Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Системи управління і автоматики
Кафедра:
Автоматика і телемеханіка

Інформація про роботу

Рік:
2000
Тип роботи:
Інші
Предмет:
Елементи дискретних пристроїв автоматики

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ "ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА” ДОСЛІДЖНЕННЯ СХЕМИ ОБМЕЖУВАЧІВ АМПЛІТУДИ НА ДІОДАХ І КРЕМНІЄВИХ СТАБІЛІТРОНАХ. ІНСТРУКЦІЯ до лабораторної роботи №2 з курсу "ЕЛЕМЕНТИ ДИСКРЕТНИХ ПРИСТРОЇВ АВТОМАТИКИ" для студентів спеціальності 7.0914.02 "Комп’ютеризовані системи управління і автоматики" усіх форм навчання Затверджено на засіданні кафедри "Автоматика і телемеханіка" Протокол № від Львів-2000 Дослідження обмежувача амплітуди на діодах і кремнієвих стабілітронах з курсу "Елементи дискретних пристроїв автоматики" для студентів спеціальності “Комп’ютеризовані системи управління і автоматики” усіх форм навчання / Укл. В.Б.Дудикевич, В.М.Максимович, О.С.Вітер. - Львів: ДУЛП, 2000. - с. Укладачі: В.Б.Дудикевич, докт. техн. наук, проф., В.М.Максимович, канд. техн. наук, доц., О.С.Вітер, ст. викл. Відповідальний за випуск: І.М.Ковела, к.т.н., доц. Рецензенти: З.Р.Мичуда , З.М.Стрілецький кандидати техн. наук, доценти МЕТА РОБОТИ Метою роботи є ознайомлення з практичними схемами схеми обмежувачів амплітуди на діодах і кремнієвих стабілітронах ,а також вивчення роботи обмежувачів і вплив параметрів схем на форму обмеженої напруги. ТЕОРЕТИЧНИЙ ВСТУП Обмежувачем називається схема , напруга на виході якої повторює форму вхідної напруги до певного значення Eобм ,який називається рівнем,обме- ження після якого вихідна напруга не залежить від вхідної напруги і залишається постійною. В пристроях імпульсної техніки обмежувачі застосовуються в схемах форму- вання напруги імпульсів майже прямокутної форми із синусоїдної напруги, селекції імпульсів по амплітуді і полярності , обмеження максимального значення амплітуди імпульсів, для отримання пікоподібних або прямокутних імпульсів малої тривалості із пікоподібних імпульсів великої тривалості. Принцип роботи діодних обмежувачів заснований на використанні власти- востей односторонньої провідності діодів.В залежності від схеми включення і режиму , в якому застосовують напівпровідниковий прилад або електронну лампу , розрізняють три види обмеження: Обмеження зверху , при якому вихідна напруга залишається постійною після наростання вхідної напруги понад поріг обмеження (рис. 1а). б) Обмеження знизу , при якому вихідна напруга залишається постійною після зменшення вхідної напруги нижче порогу обмеження (рис. 1б). в) Двостороннє , при якому обмеження відбувається зверху і знизу (рис.1в). Послідовний діодний обмежувач. На рис.2а,б приведені схеми послідовного обмежувача зверху і знизу.Під час додатнього півперіоду вхідної напруги діод відкритий і його внутрішній опір при цьому малий.Опір навантаження Rн вибирається в межах Rн>>Rд.пр Тому всі вхідні напруги виділяються на опорі Rн майже повністю, повторю- ючи форму вхідної напруги. Uвих=Um= так як <<1 , то Uвих(Um При від’ємній півхвилі синусоїдної напруги діод закривається , і розмах від’ємної півхвилі буде рівний Uвих(== так як  >>1 , то Uвих-<<Um В багатьох випадках величину опору навантаження можна визначити як середнє геометричне між Rд.пр. i Rд.об. : Rн=Rд.пр. = Rд.пр , де К= К(104 ( 105 При роботі на високих частотах або з імпульсами , які мають крутий фронт , слід враховувати вплив паразитних ємностей схеми .До них відносяться прохідна ємність Спрох і вихідна ємність, яка складається з ємностей навантаження Сн і монтажу См , Сп= См + Сн .Особливо сильний вплив паразитних ємностей проявляється при закритому діоді, коли його опір є великий , тобто уторюється інтегруюча ланка з опором Rд.об. і ємності Сn . Тому зріз імпульса спотворюється більше , коли діод закритий. Якщо задана допустима тривалість зрізу вихідного імпульсу tc. , то обчислене попередньо значення опору навантаження Rн слід пере- вірити за формулою: Rн Обмежувач зображенний на рис. 2а пропускає на вихід сигнали до- датньої полярності. Для виділення від’ємних значень вхідного сигналу необхідно змінити полярність включення діоду ( рис. 2б ). Розглянуті вище схеми обмежують вхідний сигнал на рівні , який відповідає нульовій лінії. При необхідності зміни рівня обмеження в схему вводять джерело постійного зміщення Eзм. ( рис. 3а ). В цій схемі на діод діє алгебраїчна сума напруг Um + Eзм. , тобто діод відкривається тільки тоді , коли додатнє миттєве значення вхідної напруги перевищить величину Eзм. : Um > Eзм. . При Um < Eзм діод закритий . На рис. 3б представлена така ж схема обмежувача , але з іншою полярністю вклю- чення джерела зміщення. Для двостороннього обмеження застосовується схема з двокаскадним включенням діодів (рис. 3в). При подачі на вхід такої схеми синусоїдальної напруги на виході одержують біполярні прямокутні імпульси. При |Eзм1| = |Eзм2| , повний розмах вихідних імпульсів Uвих = 2Езм . Паралельні діодні обмежувачі. Схеми паралельних діодних обмежувачів зверху і знизу , а також часові діаграми , які ілюструють їх роботу приведені на рис. 4а,б,в причому величина обмежуючого опору Rобм. вибирається в межах Rд.пр. << Rобм. < Rн. , а значення опору навантаження Rд.пр. << Rн. < Rд.об. . При подачі на вхід схеми імпульсу додатньої полярності з амплітудою Um розмах напруги на виході складе : Uвих.= де  , а так як Rд.пр. << Rн , то Re ( Rд.пр. тобто Uвих+ =  Отже обмежувач буде шунтувати додатні імпульси , не пропускаючи їх на вихід.В цьому випадку відкритий діод закорочує вхід схеми . При від’ємній полярності імпульса діод закриється і розмах напруги на виході буде рівний : Uвих.--= Для зменшення паразитного сигналу на виході корисно збільшити Rобм. . Але Rобм. разом з паразитною ємністю утворює інтегруючий контур і якщо фронти вхідних імпульсів повинні мати тривалість tф , то опір Rобм. вибирають з умови : R Якщо потрібно пропускати на вихід імпульси додатньої полярності , слід змінити полярність включення діода. Для зміни рівня обмеження включають додаткове джерело опорної напруги Eзм. (рис. 4в). Двосторонній діодний обмежувач представляє собою об’єднання двох схем паралельних діодних обмежувачів , які працюють на одне спільне навантаження ( рис. 6 ). Для схеми обмежувачів , які працюють на низьких частотах і зі значеннями амплітуд 100 ( 300 В застосовуються площинні діоди типу Д206 – Д211 , Д7 , Д217 , Д218 , Д226 для більш вищих частот застосо- вують діоди типу Д2 , Д9 , Д11 , Д14 , Д101 – Д106. Обмежувачі на кремнієвих стабілітронах. Обмежувачі на одному або декількох , послідовно включенних кремнієвих стабілітронах , застосовують для обмеження однополярного сигналу . Для симетричного обмеження знакозмінного вхідного сигналу необхідне зустрічне включення стабілітронів. На рис. 7а , б , в приведені схеми , характеристики і форми вхідних і вихідних напруг паралельних обмежувачів на кремнієвих стабілітронах. Обмеження додатнього імпульса зверху на рівні Eб. ( рис. 7а ) відбувається тоді коли вхідна напруга , прикладена до стабілітрона , досягає цього рівня і опір стабілітрона різко падає . При подальшому збільшенні вхідної напруги струм через стабілітрон і падіння напруги на резисторі Rобм. будуть збільшуватись , а вихідна напруга , яка знімається зі стабілітрона , лишається незмінною і рівною Ео . Для обмеження від’ємного імпульса знизу на рівні Ео необхідно змінити полярність включення стабілітрона ( рис. 7б ) . Для обмеження знизу і зверху застосо- вують паралельний двосторонній обмежувач ( рис. 7а ). Схеми послідовних обмежувачів на кремнієвих стабілітронах приведені на рис. 8а , б, в . На відміну від схем паралельних обмежувачів , які обмежують вершини імпульсів , в схемах послідовних обмежувачів відбу- вається обмеження основи імпульса . Поєднання схем паралельного і послідовного обмежувачів на кремнієвих стабілітронах дозволяє обмежувати вершину і основу вхідного сигналу , пропустивши на вихід тільки його середню частину ( рис. 9 ) . Обмежувачі на кремнієвих стабілітронах дозволяють отримати чітке обмеження оскільки динамічний опір стабілітрона дуже малий . Недоліки кремнієвих стабілітронів заключаються у великій власній ємності стабілі- тронів ( 80 ( 150 пФ ) , що ускладнює їх застосування для обмеження коротких імпульсів , а також складність регулювання рівнів обмеження . Опис лабораторної установки . Дослідження діодних обмежувачів проводиться на лабораторному столі , де встановлені слідуючі прилади . 1. Макет діодних обмежувачів , на якому збираються досліджувані схеми. 2. Набір монтажних провідників . 3. Звуковий генератор , який використовується в якості джерела напруги, яку треба обмежити . 4. Блок живлення для подачі опорної напруги . 5. Осцилограф . Структурна схема дослідження діодних обмежувачів приведена на рис . 3. ЗМІСТ РОБОТИ 1. По завданню викладача розрахувати схему послідовного обмежувача . 2. Ознайомитись з лабораторною установкою . 3. Скласти структурну схему дослідження . 4. Скласти схему послідовного діодного обмежувача знизу на нульовому рівні , включити прилади в мережу і подати напругу на обмежувач . 5. Отримати на екрані осцилографа осцилограму напруги з частотою порядку 1000 Гц . Замалювати отриману осцилограму . 6. Подати синусоїдальну напругу на обмежувач . Підключити осцилограф до виходу обмежувача і отримати осцилограму обмеженої напруги .В даному випадку обмеження здіснюється знизу на нульовому рівні . 7. Змінити полярність включення діода Д на зворотню , отримати осцилограму вихідної напруги і замалювати її . В даному випадку обмеження здійснюється зверху на нульовому рівні . 8. Включити діод Д в прямому напрямку . Включити джерело постійної напруги Е . Встановлюючи почергово , наприклад Е = 10 , 20 , 30 В , замалювати осцилограми отриманих напруг . У випадку використання інших діодів величини опорних напруг треба підбирати в залежності від їх типів . В даному випадку обмеження здіснюється знизу на додатньо- му рівні . 9. Скласти схему досліджуваного діодного обмежувача зверху на додатньому рівні , включивши діод Д в оберненому напрямку . Замалювати осцилограми напруг на виході обмежувача при трьох значеннях опорної напруги . 10. Скласти схеми послідовного діодного обмежувача на від’ємному рівні знизу і зверху і повторити виконані дії в п. 6 і 7 . Паралельне діодне обмеження . По завданню викладача розрахувати схему паралельного обмежувача. Скласти схему паралеьного діодного обмеження на додатньому рівні зверху і знизу і повторити виконані дії в п. 6 і 7 . 3. Скласти схему паралеьного діодного обмеження на від’ємному рівні зверху і знизу і повторити виконані дії в п. 6 і 7 . Двостороннє обмеження . Скласти схему двостороннього діодного обмеження і отримати обмеження синусоїдальної напруги з двох сторін . Замалювати осцилограму напруги на виході схеми . Опорна напруга вибирається в залежності від типу діодів , що використовуються . Контрольні запитання . Які пристрої називаються обмежувачами ? Для чого застосовують діодні обмежувачі ? Накреслити схему послідовних діодних обмежувачів і пояснити призначення роботи елементів схеми . Пояснити роботу схеми послідовного діодного обмежувача . Як змінюють поріг обмеження ? Накреслити схему паралельного діодного обмежуавча і пояснити призначення елементів схеми . Яке співвідношення між величинами повинне бути в схемі паралельного діодного обмежувача ? Накреслити схему двостороннього діодного обмежувача і пояснити призначення елементів схеми . Пояснити роботу двостороннього діодного обмежувача . Прослідкувати шляхи і напрямки струмів в схемах діодних обмежувачів . 4. ВКАЗІВКИ ДО ЗВІТУ Звіт повинен містити : Назву і мету роботи . Технічне завдання . Структурну схему досліджень . Досліджувані схеми діодних обмежувачів . Осцилограми напруг на вході і на виході досліджуваної схеми . Короткі висновки по роботі . Приклад розрахунку схеми . 1.Рохрахувати обежувач з діодом Д 9 по схемі 2а . Параметри діода: Rд.пр. ( 10 Ом , Rд.об. ( 0,1 Мом . Вхідна напруга – синусоїда з амплітудою 5 В . Визначаєм Rн : Rн= ком Амплітуда додатньої півхвилі  2. Розрахувати обмежувач з діодом Д 9Б по схемі на рис. 5 Дано : Rд.пр. ( 10 Ом , Rд.об. ( 0,1 Мом , Um=5В tф=10 мксек , Cп ( 25 пФ , Спрох ( 1 пФ Визначаєм Rобм. по формулі  Приймаєм Rобм. = 150 кОм Амплітуда додатньої півхвилі  Амплітуда від’ємної півхвилі  СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ Л .М . Гольденберг . Теорія і розрахунок імпульсних пристроїв на напівпровідникових приладах . Видавництво “Зв’язок” Москва , 1972 . А . Н. Старостін . Імпульсна техніка . Видавництво “Вища школа” , Москва , 1973 . Л . М . Гольденберг . Імпульсні і циірові пристрої . Видавництво “Зв’язок” , Москва , 1973 . В . Ю . Лавриненко . Довідник по напівпровідникових приладах . Видавництво “Техніка” , Київ , 1973 . Схеми паралельних обмежувачів на діодах і кремнієвих стабілітронах Схеми послідовних обмежувачів на кремнієвих стабілітронах
Антиботан аватар за замовчуванням

01.01.1970 03:01-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!
Нічого не вибрано
0%

Оголошення від адміністратора

Антиботан аватар за замовчуванням

Подякувати Студентському архіву довільною сумою

Admin

26.02.2023 12:38

Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!