МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Львівський національний університет імені І.Франка
Інститут післядипломної освіти
Факультет обліку і підприємництва
ЗВІТ
по виробничо-переддипломній практиці на ЗАТ “Львівський автомобільний завод”
студентки групи ЕП-42з
Пушкар Христини Ярославівни
Термін проходження практики:
початок –13.09.2004р.
закінчення-30.09.2004р.
Місце проходження практики:
ЗАТ “Львівський автомобільний завод”
Звіт перевірено:
Керівник практики від підприємства:
м.п. ________________Щеп’як А.І.
"__"_____________ 2004р.
Керівник практики від університету:
________________Струтинський В.М.
________________ оцінка захисту
"__"_____________ 2004р.
Львів - 2004р.
ПЛАН
ВСТУП
Розділ 1. Галузь діяльності та загальна характеристика підприємства
1.1. Особливості, проблеми та тенденції розвитку автомобілебудування
1.2. Створення ЗАТ “Львівський автомобільний завод” його корпоратизація і система управління
Розділ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВА
2.1. Основні положення статутної діяльності
2.2. Організація управління підприємством та структура економічних служб.
2.3. Організація інформаційного забезпечення
Розділ 3. МАРКЕТИНГ
3.1 Товарна політика
3.2. Збутова політика та конкурентоспроможність
3.3 Цінова політика, політика якості та політика просування
Розділ 4. ВИРОБНИЧА ПРОГРАМА ТА ЇЇ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
4.1. Характеристика виробничої програми
4.2. Аналіз процесу управління виробничою діяльністю
4.3. Політика управління виробництвом та матеріально-технічного забезпечення
Розділ 5. РЕСУРСНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДПРИЄМСТВА
5.1.Оборотні засоби
5.2.Персонал і організація праці
5.3.Фінансові ресурси
Розділ 6.АНАЛІЗ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
6.1. Аналіз складу і джерел утворення майна
6.2. Аналіз фінансової стабільності та платоспроможності підприємства
6.3. Аналіз прибутку та рентабельності підприємства
ВИСНОВКИ
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
ДОДАТКИ
ВСТУП
Під час проходження даної виробничої переддипломної практики відбулося ознайомлення з веденням господарською діяльністю ЗАТ “Львівський автомобільний завод”.
Метою цієї економічної практики було здобуття практичних навиків в умовах виробничої діяльності , які базуються на основі використання моїх теоретичних знань з різних дисциплів, що використовуватимуться мною у майбутній професії.
Завданням практики було закріплення теоретичних знань на місці практики; практичне освоєння методів фінансової роботи у відділі цін і собівартості даного підприємства; збирання та систематизація необхідних матеріалів для звіту та дипломної роботи, а також ознайомлення з функціями працівників фінансових служб, аналізувати фінансову інформацію для потреб управління підприємством, тобто набути навики роботи на посаді фінансиста.
Розділ 1. ГАЛУЗЬ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА
1.1. Особливості, проблеми та тенденції розвитку автомобілебудування
У вітчизняному машинобудуванні проявилась, починаючи ще з 1987 р., тенденція до спаду обсягів виробництва.
Деякі спеціалісти стверджують, що причини такого падіння носять, головним чином, організаційний характер (розрив багатолітніх зв’язків, повільна перебудова виробництва і т.д.
Головна причина – в загальноекономічній ситуації, для якої характерні неплатоспроможність масового покупця, ріст цін на паливно-енергетичні ресурси та транспортні послуги. Певну роль відіграє те, що вітчизняні товаровиробники активно витісняються з внутрішнього ринку виробниками з дальнього зарубіжжя. Причому останні діють дуже агресивно: з метою завоювання нашого ринку, вони максимально використовують свою можливість продавати автомобільну техніку в кредит, з розстрочкою оплати на 5-10 років. Вітчизняні виробники, економічно ослаблені і не мають таких можливостей.
Ще одна причина, яка активно впливає на темпи та глибину падіння виробництва, час його стабілізації – це якість самої продукції, її властивості, а також конкуренція на ринку і потреби останньої.
А останні події 1998 р. (падіння рос. рубля) показали, що витримали кризу ці підприємства, які освоїли випуск агрегатної бази, яка становить приблизно 60 % вартості продукції. Так випуск продукції збільшили автомобілебудівники ГАЗу, ЗіЛу, КаМАЗу. Як видно, навіть в умовах кризи, ряд підприємств галузі адаптувались до нових взаємовідносин на ринку, стали успішно реструктурувати виробництво, прискорювати процес оновлення продукції, яка випускається.
Що ж до автобусобудівників, то тут ситуація у різних підприємств склалась по різному.
ГолЛАЗ, який разом з фірмою “Мерседес-Бенц”, організував випуск сучасних міських шарнірно-спарених автобусів великої місткості (АКА-6226) та 12 метрового міського автобуса АКА-5225 в 1999р. реалізував 100 авт., а в 2000р. планував реалізувати 360 авт., але зумів лише 75 авт.
В такій же ситуації опинився і ЛіАЗ: в 1999р. – 129 авт, в 2000р. – 100 авт.
Ріст виробництва автобусів пройшов на ПАЗі: в 1997р. – 8450 авт., в 2000р. – 9000 авт.
Ці причини можна легко пояснити. З одної сторони Угорщина практично зупинила поставку своїх автобусів “Ікарус”, що різко загострило транспортну проблему в містах, з другої, слід належне віддати ПАЗу, що в нього освоєно випуск автобусів на повністю російській комплектації і криза 17 серпня 1998 р. не так сильно вплинула на ціну автобуса, а навпаки навіть зменшилась в доларовому еквіваленті.
Ріст виробництва також помітився і на МАЗі. Восени 1998 р. мінчани закінчили складання великого міжміського туристичного висококомфортабельного автобуса МАЗ-182. В 1998р. випущено 110 автобусів, в 2000 р. – вже 250 автобусів. Всього за роки роботи філіалом МАЗ випущено 398 автобусів, причому 87,6% - це автобуси нових моделей МАЗ-103, МАЗ-104, МАЗ-104С. У виробничій програмі на 1999 р. – 380 автобусів. Найбільшими замовниками цієї продукції є мерії Мінська та Санкт-Петербурга.
На презентації 18 грудня минулого року холдингова компанія “Авто-КрАЗ” представила автобус малої місткості, який повністю складений в Україні. Це комфортабельна машина для міжнародних і туристичних перевезень тину IVECO 29.12. Компоненти поставлені також фірмою Otoyola. Автобус забезпечує перевезення з усіма зручностями 29 пасажирів. Двигун в основі своїй конструктивно той же, що й на вантажівці 65.9, проте оснащений системою турбонадуву, що збільшило потужність до 115 к.с. “Авто-КрАЗ” – холдинг готується складати також міські автобуси повною місткістю 40 чоловік з 23 місцями для сидіння, не рахуючи водія. Модель М24.9 має атмосферний дизель потужністю 88 к.с., модель М24.12 – турбодизель у 115 к.с. Завод має намір продавати цей автобус орієнтовно за $24 тис.
Починаючи з 2000 р. світове виробництво автобусів склало 63,4% від об’ємів 1990 р. Зниження об’ємів виробництва пройшло за рахунок держав, що продукують цю техніку в Європі (45,3%) і в першу чергу країн СНД (Росія-19,9%, Україна-9,9%). В Америці, після трьох років падіння виробництва, в 2000 р. почався приріст виробництва автобусів на 5,7% порівняно з 1990 р. В Азії та Океанії пройшов спад виробництва до 65,1% в 2000 р. до рівня 1990 р.
Експорт автобусів країн виробників з 1990 р. має стабільну тенденцію до зростання і склав в 2000 р. 195,7%. Основними експортерами являються країни Європейського Союзу (Бельгія, Франція, Німеччина, Швеція), Америки (Мексика, Бразилія), Азії та Океанії (Китай, Японія, Південна Корея).
Щодо тенденції на світовому ринку, то за звання кращий автобус року боролись IVECO, MAN, MERCEDES-BENZ, NEOPLAN, SCANIA і VAN-HOOL. На підставі результатів порівняльних тестів, проведених у Данії, авторитетне міжнародне журі визначило переможця. Ним став низькопідлоговий автобус MAN NL 263. MAN NL 263 належить до класу 12 метрових міських автобусів, розрахований на перевезення 93 пасажирів.
Німецька фірма NEOPLAN нещодавно разом із швейцарськими фахівцями з Лозанни створила незвичайну машину, названу STS – спеціальна транспортна система. Це своєрідний гібрид тролейбуса й автобуса. Центральними вулицями міст і в інших місцях, де вимоги до екології високі, він рухається по тролейбусній провідній лінії і, природно, має нульовий викид шкідливих газів в атмосферу. А в передмістях STS починає працювати як автобус із дизельним електричним приводом.
Нове слово в класі “Міді” сказали представники фірми “MERCEDES BENZ”. Новий автобус – безрамний. Несучий кузов виготовлено з алюмінієвих профілів і сендвіч-панелей. Це суттєво зменшило вагу автобуса. Передня стінка кузова – легкозмінна, виготовлена з пластмаси. Модульна конструкція кузова дає змогу легко компонувати зі стандартних елементів машини завдовжки 8,9,10м. Відповідно й кількість сидячих місць становить 12, 16 чи 20, а стоячих 40, 50 чи 60. На 2002р. заплановано виготовити 300 таких автобусів.
В останні роки світовий ринок автобусів значно розширився, а вимоги транспортних компаній до цього виду транспорту стали значно суворіші. Для того, щоби витримати жорстку конкурентну боротьбу, багато компаній стали об’єднуватися і створювати спільні підприємства. Так, в минулому році комісія ЄС затвердила проект про злиття таких виробників, як Daimler-Benz і Chrysler. Хоча безпосередньо Chrysler не мав власного виробництва автобусів, проте Daimler-Benz довший час був одним із найпотужніших автобусовиробників. Так, в 2000 році компанія випустила 32600 автобусів і шасі під марками Mercedes-Benz, Setra, Freighliner. З допомогою крайслеровської дилерської сітки для Daimler-Benz відкриється ринок Північної Америки.
Друге злиття, що вплинуло на ринок автобусів - альянс автобусних відділень Iveco і Renault. Нова компанія IR Bus знаходиться в Барселоні. Її річне виробництво буде нараховувати 6000 автобусів, що дозволить їй зайняти третє місце на світовому ринку автобусовиробників. Сьогодні обидві фірми виробляють практично повну гаму автобусів. Iveco – міські машини CityClass, шассі для приміських і міжміських машин EuroRider, “люксові” моделі EuroClass і TopClass, а також комфортабельні мікроавтобуси на шассі Daily. Renault, в в свою чергу випускає нову міську модель Agora, приміський автобус Tracer і розкішний туристичний “лайнер” Iliade. Крім того, виключно на шассі Renault будує свої машини французьке підприємство Heuliez, а в Чехії французи володіють фірмою Karosa. Хоча справа скоріше всього обмежиться лише кооперацією в області фінансів і перспективних розробок. А існуючі модельні ряди і, тим більше, марки IVECO, Renault, Karosa і т. д. залишаться незмінними. Сьогодні сили обох партнерів приблизно рівні. У минулому році IVECO випустив 2325 великих автобусів і ще 1641 мікроавтобус Daily. В свою чергу Renault випустив 2374 автобуси ( в додаток до цього, Karosa виробила 973 машини, а Heuliez – 313 автобусів). В перспективі нова група , яка буде на 50% належати IVECO і на 50 % фірмі Renault, планує випускати на заводах у Франції, Італії, Іспанії і Чехії приблизно 4500 автобусів різних класів щорічно; серед них - 1500 шасі, на різноманітні підприємства будуть ставити свої кузова. Як і раніше, будуть випускатися і мікроавтобуси – 1500 машин в рік.
Для кількох минулих років були характерні динамічні зміни в структурі ринку. Альянси між автобусовиробниками набули більш “видовищні” і ефективні форми. В 1995 році Daimler-Benz купляє фірму Kassbohrer і починає виробництво і продаж автобусів сімейства Mercedes-Benz і Setra під “парасолькою” нового підприємства Evo-Bus. Volvo прибирає до рук канадське підприємство Nova-Bus, а також Carrus (фінський виробник кузовів). В 1994 році Scania купує датське підприємство DAB і налагоджує тісне співробітництво з іспанським кузововиробником Irizar.
Однією з тенденцій автобусного ринку є ріст числа транспортних компаній, які стають основними замовниками автобусів. І оскільки покупці з кожним роком стають більш досвідченими, то і вимоги до автобусів висуваються відповідні. Автобус повинен бути настільки універсальним, щоб його легко можна було пристосувати і до індивідуальних потреб замовника, і до вимог місцевого ринку. Звичайно, ціна при цьому повинна залишатися конкурентноздатною.
Густина населення у багатьох містах сьогодні така, що використовувати приватні автомобілі в якості міського транспорту стає непрактичним. Місцеві транспортні компанії надіються привабити нових пасажирів покращеною якістю автобусів, вдосконаленим сервісом. Міські автобуси будуть випускатися з плоскою підлогою, низьким входом. Інтер’єр комфортних салонів стане більш естетичним.
Практично всі міжміські і туристичні автобуси обладнуються кондиціонерами. Бортова система багатьох моделей включає в себе монітори і діагностичні пристрої.
Що стосується двигунів, то в містах постійно ростуть вимоги подальшого зниження шкідливих викидів, в ідеалі - взагалі зведених до нуля. З цією метою пропонується використовувати альтернативні види палива, наприклад, природний газ і етанол. Крім того, можна застосовувати цілком нову вприскну систему. Деякі виробники розробляють автобуси з гібридними двигунами.
Універсальністю моделей може похвалитися шведська компанія Scania, яка застосовує модульні конструкції автобусів і шасі. Наприклад, в новому сімействі 4-ї серії кількість компонентів знижено на 60 % в порівнянні з попереднім поколінням. Сім модулів шасі дають можливість створити багато варіантів автобусів і замінять 45 різних шасі. А модульні, такі, що легко збираються, кузова з алюмінію автобусів сімейства Omni роблять виробництво кузовних автобусів значно простішим. Крім того, це дозволяє виконувати зборку моделей по високих стандартах6 незалежно від країни, в якій проходить ця зборка. Кузови цих моделей (OmniCiti і Omnilink Scania) повністю виконані з алюмінію – міцного і легкого матеріалу, який може проходити скільки завгодно циклів використання. Вага автобуса у порівнянні із “стальними” – знижений на 600 кг. Проте пасажирів нові автобуси можуть вмістити більше, що значно підвищить ефективність перевезень.
За останні роки, позиції Scania на ринку автобусів значно закріпились: компанія займає четверте місце серед найбільших виробників. Scania випускає автобуси на своїх власних заводах у Швеції, Данії, Франції, Польщі і Бразилії; тісно співпрацює з фірмами, що випускають кузова.
Провідні автобусобудівні фірми світу активно працюють у напрямку завоювання нових ринків для своїх автобусів на території держав СНД. Просування нової готової продукції цих фірм ускладнене низькою платоспроможністю транспортників. Останнім часом простежувалася тенденція закупки вживаних автобусів іноземних фірм в Україні та Росії. Зокрема 10 – річні міські автобуси Volvo пропонувалися літом 2000 року у Донецькій і сусідніх областях по ціні від 20 тисяч до 30 тисяч доларів США. Пропоновані автобуси були у нормальному технічному стані, по доступні ціні, так що деякі транспортники, попри скептицизм інших, закупили невеличкі партії таких автобусів.
Інший шлях – створення спільних підприємств по виробництву автобусів. Яскравий приклад – спільне українсько-італійське підприємство “Івеко-Краз”, яке було створене кілька років тому, в 2000 році виготовило 600 мікроавтобусів.
Відбулися переговори про поставку концерном “Даймлер-Бенц” шасі 0-405 для виготовлення на Центральному авторемонтному заводі (ЦАРЗ) Міноборони України міських автобусів великої місткості “Харків’янин”. Питання замовлень і механізму фінансування закупок шасі і організації на їх базі виробництва заводом ЦАРЗ автобусів обговорені делегацією концерну “Даймлер-Бенц” і представниками Харківської обладміністрації і керівниками автотранспортних підприємств міста. Рішення про закупку шасі 0-405 було прийнято після того, як “стало зрозуміло, що при відсутності грошових засобів, обладнання і технологій довести вітчизняні двигуни відповідних зразків до рівня євростандартів в наших умовах неможливо”. Як відмітив генеральний директор ТВО “Харківавтотранс” Михайло Кучков, парк міських автобусів за останній час скоротився з 4 тис. до 1,7 тис. машин, а його подальше зменшення може привести до повної зупинки підприємства. Директор ЦАРЗ Володимир Кирчатий повідомив, що закупки шасі будуть здійснюватися шляхом посередництва лізингових компаній, і перші автобуси мали бути зібрані вже до кінця 1998 року, а потужності заводу без його реконструкції дають можливість в даний час виготовляти до 200 машин в рік.
Таким же шляхом пішла шведська компанія “Вольво”, створивши у м. Омську (Росія) спільне підприємство по зборці автобусів. В якості базової моделі для виготовлення “Сибірсько-скандинавською автобусною компанією” вибраний перевірений часом Вольво В10М, дизельний двигун якого розташований в базі під підлогою. Цей шестициліндровий дизель , оснащений системою додаткового підігріву і передпусковим підігрівачем, відповідає екологічним нормативам “Євро-2”. Одна з основних переваг Вольво В10М – майже повністю алюмінієвий кузов, що не піддається корозїї. На початку з воріт заводу будуть виходити автобуси в модифікації, призначеній для приміських маршрутів. Омська область вже розмістила замовлення на 107 таких машин. Слід відмітити, що в порівнянні з більшістю аналогів виробництва СНД, салон приміських Вольво В10М більш ніж комфортабельний і нагадує скоріше салон більш висококласних туристичних автобусів. В 2000 році кількість модифікацій збільшиться до трьох: спочатку в серію піде великий міський, а за ним і зчленований автобуси. Передбачається, що спільному підприємству за рік вдасться зібрати 150 Вольво В10М, а в 2004 році завод повинен вийти на проектну потужність і випустити 350 автобусів, приблизно половина комплектуючих яких буде вже російського виробництва. Причому, за переконанням шведських партнерів, різноманітні кризи російської економіки не повинні згубно відбитися на роботі підприємства в досяжному майбутньому. Керівництво “Вольво” впевнене в перспективі розвитку автобусного ринку Росії і розраховує стати одним з основних його учасників. Омське автобусобудівне виробництво – не єдиний реальний проект “Вольво” в Росії. Паралельно з ним, компанія приймає участь ще в одному, не менш цікавому і важливому проекті. Починаючи з середини 2000 року ВАТ “Павловський автобус” приступило до виготовлення автобусів великого класу ПАЗ-4223 і ПАЗ-5269, пасажиромісткість яких складає відповідно 90 і 116 чоловік. Їх кузови – результат цілком успішної роботи власних конструкторів і дизайнерів, а от шасі під них буде постачати “Вольво”, що дозволить павловчанам сміло заявити пробіг автобусів до капітального ремонту в 1 млн. кілометрів. Шасі постачаються двох типів B7R і В10В, з двигунами D7B (230 к.с.) і DН10А245 (245 к.с.) відповідно і комплектуються механічною шестиступінчатою коробкою передач фірми “Цантрат Фабрик”. Завдяки цьому силовому агрегату автобуси відповідають європейським нормативам Євро-2 і відрізняються від багатьох аналогів виробництва СНД кращою динамікою і економічністю. Перші Павловські автобуси на шасі, які поставлені “Вольво”, вже зібрані і демонструвались на “Мотор шоу-98” у Москві.
Аналізуючи виробників автобусів у країнах СНД можна твердити, що за останні кілька років відбулися великі зміни. Мається на увазі, що поряд з традиційними виробниками, з’явилося багато нових фірм, які пропонують автобуси свого виробництва.
На “гальмах”, приблизно так оцінювали всі автоімпортери ситуацію, яка склалася протягом двох-трьох місяців після відомих подій 17 серпня 1998 р. Продажі, які набрали до кінця літа обнадіючі темпи зростання, до жовтня-листопада пішли нанівець. Навіть у великих автокомпаній справи йшли не кращим чином. Дійшло до того, що через свою дилерську мережу продавали в середині року до сотні машин в місяць, скоротили реалізацію до 4-6 автомобілів. Імпортери просто тимчасово призупинили продажу, щоб таким чином захистити себе від великих фінансових втрат, пов’язаних з швидким падінням курсу гривні.
Для “АвтоЗАЗ-Daewoo” обвал гривні, навпаки, став потужнім поштовхом і вивів “національного” виробника на рівень продаж до 130 машин в день.
Не дивлячись на обвал ринку, попит на недорогі машини в минулому році не підскочив. Skoda теж втрачає клієнтів, як і Mercedes і Volvo. Дорогий Nissan Maxima і надалі обганяє по продажам маленьку “Мікро”. Попит на машини “АвтоЗАЗ-Daewoo” виявився суттєво нижче запланованого. Та і попит цей в Україні можна створити лише штучно – спеціальними способами держрегулювання.
За період з 1990 по 2000 рр. Випуск легкових автомобілів збільшився на 4,4% це становить 39,09 млн. шт. При цьому виробництво легкових автомобілів збільшився на 4,36%, а зборка на 5,6%.Збільшення об’ємів виробництва пройшло за рахунок країн Американського континенту і в першу чергу південноамериканських країн (Аргентина, Бразилія), а також країн Азії і Океанії (крім Японії). Європейські та Японські автомобілевиробники не зуміли довести об’ємів виробництва рівня 1990 р. за весь досліджений період.
Необхідно звернути увагу на те, що в країнах які колись належали до соцтабору за період з 1991 р. спостерігаються високі темпи росту виробництва, так в Чеській республіці об`єм виробництва збільшився в 1,7 рази, в Угорщині, яка почала виробляти легкові автомобілі з 1994 р.-в 2,6 рази, в Польщі - більш ніж в 1,3 рази, в Румунії в 1,1 рази.
Таким чином збільшення об’ємів виробництва легкових автомобілів в країнах Східної Європи склало 124,4%.
Особливе місце в розвитку країн з перехідною економікою займає автомобілебудування і на Азіатському континенті. Це легко проглядається на прикладі Китаю, який за період з 1991 р. збільшив об’єми виробництва легкових автомобілів в 5,16 рази.
Частина вище перелічених країн почала експортувати свою продукцію. Наприклад Чеська республіка збільшила об’єм експорту легкових автомобілів за період з 1990-2000 рр. в 3,5 рази, Аргентина за цей період – в 281 раз. Почали експортувати легкові автомобілі свого виробництва Індія та Китай.
За період з 1990 р. по 2000 р. випуск вантажних автомобілів збільшився на 22,4%. При цьому виробництво вантажних автомобілів, загальною масою до 7т, збільшилось на 34,8%. Це говорить про те, що оновлення парку вантажних машин проходило, в першу чергу, за рахунок вантажних автомобілів загальною масою до 7 т. Ця тенденція прослідковується в більшості країн Європейського Союзу, а також в Центральній та Східній Європі.
Об’єм виробництва вантажних автомобілів загальною масою більше 7т зменшилось на 20%.
Скільки раз на базі популярного “Бичка” (ЗІЛ-5301) створювали автобуси – і порахувати складно. В 1996 році Курганський автобусний завод представив 29-місну машину – КАВЗ-3241. Добре продумана ергономіка салону, 17 зручних крісел, досить оригінальний дизайн і пофарбування кузова – ось чим приваблював цей взірець. Проте крупних замовлень не надійшло, тому цих автобусів було випущено лише кілька штук.
На базі ЗІЛ-5301 демонструє свій варіант автобуса угорський виробник Ікарус. “Угорський бичок” – Ікарус-542 отримав досить просторий кузов довжиною7490 см, більшу площу освітлення салону, відкривання дверей електроприводом. Салон вміщає 18 місць для сидіння. А на “MIMS-98” автобус на базі “трьохтонки” демонстрували і самі “зіловці”: звичайний і подовжений. Обидві машини, в порівнянні з варіантами КАВЗ і Ікарус, виглядають набагато аскетичніше, проте коштують дешевше, а це досить суттєвий аргумент в нинішніх умовах.
Також представила свій варіант московська фірма “Іріто”. Всі машини від “Іріто” мають кузов із оцинкованої сталі (5мм) з 3-х ступінчатою ґрунтовкою, двохкомпонентне пофарбування за технологією “Sikkers” з гарантією на 3 роки, а також антигравійне покриття і обробку днища по технології “RUST Stop”. Стандартний пасажирський автобус обійдеться в 16500 $, спецавтобуси 18500 $, а цільнометалічний фургон – 12800 $.
Мікроавтобуси IVECO TurboDaily добре відомі нашому споживачу. А якщо врахувати, що ці машини збирають на СП “ІВЕКО-КрАЗ”, то виходить, що це один із найбільш розповсюджених автомобілів даного класу. В Києві, Львові, Луцьку та інших містах України їх використовують у варіанті мікроавтобуса, як маршрутне таксі. Все б добре, та ця машина має і недоліки: не так практична для міських перевезень, як спеціально розроблені великі автобуси. Звичайно TurboDaily пропонуються з високою стелею, щоб можна було пересуватися по салону в повний ріст, із зручними сидіннями, а ось із швидким входом і виходом проблема – двері в пасажирський салон лише одні. Цього, як показав досвід, недостатньо для міських маршрутів з частими зупинками. Тому при вході і виході збирається немала черга, бо немає просторих накопичувальних площадок. Так що TurboDaily добрий для руху по місту на великі відстані і як приміське маршрутне таксі. А як бути з центром?
Вихід пропонує польське АТ “Капена” з міста Слупська, яке розробило міський автобус на шасі IVECO TurboDaily, але зі своїм оригінальним кузовом. Додаткові задні двері відкриваються, як і передні електроприводом, а не вручну. Салон обладнаний накопичувальною площадкою і багатьма вертикальними поручнями, що відразу позначилось на вмістимості: 35 місць, з яких 14 – стоячі. Низька підлога дозволяє без особливих проблем входити і виходити. Подумали на АТ “Капена” і про підвищення комфорту поїздки – ззаду встановлена пневматична підвіска коліс. Все чудово, тільки ціна “кусається”.
Основні показники діяльності світових виробників автопродукції в Україні наведені в таблиці (див. дод. № 1)
1.2 Створення ЗАТ “Львівський автомобільний завод” його корпоратизація і система управління
21 травня 1945 року доповненням до постанови Раднаркому СРСР “Про відновлення і розвиток промисловості, транспорту і міського господарства м. Львова” від 13 квітня 1945 року було видане розпорядження під номером 8033-Р, у якому передбачалися конкретні заходи для забезпечення будівництва автоскладального заводу у Львові.Протягом 1946-1956 років. Здійснюється будівництво заводу. Одночасно випускається промислова продукція — одноосьові причепи, причепи для перевезення хліба, ковші для екскаваторів, автокрамниці, причепи-крамниці, кузови-причепи, авто-лавки, автомобільні крани та інші вироби. На початку 1955 року почалася робота з проектування першої власної моделі автобуса “ЛАЗ”. Наступного року експериментальний цех заводу випустив перший дослідницький зразок автобуса ЛАЗ-695.На початку 1957 року завод почав випуск автобусів ЛАЗ-695 “Львів” середньої місткості, призначених для приміських пасажирських перевезень.Через рік виготовлено 1000 штук модернізованих автобусів ЛАЗ-695Б. Ця модель була презентована на міжнародній виставці в Брюсселі і відзначена Золотою медаллю та Дипломом пошани.Завод цілком перейшов на випуск автобусів ЛАЗ-695Б. Розроблений і випробуваний зразок туристичного автобуса ЛАЗ-697Е.Серійне виробництво туристичного автобуса ЛАЗ-697Е почалося в 1961 році. Проведено чергову модернізацію ЛАЗ-695Б: установлений більш потужний двигун ЗІЛ-130. Автобус одержав назву ЛАЗ-695Е. Незабаром розроблено конструкцію і почалося освоєння гідромеханічної передачі ЛАЗ-НАМІ “Львів”. Випущено дослідницьку партію міжміських туристичних автобусів ЛАЗ-699А та почалося серійне виробництво гідромеханічної передачі ЛАЗ-НАМІ “Львів”. модель 695Ж2.18 серпня 1967 року з конвеєра зійшов 40-тисячний автобус. Через рік випущено першу партію модернізованих автобусів ЛАЗ-695М і ЛАЗ-697М. І після цього завод цілком перейшов на випуск модернізованих автобусів ЛАЗ-695М і ЛАЗ-697М.
В 1971 році з конвеєра зійшов 70-тисячний автобус та випускаються туристичні автобуси великої місткості ЛАЗ-699Н “Турист-2”.
З 1976 року починаються серійно випускаються модернізовані автобуси ЛАЗ-697Н та модернізовані автобуси ЛАЗ-695Н. Також випущено дослідницьку партію нових триступеневих гідромеханічних передач для міських автобусів з дизельним двигуном ЛАЗ-4202 і “Ікарус” (Угорщина).
Почато серійне виробництво триступеневих гідромеханічних передач. Виготовлено перший міський автобус з дизельним двигуном ЛАЗ-4202. Проведено чергову модернізацію і початий випуск туристичних автобусів ЛАЗ-697Р і ЛАЗ-699М. В основному завершено будівництво головного корпуса заводу, виробнича площа якого в два рази більша за всі площі, якими завод володів до будівництва цього корпуса. Підприємство розпочало виробництво міських автобусів ЛАЗ-4202.
З 1983 серійно випускаються автобуси ЛАЗ-4202 та починається випуск середнього приміського автобуса ЛАЗ-42021 з дизельним двигуном.
Пройшли заводські випробування базової моделі нового сімейства дизельних автобусів ЛАЗ-4206. Виготовлено зразок середнього міжміського автобуса ЛАЗ-4207.
В червні 1991 року Львівський автобусний завод змінив свою назву «Виробниче об'єднання по виробництву міжміських автобусів» , або
ВО “ЛАЗ” З ініціативи ВО “ЛАЗ» створена асоціація “Автобус”, членами якої стали 22 промислові підприємства України. На базі підприємства відбулася друга конференція асоціації “Автобус” на тему “Шляху розвитку автобусобудування України в умовах переходу до ринку”. Перший зразок автобуса моделі ЛАЗ- 52523 демонструвався учасникам конференції. Виготовлено перший зразок тролейбуса ЛАЗ-52522.
В липні 1993 року збирається середній міжміський автобус із двигуном “Рено” ЛАЗ-42072. Проходять іспит дослідницькі зразки нової моделі ЛАЗ-52072 із двигуном “Рено”. Почато роботи зі створення нової модифікації моделі 4207. Це ЛАЗ-42074 із двигуном “М.А.Н.”. Для прискорення виробництва міських автобусів вийшла постанову Кабінету Міністрів України під номером 39 і наказ Мінмашпарома України від 21.06.94 під номером 936 “ Про організацію виробництва міських автобусів великої місткості”.
8 серпня 1994 року Наказом Мінмашпрому України на базі державного підприємства “Львівський автобусний завод” створене Відкрите акціонерне товариство “Львівський автобусний завод” — ВАТ “ЛАЗ”.
Виготовлено зразки нових конструкторських розробок: мікроавтобуса ЛАЗ-3210, маленького автобуса ЛАЗ-3202, міжміського автобуса ЛАЗ-5208. Відбулася третя Міжнародна конференція і виставка-ярмарок “Український автобус-94”. Тема конференції “ Задачі і розвиток автобусобудування України в сучасних умовах”. На оглядовій площадці виставлялися: зчленований автобус, тролейбус, півтораповерховий і мікро- автобуси. На базі підприємства проводиться розширена нарада з вітчизняного автобусобудування за участю членів Уряду, депутатів Верховної Ради, керівників машинобудівних підприємств та інститутів України під головуванням Президента України Л. Д. Кучми.
21 травня 1995 року Львівському автобусному заводу виповнилося 50 років. В 96 році відбулися перші загальні збори акціонерів ВАТ “ЛАЗ”.
Продовжуються роботи, розпочаті в 1999 році з реструктуризації і реконструкції підприємства. Основне виробництво у вимушеному простої. У жовтні контрольний пакет акцій підприємства придбано на конкурсі компанією «СІЛ-Авто». Перед конструкторами підприємства поставлено завдання створити уніфіковані автобуси нового модельного ряду.
З конвеєра сходять 695-і і 699-і моделі, на яких відпрацьовується застосування нових технологій у виробництві. Виготовляються перші приміські і міжміські автобуси нового модельного ряду «Лайнер-9», «Лайнер-10», «Лайнер-12», а також міські машини – ЛАЗ-52528 і зчленована А-291. Проводиться технічне переозброєння основного і допоміжного виробництв. Припинено випуск 695-й і 699-й моделей. Реформовано систему реалізації продукції підприємства.
Інвестовано у виробництво 3,5 млн. доларів США. У грудня проведено сертифікаційний аудит і отримано сертифікат TUV CERT, який підтверджує, що підприємство ВАТ «ЛАЗ», м.Львів, Україна – впровадило і застосовує систему якості в галузях: проектування, виготовлення, випробування, сервісне обслуговування і ремонт автобусів.
Продовжується оновлення технологій та обладнання на підприємстві. Основне та допоміжне виробництва працюють за новими стандартами та вимогами. У четвертому кварталі планується сертифікувати систему управління якістю ВАТ “ЛАЗ” на відповідність новій версії міжнародного стандарту ISO 9001 : 2000. Участь у регіональних та Державних програмах: “Сільський автобус”, “Шкільний автобус”, “Концепція розвитку автомобілебудівної промисловості та регулювання ринку автомобілів в Україні до 2005 року”. 17 липня Кабмін України прийняв постанову №1100 про затвердження інвестиційної програми ЗАТ “Львівський автомобільний завод”.
7 травня 2003 року було створено ЗАТ “Львівський автомобільний завод”. Для забезпечення діяльності Товариства учасники створюють Статутний фонд. Статутний фонд Товариства поділений на 325966 простих іменних акцій номінальною вартістю 1000гривень кожна.
У 2003 році виготовлено 436 автобусів, з яких 381-нового модельного ряду, реалізувало 419 машин. Темпи зростання виробництва товарної продукції у порівнянні з минулим роком склали 208%, автобусів було випущено на суму 97 млн. 693 тис. грн.
Споживачами продукції з маркою ЛАЗ окрім України та Росії це: Молдова, Грузія, Югославія, Азербайджан, Таджикистан.
Слід віддати належне керівництву заводу в тому, що воно передбачило такий стан речей і здійснило ряд заходів, спрямованих на запобігання краху підприємства. Перш за все було кардинально збільшило відділ головного конструктора з утворенням Управління Головного Конструктора , що дало можливість прискорити розробку цілком нових моделей автобусів, це в свою чергу, диверсифікувало номенклатуру продукції, яку можна пропонувати на ринку.
I квартал 2004 року ЗАТ “Львівський автомобільний завод” виготовив 150 автобусів. За такий же період 2003 року було виготовлено 90 машин. Обсяг виробництва за I квартал 2004 року склав 39,6 млн.грн., обсяг виробництва за I квартал 2003 року склав 18,6 млн. грн., що відповідає темпу зростання товарної продукції 213%.
Постачальниками даного підприємства є: Швейцарія, Німеччина, Угорщина, Чехія, Югославія, Польща, Росія, Білорусія, Башкірстан, Англія, Сербія і Чорногорія, Туреччина Словакія.
Відділ маркетингу укладає угоди з нерезидентами в яких обумовлює ціну, реквізити, якість, порядок поставки, умови термін поставки, обов’язки та відповідальність сторін, термін дії. Відвантаження товару проходить при умові попередньої оплати згідно договору підприємство зобов’язане в термін 90 днів відвантажити товар. А нерезидент в свою чергу повинен заплатити на протязі 90 днів. Відвантаження товарів відбувається по рахунках фактурах та ВМД (Вантажно митних деклараціях).
Висока залежність від постачальників. Не вчасна поставка сировини та матеріалів може призвести до відхилень у виробництві.
Згідно з планом у березні 2004 року ЗАТ “Львівський автомобільний завод” виготовив 50 автобусів. За аналогічний період 2003 року було виготовлено 34 машини. Обсяг виробництва у березні 2004 року склав 13 млн. 791тис.грн., що відповідає темпу зростання товарної продукції 179%.
Усього за І квартал 2004року ЗАТ “Львівський автомобільний завод” виготовив 150 автобусів. За такий же період 2003 року було виготовлено 90 машин. Обсяг виробництва за І квартал 2004 року склав 39 млн.620тис.грн., обсяг виробництва за І квартал 2003 року склав 18 млн. 600 тис.грн., що відповідає темпу зростання товарної продукції 213%.
Розділ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВА
2.1. Основні положення статутної діяльності
Мета діяльності ЗАТ - здійснення виробничо-господарської і комерційної діяльності в інтересах суспільства, одержання прибутку та задоволення на цьому ґрунті економічних та соціальних потреб акціонерів та трудового колективу.
Предметом діяльності ЗАТ є:
виробництво і збут автобусів та тролейбусів, вантажних та легкових автомобілів, двигунів, агрегатів, запасних частин до них, а також організація і здійснення роздрібної, комісійної та оптової торгівлі товарами народного споживання, товарами подарункового асортименту та іншими товарами промислового та продовольчого асортименту;
забезпечення впровадження досягнень науково-технічного прогресу у торгівельні та виробничі процеси, прогресивні технології товарообігу та його обліку з використанням комп’ютерної техніки;
здійснення товарообмінних (бартерних) операцій та іншої діяльності, побудованої на зустрічній торгівлі;
інвестиційна діяльність, у тому числі пов'язана з участю інвесторів по фінансуванню проектів розвитку;
благодійна та спонсорська діяльність;'
виробництво товарів народного споживання, їх доробка згідно з ринковим попитом та пропозицією;
надання послуг телефонного зв'язку (крім відомчих об'єктів, радіозв'язку (з використанням радіочастот) та електроенергетики;
здійснення будівництва, ремонту, реконструкції, модернізації торгівельних, виробничих, складських та інших приміщень та будівель;
розвиток комерційних мереж ефірного, кабельного та супутникового телерадіомовлення; виробництво та розповсюдження аудіо- та відео- передач та програм; постачання споживачам технічних засобів мовлення;
виробництво та трансляцію реклами, видання газет, журналів, інформаційних бюлетенів, книг, відеогазет, створення телерадіопрограм на замовлення;
створення комерційних каналів, а також кабельного, довідкового та інших видів телерадіомовлення;
виробництво, продаж та прокат касет із записами відео та аудіо-продукції на гнучких та твердих магнітних та інших носіях інформації, в тому числі з використанням оптико-волоконних засобів передачі даних;
будівництво, монтаж і експлуатація радіостудій, телефонних станцій, вузлів мобільного зв'язку;
проведення лотерей, вікторин та інше;.
виробництво і реалізація аудіовідеотехніки, побутових електроприладів, товарів народної споживання та організація їх сервісного обслуговування;
закупівельна, торгово-посередницька, брокерська діяльність, оптова, комісійна, консигнаційна та роздрібна торгівля; роздрібна торгівля алкогольними напоями, пивом, тютюновими виробами;
організація громадського харчування, в тому числі відкриття власних магазинів, барів, кафе, ресторанів, прокатних пунктів, демонстраційних залів;
підготовка і проведення виставок, ярмарок, семінарів, аукціонів, симпозіумів та інших заходів по обміну досвідом;
виробництво, заготівля, переробка і реалізація сільськогосподарської продукції;
організація спортивних, видовищних та концертних заходів;
надання маркетингових, довідково-консультативних, транспортно-експедиційних, диспетчерських, лізингових, інжинірингових, представницьких, консалтингових, дилерських послуг, проведення соціологічних досліджень;
комісійна, роздрібна і оптова торгівля автотранспортними засобами (автомобілями, мотоциклами, моторолерами, причепами, тракторами та іншою технікою), а також номерними агрегатами (двигунами, кузовами, рамами, колисками мотоциклетними, панелями та іншими деталями) з правом видавання довідок-рахунків;
внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів повітряним, річковим, морським, залізничним та автомобільним транспортом;
надання послуг по обслуговуванню і ремонту транспортних засобів, створення станцій технічного обслуговування автотранспорту, пунктів оперативної діагностики;
виробництво і збут запасних частин до техніки;
перевезення та перегону автомобілів та інших вантажів;
закупка та реалізація нафтопродуктів, будівництво та експлуатація автозаправних станцій;
проектування та конструювання для забезпечення потреб виробництва, а також виробництво та реалізація продукції науково-технічного, культурно-побутового призначення, будівельних матеріалів, товарів народного споживання;
організація прийому та обслуговування іноземних туристів в Україні (іноземний.туризм);
організація прийому та обслуговування вітчизняних туристів в Україні (внутрішній туризм);
інша екскурсійна діяльність;
організація масового та оздоровчо-спортивного туризму;
виробництво, ремонт та реалізація медичного обладнання;
закупка і реалізація медикаментів, медичних препаратів та інструментів;
медична практика;
виробництво та реалізація сувенірної та художньої продукції;
розробка та впровадження систем автоматизованого проектування;
розробка, виготовлення, сервісне обслуговування та супроводження засобів обчислювальної техніки, електроніки, автоматики, оргтехніки та програмних засобів, програмно-технічних комплексів, автоматизованих систем обробки даних, а також постачання комплектуючих виробів до них та складових частин (комп'ютерів, периферійного обладнання, технічних засобів передачі даних, програмного забезпечення, технічних носіїв інформації, напівфабрикатів та матеріалів);
створення на території України митних складів, територій та терміналів з метою розміщення, обробки та зберігання контейнерів, обладнання, комплектуючих, товарів, вантажів під митним контролем;
організація технічного навчання та підвищення квал...