Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра обліку та аналізу
Інформація про роботу
Рік:
2004
Тип роботи:
Контрольна робота
Предмет:
Менеджмент
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний Університет "Львівська Політехніка"
Інститут економіки і менеджменту
Кафедра обліку та аналізу
Контрольна робота
з дисципліни:
"Звітність підприємства"
Варіант 4
1. Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах за П(с)БО 6. Приклади.
Під час складання фінансової звітності виникають обставини, що впливають на її показники, не виключається і виникнення помилок. Порядок виправлення помилок та внесення змін саме у фінансовій звітності регламентується Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах".
Це Положення визначає порядок коригування фінансової звітності або розкриття інформації у примітках при виправленні помилок, допущених при складанні фінансових звітів у попередніх періодах; змінах в облікових оцінках і обліковій політиці; розкритті інформації про події, які відбуваються після дати Балансу.
Датою Балансу є дата, на яку складений баланс підприємства – останній день звітного періоду.
Обліковою політикою є сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності. Прикладом зміни облікової політики може бути зміна методу обліку запасів з ФІФО на ЛІФО, зміна методу розрахунку резерву сумнівних боргів тощо.
Облікова оцінка - попередня оцінка, яка використовується підприємством з метою розподілу витрат і доходів між відповідними звітними періодами. Прикладом зміни облікових оцінок може бути перегляд терміну корисного використання активу, перегляд коефіцієнтів сумнівності при розрахунку резерву сумнівних боргів, зміна гарантійного резерву тощо.
Подія після дати балансу - подія, яка відбувається між датою балансу і датою затвердження керівництвом фінансової звітності, підготовленої до оприлюднення, яка вплинула або може вплинути на фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства.
Розглянемо з прикладами основні події, які впливають на зміну показників фінансової звітності:
1. Виправлення помилок, допущених в обліку та при складанні фінансової звітності. Під помилкою, з точки зору відображення інформації у бухгалтерському обліку або у звітності, слід розуміти неналежне відображення інформації про стан активів, зобов'язань, капіталу, визнання витрат та доходів поточного періоду, що суперечить прийнятим положенням облікової політики та чинним П(с)БО.
Під неналежним відображенням інформації розуміється така ситуація, коли інформація отримана внаслідок:
не застосування або застосування у невірному аспекті принципів обліку,
внаслідок арифметичних помилок,
невірного розуміння прийнятих правил бухгалтерського обліку тощо.
Стосовно виправлення помилок, П(с)БО 6 встановлює спосіб відображення сум виправлень у фінансовій звітності залежно від того, до якого періоду вони відносяться. Виправлення помилок, допущених при складанні фінансових звітів у попередніх періодах, здійснюється шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року. Це положення стандарту виключає можливість відображення у складі поточних результатів діяльності тих витрат та доходів, що мали відноситись до попередніх звітних періодів, але були виявлені у поточному періоді внаслідок виправлення. Такі витрати відображаються як непокриті збитки (за дебетом рахунку 442), доходи - як нерозподілений прибуток (за кредитом рахунку 441).
Крім того, виправлення помилок, які відносяться до попередніх періодів, вимагає повторного відображення відповідної порівняльної інформації у фінансовій звітності.
Помилки, що виявлені за поточний, період спід виправляти у звичайний спосіб - сторнуванням або додатковими записами на відповідних рахунках бухгалтерського обліку. Помилки, що мають вплив на доходи або витрати поточного періоду, відображаються при цьому на відповідних рахунках доходів та витрат. Обидва методи дають змогу надати вірну інформацію за поточний рік після виправлень, що відповідає вимогам чинних П(с)БО.
Приклад: Підприємством на 2001 рік було затверджено облікову політику, згідно з якою передбачалося здійснювати облік вибуття основних матеріалів за методом ЛІФО. Бухгалтер відображуючи операції, пов'язані з вибуттям запасів, застосовував метод середньозваженої собівартості. Внаслідок цього мало місце заниження залишку основних матеріалів (субрахунок 201) на 500 000 грн., та. відповідне завищення витрат, що було накопичено на рахунках 9 класу протягом всього 2001 року. Помилку було виявлено у липні 2002 року.
Таку ситуацію слід кваліфікувати, як помилку, допущену при формуванні витрат та залишків по запасах у 2001 році. Виправлення такої помилки здійснюється коригуванням вступного сальдо по запасах та нерозподіленому прибутку у зв'язку з виправленням помилки:
Дебет 201 "Сировина й матеріали" 500 000
Кредит 441 "Прибуток нерозподілений" 500 000
У рядку 030 по графі 8 Звіту про власний капітал, підприємства за 2002 рік буде включено суму 500 000, що стосується виправлення цієї помилки. У Примітках до фінансової звітності за 2002 рік розкривається інформація стосовно виправлення помилки - надається розрахунок та порівняльні дані за основними матеріалами, нерозподіленим прибутком до та після виправлення помилки. У звітність за 2001 рік ніякі зміни не вносяться.
2. Відображення змін облікової оцінки в обліку та фінансовій звітності. Стандартом передбачається, що облікова оцінка може переглядатися у разі: зміни обставин, на яких базувалася ця оцінка, або отримання додаткової інформації.
Наслідки зміни в облікових оцінках необхідно включати до тієї ж самої статті Звіту про фінансові результати, яка раніше застосовувалась для відображення доходів або витрат, пов'язаних з об'єктом такої оцінки.
Наслідки зміни облікових оцінок необхідно включати до Звіту про фінансові результати в тому періоді, в якому відбулася зміна, а також і в наступних періодах, якщо зміна впливає на ці періоди. Тобто, наприклад, щодо формування резерву по безнадійних боргах при зменшенні оцінки сумнівності - слід скоригувати статтю Звіту про фінансові результати "Інші операційні витрати" за поточний період.
Приклад: ВАТ "Укрзахідпром" оцінювало свої запаси по статті "Товари" (субрахунок 281) на суму 1 млн. грн. станом на 30 червня 2001 року (собівартість цих товарів становила 1,1 млн. грн,). 1 грудня 2001 року товарознавцями підприємства було зроблено розрахунок чистої вартості реалізації тих самих залишків товарів і було встановлено, що вона дорівнює 750 000 грн. В обліку та звітності ці запаси ВАТ "Укрзахідпром" необхідно відобразити за меншою вартістю -750 000 грн. Фактично це означатиме зміну тієї облікової оцінки, яку було попередньо надано підприємством щодо статті "Товари".
Тоді в обліку таку зміну слід відобразити станом на 01.12.2001 року таким чином:
Дебет 946 "Втрати від знецінення запасів" 250 000
Кредит 281 "Товари на складі" 250 000
З грудня 2001 року списання товарів слід здійснювати виходячи з їх загальної вартості 750 000 грн. Сума витрат, пов'язаних із вибуттям товарів до грудня 2001 року, у зв'язку з їх уцінкою у грудні 2001 року, коригуванню не підлягає.
3. Відображення змін в обліковій політиці. Зміни в обліковій політиці, тобто, за визначенням - у системі принципів, методів та процедур, що встановлюється на підприємстві для ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, можуть здійснюватись:
якщо змінюється законодавче та нормативне регулювання системи бухгалтерського обліку;
якщо такі зміни необхідні для забезпечення більш достовірного відображення подій або операцій у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності.
З метою дотримання принципу послідовності та для забезпечення співставності даних фінансової звітності зміни до облікової політики підприємств бажано вносити з початку звітного року. Для внесення змін в облікову політику необхідно мати достатнє обґрунтування у вигляді даних, що свідчать про їх необхідність. Якщо, наприклад, раніше прийняте положення облікової політики базувалось на статистичних даних, то рішення про внесення змін може бути прийнятим лише на підставі нових не менш репрезентативних статистичних даних.
Слід мати на увазі, що не вважається зміною облікової політики встановлення облікової політики для:
подій або операцій, які відрізняються за змістом від попередніх подій або операцій;
подій або операцій, які не відбувалися раніше.
Облікова політика застосовується щодо подій та операцій з моменту їх виникнення. Винятком з цього правила є випадок, коли суму коригування нерозподіленого прибутку на початок звітного року неможливо визначити достовірно. У такому разі облікова політика поширюється лише на події та операції, які відбуваються після дати зміни облікової політики.
Вплив зміни облікової політики на події та операції минулих періодів відображається у звітності шляхом:
коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року;
повторного надання порівняльної інформації щодо попередніх звітних періодів.
Найбільш типовим прикладом змін у обліковій політиці і пов'язаних з ними коригувань буде перехід підприємств та організацій України на застосування нової системи бухгалтерського обліку протягом 2000 року.
Приклад: Підприємство до 2000року не здійснювало формування резерву сумнівних, боргів. При затвердженні облікової політики на 2000 рік підприємство встановило, що оцінка дебіторської заборгованості за відвантажені товари, роботи та послуги (рахунок 36) буде ний. здійснюватись за чистою реалізаційною вартістю за рахунок формування резерву за методом, аналізу платоспроможності окремих дебіторів. Сума, резерву сумнівних боргів, виходячи, з обраного методу на початок 2000 року, становила 55 000грн.
Таку ситуацію слід оцінити як зміну облікової політики внаслідок того, що з 2000 року підприємством будуть застосовуватись нові методи та процедури, пов'язані з обліком, дебіторської заборгованості, які не використовувались ним раніше. В обліку така зміна відображається у січні 2000р. як зміна облікової політики, таким записом:
Дебет 442 "Непокриті збитки" 55 000
Кредит 38 "Резерв сумнівних боргів" 55 000
У рядку 020 по графі 8 Звіту про власний капітал підприємства за 2000 рік буде включено суму 55 000, що стосується зміни облікової політики по обліку дебіторської заборгованості. У Примітках до фінансової звітності за 2000 рік надається порівняльна інформація стосовно дебіторської заборгованості та нерозподіленого прибутку без врахування та з врахуванням резерву сумнівних боргів, що сформовано у сумі 55 000 грн.
4. Ускладнені випадки змін в обліку та звітності. Деякі обставини можуть приводити до ускладнень при визначені способів відображення змін в обліку та звітності. До таких складних випадків відносяться такі зміни в обліковій системі, що мають одночасно як характер зміни облікової політики, так і змін облікових оцінок. При цьому часто важко розрізнити ефект від зміни оцінок від ефекту зміни облікової політики.
Згідно з П(с)БО 6, якщо неможливо розрізнити зміну облікової політики та зміну облікових оцінок, то це розглядається і відображається як зміна облікових оцінок.
Приклад: Підприємство на підставі своїх спостережень встановило, що коефіцієнт сумнівності по дебіторській заборгованості до 30 днів -10%, більше 30 днів -50%.
Станом на кінець звітного 2001 року підприємство має залишок резерву 150 000 грн. Встановити точно, яка частина цього залишку припадає на яку групу дебіторів важко, оскільки підприємство мас більше 1 000 дебіторів. За рахунок резерву протягом року списувались сумнівні борги. Підприємство прийняло рішення змінити метод формування резерву сумнівних боргів на метод аналізу платоспроможності окремих дебіторів на підставі аналізу їхнього індивідуального фінансового стану. Загальна зміна суми резерву та, відповідно, зміна оцінки величини дебіторської заборгованості внаслідок застосування нового методу резервування становить 47 000 грн.
У такий ситуації має місце як зміна облікової політики - змінюється метод формування резерву, так і оцінка - середня норма резервування скоріше за все не буде співпадати з визначеною по методу класифікації дебіторської заборгованості за строками її непогашених. Проте точно визначити окремий ефект від зміни політики та окремий ефект зміни оцінки дуже важко - в обліку така зміна буде відображатись як зміна облікових оцінок - тобто шляхом змін у сумі операційних витрат поточного періоду на формування резерву.
В обліку таку зміну слід відобразити як зміну облікових оцінок, тому що у даному випадку дуже важко розрізнити вплив від зміни методу резервування і вплив зміни оцінок чистої реалізаційної вартості окремих позицій у структурі дебіторської заборгованості. В січні 2002 року буде здійснено коригування суми резерву сумнівних боргів таким записом:
Дебет 944 "Сумнівні та безнадійні борги" 47 000
Кредит 38 "Резерв сумнівних боргів" 47 000
На статті фінансової звітності така зміна впливатиме лише у поточному періоді (інші операційні витрати, чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості). За попередній період та за статтями нерозподіленого прибутку за звітній період при цьому зміни не відображаються.
5.Відображення подій після дати балансу. П(с)БО 6 вимагає врахування в обліку та звітності подій, що відбулися після звітної дати. Події після дати балансу можуть вимагати коригування певних статей або розкриття інформації про ці події у Примітках до фінансової звітності.
Події після дати балансу, які надають додаткову інформацію про визначення сум, пов'язаних з умовами, що існували на дату балансу, вимагають коригування відповідних активів і зобов'язань.
Події, що відбуваються після дати балансу і вказують на умови, що виникли після цієї дати, не потребують коригування статей фінансових звітів. Такі події розкриваються у Примітках до фінансової звітності, якщо відсутність інформації про них вплине на здатність користувачів звітності робити відповідні оцінки та приймати рішення.
У П(с)БО 6 надається класифікація та чітко визначаються методи відображення змін у обліку та звітності, що є наслідками таких подій (див. табл. 1).
Таблиця 1
Внесення змін в обліку та звітності залежно від характеру подій,
що відбулися після звітної дати
№
з/п
Подія
Виправлення та зміни у обліку та
звітності
1
Події після дати балансу, які надають додаткову інформацію про обставини, що існували на дату балансу, вимагають коригування відповідних активів і зобов'язань
Коригування активів і зобов'язань здійснюється шляхом сторнування та (або) додаткових записів в обліку звітного періоду, які відображають уточнення оцінки відповідних статей внаслідок подій після дати балансу
1.1
Оголошення банкротом дебітора підприємства, заборгованість якого раніше була визнана сумнівною
Дебет 38 "Резерв сумнівних боргів" Кредит 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками"
1.2
Переоцінка активів після звітної дати, яка свідчить про стійке зниження їхньої вартості, визначеної на дату балансу
Дебет 94 "Інші операційні витрати" Кредит рахунку активу, який знецінився
1.3
Отримання інформації про фінансовий стан і результати діяльності дочірніх і асоційованих підприємств, що свідчить про стійке зниження вартості їхніх акцій на фондових біржах
Дебет 96 "Втрати від участі в капіталі" Кредит 14 "Довгострокові фінансові інвестиції"
1.4
Продаж запасів, який свідчить про необґрунтованість оцінки чистої вартості їх реалізації на дату балансу
Дебет 94 "Інші операційні витрати" Кредит 2 клас (відповідний рахунок)
1.5
Отримання від страхової організації матеріалів про уточнення розміру страхового відшкодування, переговори щодо якого велись на звітну дату
Дебет 99 "Надзвичайні витрати" Кредит рахунок активу, вартість якого відшкодовується Дебет 37 "Розрахунки з різними дебіторами" Кредит 71 "Інший операційних дохід" або Кредит 75 "Надзвичайні доходи"
1.6
Виявлення помилок або порушень законодавства, що призвели до перекручення даних фінансової звітності
Сторно записів або зворотні проводки за відповідними рахунками.
2
Події, що відбуваються після дати балансу і вказують на обставини, що виникли після цієї дати
2.1
Прийняття рішення щодо реорганізації підприємства
Не потребують коригування статей фінансових звітів. Такі події слід розкривати в Примітках до фінансових звітів, якщо відсутність інформації про них вплине на здатність користувачів Звітності робити відповідні оцінки та приймати рішення
2.2
Придбання цілісного майнового комплексу
2.3
Рішення про припинення операцій, які становлять значну частину основної діяльності підприємства
2.4
Знищення (втрата) активів підприємства внаслідок пожежі, аварії, стихійного лиха або іншої надзвичайної події
2.5
Прийняття рішення щодо емісії цінних паперів
2.6
Непрогнозовані зміни індексів цін і валютних курсів
2.7
Укладення контрактів щодо значних капітальних і фінансових інвестицій
2.8
Прийняття законодавчих актів, які впливають на діяльність підприємства
2.9
Дивіденди за звітний період, оголошені підприємством після дати балансу
Слід розкривати в Примітках до фінансової звітності
Якщо події після дати балансу свідчать про наміри підприємства припинити діяльність або про неможливість її продовження, то фінансова звітність складається без застосування принципу безперервності діяльності.
Окремим питанням є розкриття інформації щодо виправлення помилок і змін у фінансових звітах у Примітках до фінансової звітності, де розкривається наступна інформація щодо:
1. Виправлення помилок, які мали місце в попередніх періодах:
зміст і суму помилки;
статті фінансової звітності минулих періодів, які були переобраховані з метою повторного подання порівняльної інформації;
факт повторного оприлюднення виправлених фінансових звітів або недоцільність повторного оприлюднення.
2. Змін в обліковій оцінці:
- зміст і суму змін в облікових оцінках, які мають суттєвий вплив на поточний період або, як очікується, суттєво будуть впливати на майбутні періоди.
3. Змін в обліковій політиці:
причини та суть змін;
суму коригування нерозподіленого прибутку на початок звітного року або обґрунтування неможливості її достовірного визначення;
факт повторного подання порівняльної інформації у фінансових звітах або недоцільності її переобрахунку.
4. Подій, що відбулися після дати балансу (у разі необхідності розкриття події):
зміст події;
оцінку її впливу на фінансовий результат або обґрунтування щодо неможливості зробити таку оцінку.
2. Порядок складання і подання Розрахунку акцизного збору.
Порядок складання і подання Розрахунку акцизного збору регулюється "Положенням про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору", що затверджене наказом ДПА України №111 від 19.03.2001р.
Акцизний збір обчислюється за ставками у відсотках до обороту з продажу:
для товарів, що вироблені на митній території України, виходячи з їх вартості, за встановленими виробником максимальними роздрібними цінами на товари, які він виробляє, без податку на додану вартість та акцизного збору;
для товарів, що імпортуються на митну територію України, виходячи з їх вартості, за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами на товари, які він імпортує, без податку на додану вартість та акцизного збору (але не менше митної вартості таких товарів з урахуванням сум ввізного мита без податку на додану вартість та акцизного збору).
Акцизний збір обчислюється одночасно за ставками у відсотках до обороту з продажу та у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції) для тих підакцизних товарів, на які чинним законодавством України встановлено такі ставки (перелік товарів наведений у Декреті Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" (18-92) та Законі України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" № 329/95-ВР). У цих же документах визначені платники акцизного збору.
Платники акцизного збору самостійно обчислюють суму податкового зобов'язання, яку зазначають у розрахунку акцизного збору.
Платники акцизного збору не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним, подають до органів державної податкової служби за місцем реєстрації Розрахунок за формою згідно з додатком 1 до Положення. Порядок складання платниками Розрахунку наведено в додатку 2 Положення. Суб'єкти підприємницької діяльності, що отримують спирт етиловий неденатурований, призначений для переробки на іншу підакцизну продукцію, подають Розрахунок за формою згідно з додатком 3.
Порядок складання Розрахунку акцизного збору наступний (додаток 2 до Положення):
1. У графі 2 вказується код товарів (продукції), на які Законами України від 6 лютого 1996 року "№30/96-ВР "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на тютюнові вироби", від 7 травня 1996 року "№178/96-ВР "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої", від 24 травня 1996 року N 216/96-ВР ( 216/96-ВР ) "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі транспортні засоби" та від 11 липня 1996 року №313/96-ВР "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)" встановлено ставки акцизного збору.
2. У графі 3 вказується назва згрупованих підакцизних товарів (продукції), яка заповнюється відповідно до назви товарів (продукції), передбаченої вказаними законами залежно та із зазначенням конкретної характеристики, властивої для кожного товару (групи або підгрупи) (фактична місткість спирту, об'єм циліндра та інше).
3. У графі 4 вказується безпосередньо та одиниця виміру, яка приведена до одиниці виміру підакцизного товару, передбаченого зазначеними законами, і яка використовується для обчислення акцизного збору (з алкогольних напоїв - л, автомобілів - куб. см, сигар - 100 шт., сигарет - 1000 шт., бензинів - 1000 кг та інші).
4. У графі 5 проставляється кількісна одиниця виміру, аналогічна кількісній одиниці, за якою ведеться облік реалізації продукції на підприємстві (алкогольні напої - л, автомобілі - шт., сигари, сигарети - шт., бензин - кг та інші).
5. У графах 6, 7, 8, 9 - проставляються оподатковувані та/чи неоподатковувані обороти у відповідних величинах виміру (кількісних, сумарних), за якими на підприємстві ведеться окремий облік реалізації підакцизної продукції і обчислення акцизного збору яких проводиться за твердими ставками акцизного збору та за ставками акцизного збору у відсотках:
5.1. У графі 6 проставляються обороти продукції в кількісних величинах виміру.
5.2. У графі 7 проставляються обороти з продажу, обчислені за встановленими виробником або імпортером максимальними роздрібними цінами, без податку на додану вартість та акцизного збору і фактичних обсягів реалізації цих товарів (продукції). Наприклад, якщо оборот з реалізації тютюнових виробів, обчислений за максимальними роздрібними цінами, установленими виробником, становить 20000 грн., тоді в графі 7 розрахунку зазначається 20000.
5.3. У графі 8 проставляються обороти продукції в кількісних величинах виміру, які на підставі чинного законодавства не підлягають оподаткуванню акцизним збором за твердими ставками акцизного збору, передбаченими для його обчислення.
5.4. У графі 9 проставляються обороти з продажу, обчислені за встановленими виробником або імпортером максимальними роздрібними цінами, без податку на додану вартість та акцизного збору і фактичних обсягів реалізації цього товару (продукції), які на підставі чинних законодавчих норм не підлягають оподаткуванню акцизним збором за ставками, передбаченими для обчислення акцизного збору у відсотках.
6. В обов'язковому порядку до зазначеного Розрахунку додається розшифровка-підтвердження неоподатковуваних оборотів, розмір яких повинен бути еквівалентним вказаному в графі 8 та/або 9. Розшифровка обов'язково повинна містити інформацію про назву підакцизного товару (продукції), його кількість та вартість, назву та реквізити споживача, напрям реалізації підакцизних товарів, обґрунтування неоподатковуваних оборотів із посиланням на конкретні статті та пункти законодавчих актів. Розшифровка має бути підписана керівником та головним бухгалтером підприємства - платника акцизного збору.
7. У графі 10а проставляються ставки акцизного збору у відсотках до обороту, установлені чинним законодавством України. У графі 10б проставляються ставки акцизного збору у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції), установлені чинним законодавством України.
8. У графі 11 проставляється ставка акцизного збору в євро, гривнях, розмір якої перераховано відповідно до фактичної характеристики реалізованої продукції (вмісту спирту, об'єму циліндра двигуна автомобіля, розміру екрана телевізора та інших характеристик, властивих конкретній продукції). Наприклад:
а) за бензин (код 2710 00 330) при встановленій законом ставці акцизного збору 60 євро за 1000 кг в графі 11 проставляється 0,06 євро, тобто знаходимо ставку акцизного збору за 1 кг бензину (60 євро : 1000 кг):
б) за сигари при повній ставці акцизного збору 20 грн. з 100 штук у 11 графі проставляється 0,2 грн., тобто знаходимо ставку акцизного збору за одну сигару (20 грн. : 100 штук).
в) за сигарети при повній ставці акцизного збору 10 грн. з 1000 штук в 11 графі проставляється 0,01 грн., тобто знаходимо ставку акцизного збору за одну сигарету (10 грн. : 1000 штук).
9. У графі 12 проставляється сума акцизного збору, яка обчислюється виходячи із неоподатковуваних оборотів (графа 8 та/або 9) в порядку, зазначеному в пункті 10.
10. У графі 13 вказується сума акцизного збору, обчислена виходячи із фактичних обсягів реалізації продукції:
а) за товарами (продукцією), на які встановлені фіксовані ставки акцизного збору в гривнях, сума акцизного збору обчислюється, виходячи із фактичних обсягів реалізації (графа 6), помножених на тверду ставку акцизного збору в перерахунку на одиницю виміру (графа 11).
б) за товарами (продукцією), на які встановлені фіксовані ставки акцизного збору в євро, сума акцизного збору обчислюється, виходячи із фактичних обсягів реалізації (графа 6), помножених на тверду ставку акцизного збору в перерахунку на одиницю виміру (графа 11) та на курс євро, встановлений Національним банком України в національній валюті України за станом на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація цієї продукції.
Наприклад, фактичні обсяги реалізації бензину 25000 кг; ставка акцизного збору, перерахована на 1 кг, складає 0,06 грн; курс 1 євро на перший день кварталу становить 5,5 грн. Нарахована сума акцизного збору складає 8250 грн. (25000 х 0,06 х 5,5), тобто: графа 6 х графу 11 х курс 1 євро на перший день кварталу):
в) за товарами (продукцією), на які встановлені ставки акцизного збору у відсотках до оборотів з реалізації, сума акцизного збору обчислюється виходячи із оборотів з продажу, обчислених, виходячи з максимальних роздрібних цін та фактичних обсягів реалізації (передачі) товару (продукції) (графа 7), помножених на відсоткову ставку акцизного збору (графа 10). Наприклад, фактично реалізовано ювелірних виробів на суму 20000 грн.: ставка акцизного збору встановлена в розмірі 55 відсотків до обороту. Нарахована сума акцизного збору складає 11000 грн. (20000 грн. х 55) : 100, тобто (графа 7 х графу 10).
г) за товарами (продукцією), на які встановлені ставки акцизного збору одночасно за ставками у відсотках до обороту з продажу та у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції), податкове зобов'язання обчислюється шляхом додавання суми акцизного збору, обчисленої за ставками у відсотках до обороту з продажу, та суми акцизного збору, обчисленої за ставками у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції).
При визначенні податкового зобов'язання з тютюнових виробів суми акцизного збору не додаються, а записуються окремими рядками по кожному коду товарів: сума податкового зобов'язання, обчислена за ставками у твердих сумах з одиниці реалізованого товару, - перший рядок, за ставками у відсотках до обороту з продажу, - другий рядок.
Крім того, сума акцизного збору на тютюнові вироби, визначена за ставками у відсотках, порівнюється з однією третиною установленої законодавством ставки акцизного збору на відповідні тютюнові вироби у твердих сумах, помноженої на обсяги реалізованого товару (продукції), і до нарахування приймається та сума, яка має більше значення.
Наприклад, фактичні обсяги реалізації сигарет з фільтром - 100000 штук, ставка акцизного збору, перерахована на 1 сигарету, - 0,0115 грн., нарахована сума акцизного збору за ставками у твердих сумах з одиниці продукції складає 1150 грн. (100000 х 0,0115, тобто графа 6 х на графу 11). У розрахунку записується в графі 13 окремим рядком.
Оборот з продажу, обчислений за максимальними роздрібними цінами, складає 7500 грн., ставка акцизного збору у відсотках до обороту - 5%, нарахована сума акцизного збору складає 375 грн.
(7500 грн. х 5 : 100, тобто графа 7 х на графу 10а). Одна третина ставки у твердих сумах з одиниці реалізованого товару, помножена на 100000 шт., складає 383 грн. (3,83 х 100000 : 1000, тобто графа 10б : 3 х на графу 7). Обчислені суми порівнюються, до нарахування береться сума 383 гривень. У розрахунку записується в графі 13 окремим рядком.
11. Заповнюється розділ II "Результати перерахунку акцизного збору", в якому шляхом порівняння підсумку нарахованої суми акцизного збору (графа 13 розділу I "Обчислення акцизного збору") з підсумком суми сплаченого акцизного збору (пункт 1 розділу II "Результати перерахунку акцизного збору") визначається сума акцизного збору, яка підлягає сплаті до бюджету чи зарахуванню в рахунок чергових платежів.
12. До Розрахунку додається розшифровка-підтвердження оборотів з продажу, обчислених за встановленими виробником або імпортером максимальними роздрібними цінами, без податку на додану вартість та акцизного збору і фактичних обсягів реалізації цих товарів (продукції), розмір яких повинен бути еквівалентним указаному обороту в графі 7. Розшифровка обов'язково повинна містити інформацію про власну назву підакцизного товару (продукції), його кількість та вартість, обчислену за максимальними роздрібними цінами (без урахування податку на додану вартість та акцизного збору). Обороти повинні бути згруповані відповідно до вказаного коду у п. 2 Порядку. Розшифровка має бути підписана керівником та головним бухгалтером підприємства - платника акцизного збору.
Задачі із складання річної звітності.
Згідно із наведеними даними заповнити Звіт про фінансові результати, якщо підприємство є платником ПДВ, тис. грн.
Таблиця 2
Вихідні дані для складання Звіту про фінансові результати
№
з/п
Показник
Сума,
тис. грн.
1.
Дохід від реалізації продукції (без ПДВ)
22,0
2.
Собівартість реалізованої продукції
7,5
3.
Адміністративні витрати
5,2
4.
Витрати на збут
3,6
5.
Визнані штрафи, пені, неустойки
1,8
6.
Дивіденди одержані
2,3
7.
Матеріальні затрати на виготовлення продукції
1,0
8.
Витрати на оплату праці
3,8
9.
Відрахування згідно з чинним законодавством
1,4
10.
Амортизація
1,3
Заповнений звіт про фінансові результати наведено у додатку 1.
Згідно із наведеними даними заповнити Звіт про власний капітал.
Таблиця 3
Вихідні дані для складання Звіту про власний капітал
№
з/п
Показник
Сума,
тис. грн.
1.
Статутний капітал
150
2.
Додатковий вкладений капітал
10
3.
Інший додатковий капітал
5
4.
Резервний капітал
11
5.
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)
40
6.
Неоплачений капітал
(30)
7.
Вилучений капітал
0
Операції, що вплинули на власний капітал протягом року:
8.
погашено заборгованість учасників по внесках до статутного капіталу
25
9.
проведено дооцінку основних засобів
10
10.
підприємство безоплатно отримало персональний комп’ютер
5
11.
підприємство безоплатно отримало виробничі запаси
2
12.
чистий прибуток за звітний рік склав:
60
13.
направлено частину прибутку на виплату дивідендів
15
14.
проведено дооцінку незавершеного будівництва
2
15.
надійшов благодійний внесок
10
Заповнений звіт про власний капітал наведено у додатку 2.
Згідно із наведеними даними заповнити Звіт про рух грошових коштів.
Таблиця 4
Вихідні дані для складання Звіту про рух грошових коштів
№
з/п
Показник
Сума, тис. грн.
Базовий період
Звітний період
1.
Основні засоби
120
130
2.
Довгострокові фінансові інвестиції
10
10
3.
Товари
28
14
4.
Нематеріальні активи
100
100
5.
Виробничі запаси
29
40
6.
Готова продукція
16
25
7.
Дебіторська заборгованість за виданими авансами
21
45
8.
Витрати майбутніх періодів
0
0
9.
Статутний капітал
100
100
10.
Резервний капітал
20
20
11.
Короткострокові кредити банку
40
20
12.
Нерозподілений прибуток звітного періоду
10
50
13.
Поточна кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги
25
38
14.
Поточна заборгованість за розрахунками з оплати праці
28
10
15.
Поточна заборгованість за страхуванням
15
35
16.
Неоплачений капітал
2
0
17.
Грошові кошти у національній валюті
150
121
18.
Дохід (виручка) від реалізації продукції
240
19.
ПДВ
40
20.
Собівартість реалізованої продукції
120
21.
Адміністративні витрати
20
22.
Витрати на збут
20
23.
Податок від звичайної діяльності
12
24.
Амортизація
8
Додаткові дані:
25.
Виробничі запаси, внесені учасниками
2
Заповнений звіт про фінансові результати наведено у додатку 3. Виробничі запаси, внесені учасниками, у Звіті не відображаються, оскільки ця операція не призвела до руху грошових коштів.
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора