Міністерство освіти і науки України
Національний університет “Львівська політехніка”
Інститут комп’ютерних наук та інформаційних технологій
Кафедра фізики
Звіт
до лабораторної роботи №3
на тему: “Визначення ступеня поляризаціїсвітла.
Експерементальна перевірка закону Брюстера та закону Малюса.”
Мета роботи: Визначення основних явищ поляризації світла; експерементальна перевірка закону Молюса; експерементальна перевірка закону Брюстера; визначення ступеня поляризаії світла; вивчення поляризації світла при відбиванні.
Прилади і обладнання: пристрій для вивчення основних явищ поляризації світла, оптична лава, поляризатор, аналізатор, стопа пластин, чорне дзеркало, фотоприймач.
Теоретичні відомості
Світло являє собою не що інше, як електромагнітні хвилі деякої довжини. Довжини електромагнітних хвиль, які відповідають оптичному діапазону, знаходяться в межах від 200нм до 6000нм. Довжини світлових хвиль які відповідають видимому діапазону, знаходиться в межах від 400нм до 700нм.
Світлові хвилі , для яких 200нм<<400нм, називаються ультрафіолетовими променями, а світлові хвилі, для яких 700нм<<60000нм називаються інфрачервоними.
Світло являє собоюелектромагнітне випромінювання величезної кількості атомів при їх переходах з вищих енергетичних станівв ніжчі.
Природнім називається світло з всілякими орієнтаціями світлового вектора в просторі.
Частково поляризованим називаєься світло, в якому світловий вектор більше впорядкований в певному напрямі.
Плоскополяризованим або лінійнополяризованим світлом називається світло, в якому вектор коливається тільки в одному виділеному напрямі.
Оскільки інтенсивність світла пропорційна квадратові амплітуди світлової хвилі, то з аналізатора вийде інтенсивність, яка дорівнює
Ступенем поляризації називається величина
I II
Якщо кут падіння задовільняє умову:
Дане співвідношення виражає закон Брюстера.
III
Послідовність виконання роботи
Перевірка закону Малюса
Скласти оптичну схему у такій послідовності: джерело світла – поляризатор – фотоприймач. Для цього поляризатор ІІІ встановити у рейтер І
увімкнути джерело світла , вивести регулятор інтенсивності світла в середнє положення
домогтися того, щоб центральна частина поляризатора була максимально освічена.
повертаючи поляризатор, встановити площину його пропускання у вертикальному положенні.
Регулюючи фотоприймач ІІ за висотою, домогтися максимальної освітленості його центральної частини.
Увімкнути блок реєстрації фотоприймача, чутливість повинна бути в діапазоні– х
Регулятором інтенсивності домогтися відхилення стрілки міліамперметра на 4/5 шкали. Це значення фотоструму відповідає інтенсивності світла І0 у законі Малюса.
Скласти оптичну схему у такій послідовності: джерело світла –поляризатор–аналізатор–фотоприймач. Для цього необхідно аналізатор ІУ встановити в рейтер 2
повертаючи аналізатор, встановити площину його пропускання паралельно до площини пропускання поляризатора. Таке положення відповідає випадку, коли кут між площиною коливань вектора в поляризаторі та аналізаторідорівнюєнулеві. Умові =0, згідно із законом Малюса І, що проходить через систему. Записати значення отриманого фотоструму І, що відповідає =0, в таблиці 1.
На основі отриманих даних побудувати графік залежності І, від та пояснити його.
ІІІ
І
ІІ
ІV
Вимкнути фотоприймач.
Поставити поляризатор та аналізатор у вільні рейтери за фотоприймачем.
Перевірка закону Брюстера
Встановити чорне скляне дзеркало в рейтер 2, дзеркало брати обережно за нижню частинку поворотного столика.
Повернути дзеркало на столику таким чином щоб падаючий від джерела промінь утворював кут 570 відповідає куту Брюстера для межі середовищ повітря – скло. Напрям нормалі виставити за допомогою 4 на поворотному столику.
При повертанні дзеркала на торкотись руками робочої частини дзеркала
Дивлячись на дзеркало в напрямі відбитого променя, побачити зображення джерела світла. За ходом відбитого променя між дзеркалом і оком розмістити аналізатор ІУ . Тримаючи його в руці за металевий шток повертати в оправі, домагаючись мінімальної освітленості зображення джерела в дзеркалі.
Пояснити явище яке ми спостерігаємо, та визначити площину поляризації відбитого променя, користуючись відомою площиною пропускання аналізатора.
Дослідження повторити для кутів падіння 400 та 300
Переконатися що при кутах падіння відмінних від кута Брюстера відбитий промінь є частково поляризованим.
Поставити чорне дзеркало та аналізатор у вільні рейтери праворуч від фотоприймача.
Визначення ступеня поляризації
Скласти оптичну схему у такій послідовності: джерело світла–стопа пластин–аналізатор–фотоприймач.
Повернути столик із стопою пластин таким чином, щоб падаючий від джерела промінь утворював кут 570 з нормаллю до стопи пластин. Напрям нормалі виставити за допомогою міток на поворотному столику стопи
Прослідкувати, щоб падаючий промінь проходив через центр стопи і освітлював центральну частину аналізатора та фотоприймача.
Увімкнути фотоприймач
Повертаючи аналізатор визначити максимальне () та мінімальне () значення фотоструму.
Розрахувати ступінь поляризації світла, що пройшло через стопу пластин згідно з формулою:
визначити площину поляризації променя 2, що виходить із стопи пластин, користуючись відомою площиною пропускання аналізатора
дослід повторити для кутів падіння і=400 , і=300, і=200, і=00.
Результати занести в таблицю 2
Пояснити отримані результати
Стопу пластин та аналізатор поставити у вільні рейтери.
Таблиця 1:
І
0
39
20
44
40
41
60
33
80
21
100
6
120
4
140
16
160
31
180
41
200
45
220
43
240
35
260
22
280
7
300
4
320
17
340
31
360
39
Таблиця 2:
і,0
Р,%
57
27
4
0,742
40
25
13
0,316
30
22
18
0,1
20
21
19
0,05
0
22
21
0,023