Міністерство освіти і науки України
Національний університет “Львівська політехніка”
Кафедра “Охорона праці”
Лабораторна робота №33
Вивчення якості піноутворюючих речовин
Мета роботи
Дослідити та встановити придатність піноутворювача для одержання повітряно – механічної піни, встановити придатність піногенераторного порошку для отримання хімічної піни, вивчити будову та принципи дії вогнегасників
Теоретичні відомості
Піна, як вогнегасник засіб використовується дуже широко. Вона має невелику густину і тому утримується на поверхні горючих рідин, ізолюючи їх від парів, що поступають до факелу горіння. В якості ціноутворюючих речовин використовують піноутворювачі ПУ-1, ПУ-6; різні поверхнево-активні речовини або змочувачі, піногенераторний порошок та ін. Повітряно-механічна піна, що отримується із суміші води з піноутворювачем за допомогою повітряно-пінних стволів або стаціонарного повітряно-пінного апарату, складається з 0.2% піноутворювача, 9.8% води і 90% повітря (при К=10). Повітряно-механічна піна використовується для гасіння бензинів, лігроїнів, бензолу, толуолу та інших нафтопродуктів, за винятком авіабензинів.
Для одержання повітряно-механічної піни широко використовується піноутворювач ПУ-1 наступного складу:
( контакт КП-1 (часовий з вмістом сульфокислот не менше 44%)
84(3
( клей кістковий
4.5(1
( спирт етиловий – сирець або етилгліколь концентрований (95%)
11(1
( натрій їдкий технічний
для нейтралізації контакту
Основними показниками, що визначають якість піноутворювача, є кратність і стійкість отриманої піни до об’єму.
Піноутворювачі бракуються при таких показниках якості:
Кратність піни в лабораторних умовах не менше
5.0
Стійкість піни в лабораторних умовах не менше
3.0 хв
Вимоги до піногенераторного порошку: хімічна піна повинна мати кратність не менше 6 і стійкість не менше 25 хв.
Порядок виконання роботи
Для дослідження взяти 100мл 2%-го водного розчину досліджуваного піноутворювача, вилити в посудину, після чого встановити його на корпус приладу таким чином, щоб квадратний наконечник увійшов у восьмигранне гніздо приводу лопастей. Закрити посудину кришкою, включити прилад в електромережу. Ступінчастим поворотом ручки переключателя встановити швидкість обертання лопастей (до 4000 об/хв.). Через 30с. Прилад виключити , включити секундомір, зафіксувати об’єм отриманої піни у посудині.
Для визначення стійкості піни продовжувати спостереження за виділенням з неї рідини; при досягненні рівня 50 мл. Секундомір виключають. Показник стійкості піни чисельно рівний часу утворення 50 мл. Рідини.
Так само визначити якість піногенераторного порошку: у посудину насипати 5 г. піногенераторного порошку і влити 50 мл. Води (з температурою 5..10(С). Посудину встановити на корпус приладу, закрити кришкою. Включити прилад в електромережу (швидкість обертання лопастей 4000 об/хв.). Через 30 с. Прилад виключити, і визначити кратність та стійкість отриманої піни.
Визначення кратності і стійкості піни повторити 3-4 рази. Кінцевим результатом є середнє арифметичне всіх одержаних значень.
Після проведення експериментального дослідження отримані результати оформити у вигляді таблиці:
Досліджувана речовина
Початковий об’єм розчину,
мл.
Об’єм одержаної піни,
мл.
Кратність
Стійкість, хв.
По нормі
Фактична
По нормі
Фактична
2%
50
600
10
12
4,5
9
3%
100
700
10
14
4,5
7
5%
100
750
10
15
4,5
5
4. Висновок:
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________