Розрахунок типових вузлів електронних схем

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Комп'ютеризовані системи автоматики

Інформація про роботу

Рік:
2024
Тип роботи:
Розрахункова робота
Предмет:
Електроніка та мікросхемотехніка
Група:
КС-31

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Міністерство освіти і науки України Національний університет „Львівська політехніка” Кафедра „Комп’ютеризовані системи автоматики” Розрахункова робота №1 з навчальної дисципліни „Електроніка та мікросхемотехніка” на тему: „Розрахунок типових вузлів електронних схем” Львів-2007 Завдання до розрахункової роботи Для заданої схеми підсилювального каскаду вибрати тип транзистора і побудувати динамічні характеристики для постійного і змінного струмів. Вибрати положення робочої точки в режимі спокою і здійснити розрахунок каскаду за постійним струмом. Розрахувати значення всіх елементів схеми і вибрати їх номінальні значення і типи згідно з ДЕСТ-ом. Розрахувати основні параметри схеми (вхідний і вихідний опори, коефіцієнти підсилення за напругою і за струмом). Розрахувати значення коефіцієнтів частотних спотворень на низьких і високих частотах. Номер варіанту: № вар. PН (Вт) RН (кОм) Uвих.m (В) МН (дб) fН (Гц) fВ (кГц) RГ (кОм) TОС (оС)  21 - 4 12 3,5 80 40 2 + 5 ( + 55   Схема транзисторного каскаду в схемі з спільним емітером  Динамічні навантажувальні характеристики каскаду для постійного ( dc ) і змінного ( ab ) струмів кремнієвого транзистора КТ-503А  Розрахунок транзисторного каскаду в схемі з спільним емітером за постійним струмом Визначаємо амплітудне значення струму в навантаженні: ; Задаємося значенням струму колект ора транзистора в режимі спокою: ; Приймаємо номінальне значення струму спокою колектора транзистора . Знаходимо мінімальне значення напруги між колектором і емітером транзистора:  де  – напруга насичення транзистора, яка залежить від значення колекторного струму і матеріалу з якого виготовлений транзистор. Переважно напруга насичення для малопотужного транзистора складає ,отже приймаємо, що , а . Задаємося спадом напруги на емітерному резисторі   і записуємо вираз для значення напруги живлення підсилювального каскаду:  Звідси отримуємо формулу для напруги живлення підсилювального каскаду: ; (значення напруги живлення приймаємо виходячи з нормалізованого ряду: 5В, 6В, 9В, 10В, 12В, 15В, 18В, 20В, 24В, 27В, 30В, 36В, 40 В, 50В, 60В, …, 100В). Розраховуємо значення емітерного резистора: ; (так, як номінальні значення розрахованих резисторів, переважно, вибираємо згідно з нормалізованого ряду Е24 з допуском ). Розраховуємо значення колекторного резистора: ; Визначаємо струм бази транзистора в режимі спокою: , (так, як ми обрали кремнієвий транзистор КТ-503, то  ). Задаємося струмом базового подільника напруги і розраховуємо значення опорів резисторів  і :    , , , ( - значення відповідних параметрів кремнієвого транзистора КТ-503 при мінімальній температурі оточуючого середовища). Визначаємо еквівалентний опір базового подільника напруги:  Розраховуємо значення коефіцієнта температурної нестабільності: ; Розраховуємо значення приросту некерованого струму колектора  при зміні температури в заданому діапазоні . Для кремнієвих транзисторів: , де  – значення некерованого струму колектора транзистора при певній температурі Т0 (переважно ця температура складає 20о С або 25оС). Розраховуємо значення приросту струму колектора від зміщення вхідної характеристики транзистора при зміні температури оточуючого середовища  в заданому діапазоні: ; де  – температурний коефіцієнт зміщення вхідної характеристики транзистора, який для германієвих і кремнієвих транзисторів приблизно дорівнює – 2 (мВ/ oC). Розраховуємо значення приросту струму колектора від зміни коефіцієнта підсилення транзистора за струмом в схемі з спільною базою при зміні температури оточуючого середовища на : , де  – температурний коефіцієнт відносної зміни коефіцієнта підсилення транзистора за струмом в схемі з спільною базою, який для малопотужних транзисторів складає 2·10-4 (1/oC). Сумарний приріст колекторного струму при зміні температури від дії дестабілізуючих факторів при ідеальній термостабілізації: ; Реальний приріст колекторного струму в режимі спокою при зміні температури від дії дестабілізуючих факторів для заданої схеми термостабілізації: ; Цей приріст струму не повинен перевищувати допустимого значення, що дозволяє забезпечити необхідний діапазон вихідної напруги і струму каскаду на навантажені при зміні температури оточуючого середовища в заданому діапазоні. Розрахунок транзисторного каскаду в схемі з спільним емітером за змінним струмом Визначаємо дифузійний опір емітерного переходу транзистора для змінного струму:  де – температурний потенціал (при Тос=20оС ). Дифузійний опір бази :  Визначаємо загальний опір бази транзистора: , де  – об’ємний опір бази. Визначаємо вхідний опір каскаду для змінного струму в схемі з спільним емітером:  Еквівалентний опір навантаження каскаду для змінного струму: ; Визначаємо коефіцієнт підсилення каскаду за напругою:  де Rг – опір джерела вхідного сигналу. Визначаємо еквівалентний вхідний опір каскаду з врахуванням впливу базового подільника напруги:  Визначаємо коефіцієнт підсилення каскаду за струмом,попередньо обчисливши:  – опір колекторного переходу транзистора для схеми з спільним емітером, , ,   Визначаємо вихідний опір каскаду для змінного струму: . Значення ємностей розділювальних конденсаторів визначаємо з умови забезпечення необхідного рівня частотних спотворень на низьких частотах. Сумарний рівень частотних спотворень на низьких частотах Мн, які вносяться підсилювальним каскадом буде складати: , де  – коефіцієнт частотних спотворень, які вносяться ємністю конденсатора С1.  – коефіцієнт частотних спотворень, які вносяться ємністю конденсатора С2.  – коефіцієнт частотних спотворень, які вносяться ємністю конденсатора Се . Отже коефіцієнти частотних спотворень, які вносяться ємностями конденсаторів розподілимо наступним чином: , , . Обчислимо ємність конденсаторів, попередньо обчисливши:  – еквівалентний опір зовнішнього кола на вході підсилювального каскаду;  – вихідний опір какаду для схеми з спільним колектором;    де fн – нижня частота робочого діапазону частот. Висновок Виконуючи дану розрахункову роботу я для заданої схеми підсилювального каскаду вибрав тип транзистора (в данному випадку це кремнієвий транзистор КТ-503) і побудував динамічні характеристики для постійного і змінного струмів; вибрав положення робочої точки в режимі спокою і здійснив розрахунок каскаду за постійним струмом (розрахував основні параметри схеми (вхідний і вихідний опори, коефіцієнти підсилення за напругою і за струмом) і вибрав їх номінальні значення і типи згідно з ДЕСТ-ом, , а також значення коефіцієнтів частотних спотворень на низьких і високих частотах).
Антиботан аватар за замовчуванням

01.01.1970 03:01-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!
Нічого не вибрано
0%

Оголошення від адміністратора

Антиботан аватар за замовчуванням

Подякувати Студентському архіву довільною сумою

Admin

26.02.2023 12:38

Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!