Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Функціональна асиметрія півкуль головного мозку
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2008
Тип роботи:
Інші
Предмет:
Основи психології
Група:
КС-33
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет „Львівська політехніка”
Тема: “Функціональна асиметрія півкуль головного мозку”
з дисципліни “Основи психології”
Мета роботи: Ознайомитись з основними функціями півкуль головного мозку людини.
В результаті виконання роботи необхідно засвоїти зміст наступних термінів: права та ліва півкуля головного мозку, їх функції, функціональна асиметрія півкуль головного мозку, а також вміти пояснити взаємозв’язки між ними. У відповідності до рівня асиметрії півкуль головного мозку визначити свій тип особистості.
Основні теоретичні положення
Перед тим як перейти до розгляду змісту функціонально: асиметрії півкуль головного мозку, слід маги чітке уявлення про те, що матеріальним субстратом психічної діяльності людини г, нервові процеси, що перебігають у головному мозку. Тому для розуміння психічних процесів, необхідно знати загальні відомості про будову і функції головного мозку і нервову систему в цілому.
Нервова система людини - це головний і спинний мозок, що складають центральну нервову систему (ЦНС) із периферичними нервами, що відходять від них (периферична нервова система - ПНС). Крім того, до складу ЦНС і ПНС входить також вегетативна нервова система, яка керує роботою внутрішніх органів.
ЦНС складається з нервових клітин, що мають паростки, за допомогою яких клітини з'єднуються одна з одною, створюючи нейронні ланцюжки, якими проводяться нервові імпульси. Паростки, що виходять за межі головного і спинного мозку, утворюють периферичні нерви.
До складу головного мозку входять великі півкулі з підкірковими вузлами, мозочок і стовбур мозку, що включає середній і довгастий мозок. Від головного мозку відходять 12 пар черепно-мозкових нервів.
Великі півкулі мотку (парний орган) - це вищий відділ і, ЦНС, що має надзвичайно складну будову. Зони складаються у людини приблизно з 14 млрд. нервових клітин, що з'єднані між собою незліченними розгалуженнями з відростків, що забезпечують зв'язок між ними. Великі півкулі розділені на частки (ділянки): лобову, тім'яну, потиличну, скроневу Поверхня великих півкуль порізана борознами, між якими розташовуються звивини.
Кора півкуль мозку, що складається з тіл нервових клітин, зв'язує й об'єднує діяльність усіх органів тіла і пристосовує функції всього організму до умов навколишнього світу. Бона керує усіма відділами нервової системи, що розташовані нижче, і може в той чи іншій спосіб впливати на роботу всіх органів. Безпосередньо з корою мозку пов'язані найбільш складні форми вищої нервової діяльності людини - процеси його свідомої психічної діяльності.
Окремі нервові і психічні функції пов'язані з діяльністю певних ділянок кори головного мозку Ця локалізація визначається структурними особливостями окремих ділянок кори. Зокрема, нервові шляхи з органу зору ведуть у потиличну ділянку кори, зі слухового - у скроневу. При порушенні цих ділянок настає, відповідно сліпота чи глухота. Центри мови локалізовані у лівій півкулі. Тому при крововиливах у цих ділянках спостерігається розлад мовлення. Складніші функції, наприклад умовно-рефлекторна діяльність, здійснюється за участю всієї кори головного мозку.
Підкіркові вузли - це утворення сірої речовини, які закладені в товщі білої речовини мозку. Вони об'єднують діяльність усіх відділів мозку, що розташовані нижче, і здійснюють складні уроджені форми діяльності, названі інстинктами (харчовий, статевий тощо). Діяльність підкіркових вузлів становить також основу елементарних емоцій. Кора головного мозку відіграє роль регулятора стосовно підкірки, спрямовуючи і стримуючи її діяльність.
Діяльність стовбурної частини мозку пов'язана з такими основними функціями організму, як дихання, серцева діяльність, теплорегуляція, процеси обміну речовин. Але і ці функції, будучи відносно автономними, перебувають водночас під регулюючим впливом підкіркових вузлів і кори. Більшість волокон довгастого мозку переходять на протилежний бік, тому при ураженні мозку з лівого боку відбувається порушення відповідної функції в правій половині тіла.
Мозочок координує рухи, рівновагу тіла і тонус м'язів.
Спинний мозок міститься 8 хребетному стовпі і складається так само, як і головний мозок, із сірої і білої речовини, тобто з нервових клітин і нервових волокон. Нервовими волокнами, що відходять від нього, і якими утворюються надалі периферичні нерви, він зв'язаний із шкірою, м'язами, кровоносними судинами й окремими внутрішніми і органами. Спинний мозок здійснює функцію елементарних уроджених безумовних рефлексів. таких, як сечовипускання, дефекація, згинання і розгинання кінцівок та ін.
Вегетативна нервова система тісно пов'язана у своїй діяльності з внутрішніми органами і з занозами внутрішньої секреції. Нею проходять подразнення а ЦНС із боку внутрішніх органів і одночасно здійснюється відповідний «вплив» ЦНС на внутрішні органи.
Індивідуальність особистості багато в чому визначається специфікою взаємодії окремих півкуль мозку. Вперше ці відносини були експериментально вивчені в 60-ті роки XX ст. професором психології каліфорнійського технологічного інституту Роджером Сперрі В 1931 році за дослідження в цій області йому було присуджено Нобелівську премію.
Використання методик, за допомогою яких можна вибірково впливати тільки на одну півкулю, тимчасово вимикаючи іншу, дозволило дослідникам продемонструвати значні розходження в здібностях двох півкуль Якщо у нормі обидві півкулі працюють у тісній взаємодії, доповнюючи одна одну, то при вимкненні (або пошкодженні) однієї з них порушується і функція, за яку вона відповідає.
Вважають, що ліва півкуля бере участь а основному з аналітичних процесах; ця півкуля база для логічного мислення. Переважно вона забезпечує мовну діяльність - її розуміння і побудову, роботу зі словесними символами. Обробка вхідних сигналів здійснюється з ній, очевидно, послідовно.
Права півкуля забезпечує конкретно-образне мислення і має справу з невербальним матеріалом, відповідаючи за певні навички обробки просторових сигналів, за структурно-просторові перетворення, здатність до тактильного розпізнавання предметів. Інформація, що надходить до неї, обробляється моментально і цілісним способом.
Права1 півкуля краще, ніж ліва, справляється з розрізненням орієнтації піній, кривизни, багатокутників неправильних обрисів, просторового розташування зорових каналів, глибини а стереоскопічних зображеннях. Однак ліва півкуля виявляє великі здібності стосовно інших аспектів зорово-просторового сприйняття. Вона краще диференціює намальовані обличчя, якщо вони розрізняються тільки однією рисою. Права півкуля краще розрізняє їх. коли зони відрізняються не однією, а багатьма рисами.
Припускають, що ліва півкуля перевершує праву, коли завдання полягає у виявленні деяких чітких деталей, а права домінує при інтеграції елементів у складні конфігурації. Це розходження сходиться з клінічними даними. При патологіях правої півкулі малюнки хворих втрачають цілісність загальної конфігурації. При поразці лівої півкулі основна конфігурація об'єкта звичайно відтворюється, але малюнок збіднений деталями.
Таблиця відповідей:
П
Л
Л
П
Висновок: Виконуючи дану роботу я получив наступні результати про власну особистість: у мене логічне мислення, м’якість характеру, артистизм і рішучість характеру. А із таблиці 15.3 можна сказати що у мене схильність до нових вражень та здібність до уникання конфліктів, деяка непостійність. Цьому характеру притаманна емоційна правильність, простота, рідкісна сміливість у спілкуванні, здібність переходити на новий тип поведінки.
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора