Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2004
Тип роботи:
Нормативна література
Предмет:
Архітектура
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ
Будинки і споруди
СПОРТИВНІ ТА ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧІ СПОРУДИ
ДБН В.2.2-13-2003
Видання офіційне
Державний комітет України з будівництва та архітектури
Київ 2004
РОЗРОБЛЕНІ:
ВАТ КиївЗНДІЕП
(канд.архіт, В.В. Куцевич - керівник;
архітектори І.І. Чернядьєва, Н.М. Кир'янова, Б.М. Губов; канд.техн. наук В.Ф. Гершкович;
інженери Ю.О. Сиземов, Б.Г. Польчук);
за участі:
КНУБА
(канд.архіт. В.З. Ткаленко);
Держкомспорту України
(інженер І.В. Островська);
УкрНДІ пожежної безпеки МНС України
(інженер В.Г. Сокол);
Інституту гігієни та медичної екології
ім. О.М. Марзеєва АМН України
(докт. мед. наук В,Я. Акименко, інженер О.В. Яригін);
НВП "Елетер"
(інженер Д.Й. Розинський)
ВНЕСЕНІ І ПІДГОТОВЛЕНІ ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ:
Управлінням архітектурно-конструктивних
та інженерних систем будинків і споруд
житлово-цивільного призначення Держбуду України
ЗАТВЕРДЖЕНІ:
Наказом Держбуду України № 184
від 10 листопада 2003
Право власності на цей документ належить державі. Відтворювати, тиражувати і розповсюджувати цей документ повністю чи частково на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу Державного комітету України з будівництва та архітектури заборонено. Стосовно врегулювання прав власності звертатись до Державного комітету України з будівництва та архітектури
Офіційний видавець нормативних документі в
у галузі будівництва і промисловості будівельних матеріалів
Держбуду України
Державне підприємство «Укрархбудінформ»
ВСТУП
Ці Норми відносяться до системи нормативних документів на громадські будинки та споруди, базовим документом якої є ДБН В.2.2-9-99 «Громадські будинки та споруди. Основні положення».
У розвиток положень даного нормативного документа розробляються посібники по окремих видах будинків і споруд.
При розробленні цих Норм використовувалися такі нормативні акти та довідкові матеріали:
НАПБ 05.012-91
Технологічна інструкція "Порядок улаштування, монтаж засобів системи оповіщення про пожежу".
НАПБ А.01.001-95
Правила пожежної безпеки в Україні.
НАПБ Б.06.004-97
Перелік однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають облад нанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації.
НАПБ В.01.037-88/910
Правила пожарной безопасности для спортивных сооружений (ППБО-148-87).
НАПБ В.01.047-95/930
Правила пожежної безпеки для закладів, підприємств та організацій культури.
НАПБ В.06.001-74/930
Перечень вновь сооружаемых и реконструируемых зданий и помещений объектов культуры, которые подлежат оборудованию установками пожаротушения.
НАПБ В.06.002-76/930
Перечень вновь сооружаемых и реконструируемых зданий и помеще ний объектов культуры, которые подлежат оборудованию автоматической пожарной сигнализацией.
Справочное пособие
к СНиП 2.08.02-89
Проектирование спортивных залов, помещений для физкультурно-оздоровительных занятий и крытых катков с искусственным льдом. М., 1991.
Справочное пособие
к СНиП 2.08.02-89
Проектирование бассейнов М., 1991.
Учебное пособие для студентов и учащихся физкультурно-спортивных специальностей
Физкультурно-спортивные сооружения. Под ред. Л.В. Аристовой. М.: Издательство «Спортакадемпресс», 1999.
Інструкція про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї та вибухових матеріалів. МВС України, 1998.
Санитарные правила устройства и оборудования
ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ
Будинки і споруди.
Спортивні
та фізкультурно-оздоровчі споруди
ДБН В.2.2-13-2003
На заміну ВСН 46-86/Госгражданстрой
Чинні від 2004-03-01
Ці Норми поширюються на проектування нових і реконструкцію критих і відкритих спортивних споруд із місцями для глядачів або без них:
відкритих площинних спортивних споруд;
критих спортивних споруд: спортивних залів, ковзанок із штучним льодом, басейнів;
спеціалізованих спортивних споруд: споруд для стрільби з лука, кінного спорту, лижних баз, комплексів трамплінів для стрибків на лижах із трампліна, фрістайлу, біатлонних стрільбищ, санно-бобслейних трас, гірськолижних трас, тирів для кульової стрільби, веслувальних баз;
стадіонів: льодових, лижних, комплексних;
фізкультурно-оздоровчих споруд: комплексних майданчиків, смуг перешкод, "стежок здо ров'я", відкритих і критих ванн, фізкультурно-оздоровчих комплексів, приміщень для спор тивних занять, лижних баз і ковзанок для масового катання.
Перелік видів спортивних та фізкультурно-оздоровчих споруд наведений у додатку А.
Вимоги цих Норм є обов'язковими для фізичних і юридичних осіб - суб'єктів інвестиційної діяльності на території України незалежно від форм власності і відомчої належності.
Перелік нормативних документів, на які є посилання в цих Нормах, наведений у додатку Б.
У цих Нормах використовуються терміни і визначення згідно з додатком В.
Під час проектування споруд для видів спорту і фізкультурно-оздоровчих занять, не зазначених у цих Нормах, розміри, пропускна спроможність та інші вимоги до специфічних для даного виду приміщень і споруд повинні визначатися завданням на проектування.
Спортивні споруди, призначені для збірних команд країни і олімпійського резерву, повинні проектуватися за завданням на проектування центрального органу виконавчої влади України з питань фізичної культури і спорту з урахуванням вимог цих Норм.
1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1 Спортивні та фізкультурно-оздоровчі будинки і споруди класифікуються за їх функціональним призначенням залежно від видів спорту і дозвіллєвої діяльності, а також за характером використання на:
навчально-тренувальні;
спортивно-демонстраційні;
спортивно-видовищні;
фізкультурно-оздоровчі.
Навчально-тренувальні та фізкультурно-оздоровчі споруди можуть кооперуватися з культурно-видовищними і навчальними закладами.
1.2 Спортивні та фізкультурно-оздоровчі будинки і споруди за функціональним призначенням поділяються на комплекси та групи:
основні, призначені безпосередньо для спортивних та фізкультурно-оздоровчих занять;
допоміжні, призначені для осіб, які займаються, тренерів та суддів, а також медичні, служ бово-адміністративні, складські тощо;
комплексу для глядачів.
С. 2 ДБН В.2.2-13-2003
1.3 Кількість, склад і місткість спортивних та фізкультурно-оздоровчих будинків і споруд і їх комплексів встановлюється відповідно до норми площі, передбаченої вимогами розділу 6 ДБН 360.
Спеціалізація споруд за видами спорту і кількість місць для глядачів встановлюються завданням на проектування залежно від місцевих умов, чисельності населення і містобудівного значення спор тивної споруди або комплексу.
1.4 Спортивні та фізкультурно-оздоровчі будинки і споруди слід проектувати з урахуванням вимог ВСН 62. Параметри зон, просторів і елементів будинків, споруд та приміщень для інвалідів і маломобільних груп населення наведені у додатку Г.
1.5 Необхідність влаштування захисних споруд цивільної оборони у спортивних та фізкуль турно-оздоровчих будинках і спорудах визначається завданням на проектування за погодженням із штабом цивільної оборони, а їх проектування здійснюється згідно з вимогами ДБН В.2.2-5.
1.6 Розміщення спортивних та фізкультурно-оздоровчих споруд у вбудованих, вбудовано-при будованих та прибудованих приміщеннях до житлових будинків дозволяється тільки для закладів з регламентованим режимом функціонування (з 7 до 23 години) згідно з вимогами СНіП 2.08.01 та СНіП II-12.
Вбудовано-прибудовані та прибудовані приміщення до житлових будинків можуть використо вуватися для розміщення лише таких видів спортивних і фізкультурно-спортивних закладів, які відповідають вимогам СанПіН 3077, СанПіН 1304, СНіП 2.04.05, ДСН 3.3.6.037, ДБН 360, п. 3.14 за показниками шумового режиму, вібрації та мікроклімату в житлових приміщеннях.
1.7 Будівельні та опоряджувальні матеріали, що використовуються, повинні відповідати вимо гам радіаційної безпеки згідно з ДБН В.1.4-1.01, ДБН В.1.4-2.01, ДГН 6.6.1-6.5.001.
2 ВИМОГИ ДО ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК
Загальні вимоги
2.1 Спортивні та фізкультурно-оздоровчі будинки і споруди слід розміщувати на сельбищній території, у місцях відпочинку населення та на інших спеціально виділених земельних ділянках, забезпечених зручними під'їздами і підходами від зупинок громадського транспорту згідно з ДБН 360 з обов'язковим додержанням нормативного шумового режиму на прилеглій території житлової забудови та забезпеченням санітарних розривів до житлових та громадських будинків згідно з вимогами ДержСанПіН 173 п. 4.10, ДержСанПіН 203, СанПіН 42-128-4690, СанПіН 42-120-4948. Слід передбачати місця для транспортних засобів інвалідів та зручні підходи до них, які забезпе чують пересування на кріслах-колясках.
2.2 Площу земельних ділянок спортивних та фізкультурно-оздоровчих споруд слід приймати виходячи із суми площ забудови основних і допоміжних споруд, а також площ, які зайняті про їздами, автостоянками, пішохідними доріжками й озелененням.
2.3 Благоустрій території спортивних та фізкультурно-оздоровчих будинків і споруд, під'їзди і пішохідні доріжки повинні проектуватися з урахуванням вимог ДБН 360, ДБН Б.2-4 і ВСН 62.
Проїзди і пішохідні доріжки слід передбачати до всіх споруд, що розташовуються на земельній ділянці критих споруд і спортивних комплексів. Проїзди повинні мати удосконалене полегшене або капітальне покриття. Пішохідні доріжки, тротуари і пандуси, якими користуються інваліди на кріслах-колясках, повинні мати тверде шорстке покриття, яке в разі намокання не стає слизьким. Ширина пішохідних доріжок повинна прийматися не менше 1,8 м. Поздовжній їх уклон не повинен перевищувати 5 %, а поперечний - 1 %. У місцях перепаду рівнів між горизонтальними ділянками пішохідних шляхів слід передбачати влаштування пандусів і сходів. Уклон кожного маршу пандуса не повинен перевищувати 8 %, а його довжина повинна бути не більше 10 м. Ширина пандуса повинна бути: за одностороннього руху - не менше 1,0 м; за двостороннього руху - не менше 1,8 м. Якщо поздовжній уклон перевищує зазначені межі для інвалідів, котрі користуються кріслами-колясками, слід передбачати спеціальні доріжки або пандуси.
2.4 Ширина шляхів руху глядачів по території спортивної споруди повинна прийматися з розрахунку 1 м на 500 глядачів.
ДБН В.2.2-13-2003 С. 3
2.5 Біля входів для глядачів у будинки критих спортивних споруд слід передбачати вільні майданчики із розрахунку 0,3 м на одного глядача, що припадає на даний вхід.
Перед входами на трибуни відкритих спортивних споруд слід передбачати вільні площі з розрахунку 0,5 м2 на одного глядача, що припадає на даний вхід.
2.6 Відстань від спортивних і фізкультурно-оздоровчих будинків та споруд і їх комплексів до інших будинків і споруд слід приймати згідно з вимогами ДБН 360 та розрахунками шумового режиму за СНіП II-12.
2.7 Рівень ґрунтових вод повинен знаходитися не менше ніж на 0,7 м нижче позначки спла нованої поверхні відкритих площинних спортивних споруд, а за наявності басейну - найбільш низько розташованої конструкції ванни басейну.
2.8 Земельна ділянка спортивної та фізкультурно-оздоровчої споруди повинна мати не менше двох в'їздів (включаючи господарський) і двох входів.
2.9 Господарське подвір'я повинне розміщуватись ізольовано від спортивних та фізкультурно-оздоровчих споруд, мати в'їзд на територію основної споруди й окремий зовнішній виїзд.
2.10 Стоянки автомобілів проектуються згідно з вимогами ВСН 01. У разі використання спор тивної споруди інвалідами вони повинні знаходитися не далі 40 м від входу до цієї споруди і мати з нею зручний зв'язок. Ширина стоянки для автомобіля інваліда повинна бути не менше 3,5 м.
Відкриті площинні спортивні споруди
2.11 Майданчики і поля для спортивних ігор (крім майданчиків для городків), а також спортивні ядра слід орієнтувати поздовжніми осями у напрямку північ-південь із забезпеченням обов'язкової інсоляції протягом 3 год. щонайменше 50 % території згідно з вимогами СанПіН 2605. Допустиме відхилення не повинно перевищувати 20° в кожен із боків. Торець із валом майданчиків для городків слід орієнтувати на північ, північний схід або схід.
За наявності в складі спортивних споруд декількох майданчиків або полів для спортивних ігор одного виду допускається орієнтація поздовжніх осей не більше однієї третини цих майданчиків або полів у напрямку схід-захід.
В разі розміщення місць для навчально-тренувальних занять із штовхання ядра і метання диска, молота, списа, гранати поза спортивним ядром напрямок метання (штовхання) повинен бути орієн тований на північ, північний схід або схід.
2.12 Шляхи пересування осіб, які займаються, з допоміжних приміщень до місць занять на відкритих спорудах не повинні перетинатися зі шляхами пересування глядачів.
2.13 Між відкритими площинними спортивними спорудами і трибунами при них слід перед бачати обхідну доріжку завширшки не менше 1,5 м або об'їзну - завширшки не менше 3,5 м.
В разі завантаження трибун знизу обхідну (об'їзну) доріжку слід суміщувати зі шляхами евакуації глядачів.
2.14 За наявності на земельній ділянці спортивного комплексу полів із газонним покриттям у його складі слід передбачати розплідник для вирощування дерну. Площу розплідника слід приймати з розрахунку 15 % площі газонного покриття одного поля, а за наявності двох і більше полів - 10 % їх загальної площі.
2.15 По периметру земельної ділянки комплексу відкритих спортивних споруд слід передбачати вітро- і пилозахисні смуги деревних і чагарникових насаджень завширшки 5 м з боку проїздів міс цевого значення і до 10 м - з боку швидкісних магістральних доріг з інтенсивним рухом транспорту. По периметру окремих груп відкритих площинних спортивних споруд, що входять до комплексу, і відкритих ванн басейнів слід передбачати смугу чагарникових насаджень завширшки не менше 3 м.
2.16 Загальна площа озеленення земельної ділянки спортивної споруди, включаючи розплідник для вирощування дерну, газонні покриття полів і майданчиків, вітро-, пилозахисні й інші смуги насаджень, повинна складати не менше 30 % від площі земельної ділянки.
Примітка. В разі розміщення спортивних споруд у парках, садах, скверах відсоток озеленення не нормується.
С. 4 ДБН В.2.2-13-2003
2.17 По обидва боки сходів або пандуса, призначеного для пересування людей з обмеженою рухливістю, повинні передбачатися огорожі з подвійними поручнями на висоті 0,7 м і 0,9 м. Довжина поручнів повинна бути більшою від довжини пандуса або сходового маршу не менше ніж на 0,3 м.
2.18 Для забезпечення орієнтації інвалідів із дефектами зору краї доріжок повинні виділятися смугами з чіткою фактурою і контрастним кольором. Бордюрні камені в місцях перетину з пішо хідними шляхами слід передбачати зниженими, тобто заввишки 0,03-0,04 м. Застосування каменів із скошеною верхньою гранню не допускається.
2.19 Улаштування смуг безпеки для інвалідів на кріслах-колясках уздовж бігових доріжок, навколо зон і майданчиків для спортивних занять інвалідів повинно передбачатися згідно з ВСН 62.
2.20 У сходовому марші повинно бути не менше трьох сходинок. Сходинки повинні бути глухими і рівними, без виступів, а по краях ширини маршів повинні мати бортики заввишки 0,05 м для запобігання зісковзуванню ноги, палиці, милиці. Ширина проступів відкритих зовнішніх сходів повинна бути не менше 0,4 м, а висота підйому - не більше 0,12 м.
2.21 На майданчиках для стрільби з лука слід передбачати їх огорожу з влаштуванням спе ціально обладнаних місць.
Криті спортивні споруди
Спортивні зали і басейни
2.22 Будинки спортивних залів і критих басейнів слід розміщувати з відступом від червоної лінії забудови не менше ніж на 6 м за умови розміщення вікон спортивних залів з боку дворового фасаду або відокремлення будинку спортивної споруди від вулиці смугою зелених насаджень зав ширшки не менше 4 м.
2.23 В разі розташування спортивних залів і критих басейнів у комплексі з відкритими спор тивними спорудами слід передбачати при них відповідні допоміжні приміщення, що забезпечують обслуговування осіб, які займаються, на майданчиках.
2.24 Ділянки спортивних басейнів повинні бути захищені від несприятливих вітрів, пилу, шкідливих промислових і транспортних викидів, добре інсолюватися і провітрюватися. Відкриті ванни і майданчики для підготовчих занять не повинні розташовуватися у першому ряду прима-гістральної забудови, а в разі її відсутності - відстояти від червоної лінії забудови не менше ніж 15 м за умови організації смуги зелених насаджень завширшки 4 м і на відстані 50 м від межі житлової забудови.
2.25 По периметру ділянки слід передбачати смуги зелених насаджень завширшки не менше 3 м. Загальна площа озеленення ділянки відкритого басейну повинна складати не менше 35 % від площі земельної ділянки.
2.26 Пристрої для стрибків у воду відкритих ванн слід орієнтувати на північ або північний схід.
2.27 На земельній ділянці відкритих басейнів, крім ванн та будинків із допоміжними приміщен нями, слід розміщувати майданчики для підготовчих занять площею, яка визначається з розрахунку не менше 4,5 м на кожного з тих, хто одночасно займається у ваннах.
Спеціалізовані спортивні споруди
Тири і стрільбища для кульової стрільби
2.28 Ділянки відкритих тирів для стрільби з малокаліберних гвинтівок, а також револьверів і пістолетів будь-яких калібрів слід розміщувати на відстані не менше 2 км від житлових і гро мадських будинків і місць масового відпочинку, а напіввідкриті тири - на відстані не менше 300 м; ділянки стрільбищ, що мають у своєму складі відкриті тири для стрільби з крупнокаліберних гвинтівок, - на відстані не менше 6 км.
ДБН В.2.2-13-2003 С. 5
2.29 На ділянках відкритих тирів слід передбачати зони безпеки ("вилітні поля"), розміри яких (рахуючи від лінії вогню) повинні прийматися завдовжки (за напрямком стрільби) не менше 1,5 км і завширшки (у кожний бік) не менше 0,6 км для стрільби з крупнокаліберних гвинтівок, а для решти видів стрільби - відповідно 1,5 і 0,25 км. На ділянках відкритих тирів для стрільби з пневматичної зброї, а також між суміжно розташованими тирами на ділянці стрільбища "вилітні поля" не пе редбачаються.
2.30 У відкритих тирах напрямок стрільби повинен передбачатися на північ або північний схід.
2.31 На ділянках стрільбищ зони безпеки повинні бути не менше 4,5 км за напрямком стрільби і не менше 0,6 км у кожну з бокових сторін стрільбища.
2.32 Ширина доріг на ділянці стрільбища повинна бути не менше 3,5 м.
2.33 На території стрільбища, поблизу будинку з допоміжними приміщеннями слід перед бачати плац для шикування і парадів учасників змагань розміром 60 х 20 м (на стрільбищах, при значених для змагань високого масштабу, - 100 х 30 м).
Лижні бази
2.34 Під час вибору ділянки для лижних баз слід виходити з умови, що спортивні траси (гірськолижні, для лижних гонок, для біатлону) не повинні перетинатися одна з одною, а також із трасами для масового катання і туристичними. Не допускається прокладання трас через природні перешкоди, що являють собою ризик для здоров'я і життя спортсменів-гонщиків (шосейні дороги, залізничні колії), а також по ріках, що погано замерзають, озерах, болотах і ділянках із густим чагарником.
2.35 Траси для лижних гонок і гонок із стрільбою (біатлон) повинні прокладатися по пере січеній місцевості і мати відповідні до правил змагань з лижних гонок та біатлону перепади висот, підйоми, рівні ділянки та спуски.
2.36 Ширина трас на спусках повинна бути на прямих ділянках не менше 4 м, на ділянках із поворотами (на віражах) - не менше 6 м.
2.37 Всі старти і фініші повинні розміщуватися на одній відкритій ділянці, що розташовується на відстані від найближчого будинку лижної бази не далі 300 м. Старт і фініш на кожній дистанції змагань повинні розташовуватися не ближче 10 м і не далі 100 м один від одного.
2.38 Траси для біатлону повинні забезпечувати проходження дистанцій завдовжки 25, 15 і 10 км в індивідуальних гонках, а в естафетах - етапи завдовжки 7,5 і 5 км.
Для ведення стрільби слід влаштовувати відкритий тир із вогневою зоною завдовжки 150 м, розміщеною так, щоб відрізок дистанції гонки від старту до тиру складав не менше 4 км, а від тиру до фінішу - не менше 2 км.
2.39 Ділянки для гірськолижних трас і масового катання з гір повинні вибиратися на північних або північно-східних схилах, бути лавинобезпечними і не мати перешкод, що становлять небезпеку для гірськолижників.
Уклон ділянок для масового катання не повинен перевищувати 25 %; для спуску на швидкість траса впродовж не менше 500 м, починаючи від старту, повинна мати рівномірний уклон 40-45°. Для слалому і слалому-гіганта 25 % довжини траси повинні мати крутизну не менше 30°.
2.40 Будинок лижної бази слід розміщувати на відстані не більше 300 м від підйомних пристроїв і не далі 100 м від спортивних трамплінів.
Схил, що вибирається для трампліна, повинен бути захищеним від бічного вітру і сніжних заносів і орієнтованим на північ (оптимально), північний схід або схід, а також мати профіль, максимально близький до профілю трампліна.
2.41 Суддівські вишки (з ізольованими від інших приміщень і одна від одної кабінами) слід передбачати біля кожного трампліна, який призначений для змагань. Біля трамплінів, які при значені лише для навчально-тренувальних занять, замість суддівських вишок слід передбачати площадку (поміст) для тренерсько-викладацького складу.
С. 6 ДБН В.2.2-13-2003
2.42 Кабіна судді-інформатора (диктора) повинна розміщуватися в місці, що забезпечує огляд усіх фаз стрибка й оцінок суддів, на протилежному від суддівської вишки боці трампліна.
2.43 Трамплін із стартовим майданчиком, розташованим на позначці від рівня землі вище 15 м, повинен мати вертикальний підйомник (ліфт).
2.44 Траса для швидкісного спуску на санях повинна проходити по північному схилу, бути зручною для технічного обслуговування і мати уклон 8-11 %.
Мінімальна довжина траси від старту до фінішу повинна складати не менше 700 м.
Веслувальні бази
2.45 Як тренувальні акваторії допускається використовувати природні водойми вільної кон фігурації з тренувальними трасами, що складаються з прямих ділянок шляху завдовжки не менше 200-300 м для академічного веслування і 100-150 м - для байдарок і каное, і криволінійних ділянок траси, що їх зв'язують, з радіусом повороту не менше 1000 м для академічних суден і 100 м - для суден безкочетового веслування.
Для тренування спортсменів вищих спортивних розрядів розміри і конфігурація акваторії повинні бути розраховані на безперервний рух екіпажів впродовж 10 км і більше.
2.46 Розміщення споруд для веслувального спорту не допускається з підвітряного боку по відношенню до промислових і сільськогосподарських підприємств, які є джерелом виділення у навколишнє природне середовище шкідливих речовин або речовин, що мають сильний запах, а також біля нижньої течії ріки внаслідок забруднення води ріки шкідливими речовинами.
2.47 Довжина дистанції для змагань з веслування повинна відповідати вимогам спортивної класифікації. Дистанції повинні бути прямими (без поворотів і вигинів). Після лінії фінішу повинне залишатися не менше ніж 100 м вільної води.
2.48 Між зовнішньою огорожею дистанції і берегами (або закріпленим на місці плотом, бакеном тощо) повинно залишатися не менше 5 м вільної води.
2.49 Глибина водойми в межах гоночних трас повинна бути: за однакових позначок будь-якого поперечного профілю дна - не менше 2 м; в разі перепаду позначок ±0,1 м - не менше 3 м, в решті випадків - не менше 4 м.
У місцях проведення навчально-тренувальної роботи та в інших зонах веслувальних арен глибина водойми повинна бути не менше 1,5 м.
2.50 При орієнтації гоночних трас по сторонах світу слід дотримуватися меридіонального напрямку. Рух у гонці краще приймати з півночі на південь із можливим відхиленням до 10° на західні румби. У спорудах, призначених тільки для проведення змагань на байдарках і каное, дистанції можуть бути орієнтовані також із будь-яким східним азимутом для тих, хто змагається в гонці.
2.51 Веслувальні гоночні дистанції слід розміщувати поздовжньою віссю вздовж напрямку пануючих вітрів, із стартом у підвітреній зоні. Уздовж траси повинна розташовуватися автодорога (одна смуга руху).
2.52 Гоночні траси не повинні перетинатися шляхами комерційного і прогулянкового судно плавства, мостовими естакадами, високовольтними лініями та іншими інженерними спорудами.
Споруди для фізкультурно-оздоровчих занять
2.53 Не допускається розміщення ділянок фізкультурно-оздоровчих закладів масових типів на території промислових зон, санітарно-захисних зон промислових підприємств, залізниць і авто магістралей.
ДБН В.2.2-13-2003 С. 7
2.54 Споруди фізкультурно-оздоровчих клубів мікрорайонів слід розміщувати в межах житло вих територій мікрорайонів і кварталів із включенням критих споруд у структуру житлових бу динків у якості вбудовано-прибудованих і прибудованих приміщень з урахуванням вимог 1.7 цих Норм або кооперованих будинків громадських центрів місцевого значення.
У районах центру, на примагістральних територіях серединної зони і периферії, у районах сформованої забудови і районах реконструкції житлового фонду допускається розміщення критих споруд фізкультурно-оздоровчих клубів мікрорайонів у блоках-прибудовах до існуючих загаль ноосвітніх шкіл, що обслуговують як школярів, так і населення. У випадках будівництва в мік рорайонах шкіл нового типу, що включають у свою структуру фізкультурно-оздоровчі споруди для занять школярів і населення, споруди фізкультурно-оздоровчих клубів мікрорайонів допускається не передбачати.
3 ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ ТА КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ БУДИНКІВ І СПОРУД
Загальні вимоги
3.1 Спортивно-демонстраційні і спортивно-видовищні споруди рекомендується проектувати універсальними - з ареною, що трансформується, для поперемінного проведення змагань з де кількох видів спорту або декількох видів культурно-видовищних або громадських заходів. Решту спортивних споруд, призначених в основному для навчально-тренувальних занять, слід передбачати для одного виду спорту або групи видів спорту, що не потребують трудомісткої трансформації спортивного обладнання.
3.2 У спортивно-видовищних будинках слід передбачати естраду, а також приміщення та пристрої, що забезпечують проведення культурно-видовищних і громадських заходів. Розмір естради рекомендовано приймати 18 х 12 м у залах з ареною менше 65 х 36 м і не менше 24 х 18 м - у залах з ареною 65 х 36 м і більше. Приміщення демонстраційного комплексу слід проектувати за нормами культурно-видовищних закладів.
3.3 У критих спортивних спорудах шляхи пересування тих, хто займається (у спортивному одязі) із роздягалень до місць занять не повинні перетинатися зі шляхами пересування глядачів.
ОСНОВНІ ПРИМІЩЕННЯ (БУДИНКИ І СПОРУДИ)
Відкриті площинні спортивні споруди
3.4 Будівельні розміри відкритих площинних спортивних споруд, спеціалізованих за видами спорту, і їх пропускну спроможність, необхідну для визначення площі допоміжних приміщень для тих, хто займається, слід приймати згідно з таблицею 1.
Розміри спортивного ядра слід приймати згідно з вимогами до розмірів кругової легкоат летичної бігової доріжки, а пропускну спроможність - виходячи із суми пропускної спроможності бігових доріжок і решти місць для легкої атлетики, які не суміщуються одні з одними і вико ристовуються одночасно(див. 6 таблиці 1).
У складі комплексу спортивного ядра з круговою біговою доріжкою завдовжки 400 м реко мендується передбачати майданчик для навчально-тренувальних занять з метання диска, молота, списа і гранати. Розміри майданчика визначаються відповідно до заданої кількості місць для цих видів, керуючись вимогами, наведеними у 6д-6ж таблиці 1.
Олімпійські вимоги до параметрів спортивного ядра для змагань та розминки наведені у додатку Д.
Вимоги і параметри споруд, що не увійшли до таблиці 1, наведені:
для стрільби з лука - у додатку Е;
для кінного спорту - у додатку Ж;
для футбольних полів із системами підігріву - у додатку И.
С. 8 ДБН В.2.2-13-2003
Як верхній робочий шар відкритих площинних споруд слід приймати:
два типи неводостійких покриттів - з оптимальної суміші (НВ-1) і спортивний газон (НВ-2);
три типи водостійких покриттів - синтетичне (В-1), асфальтобетонне (В-2) і бетонне (В-3).
Вибір типу покриття залежно від призначення споруди і величину уклонів для відведення води з поверхні слід приймати за таблицею 1.
3.5 Спортивне ядро і спеціалізовані спортивні та фізкультурно-оздоровчі майданчики повинні мати стаціонарні огорожі. В огорожах слід передбачати ворота завширшки 3,6 м і хвіртки.
Таблиця 1
Вид спорту
Будівельні розміри, м1)
Пропускна спроможність, люд/зміну
Тип верхнього (робочого)
шару2)
Схеми
уклонів3)
Макси-мальний уклон
довжина
ширина
1
2
3
4
5
6
7
1. Бадмінтон
15
84)
8
НВ-1, В-1 або В-2
III або IV
0,003
2. Баскетбол5)
32
20
24
НВ-1, В-1 або В-2
III або IV
0,003
3. Волейбол6)
24
НВ-1 або В-1
III або IV
0,003
4. Гандбол
43
22
24
НВ-1 або В-1
III або IV
0,003
5. Городки:
30
15
12
-
-
-
а) "міста"
4
9
-
В-27) або В-37)
Без уклону
б) кони і напівкони
12
7
-
НВ-1, В-2 або В-3
III або IV
0,005
в) решта поверхонь
-
-
Не нормується
6. Легка атлетика:
а) стрибки у довжину та потрійний стрибок,
60
5
5
-
-
-
в т.ч. доріжка для розбігу
50
3,25
5
Синтетичне
покриття
V
0,0018)
IV
0?01
б)стрибки у висоту
25-30
45
5
Синтетичне
покриття
-
-
в т.ч. сектор для розбігу
(за розташування поза спортивним ядром)
25-30
45
-
Синтетичне
покриття
Без уклону
V
0,004
в) стрибки із шестом
57
8
5
-
-
-
в т.ч. доріжка для розбігу
50
1,25
-
Синтетичне
покриття
V
0,0018)
IV
0,01
г) штовхання ядра:
27,5
20,6
-
-
-
-
майданчик під кільце
3,2
3,2
-
В-2 або В-3
Без уклону
сектор для приземлення
ядра
24
20
-
Природний
трав'яний покрив
V
0,0018)
II або IV
0,004
д) метання диска та (або) молота:
97
70
6
-
-
-
майданчик під кільце
3,5
3,5
-
В-2 або В-3
Без уклону
сектор для приземлення
снарядів (за розташування поза спортивним ядром)
90
70
-
Природний
трав'яний покрив
V
0,0018)
II або IV
0,008
е) метання списа:
130
60
6
-
-
-
доріжка для розбігу
36,5
4
-
Синтетичне
покриття
V
0,0018)
II або IV
0,01
ДБН В.2.2-13-2003 С.9
Продовження таблиці 1
1
2
3
4
5
6
7
сектор для приземлення
списа (за розміщення поза спортивним ядром)
130
70
-
Природний
трав'яний покрив
V
0,0018)
II або IV
0,008
ж) метання гранати:
125
12
7
-
-
-
доріжка для розбігу
30
4
-
Синтетичне
покриття
V
0.0018)
II або IV
0,01
сектор для приземлення
гранати (за розташування поза спортивним ядром)
100
12
-
Природний
трав'яний покрив
V
0,0018)
II або IV
0,008
з) біг по прямій
145
за кількістю окремих доріжок 9
3
на кожну окрему доріжку
Синтетичне
покриття
V
0,0018)
IV
0,01
и) біг по колу10)
Синтетичне
покриття
IV
0,01
7. Регбі11)
120
72
34
НВ-1
І або II
0,006
НВ-2
0,008
8. Швидкісний біг
на ковзанах
74
50
-
-
-
9. Теніс:
а) майданчик для гри6)
6
НВ-1, В-1, В-2
або В-3
III
0,003
б) майданчик з тренувальною стінкою13)
16-20
12-18
1 на кожні 4 м довжини стінки
10. Теніс настільний
7,75
4,5
4
НВ-1 або В-1
IV
0,005
11. Фігурне катання на ковзанах на льоду14)
65
36
-
-
-
12. Футбол11) , 16)
113
72
32
НВ-1 та В-1
І або II
0,006
НВ-2
0,008
13. Хокей14)
65
36
-
-
-
14. Хокей на траві11)
98
61
30
НВ-2 або синте тична травичка
І або II
0,008
15. Хокей з м'ячем11)
114
73
34
-
-
-
16. Відкриті площинні спо руди для фізкультурно-оздоровчих занять:
а)комплексний майданчик17)
За таблицею 8
-
Не нормується
II, III або IV
0,005
б) смуга перешкод
За 3.62
-
-
в) "стежка здоров'я"
1) 3 урахуванням захисних зон.
2) Приймається за 3.4.
3) Приймається за рисунком Л.1 додатка Л.
4) Ширина двох суміжних майданчиків для бадмінтону приймається 6,1 м, а для тенісу - 34 або 36 м для майданчиків завширшки 18м і 20 м відповідно.
С.10 ДБН В.2.2-13-2003
Закінчення таблиці 1
5) Між межами майданчика і стаціонарних місць для глядачів повинна передбачатися вільна смуга завширшки не менше 1 м.
6) В знаменнику наведені розміри арени для змагань державного масштабу.
7) Площу «міст» допускається виконувати в металі (плита).
8) Поздовжній уклон (V) може передбачатися за напрямком бігу або розбігу, а на секторах для приземлення снарядів - за напрямком польоту снарядів.
9) Для бігу по прямій і по колу слід передбачати шість-десять окремих доріжок завширшки 1,25 м кожна. Доріжка для бігу по прямій повинна сполучатися з прямими відрізками доріжки для бігу по колу. Кількість окремих доріжок допускається зменшувати, але не менше ніж до 8-10 для бігу по прямій і 6-8 - по колу.
Для бігу по колу в чисельнику наведені розмір і пропускна спроможність при 8 доріжках, у знаменнику - при 4.
10) Передбачається тільки в складі спортивного ядра. Поперечний уклон повинен бути спрямований у бік внутрішньої брівки.
11) Наведені розміри окремо розташованих полів.
12) В чисельнику наведений розмір для розрахункової довжини доріжки 400 м, у знаменнику - 333,33 м.
13) Стінка повинна розташовуватися по довжині майданчика і мати висоту 3 м.
14) Розмір робочої льодяної поверхні (у хокеї - обмеженої бортами) 61 х 30 м. У малих населених пунктах, у сільській місцевості та у житлових районах допускається розмір робочої льодяної поверхні приймати 56 х26 м без зменшення пропускної спроможності, наведеної в таблиці.
15) В чисельнику наведена пропускна спроможність ковзанок із природним льодом, у знаменнику - із штучним льодом.
16) При декількох футбольних полях в одному комплексі не більше половини з них допускається приймати розмі ром 98 х 64 м. Такі ж розміри слід приймати для футбольних полів (незалежно від їх кількості), розміщених у малих населених пунктах, у сільській місцевості та у житлових районах, без зменшення пропускної спромож ності, наведеної в таблиці. На ущільнених ділянках в умовах забудови, що склалася, допускаються поля розміром 75 х 50 м, а для дітей 10-14 років - 60 х 40 м.
17) Вимоги поширюються як на майданчик в цілому, так і на окремі його елементи (у випадку їх розосередження).
Криті спортивні споруди
Спортивні зали
3.6 Будівельні розміри і пропускну спроможність спортивних залів, спеціалізованих для окремих видів спорту (крім залів для легкої атлетики), а також розміри і пропускну спроможність спортивних арен для проведення змагання з цих видів в універсальних демонстраційних залах слід приймати згідно з таблицею 2.
Будівельні розміри універсальних спортивних залів (які призначаються для поперемінних за нять і змагань із різних видів спорту) слід приймати за найбільшим із показників для цих видів, що наведені у таблиці 2, а пропускну спроможність - за найменшою питомою площею, що припадає на одну особу, яка займається.
У малих населених пунктах і в сільській місцевості для проведення спортивних занять на селення поперемінно з уроками фізкультури школярів допускається передбачати універсальні зали розміром 24 х 12 м, заввишки 6 м та 30 х 15 м, заввишки 8 м і пропускною спроможністю за зміну 25 і 40 людей відповідно.
Розміри та пропускна спроможність, рекомендовані варіанти використання критих спор тивних споруд, призначених для інвалідів та інших маломобільних категорій населення, наведені у додатку К.
ДБН В.2.2-13-2003 С. 11
Таблиця 2
Вид спорту, розрахункова одиниця
Будівельні розміри залу1) , м
Пропускна спроможність2), люд./зміну
Розміри арени3) для змагань у спортивно-демонстраційному або спортивно-видовищному залі, м
довжина
ширина
висота до низу виступ-них конст рукцій
при навчально-тренуваль них заняттях у залі
при змаганнях на аренах спортивно-демонстра ційних або спортивно-видовищних залів, люд.
довжина
ширина
мінімаль на висота (у межах площі арени)
1
2
3
4
5
6
7
8
9
СПОРТИВНІ ЗАЛИ
Акробатика. На один комплект табельного обладнання
36
18
6
32
75
44
21
7
Бадмінтон. На один майданчик та один комплект табельного обладнання
16
94)
8
8
8 (4 пари)
18
9
10
Баскетбол. На один майданчик та один комплект табельного обладнання
38
26
9
24
48 (4 команди по 12 люд.)
42
24
10
Волейбол. На один майданчик та один комплект табельного обладнання
36
18
9
24
48 (4 команди по 12 люд.)
42
24
12,5
Гандбол. На один майданчик та один комплект табельного обладнання
42
24
6
24
48 (4 команди по 12 люд.)
47
26
6
Бокс. На один ринг і один комплект та бельного обладнання
18
12
4
17
20
14
14
5
Боротьба:
греко-римська,
вільна, самбо
30
15
4
30
20 (на кожний килим)
186)
18
5
На один килим діа метром 9 м або два килими діаметром 7 м 5) і один комп лект табельного обладнання
дзюдо
На один килим "татамі" і один комплект табельного обладнання
24
15
4
30
20 (на кожний килим "татамі")
(на один килим діаметром 9м)
207) 20
5
Гімнастика спортивна.
На один комплект табельного облад нання для чоловіків і жінок з одним загальним місцем для вільних вправ
30
18
6
50
75
48
24
9
Гімнастика художня.
На один майданчик та один комплект табельного обладнання
21
15
8
10
50
31
18
9
С. 12 ДБН В.2.2-13-2003
Закінчення таблиці 2
1
2
3
4
5
6
7
8
9
Теніс. На один
майданчик та один комплект табельного
обладнання
36
184)
10
128)
8
(4 пари)
42
36
10
Теніс настільний.
На три столи й один комплект табельного обладнання9)
15
9
4
4
(на кожний стіл)
(4 пари на кожний стіл)
12-14
6-7
4
Важка атлетика.
На три помости й один комплект та бельного обладнання
18
9
4
16
40
13
13
5
Фехтування. На чоти ри доріжки й один комплект табельного обладнання10)
24
15
4
18
10
(на кожну доріжку)
25
20
4
Футбол. На одне
поле та один комп лект табельного обладнання 11)
96
48
15
60
64
(4 команди по 16 люд.)
96
48
15
Фігурне катання на ковзанах на льоду
66
36
6
50
50
65
36
10
Хокей
66
36
6
50
92
(4 команди
по 23 люд.)
65
36
10
1) В разі проектування спортивних залів на декілька майданчиків для ігор і (або) на більшу кількість обладнання розміри залів та їх пропускна спроможність за зміну повинні бути відповідно збільшені.
2) За видами спорту, за якими у спортивно-демонстраційних або спортивно-видовищних залах передбачається також і проведення навчально-тренувальних занять, пропускну спроможність слід приймати за найбільшим з показників, наведених у графах 5 та 6.
3) 3 урахуванням розташування спортивного обладнання, місць для суддів і обходів. В разі призначення залу для змагань не вище обласного масштабу розмір арени слід приймати рівним розміру спортивного залу (див. графи 2, 3 і 4), а пропускну спроможність - відповідно до графи 5.
4) В разі розташування у залі двох та більше майданчиків ширину двох суміжних (по довжині) майданчиків допускається приймати 15,1 м для бадмінтону та 34 м - для тенісу.
5) При килимах діаметром 7 м для греко-римської, вільної боротьби і самбо допускається зменшення прогону залу для навчально-тренувальних занять до 12 м, а за наявності приміщення для індивідуальної силової підготовки (див. 3.12 ) - зменшення розміру залу до 18 х 12 м із пропускною спроможністю 18 люд/зміну.
6) При двох килимах діаметром 9 м довжину слід приймати 32 м, трьох - 52 м, чотирьох - 60 м.
7) При двох «татамі» довжину слід приймати 36 м, трьох - 52 м, чотирьох - 68 м.
8) При трьох і більше майданчиках у залі пропускну спроможність кожного слід приймати 6 люд./ зміну.
9) За більшої кількості столів розмір залу слід приймати виходячи з площі 7,75х4,5 м на кожний стіл.
10) За іншої кількості доріжок ширину залу для навчально-тренувальних занять слід приймати виходячи з розра хунку 5 м на одну доріжку плюс по 3 м на кожну доріжку понад першу. Для змагань на кожну доріжку слід передбачати площу 18 х4 м, а для фіналу 25 х8 м (включаючи відкоси помосту).
11) За завданням центрального органу виконавчої влади України з питань фізичної культури і спорту допускаєть ся збільшення розмірів площі залу (арени), але не біль...
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора