Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2006
Тип роботи:
Завдання
Предмет:
Міжнародні економічні відносини
Група:
МЕ
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет «Львівська політехніка»
Індивідуальне завдання
З курсу міжнародної економіки на тему
«Міжнародні економічні відносини Чехії»
Зміст:
Анотація ----------------------------------------------------------------- 3
Вступ --------------------------------------------------------------------- 4
Розділ I -------------------------------------------------------------------- 6
Розділ II ------------------------------------------------------------------- 9
Розділ III ------------------------------------------------------------------ 12
Висновки ------------------------------------------------------------------ 17
Список використаної літератури------------------------------------------- 18
Annotation
I want to tell you about the country that is situated on the east of Central Europe. This country is called by Chehiya. The official name is Cheska Respublika. This country is small, but the economic situation are very developed. Chehiya is rich in many mineral resources such as oil, gas, ore and many others. In finally this country have a dig future.
Анотація
Я хочу розповісти про країну, яка розміщена на сході Центральної Європи. Назва цієї країни Чехія. Офіційна назва Чеська Республікаю Ця країна є маленькою, але економіка тут є дуже розвиненою. Чехія є багатою в таких ресурсах як: нафта, газ, руда та інше. Чехія експортує автомобілі, автобуси, хімію. В кінці хочу добавити, що ця країна має велике мвйбутнє.
Вступ
1) Чехія (Čechy, Bohemia) - історична провінція в Центральній Європі між Сілезією, Моравією, Австрією, Баварією та Саксонією. Разом з Моравією і чеською Сілезією (české Slezsko) утворює Чеську Республіку. У минулому Чехія (Богемія) була ядром Чеського Королівства.
2) Чехія (офіційна назва - Чеська Республіка; Česko, латинська назва Tzechia, Tzekia) - держава на сході Центральної Європи, що межує на півночі і заході з Німеччиною, на північному сході - з Польщею, на південному сході - зі Словаччиною, на півдні - з Австрією.Чехія (Česko) =
Богемія (Čechy) + Моравія (Morava) + чеська Сілезія (české Slezsko).
Офіційна мова: Чеська
Площа держави - 78864 км²
Населення:
10 320 тис. (1982)
10 250 тис. (2003)
Густота населення: 130/км² (58-місце у світі)
Столиця - Прага
Рельєф - частково гористий
Клімат: середня температура +20°С влітку, -5°С взимку.
Ріки: Морава, Лаба (Ельба), Влтава, Сазава
Глава держави - президент Вацлав Клаус
Глава уряду - прем'єр-міністр Їржі Пароубек
Незалежність: Від Австро-Угорщ. 28 жовтня 1918 1 січня 1993
Валюта: Чеська крона (CZK), 1 чеська крона (Кч) = 100 гелерів. 1 євро = 28 крон
Експорт: транспортні засоби, верстати, вугілля, залізо, сталь, хімікати, скло, кераміка, одяг.
Час: Відстає від київського на одну годину
Часовий пояс: +1,+2 влітку
Національний гімн: Kde domov můj? (Де дім мій?)
Електромережа: 220V 50 Hz
Інтернет-домен: .CZ
Митні правила: Митні правила Чехії співпадають із стандартами Євросоюзу.
Дозволена швидкість руху автотранспорту (км/год): автостради - 130; шосейні дороги - 90; населені пункти - 50. Автостради платні.
Тел. код: 420
Герб Чехії
Розміщення Чеської Республіки
Карта Чехії
Розділ I
1.1 Історія Чехії
На території сучасної Ч. слов. племена поселилися в 5 в. по Хр. Тут оформилася у 7 в. перша зах.-слов. держава кн. Сама. У 9 — 10 вв. Ч. належала до В.-Моравської держави. 845 чехи прийняли зах. християнство. У В.-Моравській державі діяла з 863 р. візант. місія св. Кирила і Методія, яка тут поклала основи слов. літургії і ц.-слов. мови. Слов.-візант. християнство, щоправда, не прищепилося в Ч., проте залишило сильну традицію самобутности і зв'язків зі слов. сходом. У 9 — 10 вв. на базі празького князівства утворилася в Ч. династія Пшемисловичів; кн. св. Вацлав здобув визнання для Ч. як васальної держави Священної Римської Імперії. З сер. 12 ст. Ч. стала спадковим королівством; 1306 вимерла династія Пшемисловичів і чес. корону перебрала Люксембурзька династія. Згодом мінялися на троні Яґайлони і Габсбурґи. У 15 в. рел. рух Я. Гуса виявив прагнення чехів до рел. нац. самобутности проти нім. залежности. Після програного бою на Білій Горі 1620 Ч. втратила свою незалежність на 300 pp., ставши провінцією Австрії. Протягом 17 і 18 вв. чес. аристократія денаціоналізувалася і була утискувана нац. культура. Під впливом франц. революції почалося у кін. 18 в. нац. відродження, яке завдяки діяльності Й. Добровського, Й. Юнґмана, П. Шафарика, Ф. Палацького, К. Гавлічка-Боровського та ін. набрало характеру модерного культ. і політ. руху, який сильно виявився, з одного боку, в азстрославізмі (змагання до емансипації слов'ян в Австрії), а з другого — в рос. панславізмі. Після всебічного культ., політ. й екон. розвитку у відносно ліберальних умовах Австрії другої пол. 19 — поч. 20 вв. чехи в кін. першої світової війни (1918) здобули держ. незалежність і разом зі словаками створили Чехо-Словацьку Респ.. Комуністи прийшли до влади в 1948. Чеська соціалістична республіка в складі Чехословаччини створена в 1968. Продемократичні виступи в Празі 1989 привели до створення багатопартійної системи, включаючи Громадянський форум під керівництвом Гавела; у грудні 1989 сформувався коаліційний уряд, президентом був призначений Гавел, обраний потім на багатопартійних виборах у 1990. Громадянський форум розколовся на Громадянську демократичну партію і Громадянський рух, з'явилися сепаратистські тенденції. Вацлав Клаус став прем'єр-міністром у 1992. Рішення про створення окремих Чеської і Словацької республік було прийнято в серпні 1992, і з січня 1993 Чеська республіка стала суверенною державою. Прийнята в ООН, НБСЄ і Рада Європи.
1.2 Економічні показники та галузі економіки
Найважливіші економічні показники
ВНП на душу населення
Річний виробіток на робітника
Промисловості
Сільського господарства
7,00
17,50
7,00
Динаміка обсягу ВНП
2002
2003
2004
2005
-14
-7
-0,5
2,5
Темпи зростання цін %
2002
2003
2004
2005
57
12
9
11
Рівень безробіття в % від працездатних
2003
2004
2005
4
3
4
Рівень податків у %
Податки
На додану вартість
На дохід п-ства
Дата
Рівень
01.01.2005
23; 5; 0;
55
Сучасна Чехія – порівняно невелика високорозвинена індустріальна країна, економічно багатолика, зі складною господарською географією. Чехія завжди славилася не тільки обсягами промислової продукції, але і її високою якістю. Основні галузі чеської промисловості – палив-енергетична, машинобудування, хімічне, текстильне, харчова, виробництво скла і порцеляни. Чехія має добре поставлене сільськогосподарське виробництво. При невеликому розмірі земельної площі Чехія цілком задовольняє внутрішні потреби в продовольстві. Крім того, значна частина сільськогосподарської продукції йде на експорт. Ведуча галузь чеської економіки – промисловість. За роки соціалізму в країні була проведена корінна реконструкція старих індустріальних районів і створений ряд нових галузей, що не були в наявності раніше, промисловості. Спорудження великої кількості нових підприємств у сполученні з реконструкцією діючих привело до значного посилення кооперування промислових підприємств не тільки в межах традиційних економічних районів, але й у загальнодержавному масштабі. Так склалися Остравсько-Карвінський район, машинобудівні агломерації Праги, Брно, Пльзеня, електроенергетичний і хімічний комплекс Північної Чехії. Чеське народне господарство розташовує непоганою енергетичною базою. Її основу складають теплоелектростанції, на частку яких приходиться до 90% усієї вироблюваної електроенергії. Разом з тим, що кількість запасів вугілля в країні різко зменшується, у Чехії надається велике значення розвитку атомної енергетики. В колишні роки ще при сприянні Радянського Союзу в країні було побудовано кілька атомних електростанцій у Південній Чехії і Південній Моравії. Крім цього, великий внесок в енергетичний фонд вносять і гідроелектростанції, що будуються в основному на гірських ріках країни й у районах де немає покладів вугілля. Особливими темпами в країні розвивається така важлива галузь промисловості як машинобудування. У Чехії роблять універсальні верстати з програмним керуванням, електровози, тролейбуси і трамваї, автомобілі й ін. Особливу популярність у світі одержала компанія "Шкода", що робить автомобілі, штаб-квартара якої знаходиться в м.Млада-Болеслав. Компанія "Шкода" було засновано в 1925 році на базі відомої чеської компанії "Лаурін і Клемент". У середині 90-х років фірма "Шкода" ввійшла в німецький концерн Volkswagen і з цього моменту почалася активна діяльність фірми в Європі. В даний час 30% акцій компанії належать уряду Чехії і 70% акцій німецькому концерну Volkswagen і ведуться переговори про придбання концерном частки уряду Чехії. Компанією випускається цілий ряд моделей сучасних автомобілів (Scoda Oktavia, Scoda Felicia, Scoda Fabia), що відповідають міжнародним стандартам і користаються великій популярності в багатьох країнах Європи, у тому числі й у Росії. Швидкими темпами розвивалася в Чехії хімічна промисловість. Розвиток цієї галузі ускладнювалося чи недостатністю відсутністю багатьох видів сировини, відомою напруженістю енергетичного балансу. Подолання цих труднощів значною мірою полегшується завдяки тісному економічному співробітництву з іншими країнами, зокрема з Російською Федерацією, що поставляє в Чехію необхідна кількість нафти, природного газу й інших видів сировини. Основні центри хімічної промисловості в Чехії зосереджені в Центральній і Північній Чехії. Традиційно високим рівнем розвитку відрізняється чеська легка промисловість – текстильна, скляна і взуттєве виробництва. В даний час чеська текстильна промисловість випускає різноманітний асортимент тканин на основі натуральних волокон (вовна, льон, бавовна), штучних волокон (віскозний шовк, поліамідні і поліефірні волокна, а також так званих змішаних тканин, виготовлених з комбінації синтетичних і натуральних волокон. Чеська скляна, керамічна і порцелянова промисловості здавна одержали світову популярність. Виробництво скла сконцентроване головним чином у містах Яблонец-на-Нісе, Нові Бор, Подебради, Карлови Вари. Центри керамічної і порцелянової промисловості знаходяться в Південній Моравії і Західній Чехії. Особливу світову популярність придбало так називане "чеське" скло випускається на скляному заводі "Богемія" у місті Подебради. Це велике підприємство, що спеціалізується винятково на виробництві оброблюваного вручну свинцевого кришталю. давна в країні розвите пивоварство. Серед усього різноманіття сортів пива, що варяться в броварнях Чехії, Пльзенское пиво "Праздрой" користається високою репутацією ще із середніх століть. У багатьох країнах намагалися робити своє "пльзенское пиво", але це не вдавалося. Тільки сполучення високоякісного хмелю, ячмінного солоду й особою води з артезіанських шпар дозволяють зварити дійсний "Праздрой". Пиво з давніх часів було в чехів улюбленим народним напоєм, і виготовлялося воно в точній відповідності зі строго встановленими правилами, за дотриманням яких стежили міські радники. Якість пива перевірялося досить своєрідно. Пиво виливалося на відполіровану дубову лаву. Броварник сідав на розлите пиво у своїх "фірмових" шкіряних штанях і сидів доти, поки пиво не висохне. Потім він уставав, і якщо лава піднімалася разом з ним, то визнавалося, що пиво гарної якості. Сучасна економіка країни висуває зростаючі вимоги до транспорту. Основу транспортної системи Чехії складають залізниці, що забезпечують масові перевезення вантажів на далекі відстані. Залізнична мережа Чехії одна із самих густих у світі. В даний час більшість залізничних ліній електрофицировани і мають другі шляхи. Важливу роль у вантажоперевезеннях грає й автомобільний транспорт, на частку якого приходиться біля чверті загального вантажообігу. Країна покрита густою мережею шосейних доріг і продовжується будівництво нових автострад. По території країни проходить ряд трубопроводів, по яких у Чехію і далі в країни Західної Європи поставляється природний газ і нафта з Росії. Помітну роль у внутрішнім і міжнародному пасажирському перевезеннях грає повітряний транспорт. З 1990 року в Чехії здійснюються радикальні перетворення з метою виходу на параметри ринкової економіки. Особливий акцент робиться на роздержавлення власності і формування конкурентного середовища. Практично довершена "мала" приватизація, у ході якої на аукціонах була продано переважна більшість підприємств торгівлі і сфери послуг. На частку приватного сектора в 1996 році в Чехії приходилося близько 15% товарного промислового виробництва, 44% обсягу будівельних робіт, 55% роздрібного товарообігу. Разом з тим країні на початку 90-х років намітився економічний спад незважаючи на іноземні інвестиції в чеську економіку, що у 1992 році склали близько 1 млрд. доларів США. Так у 1992 році скорочення промислового виробництва склало 16% і в сільському господарстві 11,5%. В даний час спостерігається період стабілізації економіки країни.
Висновок розділу: Попори її маленьку площу, країна упродовж цього часу піднялась як і економічно, так і культурно. Розвинуто багато галузей промисловості такі як: машинобудівна, хімічна, енергетична. Великого успіху досягла фірма Шкода, що виробляє автомобілі, які експортуються в багато країн Європи.
Розділ II
Чехія – країна різноманітних і мальовничих ландшафтів. Рівнини тут перемежовуються пагорбами, відкриті простори – лісовими масивами, уся країна немов проткана незліченними нитками рік і річечок. Окраїнні гірські хребти західної частини країни надять своєю дикою красою. Чеська Республіка має гарні природні умови і природні ресурси як для розвитку сільського господарства і промисловості, так і для розвитку туризму. Клімат Чехії визначається географічним положенням країни і формується переважно під впливом повітряних мас, що рухаються з Атлантичного океану. Клімат Чехії в загальному помірковано континентальний, з чітко вираженими сезонами року. У силу переваги гірничо-горбкуватого рельєфу велике значення має місцева циркуляція повітря. Рельєф тут впливає на температурний режим і на просторовий розподіл опадів. Оскільки Чехія витягнута по широті, те кліматичні розходження її окремих областей визначаються різницею не між північчю і півднем, а між заходом і сходом. Середньорічна температура – плюс 8-10 С. Для більшої частини території типова нехолодна зима із середніми температурами самого холодного місяця (січня) від –2 С до –4 С. Зрідка узимку середньодобова температура повітря падає до –20 С, що зв'язано з вторгненнями холодного арктичного повітря. Часті відлиги, особливо на заході країни. Діапазон температурних розходжень улітку більше, тому що сильніше позначається континентальність, що наростає в східному напрямку, середня температура липня біля +19 С. У горах літо прохолодніше - +8-13 С. М'яка, приємна погода буває навесні, із другої половини травня, і восени, до середини жовтня. Кількість опадів у різних районах Чехії коливається від 450 до 2000 мм у рік. Переважна частина території республіки одержує 600-800 мм опадів у рік, тобто їхня загальна кількість цілком достатньо для нестатків землеробства. Близько 20% їх випадає у виді снігу. Найбільша кількість опадів характерно для навітряних схилів високих гір. Посушливих районів у країні дуже мало. Великі лісові масиви, луги, численні водоймища і водойми допомагають утримувати вологу в ґрунті. Вирішальне значення має посезонний розподіл опадів. Наявність літнього максимуму (близько 40% всіх опадів за червень-серпень) є сприятливим чинником для сільського господарства. Розмаїтість природних умов відбивається і на ґрунтовому покриві. На ґрунтах позначаються розходження в рельєфі, кліматі і гідрогеології окремих районів. Найбільш поширені підзолисті і бурі лісові ґрунти, меншу площу займають чорноземні та інші ґрунти. Значна частина підзолів покрита лісом, і у фонді сільськогосподарських земель частка цих ґрунтів набагато нижче, ніж у загальному ґрунтовому покриві країни. На території Чехії є два порівняно значних райони чорноземних ґрунтів у центральних районах країни й у Центральній Моравії. Вони широко використовуються під посіви цукрового буряка, озимої пшениці і ячменя. На буроземах зосереджена основна частина посівів зернових культур країни. Підзолисті ґрунти використовуються головним чином під посіви вівса, жита і картоплі, однак хвора частина їх зайнята лісовою рослинністю. Чехія належить до числа найбільш лісистих країн Європи. Близько 60% усієї лісової площі займають хвойні дерева, по однієї п'ятої приходиться на листяні і змішані ліси. Хвойні ліси складаються в основному із сосни і їли, а листяні ліси - в основному з бука і дуба. На базі значних запасів деревини в країні склалася деревообробна промисловість, а також велике целюлозно-паперове виробництво. Лісу Чехії багаті звіром, дичиною, грибами і ягодами. Ліс не єдине природне багатство Чехії. Серед природних копалин найбільше значення для народного господарства мають паливні ресурси і насамперед кам'яне і буре вугілля. Загальні запаси кам'яного вугілля оцінюються в 13 млрд.т. Основний і найбільший район видобутку – Остравсько-Карвінський басейн. Покладу кам'яного вугілля маються також біля міст Кладно, Пльзень і Брно. Остравсько-Карвінський басейн різко перевершує інші і по якості вугілля: на частку коксівних вугіль там приходиться близько 70% запасів, причому сірки в них небагато, що дуже важливо для якості металургійного коксу. Досить великі і запаси бурого вугілля. Найбільш великим буроугольним басейном у країні є Північно-Чеський, на частку якого приходиться біля двох третин від усієї кількості запасів. У Чехії переважають родовища з високою просторовою концентрацією запасів, велику частину яких можна розробляти більш дешевим відкритим способом. Ресурси металевих руд незначні, а кращі родовища в істотній мері виснажені. Переважають бідні фосфористі залізні руди зі змістом металу менш 30%.
Найбільші родовища кольорових і рідких металів є в Крушних горах. Дуже багата Чехія нерудними копалинами: магнезитом, графітом і особливо каоліном, що залягають у районі Карлових Вар і Пльзеня. Країна буяє чудовими по своїх цілющих властивостях джерелами мінеральних вод, у районах розташування яких виникли всесвітньо відомі курорти: Карлові Вари, Маріанські Лазні, Франтишкові Лазні. З рік Чехії крупніше інших Влтава і Лаба, що несуть свої води в Північне море. Положення Чехії на головному європейському вододілі північних і південних морів і невелика глибина території країни обумовили малу довжину чеських рік і недостатня кількість води в них. Економічне значення чеських рік різко знижується через те, що їх і без того невеликі витрати води піддаються дуже сильним річним і сезонним коливанням, що приводить до виникнення восени гострої проблеми водопостачання ряду районів країни. Тому настільки важливе регулювання стоку рік, причому не тільки для потреб водопостачання, але і для судноплавства і виробництва електроенергії. Чехія славиться своїми штучними ставками для розведення риби, багато хто з який були створені ще в XV-XVI століттях. Тільки в Південній Чехії нараховується близько 5 тис. ставків, площа яких складає приблизно 20 тис. га. Чехія – країна, що буквально створена для туризму. Недарма доходи від іноземного туризму в країну склали в 1993 році близько 1,3 млрд. доларів США. У світі знайдеться не так багато країн, у яких подібно Чехії, є і мальовничі гори, і затиснуті між ними чарівні долини, і дрімучі ліси, і грязьові сопки, що булькають, у невеликих кратерах яких кипить цілюща вода. 3. Населення Чеської РеспублікиНаселення Чеської Республіки складає 10,3 млн. чоловік. З них чехи – 94,4%, словаки – 3,8%, поляки – 0,7%, німці – 0,5% і інших національностей – 0,6%. Більшість населення країни - католики. Існують також чимало інших християнських громад інших конфесій, найбільш велика з який - гуситська церква. У 70-і роки в країні існувала демографічна проблема. Вікова структура населення була менш сприятлива, чим у сусідніх державах. Країні бракувало робочих рук. Тому уряд держави здійснило ряд великих заходів для стимулювання народжуваності, що дали позитивний результат. По щільності населення Чехія займає одне з перших помсти серед колишніх європейських соціалістичних країн – близько 130 чоловік на 1 кв. кілометр. Але за середніми даними по країні ховаються ще більш разючі контрасти, якщо брати промислові райони (500 і більш людина на 1 кв.км) і малонаселені гірські місцевості (менш 20 чоловік на 1 кв.км). Міське населення Чехії складає більш 65% його загальної чисельності. Найбільш великі міста по кількості проживаючих у них жителів це: Прага - 1,2 млн. жителів, Брно - 390 тис. чіл.; Острава - 330 тис. чіл.; Пльзень - 175 тис. чіл.; Усті-над-Лабем - 106 тис. чіл.; Оломоуц - 106 тис. чіл.; Ліберец - 104 тис. чіл. В основному переважають міста населенням у 20-50 тис.чоловік. Невеликі розміри властиві також сільським населеним пунктам Чехії, де усе ще типові селища з 150-250 жителями. Особливе значення для Чехії, як порівняно невеликої держави з різнобічної і разом з тим спеціалізованою економікою, що бідує в імпорті багатьох видів сировини, мають зовнішньоекономічні зв'язки. Від успішного розвитку зовнішньоекономічних зв'язків значною мірою залежать підтримка стійких темпів росту економіки, здійснення прогресивних структурних зрушень, підвищення ефективності народного господарства. Розвитку економічного співробітництва Чехії із сусідніми країнами сприяє той факт, що по своїй галузевій структурі економіка Чехії і кожної з цих країн у відомій мері доповнюють один одного, важливо і їхнє географічне сусідство, наявність магістральних залізних і автомобільних доріг, що зв'язують їх між собою. Вигідність економічного співробітництва з цими країнами визначається ще і тим, що поблизу їхніх границь зосереджена переважна частина підприємств ключових галузей важкої індустрії, тому відстані між постачальниками і споживачами невеликі і виміряються іноді всего декількома десятками кілометрів, що значно знижує транспортні витрати. Таким чином, особливості галузевої і територіальної структури народного господарства в сполученні з тісним сусідством створюють великі можливості для кооперування у всіляких областях господарського життя. В роки існування соціалістичного табору основні взаємовигідні економічні зв'язки в Чехії складалися із соціалістичними країнами, що дозволяло вирішувати задачу створення необхідних передумов для стабільного і безперебійного розвитку народного господарства. Різноманітні зв'язки Чехії із соціалістичними країнами по лінії спеціалізації кооперування виробництва у ведучих галузях промисловості, наявність гарантійного ринку збуту сприяли організаціїкрупносерійного виробництва, зміцненню положення Чехії в системі міжнародного соціалістичного поділу праці як найважливішого виробника й експортера машин і устаткування. У широкій номенклатурі експорту продукції машинобудування переважало комплектне устаткування - прокатні стани для чорної і кольорової металургії, важке енергетичне устаткування, устаткування для цукрових і пивоварних заводів. Йдуть на експорт також металорізальні верстати, вантажні і легкові автомобілі, трактори й електровози. В імпорті Чехії переважають паливно-сировинні товари в основному нафто-газового комплексу. Сира нафта і природний газ надходять у Чехію в основному з Російської Федерації по трубопроводах, побудованим ще в рамках Ради економічної взаємодопомоги країн соціалістичного табору. У великих кількостях також увозяться машини й устаткування. Імпорт прогресивної техніки сприяє прискореному розвитку промисловості країни. Після розпаду соціалістичного табору уряд Чехії взяло новий політичний курс і основну ставку зробило на розвиток двосторонніх відносин із країнами Західної Європи і на залучення в країну іноземних інвестицій у чеську економіку (в основному Німеччині, Франції й Італії). Багато підприємств Чехії були продані іноземним корпораціям, що дозволило тісніше інтегрувати економіку Чехії в загальну економіку Західної Європи. У 1993 р. експорт склав 12,6 млрд.доларів США, імпорт-12,4 млрд.доларів.
Висновок до розділу: Чехія має хороші умови , як для розвитку сільського господарства так і для розвитку туризму. Серед природних копалин найбільша кількість паливних ресурсів: кам’яне і буре вугілляю, так є різноманітні корисні копалини, але їх є обмежена кількість. З цього видно, що країна є добре забезпечена факторами виробництва, враховуючи розміщення та родючість грунтів.
Розділ III
Стосунки з Україною
Вже Велика Моравська держава підтримувала торгівельні зв'язки з Руссю.998 року в Києві перебували посли чеського князя Олдржіма.Дві дружини Володимира Великого були чешки, від яких він мав синів Вишеслава, Святополка та Мстислава.Король Данило ходив у походи на Чехію, а його син Лев Данилович уклав мир з чеським королем.Доказом торгівельних зв'язків є знахідки в Україні чеських монет.Впливи кирило-методіївського християнства сягали Русі ще до офіційного хрещення Києва.У Карловому ун-ті (Прага) в 14-15 ст. існувала окрема колеґія для укр.-білоруських студентів з Великого Князівства Литовського.Серед гуситів - вояків Яна Жижки мали бути й українці, а деякі гусити після поразки оселилися на укр. землях.У братських школах в Україні помітні впливи педагогіки Яна Коменського.Перший зразок українського фолкльору — "Пісня про Штефана воєводу" - зберігся в граматиці чеха Яна Благослова (1571).У 16 ст. до Чехії заходили окремі козаки або їх з'єднання з польської армії. У 1594-1598 рр. до Праги приїздив висланець Запоріжжя Станислав Хлопицький. На поч. 17 ст. кілька моравських міст й окремі шляхтичі утримували козаків для охорони перед нападами військ семигородського князя Бочкая.Господарсько-торгівельні зв'язки: до Чехії вивозили худобу, віск, шкури, частково збіжжя та східні тканини і приправи; головним імпортом з Чехії був текстиль, скляні вироби, метали і зброя.У кінці 18 ст. з мукачівським єпископом А.Бачинським листувався чеський учений В. Фортунат Дуріка.Чех Я.Прач, перебуваючи на Наддніпрянщині, записав мелодії укр. пісень (збірка видана у Петербурзі у 1790 р. і 1815 р. — перші музичні записи укр. пісні взагалі).
У 19 ст. між культ. діячами обох народів були персональні зв'язки: Й.Шафарик листувався з І.Могильницьким і Я.Головацьким та знайомив чехів з укр. справами та культурою. М.Шашкевич захоплювався працями Я.Коллара, Й.Юнґмана і В.Ганки. Листувалися з провідними чехами і відвідували Чехію О.Бодянський й І.Срезневський. А.Метлинський зробив перші переклади з чеської літератури.1830 року Ф.Палацький відстоював самобутність укр. народу (Časopis Českého Muzea).К.Гавлічек-Боровський уже 1848 року вважав українців за окремий народ між Росією і Польщею.Делеґати Галичини й Закарпаття на Слов'янському Конґресі у Празі 1848 р. зустріли прихильне наставлення чеських діячів до своїх вимог.Впливи видатних чехів (Коллара, Шафарика, Ґанки) позначалися на ідеології Кирило-Методіївського Братства. Одному з них Т.Шевченко присвятив поему «Ян Гус» з особистим «Посланіем славному Шафарикові».У Празі вийшло перше повне (нецензуроване) видання «Кобзаря» (1876). З'явилися чеські переклади Шевченка й українських повістей М.Гоголя.Й.Фріч написав 1865 року драму «Іван Мазепа».Твори українських письменників (М.Коцюбинського, В.Стефаника, О.Кобилянську, Б.Лепкого, Лесю Українку), укр. пісні і казки перекладали Р.Єсенська, Я.Гудец, К.Єлінек (він також автор оповідань і нарисів на укр. теми); укр. нар. творчість досліджували Л.Куба, Й.Гануш і Ф.Ржегорж (кільканадцять pоків жив у Галичині). А.Єдлічка компонував на укр. мотиви (муз. обробка «Наталки Полтавки»).І.Франко перекладав чеську літературу, написав низку статей на укр. теми до чеських видань, у т. ч. і до енциклопедії „Ottův Naučný Slovnik". Твори Франка перекладали Ф.Главачек, Я.Розвода, Р.Єсенська, а його драма «Украдене щастя» була виставлена як опера в Празі.У 1860-1870-х pp. відвідали Чехію О.Потебня, М.Костомаров і П.Куліш. Між Прагою і Львовом існував обмін публікаціями. Ряд чеських учених обрано дійсними членами НТШ (Я.Бідло, Л.Нідерле, Ї.Полівка, З.Неєдли, К.Ходунський й ін.), а Чеська Академія Наук обрала членом-кореспондентом М.Грушевського, В.Гнатюк став членом Етнографічного Чехо-Словацького Т-ва. У високих школах Праги викладали укр. вчені І.Пулюй й І.Горбачевський.На поч. 20 ст. після сецесії укр. студентів у Львівському Ун-ті кілька сотень укр. студентів опинилися у високих школах Праги. Зразком для укр. організацій «Січі» і «Соколи» був чеський Sokol.Великий успіх мала поставлена в Києві М.Садовським 1907 року опера Б.Сметани «Продана наречена».Влітку 1919 р. з великим успіхом виступала в понад 20 чеських містах Українська Республіканська Капела О.Кощиця.За міжвоєнного часу українсько-чеські культурні зв'язки інтенсивно розвивалися в Празі, де виникли численні установи української еміґраціїВ УСРР появився ряд перекладів з чеської; делегати з Чехословаччини брали участь у міжнародному з'їзді революційних письменників у Харкові 1930 року. Тоді з'явилися чеські переклади П.Тичини, Ю.Яновського, були поставлені на чеській сцені драми О.Корнійчука. Письменники та митці з УСРР у 1920-х pp. відвідували Чехословаччину.Закарпатська тематика віддзеркалена в творах І.Ольбрахта («Микола Шугай розбійник», репортажі «Гори і століття», «Голет у долині»), В.Кані, в романах Я.Верби («Душа гір»), В.Ванчури («Останній суд»), трилогії К.Чапека («Гордубал»), в поезіях С.Неймана (цикл «Карпатські мелодії») й ін.Нині чехістика в Україні зосереджена на слов'янознавчих катедрах у Київському, Львівському й Ужгородському ун-тах та при НАН України.Студії з україністики зосереджені на катедрі Празького Унту (І. Зілинський, І. Панькевич, М. Затовканюк, К. Ґеник-Березовський, В. Жідліцький) та в укр. відділі Слов. Ін-ту (дир. чес. русист й україніст Ю. Доланський), Чехо-Словацької АН (О. Зілинський, В. Гостічка, А. Куримський). Більшість пряшівських культ.-наук. установ також сприяє чес.-укр. культ. зв'язкам. Укр. письм. Пряшівщини здійснили низку перекладів з чес. Українці в Ч. Поза індивідуальними випадками чи невеликими групами українці не поселювалися громадами в Ч. до 20 в. У 19 в. це були студенти, вояки австр. армії, урядовці й сезонні робітники. Першу укр. орг-цію в Ч. створили студенти — Українська громада в Празі (1902). На поч. першої світової війни у Ч. опинилися втікачі з родинами з Галичини. У Нуслях б. Праги була заснована 1914 укр. початкова школа. Найбільшим скупченням цих втікачів був Святобожіцький табір (1917 — 18, бл. 1200 меш.); там діяла гімназія та розгорнулася культ.-осв. праця.
З травня 1919 почали переходити кордон Чехо-Словаччини вояки УГА, які були інтерновані гол. в Ч., зокрема в Нім. Яблонному, де ч. вояків перевищувало 5 000, Ліберці з понад 1 000 вояків, а згодом Йозефові, де до 1926 зберігся табір укр. вояків, туди спроваджувано й рештки з ін. таборів, коли вони поступово ліквідувалися. Ці вояки творили якийсь час напівлеґально Укр. бриґаду, сподіваючися, що будуть використані урядом ЗУНР проти поляків; очолював її ген. А. Кравс. У таборах велася інтенсивна культ, праця, існували сер. і фахові школи, виходили газ. («Укр. стрілець», «Укр. скиталець»). З весни 1920 чехо-словацький уряд почав розпускати табори, а частина вояків зголосилася до роб. відділів, що, як допоміжні охоронні частини, перебували в різних м. Ч. та на Словаччині і Закарпатті.Ін. українці влилися до складу політ. еміграції з Галичини і Наддніпрянщини, лави якої збільшувалися припливом з Польщі й Австрії, де екон. і політ. умови були дуже важкі. У Ч. умови були порівняно найкращі; це була слов. країна з дем. урядом і багатьма прихильними людьми до українців. У Ч., а гол. у Празі постали високі школи та наук. установи: Укр. Вільний Ун-т (перенесений зі Відня 1921), Укр. Високий Пед. Ін-т ім. Драгоманова (з 1923), Укр. Студія Пластичного Мистецтва (заснована 1922), Укр. Ін-т Громадознавства, Укр. Іст.-Філол. Т-во (з 1923), Музей Визвольної Боротьби України (заснований 1925), Укр. гімназія в Чехо-Словаччині (1925 — 45). У 1922 створено Укр. Госп. Академію в Подєбрадах. У цих школах вчилися еміґранти, а згодом приїздили студенти зі Галичини і Закарпаття. Укр. акад. установи та студенти користувалися фінансовою допомогою чехо-словацького уряду до поч. 1930-их pp.; стипендії призначав Чес.-Укр. Комітет допомоги укр. та білор. студентам. Згодом ч. студентів зменшилося, деякі еміґранти повернулися до Галичини і навіть до УССР, ін. еміґрували до ін. зах.-евр. країн або за океан. Проте Ч. залишилася до 1945 найактивнішим осередком укр. еміґрації.На поч. 1920-их pp. ч. укр. емігрантів доходило до 20000. Вони були сильно здиференційовані політ., фахово і територіальним походженням з перевагою інтеліґенції та осіб у силі віку. Частина швидко інтеґрувалася у місц. життя, а навіть дехто прийняв чехо-словацьке громадянство. Спершу в гром. житті тон надавали укр. соціалісти, вони також були ініціяторами заснування Укр. Гром. Комітету (1921 — 25), субвенційонованого урядом; його функції згодом перебрав Укр. Комітет в ЧСР (уже без підтримки чехо-словацького уряду). У 1930-их pp. діяв Союз Укр. еміґрантських оргцій в ЧСР. Найкраще в Ч. було організоване студентство; 1925 ч. студентів, що мали держ. стипендії, сягало 2 000. Крім заг. студентських т-в (здебільша «громад») по окремих м. (Укр. акад. громада в Празі, заснована 1919, у Брні, при УГА в Подєбрадах), діяли студентські т-ва в Лржібрамі, Мєлніку; існували окремі т-ва при укр. високих школах або організовані за фахами. Ще були жін. і спортові т-ва, мист. гуртки, а також т-ва з політ. профілем: соц. (Громада соц. молоді ім. Драгоманова, «Вільна Громада»); націоналістичні Група Укр. Нац. Молоді у Празі та Леґія Укр. Націоналістів в Подєбрадах; совєтофільське Ділове Об'єднання Поступового Студентства, що мало кілька філій. 1922 з осідком у Празі постав Центр. Союз Укр. Студентства, що об'єднував більшість укр. студентських орг-цій на еміграції та в Зах. Україні; тут був його осідок до 1935.З проф. орг-цій в Ч. діяли Спілка Укр. Лікарів у Чехо-Словаччині, Укр. Правниче Т-во в Чехії, Укр. Пед. Т-во, Т-во Укр. Інженерів, яке з низкою ін. техн. і госп. т-в у Ч. і поза нею утворило 1930 Союз Орг-цій інженерів-українців на еміґрації з осідком в Подебрадах. З наук. установ діяли в Празі Укр. Акад. Комітет, Укр. Наук. Асоціяція, Укр. Т-во прихильників книги. У Ч. відбулися два укр. наук. з'їзди (1926 і 1932) з участю учених також з-поза Чехо-Словаччини.Найрепрезентативнішою жін. орг-ціею серед ін. виявився Укр. Жіночий Союз в Ч. (заснований 1923). З орг-цій молоді діяли: спортово-молодіжний Укр. Січовий Союз з осідком у Празі (1927) з кільканадцятьма місц. відділами в Ч. і поза нею; кілька гнізд тіловиховного т-ва «Сокіл» (вони творили Союз Укр. Сокільства за кордоном, який підтримував приязні стосунки з чес. «Соколом»); з 1921 почав закладати свої курені і гуртки Пласт, і 1930 постав у Празі Союз Укр. Пластунів-Еміґрантів. Діяло також кілька спортових т-в. Ч. була визначним укр. вид. осередком. Тут діяли в-ва: Укр. Гром. Вид. Фонд, «Сіяч», «Колос», «Чес.-укр. книга» (Г. Омельченка), Ю. Тищенка й ін.У 1930-их pp. почало збільшуватися ч. закарп. українців у Ч. Це були перев. студенти, вояки, урядовці, але також щораз більше робітників. Закарп. студенти мали свій Союз Підкарп. Укр. Студентів, а русофіли — «Воарождение». Після березня 1939 до Ч. наплинула політ. еміґрація з Закарпаття, у тому ч. і чл. уряду Карп. України на чолі з о. А. Волошином.За нім. протекторату Богемія і Моравія над Ч. (1939 — 45) більшість укр. установ була ліквідована, ін. ледве животіли. Офіц. визнання мало тільки Укр. Нац. Об'єднання і Укр. Громада. Появлявся далі ж. «Пробоєм», почала виходити газ. «Наступ» (обоє вид. націоналістичні, закриті німцями 1943). До кін. діяли гімназія в Моджанах, Укр. Вільний Ун-т та УТГІ.З приходом сов. військ у травні 1945 укр. організоване життя у Ч. цілком припинилося. Більшість емігрантів виїхала до Зах. Німеччини, згодом до ін. евр. країн і за океан. Зате до Ч. прибували українці з Закарпаття, зокрема як демобілізовані вояки чехо-словацької бриґади ген. Л. Свободи, що не захотіли повертатися до СССР. До них приєдналися українці з Пряшівщини, що приїжджали на працю або навчання. Більшість поселилася в Празі або по містах і селах на пограниччі, звідки були виселені німці. Дехто залишився в чехословацькій армії. З Пряшівщини постійно прибували, гол. до міст, робітники, які, як і всі українці в Ч. легко асимілювалися. 1947 — 48 з Румунії (села Ваґаш і Скеюш у Банаті) поселилися компактними групами бл. 500 українців у Тиховській і Зноймській округах та в м. Хомутові.Спершу діяло в Празі русофільське студентське об'єднання «Возрождение» з його ж. «Костер»; всі укр. установи були ліквідовані, (останнім Укр. Музей 1948) під претекстом «буржуазного націоналізму». Ряд укр. діячів заарештовано і декого заслано до СССР. У 1950 Правос. Церква Чехо-Словаччини перебрала гр.-кат. парафію в Празі. Нині ця церква має свою орг-цію по всій Ч. і Моравії (1 митрополит і 1 єпископ з кільканадцятьма свящ.). Хоч вірні цієї Церкви здебільша українці, її характер скорше чес. і рос. (церк. вид. і богослужбова мова).У 1968 відновлено гр.-кат. душпастирство в Празі з обсягом діяльности на всю Ч., з кількома свящ. Намагання заснувати окрему укр. культ. орг-цію (подібну до Культ. Союзу Укр. Трудящих на Пряшівщині) не вдалися. Існують тільки укр. гуртки мист. самодіяльности у Празі і Карлових Варах при будинках культури. У 1960 — 70-их pp. Ф. Приходько та П.Щуровська-Россіневич керували добрим укр. мішаним хором у Празі, який влаштовував Шевченківські концерти. Іноді до Ч. приїжджають укр. ансамблі з УССР або з Пряшівщини.За переписом 1980 подали укр. національність в Ч. 15 тис. осіб; в дійсності ч. українців значно більше. Європейський регіон найбільшого континенту світу - Євразії - останнім десятиріччям зазнав великих політичних та економічних змін. Донедавна на карті Європи існували дві великі групи країн, які значно відрізнялись за суспільно-політичним ладом та рівнем економічного розвитку. У вітчизняній літературі ці групи країн досі мали назву капіталістичних (сучасна назва - країни ринкової економіки) та соціалістичних (зараз застосовується назва "країни з плановим централізованим господарством") . До першої входили 29 країн, до другої - 9. Розпад СРСР і всього соціалістичного угруповання ускладнив політичну карту Європи, яка нині налічує 48 країн, з них - 29 - ринкового господарства (в тому числі сім країн-карликів) та 19 - постсоціалістичних країн. Умовно сучасна Європа складається з двох великих субрегіонів - західного, до якого входять країни з ринковим господарством, та східного, що включає постсоціалістичні країни. На відміну від Західної Європи, яка розвивається під активним впливом інтеграції, Східна Європа переживає важкі часи політичної та суспільно-економічної дезінтеграції. Не тільки окремі постсоціалістичні країни намагаються "дистанціюватись" одна від одної, але розпадаються й окремі країни: СРСР, Югославія, а згодом - і ЧССР. Найменш вразливим виявився розпад ЧССР, що перетворилася на дві держави - Чехію та Словаччину - з мінімальними негативними наслідками для економік обох країн. Досить складний цей процес в колишньому СРСР, Ще складніший - у Югославії. Таким чином, два субрегіони Європи розвиваються у двох протилежних напрямах - інтеграції на Заході та дезінтеграції на Сході. Проте саме Європа порівняно з іншими регіонами світу має найкращі передумови для розвитку загальноєвропейської інтеграції, єднання і взаємопов'язаного розвитку. Геополітичне становище Європи сприяє її єдності ~ багаті природні ресурси, подібні риси історичного розвитку багатьох країн у минулому, відносна однорідність населення за етнічними та суспільно-політичними ознаками, що дає підстави говорити про "європейську ментальність" населення регіону. Але найважливішою ознакою розвитку Європи є активна господарська взаємодія країн регіону, які протягом багатьох років мали різний рівень і різні напрями розвитку, що залежало від суспільно-політичних подій, проте внутрішньорегіонал
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора