МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА” Кафедра охорони праці РОЗРАХУНКОВА РОБОТА № 25 з курсу «Охорона праці» на тему: «Визначення категорії вибухо- і пожежо-небезпечності приміщень, будівель, споруд» Мета роботи: навчитися розрахувати надлишковий тиск вибуху та визначати категорію вибухо-, пожежо-небезпечгості приміщень. Теоретичні відомості Оцінка вибухо-, пожежо- небезпечності різних об’єктів заклечається у визначенні можливих наслідків руйнування дії вибухів чи пожеж, а також небезпечних факторів цих явищ для людей. В залежності від категорії позначаються нормативні вимоги до планування забудови, кількості поверхів, вибору будівельних конструкцій та інженерного обладнання. Нормативним документом для визначення категорій приміщень є «Загальноприйняті норми проектування промислових підприємств». Згідно цих норм якісним показником категоріювання є агрегатний стан горючих речовин, які знаходяться в приміщенні та здатні утворювати вибухонебезпечні суміші з повітрям, а також температура спалаху (для рідин). Визначальною є також кількість речовини, яка здатна приймати участь у вибуху. Є п’ять категорій приміщень по вибухонебезпеці: А та Б – вибухонебезпечні (tсп ≤ 28оС, ∆Р > 5кПа); В – пожежонебезпечні (tсп = 28 - 61оС, ρ = 65г/м3); Г та Д – пожежонебезпечні. Розрахунок Вихідні дані: (5-й варіант) Розмір приміщення, м Горючі речовини Маса, кг Темп., при якій знах. речовина, оС Тиск, кПа  a b h      6 12 5 Оцтова кислота 200 140 200   Розрахунок проводимо за кількісним показником – це максимально можливий надлишковий тиск ∆Р.
[кПа] , (1) m – маса горючих речовин, які випарувалися в результаті розгерметизації; m = W*Fn*t , (2) W – інтенсивність випаровування, кг/с х м2, W = 10-6 * U *
* Pn , (3) U – коефіцієнт, що визначаємо з табл.1 (при V=0,5 м/с, T0 = 20oC) ; U = 5,4 ; M – молекулярна маса бензину; М = 60 г/моль ; Рn – тиск насиченої пари; Рn = 11,7*133,322 = 1,56 кПа ; Тоді: W = 10-6 * 5,4 *
* 1,56 = 0,00006 кг/с*м2. Fn = 1 м2 ; t = 1800 c. Відповідно : m = 0,00006*1*1800=0,108 кг ; Отже із 200 кг. оцтової кислоти за 1 год. випаровується 0,108 кг. з поверхні площею = 1 м2. 2) H – теплота згоряння (кДж / кг) ; H =14533 кДж / кг – для бензину; 3) Po – початковий тиск (кПа) ; Ро = 101 кПа ; 4) z – коефіцієнт, що характеризує міру участі у вибуху речовини, яка випаровується. z = 0,3 (табл..2 для tсп = 43оС , tр = 140оС ) ; 5) Vсв – вільний об’єм приміщення, м3 Vсв = 0,8 * a * b * c = 0,8 * 6 * 12 * 5= 288 м3 ; 6) ρ – густина повітря до вибуху при початкові температурі То , кг/м3 ρ = 1,2047 кг/м3 , при 20 оС 7) С – теплоємність повітря, кДж / кг * К С = 1,01 кДж / кг * К ; 8) То – початкова температура повітря, К То = 20 + 273 = 293 К ; 9) К – коефіцієнт, який враховує негерметичність приміщення і недіабатичність процесу горіння: К = 3. В результаті отримаємо:
Отже в приміщенні відбулася розгерметизація ємкості з бензином, наслідком чого стало випаровування 0,108 кг. оцтової кислоти. Якщо виникне іскра, то це може створити надлишковий тиск 0,15 кПа при вибуху парів оцтової кислоти. Приміщення де зберігається оцтова кислота відноситься до категорії В - вибухо-пожежонебезпечних, оскільки температура спалаху бензину складає 43оС, і в разі вибуху створиться надлишковий тиск 0,15кПа.