Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2008
Тип роботи:
Курсовий проект
Предмет:
Інформатика
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
“ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
Кафедра міжнародної інформації
Курсовий проект
Витрикуша Тараса Павловича
Аналіз моделей міжнародних відносин Мексики і США методами прикладної інформатики
студента ІІ курсу
спеціальності “міжнародна інформація”
Науковий керівник
Білущак Галина Іванівна
ЛЬВІВ – 2008
Зміст
Вступ ………………………………………………………………………………………. 3
Розділ 1. Загальна характеристика Мексики і США. …………… ………………………. 4
Розділ 2. Модель Річардсона. ………………………………………………………………15
Опис моделі Річардсона та методів дослідження .…… …………………………15
Побудова і аналіз моделі Річардсона для Мексики і США .………………………
Висновки …………………………………………………………………………………….
Список літератури ……………………………………………………………………………27
Додатки………………………………………………………………………………..29
Вступ
Дослідження держав та країн світу завжди було і є однією із центральних проблем країнознавства.
Сьогодні знання про зарубіжні держави та окремі регіони світу дуже неповне. Це перешкоджає розширенню й зміцненню міжнародних відносин, а також удосконаленню зовнішніх зв’язків світових держав.
Тому дедалі більшого значення й актуальності набуває виявлення об’єктивної інформації про процеси, що відбуваються у зарубіжних держав.
На основі даних інституту SIPRI проводиться дослідження гонки озброєння Мексики і США. Метою даної роботи є побудова моделі гонки озброєння (модель Річардсона ), її аналіз та перевірка на стійкість декількома способами, а також за побудованою моделлю Річардсона спрогнозування можливих витрат на озброєння.
Мексика
Estados Unidos Mexicanos
Прапор Мексики
Герб Мексики
Гімн: Himno Nacional Mexicano
Мексика (Mexico), Мексиканські Сполучені Штати (Estados Unidos Mexicanos) (ісп. Estados Unidos Mexicanos), або просто Мексика (ісп. Mexico) — країна в Північній Америці, яка межує на півночі зі Сполученими Штатами Америки, на півдні з Ґватемалою, Белізом. Мексика також омивається на заході Тихим океаном, на південному сході Карибським морем та на сході Мексиканською затокою. Мексиканські Сполучені Штати — федеративна конституційна республіка, яка складається з 31-го штату та одного федерального округу навколо столиці м. Мехіко.
Мексика п'ята найбільша країна на американському континенті та 14-та найбільша в світі. З населенням у 103 мільйони чоловік Мексика має найбільшу кількість іспаномовного населення в світі.
Мексика була колискою древніх цивілізацій Нового Світу.
Площа 1972,55 тис. км2.
Населення 98,846 млн чол. (2001).
Столиця – м. Мехіко.
Офіц. мова – іспанська.
Грошова одиниця – песо.
Експорт: срібло, золото, свинець, уран, нафта, природний газ, вироби ремесел, риба, молюски, фрукти й овочі, бавовна, верстати;
Мексика – член ООН, ОАД, Латиноамер. асоціації інтеґрації, Латиноамер. економічної системи.
Географічне положення:
Країна розташована у південно-західній частині Північної Америки і в деяких місцях простирається до Центральної Америки. Юкатанський півострів і межуючі території складають 12% території країни і географічно знаходяться у Центральній Америці, хоча геополітично Мексика ніколи не вважалася центральноамериканською країною.
На півночі Мексика межує зі США - (кордон - 3 141 км) та з Гватемалою (962 км) і Белізом (250 км) - на південному сході. Омивається водами Тихого океану на заході і Мексиканської затоки, Карибського моря на сході. Загальна територія країни — 1 972 550 km², сюди ж входять 6000 km² островних територій в Тихому океані, Мексиканській затоці, Карибському морі та Каліфорнійській затоці.
З півночі на південь територію Мексики перетинають два гірські масиви Сьєрра Мадре Орієнталь (Східний) та Сьерра Мадре Оксіденталь (Західний), які є продовженням Скелястих гір північноамериканського континенту. Зі сходу на захід країну перетинає Транс-Мексиканський Вулканичний Пояс — Сьєрра Невада. Четвертий, південний гірський масив Сьєрра Мадре дель Сур простирається на сході від штату Мічоакан до штату Охака. Таким чином, більшість території центральної та північної Мексики знаходиться високо над рівнем моря — найвищі в Транс-Мексиканському Вулканичному Поясі: Піко де Орісаба (5 700 м.), Попокатепетль (5 462 м.), Істаккіуатль (5 462 м.) та Невадо де Толука (4 577 м.). В долині між цими плато знаходяться найбільші міста країни — Мехіко, Толука, Пуебла.
Історія:
Історія Мексики нараховує близько 3000 років. На территорії сучасної Мексики до прибуття європейців мешкало декілька цивілізацій. Найбільш розвинуті серед них були ольмеки, майя й ацтеки. Імперія ацтеків була останньою високорозвиненою цивілізацією перед прибуттям іспанців у 1518 році. У 1521 році Ернан Кортес підкорив імперію ацтеків і започаткував нову колоніальну добу в історії Мексики.
Ернан Фернандо Кортес - завойовник Мексики.
Зруйнуваваши цивілізацію ацтеків іспанці назвали цю территорію Нова Іспанія. Колоніальний період Мексики тривав до 1810 року, коли 16 вересня того ж року Мігель Ідальго проголосив незалежність Мексики від Іспанії. Фактично незалежніть була досягнута після тривалої війни в 1821 році, коли була проголошена Перша Мексиканська Імперія. На чолі держави став імператор Агустин де Ітурбіде.
У 1824 році Мексика стає республікою і її першим президентом обрано Гваделупе Вікторія. Мексиканська республіка мала досить слабку центральну владу і цим користалися різні диктатори, такі як Санта Анна. Санта Анна став диктатром країни і скасував попередню конституцію республіки у 1835 р. Це призвело до загострення напруженності з американськими поселенцями в Техасі і до пізнішого проголошення незалежності Техасом в 1836 році та його анексії США в 1841 р. Це в свою чергу призвело до загострення напруженності з Сполученними Штатами і до Мексикансько-Американської війни в результаті якої Мексика зазнала нищівної поразки і втратила третину своєї території.
Невдоволення політикою Санта Анни призвело до революції, його усунення і подальшої трьохрічної війни між лібералами і консерваторами. 5 лютого 1857 р. Беніто Хуарес став першим президентом Мексики індіанського походження. У 1860 році Франція оголосила війну Мексиці і висадила війська на территорію країни в намаганні встановити на троні Другої Мексиканської Імперії австрійського герцога Фердинанда Максіміліана. Французи зазнали поразки і республіка на чолі з Беніто Хуаресом була відновлена в 1867 році.
Роки президенства Порфіріо Діаса (1876 - 1910) стали добою нечуваного економічного росту і стабільності. Однак його сваволя, беззаконня, конфіскації та жорстокі методи придушення оппозиції призвели до Мексиканської революції 1910 року. На чолі революції став Франсіско Мадеро, а після його вбивства в 1913 році спалахнула громадянська війна, в якій відзначилися такі національні герої як Франсіско Війя та Еміліано Сапата. Тільки прийняття конституції країни в 1917 р. дещо вгамувало революційні настрої. Президенство наступних трьох президнтів супроводжувалося насильством і вбивством двох з них. Деякої стабільності вдалося досягти лише під час президенства Плутарко Еліас Кайєс, який в 1929 році заснував Національну Революційну Партію. Ця партія пізніше змінила свою назву на Іституційно-Революційну Партію (ІРП) і протрималася у владі аж до 2000 року.
Впродовж наступних сорока років і навіть під час Великої Депресії економіка Мексики продовжувала рости нечуваними темпами. Під час президенства Лазаро Карденаса обраного в перший раз на шостирічний термін, були запроваджені певні популярні серед населення реформи: була роздана земля бідним селянам і націоналізована залізниця та нафтова промисловість. Період стрімкого економічного росту продовжувався й після Другої Світової Війни.
В середині 60-х років уряд очолюваний ІРП вдався до жорстокого придушення виступів громадскості за розширення громадянських прав і свобод. Під час так званої "різанини в Тлателолко" в 1968 р. правоохооронними органами було вбито 250 протестуючих. В той самий час уряд відновив полеміку в країні щодо реперватизації і більшої відкритості мексиканської економіки. Період економічного росту змінився на період невпевненості і політичного невдоволення. В 1970-х та 80-х роках в країні відбулася девальвація національної грошової одиниці - песо й стрімко зросла інфляція, які призвели до дефолту зовнішніх боргів країни в 1982 р. Тяжке економічне становище позначилося на позиціях правлячої Іституційно-Революційної Партії, яка спочатку в 1997 р. втратила більшість в Конгресі країни , а потім втратила владу в результаті президентських виборів 2000 року. В перший раз за 71 рік кандидат від опозиційної Партіїї Національної Дії (ПНД) Вісенте Фокс став президентом.
В президентських виборах 2006 р. обидва кандидати від Партіїї Національної Дії та Партії Демократичної Революції набрали приблизно однакову кількість голосів, проте переможцем було визнано Феліпа Кальдерона від ПНД. Це рішення викликало невдоволення багатьох представників лівих сил й призвело до маніфестацій та акцій протесту. Незважаючи на це, рішенням виборчого трибуналу 6-го вересня 2006 р., Феліпе Кальдерон був проголошений президентом країни.
Політика
Державний устрій - федеративна демократична республіка
Державна мова: іспанська
Членство у міжнародних організаціях ООН, МВФ, Організація Американських Держав (ОАД, 1948 р.), СОТ, МБРР, ЄБРР (єдина країна Латинської Америки - засновник), РЄ (спостерігач), ЮНЕСКО, ЮНІДО, ІКАО, ЕКОСОР, МФЧХ, ОЕСР, АТЕС, Всесвітня туристична організація, PARLATINO (організація Латиноамериканський парламент, 1964 р.), OPANAL (Організація із заборони ядерної зброї у Латинській Америці, Договір Тлателолко, 1967 р.), SELA (Латиноамериканська економічна система, 1975 р.), ALADI (Латиноамериканська асоціація інтеграції, 1981 р.), Американське інтербачення (1992 р.)
Економіка:
Мексика – індустріально-аграрна країна. Основні галузі економіки: харчова, тютюнова, хімічна, сталеплавильна, нафтова, гірнича, текстильна та легка промисловість, моторобудівна, туризм. Паливно-енергетичний баланс М. характеризується переважанням нафти і газу. Транспорт: залізничний, автомобільний. морський. Бл. 60% зовніш. вантажообігу здійснює морський тр-т. Найважливіші мор. порти: Гуаймас, Коацакоалькос, Саліна-Крус, Тампіко, Веракрус, Акапулько, Прогресо, Масатлан, Мансанільо, Енсенада, Ла-Пас і Санта-Росалія. Дві головних авіакомпанії – «Аеромехіко» і «Мехсікана» мають в своєму розпорядженні велику мережу авіаліній всередині країни і здійснюють польоти в США, країни Латинської Америки і аеропорти Європи. 32 міжнародних і 30 внутрішніх аеропортів обслуговують також інші численні міжнародні і місцеві авіакомпанії.
За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП – $ 427,4 млрд. Темп зростання ВВП – 4,8%. ВВП на душу населення – $4459. Прямі закордонні інвестиції – $ 5,8 млрд. Імпорт – $ 136,8 млрд (г.ч. США – 74,8%, також Японія, Німеччина, Франція). Експорт - $ 125 млрд (г.ч. США – 82%, також Канада, Японія, Іспанія).
Демографія
Кількість населення:
1990 - 88,335 млн.
оцінка на липень 2001 - 101,879 млн. осіб
метиси 60%, індіанці 30%, нащадки іспанців 10%, 50% молодші 20 років.
Сполучені Штати Америки
United States of America
Прапор
Герб
Девіз: англ. In God We Trust(Ми віруємо в Бога) Гімн: The Star-Spangled Banner (Зоряно-смугастий стяг )
Сполучені Штати Америки (США) (англ. United States of America (USA)) або З'єднані Стейти Америки (назва поширена в діаспорі) — держава у в Півн. Америці, що складається з 50 штатів: Аляски, Гаваїв і 48 штатів на території між Атлантичним і Тихим океанами і між Канадою і Мексикою. Крім того, виділено федеральний (столичний) округ Колумбія. Володіння США: Віргінські о-ви у Вест-Індії, Східне Самоа, Гуам та ін. о-ви в Океанії.
Площа країни 9629,09 тис. км2.
Населення 272,64 млн. чол. (2001).
Столиця – Вашингтон.
Офіц. мова – англійська.
Грошова одиниця – американський долар.
США - федеративна конституційна республіка, в якій владні повноваження розподіляються між федеральним урядом і урядами 50 штатів.
Штати: Айдахо, Айова, Алабама, Аляска, Арізона, Арканзас, Вайомінг, Вашингтон, Вермонт, Віргінія, Вісконсін, Гавайї, Джорджія, Делавер, Західна Віргінія, Іллінойс, Індіана, Каліфорнія, Канзас, Кентуккі, Колорадо, Коннектикут, Луїзіана, Массачусетс, Міннесота, Міссісіпі, Міссурі, Мічиган, Монтана, Мен, Меріленд, Небраска, Невада, Нью-Гемпшир, Нью-Джерсі, Нью-Йорк, Нью-Мексико, Огайо, Оклахома, Орегон, Пенсільванія, Род-Айленд, Північна Дакота, Північна Кароліна, Теннессі, Техас, Флорида, Південна Дакота, Південна Кароліна, Юта.
Виконавча, законодавча і судова влади — представлені відповідно Президентом, Конгресом і Верховним Судом.
Кожен із 50 штатів має свою конституцію, систему органів влади і управління.
Експорт: м'ясо й м'ясні продукти, нафта й газ, нафтопродукти, кіно- і телепрограми, електронне й телекомунікаційне обладнання, фармацевтичні препарати, продукція машинобудування.
Географічне розташування:
Країна розташована в центральній частині Північної Америки.
Територія становить близько 9 373 тисячі квадратних кілометрів. Населення — 281 421 906 осіб (на 1 квітня 2000 р.). Столиця — місто Вашингтон (Washington), округ Колумбія.
Сполучені Штати Америки складаються з трьох основних частин:
Континентальні США (англ. Continental USA) — межують на півночі з Канадою, на півдні — з Мексикою, на заході омиваються Тихим океаном, на сході — Атлантичним океаном.
Аляска (англ. Alaska — півострів у північно-західній частині Північної Америки.
Гаваї (англ. Hawaii) — архіпелаг у Тихому океані напівдорозі між США та Австралією.
Найбільші міста США (станом на 2000 рік):
Нью-Йорк - 8,008 млн. жителів. Лос-Анджелес (Каліфорнія) - 3,695 млн, Чикаго (Іллінойс) - 2,896 млн, Хьюстон (Техас) - 1,954 млн, Філадельфія (Пенсільванія) - 1,518 млн, Фенікс (Арізона) - 1,321 млн, Сан-Дієго (Каліфорнія) - 1,223 млн, Даллас (Техас) - 1,189 млн, Сан-Антоніо (Техас) - 1,144 млн, Детройт (Мічиган) - 0,951 млн.
Рельєф
Атлантичне узбережжя — переважно низовиною.
Тихоокеанське узбережжя — переважно гористе.
Приблизно половина території Сполучених Штатів Америки вкрита горами і плато.
Гірські хребти — від тропіків Гаваї до Полярного кола Аляски, паралельно східного й західного узбереж.
Скелясті гори — вододіл рік, які течуть у Тихий океан і в Мексиканську затоку.
Адміністративний поділ
США — федеративна республіка. В адміністративному відношенні територія країни ділиться на 50 штатів (state) і один федеральний округ Колумбія.
Початково до складу федерації входило 13 штатів: Нью-Гемпшир, Массачусетс, Род-Айленд, Коннектікут, Нью-Йорк, Нью-Джерсі, Пенсильванія, Делавер, Меріленд, Вірджинія, Південна Кароліна, Північна Кароліна, Джорджія. Останніми територіями, що отримали статус штату в 1959 році стали Аляска і Гаваї.
Штати групуються в 9 регіонів:
Нова Англія: Мен, Нью-Гемпшир, Вермонт, Массачусетс, Род-Айленд, Коннектікут;
Середньо-Атлантичні штати: Нью-Йорк, Нью-Джерсі, Пенсильванія;
Північно-Східний Центр: Огайо, Індіана, Іллінойс, Мічіган, Вісконсін;
Північно-Західний Центр: Міннесота, Айова, Міссурі, Південна Дакота, Північна Дакота, Небраска, Канзас;
Південно-Атлантичні штати: Делавер, Меріленд, федеральний округ Колумбія, Вірджинія, Західна Вірджинія, Північна Кароліна, Південна Кароліна, Джорджія, Флорида;
Південно-Східний Центр: Кентуккі , Теннессі, Алабама, Міссісіпі;
Південно-Західний Центр: Арканзас, Луїзіана, Оклахома, Техас;
Гірські штати: Монтана, Айдахо, Вайомінг, Колорадо, Нью-Мексико, Арізона, Юта, Невада;
Тихоокеанські штати: Вашингтон, Орегон, Каліфорнія, Аляска, Гаваї.
Регіони Сполучених Штатів
Кожний штат підрозділяється на округи (всьго 3041), які традиційно називають графствами (в штаті Луїзіана — приходами). Самі округи діляться на муніціпалітети (всьго 19 078) і тауншіпи (всього 16 734). Перші здійснюють місцеве самоуправління в містах, другі — в сільській місцевості (в Новій Англії обидві одиниці називають тауни).
Економіка
США – високорозвинена індустріально-аграрна країна; держава-гігант, провідна економічна і військова держава світу; займає 3-є місце в світі за площею і чисельністю населення. США мають високорозвинену і диверсифіковану пром-сть, осн. галузями якої є загальне, транспортне і електротехн. машинобудування, видобуток к.к., хім. та харчова пром-сть, виробн. металовиробів і інш. Розвинуті всі види сучасного тр-ту (залізничний, автомобільний, морський, внутрішній водний, повітряний і трубопровідний). Найбільші порти: Новий Орлеан, Хемптон-Родс, Нью-Йорк, Тампа, Мобіл, Лос-Анджелес, Балтімор. У середині 1990-х років на водні маршрути припадало 15% вантажоперевезень. Важкі і громіздкі вантажі (залізняк, вугілля, зерно, нафтопродукти, пісок, гравій, цемент) часто доставляються водним шляхом. На залізничний транспорт в середині 1990-х років припадало 38% всіх вантажоперевезень і тільки 1% пасажирів. В перше десятиріччя ХХІ ст. планується збудувати високошвидкісні рейкові магістралі, які зв'яжуть найбільші мегаполіси східного побережжя. Автомобільні вантажоперевезення в середині 1990-х років становили 28%. У той же час на повітряний транспорт припадала незначна частка вантажного товаропотоку (0,5%), але майже 20% пасажиро-перевезень. На частку транспорту припадає бл. 20% загального споживання енергії у країні і від 50% до 60% всього споживання рідкого палива.
За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП (1999) – $ 8500 млрд. Темп зростання ВВП (1999) – 4%. ВВП на душу населення (1999) – $ 31201. Прямі закордонні інвестиції (1999) – $ 119 млрд. Імпорт (1999) – г.ч. електронні компоненти, побутова електроніка і комп'ютери – $ 1100 млрд. (г.ч. Канада – 19,2%; Японія – 12,0%; Мексика – 10,0%; Китай – 8,0%; Німеччина – 5,4%). Експорт (1999) – г.ч. машини, обладнання і продукція сільського господарства (промислове і електронне обладнання, літаки, автомобілі, військова техніка, хімікати, кам'яне вугілля, кукурудза, соєві боби) – $ 905 млрд. (г.ч. Канада – 23,0%; Мексика – 12,0%; Японія – 8,3%; Великобританія – 5,5%; Німеччина – 5,4%).
Розділ 2. Модель Річардсона
Опис моделі Річардсона та методів дослідження
При побудові своєї моделі “гонки озброєнь” Л. Річардсон виходив з наступних міркувань. Швидкість нарощування (скорочення) озброєнь кожної країни пропорційна рівню затрат на озброєння “ворогуючої” країни. Тому найпростішу модель “гонки озброєнь” можна сформулювати у вигляді системи двох диференціальних рівнянь з сталами коефіцієнтами виду
, (2.1.1)
де
- витрати на озброєння країни А в момент часу t;
- витрати на озброєння країни B в момент часу t;
- швидкість нарощування (скорочення) озброєння країною А в момент часу t;
- швидкість нарощування (скорочення) озброєння країною В в момент часу t;
a,b - сталі.
Очевидно, що за цією моделлю витрати на озброєння нічим не обмежуються. Враховуючи, що чим вищий рівень витрат на озброєння країни, тим менша швидкість нарощування витрат, отримуємо систему виду
(2.1.2)
де m, n- сталі.
Третій постулат, який Л.Річардсон включив у модель полягає в наступному: кожна країна озброюється керуючись своєю ворожістю до інших країн, навіть якщо ці не загрожують існуванню цієї країни. Тому в систему вводяться коефіцієнти ворожості (агресивності) країн r та s. Тоді система набуває вигляду
(2.1.3)
Розв’язками даної системи рівнянь є функції та , які визначаються для початкових умов х0 та у0 – початковий стан “гонки озброєнь” (витрати на озброєння країн А і B в момент часу t=t0).
Одна з природніх умов, яка накладається на “гонку озброєнь” – це її “стабільність”, тобто рівень затрат на озброєння має бути сталим і не залежати від часу, тому мають виконуватись умови:
, (2.1.4)
Отже, для забезпечення стабільності “гонки озброєнь” система (2.1.3) має бути в стані рівноваги, який визначається системою рівнянь:
(2.1.5)
Досліджуючи поведінку моделі Річардсона при можна виділити такі три випадки:
Необмежена “гонка озброєнь”: і ;
Взаємне роззброєння: і ;
Рівноважне озброєння: і .
Елементарний аналіз системи (2.1.3) вказує, що поведінка моделі Річардсона залежить від співвідношення коефіцієнтів a, b, m, n та знаків коефіцієнтів r і s:
Якщо - існує точка рівноваги;
Якщо - повне взаємне роззброєння країн;
Якщо - необмежена ескалація “гонки озброєнь”;
Якщо - песимістичність чи оптимістичність прогнозу визначається початковим станом “гонки озброєнь”.
За класичною теорією стійкості розв’язків систем диференціальних рівнянь тип стійкості точки спокою (таблиця 1 додатку 1) визначається коренями характеристичного рівняння системи
.
Для аналізу гонки озброєнь використано дані міжнародного інституту мирних досліджень(SIPRI) за період з 1960 по 2003 р.р.
В таблиці 1 наведено дані про ВВП Мексики та США за якими обчислено часові індекси для обох країн (таблиця 2).
Таблиця 1
Country
FIPS_CODE
1960
1961
1962
1963
1964
1965
1966
Mexico
MEX
94,48497
99,21198
103,8396
112,2578
125,6226
133,8713
142,0323
United States
USA
2553,594
2616,553
2751,701
2860,983
3020,686
3189,829
3379,559
1967
1968
1969
1970
1971
1972
1973
1974
1975
150,3482
164,5159
170,1401
181,2034
188,0212
203,4931
219,4899
232,1695
245,5064
3471,587
3617,123
3713,653
3721,7
3850,5
4065,8
4304,8
4284,4
4276,9
1976
1977
1978
1979
1980
1981
1982
1983
1984
256,3515
265,0435
288,7832
316,7899
346,04
376,3967
374,0332
358,3377
371,2743
4507
4717
4981,9
5140,4
5128
5257,4
5153,6
5386,3
5774
1985
1986
1987
1988
1989
1990
1991
1992
1993
380,9029
366,6041
373,4074
378,0579
393,9299
413,8955
431,3712
447,0242
455,7435
6011
6217,2
6425,1
6690
6926,3
7055
7041,3
7276,2
7472
1994
1995
1996
1997
1998
1999
2000
2001
2002
475,8661
446,5194
469,4861
501,2125
525,8046
545,4644
581,326
580,6288
584,8549
7775,5
7972,8
8271,4
8647,6
9012,5
9417,1
9764,8
9815,3
10032
2003
592,4741
10342,99
Таблиця 2
Country
FIPS_CODE
1961
1962
1963
1964
1965
1966
1967
Mexico
MEX
1,050029
1,046644
1,081069
1,119055
1,065663
1,060961
1,058549
United States
USA
1,024655
1,051651
1,039714
1,055821
1,055995
1,05948
1,027231
1968
1969
1970
1971
1972
1973
1974
1975
1976
1,094233
1,034186
1,065025
1,037625
1,082288
1,078611
1,057768
1,057445
1,044174
1,041922
1,026687
1,002167
1,034608
1,055915
1,058783
0,995261
0,998249
1,053801
1977
1978
1979
1980
1981
1982
1983
1984
1985
1,033906
1,089569
1,096982
1,092333
1,087726
0,993721
0,958037
1,036102
1,025934
1,046594
1,056159
1,031815
0,997588
1,025234
0,980256
1,045153
1,071979
1,041046
1986
1987
1988
1989
1990
1991
1992
1993
1994
0,962461
1,018557
1,012454
1,041983
1,050683
1,042223
1,036287
1,019505
1,044153
1,034304
1,033439
1,041229
1,035321
1,018581
0,998058
1,03336
1,02691
1,040618
1995
1996
1997
1998
1999
2000
2001
2002
2003
0,93833
1,051435
1,067577
1,049065
1,03739
1,065745
0,998801
1,007278
1,013028
1,025375
1,037452
1,045482
1,042197
1,044893
1,036922
1,005172
1,022078
1,031
На діаграмах Мал.1 зображено динаміку ВВП для Канади та Польщі
Середні індекси ВВП за досліджуваний період складають відповідно: 1,044293
для Мексики та 1,033259 для США.
В таблиці 3 наведено дані про відсоток від ВВП витрат на озброєння кожної з країн за період з 1965 по 1999 р.р.
Таблиця 3
Country
FIPS_CODE
1965
1966
1967
1968
1969
1970
1971
Mexico
MEX
0,7
0,8
0,7
0,7
0,7
0,7000
0,7
United States
USA
7,6
8,5
9,5
9,3
8,8
8,0000
7
1972
1973
1974
1975
1976
1977
1978
1979
1980
0,7
0,7
0,7
0,9000
0,8
0,7
0,5
0,5
0,4000
6,6
6
6,1
5,9000
5,3
5,3
4,9
4,9
5,3000
1981
1982
1983
1984
1985
1986
1987
1988
1989
0,5000
0,5000
0,5000
0,7000
0,7000
0,6000
0,8000
0,6000
0,5000
5,6000
6,2000
6,4000
6,3000
6,6000
6,6000
6,1000
5,7000
5,5000
1990
1991
1992
1993
1994
1995
1996
1997
1998
0,5000
0,5000
0,5000
0,6000
0,7000
0,7000
0,6000
0,6000
0,6000
5,2000
4,7000
4,8000
4,5000
4,1000
3,8000
3,5000
3,3000
3,1000
1999
0,6000
3,0000
За даними таблиць 1 і 3 обчислено витрати з ВВП на озброєння та витрати на інше-невійськові витрати Канади та Польщі (таблиці 4 і 5 відповідно).
Таблиця 4
Country
FIPS_CODE
1965
1966
1967
1968
1969
1970
Mexico
Абсолют. витрати
0,937099
1,136259
1,052437
1,151612
1,190981
1,268424
United States
Абсолют. витрати
242,427
287,2625
329,8008
336,3924
326,8015
297,736
1971
1972
1973
1974
1975
1976
1977
1978
1979
1,316148
1,424451
1,536429
1,625186
2,209558
2,050812
1,855304
1,443916
1,58395
269,535
268,3428
258,288
261,3484
252,3371
238,871
250,001
244,1131
251,8796
1980
1981
1982
1983
1984
1985
1986
1987
1988
1,38416
1,881983
1,870166
1,791689
2,59892
2,66632
2,199625
2,987259
2,268348
271,784
294,4144
319,5232
344,7232
363,762
396,726
410,3352
391,9311
381,33
1989
1990
1991
1992
1993
1994
1995
1996
1997
1,96965
2,069477
2,156856
2,235121
2,734461
3,331062
3,125636
2,816916
3,007275
380,9465
366,86
330,9411
349,2576
336,24
318,7955
302,9664
289,499
285,3708
1998
1999
3,154828
3,272786
279,3875
282,513
Таблиця 5
Country
FIPS_CODE
1965
1966
1967
1968
1969
1970
1971
Mexico
MEX
132,934239
140,8961
149,2958
163,3643
168,9491
179,935
186,705
United States
USA
2947,40235
3092,296
3141,786
3280,73
3386,852
3423,964
3580,965
1972
1973
1974
1975
1976
1977
1978
1979
1980
202,0686
217,9535
230,5443
243,2968
254,3007
263,1882
287,3393
315,206
344,6558
3797,457
4046,512
4023,052
4024,563
4268,129
4466,999
4737,787
4888,52
4856,216
1981
1982
1983
1984
1985
1986
1987
1988
1989
374,5147
372,1631
356,546
368,6754
378,2366
364,4045
370,4201
375,7896
391,9603
4962,986
4834,077
5041,577
5410,238
5614,274
5806,865
6033,169
6308,67
6545,354
1990
1991
1992
1993
1994
1995
1996
1997
1998
411,826
429,2143
444,7891
453,009
472,535
443,3938
466,6692
498,2052
522,6498
6688,14
6710,359
6926,942
7135,76
7456,705
7669,834
7981,901
8362,229
8733,113
1999
542,1916
9134,587
На малюнках 2 і 3 зображено діаграми вище названих витрат.
Мал.2
Мал.3
Динаміку часових індексів витрат на озброєння та невійськових витрат досліджуваних країн наведено в таблицях 6 і 7 та зображено на діаграмах мал.4 та мал.5
Таблиця 6
Інд.витрат на озброєння
1966
1967
1968
1969
1970
1971
Мексика
1,212527
0,926231
1,094233
1,034186
1,065025
1,037625
США
1,184944
1,148082
1,019987
0,971489
0,911061
0,905282
1972
1973
1974
1975
1976
1977
1978
1979
1980
1,082288
1,078611
1,057768
1,359572
0,928155
0,904668
0,778264
1,096982
0,873866
0,995577
0,96253
1,011849
0,96552
0,946634
1,046594
0,976448
1,031815
1,079023
1981
1982
1983
1984
1985
1986
1987
1988
1989
1,359658
0,993721
0,958037
1,450543
1,025934
0,824966
1,358077
0,759341
0,868319
1,083266
1,085284
1,078868
1,055229
1,09062
1,034304
0,955149
0,972952
0,998994
1990
1991
1992
1993
1994
1995
1996
1997
1998
1,050683
1,042223
1,036287
1,223406
1,218179
0,93833
0,90123
1,067577
1,049065
0,963022
0,902091
1,055347
0,962728
0,948119
0,950347
0,955548
0,98574
0,979033
1999
1,03739
1,011187
Таблиця 7
Інд.витрат на інше
1966
1967
1968
1969
1970
1971
1972
Мексика
1,059893
1,059616
1,094233
1,034186
1,065025
1,037625
1,082288
США
1,04916
1,016004
1,044224
1,032347
1,010958
1,045854
1,060456
1973
1974
1975
1976
1977
1978
1979
1980
1981
1,078611
1,057768
1,055315
1,045228
1,034949
1,091764
1,199473
0,914553
1,09343
1,065585
0,994202
1,000376
1,06052
1,046594
1,06062
1,031815
0,993392
1,021986
1982
1983
1984
1985
1986
1987
1988
1989
1990
1,086634
0,993721
0,958037
1,034019
1,025934
0,96343
0,985712
1,016508
1,014496
0,974026
1,042924
1,073124
1,037713
1,034304
1,038972
1,045664
1,037517
1,021815
1991
1992
1993
1994
1995
1996
1997
1998
1999
1,043031
1,050683
1,042223
1,036287
1,018481
1,043103
0,93833
1,052494
1,067577
1,003322
1,032276
1,030146
1,044977
1,028582
1,040688
1,047649
1,044352
1,045972
Мал.4
Мал.5
В таблиці 8 наведено динаміку витрат країн на озброєння на душу населення.
Таблиця 8
Мексика
США
Роки
витрати на озброєння
Населення
витрати на озброєння на душу населення
Роки
витрати на озброєння
Населення
витрати на озброєння на душу населення
1965
0,937099
43,148
0,021718
1965
242,427
194,303
1,247675
1966
1,136259
44,537
0,025513
1966
287,2625
196,56
1,461449
1967
1,052437
45,975
0,022892
1967
329,8008
198,712
1,659692
1968
1,151612
47,463
0,024263
1968
336,3924
200,706
1,676046
1969
1,190981
49,004
0,024304
1969
326,8015
202,677
1,612425
1970
1,268424
50,596
0,02507
1970
297,736
205,052
1,452002
1971
1,316148
52,236
0,025196
1971
269,535
207,661
1,297957
1972
1,424451
53,923
0,026416
1972
268,3428
209,896
1,278456
1973
1,536429
55,641
0,027613
1973
258,288
211,909
1,218863
1974
1,625186
57,372
0,028327
1974
261,3484
213,854
1,222088
1975
2,209558
59,099
0,037387
1975
252,3371
215,973
1,168373
1976
2,050812
60,822
0,033718
1976
238,871
218,035
1,095563
1977
1,855304
62,537
0,029667
1977
250,001
220,239
1,135135
1978
1,443916
64,239
0,022477
1978
244,1131
222,585
1,096719
1979
1,58395
65,918
0,024029
1979
251,8796
225,055
1,119191
1980
1,38416
67,57
0,020485
1980
271,784
227,225
1,196101
1981
1,881983
69,193
0,027199
1981
294,4144
229,466
1,283041
1982
1,870166
70,785
0,02642
1982
319,5232
231,664
1,379253
1983
1,791689
72,354
0,024763
1983
344,7232
233,792
1,474487
1984
2,59892
73,911
0,035163
1984
363,762
235,825
1,542508
1985
2,66632
75,465
0,035332
1985
396,726
237,924
1,667448
1986
2,199625
77,016
0,028561
1986
410,3352
240,133
1,708783
1987
2,987259
78,566
0,038022
1987
391,9311
242,289
1,617618
1988
2,268348
80,116
0,028313
1988
381,33
244,499
1,559638
1989
1,96965
81,668
0,024118
1989
380,9465
246,819
1,543425
1990
2,069477
83,226
0,024866
1990
366,86
249,44
1,470734
1991
2,156856
84,793
0,025437
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора