Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Юридичний факультет
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2007
Тип роботи:
Методичні вказівки
Предмет:
Інші
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІНСТИТУТ
НОВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА УПРАВЛІННЯ
ІМ. В. ЧОРНОВОЛА
Юридичний факультет
Кафедра спеціальних юридичних дисциплін
Данилюк В.О.
Кримінально - правовий захист
життя і здоров’я
Методичні вказівки до практичних занять
для студентів базового напрямку 6.060100 “Правознавство”
Львів – 2007
УДК 343(477)(075)
ББК-67.9(4УКР) 308я73
Кримінально - правовий захист життя і здоров’я. Методичні вказівки до практичних занять для студентів базового напрямку 6.060100 “Правознавство” / Данилюк В.О. – Львів: ЛДІНТУ ім. В.Чорновола – 2007.
Методичні вказівки до практичних занять з курсу “Кримінально - правовий захист життя і здоров’я” для студентів базового напрямку 6.060100 “Правознавство” містять загальні методичні вказівки для підготовки студентів V курсу юридичного факультету ЛДІНТУ ім. В.Чорновола до практичних занять і їх проведення, а також плани семінарських занять, на яких розглядається 5 тем з даної дисципліни, з переліком питань, які охоплюються відповідною темою. До кожної теми семінарського заняття подано список спеціальної (додаткової) літератури з даної теми. Наприкінці методичних вказівок подано список рекомендованої літератури для підготовки до практичних занять з даної дисципліни.
ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Завданням наведених методичних рекомендацій до практичних занять з курсу “Кримінально - правовий захист життя і здоров’я” для студентів юридичного факультету є ознайомлення з суспільно небезпечними діяннями проти життя і здоров’я особи, з видами покарань і в яких межах підлягають застосуванню до осіб, що вчинили ці злочини, з юридичним аналізом складів злочинів проти життя і здоров’я особи. Використання теоретичних знань студенту потрібні для вирішення конкретних правових питань, ситуацій, задач.
Семінарські заняття доповнюють і поглиблюють теми лекційною курсу. Готуючись до семінару, студент вчиться аргументувати і змістовно викладати свої думки, у процесі семінарського заняття набуває навики публічних виступів, ведення дискусії, виявляє свої знання, наукову позицію та вчиться їх відстоювати, зміцнює впевненість у знаннях, переконаннях, поглядах і уявленнях.
Для підготовки до семінарського заняття студентові пропонується тема, план семінару та відповідна література. Окрім рекомендованої літератури, можна використати інші доступні джерела. На основі вивчення рекомендованої літератури студент повинен дати якомога вичерпніші відповіді на всі питання семінарського заняття. Виступаючи на семінарі, студент повинен чітко і лаконічно висловлювати свої думки, не відхиляючись від обговорюваної теми. При цьому він може користуватися своїм семінарським конспектом. Заслуховуються доповнення усіх бажаючих студентів. Спірні і дискусійні питання вирішуються під керівництвом викладача в процесі детального обговорення на семінарі.
Наприкінці семінару викладач коротко формулює основні положення розглядуваної теми, оцінює виступи студентів та робить узагальнюючий висновок. На основі цього висновку студенти вносять у свої записи відповідні доповнення та уточнення.
На семінарських заняттях ведеться облік поточної успішності студентів. Пропущений семінар, а також незадовільну оцінку, отриману на відповідному семінарському занятті, студент повинен відпрацювати шляхом написання реферату з відповідями на усі питання даної теми та його захисту. Невиконання вказаних вимог щодо відпрацювання семінарських занять є підставою для неатестації студента та недопущення його до складання поточного модульного контролю.
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Тема №1 Загальна характеристика злочинів проти життя і здоров’я особи.
Конституційно - правовий статус особи.
Зміст конституційного права на життя людини та громадянина.
Система злочинів проти життя і здоров’я особи.
Кримінально-правові гарантії права людини на життя і здоров’я.
ЗАКОНОДАВСТВО:
Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. – К.: ІВА, 1996.
Кримінальний кодекс України від 05 квітня 2001 року N 2341-III з наст. змін і доп. //http://zakon.rada.gov.ua
Науково - практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року / За ред. Потабенька М.О., Гончаренка В.Г. - К.: Форум, 2001.
Основи законодавства України про охорону здоров’я від 19.11.92. Із змінами, внесеними законами України Бід 3 лютого 1993 р.; 25 лютого 1994 р.: 23 вересня 1994 р.; 13 жовтня 1994 р.; 14 лютого 1997 р.; 22 лютого 2000 р.; 26 грудня 2002 р.; Декретом КМУ від 31 грудня 1992 р. (ст.ст.78; 80).
Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи: постанова Пленуму Верховного Суду України від 7 лютого 2003 р. №2.
Спеціальна література.
1. Александров Ю.В. Советский уголовный закон на страже здоровья человека. - К., 1977. -45с.
Аниянц М.К. Ответственность за преступления против жизни. - М., 1964. -212с.
Баулін Ю. Особа - під охороною кримінального закону // Вісник Академії правових наук України. - 1997. - №2. - СІ85.
Гориславський К. Гарантії права людини на самозахист життя і здоров’я. Право України №12 2001.-с. 35
Домбровська О. Зміст конституційного права на життя людини та громадянина. Право України №5. -2002. -с.37.
Демидов Ю.А. Человек - объект уголовно правовой охрани. //Сов. Государство и право. -1972. - №2.
Загородников Н.И. Преступления против жизни по советскому уголовному праву. - М., 1961.
Загородников Н.И. Преступления против здоровья. - М., 1969,
Иванов В.Н. Уголовно-правовая охрана прав граждан. - М., 1967.
Коржанський М. Кримінально-правова охорона особи: вади і помилки. //Юридичний вісник України. - 1995. - № 12.
Магновський І. Конституційно правовий статус особи. Право України. №7. - 2002. сі8
Шаргородский М.Д. Преступления против жизни и здоровья. - М., 1948.
ТЕМА № 3: Кримінально-правовий захист здоров’я.
Загальна характеристика злочинів проти здоров'я.
Здоров'я людини як безпосередній об'єкт посягання. Поняття здоров'я.
Види тілесного ушкодження. Поняття „тілесне ушкодження".
Ступінь тяжкості тілесного ушкодження.
Тяжке тілесне ушкодження. Небезпека для життя в момент заподіяння. Втрата будь-якого органу або втрата його функцій. Душевна хвороба. Непоправне знівечення обличчя. Поняття мучення та мордування.
Ознаки середньої тяжкості тілесного ушкодження.
Ознаки легкого тілесного ушкодження.
ВИРІШІТЬ ЗАДАЧ1:
Задача 1.
Вулицею їхала вантажівка, навантажена негашеним вапном. Троє підлітків: Євген, Ростислав та Дем'ян, які каталися на ковзанах, причепилися до машини, щоб покататися. Вантажник Гнат, який їхав в кузові, взяв лопатою вапно і кинув його в підлітків. Внаслідок цього Євген отримав опік обличчя та втратив зір на одне око; Ростислав - ушкодження шкіри на шиї та на руках, від чого лікувався 23 дні, а Дем'ян від аналогічних опіків лікувався 6 днів.
Задача 2.
На шосе поблизу концерну "Хлорвініл" працівники ДАЇ побачили автомобіль "Москвич - 2140", який мав дуже низьку посадку і їхав без номерних знаків. Підозрюючи крадіжку майна з концерну, інспектор Леонід спробував зупинити автомобіль, але шофер не зупинився, а спрямував машину на міліціонера, ледь не збивши його. Тоді інспектор ДАЇ Кирило, який знаходився поруч з Леонідом, застосував табельну вогнепальну зброю, поранивши шофера в живіт та пошкодивши нирку. Рикошетом другої кулі був поранений у плечовий суглоб громадянин Михайло, який сидів на задньому сидінні "Москвича". Шофер лікувався в стаціонарному відділенні 30 днів, а Михайло 40 днів.
Задача 3.
Василь протягом кількох років ухилявся від сплати аліментів на свою малолітню дочку: неодноразово міняв місце проживання, надіслав своїй колишній дружині листа від імені сторонньої особи про те, що ніби-то він трагічно загинув. Коли в черговий раз місце перебування його було встановлене і з нього знову почали стягувати аліменти та заборгованість по них, Василь вирішив позбутися колишньої дружини та дочки. З цією метою він підпиляв тяги рульового управління та важелів підвіски легкового автомобіля, що належав його колишній дружині, розраховуючи, що на великій швидкості або ж на крутому повороті деталі поламаються, станеться автокатастрофа, й дружина та дочка загинуть. Однак, аварія сталася на невеликій швидкості, машина з'їхала в кювет і зупинилася. Дружина поламала руку і лікувалася 23 дні, а в дочки стався субарахноїдальний крововилив, який був підтверджений люмбальною пункцією, без відповідної клінічної симптоматики, в лікарні вона перебувала 47 днів.
Задача 4.
Подружжя Іван та Оксана окремо один від одного розпивали спиртні напої, внаслідок чого він перебував у стані сп'яніння середнього, а вона - тяжкого ступеня.Увечері між ними виникла сварка з побутових причин, яка переросла в бійку. І при цьому Іван заподіяв Оксані синці м'яких тканин обличчя, крововиливи у склеру обох очей, забиті рани слизової оболонки губ, перелом кісток носа, синці обох плечей і передпліччя. Крім того, щоб потерпіла не втекла, він зірвав з неї одяг. Оксана, рятуючись від побоїв, вибігла на балкон і намагаючись перелізти на сусідній балкон, зірвалася, впала на землю з висоти п'ятого поверху й в результаті падіння одержала відкриту черепно-мозкову травму, забиття мозку з крововиливами в його шлуночки й під оболонки. Від одержаних травм померла на місці події.
Задача 5.
В день свята Івана Купала робітники тресту "Хімметалургбуд" Григорій і Василь кожен на своєму робочому місці в робочий час розпивали принесений з дому самогон. Під час обідньої перерий Василь разом із своїми товаришами стояв у черзі до буфету. Григорій, який прийшов пізніше, намагався пройти без черги. Василь обурився і зробив Григорію зауваження. У відповідь на це, Григорій, який був у стані сильного сп'яніння, ударив кілька раз в лице Василя та його товариша, що стояв поряд. В буфеті зчинилася бійка, під час якої Григорій перевернув кілька столів та розбив вітрину. Врешті його заспокоїли і вивели з буфету.
Після обідньої перерви, коли Василь повернувся на своє робоче місце, Григорій прийшов до нього з метою помсти і став його бити кулаками в груди, в живіт. Тоді Василь, обороняючись схопив молоток і вдарив ним по голові Григорія. В результаті удару Григорію був заподіяний відкритий перелом склепіння черепа.
Задача 6
Під час сварки паяний Панченко побив свою дружину, яка була на 7-му місяці вагітності, нанісши кілька ударів у груди і живіт. Потерпілу було доставлено в лікарню, де вона народила мертву дитину. Варіант: У потерпілої було перервано 3-місячну вагітність, про яку Панченко не знав.
Дайте відповіді на питання:
♦♦♦ Скільки видів тілесних ушкоджень (за ступенем тяжкості) передбачає діюче
законодавство
♦♦♦ Які з нижченазваних наслідків виступають кваліфікуючою чи особливо кваліфікуючою ознакою злочинів проти здоров'я?
смерть потерпілого;
нещасні випадки з людьми;
шкода здоров'ю людей;
загибель людей;
насильство.
♦♦♦ В яких з перелічених відповідей, названі види тілесних ушкоджень, виділені за ступенем тяжкості?
тяжке тілесне ушкодження;
побої;
мордування;
насильство, що не є небезпечним для життя в момент заподіяння;
легке тілесне ушкодження, що не спричинило короткочасного розладу здоров'я або короткочасної втрати працездатності;
насильство, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого;
7) тривалий розлад здоров'я.
♦♦♦ Кваліфікуючою чи особливо кваліфікуючою ознакою яких злочинів проти особи названо смерть потерпілого?
умисне тяжке тілесне ушкодження;
доведення до самогубства;
зґвалтування;
незаконне проведення аборту;
умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони;
умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження;
вбивство з необережності.
♦♦♦ Тілесні ушкодження якого ступеня тяжкості визначаються в залежності від ступеня втрати працездатності?
тяжке тілесне ушкодження;
середньої тяжкості тілесне ушкодження;
легке тілесне ушкодження, що потягло короткочасний розлад здоров'я та короткочасну втрату працездатності;
зараження венеричною хворобою;
побої;
мордування;
незаконне проведення аборту, що спричинило тривалий розлад здоров'я або смерть.
♦♦♦ Тілесні ушкодження якого ступеня тяжкості визначаються в залежності від тривалості розладу здоров'я?
тяжке тілесне ушкодження;
середньої тяжкості тілесне ушкодження;
легке тілесне ушкодження, що потягло короткочасний розлад здоров'я або короткочасну втрату працездатності;
легке тілесне ушкодження, що не потягло короткочасного розладу здоров'я або короткочасної втрати працездатності;
побої;
мордування;
незаконне проведення аборту, що спричинило тривалий розлад здоров'я або смерть.
♦♦♦ Які з наведених положень, що стосуються злочинів проти здоров'я є правильними?
короткочасним належить вважати розлад здоров'я тривалістю понад 6 днів, але не більше 3 тижнів (21 день);
легке тілесне ушкодження, що не спричинило короткочасного розладу здоров'я чи незначної стійкої втрати працездатності - це ушкодження, що має незначні скороминучі наслідки, тривалістю не більше як 7 днів;
побої - це такий особливий вид тілесних ушкоджень, який характеризується заподіянням багаторазових ударів;
під насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, слід розуміти заподіяння легкого тілесного ушкодження, що не призвело до короткочасного розладу здоров'я або короткочасної втрати працездатності, легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або короткочасну втрату працездатності, а також вчинення інших насильницьких дій (нанесення ударів, побоїв, обмеження чи незаконне позбавлення волі) за умови, що вони не були небезпечними для життя чи здоров'я в момент заподіяння;
тілесне ушкодження - це протиправний, чи необережний, фізичний або психічний вплив на чужий організм, який полягає в порушенні анатомічної цілісності або фізіологічних функцій органів і тканин;
відсутність небезпеки для життя і здоров'я є ознакою середньої тяжкості тілесного ушкодження;
в залежності від ступеня втрати працездатності визначаються лише тяжкі тілесні ушкодження і середньої тяжкості тілесні ушкодження.
♦♦♦ Назвіть види тілесних ушкоджень, відповідальність за які передбачена в КК України?
необережне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або короткочасну втрату працездатності;
побої і мордування;
необережне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне при перевищенні меж необхідної оборони;
необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження;
умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне в стані сильного душевного хвилювання;
умисне легке тілесне ушкодження, заподіяне в стані сильного душевного хвилювання;
умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, заподіяне в стані сильного душевного хвилювання.
ЗАКОНОДАВСТВО:
Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 січня 1995 р. №6. //http://zakon.rada.gov.ua
Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи: постанова Пленуму Верховного Суду України від 7 лютого 2003 р. №2. //http://zakon.rada.gov.ua
Порядок організації та проведення медико-соціальної експертизи втрати працездатності. Затверджений постановою КМ №221 від 04.04.95. //http://zakon.rada.gov.ua
Правила проведення судово-медичних експертиз з приводу статевих органів в бюро судово-медичної експертизи. Затверджені Наказом МОЗ від 17.01.95. //http://zakon.rada.gov.ua
Загальна декларація прав людини від 10.12.1948. //http://zakon.rada.gov.ua
Міжнародний пакт про громадянські та політичні права від 16.12.1966.(ст..7,10) //http://zakon.rada.gov.ua
Європейська конвенція з прав людини від 04.11.1950. Ратифікована Україною 17.07.97. //http://zakon.rada.gov.ua
Конвенція ООН проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання. Від 10.12.1984. Ратифікована УРСР 26.01.87. //http://zakon.rada.gov.ua
Спеціальна література:
Авдеев М.И. Курс судебной медицины. - М., 1959.-486с
Авдеев М.И. Определение степени тяжести телесных повреждений //Соц. законность -1975.-№7
Александров Ю.В. Советский уголовный закон на страже здоровья человека. - К., 1977. -45с.
Баулін Ю. Особа - під охороною кримінального закону // Вісник Академії правових наук України. - 1997. - №2. - СІ85
Гориславський К. Гарантії права людини на самозахист життя і здоров'я. Право України №12 2001.-е. 35
Демидов Ю.А. Человек - обьект уголовно правовой охраньї. //Сов. Государство и право.-1972. - №2
Загородников Н.И. Преступления против здоровья. -М., 1969
Н.Иванов В.Н. Уголовно-правовая охрана прав граждан. - М., 1967
Коржанський М. Кримінально-правова охорона особи: вади і помилки.// Юридичний вісник України. - 1995. - № 12.
Кузнецов А.В. Уголовное право и личность. - М., 1977
Сташис В.В., Бажанов М.И. Преступления против личности. - Харьков, 1981.
Шаргородский М.Д. Преступления против жизни и здоровья. - М., 1948
ТЕМА №4 : Злочини, що становлять небезпеку для життя і здоров’я особи в сфері медичного обслуговування.
Злочини, пов'язані з поширенням венеричних хвороб та захворюванням на СНІД. Поняття венерична хвороба. Зараження венеричною хворобою. Поняття вірус імунодефіциту людини.
Незаконна лікувальна діяльність.
Залишення в небезпеці чи ненадання допомоги.
Неналежне виконання професійних обов'язків медичним працівником
Порушення прав пацієнта.
Незаконне проведення дослідів над людиною.
Незаконна трансплантація органів або тканин людини.
Насильницьке донорство.
Розголошення лікарської таємниці.
Вирішіть задачі:
Задача 1.
Подружжя Євгена та Ірини пиячили у себе вдома із подружжям Петра та Зіновії. Для того, щоб Петро не перешкодив Євгену здійснити статевий акт із Зіновією, Євген навмисно споїв Петра, який швидко заснув. Скориставшись цією обставиною, а також тим, що дружина Євгена пішла на кухню, Євген накинувся на Зіновію, намагаючись зірвати з неї одяг і затягти в спальню. Зіновія почала відбиватись і підняла крик. На цей крик із кухні прибігла Ірина і вирвала Зіновію із рук свого чоловіка. Після чого подружжя Євген та Ірина пішли в спальню вияснити між собою відносини. Між ними виникла сварка. Євген кинувся на дружину, став бити її кулаками в живіт, душити, погрожувати вбивством. Ірина схопила кортик, який трапився їй під руку і вдарила ним чоловіка в живіт, При цьому вона, за власними словами, була у напівсвідомому стані і опам'яталася лише тоді, коли поранений чоловік почав осідати на підлогу. Вона негайно викликала швидку допомогу.
Лікар бригади швидкої допомоги, яка прибула на виклик, Омелько, побачивши, що йому власними силами потерпілого до машини не донести, незважаючи на те, що в машині швидкої допомоги був шофер, який міг йому допомогти, дав розпорядження чекати приходу міліції. В результаті Євген, стікаючи кров'ю, годину пролежав на підлозі власної квартири. Коли він був доставлений в лікарню, то черговий хірург Данило лише поверхово оглянув потерпілого, навіть не поставивши діагноз. Операцію, якої негайно потребував потерпілий, він розпочав через чотири години після доставки останнього в лікарню. Операція була проведена неякісно і невдовзі іншим хірургом була зроблена повторна операція. Та вона вже не врятувала Євгена. Через 20 годин після отримання поранення через несвоєчасну і неякісну медичну допомогу він помер у лікарні.
Задача 2.
Вантажний автомобіль під управлінням Любомира вночі, у безлюдному місці занесло на слизькому мосту, й він упав у воду. Шоферу вдалося вилізти з кабіни. Хоча під час аварії він поламав ногу, але вибрався з крижаної води на берег. Любомир проповз до найближчого села кілька кілометрів. В крайній хаті постукав у двері та попоросив допомоги. Господар Антип, побачивши незнайомого знесиленого чоловіка, в хату його не впустив, допомоги не надав, а порадив звернутися до дільничного інспектора міліції, який жив на сусідній вулиці. Любомир доповз до наступної хати, втратив свідомість і пролежав на морозі до ринку, поки його не побачили перші перехожі. Фельдшер Людмила, яку викликали до потерпілого, допомоги на місці не надала, хоча мала можливість і зобов'язана була це зробити, а звеліла везти Любомира в районну лікарню за 70 км. Внаслідок тривалого перебування на морозі й несвоєчасної допомоги Любомир захворів запаленням легенів, у поламаній нозі розвинулася газова гангрена, тому ногу довилося ампутувати вище коліна.
Задача 3.
Шкільна медсестра Ганна та дитячий лікар Орися робили профілактичні щеплення АКДС учням другого класу. При цьому вони користувалися скляним шприцом, в якому для кожної дитини міняли лише голки. Таким чином вони зробили щеплення 70-ти учням двох паралельних других класів. Серед учнів цих класів виявилася дитина - носій ВІЛ. Через те, що щеплення усіх дітей робилося одним шприцом, а при цьому кров у мінімальній кількості завжди потрапляє у шприц, 14 дітей були заражені ВІЛ-інфекцією.
Дайте відповіді на питання:
♦♦♦ Зараження венеричною хворобою тягне кримінальну відповідальність якщо воно вчинене:
неодноразово;
стосовно малолітнього;
стосовно неповнолітнього;
особою, яка знала про наявність у неї цієї хвороби;
з метою помсти.
♦♦♦ Яке з наведених тверджень є правильним?
в КК є перелік венеричних хвороб, за зараження якими встановлена кримінальна відповідальність;
кримінальна відповідальність встановлена за завідоме поставлення іншої особи в небезпеку зараження венеричною хворобою лише статевим шляхом;
встановлена кримінальна відповідальність будь-якого суб'єкта за розголошення відомостей про захворювання іншої особи венеричною хворобою;
5) зараження венеричною хворобою є однією з ознак тілесного ушкодження. ♦♦♦ Яке з наведених тверджень с правильним?
проведення операції штучного переривання вагітності без згоди жінки кваліфікується як умисне тяжке тілесне ушкодження;
незаконне проведення лікарем аборту не тягне кримінальної відповідальності;
при кваліфікації незаконного проведення аборту враховується вік потерпілої;
в КК як способи примушування жінки до вчинення аборту названі насильство, погроза, розголошення відомостей, які ганьблять потерпілу;
ставлення до кваліфікуючих ознак незаконного проведення аборту виражається в прямому або непрямому умислі.
♦♦♦ Яке з наведених тверджень є правильним?
1) ставлення до кваліфікуючих ознак залишення в небезпеці виражається в прямому або непрямому умислі;
кримінальна відповідальність за неподання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя становищі, настає лише тоді, якщо внаслідок цього сталася смерть потерпілого;
неподання допомоги близьким родичам не тягне кримінальної відповідальності;
кримінальна відповідальність за залишення в небезпеці настає й тоді, коли реальна шкода потерпілому не заподіяна;
за неподання допомоги особою медичного персоналу кримінальну відповідальність несуть лише лікарі незалежно від того, чи перебувають вони при виконанні трудових чи службових обов'язків.
♦♦♦ Неподання допомоги хворому особою медичного персоналу тягне кримінальну відповідальність за наявності, зокрема, такої ознаки:
відсутність поважних причин;
вчинене щодо неповнолітнього;
вчинене щодо двох або більше потерпілих;
неподання допомоги малолітньому;
неподання допомоги престарілій особі;
♦♦♦ В яких відповідях вказані суб'єкти, які названі у диспозиції статті КК «Незаконне проведення аборту»?
медична сестра;
акушер;
лікар;
особа, що не має спеціальної освіти;
особа, що не має медичної освіти;
особа, що не має спеціальної медичної освіти;
особа, що не має належної підготовки.
ЗАКОНОДАВСТВО:
Основи законодавства про охорону здоров'я: Закон України від 19 листопада 1992 р. Із змінами, внесеними законами України від 3 лютого 1993 р.; 25 лютого 1994 р.; 23 вересня 1994 р.; 13 жовтня 1994 р.; 14 лютого 1997 р.; 22 лютого 2000 р.; 26 грудня 2002 р.; Декретом КМУ від 31 грудня 1992 р. (ст.ст.78; 80). //http://zakon.rada.gov.ua
Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення: Закон України від 12 грудня 1991 р. в редакції Закону України від 3 березня 1998 р. Із змінами, внесеними Законом України від 5 листопада 2001 р. (ст.ст.1; 3; 14; 15). //http://zakon.rada.gov.ua
Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 січня 1995 р. №6. //http://zakon.rada.gov.ua
Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи: постанова Пленуму Верховного Суду України від 7 лютого 2003 р. №2.
Закон України „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" від 24.02.94. //http://zakon.rada.gov.ua
Закон України „Про захист населення від інфекційних хвороб" від 06.04.2000. //http://zakon.rada.gov.ua
Закон України „Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз" від 05.07.2001. //http://zakon.rada.gov.ua
Перелік особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носіння збудників цих хвороб. Затверджений Наказом МОЗ №133 від 19.07.95. //http://zakon.rada.gov.ua
Закон України „Про донорство крові та її компонентів" від 23.06.95. //http://zakon.rada.gov.ua
10.Закон України „Про лікарські засоби" 04.04.96. //http://zakon.rada.gov.ua
11 .Перелік і нормативи застосування засобів індивідуального захисту працівників закладів охорони здоров’я, що проводять діагностичні дослідження на ВІЛ- інфекцію, надають медичну допомогу ВІЛ-інфікованим і хворим на СНІД, а також контактують з кровлю та іншими біологічними матеріалами від ВІЛ-інфікованих осіб. Затверджені постановою КМ №2026 від 18.12.98. //http://zakon.rada.gov.ua
12.Наказ МОЗ „Про забезпечення безпеки та якості донорської крові, її компонентів та виготовлення з них препаратів" №353 від 10.12.98. //http://zakon.rada.gov.ua
13. Інструкція про умови і правила провадження підприємницької діяльності з переробки і зберігання донорської крові та її компонентів, реалізації їх і виготовлення з них препаратів та контроль за їх дотриманням. Затверджена Наказом ЛП, МОЗ №44/118 від 11.05.99. //http://zakon.rada.gov.ua
14. Інструкція щодо заповнення звіту про ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД. Затверджена наказом Мінстату України №340 від 18.11.96. //http://zakon.rada.gov.ua
15. Порядок медико-санітарного забезпечення осіб, які утримуються в слідчих ізоляторах та виправно-трудових установах Державного департаменту України з питань виконання покарань. Порядок забезпечення конфіденційності інформації про ВІЛ-інфікованих. Затверджені наказом ДДПВП та МОЗ №3/6 від 18.01.2000. //http://zakon.rada.gov.ua
16. Наказ МОЗ „Про подальше вдосконалення атестації лікарів" №168 від 21.11.91. //http://zakon.rada.gov.ua
17. Перелік вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, підготовка і отримання звання в яких дають право займатись медичною і фармацевтичною діяльністю. Затверджений Наказом МОЗ №195 від 25.11.92. //http://zakon.rada.gov.ua
18. Наказ МОЗ „Про порядок допуску до медичної і фармацевтичної діяльності в Україні громадян, які пройшли медичну або фармацевтичну підготовку в навчальних закладах іноземних країн" від 19.08.94. //http://zakon.rada.gov.ua
19. Положення про організацію роботи цілителя, який здійснює медичну діяльність в галузі народної медицини та нетрадиційної. Затверджене Наказом МОЗ №36 від 11.02.98. //http://zakon.rada.gov.ua
20. Правила виписування рецептів на лікарські засоби та вироби медичного призначення. Затверджені Наказом МОЗ №117 ВІД 30.06.94. //http://zakon.rada.gov.ua
21 .Перелік захворювань з приводу яких рекомендується лікуватися в умовах стаціонару з денним перебуванням хворих. Затверджене Наказом МОЗ №146 від 08.08.95. //http://zakon.rada.gov.ua
22. Положення про клінічні лікувально-профілактичний заклад охорони здоров'я. Затверджене Наказом МОЗ №174 від 05.06.97. //http://zakon.rada.gov.ua
23. Інструкція про проведення клінічних випробувань лікарських засобів експертизи матеріалів клінічних випробувань. Типове положення про комісію з питань етики. Затверджені наказом МОЗ №281 від 01.11.2000. //http://zakon.rada.gov.ua
24. Резолюція ВООЗ \¥НА 42.5 від 10.05.1989 Про заборону купівлі і продажу органів людини. //http://zakon.rada.gov.ua
25. Інструкція щодо констатації смерті людини на підставі смерті мозку. Затверджена наказом МОЗ №226 25.09.2000. //http://zakon.rada.gov.ua
26. 1нструкція щодо вилучення органів людини в донора-трупа. Затверджена наказом МОЗ №226 25.09.2000. //http://zakon.rada.gov.ua
27. Перелік органів людини, дозволених до вилучення у донора-трупа. Затверджена наказом МОЗ №226 25.09.2000. //http://zakon.rada.gov.ua
28. Інструкція щодо вилучення анатомічних утворень, тканин, їх компонентів та фрагментів у донора-трупа. Затверджена наказом МОЗ №226 25.09.2000. //http://zakon.rada.gov.ua
29. Перелік анатомічних утворень, тканин їх компонентів та фрагментів і фекальних матеріалів дозволених до вилучення у донора-трупа і мертвого плоду людини. Затверджена наказом МОЗ №226 25.09.2000. //http://zakon.rada.gov.ua
Спеціальна література:
Авдеев М.И. Курс судебной медицины. - М., 1959.-486с
Александров Ю.В. Советский уголовный закон на страже здоровья человека. - К., 1977. -45с.
Баулін Ю. Особа - під охороною кримінального закону // Вісник Академії правових наук України. - 1997. - №2. - СІ85.
Домбровська О. Зміст конституційного права на життя людини та громадянина. Право України №5. -2002. -с.37.
Демидов Ю.А. Человек - объект уголовно правовой охраньи. //Сов. Государство и право.-1972. - №2.
Загородников Н.И. Преступления против здоровья. - М., 1969.
Иванов В.Н. Уголовно-правовая охрана прав граждан. - М., 1967.
Коржанський М. Кримінально-правова охорона особи: вади і помилки. //Юридичний вісник України. - 1995. - № 12.
9. Сташис В.В., Бажанов М.И. Преступления против личности. - Харьков, 1981. Ю.Сташис В.В., Бажанов М.И. Уголовно-правовая охрана личности. - Харьков, - 1978.
ТЕМА №5 Інші злочини проти життя і здоров'я особи.
Незаконне проведення аборту.
Залишення в небезпеці.
Кримінально правова охорона прав неповнолітніх.
Неналежне виконання обов'язків щодо охорони життя і здоров'я дітей.
ЗАКОНОДАВСТВО:
Інструкція про порядок проведення операції штучного переривання вагітності. Затверджена Наказом МОЗ №111 від 28.06.94. //http://zakon.rada.gov.ua
Інструкція про порядок проведення операції штучного переривання вагітності ранніх строків методом вакуум-аспірації. Затверджена Наказом МОЗ № 111 від 28.06.94. //http://zakon.rada.gov.ua
Інструкція про порядок визначення критеріїв живонародженості, мертвонародженості та перинального періоду. Затверджена Наказом МОЗ №31 від 19.02.96. //http://zakon.rada.gov.ua
Закон України „Про охорону дитинства" від 26.04.2001. //http://zakon.rada.gov.ua
Положення про Державну службу медицини катастроф. Затверджене Постановою КМ №827 від 11.07.01. //http://zakon.rada.gov.ua
Положення про дитячий будинок сімейного типу. Затверджене постановою КМ №267 від 27.04.94. //http://zakon.rada.gov.ua
Спеціальна література:
1 .Авдеев М.И. Определение степени тяжести телесных повреждений //Соц. законность -1975.-№7.
Александров Ю.В. Советский уголовный закон на страже здоровья человека. - К., 1977. -45с.
Баулін Ю. Особа - під охороною кримінального закону // Вісник Академії правових наук України. - 1997. - №2. - СІ85.
Киренко С. Кримінально - правова охорона прав неповнолітніх. Право України. №6. - 2002.
Коржанський М. Кримінально-правова охорона особи: вади і помилки. // Юридичний вісник України. - 1995. - № 12.
Сердюков И.Г. Чем вреден и опасен аборт. - М., 1954. - 304с.
Список рекомендованої літератури
Нормативно-правові акти.
Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. – К.: ІВА, 1996.
Кримінальний кодекс України від 05 квітня 2001 року N 2341-III з наст. змін і доп. //http://zakon.rada.gov.ua
Кримінально-процесуальний кодекс України від 28.12.60 р. з наст. змін. і доп. //http://zakon.rada.gov.ua
Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини: Закон України від 16 липня 1999 р. //http://zakon.rada.gov.ua
Основи законодавства України про охорону здоров'я: Закон України від 19 листопада 1992р. //http://zakon.rada.gov.ua
Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення: Закон України від 24 лютого 1994 р. //http://zakon.rada.gov.ua
Про лікарські засоби: Закон України від 4 квітня 1996 р. //http://zakon.rada.gov.ua
Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх: Закон України від 24 січня 1995 р. з наступними змінами і доп. //http://zakon.rada.gov.ua
Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення: Закон України від 12 грудня 1991 р. //http://zakon.rada.gov.ua .
Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи: постанова Пленуму Верховного Суду України від 7 лютого 2003 р. №2. //http://zakon.rada.gov.ua .
Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 січня 1995 р. №6. http://zakon.rada.gov.ua .
Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення Закон України від 24.02.94. //http://zakon.rada.gov.ua .
Про захист населення від інфекційних хвороб Закон України від 06.04.2000. //http://zakon.rada.gov.ua .
Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз Закон України від 05.07.2001. //http://zakon.rada.gov.ua .
Про охорону дитинства Закон України від 26.04.2001. //http://zakon.rada.gov.ua .
Перелік особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носіння збудників цих хвороб. Затверджений Наказом МОЗ №133 від 19.07.95. //http://zakon.rada.gov.ua .
Про донорство крові та її компонентів Закон України від 23.06.95. //http://zakon.rada.gov.ua .
Перелік і нормативи застосування засобів індивідуального захисту працівників закладів охорони здоров'я, що проводять діагностичні дослідження на ВІЛ-інфекцію, надають медичну допомогу ВІЛ-інфікованим і хворим на СНІД, а також контактують з кров'ю та іншими біологічними матеріалами від ВІЛ-інфікованих осіб. Затверджені постановою КМ №2026 від 18.12.98. //http://zakon.rada.gov.ua .
Наказ МОЗ „Про забезпечення безпеки та якості донорської крові, її компонентів та виготовлення з них препаратів" №353 від 10.12.98. //http://zakon.rada.gov.ua .
Інструкція про умови і правила провадження підприємницької діяльності з переробки і зберігання донорської крові та її компонентів, реалізації їх і виготовлення з них препаратів та контроль за їх дотриманням. Затверджена Наказом ЛП, МОЗ №44/118 від 11.05.99. http://zakon.rada.gov.ua .
Інструкція щодо заповнення звіту про ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД. Затверджена наказом Мінстату України №340 від 18.11.96. http://zakon.rada.gov.ua .
Порядок медико-санітарного забезпечення осіб, які утримуються в слідчих ізоляторах та виправно-трудових установах Державного департаменту України з питань виконання покарань. http://zakon.rada.gov.ua .
Порядок забезпечення конфіденційності інформації про ВІЛ-інфікованих. Затверджені наказом ДДПВП та МОЗ №3/6 від 18.01.2000. http://zakon.rada.gov.ua .
Наказ МОЗ „Про подальше вдосконалення атестації лікарів" №168 від 21.11.91. http://zakon.rada.gov.ua .
Перелік вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, підготовка і отримання звання в яких дають право займатись медичною і фармацевтичною діяльністю. Затверджений Наказом МОЗ №195 від 25.11.92. http://zakon.rada.gov.ua .
Наказ МОЗ „Про порядок допуску до медичної і фармацевтичної діяльності в Україні громадян, які пройшли медичну або фармацевтичну підготовку в навчальних закладах іноземних країн" від 19.08.94. http://zakon.rada.gov.ua .
Положення про організацію роботи цілителя, який здійснює медичну діяльність в галузі народної медицини та нетрадиційної. Затверджене Наказом МОЗ №36 від 11.02.98. http://zakon.rada.gov.ua .
Правила виписування рецептів на лікарські засоби та вироби медичного призначення. Затверджені Наказом МОЗ №117 ВІД 30.06.94. http://zakon.rada.gov.ua .
Перелік захворювань з приводу яких рекомендується лікуватися в умовах стаціонару з денним перебуванням хворих. Затверджене Наказом МОЗ №146 від 08.08.95. http://zakon.rada.gov.ua .
Положення про клінічні лікувально-профілактичний заклад охорони здоров'я. Затверджене Наказом МОЗ №174 від 05.06.97. http://zakon.rada.gov.ua .
Інструкція про проведення клінічних випробувань лікарських засобів експертизи матеріалів клінічних випробувань. Типове положення про комісію з питань етики. Затверджені наказом МОЗ №281 від 01.11.2000. http://zakon.rada.gov.ua .
Резолюція ВООЗ \УНА 42.5 від 10.05.1989 Про заборону купівлі і продажу органів людини. http://zakon.rada.gov.ua .
Інструкція щодо констатації смерті людини на підставі смерті мозку. Затверджена наказом МОЗ №226 25.09.2000. http://zakon.rada.gov.ua .
Інструкція щодо вилучення органів людини в донора-трупа. Затверджена наказом МОЗ №226 25.09.2000. http://zakon.rada.gov.ua .
Перелік органів людини, дозволених до вилучення у донора-трупа. Затверджена наказом МОЗ №226 25.09.2000. http://zakon.rada.gov.ua .
Інструкція щодо вилучення анатомічних утворень, тканин, їх компонентів та фрагментів у донора-трупа. Затверджена наказом МОЗ №226 25.09.2000. http://zakon.rada.gov.ua .
Перелік анатомічних утворень, тканин їх компонентів та фрагментів і фекальних матеріалів дозволених до вилучення у донора-трупа і мертвого плоду людини. Затверджена наказом МОЗ №226 25.09.2000. http://zakon.rada.gov.ua .
Підручники і посібники.
Авдеев М.И. Курс судебной медицины. - М., 1959.-486с
Авдеев М.И. Определение степени тяжести телесных повреждений //Соц. законность -1975.- №7
Александров Ю.В. Советский уголовный закон на страже здоровья человека. - К., 1977. -45с.
Аниянц М.К. Ответственность за преступления против жизни. - М., 1964. -212с.
Бажанов М.И., Сташиса В.В., Тація В.Я. Кримінальне право України. Особлива частина: Підручник. – Київ-Харків, Юрінком Інтер, 2002.
Баулін Ю. Особа - під охороною кримінального закону // Вісник Академії правових наук України. - 1997. - №2. - С185.
Бородин СВ. Квалификация преступлений против жизни. - М., 1977., -239с.
Борисов В.И., Куц В.Н. Преступления против жизни и здоровья: вопросы кваліфікации. - Харьков: КОНСУМ.- 1995.
Бородин С.В. Преступления против жизни. Москва: Юрист.- 1999
Гориславський К. Гарантії права людини на самозахист життя і здоров'я. Право України №12 2001.-с. 35
Громов А.П. Курс лекций по судебной медицине. - М., 1970.
Домбровська О. Зміст конституційного права на життя людини та громадянина. Право України №5. -2002. -с.37.
Демидов Ю.А. Человек - объект уголовно правовой охраны. //Сов. Государство и право. - 1972. - №2.
Загородников Н.И. Преступления против жизни по советскому уголовному праву. - М., 1961.
Загородников Н.И. Преступления против здоровья. - М., 1969.
Иванов В.Н. Уголовно-правовая охрана прав граждан. - М., 1967.
Коржанський М. Кримінально-правова охорона особи: вади і помилки. //Юридичний вісник України.-1995.-№ 12.
Кримінальне право України, Особлива частина. Підручник за ред проф. П.С. Матишевського, С.С.Яценка, Доц. П.П.Андрушка. - Київ:Юрінком Інтер.- 1999.
Кримінальне право України. Особлива частина. Підручник за редакцією проф. П.С. Матишевського, С.С. Яценка, доц. П.П. Андрушка. – Київ: Юрінком Інтер. – 1999.
Кримінальне право України. Посібник. За ред. В.М.Богуновського.- К., 1995.
Кримінальне право України. Частина особлива. За ред. Бажанова М.І., Сташис В.В. – К., 2002р.
Кримінальне право України: Хрестоматія. .- Я., 2000.
Кузнецов А.В. Уголовное право и личность. - М., 1977.
Литвин О.П. Злочини проти життя: Навчальний посібник- К.: Європ. У-ту, 2002
Лихолоб О.В. Мотивація при вчиненні вбивства з користі // Вісник Національної академії внутрішніх справ України. - 2002. - Вип. 3. - С 50 - 55.
Навроцький В.О. Кримінальне право України. Особлива частина. Курс лекцій.: Київ: Знання. - 2000.
Навроцький В.О. Наступність кримінального законодавства України (порівняльний аналіз КК України 1960 р. та 2001 р.)
Навроцький В.О. Проблеми кваліфікації злочинів.- Л., 2001.
Навроцький В.О.Кримінальне право України. Особлива частина. Конспект лекцій, - Л., 2000.
Науково-практичний коментар КК України: За ред. Мельника М.І., Хавронюка М.І. – К.: «Каннон», 2001.
Науково-практичний коментар кримінального кодексу України від 5 квітня 2001р. – Київ: Каннон. – 2006р.
Селецький С.І. Кримінальне право України. Особлива частина: Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 504...
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора