Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Дослідження метеорологічних умов на робочих місцях
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2005
Тип роботи:
Звіт про виконання лабораторної роботи
Предмет:
Основи охорони праці
Група:
КІ-34
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет „Львівська політехніка”
Кафедра "Охорона праці"
Звіт
про виконання лабораторної роботи № 6
з курсу „ Основи охорони праці ”
Тема:
Дослідження метеорологічних умов на робочих місцях.
Львів – 2005
Мета роботи: Ознайомлення з приладами і методами контролю мстерологічних умов на виробництві
Теоретичні відомості
До показників, які характеризують метеорологічні умови (мікроклімат), належать: температура, відносна вологість, швидкість руху повітря, теплове випромінювання.
Всі ці фактори мають великий вплив на перебіг життєвих процесів в організмі людини. Параметри мікроклімату можуть змінюватися в широких межах, тим самим викликають зміни в системі і органах людини, які приймають участь в процесі терморегуляції організму - в системі кровообігу, потовиділення, нервовій. Значна вираженість окремих факторів мікроклімату може бути причиною фізіологічних зсувів, а з деяких випадках патологічних станів і професійних захворювань.
Основу профілактики негативного впливу виробничого мікроклімату на організм людини складає його нормування.
Норми виробничого мікроклімату регламентує ГОСТ 12.1.005-88 "Обшие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны". Цей ГОСТ передбачає наявність оптимальних та допустимих параметрів мікроклімату. Оптимальні показники розповсюджуються на всю робочу зону і забезпечують відчуття комфорту. Допустимі показники встановлюють диференційно для постійних і непостійних робочих місць і тільки у випадках, коли технологічні умови, або технічні чи економічні причини не дозволяють створити оптимальні умови.
В кабінах, пультах, і постах управління технологічними процесами. в залах обчислювальної техніки, а також в інших приміщеннях при виконанні робіт операторського типу, пов'язаних з нервово - емоційним напруженням, повинні бути створені тільки оптимальні параметри мікроклімату.
Величини оптимальних та допустимих параметрів мікроклімату в робочій зоні, в залежності від пори року і категорії виконуваних робіт, представлені в таблиці 5.
Пояснення термінів; що є в таблиці 5:
Холодний період року - період року, який характеризується середньодобовою температурою зовнішнього повітря рівною +10° С і нижче.
Теплий період року - період року, який характеризується середньодобовою температурою зовнішнього повітря вище +10°С.
Категорії робіт: диференціація робіт по важкості встановлюється на основі загальних енерговитрат організму в ккал/год (Вт):
І Легкі фізичні роботи - всі види діяльності з витратою енергії не більше 150 ккал/год (175 Вт)
Легка Іа (енерговитрати до 120 ккал/год, 139 Вт), - роботи, які виконуються сидячи і супроводжуються незначними фізичними навантаженням.
Легка І6 (енерговитрати 121-150 ккал/год, 140-174 Вт), - роботи, які виконуються сидячі, стоячи або пов'язані з ходінням і супроводжуються незначними фізичними навантаженням.
II Середньої важкості фізичні роботи - всі види діяльності з витратою енергії 151-250 ккал/год (175-290 Вт).
Середньої важкості IIа (енерговитрати від 151 до 200 ккал/год, 175-232 Вт) - роботи, пов'язані з постійним ходінням, переміщенням дрібних (до 1 кг) вантажів у положенні стоячи або сидячи.
Середньої важкості Пб (енерговитр. 201 до 250 ккал/год,233-290 Вт) - роботи, пов'язані з постійним ходінням,переміщенням вантажів до 10кг.
ПІ Важкі фізичні роботи - види діяльності з витратою енергії більше 250 ккал/год (290 Вт). Це роботи пов'язані з постійним переміщенням вантажів (більше 10кг)
Робоча зона - простір обмежений по висоті 2м над рівнем підлоги або площадки, на яких знаходяться місця постійного або тимчасового перебування працюючих.
Вимірювання температури повітря.
Опис приладів ті виконання інструментальних замірів. Температура повітря вимірюється в робочій зоні в декількох точках. Для вимірювання температури вище 0°С користуються ртутними термометрами, в яких ртуть при нагріванні розширюється рівномірно, а при температурі нижче -39°С вона замерзає. Тому для вимірювання низьких температур використовують спиртові термометри. Для реєстрації зміни температури в часі користуються термографами. Термограф М-16 використовують для реєстрації зміни температури протягом доби, а термограф М-16А протягом тижня. Для вимірювання дійсної температури в умовах теплового випромінювання користуються парним термометром.
Парний термометр складається з двох ртутних термометрів. Резервуар з ртуттю одного з них покритий чорною фарбою, а другий - тонким шаром срібла. Таким чином термометр з чорним резервуаром поглинає теплові промені, а термометр з посрібленим ртутним резервуаром відбиває їх.
Парний термометр
Дійсну температуру повітря в робочій зоні визначають за формулою : (1)
де tч і tс- показники чорного і посрібленого термометрів °С.
k - константа парного термометра (визначається при його виготовленні).
Вимірювання температури повітря в приміщенні можна також проводити з допомогою сухого термометра аспіраційного психрометра Ассмана.
Вимірювання вологості повітря.
При очищення метеоумов у виробничих приміщеннях найчастіше враховують відносну вологість, яка являє собою відношення абсолютної вологості до максимальної при певній температурі повітря, і виражається в %.
Максимальна вологість - кількість водяних парів в гр, яка може міститися в 1м3 повітря в насиченому стані. Кількість водяних парів в грамах, що містить в їм3 повітря в момент дослідження називається абсолютною вологістю.
Відносна вологість вимірюється за допомогою психометрів, гігрометрів, гігрографів. Психометри бувають стаціонарні - типу Августа і переносні - типу Ассмана.
Психометр Августа (рис.1) складається з двох спиртових термометрів сухого і вологого, закріплених на одній панелі. Кулька сухого термометра завжди знаходиться в сухому стані, а вологого покрита тканиною і опущена у воду. За рахунок випаровування води з поверхні вологої кульки, цей термометр буде показувати нижчу температуру ніж сухий.
Розрахунок відносної вологості повітря за показами психометра Августа виконується за формулою: (2)
де Pв i Pс - пружність насичених водяних парів (максимальна вологість) при температурі відповідного вологого і сухого термометрів.
( - психометричний коефіцієнт, який залежить від швидкості руху повітря (таб.2);
tc i tв - відповідно показники сухого і вологого термометрів, °С.
Н- барометричний тиск, мм.рт.ст.(визначається по барометру)
Пружність насичених водяних парів
Таблиця 1
Температура, °С
Пружність мм.рт.ст.
Температура, °С
Пружність мм.рт.ст.
Температура, °С
Пружність
мм.рт.ст.
10
9,14
18
14,93
26
24,96
11
9,77
19
16,32
27
26,47
12
10,48
20
17,36
28
28,07
13
11,14
21
18,47
29
29,74
14
11,88
22
19,68
30
31,51
15
12,67
23
20,68
31
32,37
16
13,51
24
22,06
32
35,32
17
14,40
25
23,52
33
37,37
Психометричний коефіцієнт с при різних швидкостях руху повітря
Таблиця 2
Швидкість руху, м/с
0,13
0,16
0,20
0,30
0,40
0,80
2,30
4,6
0,0013
0,0012
0,0011
0,0010
0,0009
0,0008
0,0007
0,00067
Для наближеного визначення відносної вологості можна користуватися психометричного таблицею 3, яка складена для швидкості руху повітря 0.2 М/с і барометричного тиску 760 мм.рт.ст. Відносну вологість за показами психометра Августа можна також визначити по монограмі (рис. З)
Аспіраційний психометр Ассмана (рис.2) складається також з двох, але ртутних, термометрів - сухого і вологого, кулька вологого обв'язана тонкою тканиною і змочується водою. Обидва термометри закріплені в спеціальній блискучій оправі, яка захищає термометри від теплового опромінення. Для зменшення впливу на покази термометрів руху навколишнього повітря, в верхній частині приладу розміщений вентилятор, який просмоктує повітря повз кульки термометрів, зі швидкістю 2 м/с.
Вентилятор дозволяє також скоротити час температурного зрівноваження приблизно в два рази порівняно з психометром Августа (3-4 хв., замість 7-8 хв.)
Психрометрична таблиця визначення відносної вологості по психрометру Августа
Покази сухого термометра, (С
Показники вологого термометра
15
9,2
9.6
10.0
10.5
10.9
11.4
11.8
12.2
116
13.0
13.4
13.1
14.2
14.6
15.0
16
9.9
10,3
10.1
11.3
11.6
12,2
12.6
13.1
13.5
14.0
14.4
14.1
15.2
15.6
16.0
17
10.7
11,2
11.6
12.1
16
13.0
13.5
13.9
14.4
14.9
15.3
15.1
16.2
16.6
17.0
18
11,4
11,9
12.4
12,9
3,4
13.9
14.4
14.8
15,З
15.7
16.2
16.6
17.1
17.5
18.0
19
12.2
12,7
13,2
13.1
4,3
14.8
15.3
15.7
16.2
16.7
17.2
17.6
11.1
18,5
19,0
20
12,9
13,4
14.0
14.5
15.1
15,6
16.1
16,6
17.1
17.6
18.1
18,5
19.0
19.5
20.0
21
13.6
14,2
14.1
15.3
15,9
16.5
17.1
17,5
18.0
18.6
19.1
19.5
20.0
20,5
21,0
22
14,4
15,0
15.6
16.1
16,7
17,3
17.9
18,4
11.9
19.5
20.0
20.5
21.0
21.5
22.0
23
15,1
15.7
16.4
17.0
17,6
18,2
18,8
19,3
19.8
20,4
20.9
21,5
21,0
22.5
23.0,
24
15.9
16,5
17.1
17.1
17,8
19,0
19,6
20.1
20.7
21,3
20.9
22.4
23.0
23,5
24.9
25
16.6
17.2
17.9
18.5
19,2
19,8
20,5
21,2
21,7
22.2
22.8
23.1
23.9
24.4
25,0
Відносна вологість, %
30
35
40
45
50
55
60
65
70
75
80
85
90
95
100
8 10 12 14 16 18 20 22 24 26 28 30 32 34 36 38 Покази сухого термометра, (С
Рис. 3. Номограма для визначення відносної вологості повітря за показами психометра Августа
Відносну вологість за показниками аспіраційного психометра можна розрахувати за формулою (3).
де 760-ссредній барометричний тиск мм рт.ст.
Відносну вологість повітря можна визначити також по таблиці 4 і номограмі (рис.4)
Відносна вологість, %
Рис.4. Номограма для визначення відносної вологості повітря за показниками аспіраційного психометра
Для прямого визначення вологи служать гігрометри. Їх дія полягає в тому, що людське волосся має властивість змінювати свою довжину в залежності від зміни відносної вологості (дякуючи мікроскопічності) видовжуватися у вологому і скорочуватися у сухому повітрі.
Для регістраціі зміни відносної вологості в часі служить гігрографи.
Вимірювання швидкості руху повітря. Для вимірювання швидкості руху повітря використовуються анемометри чашкові і крильчасті, а також кататермометри.
Рис.5. Анемометри: а-чашковий МС-13; б - крильчастий АСО-3
В чашковому анемометрі МС-13 (рис.5а) приймальною частиною повітряного потоку служить хрестовина з чотирма півкулями, прикріпленими на вертикальній осі.
Під час замірів вісь чашкового анемометра повинна бути перпендикулярною до напрямку руху повітря.
Швидкість обертання півкуль залежить від швидкості руху повітря, обертання осі, через механічну передачу, передаються на стрілку приладу лічильника обертів. Межі вимірювання від 1 до 20 м/с, поріг чутливості анемометра 0,8 м/с.
Крильчастий ручний анемометр АСО-3 (рис.56) використовують при замірах швидкості повітря від 0.3 до 5 м/с. Приймальною частішою анемометра служить легка крильчатка посаджена на трубчату вісь. За допомогою передачі оберти крильчатки передаються стрілками приладу – лічильника обертів. Під час замірів площина крильчатки повинна бути перпендикулярною до напрямку повітряного потоку.
Рис 6. Графіки для визначення руху повітря
До кожного приладу додаються графіки для визначення дійсної швидкості руху повітря (рис.6).
Кататермометри використовуються для вимірювання швидкостей руху повітря менше 1.0 м/ с (при температурі не більше 29(С).
Кататермометр - це спиртовий термометр, принцип дії його полягає в тому що при різних швидкостях руху повітря, з різною швидкістю буде охолоджуватись кулька термометра, який попередньо нагріли. Швидкість руху повітря знаходять розрахунковим способом.
Порядок виконання роботи:
1. Заміряти температуру повітря в двох місцях робочої зони приміщення на рівні З-1.5 м від рівня підлоги. Замір температур можна виконувати по сухому термометру психрометра.
2. Визначити відносну вологість повітря:
а) використати психрометр Августа, за допомогою піпетки змочити марлю вологого термометра. Через 7.....8хв можна знімати показники температури обох термометрів і визначити відносну вологість за формулою (2), табл. 1 номограмі (рис.З).
б) використовуючи аспіраційний психрометр також змочити марлю на вологому термометрі, далі включити вентилятор. Через 3-4 хв після записку вентилятора записати покази термометрів і визначити відносну вологість за формулою (3), табл.4 і номограмою (рнс.4). Результати занести в протоколі І.
Замір швидкості руху повітря.
Записати початкові покази по шкалах лічильника розташувати анемометри в місці заміру швидкості повітря і через 10-15 с, коли чашки і крильця почнуть обертатися з постійною швидкістю, одночасно включити анемометри і секундомір. Через 10 с анемометри виключити і записати нові показники по шкалах лічильника.
Визначити різницю в показах лічильника.
Заміри повторити 3 рази. Знайти суму різниць показів лічильника і розділити її на сумарний час вимірів. Таким чином дізнаємось зміну показника лічильника за 1 секунду.
Далі користуючись графіками (рис.6) визначити швидкість руху повітря. Результати занести в протокол 2.
Одержані результати метеоумов порівняти з параметрами ГОСТу 12.1.005-88.
Визначення відносної вологості Протокол 1
тип психрометра
Показники термометрів
Барометричний тиск
мм.рт. ст.
Вологість повітря, %
сухою
вологого
по таблицях
по номограмі
за формулами
Визначення швидкості руху і повітря Протокол 2
Тип анемометра
показники анемометрів
Час виміру, с
Швидкість руху повітря, м/с
початковий
кінцевий
різниця показників
Чашковий
Крильчастий
Висновки:
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора