Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Проект топогеодезичних робіт для відведення земельної ділянки під інвентаризацію земель залізниці
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Інститут геодезії
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра кадастру територій
Інформація про роботу
Рік:
2005
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Техніко-економічне та екологічне обґрунтування кадастрових робіт
Група:
ЗМК
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний Університет”Львівська політехніка”
Інститут Геодезії
Кафедра кадастру територій
Курсова робота
З курсу “Техніко-економічне та екологічне обґрунтування кадастрових робіт”
на тему:
“Проект топогеодезичних робіт для відведення земельної ділянки під інвентаризацію земель залізниці”
ЗМІСТ
Загальні відомості.
Фізико-географічна характеристика району робіт.
Топографо-геодезична вивченість району робіт.
Особливості і вимоги до топогеодезичних робіт при відведенні земельної ділянки під інвентаризацію земель залізниці.
Вибір методів знімання і створення планово-висотного обгрунтування.
Проектування планово-висотної основи.
Проект планового обгрунтування.
Попередня оцінка точності запроектованої мережі.
Технологія та організація топографо-геодезичних робіт.
Організація робіт при створенні планово-висотного обгрунтування.
Методика і прилади для вимірювань.
Технологія та організація створення знімальної мережі.
Розрахунок елементів АФЗ.
Проект планово-висотної підготовки АФЗ.
Дешифрування знімків.
Координування кутів повороту меж при відведенні земельної ділянки під інвентаризацію земель залізниці.
Вступ
Техніко-економічне обґрунтування топографо-геодезичних робіт має ряд особливостей, оскільки топографо-геодезичне виробництво відрізняється від звичайного виробництва. Ця відмінність полягає в тому що до виготовлення кінцевої продукції усі вкладені кошти і засоби виробництва є замороженими і не дають віддачі. Ці витрати окуповуються лише після реалізації кінцевої продукції. Отже, в топографо-геодезичному виробництві, виробничий цикл значно довший ніж у традиційному виробництві. Також тут передбачена система попереднього авансування виробництва.
Таким чином техніко-економічне обґрунтування топографо-геодезичних робіт має цілий ряд особливостей і залежить від довжини виробничого циклу. Довжина виробничого циклу складається з:
Часу основного виробництва;
Часу допоміжних процесів;
Часу природних процесів;
Часу перерв у виробничому процесі.
Для скорочення виробничого циклу, а отже, для зменшення вартості робіт застосовують певний спосіб виконання операції:
Послідовний – кожна наступна операція виконується після завершення попередньої;
Послідовно-паралельний – часткове суміщення часу виконання суміжних операцій;
Паралельний – всі операції починаються одночасно.
Найбільшу перевагу має паралельний спосіб поєднання операцій, але не у топографо-геодезичному виробництві, де технологічно передбачена послідовність операцій.
Отже, техніко-економічне обґрунтування з топографо-геодезичних робіт повинно враховувати усі особливості (недоліки та переваги) такого виробництва.
1. Загальні відомості.
1.1 Фізико-географічна характеристика району робіт.
Волинська область розташована у Північно-Західній частині України, її площа становить 20,2 тис. км2., населення - 1032,5 тис. чол. Адміністративним центром Волинської області прийнято м. Луцьк.
На Півночі Волинська область межує з Білорусією, на Південному Заході – з Львівською областю, на Сході - з Рівненською.
Область поділяється на 15 районів, також має 10 міст, 20 селищ міського типу, 1045 сільських населених пунктів.
Основне населення що проживає на території області - українці, проживають також росіяни, білоруси та ін.
Північна частина області розташована в межах Поліської низовини, південна - в межах Волинської височини (висота до 292 м.).
Волинська область багата своїми корисними копалинами: кам'яне вугілля, що залягає у Львівсько-Волинській частині вугільного басейну, торф, вапняк, глина, крейда, пісковики.
Територію області пронизує ряд річок: в басейні Дніпра (Прип'ять, Турія, Стохід, Стир) і Західного Бугу на Західній межі області. Окрім цього в області розташовано багато озер - Світязь, Перлемецьке, Турське, Лука, Горіхове, Нечемне та ін.
Щодо рослинності, то волинська область лежить у зонах мішаних лісів (північна частина) і лісостеповій. Тут ліси займають близько 649,1 тис. га.
Промисловість Волинської області розвинута в значній мірі. Тут широкого розвитку набули машинобудівна, металообробна, харчова, легка, лісова, деревообробна, буд.матеріалів, паливна і хімічна промисловості.
Машинобудівна та металообробна промисловості представлені Луцькими автомобільно-підшипниковим, електроапаратним, приладобудівним, приладобудівним, "Ковельсільвом", "Нововашиським спеціальним технологічним устаткуванням". Основні галузі харчової промисловості: м’ясна, молочна, плодоовочеконсервна, цукрова та ін. Комбікормова промисловість предсиавлена 16 заводами.
Серед галузей легкої промисловості виділяють текстильну, в тому числі лляну, особливо первинна обробка льону, шовкова, бавовняна, швейна, виробництво штучних шкір. На базі місцевих ресурсів розвинута меблева промисловість та хімічна. Промисловість будівельних матеріалів задовольняє в основному місцеві потреби.
Паливно-енергетична база Волинської області представлена переробкою торфу, вугілля та функціонуванням Добротвірської ДРЕС і Ровенської АЕС.
Сільськогосподарські угіддя займають 1069 тис. га. Території області, у тому числі посівна площа - 700 тис. га.; осушено 356 тис. га.
Рослинництво зерново-буряківничого та льонарсько-картоплірського напрямів.
Основними зерновими культурами області є жито, пшениця, ячмінь, овес, гречка, кормові. Багато площ вкрито також під йоднорослими травами, кукурудзою.
Щодо тваринництва то на території Волинської області розвинуто скотарство. Як наслідок успішно розвивається м’ясо-молочна промисловість, свинарство. Також розвинуто птахівництво, вівчарство, рибальство, кролівництво. Станом на 1986 р. В області функціонують 831 загальноосвітні заклади, зокрема школи, а також 14 середніх спеціальних навчальних заклади, 22 технічних училищ. Крім цього на території області є Луцький педагогічний інститут, філіали Львівського Політехнічного інституту.
Транспортна мережа, станом на 1985 рік, наступна: довжина залізниць - 621 км (1985р.), де найбільший залізничний вузол - Кавель; Автошляхи (1985р.) - 5,6 тис. км., у тому числі з твердим покриттям - 4,2 тис. км.; судноплавство місцевого значення по р. Стрий; у Луцьку - аеропорт.
Клімат області помірно континентальний з помірно холодною зимою і теплим літом. Пересічна температура січня -6,5,с-7,5°, липня +20, +21°. Тривалість безморозного періоду 162-182 дні, з температурою понад +10° - 157-172 дні. Сума активних температур 3040-3465°. Опадів 450-565 мм на рік, переважно в теплий період року. Висота снігового покриву 9-20 см, тривалість його -80-100 днів. З несприятливих кліматичних явищ на території області спостерігаються суховії (10-12 днів на рік ), ожеледь ( понад 10 днів ), промерзання ґрунту (70-90 см ).
Територія області належить до недостатньо вологої, теплої, крайній південний схід - до посушливої, дуже теплої агро кліматичної зони. Діє обласний центр по гідрометеорології, 5 метеостанцій.
Топографо-геодезична вивченість району робіт.
На даний район робіт існують топографічні карти усіх масштабів, в т.ч. і масштаб 1:50000 – лист карти, який використовується для складання проекту. Знімання 1965р., суцільні горизонталі проведено через 10м.
На даній карті є 6 пунктів геодезичної мережі, які використовуються в проектуванні карти. На даній території розвинута сітка покращених ґрунтових доріг. З сходу на захід протікає річка Грос-Аує. Залісеність місцевості нерівномірна, є сосновий і буковий ліс.
Рельєф рівнинний.
Схилення на 1965 рік західне 3º17/(0-55). Середнє зближення меридіанів східне 2º06/(0-35). При прикладанні бусолі (компаса) до вертикальних ліній координатної сітки середнє відхилення магнітної стрілки західне 5º23/(0-90). Річна зміна схилення східне 0º05/(0-01). Поправка в дирекційний кут при переході до магнітного азимуту плюс (0-90).
Проглянувши основні характеристики даного регіону можна зробити висновок що геодезичні роботи краще проводити у безморозні дні, тобто в такі місяці року як квітень, травень, червень, липень, вересень, жовтень.
В місяці серпні не варто проводити геодезичні роботи, бо в цей час тут спостерігається найбільше випадення опадів, а також через високу температуру повітря.
Вибір методів знімання і створення планово-висотного обгрунтування.
На практиці використовують декілька методів знімання:
Інструментальна зйомка.
тахеометрична;
мензульна;
горизонтальна;
вертикальна;
Наземна фототеодолітна зйомка;
Цифрові методи місцевості;
Аерофототопографічна зйомка;
комбінований метод;
стереотопографічний метод.
Тахеометрична зйомка – використовується для знімання невеликих ділянок земної поверхні, із невеликою кількістю контурів і яскраво вираженим рельєфом. З використанням електронних тахеометрів і польових накопичувачів інформації є дуже ефективним способом.
Мензульна зйомка на чистій основі – це найбільш працеємний метод знімання, він ефективний, що зразу ж у полі повністю викреслюється план. Цей метод застосовується для знімання невеликих територій з великою кількістю контурів і складним рельєфом.
Горизонтальна і вертикальна зйомка – застосовується для знімання територій промислових підприємств з невеликою кількістю контурів. Горизонтальна зйомка – це теодолітні ходи. Вертикальна зйомка – це технічне нівелювання.
Технологічна схема для всіх цих інструментальних методів однакова і проста:
Створення планового і висотного обґрунтування. переважно це локальні мережі полігонометрії 1, 2 розряду.
Побудова знімального обґрунтування. Знімальне обґрунтування створюється прокладанням теодолітних, тахеометричних і мензульних ходів, а також різного роду засічками. Всі пункти визначають по висоті технічним нівелюванням. При вертикальній зйомці – нівелювання IV класу.
Наземна теодолітна зйомка застосовується для зйомки об’єктів, де передбачено періодичне виконання зйомки, а саме при вивченні зсувів ділянок земної поверхні і при розробці корисних копалин відкритим способом.
Цифрові моделі місцевості створюються для оновлення і генералізації карт. Аерофототопографічна зйомка поділяється на два методи:
комбінований;
стереотопографічний.
Розглянемо ці два види більш детальніше:
Комбінований метод.
Комбінований метод спирається на використання аерознімків для складання контурної частини плану. рельєф знімання в полі з використанням мензули. Інодф цей метод ще називають мензульною зйомкою на фотоплані. В камеральних умовах створюється фотоплан, а потім в полі виконується дешифрування і рисовка рельєфу.
Розрізняють два методи: комбінований спосіб 1 роду і комбінований спосіб 2 роду. Другий метод використовується для скорочення часу на виконання робіт.
Технологічна схема комбінованого методу першого роду
В основні геодезичні роботи входять всі роботи по створенню планово-висотного обґрунтування (тріангуляція, полігонометрія всіх класів, а також нівелювання). Льотно-зйомочні роботи згідно з проектом виконуються весною, або пізно восени, коли вже немає листя на деревах. Планова прив’язка знімків – це створення планового обґрунтування. З допомогою мензули рисують рельєф і проводять дешифрування. Комбінований метод 2 роду використовується коли необхідно скоротити термін виконання робіт.
Технологічна схема комбінованого методу другого роду
2. Стереотопографічний метод.
Стереотопографічний метод – це найбільш сучасний метод створення топографічних карт. Він поділяється в залежності від приладів на диференційний і універсальний. Польові роботи однакові в двох випадках, а камеральні роботи відрізняються тим, що при універсальному методі, стереоскопічна рисовка рельєфу і контурів виконується одночасно на універсальних фотограметричних приладах, а дешифрування виконують в камеральних умовах, та в полі на аерофотознімках та фотосхемах.
Технологічна схема диференційного методу.
Технологічна схема універсального методу.
Стереотопографічний метод дає зменшення об’єму польових робіт на 30% в порівнянні з комбінованим методом. Геодезичною основою для цього виду знімань може служити: мережа тріангуляції (1-4 класів), мережа трилатерації (1-4 класів), мережа полігонометрії (1-4 класів).
Для цілей вишукувань під цивільне будівництво потрібно мати плани масштабу 1:2000 з січенням рельєфу 0.5…1.0м. Оскільки місцевість є рівнинна, то можна застосувати стереотопографічний метод.
Проектування планово-висотної основи.
2.1 Проект планового обгрунтування.
Проектування планової основи виконується з дотриманням принципу переходу від загального до часткового, від більш точних побудов до менш точних. На отриманій карті масштабу 1:50000 в якості вихідних прийнято 6 пунктів тріангуляції. Пункти геодезичної мережі розташовані на командних висотах. Це необхідно для забезпечення можливості послідовного розвитку мережі згущення. Між пунктами тріангуляції прокладаємо ходи полігонометрії 1-го розряду.
Отже, при площі даного району 92 км2 на який потрібно зробити планову основу кількість пунктів доведена до (на 2 км2 – 1 пункт), тобто 25 пунктів планової основи (пункти тріангуляції і полігонометрії).
По запроектованих напрямках проводять дослідження видимості та визначають висоти геодезичних знаків, при чому під висотою знака розуміють відстань від вертикалі до верхнього зрізу інструментального столика.
Проектування висотної геодезичної мережі.
На даній карті масштабу 1:50000 в якості вихідного пункту прийнято репер ІІІ класу _____ від цього репера на карті прокладено нівелювання ІІІ класу з грунтовими реперами через 5-7км. Замкнутий нівелірний хід, який замикається на Rp 1. Усього реперів ІІІ класу __.
В подальшому згущується мережа нівелюванням IV класу, яка опирається на ІІІ клас. Висотна геодезична мережа пройшла через всі пункти планової основи, а також окремі висотні пункти, тобто кількість висотних пунктів було доведено до 1 пункту на 1км2, тобто 46.
Для прив’язки планово-висотних опознаків прокладено ходи технічного нівелювання.
Вибір виду геодезичної мережі для побудови на місцевості залежить від площі.
Площа топографічної зйомки
Види опорних мереж
Тріангуляція
мережа, клас
Трилатерація
Геодезична, мережа згущення, клас
Нівелювання
Клас
200 і більше
2,3,4
1,2
I,II,III,IV
50-200
3,4
1,2
II,III,IV
10-50
4
1,2
III,IV
5-10
–
1,2
IV
1-5
–
2
IV
Технічні характеристики тріангуляції 3-го і 4-го класів та GPS 3-го класу
Параметри мережі
Методи побудови
Тріангуляція
GPS 3-го класу
3-й клас
4-й клас
Довжина сторони
найбільша
найменша
Кількість сторін в ході, не більше
СКП взаємного положення пунктів
СКП виміру кутів, не більше, сек.
Найбільша невязка трикутника, сек.
Відносна помилка виміряної сторони, м
8
5
0,05
1,5
6
1:200000
5
2
0,07
2,0
8
1:150000
10
2
6
0,05
1:200000
Розрахунок висот знаків
При створенні державних мереж використовують такі типи зовнішніх знаків:
1. Простий сигнал, який складається з двох незалежних пірамід. На внутрішній піраміді сигналу встановлюють теодоліт, а на зовнішній розміщують візирний циліндр і платформу для спостерігача. Висота внутрішньої піраміди буває до 10м
2. Проста піраміда використовується для встановлення візирної цілі на висоті до 10м. Інструмент встановлюють на штативі або кам’яному турі.
3. Складний сигнал будують для підняття інструмента на висоту від 11м до 40м і вище. Він складається із двох пірамід: внутрішня піраміда в ньому прикріпляється до ніг зовнішньої піраміди.
Геодезичні знаки або сигнали споруджують над центром геодезичного пункту. Мінімальна вартість побудови знаків при інших рівних умовах зберігається тоді, коли на інших пунктах побудовані знаки мінімальної висоти. Розрахунок висот знаків ведуть двома способами: аналітичним і графічним.
При аналітичному методі висота (оптимальна) знаку розраховується за формулою:
При розрахунку висот знаків графічним методом по кожному напрямку будуть повздовжні профілі і візуально визначають висоти знаків.
В нашому курсовому проекті висоти знаків визначалися графічним методом.
2.2 Попередня оцінка точності запроектованої мережі.
Попередня оцінка точності запроектованої мережі тріангуляції 3 класу.
При оцінці точності проектів тріангуляції оцінюють помилку взаємного положення пунктів найслабшої зв’язуючої сторони. Цю помилку визначають за формулою: mвп2 = ms2 + mq2; mq = (m “/ “)*S
Де ms - скп в довжині сторони - S3-4;
mq - поперечна помилка кінцевого пункту слабкої сторони внаслідок передачі дирекційного кута від вихідної до даної сторони;
m “ – помилка в передачі дирекційного кута від вихідної сторони;
S – довжина сторони; = 206265”
Або в логарифмічному вигляді:
Ai і Ві - зв’язуючі кути;
mlgS i mlgв - скп логарифмів слабкої та вихідної сторін в од.6зн.log;
- скп одиниці ваги =m ; R =2/3 для мережі з трикутників R – помилка геометричного зв’язку; M = 0.4343
№ тр-ка Знач.зв’яз. Ri №тр-ка Знач.зв’яз. Ri
кутів кутів
3
4 3. Технологія та організація топографо-геодезичних робіт.
3.1 Організація робіт при створенні планово-висотного обгрунтування.
Комплекс польових і камеральних робіт, що є предметом розробки в даному курсовому проекті, включає в себе роботи по створенню планово-висотної основи, знімальні роботи.
Нижче приведено приклад розробки питання організації робіт по створенню планово-висотної основи на об’єкті під топографічне знімання масштабу 1:2000, яка буде використовуватись для розробки проекту відведення земель під інвентаризацію земель залізниці.
Комплекс робіт по створенню планово-висотної основи на території об’єкту робіт складається з підготовчих, польових, камеральних і завершу вальних робіт.
Зупинимося детальніше на кожному з етапів організації робіт.
Підготовчі роботи
У процесі підготовчих робіт визначається завдання на виконання робіт, проводиться збір вихідних даних:
книга реєстрації землеволодінь;
форма Державної статистичної звітності №6;
схеми і дані геодезичної основи, виписки з каталогів координат пунктів геодезичної основи.
На робочу карту об’єкту робіт наносять:
межу об’єкту робіт;
функціонально-планувальні фактори;
існуючу геодезичну основу;
інженерно-інфраструктурні фактори;
інженерно-екологічні та санітарно-гігієнічні фактори;
грунтовий покрив території.
Роботи виконуються у відповідності до технічного проекту з дотриманням вимог нормативних документів.
3.2 Методика і прилади для вимірювань.
Для кутових вимірювань в інженерних мережах найбільш підходять теодоліти типу Т2, Тheo 010В. В мережах 1 та 2-го розрядів можуть застосовуватись теодоліти типу Т5. Найбільш популярним методом виміру кутів є метод кругових прийомів. Необхідне число прийомів при спостереженнях мереж різного класу в основному визначається точність використання точністю відліку по лімбу застосовується метод повторень.
Клас, розряд
Т2
Т5
Прийомів число
3кл
12
-
4кл
6
-
1р
3
4
2р
2
3
Після спостережень кожного прийому для послаблення впливу помилок діаметрів лімб теодоліта переставляють на величину (=180(/h, де h-число прийомів.
Для теодоліта Т5 (з односторонньою системою відліку ) лімб переставляють на величину (=360(/n. Для цього типу теодолітів лімб в півприйомі не переставляють, так як це може викликати помилку, які значно перевищують точність вимірювань. При використанні оптичних теодолітів вказується, що при застосуванні способа кругових прийомів для компенсування пружних наслідків механічних деформацій, нерівномірного тертя в рухових парах необхідно всі операції в напівприйомах виконувати одноманітно, алідаду обертати тільки в одному напрямку, а в різних півприйомах – в різних напрямках. Для компенсування інструментальних помилок вимірювання ведуться парними числами прийомів. Виконується перевірки польових допусків на станції. Відповідні допуски доведено в таблицю.
Допуск
Т2
Т5
Незамикання горизонту
8(
0.(2
Коливання напрямків зведення до 0
8(
0.(2
Коливання 2c
10(
0.(2
Обчислення нев’язки в трикутниках
Клас (розряд)
Гранична допустима нев’язка
3кл
6(
4кл
8(
1р
20(
2р
40(
Допустима нев’язка може бути підрахована за формулою: , де m( - СКП виміру кута. Нев’язки, виличини яких перебільшує 2/3 граничного значення повинні бутиімамьним і зустрічаються дуже рітко. Тобто в цьому випадку СКП виміру кута виявимо більше допустиме ,
де ( – числове значення неув’язки; n – кількість неув’язок.
Підраховують також базисні та полюсні неув’язки, які не повинні бути більше:
, де ( - зміна логарифма синуса кута при зміні на 1(. Мережу вирівнюють корелатним або параметричним методом та оцінюють.
Базисні виміри в тріангуляції.
Вимірювання базисних сторін в триангуляційних мережах рекомендується вести в сприятливих умовах при наявності чітких та спокійних зображень візирних цілей. Спостереження ведуться через 1-1.5 години після сходу і закінчуються за цей же час до заходу сонця. По можливості необхідно запобігати проходженню візирного променя поблизу будівель, річок і т.п. Візирний промень має проходити не нижче 0.5 мвід землі. Треба звернути увагу на стійкість штативу, захищати прилади від прямих сонячних променів.
Світловіддалемір 2СМ2
СКП виміру лінії 2с. Докомплексу входять прийомопередавач,електроний блок, два відбивача, два оптичних цинтрира, термометр, барометир, 3 штативи 2см2 являє собою електроно-оптичну систему, де використовується фазовий метод вимірювання.
Дальність вимірювання 2-2000м.
Світловіддалемір СТ-5 “Блеси”
Працює в мережах “грубо” і “точно” на частотах 149.855кГу і14985.5кГу відповідно СКП виміру лінії ms = 10 мм+5мм Sкл. Має малі розміри і масу (до 5кг). Дальність дії до 5 км (в ночі ). Вимірювання виконується декількома наведеннями на відбивач. В виміряну віддаль вводять поправки приладу, за вплив зовнішніх умов, поправку за нахил лінії. Обчислену віддаль з введеними поправками редукують на площину Гауса.
Кутові та лінійні виміри в полігонометрії
Кутові вимірювання в полігонометричних ходах 4кл,1 та 2рведуться методом трьохштативної системи по способу кругових прийомів. Число прийомів залежить від класу полігонометрії.
Клас (розряд)
Т2
Т5
4кл
6
-
1р
2
3
2р
2
2
Лінійні виміри можна виконувати світловіддалемірами СТ-5, ЕОМ-2000, СМ-5. Таким чином кути в тріангуляції 4кл. будуть вимірювати теодолітом Т2 (6 прийомів). В тріангуляції 1р (3 прийоми), 2 розряду (2 прийоми). Базиси вимірюємо світловіддалеміром “Блеск” (СТ-5). В запроектованих полігонометричних ходах 1розряду кути вимірюємо теодолітом Т2 (2 прийоми), лінії світловіддалеміром СТ-5 (3 наведення).
Обслідування і відновлення пунктів тріангуляції
Організаційно-технічні умови
Роботи по обстеженню і відновленню виконують у відповідності з вимогами діючих технічних інструкцій. В залежності від фізико-географічних умов на ділянці при виконанні робіт по обстеженню і відновленню пунктів тріангуляції застосовують автомобілі.
Склад робіт
Встановлення опізнавальних стовпів над центром пункту і центрами орієнтирних пунктів. Відновлення зовнішнього оформлення (окопка) знаку і орієнтирних пунктів. Розчищення просік до орієнтирних пунктів. Вимірювання відстаней до орієнтирних пунктів. Вимірювання висоти знаку. Визначення елементів приведення. Складання карти обстеження і відновлення пункту. Складання опису обстежених і відновлених пунктів. Переїзди на ділянці робіт. Здача пункту на нагляд за збереженістю.
Склад бригади
Старший технік – 1
Робочий на т. гр. 2 розряду – 3
Норми часу та норми виробітку
Обслідування і відновлення пунктів, коли збережені на місцевості зовнішні ознаки
1,82
3,85
В чисельнику – норма виробітку.
В знаменнику – норма часу.
Рекогностування пунктів тріангуляції 3-го і 4-го класу та 1-го, 2-го розряду
Організаційно-технічні умови
Видимість між суміжними пунктами встановлюють безпосередньо з землі, або з дерев, або із спеціально виготовлених мачт. Висоту знака визначають безпосередньо заміром висоти підйому спостерігача на мачту або на основі розрахунку по карті, або після інструментального визначення профілю місцевості між пунктами.
Категорія складності
ІІІ категорія: а) місцевість напіввідкрита з дрібними формами рельєфу. Наявність видимості між пунктами, як правило встановлюється з дерев; б) місцевість рівнинна, закрита. Видимість між пунктами з землі відсутня.
Склад робіт
Робота з картою з метою вивчення проекту і маршруту. Вибір місця пункту і визначення висоти знаку. Піднімання на дерева, або встановлення мачт у випадку необхідності. Закріплення на місцевості вибраної точки для побудови пункту. Заповнення рекогностувального журналу. Відмічення зарубками шляху від орієнтира до пункту. Складання викопіровки з журналу рекогностування. Розрахунок оберненої ваги вихідної сторони (при рекогностуванні базисних мереж) і розрахунок оберненої ваги ланки (при рекогностуванні рядів тріангуляції). Складання кінцевої схеми мережі або ряду. Переходи і переїзди на ділянці робіт. Задача робіт.
Склад рекогностувальної бригади
Виконавці
Тріангуляція 3, 4 кл.
Тріангуляція 1, 2 розр.
Інженер
1
-
Старший технік
-
1
Замірник на геодезично-маркшей-дерських роботах 3 розряду
1
1
Норми часу та норми виробітку
Номер норми
Назва процесу
3
Рекогностування пунктів тріангуляції 3 класу
1,28
5,56
4
Рекогностування пунктів тріангуляції 4 класу
2,01
3,48
5
Рекогностування пунктів тріангуляції 1 розряду
4,83
1,45
В чисельнику – норма виробітку (пунктів за зміну).
В знаменнику – норма часу на 1 пункт, год.
Побудова дерев’яних геодезичних знаків з підніманням в зібраному вигляді
Організаційно-технічні умови
Знак будують із заготовленого ошкуреного, просушеного і доставленого на будівельний майданчик лісу м’якої і середньої твердості порід (ялина, сосна, кедр). Знак збирають на землі – в горизонтальному положенні. Для піднімання зібраного знаку, допоміжних мачт, повороту рам і підтягування деталей до місця збирання використовують механізовані засоби (трактори, автомобілі, тягачі). Закладку центрів і орієнтирних пунктів та їх зовнішнє оформлення виконують у відповідності з інструкцією [6].
Склад робіт
Підготовка будівельного обладнання до роботи. Сортування лісу. Виготовлення, підйом і кріплення стовпа для перевірки видимості на суміжні пункти. Спуск і прибирання стовпа. Розбивка пікетів. Влаштовування піднімальної мачти, її підняття і кріплення. Виготовлення дощок для перехідних майданчиків. Піднімання знаку в зібраному вигляді. Скріплення окремих деталей знаку на висоті. Засипання як під основні і проміжні стовпи з утрамбовуванням ґрунту шарами через 20 см. Закладання центру з готових монолітів. Зовнішнє оформлення пункту. Вимірювання магнітних азимутів напрямків на суміжні пункти. Виготовлення і зовнішнє оформлення двох орієнтирних пунктів. Прибирання обладнання. Здача знаку керівнику робіт.
Склад рекогностувальної бригади
Виконавці
Проста піраміда
Простий сигнал висотою 4-10м
Складний сигнал висотою до столика 11-39м
Старший технік
-
-
1
Технік
1
1
-
Монтажник геодезичних знаків 4 р.
-
-
4
Монтажник геодезичних знаків 3 р.
3
4
4
Норми часу та норми виробітку
Номер норми
Назва процесу
29
Тур з візирним циліндром
0,538
13,0
89
Трьохгранний складний сигнал з висотою до столика 12м
0,464
15,1
42
Трьохгранний складний сигнал з висотою до столика 15м
0,350
20,0
В чисельнику – норма виробітку (кількість знаків за зміну).
В знаменнику – норма часу на 1 знак, год.
Визначення елементів редукції на пунктах тріангуляції
Організаційно-технічні умови
Визначення елементів редукції виконують графічно на спеціальному бланку за допомогою технічного теодоліта та центрувального столика.
Склад робіт
Установка, повірка та збір центрувального столика. Розкриття та закриття центра. Дворазове визначення елементів редукції (одне за одним). Установка вісі в створі спостережуваних напрямків та вимірювання контрольних кутів. Перевірка і оформлення листів графічного визначення елементів редукції.
Склад бригади
Старший технік – 1
Робочий на т. гр. 2 розряду – 1
Норми часу та норми виробітку
Номер норми
Назва процесу
Простий сигнал висотою 4-10м
Складний сигнал висотою до столика 11-39м
97
Визначення елементів редукції на пунктах тріангуляції
4,84
1,45
3,41
2,05
В чисельнику – норма виробітку (число пунктів за зміну).
В знаменнику – норма часу на 1 пункт, год.
Вимірювання напрямків на пунктах тріангуляції
3-го і 4-го класу та 1-го розряду
Організаційно-технічні умови
Вимірювання кутів чи напрямків на пунктах тріангуляції 4-го класу та 1-го розряду виконують точними теодолітами Т5, Theo-010 та іншими способом кругових прийомів.
Категорія складності
ІІІ категорія: а) місцевість з слабо вираженим рельєфом, напіввідкрита, або заліснена і частково заболочена, або відкрита степова.
Склад робіт
Обстеження знаку. Прибивання цвяхів в окремих вузлах. Піднімання приладу на знак. Відшукування напрямків. Повірка і юстування приладу. Вимірювання горизонтальних кутів чи напрямків та зенітних віддалей. Вимірювання напрямків на орієнтирні пункти та віддалі до них. Визначення елементів приведення. Вимірювання висоти знаку. Перевірка і оформлення журналів вимірювань та листів графічного визначення елементів приведення. Складання зведень результатів вимірювань горизонтальних кутів чи напрямків та зенітних віддалей. Відновлення зовнішнього оформлення центру знаку та орієнтирних пунктів. Попереднє обчислення поправок за центрування і редукцію, і неув’язок в трикутниках та полюсних умов. Здача робіт.
Склад рекогностувальної бригади
Виконавці
Тріангуляція 4 кл.
Тріангуляція 1 розряду
Старший інженер
-
-
Інженер
1
1
Старший технік
1
1
Замірник на геодезично-маркшей-дерських роботах 3 розряду
-
-
Робочий на т. гр. 2 розряду
1
-
Норми часу та норми виробітку
Номер норми
Назва процесу
92
Вимірювання напрямків на пунктах тріангуляції 4 кл.
0,913
7,67
93
Вимірювання горизонтальних і вертикальних кутів на пунктах тріангуляції 4 кл.
2,6
2,69
В чисельнику – норма виробітку (пунктів за зміну).
В знаменнику – норма часу на 1 пункт, год.
Рекогностування пунктів полігонометрії 4-го класу та 1-го розряду
Організаційно-технічні умови
Рекогностування пунктів полігонометрії виконують на основі складеного проекту. Видимості на пункти полігонометрії та на пункти тріангуляції встановлюють за допомогою бінокля. Проміри при прив’язці пунктів полігонометрії до місцевих предметів виконують рулеткою.
Категорія складності
ІІІ категорія: б) напівзакрита горбиста або пересічена балками та горами рівнинна місцевість.
Склад робіт
Визначення на місцевості напрямку ходу. Вибір місцезнаходження пунктів ходу та базисів з врахуванням підземних споруд. Закріплення пунктів тимчасовими знаками (дерев’яні кілки, ковані цвяхи). Вибір напрямів для передачі дирекційних кутів на вузлові точки та точки перелому ходу. Зарисовка прив’язки пунктів до постійних предметів місцевості. Окопка кілків. Оформлення журналів, зарисовка пунктів. Складання схеми ходів. Польовий контроль та здача робіт. Переїзди та переходи на ділянці робіт.
Склад бригади
Інженер – 1
Робочий на т. гр. 2 розряду – 1
Норми часу та норми виробітку
Номер норми
Назва процесу
10
Рекогностування пунктів полігонометрії 4 класу з довжинами сторін 250-800 м
12,3
0,569
12
Рекогностування пунктів полігонометрії 1 і 2 розряду з довжинами сторін 80-800 м
13,4
0,522
В чисельнику – норма виробітку (пунктів за зміну).
В знаменнику – норма часу на 1 пункт, год.
Примітка: При рекогностуванні пунктів паралактичної полігонометрії норми часу множимо на коефіцієнт 1,25, а норми виробітку на коефіцієнт 0,8.
Закладання центрів на пунктах полігонометрії 4-го класу та 1-го і 2-го розрядів в містах, селищах і на промислових майданчиках
Організаційно-технічні умови
Центри на пунктах полігонометрії 4-го класу та 1-го і 2-го розрядів в містах, селищах і на промислових майданчиках закладають згідно інструкції [6]. Риття ям здійснюється за допомогою найпростіших інструментів.
Характеристика категорії не мерзлих та мерзлих ґрунтів сезонного промерзання
ІІІ категорія: Ґрунт середньої твердості (розрихлення ґрунту в не мерзлому стані виконують штиковими лопатами; в мерзлому – ломами та кирками).
Склад робіт
Розвантаження обладнання, підготовка інструментів до роботи. Уточнення місця закладки. Розмітка положення центра. Риття ям вручну для центра на глибину 1,0м (на незабудованій території). Контрольні заміри (перевірка глибин). Зачистка поверхні дна і стінок ям. Приготування цементного розчину, перенесення монолітів. Встановлення центра, його закладання і трамбування. Встановлення чавунного ковпака і заливка його бетоном. Покриття кримок лаком. Закріплення опізнавальної таблички (на забудованій території) або встановлення опізнавального стовпа чи плати (на незабудованій території). Прив’язка знаку до місцевих предметів. Складання акту про здачу знаку на нагляд за збереженістю.
Склад бригади
Технік – 1
Робочий на т. гр. 2 розряду – 2
Норми часу та норми виробітку
Номер норми
Назва процесу
Закладка центрів на пунктах полігонометрії 4 класу та 1 і 2 розрядів в містах, селищах і на промислових майданчиках
79
а) на забудованій території
4,67
1,50
80
б) на незабудованій території
3,85
1,82
В чисельнику – норма виробітку (пунктів за зміну).
В знаменнику – норма часу на 1 пункт, год.
Вимірювання кутів в полігонометричних ходах 4-го класу
Організаційно-технічні умови
Вимірювання кутів на пунктах полігонометрії 4-го класу виконують точними теодолітами типу ТБ-1, Т2 і т.д. у відповідності до інструкції [8]. Візирними цілями служать марки встановлені на штативах.
Склад робіт
Підготовка приладів до роботи. Відшукування і відкривання центрів. Встановлення приладів і візирних цілей (штативів з марками). Вимірювання горизонтальних і вертикальних кутів на пунктах полігонометрії по трьох штативній системі і примикаючих кутів на пунктах тріангуляції. Вимірювання кутів на вузлових точках між напрямками на пункти тріангуляції і полігонометрії. Визначення елементів приведення, або винесення проекції центру на столик. Виведення середніх значень кутів або напрямків. Перевірка і оформлення журналів вимірювання. Обчислення кутових неув’язок кутів і полігонів. Складання приладів і підготовка до транспортування.
Склад бригади
Інженер
1
Технік
1
Замірник на геодезично-маркшейдерських роботах 3 розряду
1
Робочий на т. гр. 2 розряду
2
Норми часу та норми виробітку
Номер норми
Назва процесу
Вимірювання кутів на пунктах полігонометрії 4-го класу
95
при двох напрямках на пункті
3,50
2,00
96
понад 2 напрямки
2,10
3,33
В чисельнику – норма виробітку (пунктів за зміну).
В знаменнику – норма часу на 1 пункт, год.
Примітка:
При збільшенні або зменшенні числа прийомів основної програми кутових вимірювань норму часу відповідно збільшують чи зменшують з розрахунку 0,15год на один прийом.
Якщо вертикальні кути не виміряються, то норми виробітку множать на коефіцієнт 1,10, а норми часу на коефіцієнт 0,91.
Вимірювання сторін в полігонометричних ходах 4-го класу та 1-го, 2-го розряду світловіддалемірами типу “Кристал” та “СТ-65М”
Організаційно-технічні умови
Лінійні вимірювання сторін в полігонометричних ходах 4-го класу та 1-го, 2-го розряду виконують топографічними світловіддалемірами типу “Кристал”, “СТ-65М” та іншими по трьох штативній системі у відповідності з вимогами діючих інструкцій та інструкцій по експлуатації світловіддалемірів. Для виконання допоміжних операцій використовують акумулятори, анероїди, термометри, зонти і т.д.
Категорія складності
ІІ категорія: лінії вимірюють а) в горбистій напівзакритій місцевості; б) в залісненій рівнинній місцевості; в) у відкритій річній поймі; г) по дорогах із середньою інтенсивністю руху транспорту та пішоходів.
Склад робіт
Відшукування і розкриття центру. Підготовка приладу до роботи. Встановлення приладу і відбивача на пунктах. Наведення приладу на відбивач, зняття відліку по шкалі мінімум, по _______ генератора, по кварцу. Ведення польових журналів, обробка їх, обчислення довжини сторін, введення поправок. Зарядка акумуляторів. Складання приладів та підготовка їх до транспортування. Переходи та переїзди на ділянці робіт. Відновлення зовнішнього оформлення пункту.
Склад рекогностувальної бригади
Інженер
1
Старший технік
1
Технік
2
Робочий на т. гр. 2 розряду
1
Машиніст електростанцій 4-го розряду
1
Норми часу та норми виробітку
Номер норми
Назва процесу
Вимірювання сторін в полігонометричних ходах 4 класу та 1-го і 2-го розряду топографічним світловіддалеміром при довжині лінії
107
до 1000 м
5,51
1,27
108
понад 1000 м
4,90
1,43
В чисельнику – норма виробітку (сторін за зміну).
В знаменнику – норма часу на 1 сторону, год.
Обстеження і відновлення нівелірних знаків
Організаційно-технічні умови
Обстеження і відновлення нівелірних знаків виконують згідно інструкції [7]. Місцезнаходження нівелірних знаків відшукують на місцевості, використовуючи топографічні карти, знімки і матеріали описів місцезнаходження марок і реперів. При відсутності зовнішніх ознак на місцевості їх місцезнаходження встановлюють за допомогою простих лінійних промірів.
Склад робіт
Підготовка приладів і обладнання. Отримання картографічних матеріалів і вивчення району робіт па карті. Пошук знаку. Розкривання нівелірного знаку і огляд його стану. Очистка від корозії, покриття бітумним лаком відкритих частин металічних труб ґрунтових реперів і марок. Замір відстаней до орієнтирів. Відновлення зовнішнього оформлення знаку. Виправлення опису місцезнаходження. Складання опису і схеми обслідування і відновлення знаку. Переїзд на ділянці роботи. Здача знаку на нагляд за збереженістю.
Склад бригади
ґрунтовий
стінний
Старший технік
1
1
Реперщик 3 розряду
1
1
Робочий на т. гр. 2 розряду
1
-
Норми часу та норми виробітку
Номер норми
Назва процесу
131
Обстеження і відновлення ґрунтових і скельних реперів при застосуванні автотранспорту
2,13
3,29
В чисельнику – норма виробітку (знаків за зміну).
В знаменнику – норма часу на 1 знак, год.
Закладка рядових ґрунтових реперів в зонах сезонного промерзання ґрунтів
Організаційно-технічні умови
Закладку реперів і їх зовнішнє оформлення виконують згідно інструкції [6]. Закладку реперів проводять в котловані за допомогою простих інструментів.
Склад робіт
Отримання завдання. Остаточний вибір місця для закладки репера. Розмітка котловану. Риття котловану вручну. Встановлення репера в котловані. Засипка репера і його зовнішнє оформлення. Складання опису місця знаходження репера. Здача закладеного репера на нагляд за збереженістю. Складання списку закладених реперів і нанесення на карту їх місцезнаходження. Здача робіт.
Склад бригади
Технік
1
Реперщик 3 розряду або землекоп 3 розряду (при глибині закладки більше 3 м)
4
Норми часу та норми виробітку
Номер норми
Назва процесу
Закладка рядових ґрунтових реперів з оформленням кільцеподібної форми (тип 4)
В чисельнику – норма виробітку (реперів за зміну).
В знаменнику – норма часу на 1 репер, год.
Закладка стінних марок та реперів
Організаційно-технічні умови
Стінні марки та репери закладають в кам’яні та цегляні споруди у відповідності з інструкцією. Отвори для марки та репера розробляють за допомогою шлямбура і кувалди. Замішування цементного розчину роблять на місці закладки.
Категорія складності робіт
І категорія. Марки і репери закладають в будівлях і спорудах з цегли або каменю.
Склад робіт
Отримання завдання, матеріалів. Кінцевий вибір місця закладки знаку. Пробив отвору в стіні і промив його. Приготування розчину. Закладка та покрив знаку. Опис і зарисовка місця розташування знаку. Складання опису закладення реперів і марок. Здача робіт. Переїзди та переходи по ділянці робіт.
Склад бригади
Технік
1
Реперщик 3 розряду
1
Норми часу та норми виробітку
Номер норми
Назва процесу
257
Закладка стінних марок і реперів
3,00
2,33
В чисельнику – норма виробітку (знаків за зміну).
В знаменнику – норма часу на 1 знак, год.
Нівелювання ІІІ і ІV класу
Організаційно-технічні умови
Нівелювання ІІІ класу викоують нівеліром Н-3,NI 007, рейки шашечні двохстороні,або штріхові одностороні трьох метрові.
Нівелювання ІV класу виконують нівеліром типу Н-3к,Н-3,WІ-025, рейки шашечні трьох метрові або чотирьох...
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора