Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
ІЗЮМОВОЇ Тетяни Андріївни
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2008
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Інформатика
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
“ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
Кафедра міжнародної інформації
КУРСОВА РОБОТА
ІЗЮМОВОЇ Тетяни Андріївни
АНАЛІЗ МОДЕЛЕЙ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН ЯПОНІЇ ТА ШВЕЦІЇ МЕТОДАМИ ПРИКЛАДНОЇ ІНФОРМАТИКИ
студентки ІІ курсу
спеціальності “міжнародна інформація”
Науковий керівник:
Токар Ольга Євгенівна
ЛЬВІВ – 2008
Зміст
Вступ…………………………………………………………………………………3
Розділ 1. Загальна характеристика Японії та Швеції……………………………..4
Японія………………………………………………………………………...4
Швеція……………….……………………………………………………….9
Розділ 2.Модель Річардсона……………………………………………………....14
Опис моделі Річардсона та методів дослідження .……………………….14
Побудова і аналіз моделі Річардсона для Японії та Швеції ……………..17
Висновки …………………………………………………………………………...38
Список літератури ………………………………………………………………....39
Додатки……………………………………………………………………………...40
Вступ
За минуле століття математика знайшла широке застосування в соціальних науках і сьогодні застосовується практично в усіх розділах політології – починаючи питаннями укладення контрактів на використання міського гаража і закінчуючи проблемами запобігання виникненню ядерної війни. Математичні моделі допомагають політологам з легкістю вивчати особливості політичних процесів. Використовуючи математичні засоби, політолог здатний взяти на озброєння багато логічних, статистичних, фізичних, економічних та інших методів і застосувати їх для вивчення політичної поведінки
Об(єктами у даній роботі виступають Японія та Швеція. Предметом розгляду є нарощення військового потенціалу досліджуваних країн. Метою даної роботи є:
Аналіз та порівняння військового могутності Японії та Швеції.
Побудова та аналіз моделі гонки озброєнь даних країн.
Прогноз розвитку військових потужностей Японії та Швеції.
У даній роботі для дослідження використовується модель Річардсона. Перевага цієї моделі полягає в її автономності: якщо відомі значення коефіцієнтів і рівні озброєнь держав в певному році, можна з її допомогою передбачити величину рівня озброєння в будь-якому наступному році. Це дає моделі здатність прогнозувати майбутнє, що і буде продемонстровано в даній роботі.
Розділ 1. Загальна характеристика країн
1.1. Японія
Загальні відомості
Японія (самоназва – Ніппон) – держава у Східній Азії, в західній частині Тихого океану, розміщена на Японських островах та архіпелазі Рюкю. Її площа становить 377 819 кв. км. Більшу частину території країни займають острови: Хонсю – 231 тис. кв. км; Хоккайдо – 79 тис. кв. км; Кюсю – 42 тис. кв. км та Сікоку – 19 тис. кв. км. Острови простягаються дугою вздовж узбережжя материка з північного сходу на південний захід на 3400 км.
Чисельність населення – 127 млн осіб.
Столиця Японії – Токіо (12 млн осіб). Великими містами з населенням більше ніж 1 млн осіб є: Йокогама, Осака, Кобе, Нагоя, Кіото, Саппоро, Хіросіма, Фукуока, Кавасакі, Кітакюсю. Офіційна мова – японська. Грошова одиниця – єна. Державне свято – 23 грудня (день народження імператора).
Адміністративно-територіальний поділ – 47 префектур. Префектури поділяються на 4 категорії: «то» (Токіо), «до» (Хоккайдо), «фу» (Кіото, Осака), «кен» (43 інші префектури).
Японія – одна з провідних країн світу, друга за економічним розвитком після США, член ООН, ОЕСР, МВФ, ВТО.
Державний устрій
Японія - конституційна монархія. Діє Конституція, ухвалена парламентом 24 серпня 1946 р., яка набрала чинності 3 травня 1947 р. з наступними поправками. Глава держави - імператор. Імператорський трон успадковується членами імператорської сім'ї по чоловічій лінії. Згідно з Конституцією, імператор не має суверенної влади.
Найвищим законодавчим органом держави є парламент, який складається з двох палат: Палати представників (нижньої) і Палати радників (верхньої).
Виконавча влада здійснюється урядом на чолі з Прем'єр-міністром, який обирається парламентом з числа його членів. Кабінет міністрів відповідає перед парламентом.
Господарство, економіка
Японія – високорозвинена держава, яка займає 2-е місце (після США) у світі за економічною потужністю. Валовий національний продукт Японії становить 14% світового, а за обсягом ВНП на одну особу (32350 доларів) вона випередила США.
97% експорту становлять готові вироби. Основна частина експорту – у США, Гонконг, Китай. Японія імпортує паливо, сировину, продукти харчування переважно з США, Китаю, Австралії.
На Японію припадає 10% світового виробництва продукції машинобудування. Машини і устаткування є основою експорту Японії.
Держава здійснює політику протекціонізму і планування розвитку цілеспрямованого створення системи технополісів.
У сільському господарстві зайнято близько чверті економічно активного населення. В цілому на сільське господарство припадає 3,5% господарства Японії.
Японія – великий світовий торговельний партнер. Її економіка значною мірою залежить від зовнішньої торгівлі. Більше ніж 50% її зовнішньоторговельного обігу припадає на розвинені держави. Серед країн-партнерів виділяються США, Китай, Південна Корея, Німеччина, Австралії. Активний торговельний баланс Японія має з країнами Південно-Східної Азії.
Японія - найбільший інвестор. Приблизно чверть капіталовкладень припадає на виробництво сировини, третина - на обробні галузі промисловості і більше третини - на забезпечення нестатків зовнішньої торгівлі. Основна частина інвестицій була спрямована в Північну і Південну Америку, Східну і Південно-Східну Азію.
Військовий потенціал
Країна має регулярні Збройні сили чисельністю 239,8 тис. ос. і резерв 47,4 тис. осіб. Офіційна назва Збройних сил у сучасній Японії - Сили самооборони
Сухопутні сили самооборони. Чисельність - 148,7 тис. осіб. Озброєння: 1050 танків; 90 бойових розвідувальних машин; 60 бойових машин піхоти; 850 бронетранспортерів; 480 гармат польової артилерії; 290 самохідних гаубиць; 1 280 мінометів; 110 ракетних систем залпового вогню; 680 пускових установок протитанкових ракет; 80 гармат зенітної артилерії; 540 переносних ракетних комплексів; 200 пускових установок зенітних керованих ракет "Хок"; 10 літаків LR-1; близько 450 вертольотів армійської авіації.
Повітряні сили самооборони. Чисельність - 45,4 тис. осіб, 297 бойових літаків, бойових вертольотів немає. Парк літаків та вертольотів: 40 F-1; 160 F-15 J і DJ; 70 F-4EJ; 20 RF-4En EJ; 10 E-2C; EC-1,4 Боїнг Е-767 (AWACS); 10YS-11E; 20С-1; 10С-130Н; 11MU-2; 10 U-125; 10 U-125-800; 10Т-1А; 40 Т-2; 40 Т-3; 40 Т-4; ЮТ- 400; 5 В-65; 10Т-33; 90 Т-4; 2 U-4; 10CH-47J; 20 KV-107; 10 UH-60J; 120 пускових установок зенітних керованих ракет.
Морські сили самооборони традиційно знаходяться під особливим контролем командування, що цілком зрозуміло, тому що Японія - острівна держава. Чисельність - 44,2 тис. ос. Нараховують близько 120 кораблів основних класів, 14 підводних човнів, 100 літаків і більше 100 вертольотів. Військова реформа в МСС передбачає головним чином впровадження новітніх військових розробок, особливо національного виробництва.
Флот: 17 підводних човнів; 4 есмінця-вертольотоносця; 38 есмінців з керованою ракетною зброєю на борту; 10 фрегатів з керованою ракетною зброєю на борту; 3 ракетних катери, десантний вертольотоносець корабель-док, 2 танкодесантних кораблі; 4 малих десантних кораблі; 11 десантних катерів; 2 десантних катери на повітряній подушці LCAC; 27 мінно-тральних кораблів; 2 плавбази "Урага"; 26 допоміжних суден; 20 буксирів.
Департамент морської охорони. Чисельність - 12,25 тис. осіб. Служби: дозорна, гідрографічна, навігаційного забезпечення; 11 районів морської охорони; 99 патрульних кораблів, 245 патрульних катерів, 12 гідрографічних дослідницьких суден, 5 пожежних суден, більше 100 обслуговуючих і допоміжних суден і катерів; літаків - 26, вертольотів – 41.
Військовий бюджет Японії відповідає затвердженій практиці і не перевищує 1% від ВВП. Новий затверджений оборонний план передбачає кілька великих програм закупівлі озброєнь (4 літака-заправника, 59 бойових літаків, 58 вертольотів і 25 кораблів).
Населення
На сьогодні в Японії мешкає близько 127 млн осіб. Щільність населення – 336 осіб⁄кв.км. Народжуваність: 10%. Смертність: 8%. Природний приріст: 2%. Дитяча смертність: 4%. 99% населення становлять японці. Серед етнічних меншин виділяються корейці, китайці, бразилійці та ін. У релігійному складі переважають синтоїсти та буддисти, набагато менше християн. Японія характеризується відсутністю конфліктів у релігійній сфері. Релігія була відокремлена від держави ще у 1945 р.
Середня тривалість життя у Японії становить 76,4 року серед чоловіків та 82,8 року серед жінок. осіб. Витрати на охорону здоров’я становлять 6,5% ВВП.
Зовнішня політика
Особливе значення у розвитку відносин з провідними країнами світу Японія надає своїм зв’язкам з США. Її пов’язують зі США насамперед тісні, багатосторонні і широкомасштабні торговельно-економічні відносини, які створюють взаємну залежність економік обох країн, а також військово-політичний союз. Військовий союз із США юридично оформлений рядом документів, основними з яких є японо-американський договір про співробітництво і гарантію безпеки 1960 р.
Відносини з Кореєю залишаються напруженими, оскільки корейці ще пам’ятають дії японців під час Другої світової війни, а Японія відмовляється визнавати їхню неправомірність.
Японія і Радянський Союз ніколи не підписували мирного договору, щоб завершити конфлікт у Другій світовій війні. Чому? Існує 4 причини, і всіх їх видно на карті якраз на північний схід від Хоккайдо. Їхні назви: Хабомаї, Шикотан, Кунашир та Ітуруп. СРСР окупував їх наприкінці війни і не віддав назад. Тепер вони є частиною Росії, і росіяни не хочуть їх віддавати. У 1989 р. Горбачов відвідав Токіо з надією домогтися укладення договору, але не судилось. Російські президенти Єльцин і Путін також не змогли дійти з Японією спільної думки. Так Друга світова війна досі накидає тінь на відносини між цими державами.
Туризм, рекреація, освіта
Щороку Японія приймає 3,6 млн туристів і одержує від цього 3,6 млрд доларів прибутку. Рекреаційна база: природна і культурна спадщина, східна екзотика, зона вулканічної діяльності на Хоккайдо. Національні парки Фудзі-Хаконе та «Внутрішнє море Японії», «Три краєвиди» (Мацусіма, Аманохасідате, Ітсукусіма), затоки Каґосіми – серед найвідоміших у світі природних об’єктів. Пам’ятки культури – синтоїстські і буддиські храми, імператорські палаци і віли, замки феодалів, садово-паркове мистецтво, священні місця Ісе, Ідзума. Їх доповнюють самобутні театральне мистецтво, види спорту, фестивалі, інститут гейші, чайна церемонія. Найважливіші центри туризму: Токіо, Кіото, Нара, Камакура, Хіросіма і Нагасакі.
Згідно з законом кожна дитина обов'язково повинна здобути шестирічну освіту в початковій школі і трирічну. Щодо вищої освіти, то на даний час в Японії діють понад 400 університетів.
1.2. Швеція
Загальні відомості
Офіційна назва - Королівство Швеція (Konungariket Sverige).
Швеція розташована в Північній Європі, у східній частині Скандинавського півострова. Межує із Фінляндією та Норвегією. Площа її території - 450 тис. кв. км. Населення - 9 млн. осіб. 85% з них проживають на півдні країни. Близько 80% належать до шведської лютеранської церкви. Столиця - Стокгольм (Stockholm) - 711 тис. осіб; з передмістями - 1 млн. 762 тис. осіб (грудень 1995 р.).
Найбільші міста: Ґетеборг (789 тис. мешканців), Мальме (518 тис. мешканців), Уппсала (181 тис. мешканців).Адміністративний поділ - 24 лена (lan - губернія), які поділяються на 284 комуни. Стокгольм виділений у самостійну адміністративну одиницю, прирівняну до лену.
Офіційна мова - шведська. Державний прапор– зображення синього полотнища з жовтим хрестом. З 1916 року 6 червня святкують як День Шведського Прапора. У 1983 році цей день оголошено також Національним Днем Швеції. Герби Королівства Швеція: Малий Герб, який використовують частіше, є синім щитом з трьома золотими коронами, дві вгорі, одна внизу. Великий Герб - це герб монарха, який використовують в особливих випадках уряд і ріксдаг.
Грошова одиниця - шведська крона = 100 ере.
Членство в міжнародних організаціях: ООН, ЄС (з 1995 року), ОБСЄ, РЄ, МВФ, ЄБРР, МБРР, Міжнародна організація праці, Організація економічного співробітництва та розвитку, Європейська організація вільної торгівлі
Державний устрій
Глава держави - король. Престол успадковується по чоловічій і жіночій лініях у порядку первородства з 18-річного віку (з листопада 1994 р.). Король Швеції - КАРЛ ХVI ГУСТАВ (Carl XVI Gustaf) сів на престол 15 вересня 1973р. Він з династії Бернадоттів.
Законодавча влада здійснюється ріксдагом (однопалатний парламент). Виконавча влада належить уряду. Уряд має право розпускати ріксдаг і призначати позачергові вибори. Прем'єр-міністр призначається ріксдагом. Уряд відповідає перед ріксдагом.
Господарство, економіка
Швеція - високорозвинута індустріальна країна з добре розвинутим сільським господарством. Шведська економіка відзначається високим ступенем концентрації виробництва і капіталу. Частка Швеції у світовому виробництві становить близько 1%, а у світовій торгівлі перевищує 2% .
Основні галузі промисловості: целюлозно-паперова і деревообробна, металургійна, гірничовидобувна. Провідна галузь – багатогалузеве машинобудування (електротехнічне, електронне, турбіно-, верстато-, судно-, автомобілебудування). ЕКСПОРТ: 95,5 млрд. дол. США (2000 р.). Експортні товари: продукція машинобудування (35%), папір і картон (перше місце в світі), целюлоза і залізна руда (друге місце), деревина і пиломатеріали (четверте місце), хімікати.
Партнери по експорту: ЄС - 55% (Німеччина - 11%, Велика Британія - 10%, Данія - 6%, Фінляндія - 5%, Франція - 5%), США - 9%, Норвегія - 8% ІМПОРТ: 80 млрд. дол. США (2000 р.). Імпортовані товари: машини, устаткування, мінеральне паливо, метали, продовольство, хімікати, автомобілі, харчові продукти, одяг. Партнери по імпорту: ЄС - 67% (Німеччина - 18%, Велика Британія - 10%, Данія - 7%, Франція - 6%), США - 6%, Норвегія - 8% (1999 р.)
Нині Швеція є одним із світових лідерів у галузі інформаційних технологій (ІТ). Країна є одним з лідерів на ринку мобільного зв'язку та бездротових інтернетних прикладних програм. Багато з найбільш розвинутих компаній, що займаються ІТ та мобільним зв'язком, таких як Microsoft, Nokia, Intel, та IBM, сьогодні переносять свої дослідження і розробки на територію країни. В результаті Швеція обігнала Сполучені Штати у глобальному індексі використання ІТ, який був складений американською аналітичною компанією IDC, і зараз вона є найрозвинутішою країною у сфері ІТ.
Природні умови і ресурси
Швеція багата на хвойні ліси, гідроенергію, залізну й уранову руди та інші мінерали, однак не має значних покладів вугілля і нафти. Швеція є значним експортером продуктів деревообробної промисловості на світовий ринок.
Дешева гідроенергія була визначальним фактором промислового розвитку Швеції. Нині майже 15% енергії країна одержує від гідроелектростанцій, більшість з яких збудовані на великих північних річках. Здійснюється масштабна політична програма з енергозабезпечення, спрямована на розвиток екологічно безпечної та економічно ощадної системи. Ця програма має полегшити зміни попиту і пропозиції на ринку електроенергії в середньостроковій і довгостроковій перспективах, на шляху до реструктуризації енергосистеми. Попереднє рішення про виведення з ладу всіх атомних реакторів у Швеції до 2010 року було скасовано, а закриття першого реактора в Барсебеку було відкладено до закінчення його робочого періоду.
Військовий потенціал
Сухопутні війська. Чисельність - приблизно 500 тис. осіб.
Сили територіальної оборони. Чисельність - приблизно 165 тис. осіб. Озброєння: 300 танків "Центуріон"; 300 танків типу "S"; 90 бойових броньованих машин; 401 бойова машина піхоти (MT-LB); 450 калібру 155 мм артилерійських гармат типу "F" та "77"; 20 протитанкових вертольотів;60 транспортних вертольотів.
Військово-повітряні сили. Чисельність - близько 70 тис. осіб. Парк літаків та вертольотів налічує близько 400 бойових літаків: 37 штурмовиків-винищувачів AJ Viggen; 37 винищувачів-штурмовиків JA Viggen; 37 розвідувальних літаків S Viggen; 35 літаків-винищувачів J Viggen; 60 тренувальних літаків SK; 15 пошуко-рятувальних вертольотів
Військово-морські сили. Чисельність - близько 80 тис. осіб. осіб. ВМС складаються з флоту та частин берегової охорони. Флот: 12 підводних човнів; 12 есмінців; 6 корветів берегової охорони; 12 патрульних кораблів; 4 сторожових кораблі; 7 протимінних кораблів; 4 мінних загороджувальних кораблі; 6 мінних тральників; 4 кораблі-встановлювачі бакенів; 2 мінних кораблі; 10 важких протичовнових вертольотів; 10 легких вертольотів; 1 протичовновий літак.
Сили берегової оборони. Озброєння: калібру 152,3 мм артилерійські гармати старого зразка; 80 калібру 120 мм артилерійських гармат; 50 калібру 105 мм артилерійських гармат; 122 калібру 75 мм артилерійські гармати; міномети калібрів 81мм та 120 мм; легкі ракети класів "земля-корабель", "земля-повітря"; важкі ракети класів "земля-корабель", "земля-повітря"; міни; патрульні катери.
Населення: рівень життя, побут
Швеція - країна з середньою густотою населення (20 осіб/кв. км). При цьому п'ята частина населення країни - іммігранти або особи, які мають одного з батьків, який народився в іншій країні.
Приріст населення: 0,02% (2001 р.). Народжуваність: 9,91 новонароджених на 1000 мешканців. Смертність: 10,61 померлих на 1000 мешканців. Тривалість життя: загальна - 79,71 років, при цьому 77,07 років у чоловіків і 82,5 років у жінок (2001 р.).
Релігії: лютеранство, римський католицизм, православне християнство, баптизм, іслам, іудаїзм, буддизм. У Швеції існує велика кількість вільних церков та іммігрантських конгрегацій. Етнічні групи: корінне населення - шведи і фінські та саамські меншини; іммігранти або перше покоління іммігрантів - фіни, югослави, датчани, норвежці, греки, турки.
Зовнішня політика
Швеція проголосила свій нейтралітет на початку Першої світової війни.
Шведська економічна формула капіталістичної системи, яка була успішною протягом багатьох десятиліть і завдяки якій істотно поліпшився добробут населення, останнім часом була підірвана високим рівнем безробіття, зростанням витрат на проживання і послабленням позиції країни на світових ринках. Вагання щодо ролі країни в політичній та економічній інтеграції Європи призвели до того, що Швеція приєдналася до ЄС лише у 1995 році і відмовилася від введення євро у 1999 році.
Швеції ще доведеться приєднатися до єдиної європейської валютної системи, але для цього треба буде провести референдум про доцільність такого кроку. Відстань між бідними і багатими, яка постійно збільшується, викликає занепокоєння, зростає расове напруження, у країні тривають суперечки щодо доцільності членства Швеції в ЄС.
Туризм, рекреація, освіта, охорона здоров’я
На сьогодні 11 місць у Швеції занесені до Списку світової спадщини ЮНЕСКО:Королівський маєток у Дротнінгголмі; Бірка і Ховгарден; Енгельсберзький металургійний завод; Наскальні вирізьблення у Танумі; Парк Скогскіркогарден; Хансітік (місто у Вісбі); Лапонічний район; Церковне селище Гаммелстад, Люлеа; Морський порт Карлскрона; Високе морське узбережжя; Сільськогосподарський ландшафт Південної Оландії.
Дев'ятирічна середня освіта є обов'язковою для всіх дітей, починаючи з 6-7 років. Близько 98% учнів продовжують навчання у вищій середній школі професійного або академічного профілю. У Швеції діє близько 50 закладів вищої освіти, переважно державних, де викладання безкоштовне. В університетах у Швеції навчається близько 300.000 студентів.
Охорона здоров'я і соціальне забезпечення входять до повноважень державного сектора і здійснюються на основі системи державного соціального страхування.
Розділ 2. Модель Річардсона
Опис моделі Річардсона та методів дослідження
При побудові своєї моделі “гонки озброєнь” Л. Річардсон виходив з наступних міркувань. Швидкість нарощування (скорочення) озброєнь кожної країни пропорційна рівню затрат на озброєння “ворогуючої” країни. Тому найпростішу модель “гонки озброєнь” можна сформулювати у вигляді системи двох диференціальних рівнянь з сталами коефіцієнтами виду
, (2.1.1)
де
- витрати на озброєння країни А в момент часу t;
- витрати на озброєння країни B в момент часу t;
- швидкість нарощування (скорочення) озброєння країною А в момент часу t;
- швидкість нарощування (скорочення) озброєння країною В в момент часу t;
a,b - сталі.
Очевидно, що за цією моделлю витрати на озброєння нічим не обмежуються. Враховуючи, що чим вищий рівень витрат на озброєння країни, тим менша швидкість нарощування витрат, отримуємо систему виду
(2.1.2)
де m, n- сталі.
Третій постулат, який Л.Річардсон включив у модель полягає в наступному: кожна країна озброюється керуючись своєю ворожістю до інших країн, навіть якщо ці не загрожують існуванню цієї країни. Тому в систему вводяться коефіцієнти ворожості (агресивності) країн r та s. Тоді система набуває вигляду
(2.1.3)
Розв’язками даної системи рівнянь є функції та , які визначаються для початкових умов х0 та у0 – початковий стан “гонки озброєнь” (витрати на озброєння країн А і B в момент часу t=t0).
Одна з природніх умов, яка накладається на “гонку озброєнь” – це її “стабільність”, тобто рівень затрат на озброєння має бути сталим і не залежати від часу, тому мають виконуватись умови:
, (2.1.4)
Отже, для забезпечення стабільності “гонки озброєнь” система (2.1.3) має бути в стані рівноваги, який визначається системою рівнянь:
(2.1.5)
Досліджуючи поведінку моделі Річардсона при можна виділити такі три випадки:
Необмежена “гонка озброєнь”: і ;
Взаємне роззброєння: і ;
Рівноважне озброєння: і .
Елементарний аналіз системи (2.1.3) вказує, що поведінка моделі Річардсона залежить від співвідношення коефіцієнтів a, b, m, n та знаків коефіцієнтів r і s:
Якщо - існує точка рівноваги;
Якщо - повне взаємне роззброєння країн;
Якщо - необмежена ескалація “гонки озброєнь”;
Якщо - песимістичність чи оптимістичність прогнозу визначається початковим станом “гонки озброєнь”.
За класичною теорією стійкості розв’язків систем диференціальних рівнянь тип стійкості точки спокою (таблиця 1 додатку 1) визначається коренями характеристичного рівняння системи
.
2.2 Побудова і аналіз моделі Річардсона для Японії та Швеції
Для аналізу гонки озброєнь використано дані міжнародного інституту мирних досліджень(SIPRI) за період з 1965 по 1999 р.р.
В таблиці 1 наведено дані про ВВП Японії та Швеції за якими обчислено часові індекси для обох країн (таблиця 2).
Таблиця 1
Валовий внутрішній продукт
Японія
Швеція
1965
1043,967
106,748
1966
1155,03
108,9799
1967
1283,032
112,6477
1968
1448,318
116,7461
1969
1629,038
122,5946
1970
1803,487
130,5305
1971
1888,232
131,7635
1972
2047,1
134,7793
1973
2211,535
140,1273
1974
2184,438
144,6088
1975
2251,972
148,3004
1976
2341,487
149,8696
1977
2444,287
147,4774
1978
2573,148
150,0605
1979
2714,26
155,8227
1980
2790,737
158,4234
1981
2872,602
158,1208
1982
2952,011
160,0842
1983
2999,592
163,0904
1984
3093,146
170,1225
1985
3250,353
173,894
1986
3346,521
178,7421
1987
3473,521
184,8202
1988
3708,497
189,6286
1989
3904,711
194,836
1990
4107,813
196,8404
1991
4245,454
194,7156
1992
4286,719
192,2142
1993
4297,332
188,379
1994
4344,544
196,2246
1995
4428,527
204,178
1996
4579,869
206,8141
1997
4664,783
211,8556
1998
4612,149
219,5787
1999
4614,782
229,6319
Таблиця 2
Часовий індекс ВВП
Індекс ВВП Японії
Індекс ВВП Швеції
1966
1,106386
1,020908
1967
1,110821
1,033655
1968
1,128825
1,036383
1969
1,124779
1,050096
1970
1,107087
1,064732
1971
1,04699
1,009446
1972
1,084135
1,022888
1973
1,080326
1,039679
1974
0,987748
1,031982
1975
1,030916
1,025528
1976
1,03975
1,010581
1977
1,043903
0,984038
1978
1,052719
1,017516
1979
1,05484
1,038399
1980
1,028176
1,01669
1981
1,029334
0,99809
1982
1,027643
1,012417
1983
1,016118
1,018779
1984
1,031189
1,043117
1985
1,050824
1,02217
1986
1,029587
1,027879
1987
1,03795
1,034005
1988
1,067648
1,026016
1989
1,052909
1,027461
1990
1,052015
1,010288
1991
1,033507
0,989205
1992
1,00972
0,987154
1993
1,002476
0,980047
1994
1,010986
1,041648
1995
1,019331
1,040532
1996
1,034174
1,012911
1997
1,018541
1,024377
1998
0,988717
1,036455
1999
1,000571
1,045784
На діаграмі рис.1 зображено динаміку ВВП для Японії та Швеції.
Рис.1 ВВП Японії та Швеції
Середні індекси ВВП за досліджуваний період складають відповідно 1,04804 для Японії та 1,026261 для Швеції
В таблиці 3 наведено дані про відсоток від ВВП витрат на озброєння кожної з країн за період з 1965 по 1999 р.р.
Таблиця 3
Відсоток витрат від ВВП на озброєння
Японія
Швеція
1965
1
3,9
1966
0,9
4
1967
0,9
3,8
1968
0,8
3,6
1969
0,8
3,5
1970
0,8
3,5
1971
0,8
3,7
1972
0,9
3,7
1973
0,8
3,6
1974
0,8
6,5
1975
0,9
3,4
1976
0,9
3,3
1977
0,9
3,4
1978
0,9
3,2
1979
0,9
3,1
1980
0,9
3,1
Японія
Швеція
1981
0,9
3,2
1982
1
3,3
1983
1
3,2
1984
1
3
1985
1
3
1986
1
2,9
1987
1
2,8
1988
1
2,8
1989
1
2,5
1990
1
2,6
1991
1
2,7
1992
1
2,5
1993
1
2,8
1994
1
2,6
1995
1
2,6
1996
1
1,7
1997
1
2,3
1998
1
2,3
1999
1
2,3
За даними таблиць 1 і 3 обчислено витрати з ВВП на озброєння та витрати на інше - невійськові витрати Японії та Швеції (таблиці 4 і 5 відповідно).
Таблиця 4
Витрати з ВВП Японії
Японія
На озброєння
На інше
1965
10,4396676
1033,527092
1966
10,39526825
1144,634538
1967
11,54728673
1271,484572
1968
11,58654432
1436,731496
1969
13,03230111
1616,005338
1970
14,42789267
1789,058691
1971
15,1058582
1873,126417
1972
18,4238963
2028,675693
1973
17,69227929
2193,842632
1974
17,47550643
2166,962798
1975
20,26774686
2231,704126
1976
21,07338656
2320,414009
1977
21,99857946
2422,288028
1978
23,1583317
2549,989635
1979
24,4283443
2689,832134
1980
25,11663518
2765,620607
1981
25,85341845
2846,748632
1982
29,52010682
2922,490575
1983
29,99591516
2969,595601
1984
30,93146331
3062,214868
1985
32,50353178
3217,849646
1986
33,46521022
3313,055812
1987
34,73521183
3438,785971
Японія
На озброєння
На інше
1988
37,08496834
3671,411866
1989
39,0471107
3865,663959
1990
41,07813472
4066,735337
1991
42,45453794
4202,999256
1992
42,86718619
4243,851433
1993
42,97332044
4254,358724
1994
43,44543917
4301,098478
1995
44,28527132
4384,241861
1996
45,79868923
4534,070234
1997
46,64783453
4618,135618
1998
46,12149456
4566,027961
1999
46,14782092
4568,634271
Таблиця 5
Витрати з ВВП Швеції
Швеція
На озброєння
На інше
1965
4,163172413
102,5848
1966
4,35919736
104,6207
1967
4,280610924
108,367
1968
4,202858146
112,5432
1969
4,290811865
118,3038
1970
4,568566174
125,9619
1971
4,875250148
126,8883
1972
4,986835303
129,7925
1973
5,044582613
135,0827
1974
9,399570954
135,2092
1975
5,042213879
143,2582
1976
4,945695543
144,9239
1977
5,014230359
142,4631
1978
4,801937002
145,2586
1979
4,830504912
150,9922
1980
4,911125822
153,5123
1981
5,059864224
153,0609
1982
5,282776953
154,8014
1983
5,21889328
157,8715
1984
5,103673791
165,0188
1985
5,216821287
168,6772
1986
5,183521315
173,5586
1987
5,174966712
179,6453
1988
5,309600316
184,319
1989
4,87089891
189,9651
1990
5,11785008
191,7225
1991
5,257320404
189,4583
1992
4,805355155
187,4089
1993
5,274611773
183,1044
1994
5,101839514
191,1228
1995
5,308628931
198,8694
1996
3,515839428
203,2982
1997
4,87267785
206,9829
1998
5,050310187
214,5284
1999
5,281532711
224,3503
На рисунках 2 і 3 зображено діаграми названих витрат.
Рис.2 Абсолютні витрати на озброєння
Рис.3 Абсолютні витрати на інше
Динаміку часових індексів витрат на озброєння та невійськових витрат досліджуваних країн наведено в таблицях 6 і 7 та зображено на діаграмах рис.4 та рис.5
Таблиця 6
Індекси витрат Японії
Японія
На озброєння
На інше
1966
0,995747054
1,107503176
1967
1,110821428
1,110821428
1968
1,003399724
1,129963766
1969
1,124778946
1,124778946
1970
1,107087117
1,107087117
1971
1,04698992
1,04698992
1972
1,219652406
1,083042594
1973
0,960289778
1,081416137
1974
0,987747602
0,987747602
1975
1,159780229
1,02987653
1976
1,039749841
1,039749841
1977
1,04390338
1,04390338
1978
1,052719415
1,052719415
1979
1,054840418
1,054840418
1980
1,028175912
1,028175912
1981
1,029334474
1,029334474
1982
1,141826056
1,026606474
1983
1,01611811
1,01611811
1984
1,031189185
1,031189185
1985
1,050824251
1,050824251
1986
1,029586891
1,029586891
1987
1,037949907
1,037949907
1988
1,06764768
1,06764768
1989
1,052909371
1,052909371
1990
1,052014707
1,052014707
1991
1,033506955
1,033506955
1992
1,009719768
1,009719768
1993
1,002475886
1,002475886
1994
1,010986322
1,010986322
1995
1,019330732
1,019330732
1996
1,034174295
1,034174295
1997
1,018540821
1,018540821
1998
0,988716733
0,988716733
1999
1,000570805
1,000570805
Таблиця 7
Індекси витрат Швеції
Швеція
На озброєння
На інше
1966
1,047085
1,019846
1967
0,981972
1,035808
1968
0,981836
1,038537
1969
1,020927
1,051186
1970
1,064732
1,064732
1971
1,067129
1,007354
1972
1,022888
1,022888
1973
1,01158
1,040759
1974
1,8633
1,000936
1975
0,53643
1,05953
Швеція
На озброєння
На інше
1976
0,980858
1,011627
1977
1,013857
0,983021
1978
0,957662
1,019622
1979
1,005949
1,039472
1980
1,01669
1,01669
1981
1,030286
0,99706
1982
1,044055
1,011371
1983
0,987907
1,019833
1984
0,977923
1,045273
1985
1,02217
1,02217
1986
0,993617
1,028939
1987
0,99835
1,03507
1988
1,026016
1,026016
1989
0,917376
1,030632
1990
1,050699
1,009252
1991
1,027252
0,98819
1992
0,914031
0,989183
1993
1,097653
0,977032
1994
0,967245
1,043791
1995
1,040532
1,040532
1996
0,662288
1,02227
1997
1,385922
1,018124
1998
1,036455
1,036455
1999
1,045784
1,045784
Рис.4 Індекс витрат на озброєння
Рис. 5 Індекс витрат на інше
В таблиці 8 наведено динаміку витрат країн на озброєння на душу населення( тис. доларів/душу населення)
Таблиця 8
Витрати на озброєння на душу населення
Японія
Швеція
1965
0,105576
0,538295
1966
0,104171
0,558299
1967
0,114642
0,544053
1968
0,114649
0,531066
1969
0,126316
0,538506
1970
0,138271
0,568018
1971
0,142917
0,602031
1972
0,171884
0,613991
1973
0,163698
0,619956
1974
0,158635
1,151767
1975
0,181059
0,615429
1976
0,186869
0,60152
1977
0,193202
0,607638
1978
0,201556
0,580224
1979
0,210825
0,58241
1980
0,215073
0,59099
1981
0,219752
0,608157
1982
0,249222
0,634568
1983
0,251519
0,626443
1984
0,257724
0,612171
1985
0,269171
0,624769
Японія
Швеція
1986
0,275452
0,619298
1987
0,284503
0,616141
1988
0,302455
0,629398
1989
0,317157
0,573519
1990
0,332517
0,59795
1991
0,342594
0,61011
1992
0,345066
0,554379
1993
0,345067
0,604956
1994
0,347672
0,581009
1995
0,353042
0,601136
1996
0,364172
0,397584
1997
0,369954
0,550647
1998
0,364856
0,570528
1999
0,364373
0,596312
За розглянутий період обчислено середні індекси витрат на озброєння та невійськових витрат (таблиця 9).
Таблиця 9
Середній індекс витрат
На озброєння
На інше
Японія
1,045973709
1,045318
Швеція
1,02348401
1,0235
За досліджуваний період проаналізовано участь країн у війнах та міжнародних конфліктах (таблиця 2 додатку).Відповідно до цього Японія була ініціатором 6 воєн, до 3 воєн приєдналась; Швеція зберігала повний нейтралітет. За цими даними побудовано модель Річардсона.
Будуємо характеристичне рівняння
Обчисливши, отримали значення
Λ1=0,000212783
Λ2 = -0,06903057
За класичною теорією стійкості розв’язків тип спокою – нестійкість; точка рівноваги – сідло.
Рис.6 Графічне зображення точки рівноваги «сідло».
Розглянемо систему диференціальних рівнянь
x(t)=C1e λ1t + C2e λ2t +x;
y(t)= C1e λ1t +C2e λ2t + , де
a=
0,02348401
b=
0,045973709
m=
0,045318222
n=
0,023499566
r=
9
s=
-1
x =.
З системи
С1 + С2= x0-x
C1+C2 = y0-
С1=12908,17288; С2= -62,0892642
Розв’язок системи диференціальних рівнянь при початкових умовах є функції витрат на озброєння в момент часу t для Японії та Швеції відповідно:
12908,17288·e 0,000212783t - 62,0892642·e-0,06903057t - 12799,9358
1,938808793·12908,17288·e0,000212783t -1,009723145·(-62,0892642· e-0,06903057t)-25083,89053.
Підставивши в (2) t=1, отримуємо прогнозоване за моделлю значення витрат на озброєння відповідно Японії та Швеції в 2000 р.:
x(1)=53,0362191
y(1)=6,425566379
З умови визначаємо допустимі значення кожного з параметрів a, b, m, n при сталих (середніх значеннях) інших параметрів:
1. a > 1,023165 - для переходу в стійкий стан індекс витрат на озброєння Швеції повинен бути більшим за 1,023165;
2. b > 1,045348 - для переходу в стійкий стан допустимим є середній індекс витрат Японії на озброєння повинен бути більшим за 1,045348;
3. m < 1,045943- для переходу в стійкий стан середній індекс витрат на інше Японії повинен бути меншим за 1,045943;
4. n < 1,023824 - для переходу в стійкий стан середній індекс витрат на інше Швеції повинен бути меншим за 1,023824.
Весь діапазон значень ми поділили на періоди різних поєднань темпів
озброєнь.
Зокрема, в 1965-1972р.р. характерне стрімке зростання витрат на озброєння для Японії та стабільний темп озброєння Швеції.
За цими даними побудовано модель Річардсона
Будуємо характеристичне рівняння
Обчисливши, отримали значення
Λ1=-0,01433
Λ2 = -0,11976
За класичною теорією стійкості розв’язків тип спокою – асимптотична стійкість; точка рівноваги – стійкий вузол.
Рис.7 Графічне зображення токи рівноваги «стійкий вузол»
Розглянемо систему диференціальних рівнянь
x(t)=C1e λ1t + C2e λ2t +x;
y(t)= C1e λ1t +C2e λ2t + ,де
a=
0,024769
b=
0,071096
m=
0,09895
n=
0,035139
r=
9
s=
-1
x =.
З системи
С1 + С2= x0-x
C1+C2 = y0-
С1= -102,769; С2= -48,6629
Розв’язок цієї системи диференціальних рівнянь при початкових умовах є функції витрат на озброєння в момент часу t для Японії та Швеції відповідно
-102,769 ·e 0,000212783t - 48,6629·e-0,06903057t +169,856
3,416448·(-102,769· e 0,000212783t )-0,84016·(-48,6629· e-0,06903057t)+ 315,2075.
Підставивши в (2) t=1, отримуємо прогнозоване за моделлю значення витрат на озброєння відповідно Японії та Швеції в 1973 р.:
x(1)=25,37841
y(1)=5,367425
З умови визначаємо допустимі значення кожного з параметрів a, b, m, n при сталих (середніх значеннях) інших параметрів:
1. a <1,048906 - для збереження стійкого стану індекс витрат на озброєння Швеції повинен бути меншим за 1,048906
2. b <1,140378 - для збереження стійкого стану допустимим є середній індекс витрат Японії на озброєння менший за 1,140378
3. m > 1,050114 - для збереження стійкого стану середній індекс витрат на інше Японії повинен бути більшим за 1,050114
4. n > 1,017796 - для збереження стійкого стану середній індекс витрат на інше Швеції повинен бути більшим за 1,017796
В 1973-1975р.р. характерне помірне збільшення витрат на озброєння для Японії та стрімкий стрибок витрат на озброєння Швеції.
За цими даними побудовано модель Річардсона
Будуємо характеристичне рівняння
Обчисливши, отримали значення
Λ1= 0,067448
Λ2 = -0,1106
За класичною теорією стійкості розв’язків тип спокою – нестійкість; точка рівноваги – сідло.
Рис.8 Графічне зображення точки рівноваги «сідло».
Розглянемо систему диференціальних рівнянь
x(t)=C1e λ1t + C2e λ2t +x;
y(t)= C1e λ1t +C2e λ2t + ,де
a=
0,126863
b=
0,062426
m=
0,019125
n=
0,024031
r=
9
s=
-1
x =.
З системи
С1 + С2= x0-x
C1+C2 = y0-
С1= 71,99886; С2= -39,7448
Розв’язок цієї системи диференціальних рівнянь при початкових умовах
є функції витрат на озброєння в момент часу t для Японії та Швеції відповідно
71,99886 ·e 0,000212783t - 39,7448·e-0,06903057t -11,9863
0,682409· (71,99886 · e 0,000212783t )-0,72108·(-39,7448· e-0,06903057t) – 72,7498
Підставивши в (2) t=1, отримуємо прогнозоване за моделлю значення витрат на озброєння відповідно Японії та Швеції в 1976 р.:
x(1)=29,45293
y(1)=5,469596
З умови визначаємо допустимі значення кожного з параметрів a, b, m, n при сталих (середніхт значеннях) інших параметрів:
1. a > 1,007362 - для переходу в стійкий стан індекс витрат на озброєння Швеції повинен бути більшим за 1,007362
2. b > 1,003623 - для переходу в стійкий стан допустимим є середній індекс витрат Японії на озброєння більший за 1,003623
3. m < 1,329553 - для переходу в стійкий стан середній індекс витрат на інше Японії повинен бути меншим за 1,329553
4. n < 1,4141 - для переходу в стійкий стан середній індекс витрат на інше Швеції повинен бути меншим за 1,4141
В 1976-1999 р.р. характерне стрімке зростання витрат на озброєння для Японії та стабільний темп озброєння Швеції.
За цими даними побудовано модель Річардсона
Будуємо характеристичне рівняння
Обчисливши, отримали значення
Λ1= - 0,00359
Λ2 = -0,04373
За класичною теорією стійкості розв’язків тип спокою – асимптотична стійкість; точка рівноваги – стійкий вузол.
Рис.7 Графічне зображення токи рівноваги «стійкий вузол»
Розглянемо систему диференціальних рівнянь
x(t)=C1e λ1t + C2e λ2t +x;
y(t)= C1e λ1t +C2e λ2t + , де
а=
0,011872
b=
0,033022
m=
0,026958
n=
0,020367
r=
9
s=
-1
x =.
З системи
С1 + С2= x0-x
C1+C2 = y0-
С1= -944,295; С2= -101,248
Розв’язок цієї системи диференціальних рівнянь при початкових умовах є функції витрат на озброєння в момент часу t для Японії та Швеції відповідно
-944,295·e 0,000212783t - 101,248·e-0,06903057t +1091,691
1,96836· (-944,295 · e 0,000212783t )-1,41317·(-101,248· e-0,06903057t) +1720,914
Підставивши в (2) t=1, отримуємо прогнозоване за моделлю значення витрат на озброєння відповідно Японії та Швеції в 2000 р.:
x(1)=53,86495
у(1)=5,820764
З умови визначаємо допустимі значення кожного з параметрів a, b, m, n при сталих (середніх значеннях) інших параметрів:
1.a < 1,016627 - для збереження стійкого стану індекс витрат на озброєння Швеції повинен бути меншим за 1,016627
2.b < 1,04625 - для збереження стійкого стану допустимим є середній індекс витрат Японії на озброєння менший за 1,04625
3.m > 1,019248 - для збереження стійкого стану середній індекс витрат на інше Японії повинен бути більшим за 1,019248
4.n > 1,014542 - для збереження стійкого стану середній індекс витрат на інше Швеції повинен бути більшим за 1,014542.
Таким чином, ми отримали прогноз витрат на озброєння у 2000 р., однак врахувавши вплив багатьох факторів, які не були розглянуті в даній курсовій роботі, та провівши кореляцію прогнозу, отримали такі значення витрат на озброєння: Японія – 49,47739491 млрд. дол. США, Швеція – 6,377624 млрд. дол. США
Використавши дані за 1997-1999 р.р....
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора