Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2000
Тип роботи:
Нормативна література
Предмет:
Архітектура
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ
ЗАХИСТ ВІД НЕБЕЗПЕЧНИХ ГЕОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ
БУДИНКИ І СПОРУДИ
НА ПІДРОБЛЮВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ
І ПРОСІДАЮЧИХ ГРУНТАХ
ДБН В.1.1-5-2000
Видання офіційне
Державний комітет будівництва,
архітектури та житлової політики України
Київ 2000
ДБН В.1.1-5-2000 будинки і споруди на підроблюваних територіЯх
І ПРОСІДАЮЧИХ ГРУНТАХ
Частина І. будинки і споруди на підроблюваних територіях
Частина II. будинки і споруди на просідаючих грунтах
Частина І НДІБК Держбуду України (д-р техн.наук С.М.Клєпіков,
розроблена: кандидати техн.наук Г.М.Григор'єв, І.В.Матвеев - керівники теми, кандидати техн.наук І.М.Ткаченко, А.І.Кісіль, І.О.Розенфельд, Ю.К.Болотов, А.С.Трегуб, І.М.Москалина, І.В.Степура, Ю.М.Кундрюцький, В.С.Шокарєв, Е.С.Маніскевич, 0-М.Романов);
Донецьким ПромбудНДІпроектом Укрбуду (д-р техн. наук О.О.Петраков, кандидати техн.наук Ю.Л.Бучинський, Є.М.Баришпольський, Г.В.Афанасьев, Г.Р.Розенвассер);
Донбасцивільпроектом Держбуду України (інже нери М.О.Травкін, В.Г.Решетов, Е.Л.Ємельянова, С.К.Савченко);
КиївЗНДІЕП Держбуду України (кандидати техн. наук В.Б.Шевельов, Г.П.Поляков, В.І.Хорунжий);
ВНДМІ Російської Академії наук (кандидати техн.наук Р.А.Муллер, Г.О.Решетов, д-р техн.наук В.М.Земисєв);
Інститутом проблем комплексного освоєння надр Російської Академії наук (д-р техн. наук М.А.Іофіс);
УкрНДМІ Національної Академії наук України (кандидати техн.наук І.Ф.Озеров, В.Р.Шнеєр, інженери А,В. Шептенко, С.А.Свєтницький);
Донецькпроектом Держбуду України (інженери М.С.Ляшенко, О.О.Мамчиць, Л.В.Пономаренко);
Луганськцивільпроектом Держбуду України (інж. В.О.Целовальников);
Науково-проектним центром “Містобудівництво та архітектура” (д-р архітектури В.Ф.Макухін);
МакНДІ Міністерства вугільної промисловості України (канд. техн. наук О.І.Касилов, інженери Є.О.Яковенко, В.М.Кочерга);
Держбудом України (інженери А.Б.Крищук, Л.Т.Красовський ).
Частина II НДІБК Держбуду України (д-р техн. наук
розроблена : С.М.Клєпіков, кандидати техн. наук І.В.Матвєєв,
Г.М.Григор'єв, - керівники теми, кандидати техн. наук І.М.Ткаченко, І.О.Розенфельд, А.І. Кісіль, Ю.К.Болотов, А.С.Трегуб, І.М.Москалина, І.В.Степура, Ю.М.Кундрюцький, В.С.Шокарєв, інж. Д.Ю.Калінчук;
КиївЗНДІЕП Держбуду України (кандидати техн. наук В.Б.Шевельов, Г.П.Поляков, В.П. Гудков, інж. В.А.Селезньов);
АТ НДІБВ (інженер А.Ф.Заворотній);
Запоріжцивільпроектом Держбуду України (інженери П.Л.Заглада, В.П.Нужний),
Держбудом України (інженери А.Б.Крищук, Л.Т.Красовський).
Внесені: Державним науково-дослідним інститутом будівельних конструкцій (НДІБК) Держбуду України.
Підготовлені до Управлінням промислової забудови, інженерної інфраструктури та затвердження захисту територій Держбуду України
Затверджені: наказом Держбуду України від 30.12.99 р. № 314 і вве дені в дію з 1 липня 2000 р.
З введенням в дію ДБН В. 1.1-5-2000 втрачають чинність на території України: СНиП 2.01.09-91 / Госстрой СССР; РСН 227-88 / Госстрой УССР; РСН 297-78 / Госстрой УССР; РСН 340-86 / Госстрой УССР; РСН 232-88 / Гос строй УССР; РСН 349-88 / Госстрой УССР.
Частини І і II видані окремими книжками.
ЧАСТИНА І
БУДИНКИ І СПОРУДИ
НА ПІДРОБЛЮВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ
ДБН В. 1.1-5-2000 4.1 С.1
ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ
Будинки і споруди на підроблюваних те риторіях і просідаючих грунтах
Частина 1. Будинки і споруди на підроб люваних територіях
ДБН В.1.1-5-2000 Частина І.
На заміну СНіП 2.01.09-91 (в частині
вимог до проектування на підроблю ваних територіях), РСН 227-88 / Госстрой УССР
Дані норми поширюються на проектування будинків і споруд, що зводяться на підроблюваних територіях.
Вимоги даних норм не поширюються на проектування будинків і споруд на під роблюваних територіях калійних родовищ, на майданчиках, для яких деформування земної поверхні від підробки не можуть бути визначені, а також на проектування гід ротехнічних споруд.
Норми є обов'язковими для органів державного управління, контролю та екс пертизи, місцевого та регіонального самоврядування, підприємств, установ і організа цій незалежно від форм власності та відомчої належності, юридичних та фізичних осіб, які здійснюють проектування і будівництво будинків і споруд на підроблюваних територіях.
Основні терміни, визначення та позначення параметрів процесу зсуву земної поверхні та перелік нормативних документів, на які є посилання в цих нормах, наве дені в додатку 1.
1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1 При проектуванні будинків і споруд для будівництва на підроблюваних те риторіях слід передбачати:
- планувальні заходи, що забезпечують зменшення шкідливого впливу деформа цій земної поверхні на будинки і споруди;
- конструктивні заходи захисту будинків і споруд;
- заходи, що знижують нерівномірне осідання і усувають крени будинків і спо руд із застосуванням різних методів їх вирівнювання;
- інженерну підготовку будівельних майданчиків, які забезпечують зменшення впливів деформацій земної поверхні на будинки і споруди, а також захист від підтоп лення з урахуванням можливих змін гідрогеологічного режиму території;
- гірничі заходи захисту, що передбачають порядок і способи ведення гірничих робіт, які знижують деформації земної поверхні;
- заходи, що виключають можливість утворення провалів у зонах гірничих виро бок, пройдених на малих глибинах;.
- заходи, що забезпечують нормальну експлуатацію зовнішніх і внутрішніх інже нерних мереж, ліфтів та іншого інженерного і технологічного обладнання в період проявлення впливу деформацій земної поверхні.
Вжиття вказаних заходів захисту не виключає Можливості появи у несучих та огороджувальних конструкціях допустимих за умовами експлуатації деформацій і тріщин, які усуваються при проведенні ремонту.
1.2 Проекти будинків і споруд, розроблені для звичайних умов будівництва, не можуть застосовуватись для будівництва на підроблюваних територіях без їх пере робки у відповідності з вимогами даних норм.
ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.1 С.2
Проекти будинків і споруд для масового будівництва на підроблюваних тери торіях можуть бути уніфіковані з метою забезпечення можливості їх застосування на підроблюваних територіях різних груп та при будівництві у звичайних умовах.
1.3 Будинки і споруди з новими або удосконаленими конструктивними вирішен нями повинні до впровадження у масове будівництво пройти експериментальну пере вірку в натурних умовах.
Вирівнювання будинків і споруд, окремих конструктивних елементів і техноло гічного обладнання слід здійснювати методами, що пройшли експериментальну пере вірку в натурних умовах.
В окремих випадках допускається зведення будинків і споруд І і II рівнів відпо відальності (ГОСТ 27751) за індивідуальними проектами з новими конструктивними вирішеннями, розробленими територіальними проектними організаціями та узгодже ними з головними інститутами.
1.4 Проектами будинків і споруд у випадках, зазначених у 4.7, 4.10 і 4.13, слід передбачати інструментальні спостереження за деформаціями земної поверхні, а та кож за будинками і спорудами у період їх будівництва та експлуатації.
1.5 Технічна експлуатація будинків, споруд та інженерних комунікацій на під роблюваних територіях має здійснюватись у відповідності з чинними нормативними документами.
1.6 До проекту будинку чи споруди слід додавати спеціальний паспорт, у якому необхідно навести:
- короткий опис конструктивної схеми, засобів захисту, що здійснюються в пері од будівництва та експлуатації, а також способів вирівнювання;
- дані про величини деформацій земної поверхні та про фізико-механічні харак теристики грунтів основи;
- вказівки щодо інструментальних спостережень за деформаціями будинку чи спо руди і земної поверхні;
- дані про результати інструментальних спостережень при введенні будинку чи споруди в експлуатацію;
- план розташування нерухомих опорних реперів, які можна використовувати при спостереженнях за осіданнями земної поверхні, будинків і споруд. Паспорт має зберігатись у організації, що експлуатує будівлю.
2 ДІЇ ВІД ПІДРОБКИ, КЛАСИФІКАЦІЯ УМОВ БУДІВНИЦТВА
2.1 Діями від підробки, які враховуються при проектуванні будинків і споруд, є зсування та деформації земної поверхні, що поділяються на такі види (рисунок 1 ):
осідання n, мм;
нахил і, мм/м;
кривизна (опуклості, угнутості) р , 1/км;
радіус кривизни R= 1/ р ,км;
ДБН В. 1.1-5-2000 4.1 С.З
горизонтальне зсування ξ , мм;
відносна горизонтальна деформація розтягу чи стиску ε, мм/м;
уступ заввишки h, см.
а - вертикальний розріз навхрест простягання при похилому заляганні вугільних пластів; б - те саме при крутому заляганні вугільних пластів; в - вертикальний розріз по простяганню пластів; 1 - криві осідання; 2 - епюри нахилів; 3 - епюри кривизни; 4 - епюри відносних горизонтальних дефор мацій; 5 - епюри горизонтальних зсувань; 6 - пласт; 7 - очисна виробка; 8 - положення земної поверхні до розробки; ηmax - максимальне осідання зе мної поверхні; β, γ, δ -граничні кути зсування; (1 , (2 , (3 , - кути повних зсу вань; ( - кут максимального осідання ; ( - кут падіння пласта
Рисунок 1 — Мульда зсування і епюри деформацій земної поверхні
ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.1 С.4
При зведенні будинків і споруд у період проявлення процесу зсування земної по верхні необхідно враховувати швидкість зростання і тривалість деформацій земної поверхні, які визначаються за висновками спеціалізованих організацій.
2.2 Як вихідні дані при проектуванні будинків і споруд на підроблюваних тери торіях слід приймати максимальні очікувані (за наявності календарних планів розвит ку гірничих робіт) або ймовірні (за відсутності календарних планів гірничих робіт) величини зсувань і деформацій земної поверхні на ділянці будівництва у напрямку на вхрест та за простиранням пластів.
При погоризонтній та панельній підготовках шахтного поля (пологе залягання) всі намічені до розробки пласти поділяють на дві групи:
пласти, що розроблюються у перші 20 років після початку експлуатації об'єктів;
пласти, що розроблюються після 20 років з початку експлуатації об'єктів.
В кожній групі пластів розраховують очікувані (імовірні) деформації; за вихідні дані при проектуванні приймають максимальні очікувані (імовірні) деформації земної поверхні.
У випадках, коли під ділянкою будівництва гірничі роботи плануються у термі ни більші ніж через 20 років після початку експлуатації об'єктів, то за вихідні дані при проектуванні приймають імовірні деформації земної поверхні, одержані від впли ву всіх намічених до розробки пластів, які зменшені на одну групу територій до сере днього значення у відповідній групі.
При поверховій підготовці шахтного поля (крутому заляганні пластів) за вихідні дані для проектування приймають максимальні деформації земної поверхні, що ви значаються з урахуванням гірничих робіт по горизонтах від усіх пластів, які мають вплив протягом усього терміну експлуатації будинків і споруд.
У всіх випадках при прогнозуванні деформацій поверхні необхідно враховувати заплановані особливості підготовки і розвитку гірничих робіт у світі пластів, способи керування гірничим тиском, кількість пластів, які одночасно розроблюються, та наяв ність ціликів у зоні великих порушень, а також біля технічних меж шахтних полів.
2.3 Деформації земної поверхні до гірничо-геологічних обгрунтувань для мало-вивчених родовищ повинні розраховуватися організаціями, що спеціалізуються у цій галузі.
2.4 Території, що підроблюються, з пологим та похилим заляганням пластів корисної копалини слід поділяти на групи залежно від значень деформацій земної поверхні у відповідності з таблицею 1.
Таблиця 1
Деформації земної поверхнї підроблюваних територїй
Група територій
відносна горизон тальна деформація
ε, мм/м
нахил i ,
мм/м
радіус кривизни R,
км
І
12 ( ( ( 8
20 ( і ( 10
1 ( R ( 3
II
8 ( ( ( 5
10 ( і ( 7
3 ( R ( 7
III
5 ( ( ( 3
7 ( і ( 5
7 ( R ( 12
IV
3 ( ( ( 0
5 ( і ( 0
12 ( R ( 20
ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.1 С.5
Підроблювані території з крутим заляганням пластів корисної копалини, а та кож ділянки з виходами тектонічних порушень і осьових поверхонь синклінальних і флексурних складок на земну поверхню під наноси і майданчики зі старими гірничи ми виробками, які пройдені на малих глибинах, де при вийманні корисної копалини утворюються уступи на земній поверхні, слід поділяти на групи у відповідності з таб лицею 2.
Таблиця 2
Група територій
Ік
ІІк
ІІІк
ІVк
Висота уступу h,см
25 ( h >15
15 ( h >10
10 ( h >5
5 ( h > 0
2.5 Розрахункові значення деформацій земної поверхні, які враховуються при роз рахунку будинків і споруд як фактори навантаження, слід визначати множенням очі куваних (імовірних) значень деформацій земної поверхні на відповідні коефіцієнти п, які приймаються за таблицею 3.
Таблиця З
Види зсувань і деформацій
Коефіцієнти n для розрахунку зсувань і деформацій
позначення
очікуваних
імовірних
Осідання (
n(
1,2(0,9)
1,1(0,9)
Горизонтальне зсування ξ
nξ
1,2(0,9)
1,1(0,9)
Нахил і
nі
1,4(0.8)
1,2(0,8)
Відносна горизонтальна дефор мація розтягу або стиску ε
nε
1,4(0,8)
1,2(0,8)
Кривизна р
nр
1,8(0,6)
1,4(0,6)
Уступ h
nh
1,4(0,8)
1,2(0,8)
Примітка. Коефіцієнти n менші за одиницю слід враховувати при розрахунку будинків і споруд на одночасну дію максимальних деформацій земної поверхні двох та більше видів у тому випадку, якщо зменшення значенння деформацій якогось виду може погіршити умови роботи конструкцій.
2.6 При розрахунку будинків і споруд на дію деформацій земної поверхні необ хідно вводити відповідні коефіцієнти умов роботи т, які приймаються при виконанні гірничих робіт на глибині до 500 м за таблицею 4, а на глибині 500 м і більше - рів ними одиниці.
2.7 У випадку застосування гірничих засобів захисту будинків і споруд очікувані деформації земної поверхні слід визначати за методиками, розробленими інститутами, що спеціалізуються у даній галузі.
ДБН В. 1.1-5-2000 Ч.1 С.6
Таблиця 4
Деформація
Коефіцієнти умов роботи m
позначення
при довжині будинку (споруди) l, м
до 15
15-30
понад 30
Відносна гори-зонтальна ε
mє
1,0
0,8
0,7
Нахил і
mі
1,0
0,8
0,7
Кривизна р
mp
1,0
0,7
0,5
Примітки:
1. При розгляді поперечного перерізу будинку (споруди) за l слід приймати його ширину.
Для круглого у плані будинку (споруди) за l слід приймати його зовнішній діа метр.
Для будинку (споруди) баштового типу при l <15 м слід приймати m і =1,5.
Для підкранових колій мостових кранів завдовжки 60 та більше метрів слід приймати m і = 0,5.
2.8 Проектування і розрахунки будинків і споруд на територіях, що підроблю ються, слід виконувати виходячи із значень їх граничних сумісних деформацій з осно вою та задоволення несучими конструкціями умов міцності.
Розрахунки виконуються як для будівництва в звичайних умовах і одночасно з урахуванням нерівномірних деформацій (викривлення) основи, що підроблюється, види яких вказані в 2.1 та таблицях 1-4 (2.4 - 2.6).
При цьому проектування повинно виконуватись з урахуванням задоволення роз рахункових параметрів умов
S ( Su ( S'u ),
де S =Sо+Sn - розрахункові величини сумарних сумісних деформацій будівлі з основою (максимальна або середня осадка, крен, різниця осадок суміжних фундаментів) в реальних інженерно-геологічних умовах та гірничо-геологічних умовах в залежності від: So - величина сумісних деформацій для звичайних інженерно-геологічних умов; Sn - те саме додаткових сумісних деформацій з урахуванням параметрів викривлення основи при підробці;
Su та S'u - значення граничних сумісних деформацій в залежності від кон структивної схеми будинку або споруди для випадків, коли конструкції об'єкта не розраховані (Su) або розраховані (S'u) на зусилля, що виникають в них при взаємодії з основою (таблиця 2.1 додатка 2).
2.9 В залежності від співвідношення розрахункових та граничних значень суміс них деформацій будинків і споруд з основами при їх підробці умови будівництва на території забудови підрозділяються на групи складності у відповідності з таблицею 5.
ДБН В. 1.1 -5-2000 Ч.1 С.7
Таблиця 5
Групи складності умов будівництва на території забудови
Деформації будинку або споруди сумісно з
основою при підробці, So + Sn
А (важкі)
So + Sn > S'n
Б (середні)
S'u ( So + Sn > Su
В (легкі)
So + Sn ( Su
Примітка. So + Sn містить сумарні відповідно до звичайних інженерно-геологічних умов та при підробці: відносну різницю осадок so та sn суміжних фундаментів, відстань між якими l , що визначається як (s/l = (( so + sn) / l; крен будинку і = іо = іn ;
середню максимальну осадку .
2.10 Території з групою складності умов будівництва А характеризуються спо лученням параметрів викривлення основи у зоні підробки, за яких величини деформа цій будинку чи споруди сумісно з основою перевищують граничні значення.
Будівництво на територіях цієї групи складності допускається за наявності ви сновку спеціалізованої організації, який містить рекомендації щодо вибору інженер них рішень для забезпечення надійної експлуатації будинків і споруд або відновлення їх експлуатаційної придатності у випадку виникнення недопустимих деформацій.
2.11 Території з групою складності умов будівництва Б характеризуються спо лученням параметрів викривлення основи у зоні підробки, за яких величини деформа цій будинку чи споруди сумісно з основою перевищують граничні значення для об'єктів, що не пристосовані до сприймання нерівномірних деформацій основи.
Проектування будинків та споруд повинно здійснюватися з урахуванням мож ливості прояву та усунення наднормативних кренів, які перевищують граничні зна чення для конструкцій будинку чи споруди та наявного у ньому інженерного облад нання (ліфтів, підйомників, високоточного технологічного обладнання тощо).
2.12 Території з групою складності В характеризуються величинами викрив лення земної поверхні у зоні підробки, за яких величини деформацій будівлі сумісно з основою не перевищують граничних значень для конструкцій цивільних та промис лових будинків та споруд, що не пристосовані до сприймання нерівномірних дефор мацій основи.
3 ПЛАНУВАННЯ ТА ЗАБУДОВА ТЕРИТОРІЙ
3.1 Генеральні плани населених пунктів повинні розроблятися на основі гірни чо-геологічних обгрунтувань, узгоджених з територіальними геологічними організа ціями, підприємствами, зацікавленими у видобутку корисних копалин, та органами державного гірничого нагляду. У гірничо-геологічні обгрунтування необхідно включати схеми гірничо-геологічних обмежень, виконаних у масштабі основних креслень. На схемах мають бути вказані категорії територій забудови за гірничо-геологічними умовами у відповідності з таблицею 3.1 додатка 3.
ДБН В. 1.1 -5-2000 Ч.1 С.8
Забороняється проектування і будівництво населених пунктів, промислових ком плексів та інших об'єктів без попереднього геологічного вивчення ділянок надр, які підлягають забудові.
3.2 Вибір майданчиків під забудову територій залягання корисних копалин (крім загальнопоширених) має вестися у відповідності з генеральними планами і підлягає узгодженню з територіальними геологічними підприємствами та органами державно го гірничого нагляду і охорони навколишнього середовища.
При цьому повинні передбачатись будівельні та інші заходи, що забезпечують можливість видобування з надр корисних копалин.
Під забудову перш за все слід використовувати території, під якими:
- залягають непромислові корисні копалини;
- корисні копалини вироблені і процес деформації земної поверхні закінчився;
- підробка очікується після закінчення терміну експлуатації об'єктів, що проек туються.
Забудова площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення, а також будівництво на ділянках їх залягання споруд, які не зв'язані з видобутком ко рисних копалин, допускається в виключних випадках лише за узгодженням з відпові дними територіальними геологічними підприємствами і органами державного гірничого нагляду. При цьому повинні вживатись заходи, які забезпечують можливість ви добутку із надр корисних копалин.
Порядок забудови площ залягання корисних копалин загальнодержавного зна чення встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Забудова площ залягання корисних копалин місцевого значення, а також розмі щення на ділянках їх залягання підземних споруд, які не зв'язані з видобутком корис них копалин, допускається за узгодженням з відповідними місцевими радами народ них депутатів.
При забудові площ залягання корисних копалин необхідно проводити розрахунки економічної ефективності можливих варіантів розташування будинків і споруд з ура хуванням затрат:
- на заходи щодо захисту будинків і споруд від впливу розробки та на розширен ня будівельної виробничої бази;
- на ремонт будинків і споруд;
- на забезпечення безперебійної роботи технологічного обладнання;
- за необхідності на коригування плану розвитку гірничих робіт і на виконання гірничих засобів захисту.
3.4 Картографічний матеріал, необхідний для розробки проектів планування і забудови міст та інших населених пунктів на підроблюваних територіях, повинен міс тити:
- викопіювання з топографічного плану району забудови;
- геологічну карту району забудови із зазначенням виходів під наноси пластів корисної копалини, тектонічних порушень та прилеглих до них небезпечних зон;
викопіювання з геологічних розрізів і гіпсометричних планів пластів із зазна ченням вийнятих та запланованих до виймання корисних копалин.
На картографічних матеріалах повинні бути вказані:
- ділянки, які захищаються запобіжними ціликами;
- гирла старих вертикальних і похилих гірничих виробок;
- зони утворених та можливих провалів;
- розташування раніше утворених уступів у межах майданчика забудови та при леглих до нього ділянок;
- механічні захисні та санітарні зони від проектних меж породних відвалів шахт, що не підлягають забудові;
ДБН В.1.1-5-2000 Ч.1 С.9
- контури територій різних груп за величинами деформацій земної поверхні або план майданчика забудови з ізолініями деформацій;
- контури площ залягання балансових і забалансових запасів корисних копалин.
Картографічні матеріали, як правило, слід представляти в одному масштабі, але не менше 1:25000, а для об'єктів великої протяжності - не менше 1:50000.
В окремих випадках (за наявності старих гірничих виробок на невеликій глибині і тектонічних порушень) необхідно картографічні матеріали представляти у відповід ності з діючими у гірничовидобувних областях масштабами (1:1000; 1:2000; 1:5000).
3.5 При плануванні і забудові міст і населених пунктів, до складу яких входять підроблювані території з величинами деформацій, які перевищують значення для груп ІІІ і ІVк, слід передбачати найбільш ефективне використання територій, придат них для забудови.
На майданчиках з різним сполученням груп територій, як правило, слід врахову вати розміщення функціональних зон та окремих будинків чи споруд, будівництво яких може бути забезпечене із застосуванням будівельних заходів захисту.
Житлові та громадські будинки змінної поверховості, складної конфігурації в плані слід розташовувати, в основному, на територіях 1 і 2 категорій за умовами бу дівництва (додаток 3).
При плануванні та забудові територій 1 та 2 категорій допускається зменшувати сумарну площу зелених насаджень, але не більше ніж на 30%, відповідно підвищую чи щільність населення за умови компенсації браку озеленення на прилеглих терито ріях з великими значеннями деформацій земної поверхні.
Щільність населення на території мікрорайону слід приймати у відповідності з ДБН 360-92*, розглядаючи непідроблювані ділянки територій 1 категорії як зони ви сокої містобудівної цінності; підроблювані ділянки територій 2 категорії, придатні для забудови, - середньої містобудівної цінності; підроблювані ділянки територій З категорії, обмежено придатні для забудови, - низької містобудівної цінності.
При забудові підроблюваних ділянок територій 2 і 3 категорій, придатних чи об межено придатних для будівництва, розташованих у центральній зоні міста або уздовж основних архітектурно-планувальних осей, ступінь містобудівної цінності те риторії може бути прийнятий високим при відповідному, техніко-економічному об грунтуванні.
3.6 При проектуванні безкаркасних будинків для будівництва на майданчиках, де на земній поверхні не утворюються уступи, будинки слід орієнтувати, як правило, так, щоб їх поздовжні осі співпадали з напрямком простягання пластів.
На майданчиках, де очікується утворення уступів, будинки доцільно розташову вати між уступами, якщо відоме розташування лінії уступу. При цьому майданчики повинні обмежуватися захисними смугами завширшки не менше 5 м від зазначених ліній.
Якщо неможливе розташування між уступами, будинки з поперечними несучими стінами доцільно розташувати довгою стороною за простяганням, а будинки з по здовжніми несучими стінами - навхрест простяганню пластів.
На ділянках виходів геологічних порушень поздовжні осі будинків слід орієнту вати у напрямку падіння змішувача.
ДБН В. 1.1-5-2000 4.1 С.10
4 ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ПРОЕКТУВАННЯ БУДИНКІВ І СПОРУД
Загальні вказівки
4.1 Проекти будинків і споруд, що зводяться на підроблюваних територіях, слід розробляти на основі гірничо-геологічного обгрунтування, яке повинно містити:
- топографічну карту з нанесенням ділянки будівництва і 500-метрової прилеглої території;
- викопіювання з геологічної карти таких самих розмірів;
- викопіювання з геологічних розрізів і гіпсометричних планів пластів або планів гірничих робіт;
- данні про величини деформацій земної поверхні;
- перелік будівельних та гірничих заходів захисту, що намічені;
- висновок підприємства, зацікавленого у видобутку корисної копалини;
- узгодження територіального геологічного підприємства, якщо майданчик роз ташований поза контуром затвердженого генерального плану населеного пункту.
4.2 Матеріали інженерних вишукувань повинні додатково містити:
- оцінку змін геоморфологічних, гідрогеологічних і гідрологічних умов ділянки забудови внаслідок осідання земної поверхні (можливість утворення провалів, зсувів, зміни рівня підземних вод з урахуванням сезонних та багаторічних коливань, можли вість підтоплення територій);
- відомості про місця розташування гирл старих вертикальних і похилих виро бок;
- відомості про старі гірничі виробки, пройдені на малих глибинах, та межі виро бок при недостовірному контурі гірничих робіт;
- у випадку прийняття при розрахунку будинку або споруди моделі основи у виді нелінійно-непружної системи—дані випробувань грунтів при збільшенні тиску та роз вантаженні, що характеризують нелінійність деформування основи, а у випадку моде лі у виді реологічної системи - дані випробувань грунтів із фіксацією деформацій у часі на кожному ступені навантаження.
4.3 Будівництво будинків і споруд на підроблюваних територіях, де за прогнозом можливе утворення провалів, а також на ділянках, де можливе утворення зсувів, не допускається.
4.4 При величинах деформацій земної поверхні підроблюваних територій
ε ( 1 мм/м, R ( 20 км, і ( 3 мм/м, h ( 1 см засоби захисту будинків і споруд за винят ком залізобетонних ємкостей для рідин і деяких типів технологічного обладнання, як правило, не потрібні.
4.5 При будівництві у районах, де за даними територіальних геологічних організацій відмічені виходи пластів або тектонічних порушень гірських порід під наноси або знаходяться відпрацьовані гірничі виробки на малих глибинах, які вказані в пунк тах 6-11 додатка 4, необхідно виконувати комплекс вишу кувальних робіт із визначен ням розташування виходів пластів і порушень під наноси, а також пустот у відпрацьо ваному просторі.
Проектування будівництво будинків і споруд на ділянках з виходами на земну поверхню робочих і відпрацьованих пластів, тектонічних порушень і осьових повер хонь синклинальних і флексурних складок (включаючи виходи під наноси), а також у районах із старими гірничими виробками, пройденими на малих глибинах, повинно здійснюватись з урахуванням їх впливу на величину деформацій земної поверхні.
ДБН В.1.1-5-2000 Ч.1 С.11
Будівництво в умовах, що вказані вище, допускається за можливості прогнозу вання деформацій земної поверхні згідно з чинними нормативними документами, розробленими спеціалізованими організаціями у цій галузі, і при відповідному техніко-економічному обгрунтуванні необхідності будівництва.
Якщо за наведених умов розрахунок очікуваних деформацій земної поверхні не може бути здійснений, будівництво допускається тільки за висновком спеціалізованої організації.
4.6 Будівництво будинків і споруд допускається на підроблюваних територіях з деформаціями земної поверхні, що, як правило, не перевищують максимальні дефор мації для груп I і Ік (таблиці 1 і 2).
4.7 На підроблюваних територіях, де за прогнозом очікуються деформації земної поверхні, що перевищують максимальні за групами І і Ік, будівництво будинків і спо руд може бути допущене у виняткових випадках за наявності відповідного техніко-економічного обгрунтування, висновків спеціалізованих організацій та за узгоджен ням з Держнаглядохоронпраці України та Держбудом України.
У проектах будинків і споруд для будівництва на підроблюваних територіях Ік л ІІк груп, а також на майданчиках з виходами тектонічних порушень та зі старими гір ничими виробками, пройденими на малих глибинах, має бути передбачено закладання марок нівелювання і реперів для інструментальних спостережень за деформаціями об'єктів та навколишньої земної поверхні в період підробки та наступної їх експлуа тації.
4.8 3 метою зменшення деформацій земної поверхні від впливу підробки на бу динки і споруди допускається використовувати гірничі засоби захисту згідно з пунк тами 4.35 та 4.36.
4.9 Ділянки виходів пластів, що відпрацьовуються на глибині до 400 м, які вклю чають захисні смуги по 30 м по обидва боки від виходу, забудовувати дозволяється за висновками спеціалізованих організацій.
4.10 Дозволяється у період проявлення процесу зсування і деформацій земної поверхні від підробки будівництво житлових і громадських будинків жорсткої кон структивної схеми (великопанельних заввишки не більше 16 поверхів, великоблоко вих заввишки не більше 10 поверхів), а також будівництво супутніх будинків і споруд комунального призначення (котельні, очисні споруди тощо) при величинах очікува них (імовірних) деформацій земної поверхні:
R ( 16 км, h ( 1,5 см, і ( 3 мм/м, є ( 2,5 мм/м.
При величинах очікуваних (імовірних) деформацій земної поверхні
R < 16 км, h > 1,5 см, і > 3 мм/м, є > 2,5 мм/м
будівництво будинків і споруд у період проявлення процесу зсування і дефор мацій земної поверхні від підробки допускається за дотримання умов:
- відомий термін спорудження будинку або споруди, а також зміни величин де формацій земної поверхні у період будівництва;
- конструкції будинку чи споруди перевірені розрахунком за двома групами гра ничних станів, а також за допустимими відхиленнями від проектних розмірів у період будівництва з урахуванням деформацій земної поверхні;
ДБН В.1.1-5-2000 Ч.1 С.12
- у проекті будинку або споруди передбачені, за необхідності, заходи, що забез печують міцність, стійкість та тріщиностійкість конструкцій, а також додержання проектних рівнів та положень будинку чи споруди в цілому, окремих його елементів, обладнання, включаючи монтажні механізми, підкранові колії, що знаходяться на бу дівельному майданчику;
- у період будівництва забезпечуються систематичні інструментальні спостере ження за деформаціями конструкцій будинку чи споруди і земної поверхні ділянки будівництва;
- відсутність на ділянці будівництва виходів зміщувачів диз'юнктивних пору шень і осьових поверхонь синклинальних складок;
- наявність висновків спеціалізованих організацій стосовно розрахунку деформа цій земної поверхні, узгодження спеціалізованих інститутів у галузі будівництва бу динків і споруд на підроблюваних територіях, а також узгодження з Держбудом України та з Держнаглядохоронпраці України.
4.11 Проектування будинків і споруд для будівництва на ділянках, небезпечних виділенням метану на поверхню землі, слід виконувати з урахуванням заходів захисту від проникнення в них метану у відповідності з додатком 5.
4.12 При будівництві на територіях, де можливе техногенне затоплення або під топлення, що спричиняються розробкою родовищ корисних копалин у відповідності з вимогами СНіП 2.06.15, має бути передбачений інженерний захист територій.
Прогнозування затоплення або підтоплення територій і проектування захисту те риторій від затоплення і підтоплення слід здійснювати на базі висновків спеціалізова них організацій.
4.13 При проектуванні будинків і споруд з урахуванням заходів, що компенсують нерівномірне осідання і ліквідують крени, їх вирівнювання в цілому або окремих кон структивних елементів допускається здійснювати: з допомогою спеціальних вирівнювальних пристроїв (домкратів) - згідно з додатком 6; шляхом локальної зміни дефор маційної здатності основи вибурюванням грунту в основі - відповідно до додатка 7 або іншими методами, що пройшли експериментальну перевірку. Вибір методу вирівнювання виконується у залежності від конструктивного рішення об'єкта і грунтових умов майданчика будівництва.
При проектуванні будинків і споруд на основах, складених практично нестисли вими грунтами, доцільно передбачати підготовку основи улаштуванням під фунда ментами грунтової подушки.
Вирівнювання будинків і споруд як захід захисту від дії нерівномірних дефор мацій основи не виключає в необхідних випадках застосування і інших додаткових заходів захисту: конструктивних, підготовки основи тощо.
4.14 Не допускається будівництво на підроблюваних територіях об'єктів з ядер ними технологічними процесами і підприємств з виробництва та зберігання токсич них, вибухо- та пожежонебезпечних речовин, а також прокладання відповідних тех нологічних трубопроводів.
Основні вимоги щодо розрахунку
4.15 Конструкції будинків і споруд, що проектуються для будівництва на під роблюваних територіях, слід розраховувати за методом граничних станів.
Види розрахунків по першій і другій групах граничних станів для особливого сполучення навантажень, яке включає взаємодію від підробки, потрібно приймати у відповідності з нормами проектування будівельних конструкцій.
ДБН В.1.1-5-2000 Ч.1 С.13
При цьому повинні враховуватися деформації основи:
- від навантажень, що передаються спорудою;
- від підробки, що проявляється у виді вертикальних і горизонтальних пе реміщень основи.
4.16 Розрахунок конструкцій на особливі сполучення навантажень, які складаються з постійних, тривалих, можливих короткочасних навантажень і дії від підробки, слід виконувати з урахуванням найбільш несприятливих сполучень дії від підробки.
4.17 Можливими сполученнями дії від підробки є:
а) відносна горизонтальна деформація розтягу (+ (), кривизна опуклості (+ р), нахил і;
б) горизонтальна деформація стиску (- (), кривизна угнутості (- р ), нахил і;
в) уступ на земній поверхні (висота уступу h) і відповідна йому горизонтальна деформація ( і нахил і.
При плавних вертикальних деформаціях земної поверхні (кривизні) слід врахо вувати сполучення деформацій, зазначених у підпунктах "а", "б", при ступінчастих деформаціях (уступі) - сполучення деформацій підпункту "в".
4.18 Окремі види деформацій земної поверхні при розрахунку конструкцій допу скається не враховувати, якщо зусилля від них разом із зусиллями від інших видів на вантажень і дій не перевищують граничних значень міцності.
4.19 Розрахункові схеми деформування основи, які використовуються для визна чення зусиль, переміщень конструкцій будинків і споруд, ширини розкриття тріщин в них, що виникають внаслідок нерівномірних деформацій основ, допускається прийма ти згідно з рекомендованим додатком 8.
4.20 При визначенні зусиль або напружень у конструкціях Nр від дії підробки, сполучення яких наведені у 4.17, необхідно:
- за наявності даних, згідно з якими окремі види деформацій земної поверхні при підробці досягають своїх максимальних значень одночасно, викликаючи у конструкції зусилля одного знака, розрахункові зусилля складати за формулою
, (1)
де Nі - значення зусиль чи напружень у перерізі, що розглядається, викликаних різними видами деформацій земної поверхні;
п - число видів деформацій земної поверхні, що враховуються у розрахунку;
- як розрахункове зусилля приймати найбільш несприятливе для роботи кон струкцій сполучення зусиль, що виникають від кожного окремого виду де формацій, якщо окремі види деформацій земної поверхні при підробці досягають своїх максимальних значень у різний час;
- на підроблюваних територіях з основами, складеними просідаючими грунтами, зусилля визначати від дії підробки та від неусунутої частини просадки, приймаючи при цьому як розрахункові сумарні зусилля від обох видів діяння;
- у тому самому випадку для будинків і споруд нижчого рівня відповідальності допускається як розрахункові приймати найбільші зусилля, одержані у розрахунках на дії підробки та неусунутої частини просідання окремо.
4.21 Розрахункові схеми будинків і споруд, що використовуються для визначення зусиль і деформацій у їх конструкціях, повинні відображати дійсні умови роботи об'єктів і особливості їх взаємодії з основою, а також враховувати просторову роботу, геометричну та фізичну нелінійність та повзучість матеріалів конструкції.
ДБН В.1.1-5-2000 Ч.1 С.14
4.22 Конструкції будинків і споруд слід розраховувати на дії від підробки, вихо дячи з умови спільної роботи основи і споруди. При цьому вибір оптимальних архіте ктурно - планувальних і конструктивних вирішень будинків і споруд необхідно здійс нювати з врахуванням груп складності умов будівництва (таблиця 5), що забезпечу ють їх нормальну експлуатацію у відповідності з вимогами 2.8 та вказівок 2.10 - 2.12.
4.23 У залежності від значень контактних напружень (нормальних і дотичних на контакті основи з фундаментом) модель основи слід приймати у виді:
- лінійно-пружної системи;
- нелінійно-непружної системи, що відображає нелінійний зв'язок між деформа ціями і навантаженнями на основу у стабілізованому стані грунту, різницю у дефор маційних властивостях основи при навантаженні та розвантаженні, порушення конта кту між фундаментом і основою;
- реологічної системи, що відображає деформаційні властивості основи для різ них моментів часу протягом будівельного та експлуатаційного періодів (у нестабілізованому стані грунту).
Моделі основи для розрахунку слід обирати з урахуванням конструктивних особ ливостей, призначення будинку або споруди та вказівок, наведених у 4.24.
Деформаційні властивості основи на контакті з фундаментами допускається ви значати одночасно із застосуванням двох коефіцієнтів жорсткості основи: при стиску та при зсуві або одного з них.
Значення коефіцієнтів жорсткості основи допускається визначати у відповід ності з додатком 9.
4.24 Для вибору моделі основи слід виконати розрахунок із використанням моде лі основи у виді лінійно-пружної системи.
Якщо одержані у результаті цього розрахунку значення нормальних р та дотич них ( напружень на окремих ділянках контакту основи з фундаментом задовольняють умови
0,5рn ( р ( 1,5R або р > 1,5 R на ділянці F ( 0,2Fр; (2)
( ( 0,5( max або ( >0,5(max на ділянці F ( 0,2F( .
то розрахунок допускається виконувати з використанням лінійно-пружної системи.
У формулах ( 2 ):
рn - початковий нормальний тиск на основу від споруди, що діє до появи діяння від підробки;
R - розрахунковий опір грунту основи, який визначається відповідно до вимог СНіП 2.02.01;
( max - граничне значення дотичного напруження по підошві фундаменту, що визначається відповідно до...
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора