Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2006
Тип роботи:
Нормативна література
Предмет:
Інші
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ
Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об'єктів
НАВАНТАЖЕННЯ І ВПЛИВИ
Норми проектування
Введено: «ИМЦ» ( г. Киев, ул. М. Кривоноса, 2а; т/ф. 249-34-04 )
ДБН В.1.2-2:2006
Київ
МІНБУД УКРАЇНИ
2006
ПЕРЕДМОВА
РОЗРОБЛЕНО
Відкрите акціонерне товариство «Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій ім. В.М. Шимановського» (ВАТ Укрндіпроектстальконструкція ім. В.М.Шимановського)
Розробники: В.М. Гордеєв, д.т.н., М.О. Микитаренко, к.т.н., А.В. Перельмутер, д.т.н. (керівник розробки), В.М. Шимановський, чл.-кор. НАН України, О.В. Шимановський, д.т.н.
За участю: Донбаська Національна академія будівництва та архітектури
Є.В. Горохов, д.т.н., С.В. Турбін, к.т.н.
Полтавський Національний технічний університет ім.Ю.Кондратюка
В.А. Пашинський, д.т.н., С.Ф. Пічугін, д.т.н.
Науково-виробниче товариство СКАД СОФТ
B.C. Карпіловський, к.т.н., Е.З. Криксунов, к.т.н.
ПОГОДЖЕНО
МНС України, лист від 18.03.2005 р. № 02-2651/152 МНС України Держгідромет, лист від 19.12.2005 р. № 25/1040 МНС України Держпромгірнагляд, лист від 03.03.2005 р. № 06-6а/1221
ВНЕСЕНО
Управління технічного регулювання в будівництві
ПРИЙНЯТО
наказ Мінбуду України від 3 липня 2006 р. № 220
НАДАНО ЧИННОСТІ
з 1 січня 2007 р.
УВЕДЕНО ВПЕРШЕ
Визнати такими, що не застосовуються на території України, СНиП 2.01.07-85, крім розділу 10
ЗМІСТ
1 СФЕРА ВИКОРИСТАННЯ 4
2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ 4
3 ВИЗНАЧЕННЯ 4
4 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 4
5 ВАГА КОНСТРУКЦІЙ ТА ҐРУНТІВ 9
6 НАВАНТАЖЕННЯ ВІД УСТАТКУВАННЯ, ЛЮДЕЙ, ТВАРИН, СКЛАДОВАНИХ МАТЕРІАЛІВ І ВИРОБІВ 10
7 КРАНОВІ НАВАНТАЖЕННЯ 15
8 СНІГОВІ НАВАНТАЖЕННЯ 20
9 ВІТРОВІ НАВАНТАЖЕННЯ 24
10 ОЖЕЛЕДНО-ВІТРОВІ НАВАНТАЖЕННЯ 33
11 ТЕМПЕРАТУРНІ КЛІМАТИЧНІ ВПЛИВИ 39
12 ІНШІ НАВАНТАЖЕННЯ І ВПЛИВИ 42
Додаток А (довідковий) НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ 43
Додаток Б (довідковий) ПОЯСНЕННЯ ОСНОВНИХ ПОНЯТЬ. ПОЗНАЧЕННЯ 44
Додаток В (довідковий) ПРИБЛИЗНІ ТЕРМІНИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД (у роках) 46
Додаток Г (довідковий) МОСТОВІ ТА ПІДВІСНІ КРАНИ РІЗНИХ ГРУП (приблизний перелік) 47
Додаток Д (обов'язковий) НАВАНТАЖЕННЯ ВІД УДАРУ КРАНА ОБ ТУПИКОВИЙ УПОР 48
Додаток Е (довідковий) ХАРАКТЕРИСТИЧНІ ЗНАЧЕННЯ НАВАНТАЖЕНЬ І ВПЛИВІВ ДЛЯ МІСТ УКРАЇНИ 49
Додаток Ж (обов'язковий) СХЕМИ СНІГОВИХ НАВАНТАЖЕНЬ І КОЕФІЦІЄНТИ 55
Додаток І (обов'язковий) СХЕМИ ВІТРОВИХ НАВАНТАЖЕНЬ І АЕРОДИНАМІЧНІ КОЕФІЦІЄНТИ Саеr 63
ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ
Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об'єктів
ДБН В.1.2-2:2006
Навантаження і впливи норми проектування
Замість СНиП 2.01.07-85, за винятком розділу 10
Обов'язкові вимоги цих норм надруковані шрифтом, рекомендовані положення та пояснення – дрібним курсивом.
1 СФЕРА ВИКОРИСТАННЯ
Ці норми поширюються на проектування будівельних конструкцій та основ будівель і споруд, що зводяться або реконструюються, і встановлюють основні положення та правила щодо визначення навантажень і впливів, а також їхніх сполучень.
Навантаження і впливи на будівельні конструкції і основи будівель та споруд, що відрізняються від традиційних (об'єкти атомної енергетики, мости, гідротехнічні споруди, опори ПЛ високої напруги і портали ОРП, теплиці та оранжереї тощо), а також ті, що мають спеціальне походження (сейсмічні, хвильові, від транспортних засобів тощо) треба визначати за спеціальними технічними умовами і нормами, які доповнюють та уточнюють положення цих норм.
Примітка 1. Далі за текстом, де це можливо, термін "вплив" замінено терміном "навантаження", а слова "будівлі і споруди" замінено на слово "споруди".
Примітка 2. В необхідних випадках (при розробленні проектів реконструкції, при проектуванні унікальних споруд тощо) значення навантажень та коефіцієнти їхнього сполучення допускається встановлювати шляхом імовірнісного обґрунтування з використанням наявних статистичних даних. При цьому атмосферні навантаження допускається встановлювати за даними Державної метеорологічної служби України, а також даними відомчих метеослужб, атестованих Державною метеорологічною службою України.
2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
У цих нормах використано посилання на документи, наведені у додатку А.
3 ВИЗНАЧЕННЯ
У цих нормах використано терміни та визначення згідно з ГОСТ 27751, а також терміни та визначення, наведені у додатку Б.
4 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
4.1 При проектуванні потрібно враховувати навантаження, що виникають під час зведення та експлуатації споруд, а також при виготовленні, зберіганні та транспортуванні будівельних конструкцій.
Класифікація навантажень
4.2 Навантаження та впливи поділяються на механічні та немеханічної природи, які призводять до зниження несучої здатності і експлуатаційної придатності конструкцій.
Механічні впливи, що враховуються в розрахунку безпосередньо, розглядаються як сукупність сил, прикладених до конструкції (навантаження) або як вимушені переміщення і деформації елементів конструкції. Впливи немеханічної природи (наприклад, впливи агресивного середовища), як правило, враховуються в розрахунку опосередковано.
4.3 Прийнята класифікація навантажень забезпечує можливість розрахунку будівельних конструкцій з урахуванням необхідних розрахункових ситуацій та граничних станів, а саме:
а) перевірку міцності, стійкості та інших критеріїв несучої здатності при одноразовому навантаженні в екстремальних умовах експлуатації (аварійна розрахункова ситуація або стабільна чи перехідна розрахункова ситуація, що може реалізуватися обмежене число разів за строк служби), що відповідає перевірці граничних станів la, lb, 1c, 1d, le і 1f за 1.4 ГОСТ 27751;
б) перевірку жорсткості та тріщиностійкості в режимі нормальної експлуатації (стабільна розрахункова ситуація), що відповідає перевірці граничних станів 2а, 2b, 2c, 2d і 2е за 1.4 ГОСТ 27751;
в) перевірку витривалості при повторних навантаженнях (стабільна розрахункова ситуація), що відповідає перевірці граничних станів 1а і 2b за 1.4 ГОСТ 27751;
г) урахування повзучості матеріалів та інших реологічних процесів при дії постійних і довготривалих навантажень (стабільна розрахункова ситуація), що відповідає перевірці граничних станів 1f, 2a і 2d за 1.4 ГОСТ 27751.
Залежно від причин виникнення навантаження і впливи поділяються на основні та епізодичні.
Залежно від змінюваності у часі впливи поділяються на постійні та змінні.
Залежно від тривалості неперервної дії змінні навантаження і впливи поділяються на тривалі, короткочасні та епізодичні.
Навантаження, що виникають при виготовленні, зберіганні та перевезенні конструкцій, а також при зведенні споруд, слід враховувати при розрахунках як короткочасні.
Встановлений термін експлуатації конструкції Tef приймається за технічним завданням, а в разі його відсутності може бути прийнятий за додатком В.
Основою для призначення навантажень є їхні характеристичні значення.
При розрахунку несучих конструкцій і основ слід враховувати коефіцієнт надійності за відповідальністю згідно з ГОСТ 27751.
На коефіцієнт надійності за відповідальністю слід множити характеристичні значення навантажень або навантажувальний ефект (внутрішні сили і переміщення конструкцій і основ, що спричиняються навантаженнями і впливами).
Розрахункові значення навантажень визначаються множенням характеристичних значень на коефіцієнт надійності за навантаженням який залежить від виду навантаження.
4.8 Залежно від характеру навантажень та мети розрахунку за 4.3 використовуються чотири види розрахункових значень: граничне, експлуатаційне, циклічне, квазіпостійне.
Указані види навантажень слід застосовувати у відповідності із табл. 4.1. Буквами вказано перелічені в 4.3 типи розрахунків, для виконання яких використовуються ті чи інші види розрахункових значень.
4.9 Для перевірки граничних станів першої групи використовуються граничні розрахункові значення навантажень.
4.10 Для перевірки граничних станів другої групи навантаження встановлюються залежно від умов експлуатації конструкції, яка розглядається, а саме:
якщо вихід за граничний стан може бути допущений у середньому один раз за Тn років, то перевірка виконується з використанням граничного розрахункового значення, що відповідає періоду Тn;
Таблиця 4.1
Розрахункове значення
Використання видів навантажень за типом розрахунку
Основні
Епізодичні
Постійні
Змінні
Тривалі
Короткочасні
Експлуатаційне
б, г
б
б
Граничне
а
а
а
а
Циклічне
в
в
Квазіпостійне
г
якщо вихід за граничний стан другої групи може бути допущений протягом певної частки (0<<1) встановленого терміну служби конструкції Тef то перевірка виконується з використанням експлуатаційного розрахункового значення, що відповідає цій частці встановленого терміну служби (Тef).
Перехід до розрахункових значень виконується множенням на коефіцієнт надійності за навантаженням (Тn) чи (Tef ). Значення приймається за нормами проектування конструкцій залежно від їхнього призначення, відповідальності та наслідків виходу за граничний стан.
Характер перевірки, а також значення Тn і встановлюються нормами проектування конструкцій чи технічним завданням з урахуванням призначення, особливостей роботи та умов експлуатації конструкції. Так, наприклад, періодичність перевищення вимог жорсткості Тn може дорівнювати міжремонтному періоду або іншому відрізку часу, характерному для режиму експлуатації конкретної конструкції. Частка встановленого терміну служби призначається виходячи з експлуатаційних вимог.
Для об'єктів масового будівництва допускається приймати = 0,02.
4.11 До постійних навантажень слід відносити:
а) вагу частин споруд, у тому числі вагу несучих та огороджувальних конструкцій;
б) вагу та тиск ґрунтів (насипів, засипок), гірничий тиск.
Зусилля від попереднього напруження, що зберігаються у конструкції чи в основі, слід враховувати при розрахунках як зусилля від постійних навантажень.
4.12 До змінних тривалих навантажень слід відносити:
а) вагу тимчасових перегородок, підливок та підбетонок під обладнання;
б) вагу стаціонарного обладнання: верстатів, апаратів, моторів, місткостей, трубопроводів з арматурою, опорними частинами та ізоляцією, стрічкових конвеєрів, постійних підйомних машин з їхніми канатами та напрямними, а також вагу рідких та твердих речовин, що заповнюють обладнання;
в) тиск газів, рідин та сипучих тіл у місткостях та трубопроводах, надлишковий тиск та розрідження повітря, що виникає при вентиляції шахт;
г) навантаження на перекриття від складованих матеріалів і стелажного обладнання у складських приміщеннях, холодильниках, зерносховищах, книгосховищах, архівах та подібних приміщеннях;
д) температурні технологічні впливи від стаціонарного обладнання;
е) вагу шару води на водонаповнених плоских покриттях;
ж) вагу відкладень промислового пилу, якщо його накопичення не виключене відповідними заходами;
з) навантаження від людей, худоби, обладнання на перекриття житлових, громадських та сільськогосподарських будівель з квазіпостійними розрахунковими значеннями;
і) вертикальні навантаження від мостових та підвісних кранів з квазіпостійними розрахунковими значеннями;
к) снігові навантаження з квазіпостійними розрахунковими значеннями;
л) температурні кліматичні впливи з квазіпостійними розрахунковими значеннями;
м) впливи, обумовлені деформаціями основи, які не супроводжуються докорінною зміною структури ґрунту;
н) впливи, обумовлені зміною вологості, компонентів агресивного середовища, усадкою і повзучістю матеріалів.
4.13 До змінних короткочасних навантажень слід відносити:
а) навантаження від устаткування, що виникають у пускозупинному, перехідному та випробувальному режимах, а також під час його перестановки чи заміни з граничними чи експлуатаційними розрахунковими значеннями;
б) вагу людей, ремонтних матеріалів у зонах обслуговування та ремонту устаткування з граничними чи експлуатаційними розрахунковими значеннями;
в) навантаження від людей, худоби, устаткування на перекриття житлових, громадських та сільськогосподарських будівель з граничними чи експлуатаційними розрахунковими значеннями, крім навантажень, зазначених у 4.12 а, б, в, г;
г) навантаження від рухомого підйомно-транспортного устаткування (навантажувачів, електрокарів, кранів-штабелерів, тельферів), а також від мостових та підвісних кранів з граничними чи експлуатаційними розрахунковими значеннями;
д) снігові навантаження з граничними чи експлуатаційними розрахунковими значеннями;
е) температурні кліматичні впливи з граничними чи експлуатаційними розрахунковими значеннями;
ж) вітрові навантаження з граничними чи експлуатаційними розрахунковими значеннями;
з) ожеледні навантаження з граничними чи експлуатаційними розрахунковими значеннями.
4.14 До епізодичних навантажень належать: а) сейсмічні впливи;
б) вибухові впливи;
в) навантаження, викликані різкими порушеннями технологічного процесу, тимчасовою несправністю чи руйнуванням обладнання;
г) впливи, обумовлені деформаціями основи, які супроводжуються докорінною зміною структури ґрунту (при замочуванні просадкових ґрунтів) або його осіданням у районах гірничих виробок і в карстових районах.
Характеристичні і розрахункові значення епізодичних навантажень визначаються спеціальними нормативними документами.
Сполучення навантажень
Сполучення навантажень формуються як набір їхніх розрахункових значень або відповідних їм зусиль і/або переміщень, що використовується для перевірки конструкції або основи у певному граничному стані і в певній розрахунковій ситуації. Припускається, що всі навантаження в обраному сполученні одночасно впливають на об'єкт розрахунку.
До сполучення повинні входити навантаження, які найбільш несприятливо впливають на конструкції (основи) з точки зору граничного стану, що розглядається. Впливи, які взаємно виключають один одного, не можуть входити до одного сполучення.
В розрахунках конструкцій можуть бути використані сполучення двох типів – основні та аварійні.
Для перевірки граничних станів першої групи використовують основні сполучення, які включають постійні навантаження з граничними розрахунковими значеннями, граничні розрахункові, циклічні або квазіпостійні значення змінних навантажень.
Для перевірки граничних станів другої групи використовують основні сполучення, які включають постійні навантаження з експлуатаційними розрахунковими значеннями, а також експлуатаційні розрахункові, циклічні або квазіпостійні значення змінних навантажень.
До аварійного сполучення крім постійних і змінних навантажень може входити тільки один епізодичний вплив.
В аварійних сполученнях навантажень, зумовлених вибуховими впливами або навантаженнями від зіткнення транспортних засобів з елементами споруд, допускається не враховувати короткочасні змінні навантаження, наведені у 4.13.
У деяких випадках перевірка аварійної розрахункової ситуації може виконуватись на дію основного сполучення впливів, але з урахуванням впливу деструктивних процесів чи пошкоджень, які викликані даною розрахунковою ситуацією (наприклад, зменшенням несучої здатності конструкції внаслідок дії пожежі або виходу з ладу деяких елементів при вибуху).
Вимоги щодо використання аварійних навантажень та впливів приймаються за нормами проектування будівель і споруд певного функціонального призначення.
4.18 Мала ймовірність одночасної реалізації розрахункових значень декількох навантажень ураховується множенням розрахункових значень навантажень, що ввійшли у сполучення, на коефіцієнт сполучення .
Для основних сполучень, що включають постійні та не менш ніж два змінні навантаження, останні приймаються з коефіцієнтом сполучень =0,95 для тривалих навантажень і =0,90 для короткочасних навантажень.
Для аварійних сполучень, що включають постійні та не менш як два змінні навантаження, останні приймаються з коефіцієнтом сполучення =0,95 для тривалих навантажень і =0,80 для короткочасних навантажень. Аварійне навантаження приймається з коефіцієнтом сполучень =1,00.
Примітка. В основних сполученнях при врахуванні трьох та більше короткочасних навантажень їхні розрахункові значення допускається множити на коефіцієнт сполучення , який приймається для першого (за ступенем впливу) короткочасного навантаження – 1,0, для другого – 0,8, для решти – 0,6.
4.19 При виборі найневигідніших сполучень навантажень і впливів згідно з вказівками 4.18 за одне змінне навантаження слід приймати:
а) навантаження від одного джерела (тиск чи розрідження у місткості, компоненти снігового, вітрового чи ожеледного навантаження, навантаження від одного навантажувача, одного крана тощо);
б) навантаження від декількох джерел, якщо їхня сумісна дія врахована у значенні навантаження (навантаження на перекриття, визначене з урахуванням коефіцієнтів чи , наведених у 6.9; навантаження від декількох кранів з урахуванням коефіцієнта –наведеного у 7.20; ожеледно-вітрове навантаження, визначене згідно з 10).
4.20 При визначенні розрахункових сполучень навантажень для конструкцій і основ у період зведення будівель і споруд снігові, вітрові, ожеледні навантаження, а також температурні кліматичні впливи, які увійшли до розрахункових сполучень, слід знижувати на 20 %.
5 ВАГА КОНСТРУКЦІЙ ТА ҐРУНТІВ
Характеристичне значення ваги конструкцій заводського виготовлення слід визначати за стандартами, робочими кресленнями чи паспортними даними заводів-виробників, а інших будівельних конструкцій та ґрунтів – за проектними розмірами та питомою вагою матеріалів і ґрунтів з урахуванням їхньої вологості в умовах будівництва та експлуатації споруд.
Експлуатаційне розрахункове значення ваги конструкцій та ґрунтів приймається таким, що дорівнює характеристичному.
Граничне розрахункове значення ваги конструкцій та ґрунтів визначається множенням характеристичного значення на коефіцієнт надійності за граничним навантаженням , наведений у табл. 5.1. Коефіцієнти надійності за навантаженням для експлуатаційного і квазіпостійного значень слід приймати такими, що дорівнюють 1,0.
Таблиця 5.1
Конструкції споруд та вид ґрунтів
Конструкції
металеві, у яких зусилля від власної ваги:
менші 50 %
дорівнюють або перевищують 50 %
1,05 (0,95)
1,10 (0,90)
бетонні (з середньою густиною понад 1600 кг/м3), залізобетонні, кам'яні, армокам'яні, дерев'яні
1,10 (0,90)
бетонні (з середньою густиною 1600 кг/м3 і менше), ізоляційні, вирівнювальні та опоряджувальні шари (плити, матеріали у рулонах, засипки, стяжки тощо), виконані:
у заводських умовах
на будівельному майданчику
1,20 (0,90)
1,30 (0,90)
Ґрунти:
у природному заляганні
насипні
1,10 (0,90)
1,15 (0,90)
Значення у дужках слід використовувати для перевірки стійкості конструкції на перекидання, а також в інших випадках, коли зменшення ваги конструкцій і ґрунтів може погіршити умови роботи конструкції.
5.3 Допускається визначати граничні значення навантажень від ваги конструкцій та засипок (заливок) за результатами контрольних зважувань не менш ніж. п'яти зразків. При цьому граничне розрахункове навантаження визначається як добуток середнього значення густини на коефіцієнт надійності за навантаженням =1,2 або проектної товщини шару засипки на коефіцієнт надійності за навантаженням який дорівнює:
- для засипок завтовшки 50 мм і більше;
- для засипок завтовшки менш як 50 мм;
- для заливок и стяжок завтовшки 20 мм і більше;
- для заливок и стяжок завтовшки менш як 20 мм.
5.4 При визначенні навантаження від ґрунту слід враховувати навантаження від матеріалів, обладнання та транспортних засобів, що передаються на ґрунт.
6 НАВАНТАЖЕННЯ ВІД УСТАТКУВАННЯ, ЛЮДЕЙ, ТВАРИН, СКЛАДОВАНИХ МАТЕРІАЛІВ І ВИРОБІВ
6.1 Норми цього розділу поширюються на навантаження від людей, тварин, устаткування, виробів, матеріалів, тимчасових перегородок, що діють на перекриття будинків і підлоги на ґрунтах.
Варіанти завантаження перекриттів цими навантаженнями слід приймати відповідно до передбачених умов зведення та експлуатації будівель. Якщо на стадії проектування дані про ці умови недостатні, при розрахунку конструкцій і основ необхідно розглянути такі варіанти завантаження окремих перекриттів:
суцільне (на всій площині) завантаження прийнятим навантаженням;
несприятливе часткове завантаження при розрахунку конструкцій і основ, чутливих до такої схеми завантаження;
відсутність тимчасового навантаження.
Сума всіх тимчасових навантажень на перекриття багатоповерхової будівлі при несприятливому частковому їхньому завантаженні не повинна перевищувати навантаження при суцільному завантаженні перекриттів, визначене з урахуванням коефіцієнтів сполучень , значення яких обчислюються за формулами (6.3) і (6.4).
Визначення навантажень від устаткування, складованих матеріалів і виробів
6.2 Навантаження від устаткування (у тому числі трубопроводів, транспортних засобів), складованих матеріалів і виробів установлюються в будівельному завданні на підставі технологічних рішень, у якому повинні бути наведені:
а) можливі на кожному перекритті і підлогах на ґрунті місця розташування і габарити опор устаткування, розміри ділянок складування і зберігання матеріалів і виробів, місця можливого зближення устаткування в процесі експлуатації або перепланування;
б) характеристичні значення навантажень і коефіцієнти надійності за навантаженням, що приймаються за вказівками чинних норм, а для машин з динамічними навантаженнями – характеристичні значення інерційних сил і коефіцієнти надійності за навантаженням для інерційних сил, а також інші необхідні характеристики.
При заміні фактичних навантажень на перекриття еквівалентними рівномірно розподіленими навантаженнями останні слід визначати розрахунком і призначати диференційовано для різних конструктивних елементів (плит, другорядних балок, ригелів, колон, фундаментів). Прийняті значення еквівалентних навантажень повинні забезпечувати несучу здатність і жорсткість елементів конструкцій, необхідні за умовами їхнього завантаження фактичними навантаженнями. Характеристичні значення еквівалентних рівномірно розподілених навантажень для виробничих і складських приміщень слід приймати: для плит і другорядних балок не менш ніж 3,0 кПа (300 кгс/м2), для ригелів, колон і фундаментів – не менш як 2,0 кПа (200 кгс/м2).
Слід враховувати можливе перспективне збільшення навантажень.
6.3 Характеристичне значення ваги устаткування, у тому числі трубопроводів, слід визначати на підставі стандартів або каталогів, а для нестандартного устаткування – на підставі паспортних даних заводів-виробників або робочих креслень.
До складу навантаження від ваги устаткування слід включати власну вагу установки чи машини (у тому числі приводу, постійних пристосувань, опорних пристроїв, підливок і підбетонок), вагу ізоляції, заповнювачів устаткування, можливих при експлуатації, найважчої оброблюваної деталі, вагу транспортованого вантажу, відповідну номінальній вантажопідйомності, тощо.
Навантаження від устаткування на перекриття і підлоги на ґрунтах необхідно приймати залежно від умов його розміщення і можливого переміщення при експлуатації. При цьому слід передбачати заходи, що виключають необхідність посилення несучих конструкцій, спричиненого переміщенням технологічного устаткування під час монтажу чи експлуатації будівлі.
Число навантажувачів чи електрокарів, що враховуються одночасно, і їхнє розміщення на перекритті при розрахунку різних елементів слід приймати за будівельним завданням на підставі технологічних рішень.
Динамічний вплив вертикальних навантажень від навантажувачів і електрокарів допускається враховувати множенням характеристичних значень статичних навантажень на коефіцієнт динамічності, що дорівнює 1,2.
6.4 Коефіцієнти надійності за навантаженням для граничного значення ваги устаткування наведено в табл. 6.1.
Таблиця 6.1
Вага
Стаціонарного устаткування
1,05
Ізоляції стаціонарного устаткування
1,20
Заповнювачів устаткування (у тому числі резервуарів і трубопроводів):
рідин
суспензій, шламів, сипучих тіл
Навантажувачів і електрокарів з вантажем
1,00
1,10
1,20
Рівномірно розподілені навантаження
Характеристичні і квазіпостійні значення рівномірно розподілених тимчасових навантажень на плити перекриттів, східці і підлоги на ґрунтах наведено в табл. 6.2.
Характеристичні значення навантажень на ригелі і плити перекриттів від ваги тимчасових перегородок слід приймати залежно від їхньої конструкції, розташування і характеру опирання на перекриття і стіни. Ці навантаження допускається враховувати як рівномірно розподілені додаткові навантаження, приймаючи їхні характеристичні значення на підставі розрахунку для передбачуваних схем розміщення перегородок, але не менш як 0,5 кПа (50 кгс/м2).
Коефіцієнти надійності за навантаженням для рівномірно розподілених навантажень слід приймати:
1,3 – при характеристичному значенні менш ніж 2,0 кПа (200 кгс/м2); 1,2 – при характеристичному значенні 2,0 кПа (200 кгс/ м2) і більше.
Коефіцієнт надійності за навантаженням від ваги тимчасових перегородок слід приймати відповідно до вказівок 5.2.
6.8 При розрахунку балок, ригелів, плит, а також колон та фундаментів, що сприймають навантаження від одного перекриття, характеристичні значення навантажень, наведені у табл. 6.2, слід знижувати залежно від вантажної площі А, м2, елемента, що розраховується, множенням на коефіцієнт сполучень , який дорівнює:
а) для приміщень, наведених у поз. 1,2,12,а (при вантажній площі А>А1 = 9 м2)
(6.1)
б) для приміщень, наведених у поз. 4,11,12,б (при вантажній площі А>А2 = 36 м2),
(6.2)
Примітка. При розрахунку стін, що сприймають навантаження від одного перекриття, значення навантажень слід знижувати залежно від вантажної площі А елементів, що розраховуються (плит, балок), які спираються на стіни.
6.9 При визначенні поздовжніх зусиль для розрахунку колон, стін і фундаментів, що сприймають навантаження від двох і більше перекриттів, характеристичні значення навантажень, наведені в табл. 6.2, слід знижувати множенням на коефіцієнт сполучень :
а) для приміщень, наведених у поз. 1,2,12,а,
; (6.3)
б) для приміщень, наведених у поз. 4,11,12,б,
. (6.4)
де , визначаються відповідно до 6.8;
п – загальне число перекриттів (для приміщень, наведених у табл. 6.2, поз. 1, 2, 4, 11, 12,а, 12,б), навантаження від яких враховуються при розрахунку розглядуваного перерізу колони, стіни, фундаменту.
Примітка. При визначенні згинальних моментів у колонах і стінах слід враховувати зниження навантажень для прилеглих до них балок і ригелів згідно з вказівками, наведеними у 6.8.
Таблиця 6.2
Будівлі та приміщення
Характеристичні значення навантажень, кПа (кгс/м2)
Квазіпостійні значення навантажень, кПа (кгс/м2)
1 Квартири житлових будинків; спальні приміщення дитячих дошкільних закладів і шкіл-інтернатів; житлові приміщення будинків відпочинку і пансіонатів, гуртожитків і готелів; палати лікарень і санаторіїв; тераси
1,5 (150)
0,35 (35)
2 Службові приміщення адміністративного, інженерно-технічного, наукового персоналу організацій і установ; класні приміщення установ освіти; побутові приміщення (гардеробні, душові, умивальні, вбиральні) промислових підприємств і громадських будівель і споруд
2,0 (200)
0,85 (85)
3 Кабінети і лабораторії установ охорони здоров'я; лабораторії установ освіти, науки; приміщення електронно-обчислювальних машин; кухні громадських будівель; технічні поверхи; підвальні приміщення
Не менш 2,0 (200)
Не менш 1,2 (120)
4 Зали:
а) читальні
2,0 (200)
0,85 (85)
б) обідні (у кафе, ресторанах, їдальнях)
3,0 (300)
1,2 (120)
в) зборів і нарад, чекання, видовищні і концертні, спортивні
4,0 (400)
1,7 (170)
г) торгові, виставкові та експозиційні
Не менш 4,0 (400)
Не менш 1,7 (170)
5 Книгосховища, архіви
Не менш 5,0 (500)
Не менш 5,0 (500)
6 Сцени видовищних установ
Не менш 5,0 (500)
Не менш 2,1 (210)
7 Трибуни:
а) із закріпленими сидіннями
4,0 (400)
1,7 (170)
б) для глядачів, що стоять
5,0 (500)
1,8 (180)
8 Горищні приміщення
0,7 (70)
-
9 Покриття на ділянках:
а) з можливим скупченням людей (що виходять з виробничих приміщень, залів, аудиторій тощо)
4,0 (400)
1,7 (170)
б) що використовуються для відпочинку
1,5 (150)
0,6 (60)
в) інших
0,5 (50)
-
10 Балкони (лоджії) з урахуванням навантаження:
а) смугового рівномірного на ділянці завширшки 0,8 м уздовж огородження балкона (лоджії)
4,0 (400)
1,7 (170)
б) суцільного рівномірного на площі балкона (лоджії), вплив якого більш несприятливий, ніж обумовлений у поз.10,а
2,0 (200)
0,85 (85)
11 Ділянки обслуговування і ремонту устаткування у виробничих приміщеннях
Не менш 1,5 (150)
-
12 Вестибулі, фойє, коридори, сходи (з проходами до них), що прилягають до приміщень, зазначених у позиціях:
а) 1, 2 і 3
3,0 (300)
1,0 (100)
б) 4, 5, 6 і 11
4,0 (400)
1,7 (170)
в) 7
5,0 (500)
2,1 (210)
13 Перони вокзалів
4,0 (400)
1,7 (170)
14 Приміщення для худоби:
дрібної
Не менш 2,0 (200)
Не менш 0,85 (85)
великої
Не менш 5,0 (500)
Не менш 2,1 (210)
Примітка 1. Навантаження, наведені в поз. 8, слід враховувати на площі, не зайнятій устаткуванням і матеріалами.
Примітка 2. Навантаження, наведені в поз. 9, слід враховувати без снігового навантаження.
Примітка 3. Навантаження, наведені в поз. 10, слід враховувати при розрахунку несучих конструкцій балконів (лоджій) і ділянок стін у місцях защемлення цих конструкцій. При розрахунку нижніх ділянок стін, фундаментів і основ навантаження на балкони (лоджії) слід приймати такими, що дорівнюють навантаженням прилеглих головних приміщень будівель, і зменшувати їх з урахуванням вказівок 6.8 і 6.9.
Примітка 4. Характеристичні і квазіпостійні значення навантажень для будівель і приміщень, наведених у поз. 3, 4,г, 5, 6, 11 і 14, слід приймати за будівельним завданням на підставі технологічних рішень.
Зосереджені навантаження та навантаження на поручні
6.10 Несучі елементи перекриттів, покриттів, східців і балконів (лоджій) мають бути перевірені на зосереджене вертикальне навантаження, прикладене до елемента, у несприятливому положенні на квадратній площадці із стороною не більш як 100 мм (при відсутності інших тимчасових навантажень). Якщо в будівельному завданні на підставі технологічних рішень не передбачені вищі характеристичні значення зосереджених навантажень, їх слід приймати такими, що дорівнюють:
а) для перекриттів і східців – 1,5 кН (150 кгс);
б) для горищних перекриттів, покриттів, терас і балконів – 1,0 кН (100 кгс);
в) для покриттів, по яких можна пересуватися тільки за допомогою трапів і містків, – 0,5 кН (50 кгс).
Елементи, розраховані на можливі при зведенні та експлуатації місцеві навантаження від устаткування і транспортних засобів, допускається не перевіряти на зазначене зосереджене навантаження.
6.11 Характеристичні значення горизонтальних навантажень на поручні перил східців і балконів слід приймати такими, що дорівнюють:
а) для житлових будинків, дошкільних закладів, будинків відпочинку, санаторіїв, лікарень та інших лікувальних закладів – 0,3 кН/м (30 кгс/м);
б) для трибун і спортивних залів – 1,5 кН/м (150 кгс/м);
в) для інших будівель і приміщень при відсутності спеціальних вимог – 0,8 кН/м (80 кгс/м). Для обслужних площадок, містків, огороджень дахів, призначених для нетривалого
перебування людей, характеристичне значення горизонтального зосередженого навантаження на поручні перил слід приймати 0,3 кН (30 кгс) (у будь-якому місці по довжині поручня), якщо за будівельним завданням на підставі технологічних рішень не потрібне більше значення навантаження.
Для навантажень, наведених у 6.10 і 6.11, слід приймати коефіцієнт надійності за навантаженням =l,2 при визначенні граничних значень і коефіцієнт надійності за навантаженням =1,0 при визначенні експлуатаційних значень.
7 КРАНОВІ НАВАНТАЖЕННЯ
Навантаження від мостових і підвісних кранів слід визначати залежно від груп режимів їхньої роботи, що встановлюються згідно з ГОСТ 25546, від виду приводу і від способу підвісу вантажу. Приблизний перелік мостових і підвісних кранів різних груп режимів роботи наведений у додатку Г.
Навантаження від мостових і підвісних кранів – це змінні навантаження, для яких встановлено чотири види розрахункових значень:
- граничні розрахункові значення:
для вертикального навантаження мостових і підвісних кранів,
; (7.1)
для горизонтального навантаження мостових і підвісних кранів, спрямованого вздовж кранової колії,
(7.2)
для горизонтального навантаження чотириколісних мостових кранів, спрямованого поперек кранової колії,
; (7.3)
для горизонтального навантаження інших мостових кранів, спрямованого поперек кранової колії,
(7.4)
для горизонтального навантаження підвісних кранів, спрямованого поперек кранової колії,
(7.5)
- експлуатаційні розрахункові значення:
; ; ; ; (7.6)
- циклічні розрахункові значення:
; (7.7)
- квазіпостійні розрахункові значення:
; (7.8)
де , , , – коефіцієнти надійності за крановим навантаженням, прийняті за 7.9 – 7.11;
F01, F0 – характеристичні значення вертикального навантаження відповідно від одного або двох найбільш несприятливих за впливом кранів, прийняті за 7.3;
Р01 – характеристичне значення горизонтального навантаження від одного крана, спрямованого вздовж кранової колії, прийняте за 7.4;
Н01 – характеристичне значення бічної сили від одного крана, найбільш несприятливого за впливом із кранів, розташованих на одній крановій колії або в одному створі, визначене за 7.5, 7.6;
Н0 – характеристичне значення бічної сили від двох найбільш несприятливих за впливом кранів, розташованих на одній крановій колії або на різних коліях в одному створі, визначене за 7.6;
R01, R0 – характеристичні значення поперечних горизонтальних навантажень відповідно від одного або двох найбільш несприятливих за впливом підвісних кранів, прийняті за 7.7;
– коефіцієнт сполучень кранових навантажень, прийнятий за 7.22.
7.3 Характеристичні значення вертикальних навантажень F01, F0, що передаються колесами кранів на балки кранової колії, та інші необхідні для розрахунку дані слід приймати відповідно до вимог державних стандартів на крани, а для нестандартних кранів – відповідно до даних, наведених у паспортах заводів-виробників.
Примітка. Під крановою колією розуміють обидві балки, що несуть один мостовий кран, і всі балки, що несуть один підвісний кран (дві балки – при однопрогінному, три – при двопрогінному підвісному крані тощо).
7.4 Характеристичне значення горизонтального навантаження Р01, спрямованого уздовж кранового шляху, що спричиняється гальмуванням моста електричного крана, слід приймати таким, що дорівнює 0,1 від характеристичного значення вертикального навантаження на гальмівні колеса розглядуваної сторони крана.
7.5 Характеристичне значення горизонтального навантаження чотириколісних мостових кранів, спрямованого поперек кранового шляху, яке спричиняється перекосами мостових електричних кранів і непаралельністю кранових колій (бічну силу), для колеса крана слід визначати за формулою:
(7.9)
де Fnmax, Fnmin – характеристичне значення вертикального тиску на колесо, відповідно на більш або на менш навантаженій стороні крана;
В, L – відповідно база і проліт крана;
– коефіцієнт, прийнятий таким, що дорівнює 0,03 при центральному приводі механізму руху моста і 0,01 – при роздільному приводі.
Бічні сили , обчислені за формулою (7.9), можуть бути прикладені:
до коліс однієї сторони крана і спрямовані в різні сторони (рис. 7.1,а);
до коліс по діагоналі крана і спрямовані в різні сторони (рис. 7.1,б).
Рисунок 7.1. Варіанти прикладення бічних сил для чотириколісних кранів
При цьому до інших коліс прикладаються сили, що дорівнюють або (приймається невигідний варіант), кожна з яких може бути спрямована як назовні, так і всередину прольоту.
7.6. Характеристичне значення бічної сили, прикладеної до колеса багатоколісних (вісім коліс і більше) кранів з гнучким підвісом , приймається таким, що дорівнює 0,1 від вертикального навантаження на колесо, підрахованого при розташуванні візка з вантажем, що дорівнює паспортній вантажопідйомності крана, посередині моста. Характеристичне значення для багатоколісних (вісім коліс і більше) кранів з жорстким підвісом приймається таким, що дорівнює 0,1 від максимального вертикального навантаження на колесо. При цьому приймається, що бічні сили всіх коліс кожної із сторін крана мають один напрямок – усередину або назовні розглядуваного прогону будівлі (рис. 7.2, а, б).
Рисунок 7.2. Варіанти прикладення бічних сил для багатоколісних кранів
При визначенні характеристичних значень навантажень слід враховувати, що бічні сили багатоколісних кранів передаються на обидві сторони кранової колії. На кожній стороні крана бічні сили мають один напрямок – назовні або всередину прольоту, на різних коліях вони спрямовані у протилежні боки (обидві всередину прольоту або обидві назовні). На одній із колій приймається повна бічна сила, на іншій колії приймається половина від бічної сили.
7.7 Характеристичне значення горизонтального навантаження, що спричиняється гальмуванням візка підвісних кранів, спрямованого поперек кранової колії, слід приймати таким, що дорівнює 0,5 суми вантажопідйомності крана і ваги візка.
При визначенні характеристичних значень навантажень Т01, Т0 приймається, що гальмівна сила передається на одну сторону (балку) кранової колії, розподіляється порівну між усіма колесами підвісного крана, що спираються на неї, і може бути спрямована як усередину, так і назовні розглядуваного прогону.
7.8 Горизонтальні навантаження від гальмування моста і візка крана і бічні сили вважаються прикладеними в місцях контакту коліс крана з рейкою.
7.9 Коефіцієнт надійності за граничним розрахунковим значенням кранового навантаження визначається залежно від заданого середнього періоду повторюваності Т за табл. 7.1.
Таблиця 7.1
Т, років
50
10
1
0,1
1,1
1,07
1,02
0,97
Проміжні значення коефіцієнта слід визначати лінійною інтерполяцією.
Коефіцієнт надійності за експлуатаційним розрахунковим значенням кранового навантаження дорівнює одиниці.
Коефіцієнти надійності за циклічним розрахунковим значенням кранового навантаження визначаються залежно від вантажної характеристики g=G/Gk (G – вантажопідйомність крана, Gk – вага візка і моста крана) за формулами
=0,75-0,24g; =0,34-0,24g. (7.10)
Кількість циклів завантаження (за добу) необхідно приймати такою, що дорівнює:
пс = 270 – для мостових кранів режимів 4К – 6К;
пс = 420 – для мостових кранів режиму 7К;
пс = 820 для мостових кранів режиму 8К.
Наведене число циклів завантаження слід враховувати при перевірці витривалості підкранових конструкцій у цілому. При перевірці витривалості верхньої зони стінки підкранових балок наведені значення необхідно множити на кількість коліс з однієї сторони крана.
7.12 Коефіцієнти надійності за квазіпостійним розрахунковим значенням кранового навантаження слід визначати за формулою
, (7.11)
де – характеристичне значення вертикального навантаження від одного крана без вантажу.
Характеристичне значення горизонтального навантаження, викликаного ударом крана об тупиковий упор і спрямованого уздовж кранової колії, слід визначати відповідно до вказівок, наведених у додатку Д. Це навантаження необхідно враховувати лише при розрахунку упорів та їхніх кріплень до балок кранової колії.
При урахуванні місцевого і динамічного впливу зосередженого вертикального навантаження від одного колеса крана характеристичне значення цього навантаження слід множити при розрахунку міцності балок кранових колій на додатковий коефіцієнт , що дорівнює:
1,6 – для групи режиму роботи кранів 8К із жорстким підвісом вантажу;
1,4 – для групи режиму роботи кранів 8К із гнучким підвісом вантажу;
1,3 – для групи режиму роботи кранів 7К;
1,1 - для інших груп режимів роботи кранів.
При перевірці місцевої стійкості стінок балок значення додаткового коефіцієнта слід приймати таким, що дорівнює 1,1.
7.15 При розрахунку міцності і стійкості балок кранової колії та їхніх кріплень до несучих конструкцій граничні розрахункові значення вертикальних кранових навантажень слід множити на коефіцієнт динамічності, що дорівнює:
при кроці колон не більш як 12 м:
1,2 - для групи режиму роботи мостових кранів 8К;
1,1 – для груп режимів роботи мостових кранів 6К і 7К;
1,1 – для усіх груп режимів роботи підвісних к...
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора