТЕМА 4. Державний механізм та право Стародавнього Риму
Історико-правове значення реформ Сервія Тулія в Римі.
Боротьба нобілітету та плебсу в Римській республіці. Земельні реформи братів Гракхів.
Виникнення та трансформація статусу громадянства в Римі.
Утвердження домінанту в Римі. Реформи Діоклетіана та Констянтина.
Основні етапи розвитку римського права.
Характеристики римського права ранньої республіки. „Закони ХІІ таблиць”.
Характеристика преторського права пізньої республіки.
Розвиток зобов’язального права в Римі.
„Jus gentium” як джерело цивільного права.
Особливості судового процесу в Римі.
ТЕМА 5. Правовідносини у ранньофеодальних державах франків та англосаксів
Особливості формування ранньофеодальної держави у франків.
Історико-правове значення беніфіційної реформи у Франкському королівстві.
Становлення феодальних відносин у англосаксів („Правда Етельберта”, „Закони Альберта” та „Закони Етельстана”).
Значення норманського завоювання для розвитку феодалізму в Англії.
Характеристика права власності за „Салічною правдою”.
Норми звичаєвого права у варварських правдах.
Рецепція римського права у варварських правдах.
Становлення та розвиток ранньофеодальної держави в німецьких землях.
ТЕМА 6. Держава і право Візантії
Особливості формування феодальних відносин у Східній Римській імперії.
Особливості функціонування державного механізму у Візантії.
Суспільний лад Візантії.
Кодифікація візантійського права. Кодекс Юстиніана.
Характеристика джерел візантійського права VІІІ – Х ст.
Правове становище християнської церкви у Візантії.
Джерела болгарського права.
Формування феодальних відносин в Сербії. „Судебник Стефана Душана”.
ТЕМА 7. Форми держави та її розвиток у Середньовіччі
Розвиток суспільних відносин у Франції Х–ХІІ ст.
Становлення сеньйоріальної монархії у Франції. Реформи Людовіка ІХ.
Становлення станово-представницької монархії в Франції.
Становлення станово-представницької монархії в Англії та реформи Генріха ІІ.
Історико-правове значення „Великої хартії вольностей” 1215 р.
Правове становище населення Англії за „Великою хартією вольностей” 1215 р.
Формування взаємовідносин між імперським та князівськими дворами в німецьких землях.
Територіальна роздробленість німецьких земель та її закріплення в нормативних актах.
Державний механізм міст-республік Апеннінського півострова: порівняльна характеристика.
Особливості абсолютної монархії в Англії та Франції: порівняльна характеристика.
Особливості абсолютизму на німецьких землях.
ТЕМА 8. Система західноєвропейського феодального права
Характеристика феодального права.
Сімейне та спадкове право в добу феодалізму.
Кримінальне право та процес в добу феодалізму.
Виникнення міського права в німецьких землях.
Законодавство Священної Римської імперії. „Золота булла”.
Рішення церковних соборів як джерела канонічного права.
Становлення церковної юрисдикції.
Правові засади інквізиції.
Джерела „загального права” в Англії.
Королівський суд та „право справедливості” в Англії.
Особливості розвитку правових інститутів в Англії, Франції та німецьких землях.
ТЕМА 9. Правовідносини у країнах Сходу в епоху Середньовіччя
Виникнення Арабського халіфату.
Виникнення ісламу.
Джерела мусульманського права.
Шлюбно-сімейні відносини у мусульманському праві.
Злочини та покарання у мусульманському праві.
Особливості феодального права у Китаї.
Вплив вчення Конфуція на суспільний лад Китаю.
Особливості феодального права в Японії. Кодекс бусідо.
ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 2. ДЕРЖАВА ТА ПРАВО В ЕПОХУ ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА (теми 10–18).
ТЕМА 10. Основні тенденції розвитку держави і права в новий час
Причини буржуазної революції в Нідерландах.
Суспільно-політичні зміни в Англії під час буржуазної революції.
Зміна форми держави під час Англійської буржуазної революції: від парламентської республіки до протекторату Кромвеля.
Причини реставрації монархії в Англії.
Громадянські свободи у „Декларації незалежності Сполучених Штатів” 1776 р.
„Статті конфедерації” 1781 р. та Конституція США 1787 р.: порівняльний аналіз.
Поправки до Конституції США: суспільний компроміс чи розширення громадянських прав?
Антифеодальне законодавство в період Французької буржуазної революції.
Поняття свободи у „Декларації прав людини та громадянина” 1789 р. та 1793 р.
Соціальне законодавство в період Французької буржуазної революції. Закон. Ле-Шапельє.
Правові засади якобінської диктатури у Франції.
ТЕМА 11. Становлення держави нового типу
Політичний режим в Англії під час протекторату Олівера Кромвеля.
Декларація незалежності США як основа формування буржуазної держави.
Значення Білю про права 1791 р. для формування засад політичних свобод громадян.
Особливості переходу від монархічного до республіканського правління в Англії та Франції в роки буржуазних революцій: порівняльний аналіз.
Особливості республіканського правління у Франції в період Жіронди, якобінської диктатури, Директорії та Консулату.
Державний устрій Франції під час якобінської диктатури: політичні та соціально-економічні перетворення.
Державний устрій Франції після Термідоріанського перевороту та в період Консульства.
Утворення імперії Наполеона.
ТЕМА 12. Еволюція форми держави у період формування громадянського суспільства
Формування парламентської монархії в Англії: „Habeas Corpus Amendment Act” (1679 р.), „Білль про права” (1689 р.) та „Закон про престолонаслідування” (1701 р.).
Формування двопартійної системи в Англії.
Формування виконавчої влади в англійській монархії.
Історико-правова характеристика дуалістичної монархії.
Правові засади реставрації Бурбонів та причини встановлення „Липневої монархії” у Франції.
Революція 1848–1849 рр. у Франції: відновлення республіки.
Революції 1848–1849 рр. у Прусії та Італії: проблема створення національної держави.
Революція 1848–1849 рр. в Австрії: формування конституційної монархії.
Боротьба за виборче право в Англії.
Значення виборчих реформ 1832, 1867, 1884, 1885 рр.
Законодавство Паризької комуни.
Форма республіки у Франції за Конституцією 1875 р.
Громадянська війна в США 1861–1865: політичні та соціально-економічні наслідки.
ТЕМА 13. Види політичних режимів та форми державно-територіального устрою у період формування громадянського суспільства
Правові взаємовідносини між метрополією та домініонами Британської імперії.
Реформа місцевого самоврядування в Англії.
Особливості французької колоніальної системи.
Змагання між Австрію та Прусією за лідерство в об’єднанні німецьких земель. Створення Німецької імперії.
Особливості дуалізму в Австро-угорській імперії.
Політичний режим в Німецькій імперії.
Політичний режим у період третьої республіки у Франції.
Політичний режим у період фашистської диктатури в Італії та націонал-соціалістичної диктатури в Німеччині: порівняльна характеристика.
Військова диктатура в Японії у міжвоєнний період.
Антикомуністичне законодавство в США (Закон Сміта 1940 p., Закон Вурхіса 1940 p., Закон Тафта-Хартлі 1947 p., Закон Маккарена-Вуда 1950 p.).
„Уотергейт”: випробування для американської демократії?
Особливості функціонування двопартійної системи у Великобританії та США: порівняльний аналіз.
Тема 14. Функції та механізм держави в період формування громадянського суспільства та становлення національних держав
Розвиток механізму держави в США після Громадянської війни.
Другий цикл поправок до Конституції США у 1865–1870 рр.
Особливості судочинства в Англії та Франції: порівняльний аналіз.
Еволюція інститутів захисту прав громадян.
Еволюція поліцейських органів в європейських країнах у ХІХ–ХХ ст.
Еволюція поліцейських органів в країнах Північної Америки в ХІХ–ХХ ст.
Переворот Мейдзі 1868 р. в Японії. Конституція 1868 р.
ТЕМА 15. Становлення та розвиток конституційного права в країнах Європи та Північної Америки
Конституції 1791 р., 1793 р., 1795 р., 1799 р. у Франції: еволюція механізму держави.
Конституції 1791 р., 1793 р., 1795 р., 1799 р. у Франції: еволюція прав та свобод громадян.
Основні засади Конституції Пруссії 1850 р.
Конституція 1871 р. у Пруссії: основні риси політичного режиму.
Ваймарська конституція 1919 р.: становлення республіки в Німеччині.
Перетворення Японії у конституційну монархію. Конституція 1947 р.
Конституції 1946 р. та 1958 р. у Франції: порівняльна характеристика.
Боннська конституція 1949 р.: особливості федеративного устрою у ФРН.
Британська імперія на шляху перетворення у Співдружність націй.
ТЕМА 16. Становлення та розвиток цивільного права в країнах Європи та Північної Америки
Основні засади Французького цивільного кодексу 1804 р.
Історико-правове значення кодексів Наполеона.
Цивільні кодекси (уложення) в Австрії, Німеччині, Швейцарії: порівняльний аналіз.
Зобов’язальне право у Франції, Німеччині, Англії: порівняльна характеристика.
Сімейне право у Франції, Німеччині, Англії: порівняльна характеристика.
Право успадкування у Франції, Німеччині, Англії: порівняльна характеристика.
Соціальне законодавство у європейських країнах та США у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.
ТЕМА 17. Становлення та розвиток кримінального права в країнах Європи та Північної Америки
Лібералізація кримінального права у період буржуазної революції у Франції.
Основні засади Французького кримінально-процесуального кодексу 1810 р.
Еволюція кримінального права в Англії.
Система покарань у кримінальних кодексах ХІХ ст.
Особливості судової організації у Франції, Німеччині Англії та США.
Особливості сучасного кримінального права в США.
ТЕМА 18. Право країн Азії в період колоніалізму та становлення національних держав
Формування буржуазного права в Японії.
Розвиток сучасного права в Японії.
Розвиток права в Китаї після Другої світової війни.
Тенденції розвитку права в Туреччині у ХХ ст.
Розвиток екологічного права в країнах Азії.
ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
а) збірники документів та матеріалів
Документы по истории зарубежного права. – М., 1987.
Історія держави і права зарубіжних країн (практичні завдання для вивчення пам’яток права) / Укл. Л.М. Бостан., С.К. Бостан. – Запоріжжя, 1998.
Крестовская Н.Н. История государства и права зарубежных стран: Практикум. – Xарьков: ООО Одиссей, 2002.
Сборник документов по всеобщей истории государства и права / Составил К.Е. Ливанцев. – Л.: ЛГУ, 1977.
Хрестоматия по всеобщей истории государства и права / Под ред. И. Батыра и Е.В. Поликарповой. – Т. 1–2. – М.: Юристъ, 1996.
Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран: для вузов по спец. “Правоведение” / Под ред. и с предисл. З.М. Черниловского. – М.: Юрид. л-ра., 1984; 2-е изд. – М., 1994.
Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран: новое и новейшее время / Сост. Н.А. Крашенникова. – М.: Зерцало, 1999.
Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн / За ред. В.Д. Гончаренка. – К.: Ін Юре, 2002.
Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн. – Т. 1–2. – К.: Ін Юре, 1998.
Шевченко О.О. Історія держави і права зарубіжних країн: Хрестоматія. – К.: Вентурі, 1995.
б) навчальні посібники та підручники
Бостан Л.М., Бостан С.К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навч. посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. –672с.
Всеобщая история государства и права / Под ред. К.И. Батыра. – М.: Юрист, 1999 та наступні перевидання.
Глиняний В.П. Історія держави і права зарубіжних країн: Навч. посіб. – К.: Істина, 2005. – 768с.
Графский В.Г. Всеобщая история права и государства: Учебник для вузов. – М.: Изд-во НОРМА, 2000 та наступні перевидання;
Исторические типы государства и права: Текст лекций / Свердловский юрид. ин-т им. Р.А. Руденко. – Свердловск, 1986.
История государства и права зарубежных стран: Учебник для вузов по спец. “Правоведение” / Под ред. О.А. Жидкова? Н.А. Крашенинниковой. – М.: НОРМА–ИНФРА, 1998. – Т. 1–2. та наступні перевидання
История государства и права зарубежных стран: Учебник для юрид. фак. и инст. / Под общ. ред. проф. П.Н. Галанзы.– М.: Юрид. л-ра, 1963. – Т. 1.; 1969. – Т. 2.
Історія держави і права зарубіжних країн: Навч. посібник / За заг. ред. проф. О.М. Джужа. – К.: Атіка, 2006. – 256с.
Макарчук В.С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн: Навч. посібник. – К.: Атіка, 2006. – 680с.
Мудрак І.Д. Історія держави і права зарубіжних країн: Курс лекцій / Акад. держ. подат. служби України. – Ірпінь, 2002.
Омелъченко О.А. Всеобщая государства и права: Учебник в двух томах. – М.:Остожье, 1998. – Т. 1–2. та наступні перевидання.
Правовые системы стран мира: Энциклопедический справочник / Под ред. А.Я. Сухарева. – М.: Издательство НОРМА, 2001.
Страхов М.М. Історія держави і права зарубіжних країн: Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти. – Харків: Право, 1999, 2001; 2-е вид. переробл. і доп. – К.: Ін Юре, 2003.
Трофанчук Г.І. Історія держави і права зарубіжних країн: Навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 400с.
Федоров К.Г. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник для студентів юридичних вузів та факультетів. – К., 1994.
Хома Н.М. Історія держави та права зарубіжних країн: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. – Львів: Магнолія 2006, 2007. – 480 с.
Черниловский 3.М. Всеобщая история государства и права (ист. гос-ва и заруб, стран): Учебник для вузов по спец. “Правоведение”. 2-е изд. перераб. доп. – М.: Высш. школа, 1983; 3-е изд. – М., 1995 та наступні перевидання.
Шаповал В. Державний лад країн світу: Довідник. – К.: Укр. Центр Правн. Студій, 1999.
Шевченко О.О. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник для студентів юридичних вузів та факультетів. – К., 2002.
Шостенко І.І., Шостенко О.І. Російсько-український термінологічний словник з історії держави і права / МАУП. – Харків, 2001.
в) додаткова література
Авдиев В.И. История Древнего Востока. – М., Политиздат, 1953.
Васильев Л.С. История Востока: В 2-х томах. – М., 1993. – Т. 1–2
Воробйов-Десятовський B.C., Ітс Р.Ф. та ін. Нариси історії Стародавнього Сходу. – К., Рад. шк., 1957.
Всемирная история: В 10-и т. / Под ред. И.М. Дьякова и др. – М.: Госполитиздат, 1955–1965.
Всемирная история: от Древнего Вавилона до наших дней / В.В. Адамчик, М.В. Адамчик. – Мн.: Харвест, 2007. – 960с.
Всесвітня історія : Навч. посібник / Б.М. Гончар, М.Ю. Козицький, В.М. Мордвіщев, Л.Г. Слюсаренко. – К.: Знання, 2007. – 964с.
История Древнего Востока: В 2-х ч. / Под ред. И.М. Дьяконова. – М., Наука, 1983.
История Древнего Востока: Материалы по историографии / Под ред. В.И. Кузищина, А.А. Вичасина. – М., Изд-во МГУ, 1991.
История Древнего Востока: Учебник / Под ред. В.И. Кузищина. – М., Высш. шк., 1988.
История Древнего мира: В 3-х кн. / Под ред. И.М. Дьяконова. – М.: Наука, 1989.
История Древнего мира: В 3-х т. / Под ред. С.И. Ковалева. – М.: Соцэкгиз, 1936.
История Древней Греции: Учебник / Под ред. В.И. Авдиева и др. – М., Высш. шк., 1972.
История Древней Греции: Учебник / Под ред. В.И. Кузищина. – М., Высш. шк., 1986.
История средних веков / Под ред. С.Д. Сказкина. – М.: Госполитиздат, 1952–1954. – Т. 1–2.
История средних веков: В 3-х т. / Под ред. Е.А. Косминского. – М.: Госполитздат, 1972.
Історія південних і західних слов’ян / За ред. В.А. Жебокрицького. – К.: Вид-во КДУ, 1967.
Історія Стародавнього світу / За ред. Ю.С. Крушкол. – К.: Вища школа, 1976.
Новая история / Под ред. И.С. Галкина. – М.: Изд-во соц.-эк. л-ры, 1956–1958. – Т. 1–3.
Новая история: В 2-х ч. / Под ред. А.Л. Нарочницкого. – М.: Просвещение, 1978.
Новая история: В 2-х ч. / Под ред. Н.Е. Овчаренко. – М.: Просвещение, 1976.
Новейшая история / Под ред. В.В. Александрова. – М.: Высш. шк., 1977.
Очерки новой и новейшей истории США: В 2-х т. / Под ред. Г.Н. Севастьянова. – М.: Изд-во АН СССР, 1960.
Навчальне видання.
Історія держави та права зарубіжних країн: методичні вказівки до виконання самостійної роботи та перелік індивідуальних завдань для студентів базового напрямку 0601 „Право” (денної форми навчання).
Автор: Уська Уляна Романівна
Підписано до друку 2007. Формат 60x90/16
Папір офсетний. Ум. друк. арк. 1,3
Надруковано видавничим центром
Львівського державного інституту новітніх технологій
та управління ім. В. Чорновола
79057, м. Львів, вул. Чупринки, 130.