Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано

Інформація про роботу

Рік:
2002
Тип роботи:
Інші
Предмет:
Електроніка та мікросхемотехніка
Група:
КС-31

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ "ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА"  Розрахункова з курсу "Електроніки та мікросхемотехніки." 1.Початкова дані для розрахунку однотактового трансформатара вихідного каскаду. 1.вхідна потужність  2.діапазон частот 3.опір навантаження 4.коефіцієнт частотних спотворень  5.коефіцієнт нелінійних спотворень  6.температура навколишного середовища 2. РОЗРАХУНОК ОДНОТАКТОВОГО ТРАНСФОРМАТОРА ВИХІДНОГО КАСКАДУ 1.1. Визначаємо напругу джерела живлення кола колектору за формулі ЕК4=(0,4...0,5)*=0,45*30=13,5 В. 1.2. Задамося спадом напруги на опорі первинної обмотки вихідного трансформатора Δ0,11,35В. 1.3 Задамося спадом напруги на резисторі емітерної стабілізації Δ0,091,23 В. 1.4. Знаходимо напругу на колекторі в режимі спокою ΔΔ 13,5-1,35-1,23-10,92 В. 1.5. Знаходимо колекторний струм спокою =0,5 / 10,92=0,045 А. 1.6. Знаходимо опір навантаження колекторного кола змінному струму В сімействі вихідних статичних характеристик транзистора П202, який ввімкнутий по схемі з спільним емітером, будуємо пряму навантаження. Для цього відмічаємо робочу точку з координатами = 10,92 В і =0,045 А і на горизонтальній осі знаходимо точку Б, яка відповідає напрузі Пряму навантаження проводимо через точки Р і Б (рис1). В точках А і В визначаємо мінімальне і максимальне значення струму і , напруги колектору 0,01 А; 0,085 А; 0,4В; 13,08 В. По вхідній статичній характеристиці транзистора П202 знаходимо 0,2 мА; 1,8 мА;  Рис.1. Сімейство вихідних статичних характеристик транзистора П202  Рис.2.Вхідна статична характеристика транзистора П202 8. Знаходимо потужність, яка передається каскадом в навантаження  9. Визначаємо амплітуду змінної складової вхідного струму  ,яку повинен забезпечити попередній каскад. Поклавши , отримаємо І0.У багатьох -випадках вхідні статичні характеристики транзистора практично співпадають одна з одною ( за виключенням характеристики, яка знята при ). Тому в довідниках наводять лише дві вхідні характеристики, одна із яких відповідає , а друга - іншому значенню ( наприклад, для транзистора П202 це напруга рівнаВ). Переносимо точки А,Р і В, які відповідають точкам пересіканням прямої навантаження з статичними вихідними характеристиками при мА,  мА, 0,2 мА (рис1), на вхідну статичну характеристику, яка знята при UКЕ=-5В ( точки  на рис.2). Відмічаємо величинимА , 0,2 мА, =0,24 В, =0,2 В, =0,265 В Обчислюємо амплітуди змінної напруги на базі і змінного струму бази по формулам. 12.Визначаємо вхідну потужність, яка необхідна для збудження каскаду, тобто потужність, яку повинен віддавати перед кінцевий каскад. Приймаючи = і = ( де  і - амплітуди змігших складових вхідного струму і вхідної напруги, які повинен забезпечити попередній каскад), отримуємо, 13.Розрахуємо вхідний опір транзистора змінному струму за період сигналу ( « середній »вхідний опір КВх.ср ) 0.0325/0.8*=40.625 Ом. 14.Знаходимо коефіцієнт підсилення каскаду по потужності 1.03/0.013*=79* 15. Визначимо коефіцієнт нелінійних спотворень сигналу, які оцінюють по скрізній динамічній характеристиці, яка представляє собою залежність струму колектора IК від е.р.с. Ег еквівалентного генератора вхідного сигналу. Для побудови такої характеристики необхідно: 1) задатися внутрішнім опором еквівалентного генератора вхідного сигналу:  Для мого прикладу приймаю: =150 Ом. 2) відмітимо для декількох точок прямої навантаження значення струму Ік. Так, для точок А, Р і В (рис1) струм відповідно рівний: 3) по графіку вхідної характеристики відмічаємо декілька точок, які відповідають вибраним точкам прямої навантаження, і визначаємо в них величини  і  В нашому випадку для точок (рис.2)  4) розрахувати значення е.р.с. еквівалентного генератора для різних значень і  по формулі  Для вибраних точок отримаємо   Таким чином: струму  А відповідає е.р.с. ЕГА/== 0,534В; струму Ікр=0.045 А - е.р.с. ЕГР/== 0,375 В; струму Ікв= Ікмін,=0,01 А - е.р.с. ЕГВ/== 0,23 В. по отриманих точках в прямокутній системі координат будуємо графік залежності  (рис.З)  Рис.З. Графік залежності Ік =. Для того щоб порахувати коефіцієнт нелінійних спотворень, потрібно розділити робочу ділянку по горизонтальній осі ( між точками М і К на рис.З) на чотири однакові частини і для п'яти точок визначаємо відповідні струми: Ік.мiн +0,01 А; ІКІ =0,03 А; ІК.Р = 0,045 А; ІК2 - 0,07 А;Iк.макс = 0.085 А. Амплітуду першої гармоніки струму знаходимо по формулі Ікмін =1/3 [(Iк.мaкс-Iк.мih) + ()] = 0.042А. я 'і Амплітуда другої гармоніки струму Ікм2=(1/4)(Ік.макс - Ік.мін-2Ік.р) =0.00125А. Амплітуда третьої гармоніки Ікз = (1/6)[(Iк.макс- Ік.мін ) - 2()]=(1/6)(0,48 - 0,01) - 2(0,38 -0,13) = -0,00083 А. Коефіцієнт нелінійних спотворень обчислюємо по формулі  Таким чином, Кг.роз.=3,1%<Кг=6%, Тобто отримана величина коефіцієнту нелінійних спотворень не перевищує заданого значення. А це означає, що у вихідному каскаді від'ємний зворотній зв'язок можна не застосовувати. 16.Визначаємо необхідну поверхню охолодження радіатора, яка повинна забезпечити температуру колекторного переходу = +70 °С 17.Розрахуємо елементи термостабілізуючої ланки R19С9. Спад напруги на резисторі RE4 рівний Δ При цьому по резисторі тече струм 0.045+0,9*=0,0459А Отже, величина R19 рівна  Вибираємо резистор Я19 =4,7 Ом. Потужність, яка розсіюється на цьому резисторі рівна Вибираємо резистор типу УЛИ -0,1. Ємність конденсатора С10 визначаємо по формулі 18.Визначаємо елементи подільника напруги в колі бази R16 і R17. Вибираємо спад напруги на резисторі фільтру Δ =(0.1-0,2)*ЕК4=1,35А. Знаходимо напругу, яка підводиться до подільника Я16 і Я17 UД4 = ЕК4-ΔUФ4 = 13,5 - 1,35 = 12,15 В. Вибираємо струм в колі подільника із умови  = (2...5)ІБ.P4 Приймаємо IД4=2*0.9*= 1.8*А. Визначаємо R16 і R17 по формулах При цьому необхідно, щоб К17=(5... 1 0) В противному разі вхідний опір значно зменшиться. В нашому випадку ця умова виконується, так як Я16 =810 Ом > 5  Вибираємо резистори з опорами R16 =4кОм, R17=1кОм. Потужність, яка розсіюється на резисторах R16 і R17 рівна РRі = IД4 * R16 = (1.8* 10-3)* 4000 =7.2Вт Вт В ролі резисторів вибираємо резистори типу УЛМ — 0,12. 19.Знаходимо елементи фільтру 750Ом Потужність, яка розсіюється на резисторі R18 1.35Вт Вибираємо резистор з опором Я18 =130 Ом типу УЛМ - 0,12. Ємність конденсатора фільтру знаходимо по формулі МКФ, де | - герцах; - в мегомах. В нашому випадку  С9==770 мкФ. Вибираємо електролітичний конденсатор типу ЕТО — ємністю 1000 мкФ з робочою напругою 15 В. 20. Визначимо коефіцієнт трансформації вихідного трансформатора 0.395 21. Знаходимо активні опори первинної і вторинної обмоток' вихідного трансформатора. 22. Визначимо індуктивність первинної обмотки вихідного трансформатора з врахуванням допустимих частотних спотворень на нижніх частотах  23. Знаходимо К.К.Д. каскаду 
Антиботан аватар за замовчуванням

01.01.1970 03:01-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!
Нічого не вибрано
0%

Оголошення від адміністратора

Антиботан аватар за замовчуванням

Подякувати Студентському архіву довільною сумою

Admin

26.02.2023 12:38

Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!