Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Аналіз моделей міжнародних відносин Афганістану і Пакистану методами прикладної інформатики
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2008
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Інші
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
“ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
Кафедра міжнародної інформації
КУРСОВА РОБОТА
Аналіз моделей міжнародних відносин Афганістану і Пакистану методами прикладної інформатики
студентки ІІ курсу
спеціальності “міжнародна інформація”
Мещерякової Катерини Юріївни
Науковий керівник
Білущак Галина Іванівна
ЛЬВІВ – 2008
ЗМІСТ
ВСТУП. 3
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПАКИСТАНУ ТА АФГАНІСТАНУ 4
РОЗДІЛ 2. МОДЕЛЬ РІЧАРДСОНА 22
2.1 Опис моделі Річардсона та методів дослідження 22
2.2 Побудова і аналіз моделі Річардсона для Афганістану й Пакистану 32
ВИСНОВОК. 46
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 47
ДОДАТОК 1. 48
ВСТУП.
Вивчаючи курс «Прикладна інформатика» ми вивчили багато методів розв”язання поставлених задач.
Для спеціальності «Міжнародна інформація» доцільно використати здобуті знання для аналізу моделей міжнародних відносин.
Одже в даній курсовій роботі буде проводитись аналіз моделей міжнародних відносин Австрії і Японії методами прикладної інформатики.
А також їхній статус на міжнародній арені, та прогноз військового стану і озброєнь країн на наступні роки.
Для виконання поставленої залачі буде зроблена загальна характеристика даних країн, побудувана і проаналізувана модель Річардсона (за даними SIPRI обчислені часові індекси, знайдені абсолютні витрати і даний часовий проміжок розділений на відносно однакові періоди).
Для кожного періоду будуть дані рекомендації для збереження країною або переходу її у стійкий стан.
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПАКИСТАНУ ТА АФГАНІСТАНУ
Офіційна назва - Ісламська Держава Афганістан (The Islamic State of Afghanistan).
Географічне положення – розташований на Середньому Сході у північно-західній частині Центральної Азії. Межує з Пакистаном на півдні і сході, Іраном - на заході, Туркменістаном, Узбекистаном і Таджикистаном - на півночі, Китаєм та Індією - на крайньому північному сході.
Площа території - 652,2 тис. кв. км.
Столиця - Кабул (Kabul) - близько 750 тис. жителів (2000 р.).
Інші великі міста - Кандагар (339,2 тис.), Мазарі-Шаріф (239,8 тис.), Чарікар (196,7 тис.), Герат (166,6 тис.).
Адміністративний поділ - 29 провінцій (province).
Офіційні мови - пушту і дарі.
Релігія: населення сповідує в основному іслам сунітського спрямування (суніти - 74%, шиїти - 15%, індуїсти, іудеї.)
Гро шова одиниця - афгані = 100 пулам.
Національне свято - 19 серпня - День відновлення незалежності (1919 р.)
Національні символи: упродовж останніх 23 років війни кожне з численних угруповань, які ворогували в Афганістані, мало власний прапор. Нова афганська адміністрація прийняла рішення повернутися до колишнього прапора, законодавчо закріпленого Конституцією у 1964 році після введення колишнім королем Захір Шахом конституційної монархії. 29 січня 2002 року у Кабулі офіційно піднятий національний прапор Афганістану - відроджений чорно-червоно-зелений триколор.
Кожний колір цього прапора має своє значення: чорний нагадує про періоди окупації країни, позбавленої незалежності; червоний - про боротьбу за суверенітет, а зелений символізує свободу.
Згідно з цим самим рішенням уряду Хаміда Карзая, Афганістану було повернуто колишній герб.
Членство у міжнародних організаціях - ООН (з 19 листопада 1946 року), Рух Неприєднання, Організація Ісламської Конференції - ОІК (з 1969 року), Азіатський банк розвитку, Азійсько-Тихоокеанський Центр об'єднаного сільськогосподарського розвитку (CIRDAP), МБРР, МВФ, Міжнародна федерація Червоного Хреста і Півмісяця (МФЧХП).
Населення: За даними першого загального перепису 1979 року населення Афганістану становило 15,54 млн. осіб, з яких 2,5 тис. вели кочовий спосіб життя. Згідно з приблизними оцінками на 2001 рік, у країні проживало близько 26,80 млн. осіб.
Густота населення становить 41,1 тис. осіб на кв. км. Найбільше заселені долини на Бактрійській рівнині, річках Кабул і Геріруд, оазиси на річці Аргандаб. Південні пустелі і високогірні райони центрального і північно-східного Афганістану майже безлюдні.
Національний склад. Афганістан - багатонаціональна країна.
Населення на 38% складається з представників пуштунських племен, які сповідують ортодоксальний іслам сунітського напрямку. Вони розселені переважно у південно-східних і південних прикордонних з Пакистаном районах. Всі пуштуни розмовляють мовою пушту.
Друге місце за кількістю (25%) посідають таджики, які проживають у північних і північно-східних районах країни, за Гіндукушем. Як народ іранського походження, вони користуються мовою дарі. Серед таджиків переважають мусульмани-суніти.
Хазарейці, народ монгольського походження, який сповідує іслам шиїтського напрямку, становлять близько 19% населення Афганістану. Вони сконцентровані у центральній частині країни. Мова - дарі. Сповідують шиїтський напрямок ісламу.
На півночі Афганістану проживають узбеки (6%), а на північному заході уздовж кордону з Туркменістаном - туркмени (3% населення). Ті й інші також належать до мусульман-сунітів.
У західних районах країни проживають перські народи, які сповідують іслам шиїтського напрямку. Інші народи (нуристанці, ваханці, киргизи, чараймаки, брагуї, казахи, пашаї та інші) нечисленні. Нуристанці до обісламлення афганським еміром у 1895-1896 роках називалися кафирами ("невірними"). Вони ведуть дуже замкнутий спосіб життя у високих горах на північ від долини річки Кабул. Кілька тисяч ваханців сконцентровані у межах вузького Ваханського коридору, а киргизи - на крайньому північному сході країни, на Памірському нагір'ї. Чараймаки, або аймаки, народ змішаного етнічного походження, живуть у горах на заході країни, уздовж афгано-іранського кордону. Белуджі і брагуї населяють деякі місцевості на південному заході країни.
Міське та сільське населення. Близько 20% населення Афганістану - кочівники і напівкочівники.
Згідно з офіційними даними, Афганістан має 64 міських і близько 35 тис. сільських населених пунктів.
В середині 1980-х років у столиці країни та адміністративних центрах провінцій було зосереджено близько 20% населення країни, відбувалося зростання населення ряду міст, у першу чергу Кабула і Джелалабада, за рахунок біженців із сіл. Але внаслідок воєнних дій 1990-х років, що відбувалися у безпосередній близькості від деяких великих міст, стався відтік населення, насамперед з Кабула і Мазарі-Шаріфа. У 1992 році кількість населення столиці та її передмість скоротилася і, за приблизними оцінками на 1996 рік, становила всього 647,5 тис. осіб проти 2 млн. на початку 1990-х років. В інших найбільших містах країни проживали: у Кандагарі - 225,5 тис. осіб, Гераті - 177,3 тис. осіб, Мазарі-Шаріфі - 130,6 тис. осіб, Джелалабаді - 58,0 тис. осіб, Кундузі - 57,0 тис. осіб.
Структура населення за віком та за статтю. Афганці до 14 років становлять 42,2% всього населення країни, від 15 до 64 років - 55,0%, 65 років і більше - 2,8%. В середньому на 100 жінок припадає 106 чоловіків.
Демографічні показники. Сучасний Афганістан має один з найвищих у світі показників дитячої смертності - 14,7 на 1000 немовлят, дуже низькою є середня тривалість життя - 46,3 року (чоловіків - 47,0 років, жінок - 45,5 року).
У 2003 році коефіцієнт народжуваності становив 41,4 немовлят на 1000 осіб, коефіцієнт смертності - 17,7 померлих на 1000 осіб, коефіцієнт міграції - 11,1 мігрантів на 1000 осіб. Річний приріст населення - 3,5%.
Середня кількість дітей у однієї жінки - 5,8.
Мова. Офіційними мовами Афганістану є пушту (користується 35% населення) і дарі (користується 50% населення). Узбеки, туркмени і киргизи належать до тюркомовних народів (11% населення). Ще 4% населення розмовляють приблизно 30 мовами і діалектами, що належать до різних мовних груп: індоєвропейської (іранської та індійської), тюрко-монгольської та інших.
Хазарейці користуються одним з архаїчних діалектів перської мови, з яким пов'язані також балучі і таджицька мова. Нуристанці розмовляють мовами, які представляють відособлену древню галузь, що виділилася з іранської та індійської мовних груп. Брагуї розмовляють мовою, що належить до дравидійської родини, вона подібна до мов народів Південної Індії.
Грамотність населення. Лише 31,5% всіх жителів Афганістану у віці від 15 років і старше можуть читати й писати, причому існує істотний розрив за цим показником серед чоловіків і жінок (відповідно 47,2% і 15,0%).
Економіка. Воєнні дії, що не припинялися протягом понад 20 років, завдали значної шкоди економіці Афганістану. Рівень життя в країні сьогодні є одним з найнижчих у світі. За оцінками Світового банку, валовий національний продукт у 2001 році становив менше 250 доларів США на душу населення. Приблизно третина населення залишила країну. І досі на території Пакистану залишаються близько 1,2 млн. осіб, а на території Ірану - близько 1,4 млн. афганських біженців. Зруйновано багато підприємств, припинені транспортні і торговельні зв'язки між окремими частинами країни та іншими державами. Згідно з оцінками ООН і Світового банку, відбудова Афганістану коштуватиме приблизно 15 млрд. доларів США протягом найближчих 10 років. Крім іноземної допомоги, відбудові афганської економіки значною мірою може сприяти розвиток родовищ корисних копалин, яких чимало у надрах країни. В Афганістані є запаси нафти (Сарі-Куль), природного газу (Шибірган), кам'яного вугілля (Каркар, Ішпушта, Дарайї-Суф, Карох). На південь від Кабула знаходяться поклади мідних руд, на північ і захід від Кабула - залізних руд, біля Джелалабада - берилієвих руд. Країна також має промислові поклади марганцевих, свинцево-цинкових, олов'яних руд. На північному сході країни добувають високоякісний лазурит. Є родовища золота. Можливий видобуток високоякісного мармуру, тальку, граніту, базальту, доломіту, гіпсу, вапняку, каоліну, азбесту, слюди, смарагдів, аметистів, яшми.
Сільське господарство. Традиційно становило основу економіки Афганістану. Частка зайнятих у ньому - 70% всіх зайнятих країни (у промисловості - 15%, у сфері послуг - також 15%).
У 1980-х роках приблизно половина орних земель зрошувалася штучно. Для цього використовувалася система ариків, які живляться від річок і підземних джерел. Крім того, є підземні водозбірні галереї з колодязями (кяризами або канатами). Воєнні дії завдали великих збитків іригаційним спорудам, а обробіток полів став небезпечним заняттям через міни, закладені в сільській місцевості. Більша частина оброблюваних земель належить дрібним селянським господарствам. Мінеральні добрива застосовуються рідко. Зазвичай половина орних угідь для запобігання виснаженню ґрунтів залишається під паром на рік або декілька років.
Залежно від особливостей рельєфу, клімату, грунтів і висоти місцевості проводиться підбір сільськогосподарських культур. Зернові культури вирощуються на територіях до 2700 м над рівнем моря. Із збільшенням висоти місцевості провідна роль переходить від рису до кукурудзи, потім до пшениці і ще вище до ячменю. Найбільш продуктивні землі знаходяться на рівнинах, розташованих на північ від Гіндукуша, де притоки Амудар'ї утворюють широкі і родючі долини, на плато в Кабулістані, у долинах рік Кабул, Логар, Саробі і Лагман, в центральній частині країни - на нагір'ї Хазараджат, а також у долинах провінції Геріруд (поблизу Герата) і Гільменд.
Орні землі в Афганістані відводять переважно під зернові культури - пшеницю, кукурудзу, рис і ячмінь. Серед інших культур, які вирощують, - цукровий буряк, бавовна, олійна і цукрова тростина. У садах вирощують різноманітні плодові культури - абрикоси, персики, груші, сливи, вишню, гранати і цитрусові. Культивуються також деякі сорти винограду й дині, мигдаль і волоський горіх. Традиційно на експорт йдуть свіжі і сухі фрукти, родзинки і горіхи.
У 1980-1990-х роках провідною товарною культурою став опійний мак, і Афганістан перетворився на головного світового постачальника опіуму (за приблизними оцінками, у 1999 році його було вироблено 1670 т). У тваринництві найбільше розвинуте м'ясо-вовняно-молочне вівчарство. Населення володіє навичками вироблення овечих шкур. Традиційно розводили також кіз, коней, велику рогату худобу (зебу і буйволів), верблюдів та ослів. На основі продукції тваринництва населення займається обробкою вовни і ручним ткацтвом килимів.
Лісове господарство. Ліси зосереджені передусім у східних провінціях Афганістану. Там ростуть сосна, гімалайський кедр, дуб, олива і горіхоплідні дерева. В країні існує така проблема як хронічна нестача деревини, проте вона нерідко йде на експорт, оскільки простіше переправляти її ріками до Пакистану, аніж доставляти в інші райони країни.
Обробна промисловість. До 1930-х років промисловість в Афганістані була розвинута дуже слабко. Після 1932 року приватний Афганський національний банк розпочав будівництво ряду промислових об'єктів. В їх числі були бавовноочисні підприємства у північних районах, бавовняна фабрика в Пулі-Хумрі, цукровий завод у Баглані і вовноткацька фабрика у Кандагарі. У п'ятирічних економічних планах починаючи з 1956 року стимулювався, в основному, державний, а не приватний сектор. Були споруджені або модернізовані гідроенергетичні вузли в Суробаї, Пулі-Хумрі, Наглу, Дарунті, Махипарі та інші, побудовані цементні заводи в Джабаль-ус-Сіраджі та Пулі-Хумрі.
Наприкінці 1960-х - на початку 1970-х років почали активно розвиватися багато галузей промислового виробництва - текстильна, фармацевтична та інші. Туризм став важливим джерелом надходження валюти з-за кордону, в 1978 році Афганістан відвідало більш як 100 тисяч іноземних туристів.
У 1970-х роках в Афганістані було збудовано кілька десятків невеликих промислових підприємств харчової промисловості, а також з первинної обробки сільськогосподарської сировини. Розпочато промислове виробництво будівельних матеріалів, виникла металообробна і машиноремонтна промисловість.
Після 20 років війни фактично всі галузі промисловості були зруйновані. У 1998 році вся економіка країни, крім сільського господарства, залежала від транзитної торгівлі. Будівництво газопроводу з Туркменістану через територію західного Афганістану в Пакистан у кінці 1998 року було заморожене через нестабільну політичну ситуацію.
Транспорт. У країні прокладено лише 25 км залізниць (між Кушкою в Туркменістані і Торгунді - 10 км та Термезом в Узбекистані і Хайратаном - 15 км). У країні дуже мало придатних для судноплавства річок. Річка Кабул судноплавна протягом близько 100 км. Мережа автомобільних доріг має довжину 21000 км, з них 2800 км з твердим покриттям. Внаслідок воєнних дій стан цих доріг сильно погіршився, а дорожньо-ремонтні роботи майже не проводяться. Взимку і навесні деякі дороги стають непроїжджими. У багатьох районах люди пересуваються і перевозять вантажі в основному на верблюдах та віслюках.
Важливе значення має кільцева автомагістраль, яка починається в Кабулі, йде на північ через тунель на перевалі Саланг до Хульми, потім повертає на захід до Мазарі-Шаріфа, далі йде на Меймене і Герат, після чого прямує на південний схід до Кандагара і, нарешті, на північний схід у Кабул. Головні дороги країни сполучаються з транспортною мережею Пакистану через Хайберський прохід і через перевал Ходжак. З Герату шосе веде до Ірану. Товари з Росії, центральноазіатських республік і європейських країн доставляються залізницею до державного кордону в Термезі, звідки починається шосе на Герат, і до одного з чотирьох портів на Амудар'ї. Переправу через річку здійснюють на поромах і баржах. Є міжнародні аеропорти в Кабулі і Кандагарі та 44 аеродроми для обслуговування місцевих ліній, причому тільки 14 з них з твердим покриттям. Діють три вертолітних аеродроми.
В Афганістані прокладені два газопроводи: із Туркменістану в Шинданд та з Узбекистану в Баграм.
Зовнішня торгівля. Афганістан до останнього часу мав обмежені торговельні зв'язки з іншими державами. При цьому імпорт постійно перевищував експорт. Країна змушена імпортувати продовольство і широкий спектр промислових товарів, включаючи автомобілі, нафтопродукти і тканини. Коли в 1980-х роках через воєнні дії економіка країни прийшла в занепад і почався відтік селян із сіл, сталося різке скорочення виробництва сільськогосподарської продукції, відповідно зросла залежність країни від поставок продовольства з-за кордону. В Афганістан постачаються пшениця, рис, олія, цукор і молочні продукти.
Основні статті експорту - опіум, природний газ, килими, фрукти (свіжі та сушені), горіхи, вовна, бавовна, каракуль, дорогоцінне та напівдорогоцінне каміння.
Головні експорт-партнери: Пакистан, Іран, Німеччина, Індія, Великобританія, Бельгія, Люксембург, Чехія, Словаччина.
Основні статті імпорту - промислові товари, продукти харчування, нафтопродукти.
Головні імпорт-партнери: Пакистан, Іран, Японія, Сінгапур, Індія, Південна Корея, Німеччина.
Військовий потенціал (дані за 2001р.).Через відсутність будь-якого планування економіки в країні військовий бюджет як такий відсутній.
Регулярних збройних сил немає.
Мобілізаційні ресурси країни оцінюються в 6,3 млн. чол., з них гідних до військової служби – 3,4 млн. чоловік.
Сухопутні війська
Чисельність особистого складу військових групувань невідома.
По оцінці експертів, в боях використовуються наступне озброєння:
танки: близько 400 танків Т-54/55, 200 Т-62 і ПТ-76;
БТР і БМП: близько 200 БМП-1/2, 400 БТР-40/50/60/152;
міномети: близько 100 мінометів калібра 120 і 160 мм.
Військово-повітряні сили
Чисельність особового складу ВПС невідома.
Існуючий літаковий та вертолітний парк оцінюється наступним чином:
30-40 винищувачів МіГ-21, 25 МіГ-23, 15 МіГ-27, близько 40 винищувачів-бомбардувальників Су-17/20/22.
Вертолітний парк складається приблизно з 60 Мі-8 і 30 Мі-24.
В складі транспортної авіації є 2 Іл-18, 25 Іл-14, 12 Ан-12, 4 Ан-24 і 40 Ан-26 і Ан-32.
Офіційна назва - Пакистан (Pakistan)
Географічне положення - розташований у північній частині південноазійського субконтиненту. На заході межує з Іраном, на північному заході - з Афганістаном, на північному сході і сході -з Індією, на півдні омивається Аравійським морем.
Площа території - 807 тис. кв. км.
Столиця - Ісламабад (0,5 млн. осіб). Це порівняно молоде місто (до 1959 року столицею було місто Карачі), планувальне рішення якого розроблялося відомим грецьким архітектором А. Доксиадісом. Ісламабад поєднує риси як сучасного європейського міста, так і елементи традиційної пакистанської архітектури.
Інші великі міста: Лахор, Равалпінді, Хайдарабад, Карачі, Пешавар. У містах Пакистану проживає близько 30% населення.
Державна мова - урду; англійська використовується як офіційна. (60% населення розмовляє мовою панджабі, 16% - пушту, 12% - сіндхі).
Грошова одиниця - пакистанська рупія.
Офіційний календар - григоріанський. Використовуються також мусульманський місячний календар (місячна хіджра) і календарі інших систем.
Найвища точка Пакистану знаходиться в горах Каракорум - гора К2 (Годвін-Остен) (8611 м). Це друга вершина в світі після Евересту.
Членство у міжнародних організаціях - член ООН, ГАТТ/СОТ, МОП, МВФ, ВООЗ.
Населення - понад 143 млн. осіб, щорічний приріст оцінюється в 2,8%.
Економіка. До 1947 року формування господарства на територіях, що нині входять до Пакистану, відбувалося в рамках колоніальної Індії. Внаслідок тривалого панування англійського імперіалізму країна до часу утворення суверенної держави мала дуже низький рівень економічного розвитку. Підчас розподілу колишньої Британської Індії до Пакистану відійшли райони, більш відсталі у промисловому відношенні.
В умовах незалежності Пакистан досягнув певних успіхів в економічному розвитку, однак все ще залишається слабко розвинутою аграрною країною з багатоукладним господарством.
Провідне становище займають приватнокапіталістичні і державно-капіталістичні утворення, але кількісно переважають дрібнотоварний і дрібно-капіталістичний устрої, а в ряді периферійних районів зберігається натурально-патріархальний устрій.
Внаслідок відокремле території Бангладеш в скрутному становищі опинилисяокремі галузі промисловості, які раніше постачали продукцію на ринок Східної Бенгалії, а згодом були переорієнтовані на зовнішній ринок.
З метою стабілізації економічного становища і посилення ролі державного сектора в економіці країни уряд провів ряд економічних і адміністративних реформ, у тому числі націоналізацію банків і страхових компаній, ряду провідних підприємств важкої промисловості, маслоробень, морського судноплавства; взяв в управління держави торгівлю нафтою і нафтопродуктами, експорт бавовни.
Було розпочато проведення аграрної реформи. Робляться спроби перегляду принципів економічного розвитку в напрямку індустріалізації країни і максимального використання природних, особливо енергетичних, ресурсів. Держава здійснює економічну політику і вживає окремих заходів щодо економічного розвитку, виходячи з існування в країні змішаної економіки.
Основні галузі господарства залишаються в приватному секторі. Провідні позиції в економіці займають монополістичні групи, яким належать найбільші промислові підприємства (82% інвестицій у велику промисловість), торговельні і будівельні компанії.
Уряд заохочує іноземні інвестиції в різні галузі господарства, вдається до іноземних позик і кредитів.
У ряді галузей сильні позиції зберігає англійський капітал, після якого за розмірами іноземних інвестицій іде американський, японський і німецький.
Сільське господарство. Незважаючи на проведення ряду аграрних реформ і стимулювання капіталістичних відносин у сільському господарстві, в аграрному секторі країни подекуди зберігаються пережитки феодалізму - поміщицьке землеволодіння і дрібне селянське землекористування на умовах різної, іноді кабальної, оренди. Це є головною причиною відсталості цієї галузі господарства.
Аграрна реформа спрямована в основному на обмеження розмірів земельної власності, зокрема передбачається зниження земельних володінь з 200 до 60 га зрошуваної і з 400 до 120 га незрошуваної землі.
Оброблювана площа становить близько 20 млн. га (у тому числі рілля 14,5 млн. га), або 24% території країни, ліс - 2,3 млн. (2,8%), а землі, непридатні для сільськогосподарського використання - 46 млн. га (57,4%). Оскільки на оброблюваних землях можна дво збирати рожаї на рік, фактично посівна площа становить 16 млн. га.
Землеробство - основна галузь сільського господарства. Обробляють культури весняних (раби) і осінніх (кхариф) жнив. До першої відносяться головна продовольча культура - пшениця, яку сіють скрізь, а також грем, ячмінь, олійні. До других - рис, площа і виробництво якого в останні роки істотно розширилися (в основному на засолених поливних грунтах Сінда), бавовна - найважливіша технічна культура, а також цукрова тростина і кукурудза. На неполивних землях у посушливих районах вирощують просяні культури - джовар, баджру тощо. Зростає значення тютюну, різних овочевих (цибуля, картопля, перець) і садових (манго, цитрусові, фінікова пальма, абрикоси) культур, арахісу.
Тваринництво має другорядне значення. Переважає тяглова худоба, хоча в останні роки в передмісті розвивається м'ясне і молочне тваринництво. У посушливих районах розвиндте кочове скотарство (вівці, кози, верблюди).
Рибальство в основному прибережне.
Промисловість. Від колоніального періоду Пакистану дісталося кілька десятків невеликих текстильних фабрик, цукрових заводів, млинів, механічних майстерень. За роки незалежності силами національного приватного і державного капіталу було створено порівняно значну легку промисловість і закладено основи важкої промисловості. Середньорічні темпи приросту перевищили 10% у фабрично-заводській промисловості.
Добувна промисловість і енергетика. Гірничовидобувна промисловість дає всього 0,5% ВНП. Найбільше значення має видобуток природного газу, на частку якого припадає 35% споживаної енергії.
Основні газопромисли пов'язані трубопроводами з великими промисловими центрами. Видобуток нафти (район Дхуліян), яку переробляють на заводі в Равалпінді, задовольняє лише 15% потреб країни, нафтопереробні заводи в Карачі працюють на імпортній нафті.
У невеликій кількості добувають вугілля, кам'яну сіль (Соляний хребет), гіпс (Сибі), а також хроміти (район Хіндубаг), що йдуть переважно на експорт.
Енергетика. Енергетика - одне з слабких місць економіки, незважаючи на високу потужність електростанцій. Перша атомна електростанція знаходиться поблизу Карачі (132 Мвт). Велику частину електроенергії дають ГЕС в системі р. Інд, з яких найбільшими є Мангла (300 Мвт), Малаканд, Расул, Тарбела.
Обробна промисловість. У харчовій промисловості значне місце належить цукровому виробництву. До середини 1974 було 24 цукрових заводи, в основному в Пенджабі, Сінді, які переробляли близько 1/3 врожаю цукрової тростини, решта йде на ремісниче виробництво коричневого цукру.
Хімічна промисловість. Хімічна промисловість орієнтована переважно на обслуговування сільського господарства. Виробництво хімічних добрив задовольняє більше ніж половину потреб сільського господарства країни. Розвинута цементна промисловість. Є декілька заводів гумотехнічних виробів, скляних та інш.
Транспорт. Залізниці, що належать державі - важливий вид транспорту. До 1974 р. їх довжина станови - 8810 км.
Головна магістраль пролягла по долині Інду і з'єднує провідні промислові центри з морським портом Карачі.
Мережа автомобільних доріг понад 35 тис. км, у тому числі вищого класу - 19 тис. км.
Швидко зростають автомобільні вантажні перевезення. Зовнішні зв'язки здійснюються в основному морем.
Національний торговий флот, націоналізований в 1974 році, не забезпечує потреб країни. Велика частина морських перевезень здійснюється іноземними судноплавними компаніями. Вантажооборот порту Карачі 10,5 млн. т. Швидко збільшуються внутрішні і міжнародні авіаційні перевезення; функціонує пакистанська авіакомпанія. Карачі - великий аеропорт міжнародного значення.
Основні економічні показники. Зовнішній борг перевищує 27 млрд. дол. США. Зовнішньоторговельний дефіцит становить 1,5 млрд. дол. США. Пакистан входить в число найактивніших позичальників міжнародних фінансових організацій (щороку близько 2 млрд. дол.). Найбільшим джерелом зовнішніх позик є Консорціум з допомоги Пакистану (об'єднує ряд західних держав і міжнародних фінансових організацій).
Щорічний держбюджет становить близько 15 млрд. дол. (дефіцит 4,7%). На поточні непродуктивні витрати щорічно витрачається близько 80% бюджетних асигнувань, у т.ч. на оборону - 24% (3 млрд. дол.). Останнім часом економіка переживає період інтенсивного переходу від держрегулювання до розгортання процесів, орієнтованих на вільний ринок. Зростає роль великих фінансово-промислових груп.
Промисловість забезпечує менше ніж третину ВВП. Відносно розвинуті: текстильна, шкіряна, харчова, хімічна, цементна, сталеливарна, нафтопереробна, газова та інші галузі. Виробництво електроенергії, сталі, нафти і нафтопродуктів, а також добривнині зосереджене в основному в держсекторі (близько 50% промислової продукції).
Для зовнішньої торгівлі, обсяг якої коливається до 12 млрд. дол., характерний хронічний дефіцит.
Експортуються бавовна, рис, риба і рибопродукти, бавовняні тканини, спортивні товари, килими, шкіра і шкіргалантерея, одяг тощо.
Імпорт: нафта і нафтопродукти, промислова сировина і обладнання, рослинні масла, чай, хімікати, добрива тощо.
Провідні торговельні партнери: Японія, Саудівська Аравія, США, Великобританія, ФРН, Південна Корея.
Військовий потенціал (дані за 2001 р.). Військовий бюджет складав 2,7 млрд. долл.
Регулярні військові сили складають 587000 чол.
Резерв складає:
сухопутні війська – 500000 чол.
ВПВ - 8000 чол.
ВМС - 5000 чол.
Сухолутні війська:
Чисельність особового складу сухопутних військ – 520000 чол.
У бойовому складі:
- 9 штабів корпусів;
- 2 бронетанкові дивізії;
- 19 піхотних дивізій;
- 1 артилерійська дивізія;
- 3 бронеартелерійських полки;
- 3 зенітні ракетні групи; і т.д.
Танки: більше 2400 основних бойових танки.
БТР і БМП: значна кількість БМП-1/2, 120 БТР-70; 800 М113,45 UR-416;
міномети: більш ніж 725 мінометів калібра 81, 107 і 120 мм;
Військово-повітряні сили
Чисельність особового складу ВПС – 45000 чол.
В бойовому складі:
- 6 винищувальних авіаційних ескадрилії ППО;
- 10 винищувально-бомбардувальних ескадрилії;
- 3 транспортних авіаційних ескадрилії;
- 2 ескадрилії багатоцільових вертольотів;
- 7 зенітних ракетних батерей;
Літаковий та вертолітний парк:
86 «Міраж», 49 Q-5, 32 F-16, 88 J-6, 30 JJ-5, 6 МіГ-15УТІ, L-100, 12 CJ-6A, 4 SA-321 і т. д.
Військово-морські сили
Чисельність особовоо складу ВМС – 22000 чол.
В бойовому складі:
- підводні човни;
- фрегати;
- легкі сили: 5 ракетних катерів, 4 великих патрульних катера.
В складі морської авіації:
- 1 ескадрилія базової патрульної авіації;
- 2 ескадрилії протичовнових вертольота.
РОЗДІЛ 2. МОДЕЛЬ РІЧАРДСОНА
2.1 Опис моделі Річардсона та методів дослідження
Для аналізу гонки озброєнь використано дані міжнародного інституту мирних досліджень(SIPRI) за період з 1960 по 2003 р.р.
В таблиці 1 наведено дані про ВВП Пакистану й Афганістану за якими обчислено часові індекси для обох країн (таблиця 2).
Таблиця 1
ВВП
Країна
1960
1961
1962
1963
1964
1965
Пакистан
8,5349431
9,0459595
9,4514773
10,272699
11,050318
12,201691
Афганістан
1,3181018
1,3302420
1,3527892
1,3770696
1,4048190
1,4343033
1966
1967
1968
1969
1970
1971
1972
12,908163
13,605283
14,589383
15,392953
17,140585
17,220867
17,360942
1,449912
1,4915367
1,5435670
1,5678478
1,5990644
1,5227548
1,4950054
1973
1974
1975
1976
1977
1978
1979
18,587365
19,245394
20,055897
21,090018
21,922588
23,687034
24,577296
1,6649694
1,7933126
1,8470773
1,9632785
2,0326523
2,1159008
2,0968231
1980
1981
1982
1983
1984
1985
1986
27,088040
29,233620
31,144764
33,255875
34,940352
37,593064
39,661304
2,0326523
2,0881514
2,1054948
2,1347717
2,1644557
2,1945525
2,2250677
1987
1988
1989
1990
1991
1992
1993
42,220388
45,439810
47,693520
49,819977
52,341649
56,375043
57,365974
2,2560073
2,2873771
2,3191831
2,3514314
2,3841280
2,4172793
2,4508916
1994
1995
1996
1997
1998
1999
2000
59,509978
62,463226
65,490557
66,154891
67,841995
70,325103
73,321014
2,4849712
2,5195247
2,5545587
2,5900799
2,6260950
2,6626108
2,6992565
2001
2002
2003
74,684786
77,08891
81,058575
2,4446633
3,1438368
3,8669129
Таблиця 2
Індекси ВВП
Країна
1960
1961
1962
1963
1964
1965
Пакистан
1,059873
1,044829
1,086888
1,075698
1,104194
1,0579
Афганістан
1,00921
1,01695
1,017948
1,020151
1,020988
1,010883
1966
1967
1968
1969
1970
1971
1972
1,054006
1,072332
1,055079
1,113535
1,004684
1,008134
1,070643
1,028708
1,034884
1,01573
1,01991
0,952279
0,981777
1,113688
1973
1974
1975
1976
1977
1978
1979
1,035402
1,042114
1,051562
1,039477
1,080485
1,037584
1,102157
1,077084
1,029981
1,062911
1,035336
1,040956
0,990984
0,969396
1980
1981
1982
1983
1984
1985
1986
1,079208
1,065375
1,067784
1,050652
1,075921
1,055017
1,064523
1,027304
1,008306
1,013905
1,013905
1,013905
1,013905
1,013905
1987
1988
1989
1990
1991
1992
1993
1,076253
1,049598
1,044586
1,050616
1,077059
1,017577
1,037374
1,013905
1,013905
1,013905
1,013905
1,013905
1,013905
1,013905
1994
1995
1996
1997
1998
1999
2000
1,049626
1,048466
1,010144
1,025502
1,036601
1,042601
1,0186
1,013905
1,013905
1,013905
1,013905
1,013905
1,013763
0,90568
2001
2002
1,03219
1,051495
1,286
1,229998
На діаграмах рис.1,2 зображено динаміку ВВП для Пакистану, Афганістану.
Рис.1
Рис.2
Середні індекси ВВП за досліджуаний період складають відповідно: 1,054031
для Пакистану та 1,026911 для Афганістану.
В таблиці 5 наведено дані про відсоток від ВВП витрат на озброєння кожної з країн за період з 1965 по 1985 р.р.
Зауважимо, що в звіті SIPRI витрат на озброєння були відсутні дані за 1985р. Для доповнення таблиці 5 даними на вказаний рік використано результати екстраполяції многочленом Лагранжа (табл.3,4).
Таблиця 3
Пакистан
Інтерполяційний поліном Лагранжа
Значення аргумента
1985
X
Y
Різниці чисельника
Різниці знаменника
1980
5,4
1
5
5
5
5
1
1
2
3
4
1981
5,5
4
1
4
4
4
-1
1
1
2
3
1982
5,8
3
3
1
3
3
-2
-1
1
1
2
1983
6,8
2
2
2
1
2
-3
-2
-1
1
1
1984
6,5
1
1
1
1
1
-4
-3
-2
-1
1
Добутки
24
30
40
60
120
24
-6
4
-6
24
Відношення
1
-5
10
-10
5
Результат
0,4
Таблиця 4
Афганістан
Інтерполяційний поліном Лагранжа
Значення аргумента
1985
X
Y
Різниці чисельника
Різниці знаменника
1980
6,1
1
5
5
5
5
1
1
2
3
4
1981
5,1
4
1
4
4
4
-1
1
1
2
3
1982
4,7
3
3
1
3
3
-2
-1
1
1
2
1983
6,4
2
2
2
1
2
-3
-2
-1
1
1
1984
9,1
1
1
1
1
1
-4
-3
-2
-1
1
Добутки
24
30
40
60
120
24
-6
4
-6
24
Відношення
1
-5
10
-10
5
Результат
9,1
Таблиця 5
Витрати на озброєння
Країна
1965
1966
1967
1968
1969
1970
Пакистан
5,6
4,1
3,4
3,6
3,4
3,5
Афганістан
1,6
1,6
1,7
1,8
1,8
1,8
1971
1972
1973
1974
1975
1976
1977
6,4
6,7
6,6
5,7
6,1
6
5,2
1,6
2
1,9
1,6
1,9
2,5
2
1978
1979
1980
1981
1982
1983
1984
5,5
5,4
5,4
5,5
5,8
6,8
6,5
2,3
6,1
6,1
5,1
4,7
6,4
9,1
1985
0,4
9,1
За даними таблиць 1 і 3 обчислено витрати з ВВП на озброєння та витрати на інше- невійськові витрати Пакистану й Афганістану (таблиці 6 і 7 відповідно).
Таблиця 6
Абсолютні витрати на озброєння
Країна
1965
1966
1967
1968
1969
1970
Пакистан
0,6832947
0,5292347
0,4625796
0,5252178
0,5233603
0,5999204
Афганістан
0,0229488
0,0231986
0,0253561
0,0277842
0,0282212
0,0287831
1971
1972
1973
1974
1975
1976
1977
1,1021355
1,1631831
1,2267661
1,0969875
1,2234097
1,2654010
1,1399745
0,0243640
0,0299001
0,0316344
0,028693
0,0350944
0,0490819
0,0406530
1978
1979
1980
1981
1982
1983
1984
1,3027869
1,3271740
1,4627542
1,6078491
1,8063963
2,2613994
2,2711229
0,0486657
0,1279062
0,1239918
0,1064957
0,0989582
0,1366253
0,1969654
Таблиця 7
Витрати на інше
Країна
1965
1966
1967
1968
1969
1970
Пакистан
11,518397
12,378929
13,142704
14,064166
14,869592
16,540665
Афганістан
1,4113544
1,4267138
1,4661806
1,5157828
1,5396265
1,5702812
1971
1972
1973
1974
1975
1976
1977
16,118731
16,197759
17,360599
18,148407
18,832487
19,824616
20,782613
1,4983907
1,4651052
1,6333350
1,7646197
1,8119829
1,9141965
1,9919993
1978
1979
1980
1981
1982
1983
1984
22,384248
23,250122
25,625286
27,625771
29,338368
30,99447
32,66923
2,0672351
1,9689169
1,9086606
1,9816557
2,0065365
1,9981463
1,967490
На рисунках 3 і 4 зображено діаграми названих витрат.
Рис.3
Рис.4
Динаміку часових індексів витрат на озброєння та невійськових витрат досліджуваних країн наведено в таблицях 8 і 9 та зображено на діаграмах рис.5 та рис.6
Таблиця 8
Індекси абсолютних витрат на озброєння
Cjuntry
1966
1967
1968
1969
1970
1971
Pakistan
0,7745335
0,8740538
1,1354106
0,9964635
1,1462856
1,8371359
Afghanistan
1,0108826
1,0930024
1,0957592
1,0157303
1,0199104
0,8464698
1972
1973
1974
1975
1976
1977
1978
1,0553903
1,0546629
0,8942107
1,115245
1,0343231
0,9008800
1,1428210
1,2272210
1,0580035
0,9070184
1,223102
1,3985668
0,8282686
1,1970989
1979
1980
1981
1982
1983
1984
1,0187191
1,1021570
1,0991929
1,1234862
1,2518844
1,0042997
2,6282609
0,9693962
0,8588933
0,9292228
1,3806366
1,4416461
Таблиця 9
Індекси витрат на інше
Cjuntry
1966
1967
1968
1969
1970
1971
Pakistan
1,0747093
1,0616996
1,0701121
1,0572679
1,1123818
0,97449116
Afghanistan
1,0108826
1,0276627
1,0338309
1,0157303
1,0199104
0,95421809
1972
1973
1974
1975
1976
1977
1978
1,0049028
1,0717901
1,0453790
1,0376937
1,0526817
1,0483236
1,07706608
0,9777858
1,1148243
1,0803782
1,0268405
1,0564098
1,0406451
1,037769
1979
1980
1981
1982
1983
1984
1,0386823
1,1021570
1,0780668
1,0619927
1,0564485
1,0540339
0,9524397
0,9693962
1,0382441
1,0125556
0,9958185
0,9846577
Рис.5
Рис.6
В таблиці 10 наведено динаміку витрат країн на озброєння на душу населення.
Таблиця 10
Роки
Витрати на озброєння на душу населення (Пакистан)
Витрати на озброєння на душу населення (Афганістан)
1965
0,01299558
0,14394962
1966
0,00979828
0,14078311
1967
0,00833132
0,14623656
1968
0,00919499
0,15134953
1969
0,00889872
0,14789253
1970
0,00989853
0,14449707
1971
0,01762289
0,12583563
1972
0,01801765
0,15384615
1973
0,01840554
0,14269621
1974
0,01594157
0,11711316
1975
0,01722312
0,13534692
1976
0,01726214
0,17302235
1977
0,01507384
0,13410219
1978
0,01670625
0,14961296
1979
0,01651659
0,38764616
1980
0,01768106
0,38244514
1981
0,01889453
0,31783622
1982
0,02065964
0,29283489
1983
0,02517365
0,40037535
1984
0,02461015
0,57290355
За розглянутий період обчислено середні індекси витрат на озброєння та невійськових витрат (таблиця 11).
Таблиця 11
Середнє значення індексів абсолютних витрат на озброєння
Cjuntry
Pakistan
1,082166102
Afghanistan
1,16468897
Середнє значення індексів витрат на інше
Cjuntry
Pakistan
1,056835824
Afghanistan
1,018421057
2.2 Побудова і аналіз моделі Річардсона для Афганістану й Пакистану
За досліджуваний період проаналізовано участь країн у війнах (таблиця 1 додатку). За цими даними країни не були ініціаторами воєн, а до воєн приєдналась, Пакистан-3, Афганістан-1 раз відповідно.
a
b
m
n
r
s
0,164689
0,082166
0,056836
0,018421
3
1
За цими даними побудовано модель Річардсона:
Побудувавши характеристичне рівняння, отримаємо розв’язки:
λ1=
0,0802731
λ2=
-0,15553
За якими визначаємо характер і стійкість точки спокою:
Характер точки спокою – сідло.
Нестійка точка спокою.
Висновок: необмежене зростання озброєнь.
Розв’язок цієї системи диференціальних рівнянь при початкових умовах: x(t0) = 2,27112294, y(t0) = 0,196965474
є функції витрат на озброєння в момент часу t для Пакистану й Афганістану відповідно
Отримуємо прогнозоване за моделлю значення витрат на озброєння відповідно Австрії та Японії в 2000р.:
16,95513
(Австрія)
-0,58497 (Японія)
З умови mn-ab<0 визначаємо допустимі значення кожного з параметрів a, b, m, n при сталих (середніхт значеннях) інших параметрів:
1. Для переходу в стійкий стан індекс витрат на озброєння Австрії повинен бути більшим за 1,066627763, при незмінних індексах витрат на озброєння Пакистану і на інше Афганістану й Пакистану. Тоді витрати на озброєння повинні становити 0,210088843 млн. $ .
2. Допустимим значенням індексу витрат на озброєння для Японії є 1,031214455або більший за даний, для переходу у стійкий стан, при незмінних індексах витрат на озброєння Афганістану і на інше Пакистану й Афганістану. Тоді витрати на озброєння повинні становити 2,342014804 млн.$ .
3. У Австрії для переходу до мирного стану індекс витрат на інше повинен бути меншим ніж 1,021849764, при незмінних індексах витрат на озброєння Австрії і Японії та на інше Афганістану. Тоді витрати на інше будуть становити 33,38304494 млн. $ .
4. Для переходу в стійкий стан допустимим значенням індексу витрат на інше для Афганістану є 1,238086643 або менший за даний, при незмінних індексах витрат на озброєння Пакистану й Афганістану та на інше Пакистану. Тоді витрати на інше будуть становити 2,435923438 млн. $ .
За побудованою моделлю зробимо прогнози за допомогою кореляції.
Таблиця 12
SIPRI
Модель без кореляції
Похибка
Pakistan
Afghanistan
Pakistan
Afghanistan
Pakistan
Afghanistan
1965
0,683295
0,02294885
0,6832947
0,022949
0,00
0,00
1966
0,529235
0,0231986
3,5779751
-43,5885
85,2085
100,0532
1967
0,46258
0,02535612
6,3102067
-86,0838
92,6693
100,0295
1968
0,525218
0,02778421
8,8869153
-127,493
94,09
100,0218
1969
0,52336
0,02822126
11,31476
-167,845
95,3745
100,0168
SIPRI
Модель з кореляцією
Похибка
Pakistan
Afghanistan
Pakistan
Afghanistan
Pakistan
Afghanistan
1965
0,683295
0,02294885
0,6832947
0,022949
0,00
0,00
1966
0,529235
0,0231986
0,8130674
0,031209
34,9089
25,6666
1967
0,46258
0,02535612
0,6482261
0,026154
28,6391
3,0516
1968
0,525218
0,02778421
0,6493235
0,026548
19,1131
4,6548
1969
0,52336
0,02822126
0,6189287
0,027394
15,4409
3,0208
SIPRI
Модель з кореляцією
Похибка
Pakistan
Afghanistan
Pakistan
Afghanistan
Pakistan
Afghanistan
1983
2,261399
0,136625
2,2613995
0,136625
0,00
0,00
1984
2,271123
0,196965
2,6635246
0,160711
14,7324
22,5588
1985
2,7036669
0,185771
SIPRI
Модель з кореляцією
Похибка
Pakistan
Afghanistan
Pakistan
Afghanistan
Pakistan
Afghanistan
1984
2,271123
0,196965
2,2711229
0,196965
0,00
0,00
1985
2,8103016
0,189392
Весь діапазон значень ми поділили на періоди різних поєднань темпів
озброєнь.
Зокрема, в 1970-1984 р.р. характерне стрімке зростання витрат на озброєння для Пакистану та не значне зростання витрат для Афганістану.
Таблиця 13
Абсолютні витрати на озброєння (1970-1984р.р)
Cjuntry
1969
1970
1971
1972
1973
1974
Pakistan
0,52336
0,59992
1,102136
1,163183
1,226766
1,096987
Afghanistan
0,028221
0,028783
0,024364
0,0299
0,031634
0,028693
1975
1976
1977
1978
1979
1980
1981
1,22341
1,265401
1,139975
1,302787
1,327174
1,462754
1,607849
0,035094
0,049082
0,040653
0,048666
0,127906
0,123992
0,106496
1982
1983
1984
1,806396
2,261399
2,271123
0,098958
0,136625
0,196965
Рис.7
За цими даними побудовано модель Річардсона:
Побудувавши характеристичне рівняння, отримаємо розв’язки:
λ1=
0,117040964
λ2=
-0,188906639
За якими визначаємо характер і стійкість точки спокою:
Характер точки спокою –сідло:
Нестійка точка спокою.
Висновок: необмежене зростання озброєння.
Розв’язок цієї системи диференціальних рівнянь при початкових умовах
x(t0) = 2,27112294, y(t0) = 0,196965474
є функції витрат на озброєння в момент часу t для Пакистану й Афганістану відповідно
Підставивши в ці формули t=1, отримуємо прогнозоване за моделлю значення витрат на озброєння відповідно Пакистану й Афганістану в 1985р.:
5,239119207 (Пакистан)
1,626158516 (Афганістан)
З умови mn-ab<0 визначаємо допустимі значення кожного з параметрів a, b, m, n при сталих (середніхт значеннях) інших параметрів:
1. Для переходу в стійкий стан індекс витрат на озброєння Афганістану повинен бути більшим за 1,008001712, при незмінних індексах витрат на озброєння Пакистану і на інше Афганістану й Пакистану. Тоді витрати на озброєння повинні становити 0,198541535 млн. $ .
2. Допустимим значенням індексу витрат на озброєння для Пакистану є 1,004890183 або більший за даний, для переходу у стійкий стан, при незмінних індексах витрат на озброєння Афганістану і на інше Пакистану й Афганістану. Тоді витрати на озброєння повинні становити 2,282229147
млн.$ .
3. У Пакистану для переходу до мирного стану індекс витрат на інше повинен бути меншим ніж 2,320750272, при незмінних індексах витрат на озброєння Пакистану й Афганістану та на інше Афганістану. Тоді витрати на інше будуть становити 75,81712435 млн. $ .
4. Для переходу в стійкий стан допустимим значенням індексу витрат на інше для Афганістану є 1,423844328 або менший за даний, при незмінних індексах витрат на озброєння Пакистану й Афганістану та на інше Пакистану. Тоді витрати на інше будуть становити 2,801399878 млн. $ .
В 1965-1970 р.р. характерна стійкість витрат на озброєння для Пакистану та Афганістану.
Таблиця 14
Абсолютні витрати на озброєння (1965-1970р.р)
Cjuntry
1965
1966
1967
1968
1969
1970
Pakistan
0,683295
0,529235
0,46258
0,525218
0,52336
0,599920
Afghanistan
0,022949
0,023199
0,025356
0,027784
0,028221
0,028783
Рис.8
За цими даними побудовано модель Річардсона:
Побудувавши характеристичне рівняння, отримаємо розв’язки:
λ1=
-0,042973413
λ2=
-0,053864181
За якими визначаємо характер і стійкість точки спокою:
Характер точки спокою –стійкий вузол:
Асимптотично стійка точка спокою.
Висновок: існує точка рівноваги.
Розв’язок цієї системи диференціальних рівнянь при початкових умовах
x(t0) = 0,599920493, y(t0) = 0,028783159
є функції витрат на озброєння в момент часу t для Пакистану й Афганістану відповідно
-
Підставивши в (2) t=1, отримуємо прогнозоване за моделлю значення витрат на озброєння відповідно Пакистану й Афганістану в 1971р.:
3,469916 (Пакистан)
0,98767 (Афганістан)
З умови визначаємо допустимі значення кожного з параметрів a, b, m, n при сталих (середніхт значеннях) інших параметрів:
1. Для збереження стійкого стану індекс витрат на озброєння Японії повинен бути більшим за 1,10450879, при незмінних індексах витрат на озброєння Австрії і на інше Японії й Австрії. Тоді витрати на озброєння повинні становити 0,031791253 млн. $ .
2. Допустимим значенням індексу витрат на озброєння для Австрії є 1,020635641 або менший за даний, для переходу у стійкий стан, при незмінних індексах витрат на озброєння Японії і на інше Австрії й Японії. Тоді витрати на озброєння повинні становити 0,612300235 млн.$ .
3. Для Австрії для збереження мирного стану індекс витрат на інше повинен бути більшим ніж 1,01022069, при незмінних індексах витрат на озброєння Австрії та Японії та на інше Японії. Тоді витрати на інше будуть становити 116,71022069 млн. $ .
4. Для збереження стійкого стану допустимим значенням індексу витрат на інше для Японії повинен бути 1,014190097 або більший за даний, при незмінних індексах витрат на озброєння Австрії та Японії та на інше Австрії. Тоді витрати на інше будуть становити 1,592563694 млн. $ .
В 1994-1999 р.р. характерне незначне зростання витрат на озброєння для Австрії та стійкість витрат для Японії.
Таблиця 15
Абсолютні витрати на озброєння (1994-1999р.р.)
Cjuntry
1971
1972
1973
1974
1975
1976
1977
Pakistan
1,10213
1,16318
1,226766
1,096987
1,22341
1,265401
1,13997
Afghanistan
0,02436
0,0299
0,031634
0,028693
0,03509
0,049082
0,04065
Рис.9
За цими даними побудовано модель Річардсона:
Побудувавши характеристичне рівняння, отримаємо розв’язки:
λ1=
0,059574044
λ2=
-0,129054658
За якими визначаємо характер і стійкість точки спокою:
Характер точки спокою –сідло:
Нестійка точка спокою.
Висновок: необмежене зростання озброєння.
Розв’язок цієї системи диференціальних рівнянь при початкових умовах
x(t0) = 1,139974579, y(t0) = 0,040653048
є функції витрат на озброєння в момент часу t для Пакистану й Афганістану відповідно
Підставивши в (2) t=1, Отримуємо прогнозоване за моделлю значення витрат на озброєння відповідно Австрії і Японії
4,098558 (Пакистан)
1,350485 (Афганістан)
З умови mn-ab<0 визначаємо допустимі значення кожного з параметрів a, b, m, n при сталих (середніхт значеннях) інших параметрів:
1. Для переходу в стійкий стан індекс витрат на озброєння Японії повинен бути більшим за 0,99994317, при незмінних індексах витрат на озброєння Австрії і на інше Японії і Австрії. Тоді витрати на озброєння повинні становити 0,040650738 млн. $ .
2. Допустимим значенням індексу витрат на озброєння для Австрії є 0,99998878 або більший за даний, для переходу у стійкий стан, при незмінних індексах витрат на озброєння Японії і на інше Австрії й Японіфї. Тоді витрати на озброєння повинні становити 1,139961788 млн.$ .
3. У Австрії для переходу до мирного стану індекс витрат на інше повинен бути меншим ніж 0,644115533, при незмінних індексах витрат на озброєння Авс
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора