Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2008
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Інформатика
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
“ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
Кафедра міжнародної інформації
КУРСОВА РОБОТА
Бухтоярової Олени Олегівни
Аналіз моделей міжнародних відносин Мексики і Китаю методами прикладної інформатики
студентки ІІ курсу
спеціальності “міжнародна інформація”
Науковий керівник :
Козел Микола
ЛЬВІВ – 2008
ЗМІСТ
ВСТУП. 3
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА Мексики Та Китаю 4
РОЗДІЛ 2. МОДЕЛЬ РІЧАРДСОНА 20
2.1 Опис моделі Річардсона та методів дослідження 20
2.2 Побудова і аналіз моделі Річардсона для Мексики й Китаю 28
ВИСНОВОК. 35
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 36
ДОДАТОК 1. 37
ВСТУП.
Вивчаючи курс «Прикладна інформатика» ми вивчили багато методів розв”язання поставлених задач.
Для спеціальності «Міжнародна інформація» доцільно використати здобуті знання для аналізу моделей міжнародних відносин.Моделі які ми використовуєм в даній курсовій роботі розроблені спеціально для аналізу озброєнь країн,прогнозу війн та підтримання миру.
Одже в даній курсовій роботі буде проводитись аналіз моделей міжнародних відносин Мексики та Китаю методами прикладної інформатики.
А також їхній статус на міжнародній арені, та прогноз військового стану і озброєнь країн на наступні роки.
Для виконання поставленої залачі буде зроблена загальна характеристика даних країн, побудувана і проаналізувана модель Річардсона (за даними SIPRI обчислені часові індекси, знайдені абсолютні витрати і даний часовий проміжок розділений на відносно однакові періоди).
Для кожного періоду будуть дані рекомендації для збереження країною або переходу її у стійкий стан.
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МЕКСИКИ ТА КИТАЮ
Мексика
Мексика – одна з найбільш розвинутих країн Латинської Америки. У цій країні чудовий теплий клімат, у ній дуже багато пляжів і інших місць для відпочинку. Так само в Мексиці можна побачити приголомшливу архітектуру, від древніх пірамід до сучасних хмарочосів
.
Розташовані на півдні Північної Америки, омивається Тихим і Атлантичним океанами. Площа 1958,2 тис. км2. Населення 89,95 млн. чоловік,
в основному мексиканці.
Офіційна мова - іспанська. Віруючі головним чином католики. Глава держави й уряду - президент. Законодавчий орган - двопалатний парламент (Сенат і Палата депутатів). Столиця - Мехіко. Мексика - федеративна республіка в складі 31 штату і столичного федерального округу. Грошова одиниця - мексиканське песо.
Велика частина країни - Мексиканське нагір'я, оточене хребтом Східна Сьєрра-Мадре, Західна Сьєрра-Мадре, Поперечна Вулканічна Сьєрра (до 5700 м). Клімат тропічний, на півночі субтропічний. Середні температури січня від 10°C на північно-заході до 25°C на півдні, липня від 15°C на нагір'я до 30°C на узбережжя Каліфорнійської затоки; опадів від 100 до 3000 мм у рік. Велика ріка - Ріо-Браво-дель-Норте (прикордонна зі США). У посушливих районах - пустельна і напівпустельна рослинність, у вологих - тропічні ліси, у горах на півночі - хвойні. стародавності на території Мексики розвивався ряд художніх культур індіанців (ольмеків, тольтеків, сапотеків, майя, ацтеків), пам'ятники яких вражають достатком і яскравістю форм, сполученням фольклорної фантастики з величними релігійно-символічними образами.
Промисловість Мексики
Валовий внутрішній продукт (ВВП) Мексики в 2004 р. - загальний випуск товарної продукції і зроблених послуг - склав 402,5 млрд. дол. чи 4184 дол. на душу населення. У 2003 р. промисловість склала 28,3% ВВП, сфера послуг і торгівля - 65,3%, сільське і рибне господарство - 6,1%. Приріст обсягу виробництва мексиканської економіки щорічно складав у 2001 - 6,2%, у 2002 - 5,1%, 2003 - 7%, у 2004 - 5,3%.
Промисловість зосереджена головним чином у зоні з 80-кілометровим радіусом від міста Мехіко й у містах Монтеррей і Гвадалахара. Промисловий коридор тягнеться уздовж більшої частини північної границі Мексики. Видобуток нафти зосереджений на східному узбережжі від Тампіко до Вілья-Ермоса, на морських бурових установках у затоці Кампече.
У промисловому виробництві, особливо в легкій і харчовій промисловості, переважають дрібні, нерідко напівкустарні підприємства; у важкій промисловості - головним чином великі підприємства. Найважливіші галузі: нафтопереробна, нафтохімічна, кольорова металургія; тісно зв'язані з місцевою сировинною базою. Видобувна промисловість, крім нафтогазової, розвивається повільніше обробної промисловості.
Основні райони і центри нафтогазової і нафтопереробної промисловості знаходяться на узбережжя Мексиканської затоки, а інші райони гірничодобувної і металургійної промисловості - у північній частині Мексиканського нагір'я. Підприємства обробної промисловості концентруються у великих містах.
На федеральний округ, штати Халіско і Нуево-Леон приходиться 1/2 підприємств обробної промисловості, 65% капіталовкладень у її галузі, а 70% вартості її продукції.
Найважливіше місце в економіці займає нафтогазова промисловість. Основні центри нафтогазової промисловості розташовані поблизу Тампико і Поса-ріка-де-ідальго, збільшується значення нафтогазових районів на Південно-Сході, де розвивається морський видобуток нафти. Вугільна промисловість має другорядне значення. Кам'яне вугілля добувається головним чином у Сабінас для потреб коксохімічного виробництва. Видобуток руд важких кольорових металів зосереджений на Мексиканському нагір'ї, де багато родовищ відрізняються багатством і високою якістю руди. Головна залізорудна база - родовище Серро-де-Меркадо в районі Дуранго. Високоякісна самородна сірка на Теуантепекском перешийку стала важливим експортним товаром. Експортне значення мають плавиковий шпат, сурма, графіт. Видобуток руд кольорових металів (срібла, золота, ртуті, міді, цинку, свинцю) ведеться в основному в північних, а також у центральних частинах Мексики.
Сільське господарство
Більшість ферм по розведенню великої рогатої худоби знаходиться в північних і центральних штатах, у них зосереджена і велика частина інших корисних копалин. Малорентабельне виробництво кукурудзи, бобових, гарбуза, баклажанів і чилійських червоних перців розміщено по всій країні, за винятком тих районів, де цьому перешкоджають клімат і природна рослинність (північні райони пустель і лісу в Табаско, Юкатане і Чьяпасе) чи територія (скелясті полонини Західної Сьєрри-Мадре). Мотики і плуги, запряжені буйволами, усе ще широко використовуються малорентабельними селянськими господарствами, що рідко можуть дозволити собі використовувати більш передову сільськогосподарську техніку, що застосовується великими землевласниками.
Товарне сільське господарство найбільш розвинуте і механізоване в районах до півночі від долини Мехіко і на північно-західних схилах і в долинах Західної Сьєрри-Мадре, особливо в штатах Сіналоа і Сонора, де вирощуються, в основному на експорт, фрукти й овочі, що виростають в умовах помірного кліматичного пояса, зокрема помідори і дині. Товарні тропічні культури вирощуються на центральному узбережжі і на півдні: цукровий очерет - на рівнинах, кава - у гірських районах, мексиканське прядиво на Юкатані, а банани, манго, гуайява, папайя й ананаси в ряді інших районів.
У 2004 р. в сільському господарстві Мексики було зайнято 22% працюючих, воно давало 6,1% ВВП, тоді як у 1950 у ньому було зайнято 58% працюючих, і воно дало 22,5% ВВП. Більша частина виробництва зосереджена в приватних товарних фермах чи на ехідос, землях, оброблюваних по традиційній мексиканській системі землеволодіння, відповідно до якої земля є колективною власністю селянської громади.
До найважливіших сільськогосподарських культур відносяться пшениця, рис, ячмінь, маїс і сорго. До інших важливих експортних культур відносяться фрукти й овочі, особливо помідори, апельсини, манго і банани. Кава в 1990 дало 1,4% експортних надходжень.
Розведення великої рогатої худоби в Мексиці зосереджено в північно-центральному регіоні, що експортує велике число голів рогатої худоби в США. Яловичина і молочні продукти для урбанізованих районів Мексики в основному надходили з приморського району Мексиканської затоки, де розводять велику рогату худобу породи зебу. Велике значення у тваринництві країни мають також коня, мули, осли, вівці, кози і свині. Обсяг продукції тваринництва, що випускається, відповідає внутрішнім потребам країни в яловичині, свинині, свіжому молоці, птаху і яйцях, але сухе молоко імпортується.
Корисні копалини і гірничодобувна промисловість
Мексика є одним з основних світових виробників срібла (2536 т у 2003 р.) і плавикового шпату (480 тис. т у 2002 р.), а також головним постачальником сурми, кадмію, марганцю, ртуті і цинку. У 2003 р. було вироблено 170 тис. т свинцю, 360 тис. т міді і 2,3 млн. т сірки, а також велика кількість золота, молібдену, вольфраму, олова, вісмуту, урану, бариту і високоякісного коксівного вугілля.
У Мексиці є три головних гірничодобувних райони. На півночі Нижня Каліфорнія і штати Сонора, Синалоа, Чиуауа, Коауила, Нуево-Леон, Дуранго і Сакатекас багаті сріблом, міддю, вугіллям, золотом, залізною рудою, цинком, свинцем, молібденом, баритом, плавиковим шпатом, ураном і вольфрамом. На узбережжя Мексиканської затоки, штати Веракрус, Табаско і Кампече роблять сірку, алюміній і марганець.
Значна кількість золота, марганцю, плавикового шпату, свинцю і цинку країни добувається в західно-центральних штатах Халиско, Герреро, Агуаскальентес, Гуанахуато, Ідальго і Сан-Луис-Потоси
КИТАЙ
Офіційна назва - Китайська Народна Республіка (скорочено: Китай).
Державний устрій. Китай - "народна" республіка. Вищий орган державної влади - Всекитайські збори народних представників, його постійно діючий орган- Постійний комітет. Глава держава - голова КНР.
Географічне розташування. Країна знаходиться у східній частині Азії. Узбережжя континентальної частини Китаю на сході і півдні омивається водами Бохайського, Жовтого, Східно-Китайського і Південно-Китайського морів Тихого океану. У морях, що омивають Китай, розкидано 5,4 тис. островів.
Площа сухопутної території Китаю - 9 597 000 кв. км. За цим показником країна поступається лише Росії і Канаді. У меридіальному напрямку територія Китаю простягається на 55 тис., у широтному напрямку - на 5,2 тис. км.
Довжина сухопутного кордону - 22,8 тис. км.
Загальна площа територіальних вод - 4,73 млн. кв. км.
Загальна довжина берегової лінії складає 32 тис. км, у тому числі довжина континентальної берегової лінії - 18 тис. км, острівної - 14 тис. км.
Адміністративно-територіальний розподіл. Країна поділяється на 4 міста центрального підпорядкування, 23 провінції, 5 автономних районів і 2 особливі адміністративні райони.
Чисельність населення. За чисельністю населення Китай займає перше місце у світі, у ньому проживають 1,29533 млрд. осіб. В країні проживають представники 56 національностей.
Столиця - 27 вересня 1949 року столицею КНР було оголошено місто Бейпін, також ухвалено перейменування Бейпіну у Пекін (7 200 тис. жителів).
Інші великі міста - Шанхай (9 000 тис. мешканців), Тяньцзінь (6200 тис.), Сянган (5 500 тис.), Шеньян (5 000 тис.), Ухань (4 000 тис.), Гуаньчжоу (4 000 тис.).
Державна мова - китайська.
Релігія. Китай - країна, де одержали поширення не одна, а кілька релігій. Наприклад, буддистська, даосистська, іслам, які є найбільш розповсюдженими релігіями. Поширені також католицизм і християнство.
Державне свято - 1 жовтня (1949 р.) - День проголошення Республiки.
Державний прапор - 27 вересня 1949 року у якості державного прапора КНР затверджено п`ятизірковий червоний прапор. Червоний колір символізує революцію, п'ять зірок та їхній взаємозв'язок символізують велику згуртованість революційних народних мас під керівництвом КПК. Жовтий колір зірок символізує світло.
Державний герб. Державний герб КНР зображує трибуну Тяньаньмень, осяяну сузір'ям з п'яти зірок і обрамлену колоссями і зубчастим колесом, що символізує новодемократичну революційну боротьбу китайського народу з часу руху "4 травня" і народження Нового Китаю, диктатури народної демократії, керованої робітничим класом і заснованої на союзі робітників і селян. Державний гімн - 27 вересня 1949 року у якості Державного гімна КНР затверджено "Марш добровольців" (слова Тянь Ханя, музика Не Ера). Грошова одиниця - юань
Членство у міжнародних організаціях - МБРР, МВФ, ООН, АТЕС, МФЧХ, Шанхайська організація співробітництва та інші.
Загальна характеристика економіки країни
У 2000 році китайська економіка зростала швидкими темпами. Валовий внутрішній продукт досяг 8940,4 млрд. юанів (близько 1 трлн. дол. США), що на 8% більше у порівнянні з 1999 роком. Темпи зростання збільшилися на 0,9%. У тому числі ріст першої індустрії - 2,4%, ріст другої індустрії - 9,6%, ріст третьої індустрії - 7,8%.
Ціни припинили знижуватися і стали стійкими. Рівень споживчих цін зріс на 0,4%. У тому числі ціни на обслуговування зросли на 14,1%, на житло - 4,8%. Заводські ціни на промислову продукцію зросли на 2,8%, закупівельні ціни на енергоносії, сировину й енергетичні товари підвищилися на 5,1%.
Була посилена робота з працевлаштування. На кінець 2000 року в країні налічувалося 711,5 млн. зайнятих, що на 5,64 млн. чоловік більше, аніж наприкінці 1999 року. У тому числі в містах і селищах число зайнятих склало 212,74 млн. чоловік, на 2,6 млн. чоловік більше проти кінця 1999 року.
Було досягнуто нових успіхів у повторному працевлаштуванні. У 2000 році чисельність робітників та службовців держпідприємств, які вивільнювалися, склала 6,57 млн. осіб, з них 3,61 млн. були повторно працевлаштовані. На кінець 2000 року відсоток зареєстрованих безробітних склав 3,1%.
Мав місце ріст валютних резервів держави. За рік були використані прямі іноземні вкладення у 40,7 млрд. дол. США, збільшившись на 400 млн. доларів. Скоротилося активне сальдо у зовнішній торгівлі, за рік воно склало 24,1 млрд. доларів, зменшившись на 5,1 млрд. доларів. На кінець 2000 року валютний резерв Китаю склав 165,6 млрд. доларів США, що на 10,9 млрд. доларів більше аніж на початку року. Залишався стабільним курс женьміньби, на кінець 2000 року курс женьміньби до долара дорівнював 8,2781: 1 долар, що на 12 одиниць вище, аніж було наприкінці 1999 року.
Податкові надходження у 2000 році склали 1,266 трлн. юанів, на 234,8 млрд. юанів більше, аніж у 1999 році, або на 22,8%.
У 2000 році прибуток підприємств склав 426,2 млрд. юанів, збільшившись у порівнянні з минулим роком на 86,2%, прибуток держпідприємств і промислових підприємств з державним контрольним пакетом акцій склав 239,2 млрд. юанів, збільшившись у 2,4 рази. Збитки держпідприємств і підприємств із державним контрольним пакетом акцій знизилися порівняно з 1999 роком на 26,7%.
Комплексний індекс економічної ефективності промислових підприємств у 2000 році склав 117,8, збільшившись порівняно з попереднім роком на 16,1%. За цим показником 2000 рік став рекордним роком з 1992 року.
Проблеми, що головним чином випливають на економічний і соціальний розвиток: неміцна основа зростання економіки; повністю не створений механізм тривалого зростання соціального попиту; гострі протиріччя структурного характеру; повільне зростання доходів у селян; посилення пресингу працевлаштування; упереджене ставлення до новаторства і складне пристосування до ринків значної частини народу; частина підприємств знаходяться у скрутному стані; важким залишається завдання щодо трансформації господарського механізму держпідприємств; цілий ряд великих аварій; докорінно не вирішене питання про виробництво і продаж фальшивих і низькоякісних товарів; залишає бажати кращого економічний і соціальний порядок.
Сільське господарство
Протягом 200 року в Китаї було посилено регулювання структури сільськогосподарського виробництва. Відповідно до ринкового попиту було значно урегульовано структуру рослинництва. Посівні площі під технічними культурами розширилися і їхня питома вага серед загальних площ сільськогосподарських культур уперше піднялася до 30% і вище.
Вирощування овочiв.
Виробництво зерна значно зменшилося, структура його асортименту піддавалася подальшій оптимізації. Усього за рік було зібрано 462,51 млн. тонн зерна, у порівнянні з минулим роком скоротилося на 9%. У тому числі збір літніх зернових склав 107,5 млн. тонн, зменшився на 9,3%; збір раннього рису склав 37,47 млн. тонн, скоротившись на 8,5%; а осінній збір склав 317,54 тонн, зменшившись на 9%.
Щодо технічних культур, то збір бавовни й олійних збільшився, а цукроносів скоротився. Посівні площі під бавовною збільшилися порівняно з минулим роком на 300 тис. гектарів, ріст - 8,1%. Усього за рік було отримано 4,35 млн. тонн, що порівняно з минулим роком на 13,6% більше. Збір олійних склав 29,5 млн. тонн, збільшившись у порівнянні з минулим роком на 13,4%. Посівні площі під цукроносами зменшилися, їхній збір склав 74,5 млн. тонн, зменшившись порівняно з попереднім роком на 10,6%.
У 2000 році посівні площі під овочами досягли 14,7 млн. гектарів, збільшившись у порівнянні з попереднім роком на 10,1%.
Стабільно розвивалося тваринництво. Валове виробництво свинини, яловичини і баранини склало 62,7 млн. тонн, ріст - 5,4%.
У лісовому господарстві досягнуто нових зрушень завдяки впровадженню державою програми охорони природних лісових ресурсів і посилення вивільнення розораних земель для лісопосадок і травосіяння. За рік було залісено 5,16 млн. гектарів, у тому числі площі вивільнених розораних земель для лісопосадок і травосіяння склали 710 тис. гектарів, збільшившись порівняно з попереднім роком відповідно на 5,3% і 9,2%.
Посилено роботу з польового й іригаційного будівництва, площі ефективних зрошуваних земель протягом року збільшилися на 800 тис. гектарів.
Промисловість і будівництво
У 2000 році швидко росло промислове виробництво. Протягом року додана вартість промисловості склала 3957 млрд. юанів, що на 9,9% більше, ніж у 1999 році.
Нафтохiмiчний комбiнат.
Додана вартість держпідприємств, підприємств, контрольний пакет акцій яких належить державі, і підприємств недержавного сектора, доход реалізації яких перевищує 5 млн. юанів на рік, склала 2368,5 млрд. юанів (ріст порівняно з попереднім роком - 11,4%). Додана вартість держпідприємств і підприємств, контрольний пакет акцій яких належить державі, склала 1,4032 трлн. юанів (ріст - 10,1%). Додана вартість колективної власності склала 330,1 млрд. юанів (ріст - 7,4%). Додана вартість підприємств акціонерної системи склала 495,4 млрд. юанів (ріст - 14,5%). Додана вартість підприємств за участю іноземних капіталів і капіталів підприємців Сянгану, Аоменю і Тайваню склала 533,3 млрд. юанів (ріст - 14,6%). Додана вартість легкої промисловості у 2000 році склала 950,6 млрд. юанів (ріст - 9,5%). Додана вартість важкої промисловості дорівнювала 1417,9 млрд. юанів (ріст - 13%). Коефіцієнт реалізації промтоварів у 2000 році склав 97,71%.
Досягнуто прогресу у врегулюванні структури промисловості. Виробництво нових видів продукції збільшилося порівняно з попереднім роком на 26,3%; металорізальних верстатів - на 34,3%; електричних інструментів - на 37,1%; металоплавильного обладнання - на 9,2%; устаткування хімічної промисловості - на 4,4%; устаткування для запобігання й упорядкування забруднення атмосфери - на 6,2%.
У цукроварній промисловості досягнуто переходу від збитковості до рентабельності завдяки оптимізації структури районів сіяння. У результаті трирічного врегулювання текстильна галузь підвела риску під періодом збитковості й у 2000 році значно збільшила свою прибутковість.
В промисловості державного сектора 31 провінції, автономного району і міста центрального підпорядкування здійснено перехід від збитковості до рентабельності. 12 з 14 найважливіших галузей промисловості країни, над яким держава встановила контроль, здійснили перехід від збитковості до рентабельності чи домоглися збільшення прибутку. Число збиткових великих і середніх держпідприємств скоротилося більш як на 70% проти 1997 року, коли їх було 6599.
У будівельній індустрії зберігалися стійкі темпи росту, економічна ефективність підприємств покращувалася. Усього в галузі додана вартість склала 591,8 млрд. юанів, що на 6,2% більше порівняно з 1999 роком.
Прибуток, отриманий будівельними підприємствами 4-ої категорії і вище, склав 16,6 млрд. юанів (ріст на 7,0%), податки склали 35,8 млрд. юанів, збільшившись на 5,4%.
Усього нараховувалося 680716 будівельних об'єктів, у тому числі 311924 об'єкти виконувалися на підрядних умовах за допомогою тендера. Їхня частка в загальному числі будівельних об'єктів склала 45,8%. Площа будівельних об'єктів склала 1551,75 млн. кв. м, що на 79,13 млн. кв. м. більше проти минулого року. Було здано в експлуатацію 738,35 млн. кв. м приміщень, що на 898 тис. кв. м менше порівняно з 1999 роком. Число збиткових будівельних підприємств склало 9553, скоротившись порівняно з попереднім роком на 134. Питома вага збитковості склала 19,2%.
Транспорт і зв'язок
Стійко ріс попит на пасажирські і вантажні перевезення. Додана вартість транспорту і поштового зв'язку склала 491,9 млрд. юанів (ріст у порівнянні з минулим роком - 9,4%).
Обсяг перевезень вантажів на транспорті у 2000 році склав 4335,9 млрд. тонно-кілометрів, збільшившись порівняно з 1999 роком на 7,1%. У тому числі обсяг перевезень залізницею склав 1362,4 млрд. тонно-кілометрів, ріст - 6,1%; автодорожнім транспортом -597,3 млрд. тонно-кілометрів, ріст - 4,4%; водяним транспортом - 2306,1 млрд. тонно-кілометрів, ріст - 8,5%; повітряним транспортом - 4,85 млрд. тонно-кілометрів, ріст - 14,6%.
Обсяг пасажирських перевезень у 2000 році склав 1218,8 млрд. пасажиро-кілометрів, ріст порівняно з 1999 роком склав 7,9%. У тому числі обсяг перевезень залізницею склав 448,8 млрд. пасажиро-кілометрів, ріст - 8,5%; автодорожнім транспортом - 660 млрд. пасажиро-кілометрів, ріст - 6,5%; водяним транспортом - 10,4 млрд. пасажиро-кілометрів, зниження на 3,1%; повітряним транспортом - 99,6 млрд. пасажиро-кілометрів, ріст - 16,2%.
Швидкими темпами розвивалися поштові операції і зв'язок. Загальний обсяг поштових операцій у 2000 році склав 472,5 млрд. юанів, на 41.9% більше проти попереднього року. На кінець року обсяг комутаторів охоплює 179 млн. абонентів. Число абонентів мобільних телефонів складає 85,26 млн., на 4197 більше проти 1999 року. Сьогодні в країні на кожних сто чоловік припадає більше 20 телефонів, причому в містах на сто чоловік - по 39 апаратів. Чисельність користувачів Інтернету склала 9 млн. (не включаючи користувачів сайтів науки, техніки й освіти).
Внутрішня торгівля
У результаті прискореного розвитку народного господарства і проведення політики розширення внутрішнього попиту обсяг збуту на внутрішньому ринку стійко зростав. Роздрібний оборот споживчих товарів у 2000 році склав 3,4153 трлн. юанів, що на 9,7% більше показника 1999 року, з урахуванням цінового фактора реальне зростання склало 11,4%. У тому числі роздрібний оборот споживчих товарів у місті склав 2,111 трлн. юанів, роздрібний оборот споживчих товарів у районах на повітовому рівні і нижче склав 1,3043 трлн. юанів, ріст відповідно склав 10,6% і 8,3%. Ріст роздрібного й оптового продажу склав 12,1%, ріст продажу в системі громадського харчування склав17,3%, обсяг інших галузей знизився на 0,3%.
Продовжували збільшуватися обсяги торгівлі засобами виробництва, розмір продажу засобів виробництва великими і середніми оптовими організаціями склав 1,5808 трлн. юанів, що на 23,7% більше проти 1999 року.
Чистий доход від збуту товарів за період з січня по листопад склав 2,3982 трлн. юанів, що на 17,3% більше проти аналогічного періоду минулого року. У тому числі зростання оптової торгівлі склало 18,5%, роздрібного продажу - 11,6%; обсяг прибутку - 24,8 млрд. юанів. Але через підвищення збутової вартості підприємств зростання валового прибутку склало лише 7,93%, знизившись порівняно з 1999 роком на 0,4 відсоткові пункти, прибуток головного профілю господарювання підприємств збільшився лише на 14,2%.
Зовнішня торгівля
Зовнішня торгівля продовжувала розвиватися швидкими темпами. Обсяг імпорту й експорту протягом року склав 474,3 млрд. доларів США, збільшившись порівняно з 1999 роком на 31,5%. У тому числі експорт склав 249,2 млрд. доларів, ріст - 27,8%; імпорт склав 225,1 млрд. доларів США, ріст - 35,8%. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі у 2000 році склало 24,1 млрд. доларів.
Обсяг експорту товарів держпідприємств склав 116,5 млрд. доларів, ріст - 18,2%; обсяг експорту товарів підприємств з іноземною участю - 119,4 доларів, ріст - 34,8%; обсяг традиційного експорту - 105,2 млрд. доларів, ріст - 32,9%; експорт оброблених товарів на імпортній сировині склав 96,5 млрд. доларів, ріст - 28,5%; експорт продукції машинобудівної й електронної промисловості склав 105,3 млрд. доларів, ріст - 36,9%; експорт продукції високих технологій склав 37 млрд. доларів, ріст - 50%. Імпорт ресурсної продукції швидко ріс, помітно збільшився й обсяг імпорту продукції машинобудівної й електронної промисловості, а також продукції високих технологій, відповідно на 32,6% і 39,7%.
Покращилася ситуація щодо використання іноземних інвестицій. Усього за рік було затверджено 22347 підприємств з іноземними інвестиціями, на 32,1% більше, ніж у 1999 році. Обсяг інвестицій, обговорених у контрактах, склав 62,4 млрд. доларів, ріст - 51,3%. За рік реалізовано прямих іноземних інвестицій на суму 40,7 млрд. доларів, ріст - 1,0%.
Зберігалася тенденція росту зовнішньоекономічного співробітництва у виконанні підрядних робіт за кордоном, наданні трудових послуг і консультацій у проектуванні.
За рік вартість укладених контрактів з іноземними державами склала 14,9 млрд. доларів, ріст - 15%; розмір виконаних робіт і операцій склав 11,3 млрд. доларів, ріст - 1,0%; обсяг додаткового експорту - 900 млн. доларів, ріст - 35%.
озброєнь західних країн 50-х, 60-х років.
ЗБРОЙНІ СИЛИ КИТАЮ
Загальна чисельність - 3.030.000 військовослужбовців
Сухопутні сили - 2.300.000 військовослужбовців
Танки - 7.500-8.000
Артилеристські системи -- 14.500
Військово-морські сили - 260.000 військовослужбовців
Основні бойові кораблі - 54
Патрульні та берегової охорони - 860
Підводні човни - 46
Мінні загороджувачі - 130
Повітряні сили ВМС - 880 бойових літаків
Військово-повітряні сили - 470.000 військовослужбовців
Бомбардувальники - 470
Винищувачі - 4.500
Ядерна зброя
Міжконтинентальні ракети - 8
Ракети середньої дальності - 60
Тактичні ракети розміщено на підводних човнах - 552 (по 12 на кожному з 46 підводних човнів)
За даними журналу "Зарубежное военное обозрение" (№ 1, 2002 рік), воєнний бюджет Китайської Народної Республіки у 2001 році складав 17 млрд. дол. США. Країна має регулярні збройні сили чисельністю 2,31 млн. осіб.
РОЗДІЛ 2. МОДЕЛЬ РІЧАРДСОНА
2.1 Опис моделі Річардсона та методів дослідження
Для аналізу гонки озброєнь використано дані міжнародного інституту мирних досліджень(SIPRI) за період з 1960 по 2003 р.р.
В таблиці 1 наведено дані про ВВП країн 1,2 (Мексики,Китаю) за якими обчислено часові індекси для обох країн (таблиця 2).
Таблиця 1 Дані ВВП
ВВП
Country
Mexico
China
1981
376,3967
178,6587
FIPS_CODE
MEX
CHN
1982
374,0332
194,9166
1960
94,48497
65,30555
1983
358,3377
216,1625
1961
99,21198
47,60652
1984
371,2743
249,0192
1962
103,8396
44,69998
1985
380,9029
282,6368
1963
112,2578
49,32285
1986
366,6041
307,5089
1964
125,6226
57,13409
1987
373,4074
343,1799
1965
133,8713
66,48326
1988
378,0579
381,9592
1966
142,0323
73,59696
1989
393,9299
397,6195
1967
150,3482
69,40194
1990
413,8955
412,7291
1968
164,5159
66,55646
1991
431,3712
450,7002
1969
170,1401
77,8045
1992
447,0242
514,6996
1970
181,2034
92,89857
1993
455,7435
584,184
1971
188,0212
99,40147
1994
475,8661
657,7912
1972
203,4931
103,1787
1995
446,5194
726,8593
1973
219,4899
111,3298
1996
469,4861
796,6378
1974
232,1695
113,8904
1997
501,2125
866,7419
1975
245,5064
123,7989
1998
525,8046
934,3478
1976
256,3515
121,8181
1999
545,4644
1000,686
1977
265,0435
131,0763
2000
581,326
1080,741
1978
288,7832
146,4122
2001
580,6288
1161,797
1979
316,7899
157,5396
2002
584,8549
1258,226
1980
346,04
169,8276
2003
592,4741
1375,178
Таблиця 2 Часові індекси
Індекси
Mexico
China
Mexico
China
1960
1,050029
0,728981
1981
0,993721
1,091
1961
1,046644
0,938947
1982
0,958037
1,109
1962
1,081069
1,10342
1983
1,036102
1,152
1963
1,119055
1,15837
1984
1,025934
1,135
1964
1,065663
1,163635
1985
0,962461
1,088
1965
1,060961
1,107
1986
1,018557
1,116
1966
1,058549
0,943
1987
1,012454
1,113
1967
1,094233
0,959
1988
1,041983
1,041
1968
1,034186
1,169
1989
1,050683
1,038
1969
1,065025
1,194
1990
1,042223
1,092
1970
1,037625
1,07
1991
1,036287
1,142
1971
1,082288
1,038
1992
1,019505
1,135
1972
1,078611
1,079
1993
1,044153
1,126
1973
1,057768
1,023
1994
0,93833
1,105
1974
1,057445
1,087
1995
1,051435
1,096
1975
1,044174
0,984
1996
1,067577
1,088
1976
1,033906
1,076
1997
1,049065
1,078
1977
1,089569
1,117
1998
1,03739
1,071
1978
1,096982
1,076
1999
1,065745
1,08
1979
1,092333
1,078
2000
0,998801
1,075
1980
1,087726
1,052
2001
1,007278
1,083
2002
1,013028
1,092949
На діаграмах рис.1,2 зображено динаміку ВВП та по них обчислені їх індекси для Мексики, Китаю
Рис.1 ВВП
Рис2. Індекси
Середні індекси ВВП за досліджуаний період складають відповідно: 1,044292799 для Мексики та 1,076565171 для Китаю. В таблиці 3 наведено дані про відсоток від ВВП витрат на озброєння кожної з країн за період з 1965 по 1999 р.р.
Зауважимо, що в звіті SIPRI були відсутні дані за 2000 р.р. Для доповнення таблиці даними за вказаний період використано результати інтерполяції многочленом Лагранжа
Таблиця 3 Відсоток ВВП на озброєння з 1965 по 1999р.р
Китай
Мексика
Інтерполяційний поліном Лагранжа
Китай
Значення аргумента
2000
X
Y
Різниці чисельника
Різниці знаменника
1995
2,2000
1
5
5
5
5
1
1
2
3
4
1996
2,2000
4
1
4
4
4
-1
1
1
2
3
1997
2,2000
3
3
1
3
3
-2
-1
1
1
2
1998
2,4000
2
2
2
1
2
-3
-2
-1
1
1
1999
2,3000
1
1
1
1
1
-4
-3
-2
-1
1
Добутки
24
30
40
60
120
24
-6
4
-6
24
Відношення
1
-5
10
-10
5
Результат
0,7
Мексика
Значення аргумента
2000
X
Y
Різниці чисельника
Різниці знаменника
1995
0,7
1
5
5
5
5
1
1
2
3
4
1996
0,6
4
1
4
4
4
-1
1
1
2
3
1997
0,6
3
3
1
3
3
-2
-1
1
1
2
1998
0,6
2
2
2
1
2
-3
-2
-1
1
1
1999
0,6
1
1
1
1
1
-4
-3
-2
-1
1
Добутки
24
30
40
60
120
24
-6
4
-6
24
Відношення
1
-5
10
-10
5
Результат
0,7
За даними таблиць 1 і 3 обчислено витрати зВВП на озброєння та витрати на інше- невійськові витрати Країн 1,2 (таблиці 4 і 5 відповідно).
Таблиця 4 Абсолютні витрати на озброєння
Абсолютні витрати на озброєння
Mexico
China
Mexico
China
1965
0,937099
4,520861
1983
1,791689
15,13138
1966
1,136259
5,151787
1984
2,59892
14,94115
1967
1,052437
4,858136
1985
2,66632
14,97975
1968
1,151612
4,725508
1986
2,199625
14,76043
1969
1,190981
6,302164
1987
2,987259
13,7272
1970
1,268424
7,15319
1988
2,268348
13,75053
1971
1,316148
13,4192
1989
1,96965
13,51906
1972
1,424451
14,13549
1990
2,069477
14,44552
1973
1,536429
13,58224
1991
2,156856
13,521
1974
1,625186
13,66685
1992
2,235121
14,41159
1975
2,209558
14,36067
1993
2,734461
14,6046
1976
2,050812
13,64363
1994
3,331062
14,47141
1977
1,855304
13,50086
1995
3,125636
15,9909
1978
1,443916
15,66611
1996
2,816916
17,52603
1979
1,58395
17,01427
1997
3,007275
19,06832
1980
1,38416
15,45431
1998
3,154828
22,42435
1981
1,881983
15,18599
1999
3,272786
23,01579
1982
1,870166
15,39841
Таблиця 5 Абсолютні витрати на інше
Абсолютні витрати на інше
Mexico
China
Mexico
China
1965
132,9342
61,96239
1982
372,1631
179,5182
1966
140,8961
68,44518
1983
356,546
201,0311
1967
149,2958
64,5438
1984
368,6754
234,0781
1968
163,3643
61,83095
1985
378,2366
267,6571
1969
168,9491
71,50233
1986
364,4045
292,7484
1970
179,935
85,74538
1987
370,4201
329,4527
1971
186,705
85,98227
1988
375,7896
368,2087
1972
202,0686
89,04324
1989
391,9603
384,1005
1973
217,9535
97,7476
1990
411,826
398,2836
1974
230,5443
100,2236
1991
429,2143
437,1792
1975
243,2968
109,4382
1992
444,7891
500,288
1976
254,3007
108,1745
1993
453,009
569,5794
1977
263,1882
117,5754
1994
472,535
643,3198
1978
287,3393
130,7461
1995
443,3938
710,8684
1979
315,206
140,5253
1996
466,6692
779,1118
1980
344,6558
154,3733
1997
498,2052
847,6736
1981
374,5147
163,4727
1998
522,6498
911,9234
1999
542,1916
977,6707
На рисунках 2 і 3 зображено діаграми названих витрат.
Рис.2 Абсолютні витрати на озброєння
Рис.3 Абсолютні витрати на інше
Динаміку часових індексів витрат на озброєння та невійськових витрат досліджуваних країн наведено в таблицях 6 і 7 та зображено на діаграмах рис.4 та рис.5
Таблиця 6
Індекси витрат на озброєння
Country
Mexico
China
1966
1,212527306
1,139559
1983
0,958037
0,982658
1967
0,926230592
0,943
1984
1,450543
0,987429
1968
1,094232788
0,9727
1985
1,025934
1,002583
1969
1,034186201
1,333648
1986
0,824966
0,985358
1970
1,06502484
1,135037
1987
1,358077
0,93
1971
1,037624677
1,875974
1988
0,759341
1,0017
1972
1,082288073
1,053378
1989
0,868319
0,983167
1973
1,078611198
0,960861
1990
1,050683
1,068529
1974
1,057768273
1,00623
1991
1,042223
0,936
1975
1,359571951
1,050767
1992
1,036287
1,065867
1976
0,928155059
0,950069
1993
1,223406
1,013393
1977
0,904668097
0,989536
1994
1,218179
0,99088
1978
0,778263874
1,160379
1995
0,93833
1,105
1979
1,096981702
1,086056
1996
0,90123
1,096
1980
0,873866016
0,908315
1997
1,067577
1,088
1981
1,359657507
0,982637
1998
1,049065
1,176
1982
0,993720974
1,013988
1999
1,03739
1,026375
Індекси витрат на інше
Таблиця 7
Country
Mexico
China
1966
1,059892953
1,104624
1983
0,958037
1,119837
1967
1,059616334
0,943
1984
1,034019
1,164387
1968
1,094232788
0,957969
1985
1,025934
1,143452
1969
1,034186201
1,156417
1986
0,96343
1,093744
1970
1,06502484
1,199197
1987
1,016508
1,125378
1971
1,037624677
1,002763
1988
1,014496
1,117638
1972
1,082288073
1,0356
1989
1,043031
1,04316
1973
1,078611198
1,097754
1990
1,050683
1,036925
1974
1,057768273
1,02533
1991
1,042223
1,097658
1975
1,055315052
1,091941
1992
1,036287
1,144355
1976
1,045228099
0,988452
1993
1,018481
1,138503
1977
1,034948641
1,086905
1994
1,043103
1,129465
1978
1,091763923
1,112019
1995
0,93833
1,105
1979
1,096981702
1,074795
1996
1,052494
1,096
1980
1,093430341
1,098545
1997
1,067577
1,088
1981
1,086633911
1,058944
1998
1,049065
1,075796
1982
0,993720974
1,098154
1999
1,03739
1,072097
Рис.4 Індекси абсолютних витрат на озброєння
Рис.5 Індекси витрат на інше
В таблиці 8 наведено динаміку витрат країн на озброєння на душу населення.
Таблиця 8.Витрати на душу населення Мексики та Китаю
Роки
Витрати на озброєння на душу населення (Mexico)
Витрати на озброєння на душу населення (China)
1965
0,021718257
0,006321
1966
0,025512688
0,007005
1967
0,022891516
0,006438
1968
0,024263354
0,006101
1969
0,024303747
0,007917
1970
0,025069652
0,008741
1971
0,02519619
0,015954
1972
0,026416399
0,016398
1973
0,027613258
0,0154
1974
0,028327166
0,015179
1975
0,037387393
0,015671
1976
0,03371826
0,01466
1977
0,029667304
0,01431
1978
0,022477253
0,016384
1979
0,024029092
0,017558
1980
0,020484828
0,01575
1981
0,027199041
0,015279
1982
0,026420375
0,015267
1983
0,024762812
0,014787
1984
0,035162837
0,01441
1985
0,035331881
0,014252
1986
0,02856062
0,013836
1987
0,038022286
0,012663
1988
0,02831329
0,012482
1989
0,024117764
0,012085
1990
0,024865756
0,012725
1991
0,025436722
0,011749
1992
0,02587874
0,012371
1993
0,031089671
0,012393
1994
0,037199455
0,012142
1995
0,034293005
0,013272
1996
0,030432095
0,014395
1997
0,03202397
0,015502
1998
0,033131289
0,018052
1999
0,033894161
0,01836
За розглянутий період обчислено середні індекси витрат на озброєння та невійськових витрат (таблиця 9,10).
Таблиця 9.Середнє значення абсолютних витрат на озброєння
середнє значення
індексів абсолютних витрат на озброєння
Мексика 1,049793079
Китай 1,058855061
Таблиця 10.Середнє значення індексів абсолютних витрат на інше
середнє значення
індексів абсолютних витрат на інше
Мексика 1,042892775
Китай 1,085994257
...
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора