Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
🚀 Вийди на новий рівень крипто-торгівлі!
Easy Trade Bot — автоматизуй свій прибуток уже зараз!
Ми пропонуємо перелік перевірених прибуткових стратегій на такі пари як BTC, DOT, TRX, AAVE, ETH, LINK та інші. Ви можете підключити автоматичну торгівлю на своєму акаунті Binance або отримувати торгові рекомендації на email у режимі реального часу. Також можемо створити бота для обраної вами монети.
Всі результати торгів ботів доступні для перегляду у зручних таблицях на головній сторінці. Швидко, динамічно та прозоро!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2007
Тип роботи:
Нормативна література
Предмет:
Інші
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ
Споруди транспорту
АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ
Частина І. Проектування
Частина II. Будівництво
Введено: «ИМЦ» ( г. Киев, ул. М. Кривоноса, 2а; т/ф. 249-34-04 )
ДБН В.2.3-4:2007
Київ
Мінрегіонбуд України
2007
ПЕРЕДМОВА
РОЗРОБЛЕНО:
Державний дорожній науково-дослідний інститут імені М.П.Шульгіна (ДерждорНДІ), Державне підприємство Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства (Укрдіпродор), Харківський національний автомобільно-дорожній університет (ХНАДУ), Державний науково-технічний центр інспекції якості та сертифікації дорожньої продукції (Дор'якість)
РОЗРОБНИКИ:
Керівник розробки I частини "Проектування" В. Щербаченко; керівник розробки II частини "Будівництво" канд. техн. наук В. Вирожемський.
Виконавці: д-р техн. наук В. Жданюк;
кандидати техн. наук Ф. Гончаренко, С. Головко, В. Даценко, В. Зінченко, П. Коваль, І. Кіяшко, М. Міщенко, В. Титар, Л. Федоренко, С. Харченко;
інженери Т. Бондар. А. Булатов, В. Гірман, Л. Гохман, І. Гречухова, С. Кіщинський, К. Краюшкіна, В. Котул, Н. Ростовська, Р. Русин, М. Резнік, М. Яковенко
ВНЕСЕНО ТА ПІДГОТОВЛЕНО ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ:
Відділ промислової забудови та проблем ЧАЕС Мінрегіонбуду України, Державна Служба автомобільних доріг України (Укравтодор)
ЗАТВЕРДЖЕНО:
наказ Міністерства регіонального розвитку та будівництва України (Мінрегіонбуд) від 31.10.2007 р. № 292
НА ЗАМІНУ ДБН В.2.3-4-2000
ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ
Споруди транспорту
Автомобільні дороги
Частина I. Проектування
Частина II. Будівництво
ДБН В.2.3-4:2007
Вводяться на заміну ДБН В.2.3-4-2000
Чинні від 2008-03-01
1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
Ці Норми встановлюють вимоги на проектування та будівництво нових і реконструкцію існуючих автомобільних доріг загального користування (далі – автомобільні дороги).
Норми не поширюються на відомчі (технологічні) автомобільні дороги, вулиці і дороги міст та інших населених пунктів, автомобільні дороги на приватних територіях.
2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
У цих нормах є посилання на такі нормативні документи:
ДБН 360-92**
Містобудування. Планування та забудова міських і сільських поселень
ДБН А.2.2-1-2003
Проектування. Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд
ДБН А.2.2-3-2004
Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва
ДБН А.3.1-5-96
Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва
ДБН В. 1.1-3-97
Захист від небезпечних геологічних процесів. Інженерний захист територій, будинків і споруд від зсувів і обвалів. Основні положення
ДБН В.1.1-12:2006
Захист від небезпечних геологічних процесів шкідливих експлуатаційних впливів, від пожежі. Будівництво у шкідливих районах України
ДБН В.2.2-17:2006
Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення
ДБН В.2.3-5-2001
Споруди транспорту. Вулиці та дороги населених пунктів
ДБН В.2.3-14-2006
Споруди транспорту. Мости та труби. Правила проектування
ДБН В.2.3-16-2007
Споруди транспорту. Норми відведення земельних ділянок для будівництва (реконструкції) автомобільних доріг
ДБН В.2.5-20-2001
Інженерне обладнання будинків і споруд. Газопостачання
ДБН В.2.5-28-2006
Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення
ДСТУ 2587-94
Розмітка дорожня. Технічні вимоги. Методи контролю. Правила застосування
ДСТУ 2734-94
Огородження дорожні тросового типу. Загальні технічні умови
ДСТУ 2735-94
Огородження дорожні і напрямні пристрої. Правила використання. Вимоги безпеки дорожнього руху
ДСТУ 2935-94
Безпека дорожнього руху. Терміни та визначення
ДСТУ 3587-97
Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану
ДСТУ 4036-2000
Безпека дорожнього руху. Вставки розмічальні дорожні. Загальні технічні вимоги
ДСТУ 4092-2002
Безпека дорожнього руху. Світлофори дорожні. Загальні технічні вимоги, правила застосування та вимоги безпеки
ДСТУ 4100-2002
Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування
ДСТУ 4123-2002
Безпека дорожнього руху. Елементи примусового зниження швидкості на вулицях і дорогах. Загальні вимоги. Правила застосування
ДСТУ Б А. 2.4-4-99
СПДБ. Основні вимоги до проектної та робочої документації
ДСТУ Б А. 2.4-13-97
СПДБ. Умовні графічні позначення в документації з інженерно-геологічних вишукувань
ДСТУ Б В.2.1-2-96
(ГОСТ 25100-95)
Основи та фундаменти будинків і споруд. Ґрунти. Класифікація
ДСТУ Б В.2.3-2-97 (ГОСТ 30413-96)
Споруди транспорту. Автомобільні дороги. Методи визначення коефіцієнта зчеплення колеса автомобіля з дорожнім покриттям
ДСТУ Б В.2.3-9-2004
Споруди транспорту. Пристрої дорожні напрямні. Загальні технічні умови
ДСТУ Б В.2.3-10-2004
Споруди транспорту. Огородження дорожнє парапетного типу. Загальні технічні умови
ДСТУ Б В.2.3-11-2004
Споруди транспорту. Огородження дорожнє перильного типу. Загальні технічні умови
ДСТУ Б В.2.3-12-2004
Споруди транспорту. Огородження дорожнє металеве бар'єрного типу. Загальні технічні умови
ДСТУ Б В.2.3-17:2007
Споруди транспорту. Автомобільні дороги платні. Вимоги до проектування
ДСТУ Б В.2.7-29-95
Будівельні матеріали. Дрібні заповнювачі природні, з відходів промисловості, штучні для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій та робіт. Класифікація
ДСТУ Б В.2.7-30-95
Будівельні матеріали. Матеріали нерудні для щебеневих і гравійних основ та покриттів автомобільних доріг. Технічні умови
ДСТУ Б В.2.7-32-95
Будівельні матеріали. Пісок щільний природний для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій і робіт. Технічні умови
ДСТУ Б В.2.7-33-2001
Будівельні матеріали. Пісок щільний природний для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій і робіт. Технічні умови
ДСТУ Б В.2.7-34-2001
Будівельні матеріали. Щебінь з гірських порід та відходів сухого магнітного збагачення залізистих кварцитів гірничо-збагачувальних комбінатів і рудників України. Технічні умови
ДСТУ Б В.2.7-35-95
Будівельні матеріали. Щебінь, пісок та щебенево-піщана суміш з доменних та сталеплавильних шлаків для загальнобудівельних робіт. Загальні технічні умови
ДСТУ Б В.2.7-39-95
Будівельні матеріали. Щебінь і пісок із шлаків чорної та кольорової металургії для бетонів
ДСТУ Б В.2.7-43-96
Будівельні матеріали. Бетони важкі. Технічні умови
ДСТУ Б В.2.7-46-96
Будівельні матеріали. Цементи загальнобудівельного призначення. Технічні умови
ДСТУ Б В.2.7-47-96 (ГОСТ 10060.0-95)
Будівельні матеріали. Бетони. Методи визначення морозостійкості. Загальні вимоги
ДСТУ Б В.2.7-48-96 (ГОСТ 10060.1-95)
Будівельні матеріали. Бетони. Базовий метод визначення морозостійкості. Загальні вимоги
ДСТУ Б В.2.7-71-98 (ГОСТ 8269.0-97)
Будівельні матеріали. Щебінь і гравій із щільних гірських порід і відходів промислового виробництва для будівельних робіт. Методи фізико-механічних випробувань
ДСТУ Б В.2.7-74-98
Будівельні матеріали. Крупні заповнювачі природні, з відходів промисловості, штучні для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій та робіт. Класифікація
ДСТУ Б В.2.7-75-98
Будівельні матеріали. Щебінь та гравій щільні природні для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій та робіт. Технічні умови
ДСТУ Б В.2.7-89-99 (ГОСТ 12801-98)
Будівельні матеріали. Матеріали на основі в'яжучих для дорожнього і аеродромного будівництва. Методи випробувань
ДСТУ Б В.2.7-114-2002
Будівельні матеріали. Суміші бетонні. Методи випробувань
ДСТУ Б В.2.7-121-2003
Будівельні матеріали. Споруди транспорту. Порошок мінеральний для асфальтобетонних сумішей. Технічні умови
ДСТУ Б В.2.7-119-2003
Будівельні матеріали. Суміші асфальтобетонні і асфальтобетон дорожній та аеродромний. Технічні умови
ДСТУ Б В.2.7-127-2006
Будівельні матеріали. Суміші асфальтобетонні і асфальтобетон щебенево-мастиковий. Технічні умови
СНиП II-44-78
Тоннели железнодорожные и автодорожные (Тунелі залізничні та автодорожні)
СНиП 1.02.07-87
Инженерные изыскания для строительства (Інженерні вишукування для будівництва)
СНиП 2.01.15-90
Инженерная защита территорий, зданий и сооружений от опасных геологических процессов. Основные положения проектирования (Інженерний захист територій будинків та споруд від небезпечних геологічних процесів. Основні положення проектування)
СНиП 2.04.02-84
Водоснабжение. Наружные сети и сооружения (Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди)
СНиП 2.04.03-85
Канализация. Наружные сети и сооружения (Каналізація. Зовнішні мережі та споруди)
СНиП 2.04.07-86
Тепловые сети (Теплові мережі)
СНиП 2.05.06-85
Магистральные путепроводы (Магістральні шляхопроводи)
СНиП 2.06-15-85
Инженерная защита территорий от затопления и подтопления (Інженерний захист територій від затопления та підтоплення)
СНиП 3.03.01-87
Несущие и ограждающие конструкции (Несучі та огороджувальні конструкції)
ГОСТ 3344-83
Щебень и песок шлаковые для дорожного строительства. Технические условия (Щебінь і пісок шлакові для дорожнього будівництва. Технічні умови)
ГОСТ 5180-84
Грунты. Методы лабораторного определения физических характеристик (Ґрунти. Методи лабораторного визначення фізичних характеристик)
ГОСТ 6665-91
Камни бетонные, железобетонные бортовые. Технические условия (Камені бетонні, залізобетонні бортові. Технічні умови)
ГОСТ 6666-81
Камни бортовые из горных пород. Технические условия (Камені бортові із гірських порід. Технічні умови)
ГОСТ 8735-88
Песок для строительных работ. Методы испытаний (Пісок для будівельних робіт. Методи випробувань)
ГОСТ 10180-90
Бетоны. Методы определения прочности по контрольным образцам (Бетони. Методи визначення міцності за контрольними зразками)
ГОСТ 11955-82
Битумы нефтяные дорожные жидкие. Технические условия (Бітуми нафтові дорожні рідкі. Технічні умови)
ГОСТ 12536-79
Грунты. Методы лабораторного определения зернового (гранулометрического) состава. Ґрунти (Методи лабораторного визначення зернового (гранулометричного) складу
ГОСТ 18105-86
Бетоны. Правила контроля прочности (Бетони. Правила контролю міцності)
ГОСТ 18659-81
Эмульсии битумные дорожные. Технические условия (Емульсії бітумні дорожні. Технічні умови)
ГОСТ 22245-90
Битумы нефтяные дорожные вязкие. Технические условия (Бітуми нафтові дорожні в'язкі. Технічні умови)
ГОСТ 22733-77
Грунты. Метод лабораторного определения максимальной плотности (Ґрунти. Методи лабораторного визначення максимальної щільності)
ГОСТ 23558-94
Материалы щебеночные, гравийные и песчаные, обработанные неорганическими вяжущими. Технические условия (Матеріали щебеневі, гравійні і піщані, оброблені неорганічними в'яжучими. Технічні умови)
ГОСТ 24451-80
Тоннели автодорожные. Габариты приближения строений и оборудования (Тунелі автодорожні. Габарити наближення будівель та устаткування)
ГОСТ 25458-82
Опоры деревянные дорожных знаков. Технические условия (Опори дерев'яні дорожніх знаків. Технічні умови)
ГОСТ 25459-82
Опоры железобетонные дорожных знаков. Технические условия (Опори залізобетонні дорожніх знаків. Технічні умови)
ГОСТ 25584-90
Грунты. Методы лабораторного определения коэффициента фильтрации (Ґрунти. Методи лабораторного визначення коефіцієнта фільтрації)
ГОСТ 26193-84
Материалы из отсевов дробления изверженных горных пород для строительных работ. Технические условия (Матеріали з відсіву від подрібнювання вивержених гірських порід для будівельних робіт. Технічні умови)
ГОСТ 26804-86
Ограждения дорожные металлические барьерного типа. Технические условия (Огородження дорожні металеві бар'єрного типу. Технічні умови)
ГОСТ 17.5.3.06-85
Охрана природы. Земли. Требования к определению норм снятия плодородного слоя почвы при производстве земляных работ (Охорона природи. Землі. Вимоги до визначення норм зняття родючого шару ґрунту при виконанні земляних робіт)
3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ
У Законі України від 08.09.2005 № 2862-IV "Про автомобільні дороги" наведено визначення таких термінів: автомобільна дорога, архітектурне облаштування, вулиця, дорожнє покриття, земляне полотно, інженерне облаштування, об'єкти дорожнього сервісу, орган управління, проїзна частина, смуга відведення, смуга руху, споруди дорожнього водовідводу, технічні засоби, штучні споруди.
Нижче подано значення вжитих у цьому документі термінів, які відсутні в Законі України "Про автомобільні дороги".
3.1 автомагістраль
Автомобільна дорога, яка має чотири і більше смуг руху, огорожі на узбіччях і розділювальній смузі, перетинає в різних рівнях інші дороги, залізничні і трамвайні колії, пішохідні і велосипедні доріжки, шляхи проходу тварин та обгороджена сіткою.
3.2 відстань видимості предмета
Відстань, що забезпечує видимість з місця водія на висоті 1,2 м будь-якого предмета заввишки 0,20 м, який знаходиться на середині смуги руху.
3.3 віраж
Односхилий поперечний профіль проїзної частини, що влаштовується в межах кривої в плані з похилом до її центра.
3.4 габарити транспортного засобу
Найбільші зовнішні розміри транспортного засобу за шириною, висотою і довжиною.
3.5 ґрунт укріплений
Ґрунт, оброблений різними в'яжучими речовинами або покращений добавками з метою підвищення його міцності і стійкості.
3.6 динамічне навантаження
Навантаження на проїзну частину дороги від транспортного засобу, який рухається.
3.7 додаткові шари основи
Шари між основою та робочим шаром ґрунту на ділянках з несприятливими погодно-кліматичними і ґрунтово-гідрологічними умовами.
3.8 дорожній одяг
Одно- або багатошарова конструкція проїзної частини автомобільної дороги, яка сприймає навантаження від транспортних засобів і передає його на ґрунт земляного полотна.
3.9 транспортний засіб
Механічний транспортний засіб, призначений для перевезення на автомобільних дорогах вантажів, пасажирів та устаткування, розташованого на ньому.
3.10 жорсткий дорожній одяг
Дорожньо-будівельна конструкція, що містить шари, спроможні працювати на розтягування, жорсткість і міцність яких практично не залежать від температури, вологості, тривалості дії навантаження і які зберігають суцільність протягом нормативного терміну служби.
3.11 зона транспортної розв'язки в різних рівнях
Територія в межах смуги відводу доріг, які перетинаються, та з'їздів розв'язки, що обмежується початком і кінцем перехідно-швидкісних смуг на основній та другорядній дорозі.
3.12 зупинкова смуга
Укріплена частина узбіччя, що призначена для тимчасової зупинки транспортних засобів.
3.13 мостові споруди
Мости, шляхопроводи, віадуки, естакади, акведуки.
3.14 навколишнє природне середовище
Середовище, в якому функціонує автомобільна дорога, включаючи повітря, воду, ґрунт, природні ресурси, флору, фауну, людей, а також взаємозв'язки між ними.
3.15 нежорсткий дорожній одяг
Дорожньо-будівельна конструкція, що містить шари, міцність яких залежить від температури, вологості та терміну дії навантаження.
3.16 основа
Частина дорожнього одягу, що спільно з покриттям перерозподіляє і знижує тиск на додаткові шари та ґрунт земляного полотна.
3.17 перехідна крива
Крива змінного радіуса, яка влаштовується на початку та в кінці колової кривої у плані.
3.18 перехідно-швидкісна смуга
Смуга руху, що призначена для розгону або гальмування дорожніх транспортних засобів при виїзді із загального транспортного потоку або в'їзді до нього.
3.19 покриття
Верхня частина дорожнього одягу, що безпосередньо сприймає на себе дію коліс транспортних засобів та атмосферних факторів.
3.20 поверхнева обробка
Захисний шар, який влаштовується на поверхні проїзної частини для підвищення шорсткості та зносостійкості покриття.
3.21 проїзна частина
Основний елемент дороги, призначений для безпосереднього руху транспортних засобів. В залежності від інтенсивності руху транспортних засобів проїзна частина може бути одно-, дво-, три- або багатосмуговою.
3.22 проміле
Одна тисячна частина числа, десята частина відсотка, що позначається знаком ‰ .
3.23 розрахункова швидкість руху
Гранична безпечна швидкість руху легкового одиночного автомобіля, що допускається для дороги певної категорії, за умов забезпечення його стійкості на сухому або зволоженому чистому покритті та достатньої відстані видимості.
3.24 серпантин
Вид кривої у плані, яка описується із зовнішньої сторони гострого кута, між двома напрямками дороги.
3.25 статичне навантаження
Навантаження від нерухомого транспортного засобу.
3.26 узбіччя
Смуга земляного полотна, розташована між крайкою проїзної частини та брівкою земляного полотна з кожного боку дороги, яка може використовуватись для вимушеної зупинки транспортних засобів та проїзду спеціального транспорту при виникненні надзвичайних ситуацій на автомобільній дорозі.
ЧАСТИНА І. ПРОЕКТУВАННЯ
4 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
4.1 Класифікація автомобільних доріг
Автомобільні дороги загального користування згідно з Законом України "Про автомобільні дороги" поділяються на дороги державного та місцевого значення.
Автомобільні дороги державного значення підрозділяються на міжнародні, національні та регіональні.
Автомобільні дороги місцевого значення підрозділяються на територіальні, обласні та районні.
Технічна класифікація автомобільних доріг за категоріями залежно від розрахункової середньорічної добової перспективної інтенсивності руху наведена у таблиці 4.1.
Таблиця 4.1 – Технічна класифікація автомобільних доріг
у авт/добу
Категорія дороги
Розрахункова перспективна інтенсивність руху
у транспортних одиницях
у приведених до легкового автомобіля
I-а
понад 10 000
понад 14 000
І-б
понад 10 000
понад 14 000
II
від 3 000 до 10 000
від 5 000 до 14 000
III
від 1 000 до 3 000
від 2 500 до 5 000
IV
від 150 до 1 000
від 300 до 2 500
V
до 150
до 300
Примітка 1. I-а – автомагістраль.
Примітка 2. Категорію дороги можна визначати за розрахунковою інтенсивністю руху у транспортних одиницях, якщо кількість легкових автомобілів становить менше 30 відсотків від загального транспортного потоку.
4.1.5 При реконструкції автомобільних доріг за наявності відомостей про погодинну інтенсивність руху, отриману за допомогою автоматичних лічильників, для визначення категорії дороги можна приймати перспективну середньорічну погодинну інтенсивність руху найбільш напруженого місяця згідно з таблицею 4.2.
Таблиця 4.2 – Перспективна годинна інтенсивність руху
у авт/год
Категорія дороги
Погодинна інтенсивність руху
I-а, І-б
понад 1600
II
від 1200 до 1600
III
від 600 до 1200
При визначенні категорії дороги на перспективний період необхідно приймати 20 років, починаючи з року завершення розробки проекту.
Інтенсивність руху необхідно визначати сумарно в обох напрямках за результатами економічних вишукувань. Якщо середньомісячна добова інтенсивність руху найбільш напруженого місяця перевищує середньорічну добову більше ніж у 2 рази, то для визначення категорії дороги середньорічну добову інтенсивність руху слід збільшувати в 1,5 раза.
Коефіцієнти приведення інтенсивності руху різних транспортних засобів до легкового автомобіля потрібно приймати згідно з таблицею 4.3.
Таблиця 4.3 – Коефіцієнти приведення транспортних засобів до легкового автомобіля
Ч. ч.
Тип транспортного засобу
Коефіцієнт приведення
1
Мотоцикл без коляски та мопед
0,5
2
Мотоцикл з коляскою
0,75
3
Легковий автомобіль
1,0
4
Вантажний автомобіль вантажопідйомністю, т:
до 1
1,0
від 1 до 2
1,5
від 2 до 6
2,0
від 6 до 8
2,5
від 8 до 14
3,0
понад 14
3,5
5
Автопоїзд вантажопідйомністю, т:
до 12
3,5
від 12 до 20
4,0
від 20 до 30
5,0
понад 30
6,0
6
Колісний трактор з причепами вантажопідйомністю, т:
до 10
3,5
понад 10
5,0
7
Автобус
3,0
8
Автобус зчеплений (здвоєний)
5,0
Примітка 1. При проміжних значеннях вантажопідйомності транспортних засобів коефіцієнти приведення визначають інтерполяцією.
Примітка 2. Коефіцієнти приведення для спеціальних автомобілів приймають як для базових автомобілів відповідної вантажопідйомності.
4.2 Розрахункова швидкість руху
4.2.1 Розрахункову швидкість руху при проектуванні автомобільних доріг слід приймати на основі визначеної категорії та конкретних умов прокладення залежно від рельєфу місцевості згідно з таблицею 4.4.
Таблиця 4.4 – Розрахункова швидкість руху
у км/год
Ч. ч.
Категорія дороги
Розрахункова швидкість
Основна
Допустима на місцевості
рівнинна місцевість
горбистій
гірській
1
I-а
150
120
100
2
І-б
140
110
80
3
II
120
100
60
4
III
100
80
50
5
IV
90
60
30
6
V
90
40
30
Примітка 1. До горбистої місцевості належить рельєф, часто порізаний глибокими долинами з різницею позначок дна долин і вододілів понад 50 м на відстані не більше 0,5 км, з бічними глибокими ярами і нестійкими схилами, долинами передгірських рік з бічними притоками.
Примітка 2. До гірської місцевості належать ділянки перевалів (плюс один кілометр в кожний бік від перевалу) через гірські хребти і ділянки гірських ущелин із складними, сильно порізаними або нестійкими схилами, ділянки розповсюдження пластичних зсувів ґрунтів та осипів, долини гірських рік з бічними притоками
При проходженні автомобільних доріг по цінних лісових масивах, на підходах до технічно складних та надскладних інженерних споруд, а також у випадку прокладання дороги по цінних продуктивних землях за відповідним техніко-економічним обґрунтуванням допускається призначати розрахункові швидкості, наведені в таблиці 4.4, як для ділянок горбистої місцевості.
При розробці проектної документації реконструкції автомобільних доріг за нормами І-б, II, III категорій дозволяється при відповідному техніко-економічному обґрунтуванні зберігати елементи плану та поздовжнього профілю на окремих ділянках існуючих доріг, якщо вони забезпечують рух транспорту з розрахунковими швидкостями, згідно з таблицею 4.4 для доріг на категорію нижче.
Розрахункові швидкості, наведені в таблиці 4.4 для ділянок горбистої та гірської місцевості, можна приймати тільки при відповідному техніко-економічному обґрунтуванні для кожної конкретної ділянки дороги.
4.3 Габарити автотранспортних засобів і навантаження
4.3.1 Автомобільні дороги необхідно проектувати для руху транспортних засобів з такими габаритами:
за довжиною одиночного автомобіля –12 м;
за довжиною автопоїзда – 22 м;
за шириною автомобіля – 2,65 м;
за висотою автопоїзда від поверхні дороги – 4 м.
Для розрахунку міцності дорожнього одягу необхідно приймати такі навантаження на одну найбільш завантажену вісь транспортного засобу: для доріг державного значення – 115 кН, для доріг місцевого значення – 100 кН, для доріг місцевого значення з полегшеним типом дорожнього одягу – 60 кН.
При розрахунках стійкості насипів земляного полотна та підпірних стінок, що розташовані з підгірного боку насипу, треба враховувати максимально допустиму повну вагу автотранспортного засобу 44 т при відстані між його крайніми осями не менше ніж 10 м.
4.4 Обґрунтування проектних рішень
4.4.1 Розташування автомобільної дороги повинно базуватися на відповідній містобудівній документації:
генеральній схемі планування території України;
схемі планування території Автономної Республіки Крим;
схемі планування територій областей, районів, їх окремих територій, які мають регіональне значення;
генеральних планах або схемах планування територій населених пунктів та сільських рад;
детальних планах територій.
Технічні рішення при проектуванні автомобільних доріг повинні забезпечувати високу транспортно-експлуатаційну якість дороги, ефективну охорону навколишнього природного середовища, безпеку дорожнього руху за мінімальних матеріальних та фінансових витрат.
Для прийняття оптимальних проектних рішень щодо розташування дороги необхідно розробляти варіанти траси дороги з порівнянням за такими техніко-економічними показниками:
показники плану траси дороги: протяжність, коефіцієнт розвитку траси, кількість кутів поворотів, найбільша величина кута повороту, найменший радіус кривої;
показники профілю: протяжність ділянок з поздовжніми похилами понад 40 ‰, протяжність ділянок з похилами, що дорівнюють або перевищують гранично допустимі, мінімальним радіусом вертикальних кривих;
кількість труб та їх загальна довжина;
кількість мостових споруд та їх загальна довжина;
кількість перетинів залізниць в одному рівні;
протяжність ділянок, які проходять у межах населених пунктів;
наявність ділянок дороги, які вимагають індивідуального проектування земляного полотна (складні інженерно-геологічні умови);
загальний обсяг земляних робіт, у тому числі на 1 км;
кошторисна вартість земляних робіт з урахуванням витрат на укріплення земляного полотна (видалення слабкої основи, дренажні споруди, укріплення укосів із застосуванням геосинтетичних матеріалів та прошарків, підпірні стінки тощо);
площа вилучення земельних угідь;
вартість втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, сельбищних або промислових територій;
вартість 1 м2 дорожнього одягу;
показники коефіцієнтів безпеки та аварійності;
час проїзду автомобіля в прямому та зворотному напрямках;
забезпечення будівництва місцевими будівельними матеріалами;
витрати на охорону навколишнього природного середовища;
витрати на утримання дороги;
загальна вартість будівництва;
окупність витрат.
При розробленні проектів на будівництво нових та реконструкцію існуючих автомобільних доріг державного значення траси цих доріг, як правило, необхідно прокладати в обхід населених пунктів з урахуванням вимог [1].
Якщо відповідними техніко-економічними розрахунками обґрунтовано реконструкцію ділянок автомобільних доріг І-б, II і III категорій, які проходять через населені пункти, такі дороги слід проектувати відповідно до ДБН 360, ДБН В.2.3-5 та ДБН В.2.3-5-28.
Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, реконструкції автомобільних доріг необхідно визначати відповідно до ДБН А.2.2-3 та інших нормативних документів.
4.5 Організація безпеки дорожнього руху
У складі проектної документації на будівництво та реконструкцію автомобільних доріг необхідно розробляти розділ організації дорожнього руху згідно з [2].
Проектні рішення автомобільних доріг повинні забезпечувати:
безпечний та комфортний рух транспортних засобів;
безпечне розташування примикань та перехрещень;
необхідне зчеплення шин автомобілів з поверхнею проїзної частини;
облаштування автомобільних доріг технічними засобами організації дорожнього руху, захисними дорожніми спорудами, будівлями дорожнього сервісу тощо.
Зменшення капітальних витрат за рахунок скорочення заходів, що впливають на безпеку дорожнього руху, згідно з Законом України "Про дорожній рух" забороняється.
Проектні рішення необхідно перевіряти за коефіцієнтами безпеки та аварійності. Розрахункові коефіцієнти безпеки та аварійності на перспективний період не повинні перевищувати нормативних.
Зчіпні якості поверхні дорожніх покриттів повинні відповідати вимогам ДСТУ 3587.
При розробці проектів на будівництво та реконструкцію автомобільних доріг необхідно передбачити стаціонарне штучне освітлення:
ділянок доріг, що проходять через населені пункти;
під'їздів до залізничних колій в одному рівні на відстані 20 м у кожний бік;
транспортних тунелів;
розв'язок доріг у різних рівнях;
розв'язок доріг в одному рівні, розташованих на дорогах І-б категорії, які облаштовані перехідно-швидкісними смугами;
підземних і надземних пішохідних переходів;
пішохідних переходів в одному рівні через дороги І-б категорії;
ділянок доріг на підходах до пунктів сервісу на всій довжині перехідно-швидкісних смуг;
мостових споруд завдовжки понад 300 м та підходів до них по 200 м у кожний бік.
При використанні електроенергії необхідно застосовувати енергозберігаючі технології.
Опори освітлення, дорожня огорожа і напрямні пристрої необхідно влаштовувати відповідно до вимог ДСТУ 2735, ДСТУ 2734, ДСТУ Б.В.2.3-9, ДСТУ Б.В.2.3-10, ДСТУ Б.В. 2.3-11, ДСТУ Б.В.2.3-12, ГОСТ 26804.
Дорожні знаки, стояки, дорожня розмітка, вставки дорожні розмічальні, елементи примусового зниження швидкості та світлофори повинні відповідати вимогам ДСТУ 2587, ДСТУ 4036, ДСТУ 4092, ДСТУ 4100, ДСТУ 4123, ГОСТ 25458, ГОСТ 25459.
4.6 Охорона навколишнього природного середовища
При розробці проектів будівництва і реконструкції автомобільних доріг та інших дорожніх об'єктів техніко-економічні і транспортно-експлуатаційні характеристики об'єкта проектування повинні вирішуватися в комплексі з питанням захисту навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів.
До складу проекту має входити окремий розділ "Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС)", який розробляється згідно з вимогами ДБН А.2.2-1, ДБН А.2.2-3, ДБН В.2.3-5, [3] з урахуванням положень чинних нормативно-правових актів у галузі охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки.
Матеріали ОВНС необхідно розробляти на основі екологічних, геозооботанічних, інженерно-геологічних, санітарно-гігієнічних та інших необхідних натурних та лабораторних досліджень на базі сучасних методик і технічних засобів.
3 метою оптимізації проектних робіт та процедури ОВНС всі дорожні об'єкти поділяються на три екологічних класи.
До першого екологічного класу належить будівництво нових об'єктів, що значно впливають на навколишнє природне середовище:
автомобільні дороги та ділянки доріг з розрахунковою перспективною інтенсивністю руху понад 5000 прив. авт/добу;
автомобільні дороги, що проходять у горбистій і гірській місцевості;
автомобільні дороги, що проходять по населених пунктах;
автомобільні дороги та ділянки доріг, у зоні впливу яких перебувають території та об'єкти природно-заповідного фонду України, території популяцій і шляхи міграції диких тварин, що віднесені до "Червоної книги України", пам'ятки історії та архітектури, місця потенційного розкриття археологічних знахідок, а також потенційно небезпечні техногенні об'єкти;
мостові споруди завдовжки понад 500 м, тунелі;
асфальтобетонні заводи (АБЗ);
цементно-бетонні заводи (ЦБЗ);
автозаправні станції АЗС, АГНКС;
автозаправні газові накопичувальні компресорні станції (АГНКС).
Розробка матеріалів ОВНС при проектуванні об'єктів першого екологічного класу виконується у повному обсязі відповідно до вимог ДБН А.2.2-1.
Будівництво автомобільних доріг категорії I-а; АБЗ, ЦБЗ, АЗС та АГНКС віднесене до екологічного небезпечних видів діяльності.
4.6.5 До другого екологічного класу належить будівництво нових об'єктів, що суттєво впливають на навколишнє природне середовище:
автомобільні дороги з розрахунковою перспективною інтенсивністю руху в межах від 2500 прив. авт/добу до 5000 прив. авт/добу;
автомобільні дороги з розрахунковою перспективною інтенсивністю руху понад 2500 прив. авт/добу при їх реконструкції;
автомобільні дороги, в зоні впливу яких перебувають території лісових масивів, не віднесених до об'єктів природно-заповідного фонду;
мостові споруди завдовжки від 100 м до 500 м;
станції технічного обслуговування (СТО).
Реконструкція автомобільних доріг та їх ділянок при переводі дороги нижчої категорії до І-а та І-б категорії відноситься до об'єктів другого екологічного класу.
Будівництво і реконструкція дорожніх об'єктів другого класу відносяться до видів діяльності, які не становлять підвищеної екологічної небезпеки. ОВНС при проектуванні будівництва та реконструкції об'єктів другого класу необхідно виконувати у скороченому обсязі, який визначається замовником та проектною організацією при складанні заяви про наміри проектування за погодженням з місцевим уповноваженим органом з охорони навколишнього середовища.
4.6.6 До третього екологічного класу належать дорожні об'єкти, що не віднесені до першого та другого екологічних класів.
При проектуванні будівництва і реконструкції об'єктів третього екологічного класу ОВНС виконується у скороченому обсязі, який визначається замовником та проектною організацією.
Спрямованість та характер впливу автомобільної дороги на навколишнє природне середовище в залежності від джерел впливу наведено в таблиці 4.5.
При проектуванні автомобільних доріг оцінці впливу на навколишнє середовище підлягають усі джерела впливу автомобільної дороги на навколишнє середовище, крім технологічних процесів будівництва та утримання доріг.
4.6.8 При розробці матеріалів ОВНС необхідно порівнювати кількісні показники забруднення навколишнього природного середовища відпрацьованими газами, твердими викидами, шумом, іншими факторами дії транспортних засобів на навколишнє природне середовище з гранично допустимими концентраціями забруднюючих речовин в атмосферному повітрі, водоймищах і ґрунтах та іншими санітарно-гігієнічними нормами, що встановлені для даної території.
Таблиця 4.5 – Вплив автомобільної дороги на навколишнє природне середовище
Джерело впливу
Спрямованість
Характер
Автомобільна дорога як інженерна споруда
Зміни географічного ландшафту
Не пов'язаний з транспортними засобами, постійний, широкого охоплення, прямий та побічний
Транспортний рух
Забруднення внаслідок транспортних викидів. Шумове забруднення. Пилове забруднення. Фізична небезпека
Залежно від інтенсивності, режимів руху та складу транспортного потоку, постійний, місцевого охоплення, прямий
Технологічні процеси будівництва і реконструкції
Забруднення від викидів спеціалізованого транспорту, відходів виробництва, матеріалів будівництва, будівельного сміття. Виробничий шум. Пилове забруднення. Соціальні незручності. Фізична небезпека
Тимчасовий, інтенсивний, локальний, прямий
Технологічні процеси утримання доріг
Забруднення від використання засобів проти пилу та ожеледиці. Забруднення від матеріалів ремонту. Соціальні незручності при проведенні ремонтних робіт
Тимчасовий, малоінтенсивний, локальний, прямий та побічний
При проектуванні реконструкції дорожніх об'єктів необхідно порівнювати існуючий вплив об'єкта на навколишнє природне середовище з впливом на нього після проведення реконструкції.
При розробці матеріалів ОВНС необхідно враховувати громадські інтереси відповідно до [3].
4.6.9 При прийнятті та обґрунтуванні проектних рішень з точки зору охорони навколишнього природного середовища рекомендується керуватися [3].
При проектуванні автомобільних доріг, дорожніх споруд, промислових баз, будівель і споруд, об'єктів дорожнього сервісу тощо перевагу належить віддавати рішенням, що мінімально впливатимуть на навколишнє природне середовище.
У разі перевищення встановлених для даної території санітарно-гігієнічних норм забруднення, суттєвого втручання в біосистеми на прилеглих територіях необхідно передбачати відповідні санітарно-захисні, природоохоронні, інженерні та технічні заходи: будівництво шумозахисних екранів, застосування дорожніх покриттів, на яких шум при проїзді автомобілів має найменшу величину, влаштування водовідвідних та водоочисних споруд, посадку спеціальних зелених насаджень, влаштування біопереходів, регулювання режимів руху автотранспорту, влаштування відповідного покриття та укріплення узбіч для зниження пилоутворення тощо.
5 ТЕХНІЧНІ НОРМИ НА ПРОЕКТУВАННЯ ОСНОВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ
5.1 Поперечний профіль
5.1.1 Основні параметри автомобільних доріг залежно від їх категорії слід призначати згідно з таблицею 5.1.
Таблиця 5.1 – Параметри поперечного профілю автомобільних доріг
Ч. ч.
Показник
Одиниці вимірювання
Категорії доріг
I-а
І-б
II
III
IV
V
1
Кількість смуг руху
шт.
4; 6; 8
4; 6
2
2
2
1
2
Ширина смуги руху
м
3,75
3,75
3,75
3,5
3,0
-
3
Ширина проїзної частини
»
2 ·7,5; 2 ·11,25; 2 ·15,0
2 ·7,5; 2 ·11,25
7,5
7,0
6,0
4,50
4
Ширина узбіччя, в тому числі:
3,75
3,75
3,75
2,5
2,0
1,75
- ширина зупинкової смуги разом з укріпленою смугою узбіччя;
»
2,5
2,5
2,5
-
-
-
- ширина укріпленої смуги узбіччя
0,75
0,75
0,75
0,5
0,5
*)
5
Найменша ширина розділювальної смуги
»
6,0
6,0
-
-
-
-
6
Ширина укріпленої смуги на розділювальній смузі
»
1,0
1,0
-
-
-
-
7
Найменша ширина земляного полотна
»
28,5; 36,0; 43,5
28,5 36,0
15,0
12,0
10,0
8,0
Примітка 1. При відповідному техніко-економічному обґрунтуванні параметри автомобільних доріг можна збільшувати.
Примітка 2. При реконструкції автомобільних доріг І-б категорії (збільшення кількості смуг руху) з шириною розділювальної смуги 5,0 м ширину розділювальної смуги допускається залишати 5,0 м.
Примітка 3*). На дорогах V категорії з автобусним рухом ширину укріплених узбіч необхідно приймати по 0,75 м.
5.1.2 Кількість смуг руху на дорогах I-а та І-б категорій слід призначати залежно від інтенсивності руху та рельєфу місцевості згідно з таблицею 5.2.
Таблиця 5.2 – Кількість смуг руху залежно від інтенсивності руху
Рельєф місцевості
інтенсивність руху, привед. од/добу
Кількість смуг руху
Рівнинний та горбистий
понад 14000 до 40000
4
понад 40000 до 80000
6
понад 80000
8
Гірський
понад 10000 до 34000
4
понад 34000 до 70000
6
понад 70000
8
5.1.3 Проїзну частину необхідно проектувати з двосхилим поперечним профілем на прямих ділянках доріг усіх категорій і на кривих у плані радіусом понад 3000 м для доріг I-а та I-б категорій, радіусом понад 2000 м – для доріг II та III категорій, а для доріг IV та V категорій – радіусом понад 800 м.
На кривих у плані менше зазначених радіусів слід передбачати улаштування проїзної частини з односхилим поперечним профілем (віраж) для забезпечення безпечного руху автомобілів з розрахунковою швидкістю.
У випадках коли проектування автомобільних доріг І-б категорії відбувається стадійно з будівництвом одного проїзду, на першій стадії проїзну частину необхідно влаштовувати з односхилим поперечним профілем.
Поперечний похил проїзної частини, крім ділянок, на яких передбачається влаштування віражів, необхідно призначати залежно від матеріалу покриття дорожнього одягу. На дорогах з асфальтобетонним та цементобетонним покриттям поперечний похил проїзної частини необхідно приймати 25 ‰.
На гравійних та щебеневих покриттях поперечний похил необхідно призначати від 25 ‰ до 30 ‰, а на покриттях з ґрунтів, укріплених в'яжучими та місцевими матеріалами, а також на бруківках з колотого та брукованого каменю – від 30 ‰ до 40 ‰.
Поперечні похили узбіч слід призначати від 15 ‰ до 35 ‰ більше поперечних похилів проїзної частини. Залежно від кліматичних зон і типу укріплення узбіч необхідно призначати такі величини поперечних похилів:
від 30 ‰ до 40 ‰ — укріплених із застосуванням в’яжучих;
від 40 ‰ до 60 ‰ — укріплених гравієм, щебенем;
від 50 ‰ до 60 ‰ — укріплених засівом трав або одернуванням.
Поперечні похили проїзної частини на віражах слід призначати залежно від радіусів горизонтальних кривих згідно з таблицею 5.3.
Таблиця 5.3 – Поперечні похили проїзної частини на віражах
Ч. ч.
Радіуси кривих у плані, м
Поперечний похил проїзної частини на віражах, ‰
1
Від 3000 до 1000 для доріг I-а та II-б категорій
від 25 до 35
2
Від 2000 до 1000 для доріг II, III, категорій
від 25 до 35
3
Від 1000 до 800 для доріг IV, V категорій
від 35 до 45
4
Від 800 до 700
45
5
Від 700 до 650
від 45 до 50
6
Від 650 до 600
від 50 до 60
7
Від 600 до 400 і менше
60
Примітка. Менші значення поперечних похилів відповідають більшим радіусам кривих, а більші – меншим.
Якщо дві сусідні криві у плані, на яких необхідно влаштовувати віражі, повернуті в один бік і прямої вставки між ними немає або її довжина не більше двох довжин суміжних перехідних кривих, поперечний профіль на цих кривих і прямої вставки необхідно проектувати односхилим.
Перехід від двосхилого профілю дороги до односхилого на віражах слід здійснювати в межах перехідної кривої, а за її відсутності – на прилеглих ділянках прямої, довжина якої дорівнює довжині перехідної кривої.
5.1.9 Віражі на дорогах I-а, І-б категорій, як правило, слід проектувати з роздільними поперечними похилами для проїзних частин різних напрямків з улаштуванням споруд водовідводу на розділювальній смузі.
5.1.10 Поперечний похил зовнішнього узбіччя на віражі слід призначати таким же, як і проїзної частини дороги. Похил внутрішнього узбіччя не змінюється, якщо він не менший ніж похил віражу або збільшується до похилу віражу.
Перехід від прийнятого похилу узбіччя при двосхилому профілі до похилу проїзної частини слід виконувати на ділянках завдовжки 10 м до початку відгону віражу.
Додатковий поздовжній похил зовнішньої крайки проїзної частини по відношенню до проектного поздовжнього похилу на ділянці відгону віражу не повинен перевищувати для доріг:
I-а; І-б та II категорій – 5 ‰;
III, IV категорій в рівнинній місцевості – 10 ‰;
III, IV, V категорій в гірській та горбистій місцевостях – 20 ‰.
5.1.13 При радіусах кривих 1000 м і менше необхідно передбачати розширення проїзної частини з внутрішнього боку кривої за рахунок узбіччя або в бік розділювальної смуги, при цьому ширина узбіччя повинна бути для доріг I-а, І-б, IІ категорій не менше 1,5 м і не менше 1 м для доріг інших категорій, а ширина розділювальної смуги не менше нормативної для відповідної категорії.
Величина повного розширення однієї смуги проїзної частини доріг на горизонтальних кривих наведена в таблиці 5.4.
Таблиця 5.4 – Розширення однієї смуги проїзної частини доріг на горизонтальних кривих
у метрах
Радіус кривої у плані
1000
850
650
575
425
325
225
140
95-30
Величина розширення
0,30
0,35
0,40
0,5
0,65
0,8
1,1
1,5
1,75
Примітка. У випадку коли радіус кривої у плані відрізняється від величин, наведених у таблиці, величину розширення однієї смуги проїзної частини необхідно визначати інтерполяцією.
На дорогах з декількома смугами руху ширину проїзної частини необхідно збільшувати пропорційно до кількості смуг згідно з таблицею 5.4.
За недостатньої ширини узбіччя та розділювальної смуги для розміщення розширеної проїзної частини необхідно передбачати відповідне розширення земляного полотна.
Розширення проїзної частини необхідно виконувати з початку перехідної кривої пропорційно по довжині так, щоб повне розширення було досягнуто до початку колової кривої.
У гірській місцевості, як виняток, дозволяється розширювати проїзну частину із зовнішнього боку кривої.
5.1.14 Ширину проїзної частини доріг у межах увігнутих кривих поздовжнього профілю, які з'єднують ділянки з алгебраїчною різницею зустрічних похилів понад 60 ‰, необхідно збільшувати за рахунок узбіччя з кожного боку на дорогах ІI та III категорій на 0,5 м, а для доріг IV та V категорій – на 0,25 м в порівнянні з нормами, наведеними в таблиці 5.1.
Розширену проїзну частину на вертикальних увігнутих кривих доріг II та IIІ категорій необхідно улаштовувати завдовжки –100 м, а на дорогах IV та V категорій – 50 м. Перехід до розширеної проїзної частини слід здійснювати на ділянці завдовжки 25 м на дорогах IІ та ІII категорій і 15 м – на дорогах IV та V категорій.
5.1.15 На ділянках автомобільних доріг I-а та І-б категорій необхідно влаштовувати зупинкові смуги завширшки 2,5 м та на ділянках автомобільних доріг II категорії в місцях, визначених і обґрунтованих проектом, де інтенсивність руху в перші 5 років експлуатації доріг досягне понад 50 % максимальної розрахункової інтенсивності згідно з таблицею 4.1.
На автомобільних дорогах І-а, І-б, II, III та IV категорій на укріплених смугах узбіч і на розділювальних смугах покриття може відрізнятися від покриття проїзної частини кольором. Укріплені смуги узбіч відділяються від проїзної частини суцільною лінією розмітки.
Ширину узбіччя доріг на ділянках гірської місцевості або в межах цінних продуктивних земель та на ділянках з перехідно-швидкісними смугами або з додатковими смугами на підйом допускається зменшувати до 1,5 м для доріг I-а, І-б та II категорій і до 1 м – для доріг інших категорій. При влаштуванні огорож ширина узбіччя повинна бути не менше ніж 2,5 м.
На ділянках доріг I-а категорії, де в перспективі можливе збільшення кількості смуг руху, ширину розділювальних смуг при відповідному обґрунтуванні доцільно збільшувати на 7,5 м проти норм, наведених у таблиці 5.1, і приймати 13,5 м.
Ґрунтову частину розділювальної смуги необхідно улаштовувати на 4 см нижче крайки укріпленої смуги, а при ширині розділювальної смуги 13,5 м її необхідно улаштовувати з похилом 1:10 до середини смуги з організацією водовідведення.
Розділювальні смуги на ділянках доріг I-а та І-б категорій, що проходять у межах лісових масивів і садів, по цінних землях або в межах ділянок доріг гірської місцевості, на мостах завдовжки понад 100 м та при прокладанні доріг на забудованих територіях при відповідному техніко-економічному обґрунтуванні, допускається зменшувати до ширини, що дорівнює ширині смуги для розміщення огорож плюс смуга безпеки завширшки 1 м з кожного боку огорож.
Перехід до зменшеної ширини розділювальної смуги слід здійснювати з відгоном 1:100.
Ширина земляного полотна автомобільної дороги на довжині не менше 10 м від початку і кінця мостових споруд повинна перевищувати відстань між перилами цих споруд на 0,5 м у кожний бік. Перехід від розширеного земляного полотна до нормативного слід призначати для доріг I-а, I-б, II категорій на довжині 50 м, для інших – 25 м.
Перехід від польового поперечного профілю дороги до профілю, прийнятого в населеному пункті, потрібно здійснювати поступово на ділянці підходу до населеного пункту з відгоном 1:100.
Додаткові смуги проїзної частини на підйом слід передбачати на ділянках доріг II, III категорій при середньому поздовжньому похилі від 30 ‰ до 40 ‰ і довжині ділянки понад 1 км, та при середніх похилах понад 40 ‰ – при довжині ділянки понад 0,5 км.
Величину середнього поздовжнього похилу визначають за формулою:
,
де i1, i2, in – поздовжні похили понад 30 ‰ на відстані L1, L2, Ln.
Додаткову смугу на підйом і на дорогах I-а та І-б категорій з двома смугами руху в одному напрямку слід передбачати на ділянках завдовжки більше 0,5 км, якщо поздовжній похил на них перевищує похили, що визначені в таблиці 5.6.
Ширину додаткової смуги слід призначати понад 3,5 м на всій довжині підйому.
Довжину додаткової смуги за підйомом слід призначати згідно з таблицею 5.5. Перехід до розширеної проїзної частини необхідно здійснювати на ділянці завдовжки 60 м.
Таблиця 5.5 – Довжина додаткової смуги руху за підйомом
Інтенсивність руху в бік підйому, привед. од./добу
від 4000 до 5000
від 5000 до 6500
від 6500 до 8000
понад 8000
Загальна довжина смуги за межами підйому, м
50
100
150
200
В усіх випадках, коли за місцевими умовами можлива поява на дорозі людей або тварин, слід забезпечувати бокову видимість придорожньої смуги на відстані 25 м від крайки проїзної частини для доріг І-б, II і ІІІ категорій та 15 м для доріг IV і V категорій.
Ширину смуг розчистки зелених насаджень, величину зрізування укосів виїмок та відстань перенесення будівель на ділянках кривих у плані з внутрішнього боку кривих для забезпечення видимості необхідно визначати розрахунком. Забезпечення видимості необхідно здійснювати на рівні брівки земляного полотна.
5.2 План і поздовжній профіль
Трасу автомобільної дороги слід проектувати як плавну лінію у просторі з ув'язкою елементів плану, поздовжнього та поперечного профілів між собою, з навколишнім ландшафтом і з оцінкою їх впливу на умови руху та зорове сприйняття дороги.
Проектування плану і поздовжнього профілю автомобільної дороги слід виконувати виходячи з інтенсивності руху, умови забезпечення безпеки та комфортності руху транспортних засобів з урахуванням можливості реконструкції дороги за межею термінів перспективного розрахункового періоду.
Для елементів плану та поздовжнього профілю основні параметри слід призначати такими:
поздовжні похили до 30 ‰ ;
відстань видимості за умови зупинки транспортного засобу перед перешкодою – не менше ніж 450 м;
радіуси кривих у плані – понад 3000 м;
радіуси опуклих кривих у поздовжньому профілі – понад 70000 м;
радіуси увігнутих кривих у поздовжньому профілі – понад 8000 м;
довжину опуклих кривих у поздовжньому профілі – понад 300 м;
довжину увігнутих кривих у поздовжньому профілі – понад 100 м.
5.2.3 Якщо за умовами рельєфу та іншими місцевими умовами неможливо виконати вимоги 5.2.2 або виконання їх пов'язане зі значними обсягами робіт і вартістю будівництва, при проектуванні доріг допускається знижувати нормативні параметри до гранично допустимих, визначених відповідно до розрахункових швидкостей згідно з таблицею 5.6.
Таблиця 5.6 – Параметри елементів плану і поздовжнього профілю, що залежать від розрахункової швидкості
Найменування елементів
Параметри залежно від розрахункових швидкостей, км/год
150
140
120
110
100
90
80
60
50
30
Найбільший поздовжній похил, ‰.
30
35
40
45
50
55
60
70
80
100
Найменший радіус кривої у плані, м
1200
1100
800
700
600
450
300
150
100
30
Найменший радіус кривої у поздовжньому профілі, м;
- опуклої;
30000
25000
15000
12500
10000
7500
5000
2500
1500
600
- увігнутої
8000
7000
5000
4000
3000
2500
2000
1500
1200
600
Найменша відстань видимості, м:
- для зупинки автомобіля;
300
300
250
225
200
175
150
85
75
45
- зустрічного автомобіля
-
-
450
400
350
300
250
170
130
90
5.2.4 Найбільші поздовжні похили на кривих у плані радіусами 50 м і менше слід зменшувати на величини, які наведені в таблиці 5.7.
Таблиця 5.7 – Зменшення поздовжніх похилів автомобільних доріг на кривих у плані
Радіус кривої у плані, м
50
45
40
35
30
Зменшення найбільших поздовжніх похилів проти наведених у таблиці 5.6, не менше, ‰
10
15
20
25
30
При проектуванні доріг I-а і І-б категорій на самостійному земляному полотні для різних напрямків руху в гірській і горбистій місцевості поздовжні похили для спуску можна збільшувати в порівнянні з
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора