Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Інформаційні системи та мережі
Інформація про роботу
Рік:
2007
Тип роботи:
Методичні вказівки
Предмет:
Комп'ютерні мережі
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МIНIСТЕРСТВО ОСВIТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНIВЕРСИТЕТ «ЛЬВIВСЬКА ПОЛIТЕХНIКА»
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ З КУРСУ “КОМП”ЮТЕРНІ МЕРЕЖІ”
для студентів базового напряму 0804
Затверджено на засіданні кафедри “Інформаційні системи та мережі” Протокол № 13 від 28.05.2004
Львів 2007
Методичні вказівки до виконання курсового проекту з курсу “Комп”ютерні мережі”.
Для студентів спеціальності 7.080.404 “Інтелектуальні системи обробки інформації та прийняття рішень”/ Упорядник Буров Є.В.
Львів, Вид-во Національного Університету “Львівська Політехніка”, 2007, - с.
Упорядники: Буров Є.В.
Рецензенти: Катренко А.В., к.е.н., доц.
Кісь , к.т.н., доц.
Вiдповiдальний за випуск: Пасічник В.В., д.т.н., проф.
Затверджено на засiданнi кафедри ‘Iнформацiйнi системи та мережi’, протокол № 13 від 28 травня 2007
Мета роботи
Мета роботи: закріпити засвоєння головних положень курсу ‘Комп’ютерні мережі’ в ході вирішення конкретної практичної задачі з проектування комплексу апаратно- програмних вирішень інформаційної системи, сприяти набуттю студентами практичного досвіду у вирішенні задач системної інтеграції.
Вимоги до структури пояснювальної записки та її змісту
Записка передбачає наявність таких частин.
завдання на курсове проектування
аналіз задач, які вирішуються з використанням інформаційної системи,
вибір серверного вирішення,
вибір клієнтської частини,
вибір мережевого вирішення,
вибір системного програмного забезпечення,
вибір прикладного ПЗ,
розробка підсистеми діагностики, керування, забезпечення безпеки даних,
спеціальна частина,
підсумки,
висновки,
список використаних джерел
Записка повинна містити графічні илюстрації, на яких відображаються структура меревого вирішення, схеми взаємодії компонент системи та ін.
У розділі ‘Аналіз задач, які вирішуються з використанням ІС’ дається розгорнутий опис та аналіз комплексу задач, для вирішення яких планується впровадити інформаційну систему. Він обов’язково містить загальну характеристику підприємства та організації, вид її діяльності, характеристику задач, що вирішуються з використанням інформаційних технологій, міри ефективності реалізації бізнес-процесів, наявні проблеми в їх реалізації. Обов’язковою компонентою такого опису є просторовий план розміщення підприємства та його підрозділів, організаційна структура.
Окремою частиною розділу є перелік та характеристика задач, які планується вирішити з використанням інформаційної системи, вимоги до параметрів вирішення цих задач.
Обов”язковою компонентою цього розділу є Use Case діаграма (діаграма прецедентів), яка визначає головні групи користувачів ІС та задачі що вирішуються.
В кінці розділу рекомендується визначити головні сервіси, які повинна надавати інформаційна система та сформулювати кількісні та якісні вимоги щодо іх параметрів.
Розділ ‘Вибір компонент інформаційної системи’ –головний. Він складається з декількох підрозділів, сгрупованих по головним типам компонент. Можливе введення інших підрозділів згідно до вимог конкретного завдання та теми курсового проекту.
Метою підрозділу ‘Вибір серверного вирішення’ є визначення типу серверного вирішення, та вибір та розташування комплексу серверних компонент на плані підприємства. Вибір кількості та типу серверів визначається на підставі потреб у відповідних сервісах. Так, завдання може вимагати реалізацію файлового сервісу, сервісу друку, баз даних, комунікацйіного сервісу та інших типів сервісів. При виборі серверного вирішення треба враховувати інтенсивності опрацювання інформації, вимоги до надійності та доступності серверів, та інше. Як правило, для кожного типу сервісу вибирають окремі серверні вирішення. При цьому окремі серверні вирішення можуть використовувати ті самі пристрої. Кожне серверне вирішення документують окремо. Важливою складовою вибору серверного вирішення є вибір архітектури обчислень.
Наприклад, серед можливих типів серверних вирішень для файл – серверів та серверів БД можна назвати
сервер на базі ПК,
сервер масштабу робочої групи та малого підприємства,
сервер для середнього підприємства,
центральний сервер великого підприємства,
кластерне серверне вирішення,
розподілені серверні системи.
Крім серверних вирішень на цьому етапі при необхідності обирають вирішення з організації безперебійного енергопостачання, додаткових периферійних пристроїв, що забезпечують вирішення завдань системи.
Кожне обране вирішення обгрунтовується. Якщо можливо, вказують альтернативні вирішення та оцінюють ступінь їх придатності.
Після вибору типу вирішення визначають конкретні марки пристроїв, їх кількості та технічні параметри. При цьому рекомендується користуватися одним з каталогів пристроїв, доступних на ринку, (наприклад, Hotline, прейскуранти фірм, матеріали з Internet та ін.).
Результати вибору серверного вирішення зводять у таблицю такого вигляду.
Таблиця 1.
№
Назва (призначення) пристрою
Марка
Технічні характеристики
Кількість
Вартість одного
Сумарна вартість
Загальна вартість:
У підрозділі ‘Вибір клієнтської частини’ студент вибирає технічні пристрої для реалізації доступу до серверів ІС. При цьому враховуються вимоги до форми подання та обсягів інформації, задач, які вирішуються на клієнтському комп’ютері. Крім комп’ютерів клієнтами ІС можуть бути і PDA, мобільні телефони з виходом в Internet, пейджери, алфавітно-цифрові, або графічні термінали та інше обладнання. Як і в попередньому підрозділі вибір обгрунтовується, визначаються марки пристроїв та їх вартості та зводяться у підсумкову таблицю (таблиця 1).
Підрозділ ‘Вибір мережевого вирішення’ присвячений вибору мережевої архітектури. Мережеве вирішення складається зі специфікації активного та пасивного мережевого обладнання. Воно може складатися з декількох частин (наприклад, специфікації структурованої кабельної системи, мережевого вирішення для приєднання до філіалу, мобільних користувачів, приєднання до Internet та ін.). Складовою частиною мережевого вирішення є визначення протоколів, що використовуються. Важливою додатковою частиною мережевого вирішення є забезпечення захисту даних на рівні мережі. Кожне мережеве вирішення обгрунтовується. По результатах виконується вибір обладнання, яке зводиться у таблицю (форми табл.1).
Обов’язковою складовою мережевого вирішення є план (схема) сполучення мережевого та іншого обладнання з використанням плану підприємства.
Підрозділ ‘Вибір системного програмного забезпечення’ передбачає вибір мережевих ОС для серверів та клієнтських комп’ютерів, обгрунтування цього вибору. Обрані ОС повинні підходити для вирішення задач ІС. Визначається назва ОС, виробник, кількість ліцензій. Вибір ОС обгрунтовується. Результати заносять у таблицю:
Табл. 2.
№
Назва програмного продукту
Версія
Фірма-виробник
К-сть ліцензій
Сумарна вартість
Загальна вартість:
Розділ ‘Вибір прикладного ПЗ’ подібний до вибору системного ПЗ та передбачає вибір програмних продуктів (СУБД, офісних пакетів, систем підтримки групової роботи, бухгалтерських систем, та ін), необхідних для вирішення задач ІС. Вибір обгрунтовується, по-можливості розглядаються альтернативні програмні продукти. Результати зводять в таблицю форми табл. 2.
По результатах вибору системного та прикладного програмного забезпечення студент створює діаграму розміщення (Deployment diagram) з вказанням на яких серверах та клієнтських комп’ютерах розміщується вибране програмне забезпечення та з використанням яких протоколів взаємодіють усі компоненти ІС. У цьому ж розділі визначається проміжне програмне забезпечення (middleware) яке використовується
Розділ ‘Розробка підсистем діагностики, керування, безпеки даних’ передбачає вибір програмного забезпечення для виконання означених функцій, планування політики безпеки та її обгрунтування, планування періодичного архівування даних та інших міроприємств, спрямованих на підтримку роботи підприємства в умовах відмови ІС. Всі вирішення обгрунтовуються. Додаткові програмні та апаратні продукти, вибрані у цьому розділі заносять в підсумкову таблицю.
У спеціальній частині детально розглядається окреме проектне завдання запропоноване викладачем. Воно повинно враховувати специфіку проектованої мережі і бути її частиною.
У Розділі ‘Підсумки’ ( 1 стор) будують зведену таблицю, в які вказують вартість попередньо обраних підсистем та загальну вартість системи.
В Розділі ‘Висновки’ оцінюють проект системи в цілому, визначають його слабкі місця, визначають шляхи подальшого розвитку ІС, нові перспективні архітектурні вирішення які можуть бути застосовані в майбутньому.
Теми завдань для курсового проектування.
ВАТ НПЗ ‘Галичина’, м. Дрогобич – система відвантаження продукції.
ВАТ НПЗ ‘Галичина’ , м. Дрогобич – система обліку робочого часу.
ВАТ НПЗ ‘Галичина’ , м. Дрогобич – мережа заправочних станцій.
ВАТ ‘Галлак’ м. Борислав. – система збуту та âідвантаження продукції.
ВАТ ‘Галлак’ м. Борислав – система роботи з фірмовими магазинами та бухгалтерія.
ВАТ ‘Галлак’ м. Борислав – комплексна мережа intranet – web система.
НУ ЛП – мережа ВУЗУ,
НУЛП – мережа ФКТ,
НУЛП – мережа кафедри (перспективна).
Завод гідромеханічних передач, м. Львів. комплексна інформаційна система.
Львівське авіапідпріємство. Підсистема продажу квитків.
Львівське авіапідпріємство. Внутрішня мережа авіапідприємства.
Водоканал. м. Львів. –підсистема збуту.
Водоканал. м. Львів – інженерна підсистема.
Мерія. м. Львів. – комлексна мережа мерії.
Мерія. м. Львів – зв’язок з зовнішніми організаціями.
Глобальна мережа м. Львова.
Мерія. м. Львів – центральний міський портал.
Мерія.м. Львів. Мережа для сбору платежів.
Завод ‘Пластмасфурнітура’. Комплексна інформацйіна система.
Хлібозавод. Підсистема збуту.
СКБ ‘Ювелірпром’. Комплексна інформацйіна система.
Кредит банк. Внутрішня мережа банку.
Кредит банк . Зв’язок з філіями у м. Львові.
Кредит банк. Зовнішні мережі.
Газета ‘Галицькі контракти’. Комплексна інформаційна система.
Нафтопровід ‘Дружба’. – Інформацйіна система для контролю технічного стану.
Нафтопровід ‘Дружба’. – Комплексна інформацйіна система.
Експедиторська фірма м. Ужгород. – внутрішня мережа підприємства.
Експедиторська фірма м. Ужгород – зовнішня мережа та зв’язки з партнерами.
Укрзалізниця. Мережа для контролю руху вагонів.
Мережа універмагу ‘Львів’.
Львівська залізниця. Підсистема продажу білетів.
ЛВ ОПЕЗ ‘Укртелеком’. м. Львів. Підсистема збору абонплати.
Приватна автомагістраль ‘Львів-Краковець’. Система контролю та забезпечення руху і оплати.
Приватна автомагістраль ‘Львів-Краковець’. Інформаційна підсистема.
Ринок. Інформаційіна система.
Інформаційна система для фермерського господарства.
Система комп”ютерних клубів.
Електронний магазин.
Мережа фірми з розробки програмного забезпечення.
Література.
Буров Є. Комп”ютерні мережі. 2-ге оновлене і доповн.вид. Львів БаК, 2003.
Кульгин М. Технологии корпоративных сетей. Питер, 1999
Юрченко Н. Оптическое волокно в профиль //Cети и телекоммуникации. 2000.№2(12).
Фейбел В. Энциклопедия современных сетевых технологий. Киев, 1998
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора