Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2006
Тип роботи:
Нормативна література
Предмет:
Інші
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ
Конструкції будинків і споруд
ТЕПЛОВА ІЗОЛЯЦІЯ БУДІВЕЛЬ ДБН В.2.6-31:2006
ИСС «Зодчий» ( г. Киев, ул. М. Кривоноса, 2а; т/ф. 249-34-04 )
Мінбуд України
Київ 2006
РОЗРОБЛЕНО
Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій:
Фаренюк Г.Г., канд.техн.наук (керівник розробки);
Кривошеєв П.І., канд.техн.наук; Слюсаренко Ю.С., канд.техн.наук;
Тарасюк В.Г., канд.техн.наук; Фаренюк Є.Г., Крітов В.О., канд.техн.наук.
Український зональний науково-дослідний і проектний інститут
по цивільному будівництву: Брусан А.А.; Черних Л.Ф., канд.техн.наук;
Поляков Г.П., канд.техн.наук
За участю:
Матросова Ю.О., канд.техн.наук
(Науково-дослідний інститут будівельної фізики, Росія);
Савицького М.В., д-ра техн.наук; Нікіфорової Т.Д., канд.техн.наук (Придніпровська державна академія будівництва та архітектури); Строя Α.Φ., д-ра техн.наук; Чернявського В.В., канд.техн.наук; Чумуріної О.Б.
(Полтавський Національний технічний університет ім. Юрія Кондратюка); Сергейчука О.В., канд.техн.наук
(Київський національний університет будівництва і архітектури);
Сая В.І., канд.техн.наук; Червякова Ю.М., канд.техн.наук;
П'ятигорської Н.І. (Український науково-дослідний і проектно-конструк торський інститут будівельних матеріалів і виробів);
Фоміна С.Л., д-ра техн.наук
(Харківський державний технічний університет будівництва і архітектури); Тимофеєва М.В., канд.техн.наук
(Донбаська національна академія будівництва та архітектури); Акіменка В.Я., д-ра мед.наук; Яригіна А.В., канд.біол.наук;
Янко Н.М., канд.мед.наук; Семашка П.В., канд.мед.наук
(Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМНУ)
ПОГОДЖЕНО:
Міністерство охорони здоров'я України
(Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи
№ 05.03.02-07/42298 від 22.09.2005 р.)
Державний департамент пожежної безпеки МНС України
(Лист № 21/3/2995 від 26.09.2005 р.)
ВНЕСЕНО
ТА ПІДГОТОВЛЕНО
ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ:
Управління архітектурно-конструктивних та інженерних систем будинків і споруд (Авдієнко О.П., Нечепорчук А.А., канд.техн.наук),
Управління технічного регулювання в будівництві (Барзилович Д.В.) Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства
ЗАТВЕРДЖЕНО:
наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 09.09. 2006 р. № 301
З набуттям чинності ДБН на території України втрачають чинність СНиП ІІ-3-79
Право власності на цей документ належить державі. Відтворювати, тиражувати і розповсюджувати цей документ повністю чи частково на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України заборонено. Стосовно вре гулювання прав власності звертатись до Мінбуду України.
© Мінбуд України, 2006
Офіційний видавець нормативних документів
у галузі будівництва і промисловості будівельних матеріалів
Мінбуду України
Державне підприємство «Укрархбудінформ» ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ
Конструкції будинків і споруд ДБН В.2.6-31:2006
ТЕПЛОВА ІЗОЛЯЦІЯ БУДІВЕЛЬ На заміну СНиП ІІ-3-79
Чинні від 2007-04-01
Ці Норми встановлюють вимоги до теплотехнічних показників огороджувальних конструкцій (теплоізоляційної оболонки) будинків і споруд і порядку їх розрахунку з метою забезпечення ра ціонального використання енергетичних ресурсів на обігрівання, забезпечення нормативних сані-тарно-гігієничних параметрів мікроклімату приміщень, довговічності огороджувальних конструкцій під час експлуатації будинків та споруд.
Вимоги цих Норм є обов'язковими для юридичних і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності на території України незалежно від форм власності та відомчої належності.
Положення Норм мають використовуватися при проектуванні будинків і споруд, що опалю ються, при новому будівництві, реконструкції й капітальному ремонті (термомодернізації), при складанні енергетичного паспорта, визначенні витрат паливно-енергетичних ресурсів для опалення будинків розрахунково-аналітичним методом, проведенні енергетичного обстеження будівель та споруд.
Норми та їх окремі положення можуть бути використані з обов'язковим на них посиланням.
Перелік нормативних документів, на які є посилання в цих Нормах, наведений у додатку А.
Терміни та визначення понять, що використовуються в цих Нормах, наведені у додатку Б.
Вимоги пунктів 1.15, 2.14, 5.5, позицій 2а, 5а і 6а таблиці 1 та розділу 7 цих Норм набувають обов'язкової чинності з 1 січня 2008 року.
1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ З ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЙНИХ І ЕКСПЛУАТАЦІЙНИХ ПОКАЗНИКІВ БУДІВЕЛЬНИХ ВИРОБІВ
Положення цих Норм встановлюють мінімальні вимоги до теплотехнічних показників будинків. За узгодженням із замовником (споживачем, інвестором) теплотехнічні показники будинку, що проектується, можуть перевищувати нормативні значення.
При проектуванні теплоізоляційної оболонки будинку на основі багатошарових конструкцій треба розташовувати з внутрішньої сторони конструкцій шари з матеріалів, що мають більш високу теплопровідність, теплоємність та опір паропроникненню.
При проектуванні нових будинків та реконструкції існуючих шари з теплоізоляційних ма теріалів слід розташовувати з зовнішньої сторони огороджувальної конструкції, використовуючи при цьому системи фасадні теплоізоляційно-опоряджувальні (далі - СФТО). Не рекомендується застосовувати конструктивні рішення з шарами із теплоізоляційних матеріалів з внутрішньої сторони конструкції через можливе надмірне накопичення вологи в теплоізоляційному шарі, що призводить до незадовільного тепловологісного стану конструкції й приміщення в цілому, а також до зниження теплової надійності оболонки будинку.
1.4 При проектуванні теплоізоляційної оболонки будинку з використанням термічно неоднорідних огороджувальних конструкцій для зменшення термічної неоднорідності в площині фасаду будинку необхідно забезпечувати щільне прилягання теплоізоляційних матеріалів до теплопро відних включень - колон, балок, перемичок, внутрішніх перегородок, вентиляційних каналів тощо, і передбачати заходи відповідного контролю. Ненаскрізні теплопровідні включення слід розта шовувати ближче до теплої сторони огорож. Наскрізні, головним чином, металеві включення (профілі, стрижні, болти) мають бути ізольовані матеріалами з теплопровідністю не більше 0,35 Вт/(м∙К).
1.5 Під час проектування будинків треба передбачати захист внутрішніх поверхонь стін від впливу вологи, зовнішніх - від атмосферних опадів з використанням опоряджувально-захисних шарів покриття (облицювання, штукатурки, фарбування), які вибираються залежно від матеріалу стін, їх конструктивного рішення та умов експлуатації. Огороджувальні конструкції контактують з ґрунтом, необхідно захищати від ґрунтової вологи шляхом розміщення в стінах (зовнішніх і внутрішніх) вище вимощення будинку, а також нижче рівня підлоги цокольного чи підвального поверхів горизонтальної гідроізоляції, а в підземній частині стін - вертикальної гідроізоляції.
Зовнішні стінові конструкції, що контактують з ґрунтом, у будинках без підвалу необхідно утеплювати на глибину 0,5 м нижче поверхні ґрунту, у будинках з підвалом - на глибину 1,0 м нижче поверхні ґрунту.
1.6 Принципи проектування стін з повітряними прошарками
1.6.1 Замкнуті повітряні прошарки влаштовують для підвищення теплоізоляційних показників огороджувальних конструкцій. Розмір замкнутого повітряного прошарку за висотою повинен бути не більше висоти поверху й не більше 6 м, розмір за товщиною - не менше ніж 20 мм і не більше ніж 100 мм.
Замкнуті повітряні прошарки рекомендується розташовувати ближче до холодного боку огорожі. Повітряний прошарок у цегляному муруванні при товщині зовнішнього шару мурування в одну цеглину й менше не є замкнутим. Улаштування замкнутих повітряних прошарків у огороджувальних конструкціях приміщень з вологим чи мокрим режимом експлуатації не допускається.
У разі встановлення відбивної ізоляції в конструкціях мають бути влаштовані один або два замкнутих повітряних прошарки по товщині стіни. Ізоляція встановлюється відбивним шаром у бік джерела теплової енергії.
Вентильовані повітряні прошарки створюють для видалення вологи з товщі конструкцій та запобігання вологонакопиченню у товщі конструкцій, а також для підвищення теплостійкості конструкцій.
Вентильовані повітряні прошарки мають бути завтовшки не менше ніж 40 мм і не більше ніж 150 мм. Оптимальна товщина вентильованого повітряного прошарку у стінах складає від 60 мм до 100 мм.
1.6.6 Вентильовані повітряні прошарки мають бути розташовані між зовнішнім захисно- опоряджувальним шаром та теплоізоляцією. Шари конструкції, що розташовані між повітряним прошарком та зовнішньою поверхнею конструкції огорожі, при розрахунку теплопередачі не враховуються.
Поверхню теплоізоляції, що повернена у бік вентильованого прошарку, потрібно захищати повітрогідрозахисним шаром.
Зовнішній захисно-декоративний шар стіни з вентильованим прошарком повинен мати вентиляційні отвори, площа яких визначається розрахунками за умови забезпечення руху повітря в обсягу, необхідному для видалення вологи з товщі конструкції.
Нижні (верхні) вентиляційні отвори мають сполучатись із цоколями (карнизами), при цьому для нижніх отворів доцільне сполучення функцій вентиляції та відведення води.
У вентильованих покриттях висота повітряного прошарку повинна бути від 40 мм до 60 мм. Довжина прошарку повинна бути не більше 24 м. Теплова тяга забезпечується при нахилі покрівлі не менше 6 %. На протилежних боках покрівлі мають бути влаштовані отвори для повітря з площею робочого перерізу не менше ніж 1/500 площі поверхні покрівлі. Зв'язок між внутрішнім повітрям приміщень та повітрям прошарку має бути виключеним.
Під час проектування доцільно передбачати на світлопрозорих конструкціях, орієнтованих на південно-західний та західний сектори горизонту, використання регульованих внутрішніх та між- скляних сонцезахисних пристроїв. Для будинків у IV температурній зоні згідно з картою-схемою (додаток В) доцільно застосовувати для зовнішнього опорядження, в основному, матеріали світлого кольору; передбачати на світлопрозорих конструкціях, орієнтованих на південно-західний та західний сектори горизонту, використання стаціонарних чи регульованих зовнішніх сонцезахисних пристроїв.
У всіх температурних зонах слід передбачати розміщення опалювальних приладів, як правило, під віконними прорізами стін з установленням тепловідбивної теплоізоляції між приладами й зовнішньою стіною.
1.9 Проміжки у місцях прилягання коробок вікон і балконних дверей до конструкцій зовнішніх стін мають бути заповнені синтетичними матеріалами, що спінюються. Усі стулки вікон і балконних дверей повинні бути укомплектовані ущільнювальними прокладками (не менше двох), виконаними з морозостійких матеріалів, термін ефективної експлуатації яких складає не менше 15 років. Глухі частини балконних дверей треба утеплювати теплоізоляційними матеріалами.
Віконні коробки в дерев'яних рамах чи рамах з ПВХ профілів незалежно від кількості шарів скла треба розташовувати у віконному прорізі на глибину обрамовуючої "чверті" (не менше ніж 50 мм) від лицьової поверхні фасаду. Віконні блоки треба закріплювати в більш міцному (зов нішньому чи внутрішньому) шарі стіни. У разі застосування мансардних вікон треба передбачати надійну в експлуатації гідроізоляцію прилягання покрівлі до віконного блока. Для запобігання зниженню температури внутрішньої поверхні конструктивних елементів вікон з ПВХ профілів, алюмінієвих профілів, а також дерев'яних брусків завтовшки менше ніж 100 мм на поверхні укосів з боку приміщення слід передбачати встановлення теплоізолюючих елементів з використанням утеплювачів або відбивної ізоляції.
Емісія шкідливих хімічних речовин в атмосферне повітря від теплоізоляційних матеріалів, які використовуються в конструкціях теплоізоляційної оболонки житлових та громадських бу динків, не повинна перевищувати гранично допустимих концентрацій (ГДК) і відповідати вимогам СанПіН 6027А, ДСП 201.
Теплоізоляційні матеріали, що використовуються в конструкціях теплоізоляційної оболонки будинків, повинні відповідати вимогам ДГН 6.6.1.-6.5.001, ДБН В.1.4-0.01, ДБН В.1.4-0.02, ДБН В.1.4-1.01, ДБН В.1.4-2.01 та супроводжуватися висновками державної санітарно-епідеміо логічної експертизи МОЗ України.
Конструкції теплоізоляційної оболонки будинків повинні відповідати вимогам пожежної безпеки згідно з ДБН В. 1.1 -7.
Розрахункові теплофізичні характеристики будівельних матеріалів при проектуванні прий маються відповідно до положень цих Норм.
1.15 Проектування теплоізоляційної оболонки будинків треба здійснювати з застосуванням теплоізоляційних матеріалів, термін ефективної експлуатації яких складає не менше 25 років; для змінних ущільнювачів - з терміном ефективної експлуатації не менше 15 років із забезпеченням ремонтопридатності елементів теплоізоляційної оболонки. В конструкціях СФТО повинні засто совуватися теплоізоляційні матеріали з терміном ефективної експлуатації не менше розрахункового терміну експлуатації системи. В проектній та експлуатаційній документації слід наводити дані про ефективний термін експлуатації теплоізоляційних матеріалів, що застосовуються, а також передбачати перевірку теплоізоляційних властивостей огороджувальних конструкцій після терміну експлуатації, що дорівнює ефективному (розрахунковому) терміну служби, з подальшою розробкою конструктивних заходів із забезпечення необхідних теплоізоляційних властивостей оболонки будинку.
2 ПРОЕКТУВАННЯ ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЙНОЇ ОБОЛОНКИ БУДИНКІВ ЗА ТЕПЛОТЕХНІЧНИМИ ПОКАЗНИКАМИ ЇЇ ЕЛЕМЕНТІВ
2.1 Для зовнішніх огороджувальних конструкцій опалюваних будинків та споруд і внутрішніх конструкцій, що розділяють приміщення, температура повітря в яких відрізняється на 3 °С та більше, обов'язкове виконання умов:
RΣпр ≥ R q min , (1)
Δtпр ≤ Δtcг , (2)
τ в min > tmin , (3)
де RΣпр - приведений опір теплопередачі непрозорої огороджувальної конструкції чи непрозорої частини огороджувальної конструкції (для термічно однорідних огороджувальних конст рукцій визначається опір теплопередачі), приведений опір теплопередачі світлопрозорої огороджувальної конструкції, м2 · К/Вт;
R q min - мінімально допустиме значення опору теплопередачі непрозорої огороджувальної кон струкції чи непрозорої частини огороджувальної конструкції, мінімальне значення опору теплопередачі світлопрозорої огороджувальної конструкції, м2 · К/Вт;
Δtпр - температурний перепад між температурою внутрішнього повітря і приведеною темпе ратурою внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції, °С;
Δtcг - допустима за санітарно-гігієнічними вимогами різниця між температурою внутрішнього повітря і приведеною температурою внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції, °С;
τ в min - мінімальне значення температури внутрішньої поверхні в зонах теплопровідних вклю чень в огороджувальній конструкції, °С;
tmin - мінімально допустиме значення температури внутрішньої поверхні при розрахункових значеннях температур внутрішнього й зовнішнього повітря, °С.
2.2 Мінімально допустиме значення R q min опору теплопередачі непрозорих огороджувальних конструкцій, світлопрозорих огороджувальних конструкцій і дверей житлових і громадських бу динків встановлюється згідно з таблицею 1 залежно від температурної зони експлуатації будинку, що приймається згідно з додатком В.
Таблиця 1 - Мінімально допустиме значення опору теплопередачі огороджувальної конструкції житлових та громадських будинків R q min, м2∙К/Вт
№ поз.
Вид огороджувальної конструкції
Значення R q min для температурної зони
І
II
III
IV
1
Зовнішні стіни
2,8
2,5
2,2
2,0
2а*
Покриття й перекриття неопалюваних горищ
4,95
4,5
3,9
3,3
2б
3,3
3,0
2,6
2,2
3
Перекриття над проїздами та холодними підвалами, що межують із холодним повітрям
3,5
3,3
3,0
2,5
4
Перекриття над неопалюваними підвалами, що розташовані вище рівня землі
2,8
2,6
2,2
2,0
5а*
Перекриття над неопалюваними підвалами, що розташовані нижче рівня землі*
3,75
3,45
3,0
2,7
5б
2,5
2,3
2,0
1,8
6а
Вікна, балконні двері, вітрини, вітражі, світлопрозорі фасади
0,6
0,56
0,5
0,45
6б
0,5
0,5
0,5
0,45
7
Вхідні двері в багатоквартирні житлові будинки та в громадські будинки
0,44
0,41
0,39
0,32
8
Вхідні двері в малоповерхові будинки та в квартири, що розташовані на перших поверхах багатоповерхових будинків
0,6
0,56
0,54
0,45
9
Вхідні двері в квартири, що розташовані вище першого поверху
0,25
0,25
0,25
0,25
* Для будинків садибного типу і будинків до чотирьох поверхів включно.
2.3 У разі реконструкції будинків, що виконується з метою їх термомодернізації, допускається для непрозорих огороджувальних конструкцій приймати значення R q min згідно з таблицею 1 з коефіцієнтом 0,8.
Таблиця 2 - Мінімально допустиме значення опору теплопередачі огороджувальних конструкцій промислових будинків Rq min , м2 · К/Вт
Вид огороджувальної конструкції та тепловологісний режим експлуатації будинків
Значення R q min для температурної зони, м2∙К/Вт
І
II
III
IV
Зовнішні непрозорі стіни будинків
— з сухим і нормальним режимом з конструкціями з:
D>1,5
D≤1,5
— з вологим і мокрим режимом з конструкціями з:
D>1,5
D≤1,5
— з надлишками тепла (більше ніж 23 Вт/м3)
1,5 2,0
1,6 2,2 0,55
1,3 1,8
1,4 2,0 0,45
1,2 1,7
1,2 1,8 0,45
0,7
1,2
0,9 1,5 0,35
Покриття й перекриття будинків
— з сухим і нормальним режимом з конструкціями з:
D>1,5
D≤1,5
— з вологим і мокрим режимом з конструкціями з:
D>1,5
D≤1,5
— з надлишками тепла (більше 23 Вт/м3)
1,6
2,1
1,6 1,8 0,55
1,5 2,0
1,5 1,7 0,45
1,3 1,8
1,4 1,5 0,45
0,9
1,1
1,2 1,4 0,35
Перекриття над проїздами й підвалами з конструкціями з:
— D>1,5
— D≤1,5
1,8 2,2
1,7 2,0
1,6 1,9
1,4 1,7
Двері й ворота будинків:
— з сухим і нормальним режимом
— з вологим і мокрим режимом
— з надлишками тепла (більше 23 Вт/м3)
0,55 0,72 0,2
0,55 0,65 0,2
0,5 0,6 0,2
0,42 0,54 0,2
Вікна й зенітні ліхтарі будинків:
— із сухим і нормальним режимом
— з вологим і мокрим режимом
— з надлишками тепла (більше 23 Вт/м3)
0,42 0,45 0,18
0,39 0,42 0,18
0,39 0,42 0,18
0,32 0,35 0,18
2.4 Мінімально допустиме значення R q min опору теплопередачі непрозорих огороджувальних конструкцій, світлопрозорих огороджувальних конструкцій, дверей та воріт промислових (сіль ськогосподарських) будинків встановлюється згідно з таблицею 2 залежно від температурної зони експлуатації будинку, що приймається за додатком В, тепловологісного режиму внутрішнього сере довища, що визначають за додатком Г, і теплової інерції огороджувальних конструкцій D, що розраховується за формулою
, (4)
де Ri - термічний опір i-го шару конструкції, що розраховується за формулою
, (5)
де δi - товщина i-го шару конструкції, м;
λip - теплопровідність матеріалу i-го шару конструкції в розрахункових умовах експлуатації, Вт/(м · К), що приймають згідно з 2.11;
sip - коефіцієнт теплозасвоєння матеріалу i-го шару конструкції в розрахункових умовах експ луатації, Вт/(м2·К), що приймають згідно з 2.11;
n - кількість шарів у конструкції за напрямком теплового потоку.
Примітка. Формула (4) наведена для багатошарової конструкції, що складається з однорідних шарів. Якщо шари складаються з різних матеріалів, то для конструкції чи її частини, що розраховується, треба враховувати середні термічні опори в межах товщини δi (за формулою Ri.= δi / λ сер p, де λ сер p - середнє за площею значення теплопровідності в розрахункових умовах) і середні коефіцієнти теплозасвоєння (за формулою Р.7).
2.5 Мінімально допустиме значення R q min опору теплопередачі внутрішніх міжквартирних конструкцій, що розмежовують приміщення з розрахунковими температурами повітря, які відріз няються більше ніж на 3 °С (стіни, перекриття), і приміщень з поквартирним регулюванням тепло-споживання визначають за формулою
, (6)
де tв1 , tв2 - розрахункова температура повітря в приміщеннях, °С, що приймається згідно з таб лицею Г.2 або розраховується· згідно з додатком Д;
Δtcг - те саме, що в формулі (2);
αв1 - коефіцієнт тепловіддачі внутрішньої поверхні конструкцій, Вт/(м2·К), що приймається згідно з додатком Е.
2.6 Допустима за санітарно-гігієнічними вимогами різниця між температурою внутрішнього повітря і приведеною температурою внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції Δtcг, °С, встановлюється залежно від призначення будинку і виду огороджувальної конструкції згідно з таблицею 3.
Таблиця 3 - Допустима за санітарно-гігієнічними вимогами різниця між температурою внутріш нього повітря і приведеною температурою внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції Δtcг, °С
Призначення будинку
Вид огороджувальної конструкції
Стіни
(зовнішні, внутрішні)
Покриття та перекриття горищ
Перекриття над проїздами та підвалами
Житлові будинки, дитячі установи, школи, інтернати
4,0
3,0
2,0
Громадські будинки, крім зазначених вище, адміністративні та побутові, за винятком приміщень з вологим або мокрим режимом експлуатації
5,0
4,0
2,5
Виробничі будинки з сухим та нормальним режимом експлуатації
7,0
5,0
Виробничі будинки з вологим та мокрим режимом експлуатації
tв - tр
0,8 (tв - tp)
Виробничі будинки з надлишками тепла (більше 23 Вт/м3)
12
12
Мінімально допустима температура внутрішньої поверхні tmin непрозорих огороджувальних конструкцій у зонах теплопровідних включень, у кутах і укосах віконних і дверних прорізів при розрахунковому значенні температури зовнішнього повітря, прийнятому залежно від температурної зони експлуатації будинку згідно з додатком Ж, повинна бути не менше ніж температура точки роси tp за розрахунковими значеннями температури й відносної вологості внутрішнього повітря, які приймаються залежно від призначення будинку згідно з таблицею Г. 2.
Мінімальна температура на внутрішній поверхні tmin світлопрозорих огороджувальних кон струкцій житлових і громадських будинків, включаючи стулки, коробки, імпости й зони дистан ційних рамок, при розрахунковому значенні температури зовнішнього повітря, прийнятому згідно з додатком Ж, повинна бути не менше ніж 4 °С, а для непрозорих елементів - не менше ніж тем пература точки роси tp за розрахунковими значеннями температури й відносної вологості внут рішнього повітря, для виробничих будинків - не менше ніж 0 °С за розрахунковим значенням температури внутрішнього повітря, прийнятими залежно від призначення будинку згідно з таблицею Г. 2.
Виконання умов за формулами (1) - (3) для огороджувальної конструкції, що проектується чи обстежується, перевіряється за результатами визначення теплотехнічних показників огород жувальних конструкцій за ДСТУ Б В.2.6-17 (ГОСТ 26602.1), ГОСТ 26254 акредитованими лабо раторіями або за результатами розрахунків теплотехнічних показників конструкцій методами математичного моделювання теплових процесів та згідно з 2.10-2.14.
Приведений опір теплопередачі RΣпp , м2 · К/Вт, непрозорої огороджувальної конструкції чи непрозорої частини огороджувальної конструкції (для термічно однорідних огороджувальних кон струкцій - опір теплопередачі, RΣпp , м2 · К/Вт) при перевірці виконання умови за формулою (1) розраховується згідно з додатком И.
Розрахункові умови експлуатації при розрахунках опору теплопередачі огороджувальних конструкцій приймаються залежно від розрахункового вологісного режиму експлуатації примі щення та конструктивного рішення огороджувальної конструкції згідно з додатком К. Розрахункові значення теплофізичних характеристик матеріалів приймаються згідно з таблицею Л.1 додатка Л або встановлюються згідно з Л.2.
Приведений опір теплопередачі RΣпp , м2 · К/Вт, світлопрозорої огороджувальної конструкції при перевірці виконання умови за формулою (1) розраховується згідно з додатком М.
Температурний перепад Δtпp при перевірці виконання умови за формулою (2) для ого роджувальних конструкцій розраховується в залежності від їх коефіцієнта скління згідно з до датком М.
Температура внутрішньої поверхні термічно неоднорідної огороджувальної конструкції у зонах теплопровідних включень, у кутах, укосах віконних і дверних прорізів, температура внутрішньої поверхні τ в min світлопрозорих огороджувальних конструкцій у зонах стулки, коробки, ім постів, дистанційних рамок при перевірці виконання умови за формулою (3) визначається на підставі розрахунків двомірних або тримірних температурних полів.
3 ПРОЕКТУВАННЯ ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЙНОЇ ОБОЛОНКИ ЗА ТЕПЛОВИТРАТАМИ БУДИНКУ НА ОПАЛЕННЯ
3.1 Питомі тепловитрати на опалення будинків повинні відповідати умові
qбуд ≤ Emax , (6)
де qбуд - розрахункові або фактичні питомі тепловитрати, що визначаються за 3.2;
Emax - максимально допустиме значення питомих тепловитрат на опалення будинку за опа лювальний період, кВт · год/м2 або кВт · год/м3 , що встановлюється згідно з таблицями 4, 5 залежно від призначення будинку, його поверховості та температурної зони експлуатації будинку, що приймається згідно з додатком В.
Виконання умови (7) для будинку, що проектується або експлуатується, перевіряється на підставі результатів енергетичного аудиту будинку або з використанням математичних моделей теплового режиму будинку, а також за результатами розрахунків згідно з додатком Н.
При виконанні умови за формулою (7) допускається застосовувати окремі конструктивні елементи теплоізоляційної оболонки із зниженими значеннями опору теплопередачі до рівня 75 % від Rq min для непрозорих частин зовнішніх стін і до рівня 80 % від Rq min для інших огороджувальних конструкцій відповідно до умови за формулою (1) при обов'язковому виконанні умов для цих елементів теплоізоляційної оболонки за формулами (2) та (3).
Таблиця 4 - Нормативні максимальні тепловитрати багатоповерхових будинків Еmах, кВт · год/м2, [кВт · год/м3]
Призначення будинку / кількість поверхів
Значення Εmах , кВт год/м2 , [кВт год/м3], для температурної зони
І
II
III
IV
Житлові будинки та готелі /
від 1 до 3
Відповідно до табл. 5
від 4 до 5
89 [32]
77 [28]
65 [24]
53 [19]
від 6 до 7
83 [30]
72 [26]
61 [22]
50 [18]
від 8 до 9
79 [29]
69 [25]
58 [21]
48 [17]
від 10 до 11
75 [27]
65 [23]
55 [20]
45 [16]
12 і більше
73 [26]
63 [23]
54 [19]
44 [16]
Громадські й адміністративні будинки /
1
[44]
[38]
[32]
[26]
2
[40]
[34]
[29]
[24]
3
[38]
[33]
[28]
[23]
від 4 до 5
94 [35]
81 [31]
69 [26]
56 [21]
від 6 до 7
89 [33]
77 [29]
65 [24]
53 [20]
від 8 до 9
83 [31]
72 [27]
61 [23]
50 [19]
від 10 до 11
79 [29]
69 [25]
58 [21]
48 [17]
12 і більше
77 [28]
67 [24]
57 [20]
46 [17]
Лікувальні та дитячі навчальні заклади /
1
[35]
[31]
[26]
[21]
2
[34]
[30]
[25]
[21]
3
[33]
[29]
[24]
[20]
від 4 до 5
[32]
[28]
[24]
[19]
від 6 до 7
[31]
[27]
[23]
[19]
від 8 до 9
[30]
[26]
[22]
[18]
від 10 до 11
[29]
[25]
[21]
[17]
Дошкільні заклади /
від 1 до 3
[43]
[37]
[31]
[26]
Магазини, універмаги, універсами /
1
[24]
[21]
[18]
[92]
2
[23]
[20]
[17]
[14]
3
[22]
[19]
[16]
[13]
від 4 до 5
[21]
[18]
[15]
[12]
від 6 до 7
[21]
[18]
[15]
[12]
Таблиця 5 - Нормативні максимальні тепловитрати малоповерхових будинків Еmaх , кВт ∙ год/м2
Площа
опалюваного будинку, м2
Кількість поверхів
1
2
3
4
Значення Еmaх , кВт∙ год/м2, для температурної зони
I
II
III
IV
І
II
III
IV
І
II
III
IV
І
II
III
IV
До 60
146
126
107
87
—
—
—
Від 60 до 150
130
113
95
78
141
122
103
84
—
—
Від 151 до 250
115
99
84
69
125
108
92
75
135
117
99
81
—
Від 251 до 400
104
90
76
62
109
95
80
66
115
99
84
69
120
104
88
72
Від 401 до 600
—
94
81
69
56
99
86
73
59
104
90
76
62
Від 601 до 1000
—
83
72
61
50
89
77
65
53
94
81
69
56
Більше 1000
73
63
53
44
78
68
57
47
83
72
61
50
4 ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ТЕПЛОСТІЙКОСТІ
4.1 Для житлових та громадських будинків, навчальних та лікувальних закладів обов'язкове виконання умов:
- теплостійкості в літній період року зовнішніх огороджувальних конструкцій
; (8)
- теплостійкості в зимовий період року температури приміщень: за наявності центрального опалення
; (9)
за наявності теплоакумуляційного опалення:
. (10)
Примітка. За наявності в будинку центрального опалення з автоматичним регулюванням тем ператури внутрішнього повітря теплостійкість приміщень в холодний період року не визначається.
Тут - амплітуда коливань температури внутрішньої поверхні непрозорих огороджувальних конструкцій, °С;
- амплітуда коливань температури внутрішнього повітря, °С.
4.2 Для поверхні підлог житлових, громадських будинків і приміщень промислових будинків із постійними робочими місцями обов'язкове виконання умови
Yп ≤ Ymax п , (11)
де Υп - показник теплозасвоєння поверхні підлоги, Вт/(м2 · К);
Ymax п - максимальне допустиме значення показника теплозасвоєння поверхнею підлоги, Вт/(м2 · К), що встановлюється згідно з таблицею 6 в залежності від призначення будинку.
Таблиця 6 - Максимально допустимі значення показника теплозасвоєння поверхнею підлоги
Призначення будівлі
Значення Ymax п ,
Вт/(м2 · К)
Житлові будинки, дошкільні заклади, лікувальні й дитячі навчальні заклади
12
Громадські і адміністративні будівлі
14
Ділянки з постійними робочими місцями в.опалюваних приміщеннях промислових будівель
17
Виконання умови за формулою (8) перевіряється на підставі результатів випробувань, про ведених за ГОСТ 26253 акредитованими лабораторіями або за результатами розрахунків згідно з додатком П.
Виконання умови за формулами (9) - (10) перевіряється за результатами розрахунків згідно з додатком Р.
Виконання умови за формулою (11) перевіряється за результатами випробувань, проведених згідно з ГОСТ 25609 акредитованими лабораторіями, або за результатами розрахунків показника теплозасвоєння поверхнею підлоги за додатком С.
5 ВИЗНАЧЕННЯ ПОВІТРОПРОНИКНОСТІ ОГОРОДЖУВАЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ
5.1 Для огороджувальних конструкцій опалюваних будинків обов'язковим є виконання умови
Rg ≥ Rg н, (12)
де Rg - опір повітропроникності огороджувальної конструкції, м2 · год Па/кг;
Rg н - необхідний опір повітропроникності, м2 · год Па/кг.
5.2 Для непрозорих огороджувальних конструкцій необхідний опір повітропроникності на і-му поверсі, для якого виконується розрахунок, визначається за формулою
Rg н = , (13)
де Δp - розрахункова різниця тисків, Па, визначається за додатком Т;
Gн - допустима повітропроникність огороджувальної конструкції, що встановлюється згідно з таблицею 7 залежно від виду огороджувальної конструкції.
5.3 Для світлопрозорих огороджувальних конструкцій необхідний опір повітропроникності виз начається за формулою
Rg н = , (14)
де Δр0 =10 Па - різниця тисків, за якою визначається масова повітропроникність світлопрозорої конструкції під час випробувань згідно з ДСТУ Б В.2.6-18.
Таблиця 7 - Допустимі значення повітропроникності огороджувальних конструкцій, Gн
Вид огороджувальної конструкції
Значення Gн
Зовнішні непрозорі конструкції житлових і громадських будинків
0,5 кг/(м2 · год)
Зовнішні непрозорі конструкції промислових будинків
1,0 кг/(м2 · год)
Стики між елементами (панелями) непрозорих конструкцій житлових і громадських будинків
0,5 кг/(м · год)
Стики між елементами (панелями) непрозорих конструкцій промислових будинків
1,0 кг/(м · год)
Світлопрозорі конструкції житлових та громадських будинків, виробничих будинків із кондиціонуванням приміщень
6,0 кг/(м2 · год)
Світлопрозорі конструкції промислових будинків
10,0 кг/(м2 · год)
Вхідні двері до квартир
1,5 кг/(м2 · год)
5.4 Виконання умови (13) для непрозорих огороджувальних конструкцій перевіряється за ре зультатами випробувань, проведених акредитованими лабораторіями згідно з ГОСТ 25891, або за результатами розрахунків. Опір повітропроникності непрозорих огороджувальних конструкцій Rgнк, розраховується за додатком Т.
5.5 Виконання умови (13) для світлопрозорих огороджувальних конструкцій перевіряється за результатами випробувань, проведених акредитованими лабораторіями, згідно з ДСТУ Б В.2.6-18.
Опір повітропроникності світлопрозорих огороджувальних конструкцій Rgск визначається за формулою
де п - показник режиму фільтрації світлопрозорої конструкції, отриманий за результатами випро бувань, проведених згідно з ДСТУ Б В.2.6-18;
Gск - повітропроникність світлопрозорої конструкції, кг/(м2 ∙ год), при Δр0 = 10 Па, отримана за результатами випробувань акредитованими лабораторіями.
5.6 У разі, якщо Rg ск ≥ Rg н в п'ять і більше разів, обов'язкове виконання вимог 5.23 ДБН В.2.2-15.
6 ОЦІНКА ВОЛОГІСНОГО РЕЖИМУ ОГОРОДЖУВАЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ
6.1 Для зовнішніх огороджувальних конструкцій опалюваних будинків обов'язкове виконання умови
Δw ≤ Δwд , (16)
де Δw - збільшення вологості матеріалу у товщі шару конструкції, в якому може відбуватися конденсація вологи, за холодний період року, % за масою;
Δwд - допустиме за теплоізоляційними характеристиками збільшення вологості матеріалу, в шарі якого може відбуватися конденсація вологи, % за масою, що встановлюється згідно з таблицею 8 залежно від виду матеріалу.
Таблиця 8 - Допустиме за теплоізоляційними характеристиками збільшення вологості матеріалу Δwд в конструкції в холодний період року
Найменування матеріалу
Значення Δwд, %
Мінераловатні та скловолокнисті вироби
2,5
Пінополістирол
2,0
Пінополіуретан
3,0
Плити з карбам ідо-формальдегідних пінопластів
7,0
Ніздрюваті бетони (газобетон, пінобетон, газосилікат тощо)
1,2
Бетони легкі
1,2
Вироби перлітові
2,0
Плити з природних органічних та неорганічних матеріалів
7,0
Вироби з кремнезиту
2,5
Цегляне мурування
1,5
Піногазоскло
1,5
Мурування з силікатної цегли
2,0
Засипки з керамзиту, шунгізиту
3,0
Важкий бетон, цементно-піщаний розчин
2,0
6.2 Зона конденсації визначається за характером розподілу парціального тиску водяної пари е(х) і насиченої водяної пари Е(х) у товщі шарів огороджувальної конструкції. Парціальний тиск водяної пари в товщі шару матеріалу в перерізі х, Па, визначається за формулою
е(х) = , (17)
де ев - парціальний тиск водяної пари внутрішнього повітря, Па, що визначається за розрахунковим значенням відносної вологості φΒθ залежно від призначення будинку згідно з додатком Γ і значенням парціального тиску насиченої водяної пари Ев, що залежить від температури, за формулою
ев = 0,01φв0 Ев , (18)
ез - парціальний тиск водяної пари зовнішнього повітря, що визначається за СНиП 2.01.01 для
періоду найбільш холодного місяця року, Па;
ReΣ - опір паропроникненню огороджувальної конструкції, м2 · год · Па/мг;
Rex - опір паропроникненню огороджувальної конструкції на відстані χ від внутрішньої поверхні.
м2 · год · Па/мг.
Парціальний тиск насиченої водяної пари Е(х), Па, визначається згідно з довідковими даними залежності Е(t) по розподілу температури в товщі конструкції t(x), що розраховується за формулою
t(x) = tв - , (19)
де tзe - розрахункова температура зовнішнього повітря для процесу накопичення вологи в конструкції, що визначається згідно з СНиП 2.01.01 для періоду найбільш холодного місяця року
°С.
6.3 Опір паропроникненню огороджувальної конструкції та окремих її шарів розраховується за формулами:
ReΣ = , (20)
Rex = , (21)
де n - загальна кількість шарів у конструкції;
т - кількість повних шарів від внутрішньої поверхні до перерізу х;
δi - товщина i-го шару, м;
μi - паропроникність матеріалу i-го шару, мг/(м · год · Па), що визначається за таблицею Л додатка Л;
μm+1 - паропроникність матеріалу шару, мг/(м · год · Па), де розташований переріз х.
У разі, якщо е(х) < Е(х) для будь-якого x [0,δ], умова за формулою (16) вважається виконаною.
У разі, якщо е(х) = Е(х) у будь-якому з перерізів огороджувальної конструкції, проводиться розрахунок приросту вологи у шарі матеріалу Δw, у якому відбувається конденсація вологи (у разі розташування зони конденсації на межі шарів приріст розраховується для шару, прилеглого до зони конденсації з боку внутрішньої поверхні), за формулою
Δw = , (22)
де Ρ - кількість вологи, що конденсується у товщі огороджувальної конструкції за період накопичення вологи в конструкції, кг/м2, що розраховується за формулою
P = Z∙10-6, (23)
де ек - парціальний тиск водяної пари, Па, у зоні конденсації, що визначається за формулою (17);
Re к - опір паропроникненню частини огороджувальної конструкції від внутрішньої поверхні до зони початку конденсації, м2 · год · Па/мг, що визначається за формулою (21);
RеΣ - те саме, що у формулі (20);
Ζ - період накопичення вологи в конструкції, год, що дорівнює періоду із середньодобовими температурами зовнішнього повітря менше ніж 8 °С за СНиП 2.01.01;
δκ - товщина шару матеріалу, м, у якому відбувається накопичення вологи, що конденсується (від зони конденсації до внутрішньої поверхні шару);
ρк - густина шару матеріалу, в якому відбувається конденсація вологи, кг/м3, що визначається згідно з таблицею Л.1 додатка Л.
7 ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ПАСПОРТ БУДИНКУ
Енергетичний паспорт будинку призначений для підтвердження відповідності показників енергетичної ефективності конструкцій будинків і споруд вимогам цього нормативного документа.
Енергетичний паспорт заповнюється під час розроблення проектів будинків та споруд нового будівництва, реконструкції чи капітального ремонту, під час приймання будинку в експлуатацію, а також у процесі експлуатації раніше зведених будинків. Енергетичний паспорт надається у разі подання технічної документації на санітарно-епідеміологічну експертизу.
Для житлових багатоквартирних будинків з нежилими приміщеннями, розташованими на нижніх і верхніх поверхах, енергетичні паспорти складаються окремо для житлової частини й кожного нежитлового блока.
Енергетичні паспорти квартир у будинках з поквартирним регулюванням подавання теплоносія можуть бути складені на базі квартири-представника цього будинку.
7.3 Енергетичний паспорт будинку заповнюють проектні організації:
при розробленні проекту і прив'язуванні його до умов конкретного будівельного майданчика;
при здаванні будівельного об'єкта в експлуатацію з урахуванням відступів від початкових технічних рішень, узгоджених під час будівництва будинку. При цьому враховуються: дані технічної документації (виконавчі креслення, акти на приховані роботи, паспорти, довідки, надані приймальними комісіями, тощо); підсумки поточних і цільових перевірок дотримання теплотехнічних характеристик об'єкта, відповідності інженерних систем шляхом технічного і авторського наглядів, контролю Державною архітектурно-будівельною інспекцією, робочими комісіями тощо;
при відхиленнях від проекту, відсутності необхідної технічної документації, наявності браку тощо замовник і Державна архітектурно-будівельна інспекція можуть вимагати проведення експертизи, включаючи натурні визначення теплотехнічних показників огороджувальних конструкцій будинку згідно з ГОСТ 26254 акредитованими лабораторіями;
на стадії експлуатації вибірково після річної експлуатації будинку на підставі результатів енергетичного аудиту будинку, проведеного ліцензованими організаціями та установами.
Необхідний клас енергетичної ефективності будинку задається у завданні на проектування.
Для будинків, що експлуатуються, енергетичний паспорт розробляють на замовлення організації, що здійснює експлуатацію, або власника будинку. Для будинків, виконавча документація на будівництво яких не збереглася, енергетичні паспорти будинку складають ліцензовані організації та установи на основі матеріалів бюро технічної інвентаризації, натурних технічних обстежень і вимірювань фактичних теплотехнічних показників огороджувальних конструкцій будинку.
Відповідає за достовірність даних енергетичного паспорта проекту будинку проектна організація, що здійснює його заповнення під час проектування, або організація, яка оформлює енергетичний паспорт будинку, що вводиться в експлуатацію або експлуатується .
Енергетичний паспорт будинку не призначений для розрахунків за комунальні чи інші послуги, що надаються власникам будинків, квартиронаймачам і власникам квартир.
Форма енергетичного паспорта наведена у додатку Ф.
На підставі даних енергетичного паспорта, отр...
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора