МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “Львівська політехніка”
кафедра АіТ
Розрахункова робота
З курсу Електроніка та мікросхемотехніка
Завдання. Варіант 2.11.8
Для заданої схеми підсилювального каскаду вибрати тип операційного підсилювача і розрахувати значення всіх елементів схеми і вибрати їх номінальні значення згідно з ДЕСТом. Розрахувати основні параметри схеми (вхідний і вихідний опори, коефіцієнт підсилення за напругою, значення дрейфу вихідної напруги) і визначити смугу пропускання. Ег.m=2В; Rн=0,3кОм; Uвих.m=18В; Mн=1,5дБ; fн=180Гц; fв=200кГц; Rг=2кОм; Tос=-10 …50С;
Розрахунок починаємо з вибору типу інтегрального операційного підсилювача. Визначаємо максимальну швидкість наростання вихідної напруги, яку повинен забезпечити операційний підсилювач (ОП) DA1
Вибираємо ОП типу КР1408, який має внутрішню корекцію і захист від перенавантаження по струму і характеризується такими параметрами: .Vmax=2 В/мкс, Кu0=70 В/мВ, (Uзм=50 мкВ/оС, Rвхд =1 МОм, Rвих ОП=200 Ом, Івх= 0.5 нА, Rн min=2 кОм, Ек=(20В, ΔІвх=0.4нА/
Визначаємо необхідне значення коефіцієнту підсилення каскаду по напрузі
Задаємося допустимим дрейфом вихідної напруги Едр=90мВ і визначаємо значення резистора зворотного зв'язку
де (((Івх)- температурний дрейф різниці вхідних струмів,
(Т- максимальна різниця температур оточуючого середовища
.
Приймаємо R2=2400000Ом, резистор типу С2-23-0,125-2.4МОм(5%.
Знаходимо значення резистора R1 з умови забезпечення необхідного коефіцієнта підсилення по напрузі для інвертуючого включення
Приймаємо R1=270000Ом, резистор типу С2-23-0,125-270кОм(5%.
Розраховуємо значення вхідного опору для інвертуючого включення ОП
Визначаємо амплітудне значення струму в навантаженні, яке повинен забезпечити підсилювальний каскад
Максимальний струм, який може забезпечити безпосередньо сам операційний підсилювач не буде перевищувати значення
Транзистори VT1 і VT2 забезпечують підсилення по струму і потужності і являють собою комплементарний повторювач напруги. Ці транзистори повинні відповідати таким вимогам
Вибираємо транзистори типу КТ502А (p-n-p) і КТ503А (n-p-n), які мають наступні електричні параметри:(min=40 , f( =5 МГц, Uке доп=25В, Ік доп=300 мА, rб =200 Ом, Pк доп=500 мВт.
Визначаємо вихідний опір повторювача напруги на транзисторах VT1 і VT2
де (Т - температурний потенціал ((Т(25 мВ).
Визначаємо вихідний опір підсилювача з врахуванням загального від'ємного зворотного зв'язку
Розраховуємо резистор R3 з умови зменшення впливу дрейфу вхідних струмів на дрейф вихідної напруги ОП
Приймаємо R3= 240кОм, резистор типу С5-53-0,125-240кОм ( 5 %.
Розподіляємо заданий коефіцієнт частотних спотворень на низьких частотах Мн(дб) між двома конденсаторами С1 і С2 відповідно: Мн1(дб) =0,1дб і Мн2(дб)=1.5дб і розраховуємо значення ємностей цих конденсаторів
де
Приймаємо С1=0,1мкФ, конденсатор типу КМ- 6-Н90-25 В-0,1мкФ.
де
Приймаємо С2= 8мкФ, конденсатор типу К50-16-25В-8мкФ.
Визначаємо статичну похибку коефіцієнта підсилення каскаду за напругою
=0,0026%
Література
.Транзисторы для аппаратуры широкого применения. Справочник под ред. Б.Л. Перельмана. - М.: Радио и связь, 1981.
Резисторы. Справочник - Под ред. Четверткова И.И. - М.: Энергоиздат, 1981.
Справочник по электрическим конденсаторам. Под общей ред. Четверткова И.И. - М.: Радио и связь, 1983.
Аналоговые интегральные микросхемы: Справочник / Б.П. Кудряшов, Ю.В. Назаров, Б.В. Тарабрин, В.А. Ушибышев. - М.: Радио и связь, 1981.
Гутников В.С. Интегральная электроника в измерительных устройствах. - Л.: Энергоатомиздат, 1988.
Розрахунок двотактного трансформаторного підсилювача потужності на транзисторах
Дано: Рн=18Вт, Rн=10 Ом , fн =50Гц, fв=1500 Гц , Rг=150 Ом, Tос.max=+5…+55,0С , Мн[дб]=2,8дб.
Розраховуємо максимальну потужність, яка виділяється на колекторі одного транзистора двотактного трансформаторного каскаду
Вт
Визначаємо граничну частоту підсилення транзисторів в схемі ввімкнення з спільним емітером
Вибираємо тип транзисторів VT1 і VT2.
КТ818Б tokp=-45..+85 C ; Ikбо=10mA; h21=25; fгр=3мГц ; Uке доп =40В; =0.83 B
Розраховуємо напругу живлення каскаду
Приймаємо значення напруги живлення з нормалізованого ряду: ,100В.
Визначаємо максимальну потужність, яка віддається каскадом
,
де – коефіцієнт корисної дії трансформатора Т2.
Опір навантаження одного плеча каскаду для змінного струму
де – напруга насичення вихідних транзисторів. Для потужних транзисторів переважно .
- напруга на колекторі транзисторів у режимі спокою ().
Максимальне значення струму колектора транзистора
Максимальна потужність, яку віддає каскад
.
Потужність, яка споживається каскадом від джерела живлення
Максимальний коефіцієнт корисної дії двотактного каскаду підсилення потужності буде складати
Максимальна потужність, яка виділяється на колекторі одного транзистора
Задаємося струмом спокою транзисторів
=1,45 А
Розраховуємо коефіцієнт трансформації вихідного трансформатора Т2
Визначаємо струм бази транзисторів у режимі спокою
Вибираємо струм базового подільника напруги
Розраховуємо значення опорів базового подільника напруги
Будуємо динамічні вихідну і вхідну характеристики каскаду для змінного струму. Використовуючи вхідну і вихідну динамічні характеристики вихідних транзисторів і будуємо наскрізну характеристику вихідного каскаду , де .
Використовуючи метод п’яти ординат з наскрізної характеристики знаходимо значення струмів і розраховуємо амплітудні значення струмів вихідного сигналу
Правильність обчислення значень струмів перевіряємо за формулою
26,6+6,25+0,83+8,82+32,5=75
75=75
Підставляючи знайдені значення струмів І1m, І2m, І3m, І4m в формулу для коефіцієнта гармонік, знаходимо розрахункове значення коефіцієнта гармонік вихідного сигналу
Розраховуємо площу радіатора для транзистора
де тепловий опір корпус-радіатор,
- тепловий опір перехід-корпус транзистора.