Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2009
Тип роботи:
Нормативна література
Предмет:
Інженерне обладнання
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ
Інженерне обладнання будинків і споруд.
Зовнішні мережі та споруди
ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ
ДБН В.2.5-39:2008
Введено: «ИМЦ» (г. Киев, просп. Краснозвездный, 51; т/ф. 391-42-10 )
Київ
Мінрегіонбуд України
2009
ПЕРЕДМОВА
РОЗРОБЛЕНО: ВАТ "Проектний та науково-дослідний інститут по газопостачанню,
теплопостачанню та комплексному благоустрою міст і селищ України" (ВАТ "УкрНДІінжпроект")
РОЗРОБНИКИ: П. Зембицький - (керівник розробки), О. Аген, О. Мельниченко,
Г. Терещенко
За участю:
Мінжитлокомунгосп України (О. Малежик, Ю. Бродовський)
Міжнародний консультативний форум ( В. Бербенець)
ТОВ з іноземними інвестиціями "Данфос ТОВ" (В. Пирков)
ВАТ "Укренергопром"
ВАТ Київ ЗНДІЕП
В AT "Київ проект"
ЗАТВЕРДЖЕНО: Наказ Міністерства регіонального розвитку та будівництва України
від 09.12.2008 р. №568
УВЕДЕНО ВПЕРШЕ
зі скасуванням в Україні СниП 2.04.07-86 “Тепловые сети”
ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ
Інженерне обладнання будинків і споруд.
Зовнішні мережі та споруди
Теплові мережі
ДБН В.2.5-39:2008
На зміну СниП 2.04.07-86
Чинні з 2009-01-07
1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
Вимоги цих державних будівельних норм (далі - Норми) виконують при проектуванні нових та реконструкції, модернізації і технічному переоснащенні існуючих теплових мереж.
Ці Норми поширюються на теплові мережі (включно із системами теплопостачання, системами постачання гарячої води, спорудами та всіма супутніми конструкціями, обладнанням та спорудами теплових мереж: тепловими пунктами, насосними станціями, павільйонами, камерами, дренажними пристроями тощо), які транспортують гарячу воду з робочою температурою не більше 200 °С і робочим тиском не більше 2,5 МПа та водяну пару (включно з конденсатом водяної пари) з робочою температурою не більше 440 °С і робочим тиском не більше 6,3 МПа від вихідної запірної арматури колекторів джерел теплової енергії (зовнішніх стін джерел теплової енергії) до вхідної запірної арматури (вузлів вводів) споживачів.
Ці Норми не поширюються на трубопроводи, конструкції, обладнання та споруди атомних електростанцій і вихідну запірну арматуру колекторів джерел теплової енергії.
Ці Норми є обов'язковими для органів державного управління, контролю і експертизи, місцевого й регіонального самоврядування, підприємств, організацій і установ незалежно від форм власності і відомчої належності та фізичних осіб, що здійснюють свою діяльність в Україні.
2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
У цих Нормах є посилання на такі нормативні документи:
Закон України "Про теплопостачання" від 02.06.2005 № 2633-ІУ
НПАОП 0.00-1.32-01 Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок. Наказ Мінпраці України від 21.06.2001 № 272
НПАОП 0.00-1.33-01 Правила безпечної експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій і теплових мереж. Наказ Мінпраці України від 15.11.2001 № 485, зареєстрований в Мін'юсті 03.12.2001 за №1002/6193
НПАОП 0.00-1.11-98 Правила будови та безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води. Наказ Держнаглядохоронпраці України від 08.09.98 № 177, зареєстрований в Мін'юсті 07.10.98 за № 636/3076.
ДБН В.1.1-5-2000 Будинки і споруди на підроблюваних територіях і просідаючих ґрунтах
ДБН В.2.2-9-99 Громадські будинки і споруди. Основні положення
ДБН В.2.2-4-97 Будинки та споруди дитячих дошкільних закладів
ДБН В.2.2.-10-2001 Заклади охорони здоров'я
ДБН В.2.2-15-2005 Житлові будинки. Основні положення
ДБН В.2.3-4-2000 Споруди транспорту. Автомобільні дороги
ДБН В.2.5-20-2001 Газопостачання
ДБН В.2.5-22-2002 Зовнішні мережі гарячого водопостачання та водяного опалення з використанням труб зі структурованого поліетилену з тепловою ізоляцією зі спіненого поліетилену і захисною гофрованою поліетиленовою оболонкою
ДБН 360-92** Містобудування. Планування та забудова міських і сільських поселень
ДСТУ Б В.2.5-21-2002 Труби зі структурованого поліетилену з тепловою ізоляцією зі спіненого поліетилену і захисною гофрованою поліетиленовою оболонкою для мереж холодного, гарячого водопостачання та водяного опалення. Технічні умови
ДСТУ Б В.2.5-31:2007 Трубопроводи попередньо теплоізольовані спіненим поліуретаном для мереж гарячого водопостачання та теплових мереж. Труби, фасонні вироби та арматура. Технічні умови
ДСТУ-Н Б В.2.5-35:2007 Теплові мережі та мережі гарячого водопостачання з використанням попередньо теплоізольованих трубопроводів. Настанова з проектування, монтажу, приймання та експлуатації
ДСТУ Б В 2.7-142:2007 Труби з хлорованого полівінілхлориду та деталі з'єднувальні до них для мереж холодного, гарячого водопостачання та опалення. Технічні умови (ISO/DIS 15877:2006, ENISO 1452:1999, MOD)
ДСТУ Б В.2.7-143:2007 Труби зі структурованого поліетилену для мереж холодного, гарячого водопостачання та опалення. Технічні умови (EN ISO 15875-2: 2003, MOD)
ДСТУ Б В.2.7-144:2007 Труби для мереж холодного та гарячого водопостачання із поліпропілену. Технічні умови (EN ISO 15874-2: 2003, MOD)
СНиП 2.01.01-82 Строительная климатология и геофизика (Будівельна кліматологія і геофізика)
СНиП 2.04.01-85 Внутренний водопровод и канализация зданий (Внутрішній водопровід і каналізація будинків)
СНиП 2.04.05-91 Отопление, вентиляция и кондиционирование (Опалення, вентиляція і конди-ціонування)
СНиП 2.04.14-88 Тепловая изоляция оборудования и трубопроводов (Теплова ізоляція обладнання і трубопроводів)
СНиП 3.03.01-87 Несущие и ограждающие конструкции (Несучі та огороджувальні конструкції) СНиП II-35-76 Котельные установки (Котельні установки)
Посібник до СНиП П-35-76 Рекомендації з проектування дахових, вбудованих і прибудованих котельних установок та установлення побутових теплогенераторів, які працюють на природному газі
ГКД 34.20.507-2003 Технічна експлуатація електричних станцій і мереж. Правила. Затверджено Міністерством палива та енергетики України. Наказ від 13 червня 2003 р. № 296. Правила технічної експлуатації теплових установок і мереж. Затверджено наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.02.2007 р. № 71
ДСанПіН 5.5.2.008-01 Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організацій навчально-виховного процесу
СН № 3231-85 Санитарные правила устройства и содержания детских дошкольных учреждений (детские ясли, детские сады, детские ясли-сады) (Санітарні правила влаштування і утримання дошкільних закладів (дитячі ясла, дитячі садки, дитячі ясла-садки)
СН № 3077-84 Санитарные нормы допустимого шума в помещениях жилых и общественных зданий и на территории жилой застройки (Санітарні норми допустимого шуму в приміщеннях житлових і громадських будинків і на території житлової забудови)
З ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ
Нижче подано терміни, вжиті у цих Нормах, та визначення позначених ними понять:
3.1 джерело теплової енергії
Виробничий об'єкт, призначений для виробництва теплової енергії або комбінованого виробництва електричної та теплової енергії
3.2 життєздатність системи Ж
Здатність системи зберігати свою працездатність в аварійних (позаштатних) умовах, а також після тривалої (більше 50 год) зупинки
3.3 ймовірність безвідмовної роботи системи Р
Здатність системи не допускати відмов, що спричиняють падіння температури в опалюваних приміщеннях житлових та громадських будинків і споруд нижче +12 °С , у промислових будівлях -нижче +8 °С більше кількості разів, установлених нормативами
3.4 коефіцієнт готовності (якості) системи К
Імовірність працездатності системи в довільний період часу підтримувати в опалюваних приміщеннях розрахункову внутрішню температуру повітря, крім періодів зниження температури, що допускається нормативами
3.5 об'єкти у сфері теплопостачання
Об'єкти, які призначені для виробництва і транспортування теплової енергії та гарячої води, зокрема джерела теплової енергії, теплові пункти, теплові мережі, мережі гарячого водопостачання
3.6 охоронна зона теплових мереж
Землі вздовж теплових мереж для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодженню, а також для зменшення їх негативного впливу на людей, суміжні землі, природні об'єкти та довкілля
3.7 розрахунковий строк служби теплових мереж
Період часу в календарних роках із дня введення трубопроводу в експлуатацію, після закінчення якого здійснюють експертне обстеження технічного стану та характеристик трубопроводу з метою визначення можливості й умов його подальшої експлуатації
3.8 розрахунковий ресурс
Тривалість експлуатації трубопроводу в годинах з урахуванням встановленої кількості циклів навантаження, протягом якої підприємство-виготовлювач гарантує надійність його роботи за дотримання умов експлуатації
3.9 розрахунковий тиск
Максимальний надлишковий тиск у трубопроводі, що проектується, на який здійснюють розрахунок на міцність при обґрунтуванні основних розмірів, за умов забезпечення надійної експлуатації протягом розрахункового ресурсу
3.10 розрахункова температура
Максимальна температура теплоносія у трубопроводі, що проектується, яку використовують у розрахунках на міцність при обґрунтуванні основних розмірів трубопроводу, теплових розрахунках та розрахунках технологічних втрат теплової енергії за умов забезпечення надійної експлуатації протягом розрахункового ресурсу
3.11 розрахункова схема теплових мереж
Схема теплових мереж міста (району, ділянки), що містить інформацію щодо діаметрів трубопроводів, номерів абонентів, позначень теплових камер (у тому числі камер і прохідних каналів, де існує небезпека проникнення газу), насосних станцій, місць затоплення трас
3.12 схема теплопостачання
Передпроектний документ, у якому обґрунтовується економічна доцільність і господарська необхідність проектування й будівництва нових, розширення й реконструкції існуючих джерел теплової енергії і теплових мереж
3.13 тепловий пункт (ТП) - розташований у відособленому приміщенні працездатний комплекс обладнання (пристроїв), який забезпечує приєднання пристроїв цього комплексу до магістральної теплової мережі та (за потреби) мережі холодного водопостачання, керування режимами теплоспоживання, трансформацію теплової енергії, регулювання параметрів теплоносія й розподіл теплової енергії за типами споживання (включно з підігрівом води) у розподільні мережі (опалення, гарячого водопостачання) та захист цих розподільних мереж від аварійного підвищення параметрів теплоносія
3.14 тунель
Споруда для прокладання під землею інженерних мереж із круглого, овального або прямокутного перерізу з обробленням у вигляді кілець із чавунних, сталевих або залізобетонних тюбінгів, збірних бетонних блоків, кам'яної або бетонної кладки й монолітного залізобетону.
4 КЛАСИФІКАЦІЯ
4.1 Класифікація споживачів теплової енергії за надійністю теплопостачання
4.1.1 Перша категорія
Споживачі, яким не допускається перерва у подачі теплової енергії та зниження температури повітря в приміщеннях нижче передбаченої вимогами відповідних чинних будівельних норм за видами будинків та споруд. До таких споживачів відносять лікарні (операційні, реанімаційні приміщення), пологові будинки, дитячі дошкільні заклади з цілодобовим перебуванням дітей, картинні галереї, хімічні та спеціальні виробництва, шахти та інші, що встановлюються технічним завданням на проведення робіт із проектування відповідного об"єкта.
4.1.2 Друга категорія
Споживачі, яким допускається зниження температури повітря в опалюваних приміщеннях на період ліквідації технологічного пошкодження обладнання, але не більше 50 год:
житлових до + 12 °С;
громадських і адміністративно-побутових до +10 °С;
промислових до + 8 °С.
4.1.3 Третя категорія
Решта споживачів.
4.2 Класифікація систем теплопостачання
4.2.1 Класифікація за потужністю джерела теплової енергії
4.2.1.1 Система автономного теплопостачання
Сукупність джерел теплової енергії (теплогенераторів) потужністю менше 1 МВт, розподільних теплових мереж та мереж гарячого водопостачання.
4.2.1.2 Система децентралізованого теплопостачання
Сукупність джерел теплової енергії (місцевих або групових котелень) потужністю не менше 1 МВт та не більше 3 МВт, розподільних теплових мереж гарячого водопостачання.
4.2.1.3 Система помірно-централізованого теплопостачання
Cукупність джерел теплової енергії (квартальних котелень) потужністю не менше 3 МВт і не більше 20 МВт, магістральних та/або розподільних теплових мереж та мереж гарячого водопостачання.
4.2.1.4 Система централізованого теплопостачання
Сукупність джерел теплової енергії (ТЕЦ та районних котелень) потужністю більше 20 МВт, магістральних, розподільних теплових мереж та мереж гарячого водопостачання.
4.2.2 Класифікація за видом теплоносія: паровий; водяний; змішаний.
4.2.3 Класифікація за кількістю паралельно прокладених трубопроводів: однотрубні; двотрубні; тритрубні; чотиритрубні; багатотрубні.
4.2.4 Класифікація за способом використання теплоносія в системах гарячого водопостачання та забезпечення технологічних потреб: закриті; відкриті.
4.3 Класифікація теплових мереж
4.3.1 Магістральна теплова мережа
Комплекс трубопроводів (теплопроводів) і споруд, що забезпечують транспортування теплоносія від джерела теплової енергії до теплових пунктів та (або) розподільної теплової мережі.
4.3.2 Розподільна теплова мережа
Трубопроводи зі спорудами на них, які забезпечують транспортування теплоносія від центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі або джерела теплової енергії до теплового вводу споживача.
4.3.3 Мережа гарячого водопостачання
Комплекс трубопроводів (теплопроводів), обладнання та споруд, що забезпечують подачу гарячої води від теплового пункту або від джерела теплової енергії до вводу гарячої води споживача.
4.4 Класифікація теплових пунктів
4.4.1 Індивідуальний тепловий пункт (ІТП)
ТП згідно з 3.13 для обслуговування одного споживача (будинку або його частин).
4.4.2 Центральний тепловий пункт (ЦТП)
ТП для обслуговування групи споживачів (будинків, промислових об'єктів).
5 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
5.1 Розвиток систем теплопостачання населених пунктів, районів та інших адміністративно-територіальних утворень здійснюється згідно зі схемами теплопостачання, затвердженими місцевими органами виконавчої влади у встановленому порядку. Періодичність перегляду схем теплопостачання - один раз на п'ять років.
Схема теплопостачання має вибиратися на підставі техніко-економічних розрахунків з урахуванням оптимального поєднання систем централізованого, помірно-централізованого, децентралізованого та автономного теплопостачання.
Рекомендована схема теплопостачання повинна включати аналіз стану існуючої системи теплопостачання та заходи максимально ефективного її використання, а також визначати її розвиток з урахуванням приросту населення та перспективної забудови міста.
При розробленні схеми теплопостачання визначають потребу в тепловій енергії:
а) для існуючої забудови населеного пункту та діючих промислових підприємств і організацій – за проектними даними з уточненням за фактичними тепловими навантаженнями;
б) для перспективної забудови житлових районів - за питомими тепловими характеристиками будівель і споруд відповідно до генерального плану забудови населеного пункту;
в) для нового будівництва промислових підприємств - згідно з проектною документацією та чинними галузевими нормами щодо питомих теплових характеристик відповідного будівельного об'єкта.
5.2 Потребу в тепловій енергії визначають за видами теплоспоживання: на опалення, вентиляцію, гаряче водопостачання, технологічні потреби.
5.3 При проектуванні теплової мережі максимальні теплові потоки на опалення, вентиляцію та гаряче водопостачання житлових, громадських та виробничих споруд повинні відповідати проектній та конструкторській документації. Методика розрахунку максимальних теплових потоків наведена у додатку Л.
5.4 Максимальні теплові потоки на технологічні потреби та кількість зворотного конденсату слід приймати згідно з проектами промислових підприємств, що затверджені у встановленому порядку.
5.5 Втрати теплової енергії в теплових мережах слід визначати як суму теплових втрат внаслідок теплопередачі через ізольовані поверхні трубопроводів та величину середньорічних втрат теплоносія, пов"язаних з витоком його з трубопроводів.
5.6 При аваріях (відмові) джерела теплової енергії на його вихідних колекторах протягом усього ремонтно-відновлюваного періоду слід забезпечувати:
подавання 100 % теплової енергії споживачам першої категорії (якщо інші режими не передбачені договором);
подавання теплової енергії на опалення і вентиляцію житлово-комунальним, громадським та промисловим споживачам другої і третьої категорій в обсягах, зазначених у таблиці 1;
заданий споживачем аварійний режим витрати пари та технологічної гарячої води;
заданий споживачем аварійний тепловий режим роботи технологічних вентиляційних систем.
Таблиця 1 - Допустиме зниження подавання теплової енергії для споживачів другої та третьої категорій
Розрахункова температура зовнішнього повітря для проектування опалення, to °С
-10
-20
-30
Допустиме зниження подавання теплової енергії, %, до
78
84
87
Примітка. Дані наведені у таблиці для температури зовнішнього повітря найбільш холодної п’ятиденки забезпеченістю 0,92.
5.7 При спільній роботі декількох джерел теплової енергії з єдиною тепловою мережею району (населеного пункту) повинно бути передбачене їх взаємне резервування через перемички із забезпеченням аварійної подачі теплової енергії споживачам згідно з 5.6.
6 ВИМОГИ ДО РОЗРОБЛЕННЯ СХЕМ ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ
6.1 Розроблення схеми теплопостачання міста (району) повинно проводитись з урахуванням:
даних про чисельність населення, житловий фонд міста та перспективу розвитку;
даних про перспективне будівництво об'єктів соціально-культурного та громадського призначення;
характеристики існуючої системи теплопостачання;
характеристики існуючих джерел теплової енергії;
характеристики існуючих теплових мереж;
існуючої схеми теплопостачання міста з нанесенням існуючого житлового фонду, джерел теплової енергії, теплових мереж (діаметр, протяжність, навантаження), запланованих до будівицтва житлових будинків, громадських споруд та об'єктів соціально-культурного призначення;
даних про існуючі системи газо-, електро- та водопостачання.
6.2 Додатки до схеми теплопостачання повинні містити:
аналіз стану існуючої системи теплопостачання;
аналіз потреби міста (району) в тепловій енергії на розрахунковий період;
пропозиції з впровадження заходів щодо модернізації і реконструкції існуючих джерел теплової енергії та теплових мереж із метою їх оптимальної роботи та ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів;
рекомендації щодо теплопостачання міста (району) на розрахунковий період за можливими варіантами з використанням місцевих видів палива, нетрадиційних та відновлювальних джерел енергії;
аналіз можливих варіантів схем теплопостачання міста (району) з точки зору зменшення викидів забруднюючих речовин від джерел теплопостачання в навколишнє середовище;
гідравлічні розрахунки теплових мереж;
розрахункову схему теплових мереж.
6.3 Вибір рішення з теплопостачання міста (району) при декількох можливих варіантах схеми теплопостачання повинен проводитись з урахуванням:
максимального використання існуючої системи теплопостачання та заходів щодо її модернізації;
надійного забезпечення джерел теплової енергії паливно-енергетичними ресурсами та водою;
вибору місця розташування нових джерел теплової енергії, прокладання теплових мереж та їх резервування.
6.4 Для кожного варіанту схеми теплопостачання повинні бути визначені капітальні та експлуатаційні затрати, термін окупності капітальних затрат.
6.5 Схема теплопостачання повинна бути затверджена у встановленому порядку органами місцевого самоврядування у сфері теплопостачання.
6.6 Термін дії затвердженої схеми теплопостачання має бути не менше п'яти років.
7 ВИМОГИ ДО СИСТЕМ ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ
7.1 Системи теплопостачання повинні відповідати вимогам щодо надійності функціонування; безпечної експлуатації; екології; енергозбереження.
7.2 Вибір системи теплопостачання згідно з 4.2 має проводитись на підставі погодженого та затвердженого у встановленому порядку техніко-економічного обґрунтування з урахуванням можливості поєднанням різних систем теплопостачання та із вжиттям заходів щодо охорони довкілля.
7.3 При проектуванні необхідно передбачати секціонування магістральних теплових мереж і відгалужень від них шляхом встановлення запірної арматури згідно з нормативною документацією, що затверджена у встановленому порядку. З'єднання розподільних мереж із магістральними мережами має проводитись через ЦТП, ІТП або камери для секціонування.
7.4 Надійність систем теплопостачання
7.4.1 Підвищення надійності системи теплопостачання, як правило, забезпечують за трьома основними методами (а також їх сумісним застосуванням):
- підвищенням надійності (безвідмовності) окремих елементів, що входять в систему;
застосуванням технічно обґрунтованого режиму роботи системи в цілому або її окремих ділянок;
резервуванням, тобто введенням у систему додаткових елементів, які можуть замінити (повністю або частково) елементи, які вийшли з ладу.
7.4.2 Здатність джерела теплової енергії, теплової мережі та в цілому системи теплопостачання забезпечувати протягом заданого часу вимоги режимів, параметри та якість теплопостачання систем опалення, вентиляції, гарячого водопостачання, а також технологічних потреб підприємств парою та гарячою водою характеризується трьома показниками (критеріями):
- імовірністю безвідмовної роботи Р;
коефіцієнтом готовності Кг;
живучістю Ж.
7.4.3 Мінімально допустимі показники ймовірності безвідмовної роботи слід приймати для:
джерела теплової енергії Рдт = 0,97;
теплової мережі Ртм= 0,9;
споживача теплової енергії Рст = 0,99;
системи теплопостачання в цілому Рст = 0,97 х 0,9 х 0,99 = 0,86.
Замовник має право встановлювати в технічному завданні на проектування вищі показники.
7.4.4 Для забезпечення безвідмовності теплових мереж слід визначати:
гранично допустиму довжину нерезервованих ділянок теплопроводів (тупикових, радіальних, транзитних) для кожного споживача або теплового пункту;
місця розташування резервних трубопровідних сполучень між радіальними трубопроводами;
достатність діаметрів, що розраховані при проектуванні нових або реконструкції існуючих теплопроводів для забезпечення подавання теплоносія споживачам при відмовах;
необхідність заміни на конкретних ділянках окремих елементів на надійніші, а також обґрунтованість переходу на надземне або тунельне прокладання;
черговість ремонтів та заміни трубопроводів, які частково або повністю використали свій ресурс.
7.4.5 Готовність системи до справної роботи слід визначати за числом годин очікуваної готовності: джерела теплової енергії, теплової мережі, споживачів теплової енергії, а також за числом годин нерозрахункових температур зовнішнього повітря в даній місцевості.
7.4.6 Мінімально допустиме значення готовності системи теплопостачання до справної роботи Кг приймають 0,97.
7.4.7 Для розрахунку показника готовності слід визначати:
готовність системи теплопостачання до опалювального періоду;
достатність установленої теплової потужності джерела теплової енергії для забезпечення справного функціонування системи теплопостачання при нерозрахунковому похолоданні;
здатність теплової мережі забезпечувати справне функціонування системи теплопостачання при температурі зовнішнього повітря, нижчій розрахункової;
організаційні та технічні заходи забезпечення справного функціонування системи теплопостачання на рівні заданої готовності;
максимально допустиму кількість годин готовності для джерела теплової енергії;
температуру зовнішнього повітря, за якої забезпечується задана внутрішня температура повітря будівлі та споруди.
7.5 Резервування систем теплопостачання
7.5.1 Допустимий період поновлення теплопостачання для споживачів другої категорії не повинен перевищувати значень, що наведені у таблиці 2.
Резервна подача теплової енергії у період поновлення теплопостачання повинна забезпечувати допустиме зниження подачі теплової енергії не менше зазначеної у таблиці 2 з урахуванням прийнятої для проектування опалення розрахункової температури зовнішнього повітря та діаметрів трубопроводів теплових мереж.
Таблиця 2
Діаметр труб
трубопроводів теплових мереж, мм
Допустимий період поновлення
теплопостачання, год, не більше
Розрахункова температура зовнішнього повітря для проектування опалення to, °С
мінус 10 мінус 20 мінус 30
Допустиме зниження подачі теплової енергії, %, не більше
He більше 100 мм
6
27
43
50
100
10
29
45
54
200
13
30
48
56
300
15
32
50
60
400
18
41
56
65
500
20
49
63
70
600
23
52
68
75
700
25
59
70
76
800-1000
35
66
75
80
1200-1400
до 50
71
79
83
Для споживачів першої категорії повинно бути передбачено 100 % резервування з забез- печенням подачі теплоти тепловими мережами.
Резервування систем теплопостачання необхідно виконувати одним або комплексним використанням способів:
застосування на джерелах теплової енергії раціональних теплових схем, що забезпечують заданий рівень готовності теплотехнічного обладнання;
установлення резервного обладнання - використання місцевих резервних джерел теплової енергії (стаціонарних або пересувних) згідно з вимогами СНиП II-35;
організації спільної роботи декількох джерел теплової енергії на єдину систему транспорту теплоносія;
організації взаємного резервування теплових мереж суміжних районів;
улаштування резервних насосних та трубопровідних сполучень;
установлення баків-акумуляторів.
Ділянки трубопроводів надземного прокладання протяжністю менше 5 км допускається не резервувати.
Ділянки трубопроводів теплових мереж, що прокладені у тунелях та прохідних каналах, допускається не резервувати.
При підземному прокладанні теплових мереж у непрохідних каналах і при безканальному прокладанні має бути передбачено резервування подачі теплової енергії споживачам за рахунок спільної роботи джерел теплової енергії, а також улаштування перемичок між тепловими мережами суміжних джерел теплової енергії.
7.6 Живучість систем теплопостачання
Мінімальне подавання теплоносія теплопроводами, розташованими в неопалювальних приміщеннях та ззовні, в під'їздах, сходових клітках, на горищах тощо, повинно бути достатнім для підтримання температури води протягом усього ремонтно-відновлювального періоду після відмови не нижче З °С.
Проект системи теплопостачання повинен включати розроблення заходів щодо живучості тих її елементів, які при відмовах системи будуть знаходитись у зоні руйнівного впливу мінусових температур навколишнього природного середовища, зокрема забезпечення:
- циркуляції мережної води в тепловій мережі до і після ЦТП;
спуску мережної води із систем теплоспоживання споживачів, розподільних теплових мереж, транзитних та магістральних теплопроводів;
прогрівання та заповнення теплових мереж та систем теплоспоживання споживачів під час та після закінчення ремонтно-відновлювальних робіт;
захисту безканальних теплопроводів від додаткового навантаження за можливих підтоплень;
тимчасового використання, за можливості, пересувних джерел теплової енергії.
7.7 Централізовані системи теплопостачання доцільно проектувати водяними. Проектування парових централізованих систем теплопостачання допускається за наявності техніко-економічного обґрунтування, що затверджене у встановленому порядку.
7.8 Водяні теплові мережі доцільно проектувати у двотрубному виконанні з одночасним подаванням теплової енергії на опалення, вентиляцію, гаряче водопостачання та технологічні потреби.
Проектування однотрубних та багатотрубних (більше двох труб) теплових мереж допускається за наявності техніко-економічного обґрунтування, що затверджене у встановленому порядку.
7.9 Допускається проектувати в однотрубному виконанні надземні теплові мережі, які транспортують у відкритих системах теплопостачання мережну воду в одному напрямку, при довжині транзиту не більше 5 км. При довжині транзиту більше 5 км та за відсутності резервного підживлення систем теплопостачання від інших джерел теплової енергії проектом мають бути передбачені два (більше двох - за потреби) паралельних трубопроводи.
7.10 Безпосередній водорозбір мережної води споживачем у закритих системах теплопостачання не допускається.
7.11 У відкритих системах теплопостачання допускається тимчасове підключення споживачів гарячого водопостачання через водоводяні теплообмінники у ІТП абонентів (за закритою системою) за умов відповідності якості води у водопровідній мережі вимогам ГКД 34.20.507.
7.12 Для обслуговування систем теплопостачання повинна бути передбачена відповідна ремонтно-експлуатаційна база згідно з нормативними документами, що затверджені у встановленому порядку.
8 ПІДЖИВЛЕННЯ ТЕПЛОВИХ МЕРЕЖ, ЗБИРАННЯ ТА ПОВЕРНЕННЯ КОНДЕНСАТУ
8.1 Підживлення теплових мереж
8.1.1 Розрахункову погодинну витрату води для визначення потужності системи водопідготовки та відповідного обладнання для підживлення системи теплопостачання слід приймати:
у закритих системах теплопостачання - 0,75 % фактичної місткості води в трубопроводах теплових мереж та приєднаних до них системах опалення і вентиляції будівель. При цьому для ділянок теплової мережі завдовжки більше 5 км від джерел теплової енергії без розподілу теплоносія розрахункову витрату води слід приймати 0,5 % місткості води в цих трубопроводах;
у відкритих системах теплопостачання - яка дорівнює розрахунковій середній витраті води на гаряче водопостачання з коефіцієнтом 1,2 та збільшеної на 0,75 % фактичної місткості води в трубопроводах мережі та приєднаних до них системах опалення, вентиляції та гарячого водопостачання будівель. При цьому для ділянок теплової мережі завдовжки більше 5 км від джерела теплової енергії без розподілу теплоносія розрахункову витрату води слід приймати 0,5 % місткості води в цих трубопроводах;
для відокремленої теплової мережі гарячого водопостачання за наявності баків-акумуляторів - яка дорівнює розрахунковій середній витраті води на гаряче водопостачання з коефіцієнтом 1,2; за відсутності баків - за максимальною витратою води на гаряче водопостачання, збільшеною (в обох випадках) на 0,75 % фактичної місткості води в трубопроводах мережі та приєднаних до неї системах гарячого водопостачання будинків.
Примітка. При проектуванні реконструкції котелень питому норму витрати води на підживлення теплової мережі допускається приймати за фактичними витратами.
8.1.2 Для відкритих і закритих систем теплопостачання слід передбачати додаткове аварійне підживлення хімічно непідготовленою та недеаерованою водою, витрата якої дорівнює 2 % місткості води в трубопроводах теплової мережі та приєднаних до них системах опалення, вентиляції та системах гарячого водопостачання для відкритих систем теплопостачання.
За наявності декількох окремих теплових мереж, які відходять від колектора джерела теплової енергії, аварійне підживлення допускається визначати тільки для найбільшої за об'ємом теплової мережі.
Для відкритих систем теплопостачання аварійне підживлення слід забезпечувати тільки з систем господарсько-питного водопостачання.
8.1.3 Об'єм води в системах теплопостачання (за відсутності даних щодо фактичного об'єму води) допускається приймати 65 м3 на 1 МВт розрахункового теплового навантаження при закритій системі теплопостачання, 70 м3 на 1 МВт - при відкритій системі та 30 м3 на 1 МВт середнього навантаження - при відокремлених мережах гарячого водопостачання.
8.1.4 Для відкритих систем теплопостачання, а також для відокремлених теплових мереж на гаряче водопостачання слід установлювати баки-акумулятори хімічно підготовленої та деаерованої підживлювальної води розрахунковою місткістю, що дорівнює десятикратній середньо-погодинній витраті води на гаряче водопостачання.
8.1.5 У закритих системах теплопостачання на джерелах теплової енергії потужністю 100 МВт та більше слід установлювати баки запасу хімічно підготовленої і деаерованої підживлювальної води місткістю З % місткості води в системі теплопостачання. Схема включення баків запасу повинна забезпечувати безперервне оновлення води у баках. Внутрішня поверхня баків повинна бути захищена від корозії.
Для джерел теплової енергії потужністю менше 100 МВт необхідність застосування баків запасу підживлювальної води визначають за розрахунками проекту. Кількість баків незалежно від системи теплопостачання приймають не менше двох з 50 % від розрахункової місткості.
8.1.6 Розміщення баків-акумуляторів гарячої води допускається як на джерелі теплової енергії, так і в центральному тепловому пункті (ЦТП). При цьому на джерелі теплової енергії слід установлювати баки-акумулятори ємкістю не менше 25 % від загальної розрахункової місткості баків.
8.1.7 У централізованих системах теплопостачання з транзитними тепломагістралями будь-якої протяжності від джерела теплової енергії до районів теплоспоживання допускається використання цих тепломагістралей як акумулюючої ємкості.
8.1.8 При розміщенні групи баків-акумуляторів поза територією джерела теплової енергії територію слід огороджувати загальним земляним валом заввишки не менше 0,5 м. Обвалована територія повинна вміщати об'єм найбільшого бака та мати відвід води в систему дощової каналізації.
8.1.9 Установлювати баки-акумулятори гарячої води в житлових кварталах не допускається.
Відстань від баків-акумуляторів гарячої води до межі житлових кварталів повинна бути не
меншою 30 м. При цьому на ґрунтах І типу просідання відстань, крім того, повинна бути не менше 1,5 м глибини шару просідаючого ґрунту.
Баки-акумулятори, розташовані поза територією джерел теплової енергії, слід захищати від доступу сторонніх осіб огорожею заввишки не менше 2,5 м.
8.1.10 Баки-акумулятори, гарячої води безпосередньо у споживачів слід передбачати в системах гарячого водопостачання промислових підприємств для вирівнювання змінного графіка споживання води об'єктами, які мають зосереджену короткочасну витрату води на гаряче водопостачання.
Баки-акумулятори на об'єктах промислових підприємств при співвідношеннях середнього теплового навантаження на гаряче водопостачання до максимального теплового навантаження на опалення менше 0,2 не встановлюють.
8.1.11 Для зменшення втрат мережної води та відповідно теплової енергії при планових або вимушених опорожнениях теплопроводів допускається використання в теплових мережах спеціальних баків-накопичувачів, місткість яких визначають за об'ємом води в теплопроводах між запірною арматурою та найбільшим діаметром теплопроводів.
8.2 Збирання та повернення конденсату
8.2.1 Системи збирання та повернення конденсату до джерела теплопостачання, як правило, передбачають закритими, при цьому надлишковий тиск у баках-збірниках конденсату повинен бути не нижчим 0,005 МПа.
Відкриті системи збирання та повернення конденсату допускається використовувати при витраті конденсату, що підлягає поверненню, менше 10 т/год та відстані до джерела теплопостачання до 0,5 км.
8.2.2 Повернення конденсату від споживачів слід здійснювати за рахунок надлишкового тиску за конденсатовідвідниками, а при недостатньому тиску - за рахунок установлення для одного або групи споживачів баків збору конденсату та насосів для його перекачування.
8.2.3 Повернення конденсату конденсатовідвідниками через загальну мережу допускається застосовувати при різниці тиску пари перед конденсатовідвідниками не більше 0,3 МПа.
При поверненні конденсату насосами кількість насосів, що подають конденсат у загальну мережу, не обмежується.
Паралельна робота насосів та конденсатовідвідників, які відводять конденсат від споживачів пари в загальну конденсатну мережу, не допускається.
8.2.4 Напірні конденсатопроводи слід розраховувати за максимальною погодинною витратою конденсату, виходячи з умов роботи трубопроводів повним поперечним перерізом при всіх режимах повернення конденсату та запобігання конденсатопроводів від спорожнення при перервах у подачі конденсату. Тиск у мережі конденсатопроводів за всіма режимами слід приймати надлишковим.
Конденсатопроводи від конденсатовідвідників до баків збирання конденсату слід розраховувати з урахуванням утворення пароводяної суміші.
8.2.5 Питомі втрати тиску на тертя в конденсатопроводах після насосів слід приймати не більше 100 Па/м.
Конденсатопроводи після конденсатовідвідників слід розраховувати за різницею між тиском за конденсатовідвідниками та тиском у баку збирання конденсату (або в розширювальному баку) з урахуванням висоти підйому конденсату.
Еквівалентну шорсткість внутрішньої поверхні конденсатопроводів слід приймати 0,001 м.
8.2.6 Місткість баків збирання конденсату, встановлених у теплових мережах, на теплових пунктах споживачів слід приймати не менше 10-хвилинної максимальної витрати конденсату. Кількість баків при цілорічній роботі слід приймати не менше двох місткістю 50 % кожний; при сезонній, а також при максимальній витраті конденсату до 5 т/год допускається встановлювати один бак.
При контролі якості конденсату кількість баків приймають, як правило, не менше трьох із місткістю кожного, що забезпечує за часом проведення аналізу конденсату за всіма необхідними параметрами, але не менше 30-хвилинного максимального надходження конденсату.
8.2.7 Подачу насосів для перекачування конденсату слід визначати за максимальною погодинною витратою конденсату.
Напір насосів слід визначати за величиною втрати тиску в конденсатопроводі з урахуванням висоти підйому конденсату від насосної до баків збирання конденсату.
Напір насосів, що подають конденсат у загальну мережу, слід визначати з урахуванням умов їх паралельної роботи при всіх режимах повернення конденсату.
Кількість насосів кожної насосної слід приймати не менше двох, один з яких є резервним.
8.2.8 Скидання конденсату в системи дощової або побутової каналізації допускається після охолодження його до температури плюс 40 °С. При скиданні в систему виробничої каналізації з постійними стоками конденсат допускається не охолоджувати.
8.2.9 Конденсат, який повертається від споживачів до джерела теплової енергії, повинен відповідати вимогам правил технічної експлуатації електричних станцій та мереж.
Температура конденсату, що повертається, в закритих системах є не нормованою. Повернення конденсату з температурою нижче 95 °С для відкритих систем допускається за обґрунтування.
8.2.10 У системах збирання та повернення конденсату слід передбачати використання його теплової енергії для власних потреб підприємства.
9 ТЕПЛОНОСІЇ ТА ЇХ ПАРАМЕТРИ
9.1 У системах централізованого теплопостачання для опалення, вентиляції та гарячого водопостачання житлових, громадських і виробничих будівель як теплоносій слід приймати воду.
Слід також перевіряти можливість використання води як теплоносія для технологічних процесів.
Застосування для підприємств єдиного теплоносія пари для технологічних процесів, опалення, вентиляції та гарячого водопостачання допускається за техніко-економічного обґрунтування.
9.2 Розрахункову температуру мережної води в подавальному трубопроводі теплових мереж приймають, як правило, такою, що дорівнює температурі води на виході з джерела теплопостачання за його паспортними даними.
За наявності в закритих системах теплопостачання навантаження гарячого водопостачання мінімальна температура мережної води на виході з джерела теплової енергії та в тепловій мережі повинна забезпечувати можливість підігрівання води, що надходить на гаряче водопостачання, до нормативного рівня.
9.3 Початкові параметри пари в тепловій мережі слід приймати залежно від параметрів пари у споживача з урахуванням втрат тиску та падіння температури в мережі від джерела теплової енергії до споживача при розрахунковому режимі.
9.4 Температуру мережної води, що повертається на теплові електростанції з комбінованим виробництвом теплової та електричної енергій, визначають техніко-економічним розрахунком з урахуванням температурного графіка.
Максимальна температура мережної води, що повертається до котельних установок, як правило, приймається 70 °С з урахуванням технічної характеристики котлів.
9.5 Теплові пункти повинні забезпечувати температуру води у розподільних мережах від теплообмінника теплового пункту до теплового вводу житлових будинків споживачів не більше 80 °С. Збільшення температури води у розподільних мережах від теплообмінника теплового пункту до теплового вводу житлових будинків с...
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора