Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Естонія
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Навчально-науковий інститут економіки і менеджменту
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2005
Тип роботи:
Завдання
Предмет:
Міжнародні економічні відносини
Група:
МЕ-23
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Національний університет “Львівська політехніка”
Навчально-науковий інститут економіки і менеджменту
Індивідуальне завдання
З дисципліни
“Міжнародні економічні відносини ”
на тему:
“Естонія ”
Зміст
1. Вступ
2. Розділ 1: Місце країни в міжнародному поділі праці
3. Розділ 2: Забезпеченість факторами виробництва
4. Розділ 3: Значення країни на регіональному і глобальному рівнях
5. Розділ 4: Стосунки з Україною
6. Розділ 5: Соціально-культурний потенціал
7. Висновки
Вступ
Естонія (колишня Естонська РСР) - знаходиться в західній частині колишнього СРСР на узбережжі Балтійського моря. Територія 45,1 т. км2. Населення 1573 тисяч чоловік. 33 міста, 15 повітів, 23 селища міського типу. Столиця - Таллін. Поверхня рівнинна, на півдні горбиста. Середні температури лютого -6 С, липня 17 С. Опадів до 700 мм у рік. Основні ріки - Нарва, Пярну, Емайігі. Багато озер - найбільше Чудско-Псковское і Виртсъярв-Нарвское водоймище. Ґрунти переважно дерено-підзолисті, дерново-карбонатні, заболочені. Лісу займають понад 40% території Естонії (2\3-хвойні). Заповідники: Вийдуяме, Вильсанди, Матсалу. Лахемааский національний парк.
Класове суспільство виникло на початку 2-го тис. нашої ери. У 12-13 століттях складалася естонська народність. З 13 у народи Естонії відбивали німецьку потім датську агресію. В 2-й чверті 13, середині 16 століття територія Естонії завойована німецькими хрестоносцями складала частину Лівонії. Наприкінці 16 століття Естонія розділена Швецією, Річчю Посполитою і Данією. У середині 17 століття уся територія під владою шведів. У 1721 році Естонія ввійшла до складу Росії. Скасування кріпосного права в Естляндській (1816) і Лифляндскій(1819) губерніях прискорило розвиток капіталізму. У 1858 році відбулося селянське Махтрасское повстання, в 1872-робоча Кренгольмская сутичка. На початку 20 століття виникли перші соціал-демократичні організації, що брали участь у революції 1905-1907 років лютневій і жовтневій революціях 1917 року. Наприкінці жовтня 1917 року встановлена Радянська влада, з 29.11.1918 по 5.6.1919 існувала Естонська радянська республіка (Естляндска трудова комуна). 19 травня 1919 року Установчі збори проголосили створення Естонської республіки в березні 1934 в Естонії зроблений державний переворот. 21.7.1940 утворена Естонська РСР; з 6.8.1940 у складі СРСР. До грудня 1941 окупована німецько-фашистськими військами і була звільнена в 1944. Комуністична партія Естонії утворена в 1920. З кінця 1980-х років існують інші партії, суспільні об'єднання, рухи. У лютому 1990 в Естонії прийнята "Декларація про державну незалежність Естонії", що проголосила необхідність відновлення Естонської республіки 1919 року. У березні 1990 прийнята постанова ВР "Про державний статус Естонії" владу СРСР оголошено , як незаконну на території Естонії і відбувся вступ Естонії в перехідний період. У травні 1990 ВР перейменувала Естонську РСР в Естонську республіку. 18 січня 1989 року естонська мова була оголошена державною мовою Естонії Указами президента СРСР.
Розділ 1. Місце країни у міжнародному поділі праці
Офіційна назва - Естонська Республіка.
Державний устрій. - Естонія - республіка.
Глава держави - Президент, обирається парламентом або Виборчим Органом терміном на 5 років. Діючий Президент: П-н Арнольд Рюютель, обраний Виборчим Органом 21 вересня 2001 р. Наступні вибори президента відбудуться у вересні 2006 р. глава уряду - прем'єр-міністр Діючий прем’єр-міністр: п-н Сійм Каллас..
Законодавчий орган - Riigikogu (Державні збори) обирається терміном на 4 роки, останні вибори відбулися 7 березня 1999 року..
Географічне розташування - країна розташована на північному заході Східної Європи. З півночі омивається Фінською затокою, із заходу - Балтійським морем. На сході країна межує з Росією, на півдні - з Латвією. Естонії належить понад 1500 островів, найбільшими з яких є Сааремаа і Хійумаа.
Площа території - 45 227 кв. км.
Адміністративно-територіальний розподіл. Естонія поділена на 15 маакундів (уїздів) і 6 міст центрального підпорядкування.
Чисельність населення - 1,36 млн. осіб (станом на 1 січня 2003 року). Етнічні групи: естонці - 68%, росіяни - 26%, українці - 2%, білоруси - 1%, фіни - 1%, інші - 2%.
Столиця - Таллінн (398,4 тисячі мешканців, приблизно 29,2% усього населення).
Інші великі міста: Тарту (101,1 тис. осіб), Нарва (68,1 тис. осіб), Кохтла-Ярве (47,18 тис. осіб), Пярну (45 тис. осіб).
Державна мова - естонська.
Релігія - лютеранство - 70%, православ'я -20%.
Державний прапор - прямокутне полотнище, що складається з трьох кольорових смуг рівної ширини: синьої, чорної і білої. Співвідношення ширини і довжини не має принципового значення, але зафіксовано як 7:11. Звичайний розмір - 105х165.
У господарстві Естонії зайнято 1млн чол., зних у сільському господарсті 14%, у промисловості -41%. Частка у Внп сільське господарство -8%, промисловість-17%, сфера послуг-64%. Обробляється 27% площі, пасовища-7%. Основи сільського господарства молоко, сир, масло, яйця, картопля, овочі. Поголів’я свиней-480 тис., худоби-415 тис. рибальство лісозаготівлі. Добувають сланці й фосфорити. Промислові товари: харчові продукти, текстильні вироби, електромотори, добрива. Експорт складає 1,8 млрд дол., імпорт 2,5 млрд дол. Естонія імпортує паливо. Основні торгівельні партнери Фінляндія, Росія.
Зручне географічне положення робить Естонію найважливішими торговими воротами між заходом і сходом, північчю і півднем. На жаль, швидкий ріст кількості автомашин і інтенсифікація руху і процесів транспортування загострив проблеми пропускної здатності доріг, дорожньої безпеки і збереження навколишнього середовища. Поряд із всіма іншими програмними мірами, основною задачею залишається забезпечення системної державної підтримки розвитку суспільного транспорту.
Розвинений туризм. Таллін – значний культурний центр багатий на старожитності. Пряну центр примоської курортної зони. Турту відомий своїм університетом.
Розділ 2. Забезпеченіть факторами виробництва
Корисні копалини
У Естонії є родовища горючих сланців, торфу, фосфоритів, буд матеріалів.
Народне господарство Естонії
У структурі національного доходу (2002 р., в %): промисловість 44,2, Виробництво електроенергії 17,6 мільярдів квт\год (1993). Найважливіші галузі промисловості: сланцевидобувна і сланцепереробна промисловості, машинобудування і металообработка (електро- і радіотехнічна промисловість, приладобудування і судноремонт), хімічна (виробництво мінеральних добрив, сірчаної кислоти, бензолу, миючих засобів і ін.), легка і харчова (текстиль, м’ясо-молочне виробництво, рибна і кондитерська). Виробництво будівельних матеріалів, целюлози, паперу. Широке поширення одержало прикладне мистецтво: виробу зі шкіри, металу, текстилю і в’язані вироби.
Експлуатаційна частка залізних доріг 1,03 тисяч кілометрів (2000). Довжина автодоріг (загального користування) 14,8 тисяч кілометрів (2000) , у тому числі з твердим покриттям 14,8 тисяч кілометрів. Морський транспорт; найбільший морський порт - Таллін; побудований Новоталлінський морський порт. Судноплавство по ріці Емайїги. Курорти: Пярну, Хаапсалу, Нарва-Йіесуу, Курессааре.
Сільське господарство Естонії
В Естонії у 1991 на основі колгоспів і радгоспів було створено 406 акціонерних компаній, 2000 сімейних ферм, понад 129 тис присадибних господарств
В Естонії є 1 127 6000 га сільськогосподарських угідь, з них меліорованих угідь 65%. На одну людину приходиться 0,7 га оброблюваної землі (у країнах Західної Європи 0,3 - 0,4 га). З оброблюваних земель придатні для вирощування зернових 78%, картоплі - 60% і різних багаторічних трав'яних культур - 85%. Земель, не придатних для сільськогосподарського виробництва, мається до 200 000 га. Якісні показники сільськогосподарських угідь по різних регіонах значно розрізняються. Природні умови в Естонії є відносно сприятливими для сільськогосподарського виробництва.
Транспорт
Транспортний сектор грає дуже істотну роль в економіці Естонії. На його частку в 2001 році приходилося близько 9% ВВП, у 2002 році - 9,5%, у 2003 - 10,4% і в першій половині 2004 року – 11,9%. Нетто-оборот реалізації вантажних перевезень, складського господарства і зв'язку склав у 2003 році 18,7 млрд. крон. Істотно зросли обсяги міжнародних товарних і пасажирських перевезень. Обсяг транзитних вантажних перевезень зріс майже наполовину, а позитивне сальдо експорту-імпорту транспортних послуг зросло в 2,6 рази. Тенденція росту спостерігається і у внутрішньодержавних товарних перевезеннях і у використанні суспільного транспорту, хоча частка останнього в загальному обсязі пасажирських перевезень постійно зменшується. Зросли виділювані з держбюджету засобу на підтримку інфраструктури, у т.ч. на інвестиції в розвиток залізних і шосейних доріг у міжнародних транспортних коридорах.
На початок другої половини 2004 року в Комерційний регістр було внесено порядку 1600 транспортних підприємств і підприємств складського господарства з загальним числом працівників 37,8 тисяч чоловік. У сфері зв'язку зареєстровано 70 підприємств із загальним числом працівників 7,8 тисяч чоловік. Крім того, у дорожнім господарстві й в інших, сполучених із транспортом сферах, діє близько 1200 підприємств із більш, ніж 15 тисячами працівників. Таким чином, можна говорити про зайнятість населення порядку 70 тисяч чоловік (Регістр підприємств).
Енергетика
Естонська енергетика базується на місцевих запасах горючих сланців не тільки постачає країну, але і дозволяє експортувати її. Від імпорту палива залежить паливне господарство Естонії ( воно використовує також місцеве сланцеве масло, а в майбутньому планується використовувати торф’яне і деревне паливо) і особливо транспорт Естонії. Якщо років 4-5 тому Естонія в великій мірі залежала від завезеного із колишніх республік СРСР рідкого палива то зараз імпорт палива краще збалансований географічно.
Освіта
706 загальноосвітніх шкіл, з яких:
584 з естонською мовою викладання;
104 з російською мовою викладання;
18 шкіл з естонською та російською мовами викладання.
В Естонії 14 університетів, 33 вищих учбових закладів, у т.ч. 27 приватних.
Освіта за спеціальністю пропонується у 82 школах, у т.ч. 14 приватних.
Розділ 3. Значення країни на регіональному та глобальному рівнях.
Естонія проводить ліберальну зовнішньо торгівельну політику. Вона характеризується практично повною відміною різноманітних тарифних бар’єрів та обмежень. Досвід Естонії свідчить про значні позитивні результати такої політики. Порівнюючи економічну ситуацію в Балтії можна помітити що Естонія іде першою. Між Литвою, Латвією та Естонією укладена угода про вільну торгівлю. У своїй зовнішній політиці Естонія орієнтується на Фінляндією.
Угоди про вільну торгівлю
Естонія має угоду про вільну торгівлю з Європейським Союзом, державами Європейської Асоціації Вільної Торгівлі (ЕFТА), Латвією, Литвою, Україною, Чехією, Словаччиною, Словенією, Туреччиною, Польщею та Угорщиною, Фарерськими Островами.
Членство у міжнародних організаціях
ООН (з 17 вересня 1991 року), ОБСЄ (з 10 вересня 1991 року), Рада Європи (з 1993 року), програма НАТО "Партнерство заради миру " (з 1994 року), у травні 2004 року стала членом Європейського Союзу.
У листопаді 2002 року Естонію було запрошено до переговорів про вступ до Північноатлантичного альянсу. Щодо питання про вступ до ЄС, то того ж року, у грудні, переговори щодо вступу Естонії до цієї організації були завершені. У травні 2004 року два важливих завдання зовнішньої та безпекової політики Естонії вже були досягнуті. Так, Естонія почала задумуватись над тим, як саме вона зможе відповідати цілям та завданням цих організацій з метою бути ефективним та надійним членом.
Естонія провела переговори з НАТО та 26 березня 2003 року у Брюсселі підписала протоколи про вступ до Альянсу. 16 квітня 2003 у м. Афіни був підписаний договір про Приєднання Естонії до ЄС. 14 вересня відбувся референдум, який підтвердив (66.9% голосів) правильність курсу Естонії – вступ до ЄС. Під час ведення переговорів про вступ у НАТО Естонія постійно підтверджувала свою віру в основні цінності і принципи Альянсу.
Зокрема, Естонія підтримує первинну задачу НАТО - колективний захист, готовність протидіяти будь-якій загрозі проти держави-члена Альянсу з метою забезпечити стабільність та безпеку у євроатлантичному регіоні.
Естонія вірить у політику „відкритих дверей” НАТО і розуміє, що це виступає для багатьох країн хорошим стимулом провести необхідні демократичні реформи. Естонія також підтримує міцну співпрацю з союзниками і партнерами організації в рамках програми Партнерство заради миру (ПЗМ) та високо оцінює подальший розвиток цієї програми. Усі провідні політичні партії підтримали процес вступу Естонії до НАТО. За результатами останнього соціологічного опитування проведеного у червні 2003 69% з усіх респондентів (63% у лютому 2003) підтримали інтеграцію країни до НАТО та 71% (67% у лютому) естонців виступили за членство країни у Північноатлантичному Альянсі.
Основну вимогу НАТО - збільшити витрати на оборону до 2% від ВВП було успішно схвалено естонським урядом. Передбачається, що дане рішення буде діяти до 2015 року. Такі видатки на оборону були враховані при формуванні бюджету на 2004 рік та взяті за основу при плануванні майбутніх витрат на оборону.
Події 11 вересня 2001 року та швидке збільшення арсеналу зброї масового знищення спонукають звертати більше уваги на загрози. Естонія асигнувала усі свої засоби, щоб підтримати міжнародну боротьбу проти тероризму і зміцнити внутрішню систему безпеки. Законодавство Естонії розраховане на повне виконання рішень Ради Безпеки ООН щодо боротьби з тероризмом. Естонія підтримує ініціативи ООН, НАТО, ЄС і інших міжнародних організацій у питаннях боротьби з тероризмом, а також заморозити рахунки та економічні джерела, якими користуються терористичні групи або їхні сторонники. Естонія приймає участь у численних операціях щодо боротьби з тероризмом та докладає усі зусилля у боротьбі проти зброї масового знищення.
Одним з важливих пріоритетів Естонії у галузі оборони є участь в міжнародних миротворчих місіях. Естонія приймає участь у операціях KFOR та SFOR під егідою НАТО і у операціях спостереження ООН на Близькому Сході (UNTSO).
Відносини Естонії з сусідніми країнами продовжують базуватись на принципі співпраці та дружби з метою забезпечення стабільності та процвітання у всьому регіоні. Співробітництво Естонії з Балтійськими та Скандинавськими країнами є традиційно тісним.
Активні двосторонні відносини Естонії з іншими країнами з питань безпеки зосереджені на таких п’яти сферах: навчання і освіта, логістика, проблеми безпеки, протиповітряна оборона, готовність і мобілізація. Естонія продовжує обмінюватись своїм досвідом з такими країнами як Грузія, Україна, Балканські країни.
Отже, пріоритетні завдання перед Естонією на 2005 наступні:
- виконати завдання та взяті зобов’язання по втіленню реформ в країні;
- продовжувати розвиток військових сил швидкого реагування, воєнно-морських активів;
- створити відповідну тренінгову систему згідно доктрин та процедур НАТО;
- розробити програму навчання для офіцерів та цивільного персоналу збройних сил.
Розділ 4. Стосунки з Україною.
Естонія - балтійська країна, розширення добрих стосунків з якою має для України велике значення. Між Естонією і Україною укладено Договір про безвізові стосунки, Договір про уникнення подвійного оподаткування, Договір про вільну торгівлю. Стосовно останнього договору естонська сторона має до української певні претензії. Йдеться про запровадження Україною дискримінаційних заходів, які суперечать цьому договору: введено акцизи на деякі товари імпортного походження; встановлено мінімальну митну вартість на імпортовані лікеро-горілчані вироби та пиво; введено кількісні обмеження на імпорт окремих видів товарів; вимагається сплата ввізного мита під час попереднього митного декларування тощо. Ці претензії естонської сторони пред'явлені керівництву спільного українсько-естонського комітету від України.
Деякі проблеми українсько-естонських відносин виникли і на рівні міст. Так, започатковані Одесою і Таллінном взаємовідносини були закріплені в Договорі про партнерство між двома містами. Але колишній міський голова Одеси (Е. Гурвіц) не надавав цьому питанню належної уваги і фактично провалив взаємовигідне починання. Керівництво Таллінна готове до активізації співробітництва. Тож надзвичайно важливо, щоб новий міський голова Одеси (Р. Боделан) реанімував попередні домовленості з міською владою естонської столиці і наповнив договір конкретним змістом. Це сприятиме формуванню Балтійсько-Чорноморського економічного альянсу, оскільки Одеса - Чорноморський порт, а Таллінн - Балтійський.
Естонія— це ємний ринок збуту енергоносіїв, промислових та продовольчих товарів, потенційні суднобудівні, металопрокатні й авіакосмічні замовлення. Експортний потенціал регіону дозволяє диверсифікувати постачання морепродуктів в Україну. Корисним уявляється й можливість запозичення балтійського досвіду соціально–політичної трансформації суспільства й відстоювання національних інтересів у стосунках з Москвою.
Чітке окреслення форми та змісту співробітництва України з Естонією вимагає від України однозначного визначення національних інтересів у цьому регіоні на найближчу та середньострокову (30—40 років) перспективи. Естонія досить наполегливо шукає можливості для співпраці з Україною, однак ці ініціативи нерідко потерпають від незавершеності зовнішньополітичної стратегії Києва. Водночас, розвитку українсько–естонського співробітництва до певної міри заважає акцентовано прозахідна політична орієнтація естонії, що відбивається певною деформацією економічних мотивацій — відбувається підпорядкування економічного співробітництва завданням зовнішньої політики, через що економічна доцільність часто–густо поступається суто політичним міркуванням, гальмуються взаємовигідні економічні проекти.
Україна визнала Естонську Республіку 26 серпня 1991 року. Дипломатичні відносини між обома країнами були встановлені 3 січня 1992 року.
Надзвичайним та Повноважним Послом України в Естонії є Микола Макаревич. З 17 серпня 1999 року Надзвичайним та Повноважним Послом Естонської Республіки в Україні – Тійт Набер.
Відносини між Естонією і Україною носять дружній та добросусідський характер, успішно розвивається як політичне так і торгово-економічне співробітництво.
Між країнами існує візовий режим, за винятком власників дипломатичних паспортів, які можуть вільно перетинати кордон.
Перелік основних візитів (на вищому та найвищому рівні)
* Березень 1994
- державний візит президента Естонії Леннарта Мері в Україну
* Лютий 1995
- візит прем’єр-міністра Естонії Андреса Таранда до України
* Травень 1995
- державний візит президента Леоніда Кучми в Естонію
* Лютий 1996
- візит міністра закордонних справ Естонії Сійма Калласа в Україну
* Травень 1996
- візит прем”єр-міністра Євгенія Марчука в Естонію
* Лютий 1997
- візит прем”єр-міністра Тійта Вяхі в Україну (главу естонського уряду супроводжувала делегація представників ділових кіл Естонії)
* Травень 1997
- візит Л. Кучми до Естонії (зустріч президентів Естонії, Латвії, Литви, України і Польщі у Таллінні
* Червень 1998
- візит міністра закордонних справ Естонії Тоомаса Хендріка Ільвеса в Україну.
* Січень 1999
- візит міністра закордонних справ Бориса Тарасюка в Естонію
* Вересень 1999
- візит міністра закордонних справ Тоомаса Хендріка Ільвеса в Україну ( міністра супроводжувала делегація представників ділових кіл Естонії)
* Травень 2000
- візит голови Рійгікогу (парламенту) Естонії Тоомаса Саві в Україну у супроводі членів парламенту
Угоди та двосторонні відносини
Угоди та договори, підписані Естонією і Україною, створили містку договірну базу, яка сприяє розвитку двосторонніх відносин у різних сферах. Наразі взято за мету максимально ефективне та повне запровадження договірно-правової бази. Загалом, двома країнами підписано понад 50 міждержавних, міжурядових і міжвідомчих договорів та угод. Підписані всі основні угоди, що стосуються економічної сфери:
• про вільну торгівлю
• про взаємозахист інвестицій
• про уникнення подвійного оподаткування
• про співробітництво у сфері наземного, залізничного і авіа транспорту
• про співробітництво у галузі сертифікації.
У договірній базі двосторонніх відносин, безперечно, найважливішою є Угода про вільну торгівлю, яку підписано у травні 1995 року під час державного візиту президента Кучми до Естонії (набула чинності 14 березня 1996 року).
Функціонують 2 основні міжурядові комісії:
З 1993 року успішно працює Міжурядова Естонсько-Українська Комісія з питань торгово-економічного та науково-технічного співробітництва. Комісія працює у напрямку парктично всіх сфер – економіки, культури, торгівлі та ін. У рамках комітету незалежно працюють 6 робочих груп (ІТЗ – Інформаційні технології та зв”язок, освіта і наука, соціальне забезпечення, податки та ін.), що звітують Міжурядовій Комісії.
Іншим важливим органом, що координує міждержавне співробітництво, є створений у 1997 році Спільний Комітет з контролю за виконанням Угоди про вільну торгівлю між Естонською Республікою і Україною. Напрямком роботи Спільного Комітету є переважно торгово-економічні питання. Окремо у рамках Комітету засновано комітет з питань митного співробітництва. Останнє засідання проходило з 30 вересня по 1 жовтня 1999 р. у Києві.
Останнім часом посилилося співробітництво парламентів двох країн. У травні 1999 року відновлено роботу естонсько-української парламентської групи, головою якої є Юрі Тамм. Група дружби української сторони була заснована у січні 2000 року, яку очолив Ігор Осташ. У травні 2000 року Україну з візитом відвідав Голова Рійгікогу (парламенту) Тоомас Саві.
Співробітництво в галузі розвитку реформ
Одним з важливіших компонентів естонсько-українського співробітництва є співпраця в галузі розвитку реформ.
Україна займає важливе місце серед багатьох інших країн (країн Кавказу, Середньої Азії, Балканів), на які спрямована допомога Естонії у розвиток цих країн. Співробітництво у галузі розвитку реформ у напрямку України працює з 1998 року за принципами і методами Європейського Союзу. Співробітництво включає різноманітні проекти та семінари, у ході яких досвід Естонії з проведення реформ застосовується у різних сферах як євроінтеграція. Останнім часом традиційним стало сумісне співробітництво, коли проводяться принаймні 5 щорічних заходів. Так, у 2001 році семінар для українських фахівців з питань ВТО (Всесвітньої Торгової Організації) проводився у червні, і семінар з питань ІТЗ (Інформаційних технологій та зв”язку) у грудні.
У процесі розширення співробітництва широко застосовувалися можливості так званого потрійного співробітництва. На сьогодні основними партнерами Естонії є Великобританія і Канада. Одним з результатів співробітництва з Канадою стала трьохрічна КУБТПЕМ (Канадсько-Українсько-Балтійська Тренувальна Програма Економічного Менеджменту), запроваджена у 2000 році, метою якої є підвищення кваліфікації державних службовців України шляхом тренування українських спеціалістів середнього рівня. В рамках цієї програми протягом 2001 року в Естонії було проведено тренування трьох груп українських спеціалістів.
Економічні відносини
Угода про вільну торгівлю створила сприятливе підгрунтя для пожвавлення торгівельного обміну між двома країнами. Україна займає важливе місце серед торгових і економічних партнерів Естонії. Україна входить в першу десятку торгових партнерів Естонії з імпорту і експорту. Спостерігаючи за динамічними темпами розвитку торгівлі протягом останніх років, можна сміливо зазначити, що Україна перетворюється для Естонії з ринку торгівлі на ринок сервісу, обмін товарів групи технічного обладнання активно завойовує першість серед інших товарних груп. Беручи до уваги досвід України у галузі наукової промисловості і виробництва, розглядаються можливості співробітництва у сфері інформації, телекомунікації і енергетики.
Експорт з Естонії в Україну за даними 2001 року склав 52,8 млн. євро, імпорт з України – 48,9 млн. євро. Основними напрямками експорту 2001 року були: товари харчової промисловості (риба та рибна продукція), тваринна продукція і метали. Найбільшими джерелами імпорту за той самий період були транспортні засоби (кораблі та паровози), метали та продукція з металу, товари харчової промисловості.
Інвестиції:
За даними Банку Естонії естонські підприємства інвестували в Україну 6,9 млн. євро (станом на 31.12.2001), що складає 1,4% від загального обсягу інвестицій Естонії. За даними Банку Естонії в 1994-2001 роках в Україну інвестували понад 50 естонських підприємств. Інвестиції охоплюють у першу чергу нерухомість та бізнес-послуги, промисловість, а також гуртову та роздрібну торгівлю.
Пропорція прямих інвестицій України в Естонію станом на 31.12.2001 становить 1,9 млн. євро. Українські інвестиції охоплюють у першу чергу такі галузі, як промисловість, складове господарство, транспорт і комунікації, а також бізнес-послуги.
Українці в Естонії та естонці в Україні
В Естонії проживає близько 40.000 українців, що становить майже 3% населення країни. Уряд Естонії намагається всебічно підтримувати наміри національного самовизнання місцевих українців та сприяти формуванню міцної української громади, постійно підтримуючи українські культурно-політичні заходи, у тому числі фінансово.
14 жовтня 2000 року в Таллінні було освячено Українську Греко-Католицьку Церкву. Уряд Респубілки підтримав реставрацію церкви у 1998 році сумою 9.586,7 євро.
В листопаді 1998 року за підтримки естонського Міністерства закордонних справ відбулися Дні української культури, що були присвячені сторіччю з дня заснування перших українських громад в Естонії та десятиріччю з дня заснування Українського Земляцтва в Естонії. У жовтні 2000 року вперше у Таллінні пройшла сесія Конгресу Європейських Українців.
За приблизними підрахунками в Україні проживає близько 3000 естонців. З 1994 року також активно діє Естонське Земляцтво в Україні, за ініціативою якого були проведені Дні естонської культури в червні 1998 року та вересні 2001 року в Криму.
Розділ 5. Соціально-культурний потенціал
Найбільші університети: педінститут у Талліні, естонська сільськогосподарська академія в Тарту, академія наук. В Естонії є 9 театрів, близько 500 клубних закладів, 700 кінотеатрів, 74 музеї.
Перші письменні пам’ятки естонської літератури належать до 16 ст. В кінці 18 на початку 19 поширилась світська дидактична література. Основоположником естонської національної лірики були Я. Петерсен, Ф. Фельман і Р. крейцвальд який зібрав і опрацював естонський епос «Калевіпоген». У 1960-1980 роки переважали народний романтизм і патріотична лірика. Найяскравішим представником є Л. Койдула. Створювались драматичні твори Ю. Кундер і романтична історична проза Е.Борнхее. На рубежі 20 ст. формувався критичний реалізм – Е. Вільде, Ю. Лійв, К.Е.Сяргва, А.Кіцберг. Неоромантизм притаманний творчості Ф. Тугласа, і Г. Суйтуса.
Пам’ятки давньої архітектури на території Естонії – укріплені городища (1 ст. до н.е.). З 13 ст. розвивалась кам’яна архітектура – замки і культові споруди (Вишгородський замок у Талліні 13-14 ст.), з 14 поширилась готика (ратуша у Талліні 1404). За епохи відродження споруджено будинок Братства Чорноголових у Талліні (фасад 1597). Архітектурі 17 початку 18 ст. властиві риси барокко (ратуша і Наварі 1668-71). У 18 ст. створено палацово-парковий ансамбль Кадріорг у Талліні, на поч. 19 ст. – споруди в стилі класицизму(головний будинок університету у Турту 1809). Архітектурі 2-гої половини 19 ст. характерний еклектизм. На початку 20 ст. поширився модерн, функціоналізм.
Здавна в Естонії розвинулось декоративно-прикладне мистецтво-вироби із металу, різьблені на камені і дереві, ткацтво, в’язання і тиснення на шкірі. В 11-18 столітті розвивався настіннй (фрески) і станковий (вівтарі, картини) живопис. У першій половині 19 ст. поширивя портретний і пейзажний живопис, графіка. Засновником національної школи живопису був Й. Келер, скульптури – А. Вайценберг. З 1943 в Ярославі заснована спілка художників.
Естонські народні пісні переважно одноголосні, інструментальна музика повязана з танцями. Професійна музика розвивалась з 19 ст., з 1869 проводяться свята пісні. Хорова музика була провідною у творчості композиторів І. Каппеля, К.Тюрпну, М. Хярми, симфонічна у творчості Р. Тобіаса. Основи опери заклали Е. Аав, А. Лемба, А. Ведро балету Е. Тубір.
Перші театральні видовища відбулися в 16 ст. латинською а пізніше німецькою мовами. Перші кінозйомки здійснено в 1908, перший звуковий фільм 1930. найвідоміші фільми «Ціну смерті спитай у мертвих», «Джерело у лісі», «Гніздо на вітрі», «Що посієш…». Спілка кіноматографітів створена у 1962 році.
Висновки:
Зручне географічне положення робить Естонію найважливішими торговими воротами між заходом і сходом, північчю і півднем. У Естонії розвинений туризм. Таллін – значний культурний центр багатий на старожитності. Пряну центр примоської курортної зони. Турту відомий своїм університетом.
Естонія проводить ліберальну зовнішньо торгівельну політику. Вона характеризується практично повною відміною різноманітних тарифних бар’єрів та обмежень. Зокрема, Естонія підтримує первинну задачу НАТО - колективний захист, готовність протидіяти будь-якій загрозі проти держави-члена Альянсу з метою забезпечити стабільність та безпеку у євроатлантичному регіоні. Естонія вірить у політику „відкритих дверей” НАТО і розуміє, що це виступає для багатьох країн хорошим стимулом провести необхідні демократичні реформи. Естонія також підтримує міцну співпрацю з союзниками і партнерами організації в рамках програми Партнерство заради миру (ПЗМ) та високо оцінює подальший розвиток цієї програми.
Щодо стосунків з нашою державою Естонія досить наполегливо шукає можливості для співпраці з Україною, однак ці ініціативи нерідко потерпають від незавершеності зовнішньополітичної стратегії Києва. Водночас, розвитку українсько–естонського співробітництва до певної міри заважає акцентовано прозахідна політична орієнтація Естонії, що відбивається певною деформацією економічних мотивацій — відбувається підпорядкування економічного співробітництва завданням зовнішньої політики, через що економічна доцільність часто–густо поступається суто політичним міркуванням, гальмуються взаємовигідні економічні проекти.
Список використаної літератури:
Офіційний сайт посольства Естонії в Україні.
Словник-довідник “Країни світу”. – К., 1999.
Соціально-економічна географія світу. – К., 2000.
Економічна географія світу.- К., 2002
Країни Балтії.- К.,1998
Географія світу.- К., 1999
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора