Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра обліку та аналізу
Інформація про роботу
Рік:
2005
Тип роботи:
Теорія
Предмет:
Менеджмент
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Національний університет "Львівська політехніка"
Інститут економіки і менеджменту
Кафедра обліку та аналізу
ЗВІТ
про проходження виробничої практики
студенткою Білецькою Еллою Тадеївною
курс 5 група ЕОАзс-11
Термін практики: Початок 28.03.2005
Закінчення 23.04.2005
Місце практики ЗАТ "Львівський автомобільний завод"
Звіт перевірено:
Керівник практики від підприємства___________________________
Дата "___"__________2005 року
Оцінка звіту_________________ Дата "___"__________2005 року
Оцінка захисту_______________ Дата "___"__________2005 року
Львів - 2005 ВСТУП
Об’єктом проходження виробничої практики є ЗАТ "Львівський автомобільний завод". Закрите акціонерне товариство "Львівський автомобільний завод" заснований 7 травня 2003року на базі виробничих потужностей ВАТ "Львівський автобусний завод", який, в свою чергу, був у заснований травні 1945 року. Засновниками виступили ВАТ "ЛАЗ" та дві угорські фірми Dankar Kft та Farma Market Kft. Основним видом діяльності є розробка та виробництво автобусів середньої, великої та особливо великої місткості для міських та міжміських перевезень, тролейбусів та автозапчастин до них. В майбутньому планується налагодити випуск вантажних автомобілів. За час свого існування завод виготовив понад 360 тис. автобусів. В 2002 році з виробництва зняті 695 та 699 моделі автобусів, які випускались понад 35 років. Натомість введено у виробництво новий модельний ряд автобусів Лайнер 9, Лайнер 10, Лайнер 12, а також ЛАЗ 5252, ЛАЗ А291. Новими розробками є півтораповерховий туристичний автобус ЛАЗ 5208 "НеоЛАЗ", та міський автобус з низьким рівнем підлоги "СітіЛАЗ", які відповідають європейським нормам Євро-3. Як саме виробництво, так і продукція сертифікована за міжнародними стандартами ISO 9001. Завдяки гнучкій ціновій політиці та використання унікального обладнання та механізмів іноземного виробництва (у технічне переобладнання інвестовано понад 7 млн. дол. США), а також зарубіжних комплектуючих, вдалося досягти високої конкурентноздатності на ринку автобусів у СНД (Росія, Молдова, Грузія, Казахстан). Експорт в Росію складає понад 80% усієї товарної продукції, що зумовлено теперішньою структурою ринку транспортних засобів України, яка орієнтована на мікроавтобуси.
Обсяг реалізації у 1990 році склав 12 100 шт., у 1994 – понад 3 100, у 1999 – 235, в 2002 – 307 (45,3 млн. грн.), у 2003 – 419 автобусів (84 707,7 тис. грн., тобто 253% в порівнянні з попереднім роком). Всього за 2003 рік було виготовлено 436 автобусів на суму 97 457,4 тис. грн., темп росту в порівнянні з попереднім роком – 208,1%. За І квартал 2004 року виготовлено 150 автобусів (39 634,7 тис. грн.) при плані на 2004 в 1100 шт.
Середньоспискова чисельність працівників у 1998р.- 4 510, у 1999 – 3 759, у 2000 – 3 261, у 2001 – 2 888, у 2002 – 2671. У 2003 середньоспискова чисельність працюючих склала 2 652 особи. З 01 вересня 2003 року більшість працюючих були переведені з ВАТ "ЛАЗ" на ЗАТ "Львівський автомобільний завод", де середньоспискова чисельність склала 2 165 осіб (за останні 4 місяці 2003) і за І квартал 2004 – 2 462 особи. Середня заробітна плата за 2001р. становила 227,8 грн., за 2002р. - 405,6 грн., за 2003 – 527,3 грн., тобто 130% від показника попереднього року (651,6 грн. за останні 4 місяці), за І квартал 2004 р. – 620,2 грн. Продуктивність праці одного працівника в 2003 році склала 37,3 тис. грн., тобто зросла на 119,7% в порівнянні з 2002 роком (16,97 тис. грн.). Докладні дані по показниках оплати праці за І квартал 2004 року подані у табл. 2.1.1.
У 2002 році було сплачено різних податків та зборів на загальну суму 9 529 тис. грн.. в тому числі до державного бюджету – 1 427 тис. грн., до місцевого бюджету - -3 626 тис. грн., до Пенсійного фонду 4 476 тис. грн. Також у 2002 році була погашена заборгованість за попередні періоди в розмірі 935 тис. грн. Балансовий збиток підприємства у 2002 році становив 23 723,3 тис. грн., в тому числі збитки минулих років – 11 245 тис. грн.
Основною причиною збитковості ВАТ "ЛАЗ" у 2002 році було впровадження виробництва нових уніфікованих моделей автобусів. Починаючи з другого півріччя повністю відбувся перехід на випуск нового модельного ряду.
На підприємстві розроблений і працює План технологічного прогресу, згідно з яким постійно здійснюється модернізація виробництва. Так, у 2002 році було закуплено нового обладнання на загальну суму 835 тис. грн., обчислювальної техніки на 463 тис. грн., на реконструкцію було використано 941 тис. грн., на підготовку виробництва 750 тис. грн. У 2003 році капітальні вкладення склали в сумі 20 млн. грн., з них на закупівлю нового обладнання 4,2 млн. грн., на підготовку виробництва нових моделей автобусів – 5,9 млн. грн. У 2003 році підприємство вийшло на прибутковий рівень. Балансовий чистий прибуток ВАТ "ЛАЗ" склав 49 788,4 тис. грн. (за рахунок інвестицій у Львівський автомобільний завод, в тому числі основними засобами), ЗАТ "Львівський автомобільний завод" – 2 170,9 тис. грн. (за останні 4 місяці), отже в сумі отримаємо 51 959,3 тис. грн. За І квартал 2004 року збиток ЗАТ "Львівський автомобільний завод" склав 8 585,8 тис. грн.
Як бачимо, ЗАТ "Львівський автомобільний завод" є потужним підприємством, з великою кількістю персоналу. Тут організований повний цикл виробництва: пресове, ливарне, кузовне, малярне, механоскладальне, інструментальне виробництво, власний будівельний підрозділ. Організаційна структура ЗАТ "Львівський автомобільний завод" подана у додатку 1.
Завданням практики є закріплення теоретичних знань , практичне освоєння методики ведення бухгалтерського обліку ТМЦ, основних засобів, готової продукції, товарів, послуг, аналіз фінансових результатів, а також вивчення механізму проведення ревізій та аудиту на даному підприємстві.
1.Ознайомлення з організацією бухгалтерського обліку на підприємстві
Згідно із Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” кожне підприємство зобов’язане вести бухгалтерський облік .За даними цього обліку складається вся звітність: фінансова податкова та інші види звітності що використовують грошовий вимірник. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку несе Голова Правління і Головний бухгалтер ЗАТ “Львівський автомобільний завод”. Ведення бухгалтерського обліку може здійснюватися кількома способами, зокрема ЗАТ” Львівський автомобільний завод” створило бухгалтерську службу на чолі з головним бухгалтером (організаційна структура бухгалтерії зображена на рис.1).
Рис. 1 Організаційна структура бухгалтерської служби ЗАТ „Львівський автомобільний завод”
На головного бухгалтера Львівського автомобільного заводу покладається забезпечення дотримання встановлених принципів бухгалтерського обліку, складання та представлення у встановлені терміни фінансової звітності на підставі ведення бухгалтерського обліку по журнально-ордерній формі із застосуванням бухгалтерської програми. Для підвищення ефективності облікових робіт на підприємстві здійснюється спеціалізація функцій окремих працівників бухгалтерії. Ефективність системи обліку великою мірою залежить від вибору відповідної до умов здійснення господарської діяльності форм бухгалтерського обліку. Ця відповідність повинна забезпечити, з одного боку достатню аналітичність сформованої інформації, а з іншого, раціональне використання робочого часу працівників бухгалтерії на процес формування цієї інформації. Львівський автомобільний завод для полегшення ведення бухгалтерського обліку обрало для себе автоматизовану форму, що значно спрощує роботу бухгалтерського відділу. При такому способі ведення обліку збирання, передавання, систематизація та оброблення бухгалтерської документації здійснюється автоматизовано з використанням спеціально розробленого програмного забезпечення. На підставі введених даних автоматично роблять групування дебетових і кредитових оборотів за синтетичними і аналітичними рахунками, визначають сальдо, формують обігові відомості і звітність, роздруковують різні первинні документи. Функціональні обов’язки працівників бухгалтерської служби подана на рис. 3.
Невід’ємною частиною організації бухгалтерського обліку є наказ про облікову політику. Наказом керівника затверджується порядок організації бухгалтерського обліку на підприємстві. Основне призначення облікової політики полягає в наступному :
упорядкування облікового процесу на підприємстві
забезпечення методологічного і методичного відображення майна підприємства , господарських операцій та результатів його діяльності
надання бухгалтерському обліку планомірності та цілеспрямованості
забезпечення ефективності обліку.
Для забезпечення раціонального руху документів , тобто визначення оптимальної кількості підрозділів і виконавців для проходження кожного первинного документа та строку його перебування в цих підрозділах на ЗАТ "Львівський автомобільний завод" розробляється графік документообігу. Даний графік затверджується керівником підприємства. Суть журнальної форми бухгалтерського обліку полягає в тому, що на підставі згрупованих даних первинних документів всі господарські операції реєструються у відповідних відомостях і журналах-ордерах. Записи в журналах і відомостях робляться щоденно. Щомісячно журнали закривають і їх підсумки переносять у Головну книгу, яку відкривають на рік. В журналах-ордерах поєднано синтетичний і аналітичний облік інформації про наявність, стан і використання господарських засобів та джерел їх формування. Облікова політика на підприємстві затверджена наказом № 011027 від 27.10.2002 р. та була незмінною протягом звітного року. Фінансова звітність відповідає встановленим нормативам бухгалтерського обліку в Україні та своєчасно складається. Фінансова звітність ЗАТ" Львівський автомобільний завод " відповідає встановленим вимогам чинного законодавства України і точно відображає його фінансовий стан на 31.12.2003р. Система бухгалтерського обліку відповідає вимогам чинного законодавства України. Слід відзначити, що облік на підприємстві ведеться за допомогою прикладної програми 1С:Підприємство 7.7.
2.Облік основних засобів та нематеріальних активів
ЗАТ "Львівський автомобільний завод" під час обліку основних засобів керується Положенням (стандартом) 7 "Основні засоби", який визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби та інші необоротні матеріальні активи (далі — основні засоби), а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності.
Основні засоби — матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).
Рахунок 10 "Основні засоби" призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів.
До основних засобів належать матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання Їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).
За дебетом рахунку 10 "Основні засоби" відображається надходження (придбаних, створених, безоплатно отриманих) основних засобів на баланс підприємства, які обліковуються за первісною вартістю, сума витрат, яка пов'язана з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісне очікуваних від використання об'єкта;сума дооцінки вартості об'єкта основних засобів, за кредитом —вибуття основних засобів внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом, а також у разі часткової ліквідації об'єкта основних засобів, сума уцінки основних засобів.
Аналітичний облік основних засобів ведеться щодо кожного об'єкту окремо. Рахунок 12 "Нематеріальні активи" призначений для обліку та узагальнення інформації про наявність та рух нематеріальних активів.
До нематеріальних активів належать немонетарні активи, які не мають матеріальної форми, можуть бути ідентифіковані (відокремлені від підприємства) та утримуватися підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує 1 рік) для виробництва, торгівлі, адміністративних потреб чи надання в оренду іншим особам.
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про нематеріальні активи та розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи".
За дебетом рахунку 12 "Нематеріальні активи" відображається придбання або отримання в результаті розробки (від інших фізичних або юридичних осіб) нематеріальних активів, які обліковуються за первісною вартістю, та сума дооцінки таких активів, за кредитом — вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі або неможливості отримання підприємством надалі економічних вигод від його використання та сума уцінки нематеріальних активів.
Наказом Міністерства статистики України № 352 від 29-12.1995 р. "Про затвердження типових форм первинного обліку" затверджено і введено вдію з 1.01.1996 р. типові форми первинної облікової документації з обліку наявності на підприємстві і руху основних засобів.
Для оформлення зарахування до складу основних засобів окремих об'єктів на лікеро-горілчаному заводі, та для обліку введення їх в експлуатацію застосовується "Акт приймання передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів" (форма № 03-1, додаток 2) .
При оформлені приймання основних засобів акт складається в одному примірнику на кожний окремий об'єкт приймальною комісією, призначеною розпорядженням (наказом) керівника підприємства (організації). Акт після його оформлення з прикладеною технічною документацією, що відноситься до даного об'єкта, передається до бухгалтерії підприємства, підписується головним бухгалтером та затверджується керівником підприємства (організації) або особами, на те уповноваженими. Крім цього оформляється прибутковий ордер на основні засоби, що оприбутковуються (додаток 5), на основі прибуткової накладної (додаток 6).
Для обліку всіх видів основних засобів, що надійшли в експлуатацію, у бухгалтерії застосовується "Інвентарна картка обліку основних засобів" (форма № 03-6, додаток 3). Форма заповнюється в одному примірнику на основі "Акта приймання — передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів" (форма № 03-1), технічної та іншої документації.
Для реєстрації інвентарних карток обліку основних засобів застосовується "Опис інвентарних карток по обліку основних засобів" (форма № 03-7). Опис складається в одному примірнику бухгалтерією в цілях контролю за зберіганням інвентарних карток. Записи ведуться-в розрізі класифікаційних груп (видів) основних засобів.
Для пооб'єктного обліку основних засобів за місцем їх знаходження (експлуатації) по матеріально-відповідальних особах ведуть "Інвентарний список основних засобів" (форма № 03-9).
Дані пооб'єктного обліку основних засобів за місцями їх знаходження (експлуатації) повинні бути тотожні записам в інвентарних картках обліку основних засобів, що ведуться в бухгалтерії.
Для оформлення вибуття основних засобів (крім автотранспортних засобів) при повному або частковому їх списанні застосовується "Акт на списання основних засобів" (форма № 03-3, додаток 4). Акт складається у двох примірниках комісією, призначеною керівником підприємства, установи, організації, затверджується керівником підприємства (організації) або особою, на те уповноваженою.
Треба зазначити, що основні засоби і нематеріальні активи при надходженні на підприємство обліковуються в порядку капітальних інвестицій, облік яких безпосередньо ведуть на рахунку 15 "Капітальні інвестиції". При зарахуванні об'єкта до складу основних засобів або нематеріальних активів здійснюються записи по дебету рахунку 10 "Основні засоби" або 12 "Нематеріальні активи" та кредиту рахунку 15 "Капітальні інвестиції".
Кореспонденцію типових бухгалтерських рахунків на ЗАТ "Львівський автомобільний завод", по обліку основних засобів та нематеріальних активів представлено у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
№п/п
Зміст господарських операцій
Кореспонденція
Дт
Кт
1
Відображено надходження від постачальника придбаних основних засобів і нематеріальних активів
15
63
2
Введено основні засоби та нематеріальні активи згідно акту в експлуатацію
10,12
15
3
Відображено суму дооцінки основних засобів та нематеріальних активів
10,12
423
4
Віднесено витрати на ремонт і модернізацію основних засобів
15
20,23,63,66
5
Відображено списання нарахованого зносу при вибутті основних засобів і нематеріальних активів
13
10,12
6
Відображено залишкову вартість об’єкта основних засобів або нематеріальних активів при їх списанні
976
10,12
Обороти по рахунку 104 та кореспонденція з відповідними рахунками подані у додатку 7.
3.Облік виробничих запасів
З метою забезпечення безперервної діяльності підприємства воно повинно бути забезпечене тими або іншими матеріальними запасами. Склад запасів, їх оцінка та порядок відображення у фінансовій звітності визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" (далі — Положення (стандарт) 9), яке було затверджене наказом Міністерства фінансів України №246.від 20.10.1999 року. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами , (далі — підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ).
Первісною вартістю запасів, що виготовляються власними силами підприємства, визнається їхня виробнича собівартість, яка визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Витрати".
Первісною вартістю запасів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість. Первісною вартістю запасів, одержаних підприємством безоплатно, визнається їх справедлива вартість. Первісна вартість одиниці запасів, придбаних у результаті обміну на подібні запаси, дорівнює балансовій вартості переданих запасів. Якщо балансова вартість переданих запасів перевищує їх справедливу вартість, то первісною вартістю отриманих запасів є їх справедлива вартість. Різниця між балансовою і справедливою вартістю переданих запасів включається до складу витрат звітного періоду.
Первісною вартістю запасів, що придбані в обмін на неподібні запаси, визнається справедлива вартість отриманих запасів.
Не включаються до первісної вартості запасів, а належать до витрат того періоду, в якому вони були здійснені (встановлені):
- понаднормові втрати і нестачі запасів;
- проценти за користування позиками;
- витрати па збут;
- загальногосподарські та інші подібні витрати, які безпосередньо не пов'язані з придбанням і доставкою запасів та приведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.
При відпуску запасів у виробництво, продажу та іншому вибутті оцінка їх здійснюється за одним з таких методів:
ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;
середньозваженої собівартості;
собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);
нормативних затрат;
ціни продажу.
Для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів.
Для обліку виробничих запасів Планом рахунків бухгалтерського обліку передбачено використання наступних рахунків: 20"Виробничі запаси", 22"Малоцінні та швидкозношувані предмети", 25"Напівфабрикати".
Рахунок 20 "Виробничі запаси" призначено для узагальнення інформації про наявність і рух належних підприємству запасів сировини і матеріалів (у тому числі сировина й матеріали, які є в дорозі та в переробці), будівельних матеріалів, запасних частин, матеріалів сільськогосподарського призначення, палива, тари й тарних матеріалів, відходів основного виробництва.
За дебетом рахунку 20 "Виробничі запаси" відображаються надходження запасів на підприємство, їх дооцінка, за кредитом - витрачання на виробництво (експлуатацію, будівництво), переробку, відпуск (передачу) на сторону, уцінка тощо.
Рахунок 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух малоцінних та швидкозношуваних предметів, що належать підприємству та знаходяться у складі запасів. До малоцінних та швидкозношуваних предметів належать предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року, зокрема: інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг тощо. За дебетом рахунку 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" відображаються за первісною вартістю придбані (отримані) або виготовлені малоцінні та швидкозношувані предмети, за кредитом — за обліковою вартістю відпуск малоцінних та швидкозношуваних предметів в експлуатацію із списанням на рахунки обліку витрат, а також списання нестач і втрат від псування таких предметів.
З метою забезпечення збереження вказаних предметів в експлуатації підприємство повинно організувати належний контроль за їх рухом, зокрема оперативний облік у кількісному вираженні. При поверненні на склад з експлуатації таких предметів, що придатні для подальшого використання, вони оприбутковуються за дебетом рахунку 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" та кредитом рахунку 71 "Інший операційний дохід".
Аналітичний облік малоцінних та швидкозношуваних предметів ведеться за видами предметів по однорідних групах, установлених, виходячи з потреб підприємства.
Для забезпечення документального відображення в бухгалтерському обліку наявності і руху виробничих запасів підприємство ЗАТ „Львівський лікеро-горілчаний завод" користується відповідними нормативними документами. Так, наказом Міністерства статистики України № 193 від 21.06.1996р. "Про затвердження типових форм первинних типових документів з обліку сировини та матеріалів" затверджено і введено в дію з 1.07.1996 р. типові форми відповідної облікової документації.
Для забезпечення розрахунків за виробничі запаси (незалежно від факту укладеного письмового договору або усної домовленості щодо поставки) від постачальника на адресу підприємства виставляється "Рахунок-фактура" (форма № 868, додаток 8). В рахунку-фактурі зазначається вся необхідна інформація, яка вказується платником у банківських платіжних документах: найменування постачальника і покупця; назви і коди обслуговуючих банків; номери розрахункових рахунків підприємств; найменування цінностей, за які буде проведено оплату та сума як без, так із урахуванням ПДВ (за умови, якщо постачальник є платником такого податку). Надходження рахунку-фактури від постачальника на підприємство здійснюється заздалегідь з метою отримання від по купця за передоплатою передбаченої суми або разом із надходженням матеріальних цінностей.
В залежності від умов укладеного договору доставка придбаних виробничих запасів може забезпечуватися як силами постачальника, так і силами підприємства, яке купує матеріальні цінності.
З метою одержання від постачальника виробничих запасів по факту здійсненої передоплати або лише на підставі укладеного договору представнику одержувача видають "Довіреність на одержання цінностей".
Наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996 р. затверджена "Інструкція про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей"'. Зокрема в ній зазначено, що інструкція поширюється на підприємства, установи та організації, їхні відділення, філії, інші відособлені підрозділи та представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності.
Сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба. насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.
При оприбуткуванні матеріальних цінностей комірник може використовувати "Прибутковий ордер"(форма М-4, додаток 5),який складається в двох примірниках матеріально відповідальною особою у день надходження цінностей на склад.
Для оформлення приймання матеріальних цінностей, які мають кількісні та якісні розбіжності з даними супровідних документів постачальника, а також при прийманні матеріалів, які прибули без документів застосовується "Акт про приймання матеріалів" (форма М-7). Після приймання цінностей акти з прикладанням документів (товарно-транспортних накладних) передаються один до бухгалтерії підприємства для обліку переміщення (руху) матеріальних цінностей, а другий — відділу постачання або юридичному відділу для направлення листа-претензії постачальнику.
Для обліку руху матеріальних цінностей в середині підприємства та їх відпуску підрозділам свого підприємства, що розташовані за межами його території, а також стороннім організаціям застосовується "Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів"(форма М-11).
Для скорочення кількості первинних документів, там, де це доцільно, рекомендується оформляти відпуск матеріалів безпосередньо в картках складського обліку. В цьому випадку видаткові документи на відпуск матеріалів не оформлюються, а сама операція здійснюється на основі лімітних карток, які виписуються в одному примірнику та мають характер бухгалтерських документів. Ліміт відпуску можна вказати і в самій картці. Представник цеху при одержанні матеріалів розписується безпосередньо в картках складського обліку, а в лімітно-забірній картці розписується комірник.
По факту оприбуткування або видачі із складу товарно-матеріальних цінностей комірник, використовуючи інформацію зазначену у первинних документах, здійснює записи у картках складського обліку.
Документ "Картка складського обліку матеріалів" (форма М-12) застосовується для обліку руху матеріалів на складі за кожним сортом, видом та розміром, заповнюється на кожний номенклатурний номер матеріалу і ведеться матеріально відповідальною особою (комірником, зав. складом).
Після закінчення кожного місяця із складу до бухгалтерії підприємства подається "Звіт про рух матеріальних цінностей", в якому узагальнюються дані із всіх первинних документів, які стали підставою як для надходження, так і вибуття виробничих запасів за вказаний період.
У звіті в розрізі всіх товарно-матеріальних цінностей зазначається інформація про їх наявність на початок періоду, надходження, вибуття та залишок на кінець періоду.
Враховуючи потреби бухгалтерських працівників, звіт може бути деталізований, зокрема у розрізі джерел надходження виробничих запасів, а також об'єктів їх витрачання.
Типова кореспонденція бухгалтерських проводок по обліку виробничих запасів наведена у таблиці 3.1.
Таблиця 3.1
п/п
Зміст господарських операцій
Кореспонденція
Дт
Кт
1
Оприбутковано на склад виробничі запаси,які виготовлені на підприємстві
20,22
23
2
Відображено надходження виробничих запасів від постачальників та підрядників та інших кредиторів
20,22,25
63,68
3
Витрачено виробничі запаси на основне виробництво
23
20,22,25
4
Списано виробничі запаси на витрати ,які пов’язані з виправленням браку
24
22,20,25
5
Відображено собівартість реалізованих виробничих запасів
943
20,22,25
6
Відображено суму уцінки виробничих запасів
946
20,22,25
Обороти по рахунку 201 „Сировина і матеріали” а також кореспондуючі рахунки подані у додатку 9. На виробничі запаси після тривалого зберігання може проводитись уцінка їх вартості, про що складається акт комісією (додаток 10), а також в процесі виробництва матеріали (вузли, з’єднання) можуть підлягати списанню у зв’язку із їх браком, про що також приймає рішення комісія і оформляється акт списання (додаток 11).
4.Облік праці та зарплати
Основним нормативно-правовим документом, який визначає економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання (далі — підприємства), а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної і стимулюючої функцій заробітної плати є Закон України "Про оплату праці" №108/95 - ВР від 24.03.1995 року.
Законом визначено, що заробітна плата -— це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства в свою чергу заробітна плата складається із основної заробітної плати, додаткової заробітної плати, а також інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Основна заробітна плата — це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата - - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Мінімальна заробітна плата — це законодавче встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт).
До мінімальної заробітної плати не включаються доплати за роботу в надурочний час, у важких, шкідливих, особливо шкідливих умовах праці, на роботах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я, а також премії до ювілейних дат, за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, матеріальна допомога.
У разі, коли працівникові, який виконав місячну (годинну) норму праці, нарахована заробітна плата нижче законодавче встановленого розміру мінімальної заробітної плати, підприємство провадить доплату до її рівня.
Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою па всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання.
Джерелом коштів на оплату праці працівників госпрозрахункових підприємств є частина доходу та інші кошти, одержані внаслідок їх господарської діяльності.
Для установ і організацій, що фінансуються з бюджету, — це кошти, які виділяються з відповідних бюджетів, а також частина доходу, одержаного внаслідок господарської діяльності та з інших джерел.
Об'єднання громадян оплачують працю найманих працівників з коштів, які формуються згідно з їх статутами. Форми оплати праці поділяють на погодинну і відрядну. Системи оплати праці є такі: погодинна, погодинно-преміальна, відрядна, підрядно-преміальна, відрядна-прогресивна, акордна.
При невиконанні норм виробітку не з вини працівника оплата провадиться за фактично виконану роботу. Місячна заробітна плата в цьому разі не може бути нижчою від двох третин тарифної ставки встановленого йому розряду (окладу). При невиконанні норм виробітку з вини працівника оплата провадиться відповідно до виконаної роботи.
При виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника, оплата праці після її виготовлення провадиться за зниженими розцінками. Місячна заробітна плата працівника в цих випадках не може бути нижчою від двох третин тарифної ставки встановленого йому розряду (окладу). Годинні тарифні ставки для робітників ЗАТ „Львівський автомобільний завод” подані у додатку 13).
Брак виробів, що стався внаслідок прихованого дефекту в оброблюваному матеріалі, а також брак не з вини працівника, виявлений після приймання виробу органом технічного контролю, оплачується цьому працівникові нарівні з придатними виробами.
Повний брак з вини працівника оплаті не підлягає. Частковий брак з вини працівника оплачується залежно від ступеня придатності продукції за зниженими розцінками.
Час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити власника або уповноважений ним орган чи бригадира, майстра, інших посадових осіб.
За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров'я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його виза ним зберігається середній заробіток. Час простою з вини працівника не оплачується.
Наказом Міністерства статистики України № 253 від 09.10.1995 р- затверджено наступні типові форми з обліку особового складу працівників підприємства;
П-1 "Наказ (розпорядження) про прийом на роботу";
П-2 "Особова картка";
П-3 "Алфавітна картка";
П-4 "Особова картка спеціаліста з вищого освітою, який виконує науково-дослідні, проектно-конструкторські і технологічні роботи";
П-5 "Наказ (розпорядження) про переведення на іншу роботу";
П-6 "Наказ (розпорядження) про надання відпустки";
П-7 "Список № _ про надання відпустки";
П-8 "Наказ (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту)".
Для обліку прийнятих на роботу працівників застосовується "Наказ (розпорядження) про прийом на роботу" (форма № П-1), який заповнюється у відділі кадрів. Працівника, якому встановлюють оклад, візується у відповідній службі підприємства (організації) для підтвердження вакантної посади і окладу, що в становлю юті. ся за штатним розписом.
Підписаний керівником підприємства (організації) наказ (розпорядження) оголошується працівнику під розписку - На підставі підписаного наказу (розпорядження) про прийом на роботу відділ кадрів заповнює документ первинного обліку форма № П-2 "Особова картка", робить відповідні записи у трудовій книжці; бухгалтерія відкриває особовий рахунок чи аналогічний йому документ. Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Для оформлення щорічної та інших видів відпустки, що надається працівникам у відповідності з чинними законодавчими актами і положеннями, колективними договорами, контрактами та графіками відпусток застосовується "Наказ (розпорядження) про надання відпустки" (форма П-6), який заповнюється у двох примірниках. На підставі наказу (розпорядження) про надання відпустки відділ кадрів робить відмітки в особовій картці ф. № П-2 працівника, а бухгалтерія робить розрахунок заробітної плати, що належить за відпустку. При наданні відпустки без оплати поруч із зазначенням кількості днів відпустки зазначається "без оплати".
Відпустки для групи працівників доцільно оформлювати за допомогою форми "Список про надання відпустки" (форма П-7).
При звільненні працівників, за винятком тих, які звільняються вищестоящим органом, оформляється працівником відділу кадрів у двох примірниках на всіх працівників "Наказ (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту)" (форма П-8).
На підставі наказу (розпорядження) про припинення трудового договору бухгалтерія робить розрахунок із працівником. На виконання заходів по реалізації Державної програми переходу України на міжнародну систему обліку і статистики Міністерства статистики України № 253 від 09.10.1995 р. затверджено і введено в дію з 01.01.1996 р. наступні типові форми первинного обліку використання робочого часу:
П-12 "Табель обліку використання робочого часу та розрахунку заробітної плати" (додаток 12);
П-13 "Табель обліку використання робочого часу";
П-16 "Листок обліку простоїв".
Для обліку використання робочого часу працюючих, для контролю за дотриманням працюючими встановленого режиму робочого часу, для отримання даних про відпрацьований час, розрахунку заробітної плати, а також для складання статистичної звітності з праці використовують "Табель обліку використання робочого часу та розрахунку заробітної плати" (форма П-12). Відмітки у табелі про причини неявок на роботу, чи про фактично відпрацьований час, про роботу в надурочний час чи інші відхилення від нормальних умов роботи повинні бути зроблені тільки на підставі документів, оформлених належним чином .
Форма П-13 "Табель обліку використання робочого часу" застосовується в умовах автоматизованої системи управління підприємством.
Типова форма П-13, пристосована до різних умов організації виробництва, може бути доповнена необхідними даними, наприклад, для вугільної, гірничорудної та інших галузей промисловості, з метою контролю за знаходженням робітників на роботі під землею, доцільно включити показники часу спуску в шахту та підйому з неї.
Для обліку використання робочого часу працівників з твердим місячним окладом чи ставкою використовують типову форму П-14 "Табель обліку використання робочого часу".
Сума, яка нарахована працівнику за виконану роботу, і сума, яка належить до виплати, як правило, відрізняються одна від одної на суму проведених утримань із оплати праці.
Утримання із заробітної плати можуть бути:
1) обов'язкові — ті, які можуть провадитись тільки у випадках, передбачених законодавством України (прибутковий податок, утримання до Пенсійного фонду, фонду соціального страхування, фонду страхування па випадок безробіття, а також утримання за рішенням суду на користь юридичних та фізичних осіб);
2) утримання, які здійснюються за ініціативою підприємства (для погашення невитраченого і своєчасно не повернутого авансу, виданого на службове відрядження або на господарські потреби; при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже отримав відпустку; при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству та ін.).
Узагальнення інформації про розрахунки з персоналом, який відноситься як до облікового, так і до не облікового складу підприємства, — з оплати праці (за всіма видами заробітної плати, премій, допомог тощо), а також розрахунки за не одержану персоналом у встановлений термін суму з оплати праці (розрахунки з депонентами) здійснюється на рахунку 66 "Розрахунки з оплати праці" (додаток 14).
Рахунок 66 "Розрахунки з оплати праці" має такі субрахунки:
661 "Розрахунки за заробітною платою";
662 "Розрахунки з депонентами".
За кредитом рахунку 66 "Розрахунки з оплати праці" відображаються нарахована працівникам підприємства основна та додаткова заробітна плата, премії, допомога за тимчасовою непрацездатністю, інші нарахування, за дебетом — виплата заробітної плати, премій, допомоги тощо, а також суми утриманих податків, платежів за виконавчими документами, вартість одержаних матеріалів, продукції та товарів в рахунок заробітної плати та інші утримання із сум оплати праці персоналу.
Нараховані, але не одержані персоналом у встановлений строк суми з оплати праці, відображаються за дебетом субрахунку 661 "Розрахунки за заробітною платою" та кредитом субрахунку 662 "Розрахунки з депонентами".
Аналітичний облік розрахунків з персоналом ведеться за кожним працівником, видами виплат та утримань.
На виконання заходів по реалізації Державної програми переходу України на міжнародну систему обліку і статистики Наказом Міністерства статистики України № 144 від 22.05.1996 р були затверджені і введені в дію з липня 1996 р- типові форми з обліку розрахунків з робітниками і службовцями по заробітній платі...
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора