Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Комп'ютерні науки
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2009
Тип роботи:
Інші
Предмет:
Інші
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
_______Кафедра програмного забезпечення____
(найменування кафедри)
ЗАТВЕРДЖУЮ
Голова методичної комісії
базового напряму
проф. ___________
«____» __________ 200 р.
ПРОГРАМА ДЕРЖАВНОГО ЕКЗАМЕНУ
з напряму підготовки 6.0804 «Комп’ютерні науки»
(шифр і назва напряму підготовки)
( з навчальної дисципліни _________________________ )
(шифр і назва дисципліни)
Програма державного екзамену розглянута і схвалена
на засіданні методичної комісії базового напряму
Протокол від « 14 » квітня 2009 р. № 5
м.Львів
ПРОГРАМА ДЕРЖАВНОГО ЕКЗАМЕНУ
з напряму підготовки 6.0804 «Комп’ютерні науки»
(шифр і назва напряму підготовки)
( з навчальної дисципліни _________________________ )
(шифр і назва дисципліни)
І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Програма розроблена для проведення державної атестації здобувачів освітньо-квалфікаційного рівня "бакалавр" напряму 6.0804 «Комп’ютерні науки».
Державна атестація здійснюється Державною екзаменаційною комісією (ДЕК) після завершення теоретичної та практичної частини навчання за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем (ОКР) бакалавр з метою встановлення фактичної відповідності рівня підготовки випускника вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики бакалавра напряму підготовки 6.0804 “Комп’ютерні науки”.
Атестація здійснюється на підставі оцінки рівня професійних знань, умінь та навичок випускників, передбачених освітньо-кваліфікаційною характеристикою бакалавра напряму підготовки 6.0804 “Комп’ютерні науки”.
Державна атестація випускників за напрямом підготовки 6.0804 “Комп’ютерні науки” на кафедрі програмного забезпечення проводиться шляхом проведення комплексного державного іспиту Державною екзаменаційною комісією.
Перед складанням комплексного державного іспиту кафедра надає Державній екзаменаційній комісії:
програму іспиту ;
комплект екзаменаційних білетів.
До екзамену допускаються випускники, які повністю виконали навчальний план.
Члени Державної екзаменаційної комісії беруть участь у засіданнях ДЕК і є екзаменаторами з дисциплін, що входять до складу комплексного державного іспиту.
Засідання Державної екзаменаційної комісії оформляються протоколами за встановленою формою. У протоколах відображається оцінка, отримана студентом під час державної атестації, рішення комісії про присвоєння студенту кваліфікації за відповідним напрямом підготовки та про видачу йому диплому (загального зразка чи з відзнакою).
Секретар державної екзаменаційної комісії несе відповідальність за правильне і своєчасне оформлення документів ДЕК. Виправлення помилок у документах Державної екзаменаційної комісії підтверджуються підписами Голови і секретаря ДЕК.
Рішенням Державної екзаменаційної комісії випускникам, які найбільш відзначились у вирішенні задач діяльності та науковій роботі, що підтверджується рекомендацією кафедри та мають навчальні досягнення, які відповідають п.5.14 «Тимчасового положення про оцінювання знань та визначення рейтингу студентів у кредитно-модульній системі організації навчального процесу» може бути виданий диплом з відзнакою ОКР «бакалавр».
ІІ. ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
(форма проведення, вимоги до оцінювання знань, навичок і вмінь студентів)
Державна екзаменаційна комісія працює за графіком, погодженим з Науково-методичним центром організації навчального процесу і затвердженим першим проректором університету. Графік роботи Державної екзаменаційної комісії оприлюднюється не пізніше, як за місяць до початку її діяльності.
Складання державних іспитів проводиться на відкритому засіданні Державної екзаменаційної комісії за участю більш ніж половини її складу та обов’язкової присутності Голови ДЕК в приміщеннях університету.
Державний екзамен складається за індивідуальними завданнями, як комплексна перевірка знань та умінь студента, які він повинен продемонструвати для підтвердження відповідності набутих ним компетенцій нормативним вимогам.
Перелік та кількість дисциплін, що виносяться на комплексний державний іспит з ОКР "бакалавр" обумовлені навчальними планами і складає 8 професійно-орієнтованих дисциплін з нормативної та 7 дисциплін варіативної складової освітньо-професійної програми.
У нормативну частину входять наступні навчальні предмети:
«Основи програмування та алгоритмічні мови »,
«Об’єктно-орієнтоване програмування»,
«Комп’ютерні мережі»,
«Системи штучного інтелекту»,
„Методи та засоби комп’ютерних інформаційних технологій”,
„Організація баз даних та знань”,
«Системне програмування та операційні системи»,
„Основи охорони праці”
У варіативну частину входять:
“Верифікація і тестування програмного забезпечення”,
"ПЗ захисту інформації",
“Програмне забезпечення мережних технологій”,
«Логічне та функційне програмування»,
„Основи проектування інформаційних систем”,
„Теорія обчислюбвальних процесів і структур”,
„Засоби програмування комп’ютерної графіки“
Комплексний державний іспит відбувається в письмово-усній формі. Письмова робота виконується у вигляді тесту. Тривалість виконання письмової роботи складає 3 академічних години.
Кожен екзаменаційний білет складається з тестових завдань трьох рівнів складності. Завдання у екзаменаційному білеті складено згідно рекомендації до формування завдань для контрольних заходів та екзаменаційного контролю, розробленої у Національному університеті «Львівська політехніка». В екзаменаційному білеті міститься загалом 31 завдання, з них 24 першого рівня складності, 5 другого рівня складності і 2 третього рівня складності.
Оцінювання результатів складання державних іспитів здійснюється у порядку, передбаченому прийнятою в університеті системою контролю знань, а саме за національною (4-х-бальною) шкалою: відмінно; добре; задовільно; незадовільно та за 100-бальною шкалою: 88 – 100 балів – «відмінно» – відмінне виконання з незначними помилками, 71 – 87 балів – «добре» – вище середніх стандартів, але з деякими помилками; 50 – 70 балів – «задовільно» – виконання відповідає мінімальним критеріям; менше 50 балів – «незадовільно».
У сумарній кількості балів, що виносяться за комплексний державний екзамен 80 балів відводиться на письмову компоненту, 20 – на усну.
Завдання першого рівня складності оцінюється 2 балами та перевіряє якість засвоєння на рівні розпізнавання, завдання другого рівня складності оцінюється 4 балами та вимагає глибших знань предметної області. Питання третього рівня складності оцінюються 6 балами та є описового типу (студент повинен сам вписати правильну відповідь з розв’язком), що вимагає глибоких знань предмету. На усну компоненту виноситься одне практичне завдання (оцінюється в 10 балів) та два теоретичних (5 балів кожне)
ІІІ. ЗМІСТ
(основні питання з навчальних (навчальної) дисциплін)
Нормативна частина
Дисципліна « Основи програмування та алгоритмічні мови»
1. Реалізація програм на комп’ютері.
Алгоритми та програми. Основні етапи розв’язування задач. Основні способи запису алгоритмів. Розроблення програм в інтегрованому середовищі.
2. Характеристики мов програмування Паскаль та Сі.
Структура програми мовою Паскаль та мовою Сі. Елементи мови: спеціальні символи і зарезервовані слова. Числа (цілі і дійсні), рядки символів, мітки, сталі.
3. Змінні.
Описи змінних, ініціалізація. Прості типи даних. Цілий тип даних. Представлення в комп’ютері цілих значень – додатніх та від’ємних. Цілі сталі в різних системах числення. Символьний тип, кодування символів.. Операції із значеннями типу CHAR.
4. Дійсний та логічний типи даних.
Синтаксис опису дійсних типів. Відображення дійсних значень. Співпроцесор та емуляція операцій з плаваючою крапкою. Логічний тип даних. Конструйовані типи даних. Перелічуваний тип. Діапазонний тип в Паскалі.
5. Елементарне введення-виведення.
Форматоване введення і виведення. Функції scanf та printf. Форматний рядок. Специфікація перетворення. Функція fflush(). Функції неформатованого введення- виведення.
6. Операції та вирази.
Пріоритетність виконання операцій. Арифметичні операції. Особливість операції ділення в С. Інкремент і декремент. Порозрядні операції. Операції зсуву. Операції відношення. Логічні операції. Операція умови. Особливості операції присвоювання в С. Операція sizeof(). Перетворення типів у виразах. Правила перетворення типів. Розмноження нуля та знака. Операція перетворення типу (type).
7. Оператори.
Надання значень змінним Оператор присвоєння. Складений оператор. Структури керування в програмі. Структура вибору. Умовний оператор IF. Альтернативний вибір. Оператор IF-ELSE. Вибір із декількох можливих варіантів – оператори варіанту.
8. Організація циклічних процесів.
Цикл з параметром. Цикл з передумовою. Цикл з піляумовою. Умови закінчення циклів з передумовою та післяумовою. Порівняння циклів з передумовою та післяумовою. Ітераційні цикли. Вкладені цикли. Опрератори безумовного переходу.
9. Структуровані типи даних.
Тип масив. Опис масиву. Ініціалізація елементів масиву. Доступ до елементів масиву. Представлення масивів у пам’яті. Понятття вказівника. Операції роботи з вказівниками. Опис змінної-вказівника. Ініціалізація вказівника. Особливості збільшення/зменшення вказівника. Доступ до елементів масиву за допомогою механізму вказівників. Рядкові типи в Паскалі і рядковий літерал у Сі.
10. Динамічна пам’ять.
Масиви динамічної пам’яті. Засоби для динамічного виділення пам’яті. Функції malloc(), calloc(), realloc(), free().
11. Багатовимірні масиви.
Ініціалізація двовимірних масивів. Доступ до елементів двовимірних масивів за індексами та за допомогою вказівників. Масиви вказівників. Вказівник на вказівник. Модифікатори near, far, huge.
12. Підпрограми.
Процедури та функції в мові Паскаль. Реалізація підпрограм фукціями в мові Сі. Опис функції. Прототип функції. Механізм формальних і фактичних параметрів. Передача параметрів функції. Виклик функції з передачею значень. Виклик функції з передачею адрес.
13. Функції із змінною кількістю аргументів.
Опис функції із змінною кількістю параметрів. Задання кількості переданих аргументів. Послідовність передачі параметрів у функцію - модифікатори cdecl і pascal. Використання макросів для організації функцій із змінною кількістю аргументів. Рекурсивні функції.
14. Передавання параметрів у функцію main().
Синтаксис опису функції main() для передачі їй параметрів. Слова командного рядка та середовище програми як параметри функції main(). Повернення значення з функції main(). Вказівник на функцію. Масиви вказівників на функції. Модифікатори near, far, huge для вказівників на функції.
15. Класи збереження і видимість змінних.
Область визначення і видимість ідентифікатора. Зовнішні змінні. Автоматичні змінні. Статичні змінні. Клас збереження static.
16. Комбіновані типи даних.
Записи в мові Паскаль Структури в Сі. Шаблон структури. Структурна змінна. Розмір структурної змінної і вирівнювання. Об’єднання опису шаблона і структурної змінної. Доступ до полів структурної змінної. . Вкладені структури.
17. Вказівник на структурну змінну.
Посилання на поле структурної змінної через вказівник. Масиви структурних змінних. Правила вирівнювання структурних змінних в пам’яті. Використання структур у функціях. Поля бітів у структурах. Об’єднання. Перелічення.
18. Файли.
Текстові файли. Дії з файлами. Введення і виведення даних. Потокове введення і виведення. Основні дії при роботі з потоком. Відкривання і закривання потоку. Оголошення вказівника на потік. Об’єкт структурного типу FILE. Режими відкривання файла. Потік в текстовому і двійковому режимах. Реєстрація помилки при відкриванні потоку. Стандартні файли і функції для роботи з ними.
19. Робота з файлами на диску.
Двійковий режим обміну з файлами (функції getc() та putc() ). Рядковий обмін із файлами (файлами (функції fgets() та fputs() ). Режим форматного обміну з файлами (функції fprintf() та fscanf() ). Позиціонування в потоці (функція fseek() ).
20. Поняття інформації. Типи інформації. Поняття даних. Синтаксис, семантика даних. Поняття алгоритму. Властивості алгоритмів. Поняття блок-схеми.
Поняття програми та оператора. Шаблон програми. Оператори та вирази. Типи даних. Поняття змінної. Оператор присвоєння та оператори введення-виведення даних. Форматування виведення. Лінійний операторний процес та операторний процес з розгалуженням. Умовні оператори та оператор вибору.
21. Робота з графікою на мові Pascal.
22. Поняття вказівника.
Розіменування вказівника. Робота з динамічними змінними на мові Pascal. Поняття списку, стеку, черги. Робота з одно- двонапрямленими та кільцевими списками. Робота із стеком.
Системи числення і формати представлення даних у пам'яті ЕОМ.
Основні способи запису алгоритмів і програм.
Реалізація розгалужень в алгоритмічній мові Паскаль.
Загальна характеристика програмного забезпечення комп’ютерів
Класифікація програмного забезпечення. Системні та прикладні програмию. Характеристика мов програмування за рівнями. Системи програмування. Етапи виконання програми. Внутрішні форми збереження числових і символьних даних. Основні риси мови програмування С.
Базові елементи мови С
Лексеми. Типи даних. Директиви препроцесору. Бібліотечні функції
Оператори мови С
Оператори-вирази: присвоєння, виклик функції, пустий оператор. Умовні оператори: if, switch. Оператори циклу: for, while, do-while. Оператори переходу: goto, break, continue, return
Символьні рядки
Оголошення та ініціалізація символьних рядків. Звертання до елементів символьних рядків. Введення-виведення символів і символьних рядків. Бібліотечні функції для роботи із символами та символьними рядками: функції класифікації і перетворення символів, функції операцій над символьними рядками, функції перетворення рядків символів у числа та зворотних перетворень. Масиви символьних рядків і масиви вказівників на символи
Структури та об’єднання
Структури: Оголошення, ініціалізація, присвоєння. Звертання до полів структури. Об’єднання. Декларація перейменування типів typedef
Дисципліна «Об’єктно-орієнтоване програмування»
1. Об‘єктно-орієнтоване програмування
Відмінності та несумісності С++ від С. Стилі програмування. Принципи, елементи, переваги та недоліки ООП.
2. Функції в ООП
Глобальні, користувальні та вбудовані функції. Перевантаження функції. Розподіл оперативної пам‘яті при виклику функції.
3. Об‘єкти дослідження в ООП
Поняття об‘єкту. Стан об’єкту. Поведінка об’єкту.Операції над об’єктами. Відношення між об’єктами. Поняття синхронізації. Класифікація об’єктів.
4. Клас в ООП.
Поняття класу. Складові частини інтерфейсу класу. Змінні-члени та функції-члени класу. Відношення між класами. Критерії оцінки взаємозв’язку класів та об’єктів. Оголошення класу. Визначення об’єкту. Доступ до членів класу. Закриті та відкриті члени класу. Відкриті методи доступу. Реалізація методів класу.
5. Функції-члени класу.
Конструктор, деструктор. Постійні функції-члени. Файл заголовку. Структури в мові С++. Статичні дані-члени. Статичні функції-члени.
6. Вказівники.
Вказівники. Оператор непрямого доступу. Арифметичні операції з вказівниками. Стек та динамічна пам‘ять. Оператор new . Оператор delete.Створення та видалення об’єктів в області динамічної пам’яті. Доступ до змінних-членів об’єкту в динамічній пам’яті. Вказівник this. Вказівники та константи.
7. Посилання
Означення посилання. Основні його властивості. Передача функції аргументів за посиланням. Повернення з функції більше ніж одного значення. Передача у функцію посилання на постійний об’єкт. Перевага посилань над вказівниками.
8. Перевизначення операцій.
Перевизначення унарних операцій. Перевизначення бінарних операцій. Загальні правила перевизначення. Дружні функції. Ввід-вивід потоком.
9. Наслідування
Визначення базового та похідного класів при наслідуванні. Робота конструктора та деструктора при наслідуванні. Перевизначення функцій в похідному класі при наслідуванні. Типи наслідування.
10. Віртуальні функції
Визначення віртуальної функції. V-таблиця. Недоліки віртуальних функцій. Поліморфізм. Варіанти вирішення проблеми наслідування. Множинне наслідування. Віртуальний базовий клас. Правило домінування при використанні віртуальних базових класів. Класи можливостей. Абстрактні типи даних. Чисті віртуальні функції.
11. Шаблони
Означення шаблону. Оголошення шаблону. Функції шаблону. Шаблони та спеціалізація. Шаблони та дружні функції.
12. Стандартна бібліотека шаблонів STL.
Означення контейнера. Класифікація контейнерів. Послідовні контейнери. Види послідовних контейнерів. Контейнер вектор. Контейнер список. Контейнер стек. Функції роботи зі стеком. Асоціативні контейнери. Класифікація асоціативних контейнерів. Класи алгоритмів стандартної бібліотеки.
13. Помилки
Класифікація помилок.Варіанти, які можливі при виникненні помилок. Ідея використання виключень. Етапи застосування виключень. Використання блоку try. Використання блоку catch . Обробка виключень. Реалізація виключень при виникненні декількох помилок.
14. Обєктно-орієнтований аналіз.
Мова моделювання. Обєктно-орієнтований аналіз, процес, метод. Циклічний процес проектування. Каскадний процес проектування. Екстремальне програмування. Аналіз вимог, визначення прецеденту, визначення виконавців. Створення моделі сфери діяльності. Основні зв’язки, що документуються при аналізі (входження, асоціація, узагальнення). Визначення сценаріїв. Визначення критеріїв. Діаграми взаємодій. Візуалізація. Артефакти. Об‘єктно-орієнтоване проектування. Взаємозв‘язок класів при об‘єктно-орієнтованому проектуванні. Схема послідовності дій при об‘єктно-орієнтованому проектуванні. Схема взаємодії при об‘єктно-орієнтованому проектуванні. Схема станів при об‘єктно-орієнтованому проектуванні.
15. Технологія об'єктно-орієнтованого проектування програмних систем на основі С++
Інструментальні засоби Visual C++/Borland C++.
16. Особливості мови С++
Аргументи функцій по замовчуванню, тип посилання, змінні з типом посилання, аргументи з типом посилання, вбудовані функції, операція доступу до глобальних значень, перевантаження функцій, декорування імен функцій, специфікація зовнішніх зв’язків
17. Контекстні оголошення змінних
Особливість оголошення та використання констант, використання тегів для оголошення типів структур та об’єднань, анонімні об’єднання, операції виділення та звільнення динамічної пам’яті.
18. Базові поняття ООП.
Класи, інкапсуляція даних, наслідування, поліморфізм. Об’єктно-орієнтоване проектування програмних систем. Діаграми класів.
19. Оголошення класу
Дані та методи класу. Декларації public, private, protected. Приклад класу.
20. Види даних та методів класу
Звичайні, константні та статичні дані та методи. Особливості оголошення та використання. Деталізація прав доступу з врахуванням виду членів класу.
21. Дружні функції та дружні класи (friend)
Оголошення та використання.
22. Потокове введення-виведення
Класи потокового введення-виведення.
23. Одинарне наслідування класів
Базові, похідні та дружні класи. Ієрархія класів, правила наслідування. Захист компонентних даних від наслідування. Особливості викликів конструкторів та деструкторів при наслідуванні класів.
24. Множинне наслідування класів
Наслідування класів з загальною базою. Особливості викликів конструкторів та деструкторів при множинному наслідуванні класів.
25. Компоненти (об’єкти) та їх інтерфейси.
Поняття технології компонентної моделі об’єктів.
26. Перетворення типів
Оператори static_cast, dynamic_cast, const_cast.
27. Опрацювання виключних ситуацій на мові C++
Оператори try, throw, catch.
Дисципліна «Комп’ютерні мережі»
1. Комп'ютерні мережі в організаціях.
Мережне обладнання. Локальні та глобальні мережі. Мережне програмне забезпечення. Моделі обміну даними
2. Еталонна модель OSI.
Еталонна модель TCP\IP. Приклади комп’ютерних мереж. Інтернет. Стандарти в комп’ютерних мережах.
3. Фізичний рівень.
Спектр сигналів, швидкість передавання. Фізичні носії: кабелі, волоконна оптика, радіозв’язок тощо. Телефонні системи. Модеми.
4. Канальний рівень.
Підрівні управління та доступу до середовища. Керування доступом до передавального середовища. Керування логічним каналом. Структура кадрів. Протоколи передавання даних HDLC, SLIP, PPP. Стандарти IEEE 802 для комп’ютерних мереж
5. Мережний рівень. Адресація в мережах. Вибір оптимального маршруту.
Фрагментація пакетів . Протоколи . Мережний рівень в Інтернеті. ІР - протокол
Протокол внутрішнього шлюзу . Боротьба з перевантаженням Керування трафіком.
6. Транспортний рівень.
Функції служби. Елементи транспортних протоколів. З’єднання, розрив, керування потоками.. Відновлення після виняткових ситуацій. Модель служби ТСР. Протокол ТСР. Керування з’єднанням та перелаванням. Протокол UDP. Боротьба з перевантаженням. Приклади транспортних служб у мережі.
7. Мережеві технології
Віддалений доступ та об’єднання локальних мереж. Локальна мережа Ethernet. Локальна мережа Token Ring. Кабельні мережі КМ. Типові структурні вирішення. Комбіновані К
8. Історія розвитку та класифікація комп’ютерних мереж
Історія розвитку комп’ютерних мереж. Класифікація мережевих вирішень.
9. Головні архітектурні принципи побудови КМ
Стандартизація у комп’ютерних мережах. Організації що займаються стандартизацією. Еталонна модель взаємозв’язку відкритих систем. Методи комутації.
10. Середовища передавання даних та коди КМ
Параметри середовищ передавання та їх порівняння. Коаксіальні кабелі. Волоконно-оптичні кабелі. Скручена пара як середовище передавання даних у комп’ютерних мережах. Стандарт EIA- 568- AB, ISO/IEC 11801. Параметри скрученої пари. Канал передавання даних. Модуляція. Кодування.
Інтерфейсні мережеві технології
Технології локальних мереж
Інтелектуальні засоби об”єднання мереж
Технології глобальних мереж.
Безпека даних в КМ
Інформаційні технології КМ
Відкриті системи
Методи комутації в комп’ютерних мережах
Комутація каналів. Комутація повідомлень‚ пакетів. Технологія MPLS.
Фізичні середовища передавання.
Локальні мережі
Структура канального рівня локальних комп’ютерних мереж. Підрівень доступу до фізичного середовища МАС (Media Access Control). Методи доступу до фізичного середовища. CSМA/CD та CSMA/SA. Мережі сімейства Ethernet. Стандарт IEEE 802.3.
Безпровідні мережі
Стандарт IEEE 802.11 безпровідних мереж (Wi-Fi). Стандарт IEEE 802.16 (WiMAX). Технологія СDMA.
Мережеві технології “останньої милі”.
Модеми серії V. Технологія DSL/
Дисципліна «Системи штучного інтелекту»
1. Моделі знань для задач штучного інтелекту.
Моделі знань на основі семантичних мереж. Моделі знань на основі фреймів. Моделі знань на основі гіпертексту. Моделі знань на основі продукційних правил.
2. Моделі знань з нечіткими даними.
Застосування коефіцієнтів визначеності в продукційних правилах. Застосування лінгвістичних змінних. Застосування нечітких змінних.
3. Застосування нечітких бінарних відношень.
Алгоритми пошуку рішень для задач штучного інтелекту з моделями знань на основі продукційних правил. Локальні та управляючі алгоритми.
4. Архітектура та функції експертних систем.
Інтегровані експертні системи. Експертні системи та системи проектування складних об’єктів. Експертні системи та геоінформаційні cистеми. Архітектура та функції довідкових та навчальних систем. Засоби і технології проектування СШІ. Мови програмування. Архітектура та функції інформаційно-пошукових систем. Пошукові системи для Інтернет. Методи інтелектуального аналізу даних для задач ШІ.
5. Логіка висловлювань.
Висловлювання. Логічні зв’язки. Закони логіки висловлювань. Складене висловлювання. Табличне задання висловлювань. Спеціальні форми логіки висловлювань. Інтерпретація формул логіки висловлювань. Поняття відношення. Бінарні відношення. Відношення еквівалентності та відношення порядку. Логічне виведення у лоіці висловлень.
6. Теореми дедукції
Логіка першого ступня. Закони логіки першого ступеня. Інтерпретація формул у логіці першого ступеня. Спеціальні форми у логіці першого ступеня. Випереджена нормальна форма. Основи теорії графів. Властивості графів. Числові характеристики. Основні типи графів.
7. Обхід графа пошуком вшир та пошуком вглиб
Задачі на графах. Зв’язність. Фарбування графів. Основи теорії дерев. Кореневе дерево. Обхід дерев. Двійкове дерево пошуку.
8. Інфіксна, постфіксна та префіксна форми запису виразів. Прямий та зворотній польські записи.
9. Поняття рекурсії
Алгоритм бектрекінг. Підстановка та уніфікація. Уніфікатор, найзагальніший уніфікатор.
10. Алгоритм побудови найзагальнішого уніфікатора
Сколемівська нормальна форма.
11. Поняття семантичного дерева
Алгоритм Куайна. Алгоритм Девіса-Патнема та його модифікації.
12. Метод резолюцій у логіці висловлень
Метод резолюцій у логіці першого ступеня. Хорнівський диз’юнкт. Алгоритм SLD-резолюції на хорнівських диз’юнктах
13. Принцип логічного програмування
Мова логічного програмування ПРОЛОГ. Нотація мови ПРОЛОГ. Інтерпретатор логічної програми. Виконання логічної програми. Дерева пошуку. Особливості реалізації ПРОЛОГ-програм.
Дисципліна „Методи та засоби комп’ютерних інформаційних технологій”
1. Основи теорії інформації
Основні визначення теорії інформації: "інформація", "ентропія" "кількість інформації" та ін. Поняття "лінія зв’язку", "канал зв’язку". Кількісна оцінка інформації при передача повідомлень по дискретному каналу зв’язку з завадами. Визначення інформаційних втрат при передача повідомлень по дискретному каналу зв’язку з завадами.
2. Теорія інформації і кодування
Поняття завадостійкості. Поняття надлишковості інформації. Побудова систематичних групових кодів за твірною матрицею. Побудова коду Хемінга.
Метод Шенона-Фано.
Метод Хаффмана.
Принципи побудови циклічних кодів.
Загальна структура інформаційної системи.
Кодери циклічних кодів. Принципи побудови та реалізації.
Декодування циклічних кодів.
Алгоритми кодування при стисненні інформації.
Спектри періодичних сигналів.
Ентропія неперервних повідомлень.
Узагальнені характеристики сигналів і інформаційних каналів.
Дискретизація і квантування.
Частотна форма представлення сигналів.
Спектри імпульсних сигналів.
Дисципліна „Організація баз даних та знань”
1. Основи баз даних
Визначення "інформаційна система", "база даних", "банк даних". Розподіл обов’язків в системах з базами даних. Трирівнева архітектура бази даних.
2. Реляційні бази даних
Нормалізація відношень. Реляційна модель даних: основні поняття, ключі, правила цілісності.
3. Мова SQL
Основні типи предикатів та відповідні оператори в SQL. Використання агрегатних функцій в SQL. Основні команди модифікації даних. Основні команди маніпуляцій з таблицями. Використання індексів в SQL. Поняття транзакції.
Написання запиту до бази даних з використанням предикатів. Написання запиту до бази даних з використанням агрегатних функцій. Написання запиту до бази даних з використанням підзапиту. Написання запиту до бази даних з сортуванням результату виводу. Команди модифікації даних. Створення таблиць.
4. Інформаційні системи та інформаційні технології
Основи баз даних комп'ютерних систем. Інформація і дані. Дані в комп’ютерних системах. Властивості даних: синтаксис, семантика, структура. Інформаційні системи та інформаційні технології. Покоління систем обробки даних.
5. Фізичні моделі даних
Фізична структура даних. Методи фізичної організації даних в комп’ютерних інформаційних системах. Фізичні одиниці даних: біт, байт, запис, блок, файл, екстент, файлова система, том. Види фізичних моделей даних: послідовна, індексно-послідовна, прямого доступу, спискова, ієрархічна, мережева.
7. Логічні моделі даних
Логічна структура даних. Методи логічної організації даних в комп’ютерних інформаційних системах. Поняття та види зв'язків у базах даних. Логічні одиниці даних: поле (елементарне, множинне, групове, періодична група), логічний запис, логічний файл, база даних, система баз даних. Види логічних моделей даних: ієрархічна, мережева, реляційна, адаптивна, нерегулярна, постреляційна, об'єктно-реляційна.
8. Основи реляційної моделі баз даних
E-R модель предметної області. Домени та атрибути. Математичне відношення. Інформаційні відношення. Кортежі. Схема та стан відношення. Кількісні характеристики відношення: порядок та кардинальне число. Властивості інформаційного відношення. Реляційна база даних. Схема та стан бази даних.
9. Номалізація відношень
Аномалії реляційної бази даних. Поняття обмежень. Види обмежень. Функціональні залежності в реляційних базах даних. Властивості функціональних залежностей. Аксіоми Армстронга. Ключі відношень. Властивості та функції ключів. Нормалізація за Коддом. Види нормальних форм та їх властивості: перша, друга, третя нормальні форми, нормальна форма Бойса-Кодда. Багатозначні залежності та їх властивості. Четверта нормальна форма.
10. Операції над відношеннями. Реляційна алгебра
Операції над відношеннями. Реляційна алгебра. Теоретико-множинні операції реляційної алгебри: об'єднання, перетин, різниця і декартів добуток. Спеціальні реляційні операції: проекція, селекція, натуральне з'єднання, умовне з'єднання, ділення. Операції над станами відношень: включення, вилучення та зміна кортежів. Операції над схемами відношень: включення, вилучення, та зміна параметрів атрибутів.
11. Реляційні числення. Реляційне числення зі змінними-кортежами
Поняття реляційного числення. Визначення реляційного числення зі змінними-кортежами: алфавіт числення, атомарні вирази, формули, основний вирах реляційного числення зі змінними-кортежами. Безпечні вирази реляційного числення зі змінними-кортежами. Відповідність між формулами реляційного числення та виразами реляційної алгебри.
12. Методи проектування баз даних
Процедури проектування баз даних реляційного типу. Послідовність етапів проектування баз даних. Методи проектування: синтетичний та декомпозиційний. Способи декомпозиції відношень. Застосування баз даних в інформаційних системах та системах прийняття рішень.
Рiвнi моделей даних: iнфологiчний рiвень, iнфологiчна схема, концептуальний рiвень, концептуальна схема, внутрiшнiй рiвень, внутрiшня схема, зовнiшня схема.
Незалежнiсть даних. Надлишковiсть даних. Цiлiснiсть, безпека i секретнiсть даних.
Поняття нормальної форми вiдношення. Види нормальних форм вiдношень.
Поняття декомпозицiї схеми вiдношення. Декомпозицiя з властивістю з'єднання без втрат. Алгоритм перевiрки декомпозицiї на властивiсть з'єднання без втрат. Декомпозицiя, яка зберiгає залежностi.
Багатозначнi залежностi. Алгоритм перевiрки наявностi багатозначної залежностi у вiдношеннi.
Замикання множини атрибутiв X+ i множини функцiональних залежностей F+. Обчислення X+ i F+.
Методи органiзацiї та ведення iнформацiйних структур на зовнiшнiх запам'ятовуючих пристроях.
Словник даних і його призначення.
Дисципліна «Системне програмування та операційні системи»
1. Поняття BІОS
Функції BIOS його функції та призначення. IBM-сумісний (compartible) комп’ютер. Чим він відрізняється від оригінального комп’ютера фірми IBM?
2. Віртуальна пам’ять
Що таке віртуальна пам’ять? Використання віртуальної пам’яті.
3. Текстовий та графічний режими роботи відеоадаптера.
Класифікація та характеристики текстового та графічного режимів роботи відеоадаптера
4. Використання клавіатури в прикладних програмах.
Провести класифікацію кодування та способи використання клавіатури IBM-сумісного комп’ютера.
5. Командний рядок.
Параметри командного рядка. Використання командного рядка у прикладних програмах. Навести приклад.
6. Дії процесора при виконанні програм
Описати послідовність дій процесора при виконанні програм.
7. Поняття стеку.
Властивості та спосіб роботи стеку. Навести приклади застосування.
8. Понятя реєнтерабельності.
Що можна сказати про реєнтерабельність операційних систем
9. Класифікація режимів адресації переходів
Умовні переходи. Безумовні переходи. Виклики процедур. Навести приклади.
10. Адресація даних
Чим відрізняються поняття “способи адресації даних” та “режими адресації даних”. Навести приклади.
11. Резидентні програми
Що таке резидентна програма? Загальна схема написання резидентної програми. Загальна схема написання резидентної програми на мові програмування Assembler, що сама себе вивантажує із оперативної пам’яті.
12. FPU
Що складає основу програмної моделі FPU? Особливості мови Assembler при роботі з FPU.
13. Програмно-технiчнi системи (ПТС)
Прикладне та системне програмне забезпечення, їх взаємозв'язок. Iєрархiчна декомпозицiя та абстрактнi машини. Iнтерфейси користувача. Операцiйнi системи. Оболонки. Вiртуальнi машини. Формальнi системи. Системи програмування. Типовi класи задач (обчислювальнi, управлiння, iнформацiйнi). Ефективнiсть функцiонування ПТС.
14. Технiчнi засоби ПТС
Структура ЕОМ. Класифiкацiя ЕОМ та систем на їх основi. Особливостi реалiзацiї обчислювального процесу для рiзних типiв ЕОМ та ПТС. Архiтектура ПЕОМ. Мiкропроцесорнi ЕОМ. Подiл процесора на ВIС. Мiкропроцесорнi комплекти. Структура МПК для ПЕОМ, основнi складовi та їх призначення. Збереження iнформацii в ПЕОМ (пристрої та їx характеристики). Iєрархiя пам'ятi та принципи її встановлення. Кешування. Периферiйнi пристрої. Пристрої вводу-виводу. Файли. Реалiзацiя обчислювального процесу в ПЕОМ. Принципи роботи ПК (операцiї, команди, данi, адреси). Структура мікропроцесора i його функцiонування. Органiзацiя обчислювального процесу (машиннi цикли, переривання, слово стану, керуюче слово).
15. Програмування на Асемблерi для ПЕОМ
Реалiзацiя програми на Асемблерi. Структура програми на Асемблерi. Програмний модуль. Програмнi блоки. Сегменти. Опис модуля та сегментiв. Опис та визначення даних. Коментар. Види адресування оперативної пам’яті. Однофайлова та багатофайлова організація програми. Програми типу COM та EXE.
16. Команди, їх класифiкацiя та структура
Команди передачi даних. Логічні команди та маскування. Команди порозрядного зсування даних. Аналіз результату виконання команд через регістр прапорців.
17. Арифметичнi команди над цілочисельними даними
Збiльшення розрядностi, врахування переносу. Співпроцесор та огляд команд опрацювання даних у форматі з плаваючою крапкою.
18. Команди порівняння та передачi керування
Органiзацiя циклiв та повторів. Робота з масивами, рядками, структурами.
19. Модульне програмування
Програми i пiдпрограми. Процедури: визначення, виклик, повернення результату. Стеки. Збереження регiстрiв. Локальнi та глобальнi данi, органiзацiя доступу до них. Рекурсивнi процедури.
20. Переривання
Види, реалiзацiя, застосування. Програмнi та апаратнi переривання. Переривання BIOS та DOS. Команди та програми асемблера для опрацювання переривань. Вiдеофункцiї BIOS та DOS. Робота з мишею та таймером. Обробники переривань. Переривання вiд зовнiшнiх пристроїв. Переривання по таймеру.
21 Програмування введення-виведення
Периферiйнi пристрої, контроллери, спiвпроцесори, порти та канали. Загальна органiзацiя введення-виведення. Використання переривань BIOS та DOS для введення-виведення. Драйвери. Буферизацiя. Синхронне та асинхронне введення-виведення. Введення-виведення через паралельнi та послiдовнi порти.
Препроцесори та транслятори (компiлятори, інтерпретатори)
Програми зв'язування (компонувальники) та завантажувачi. Схеми завантаження. Моделi пам'ятi. Автоматичний пошук у бiблiотеках, керування процесом завантаження. Реалiзацiя оверлейних програм. Початкове завантаження та виконання програм.
Комплексування програм на мовах Сі та Асемблер
Програмування в захищеному режимi
Організація та адресування пам’яті. Додаткова, розширена та віртуальна пам’ять.
Структура програми для MSDOS, UNIX та Windows
Функції API-інтерфейсу та схема опрацювання подій.
Статичне та динамічне компонування програми
Створення та підключення DLL-бібліотек.
Основні концепції операційних систем
Поняття операційної системи, її призначення та функції. Історія розвитку операційних систем. Класифікація сучасних операційних систем. Функціональні компоненти операційних систем.
Архітектура операційних систем
Базові поняття архітектури операційних систем. Реалізація архітектури операційних систем. Операційна система та її оточення. Особливості архітектури: UNIX і Linux. Особливості архітектури: Windows XP.
Завантаження операційних систем
Загальні принципи завантаження ОС. Апаратна ініціалізація комп'ютера. Завантажувач ОС. Двоетапне завантаження. Завантаження та ініціалізація ядра. Завантаження компонентів системи. Завантаження Linux. Особливості завантажувача Linux. Ініціалізація ядра. Виконання процесу init. Завантаження Windows XP.
Керування процесами і потоками
Базові поняття процесів і потоків. Багатопотоковість та її реалізація. Стани процесів і потоків. Опис процесів і потоків. Перемикання контексту й обробка переривань. Створення і завершення процесів і потоків. Керування процесами в UNIX і Linux. Керування потоками в Linux. Керування процесами у Windows XP. Керування потоками у Windows XP.
Планування процесів і потоків
Загальні принципи планування. Особливості Виконання потоків. Механізми і політика планування. Застосовність принципів планування. Види планування. Довготермінове планування. Середньотермінове планування. Короткотермінове планування. Стратегії планування. Витісняльна і невитісняльна багатозадачність. Алгоритми планування. Планування за принципом FIFO. Кругове планування. Планування із пріоритетами. Планування на підставі характеристик подальшого виконання. Багаторівневі черги зі зворотним зв'язком. Лотерейне планування. Реалізація планування в Linux. Планування процесів реального часу в ядрі. Традиційний алгоритм планування. Сучасні підходи до реалізації планування. Програмний інтерфейс планування. Реалізація планування у Windows XP. Планування потоків у ядрі. Програмний інтерфейс планування.
Взаємодія потоків
Основні принципи взаємодії потоків. Основні проблеми взаємодії потоків. Проблема змагання. Критичні секції та блокування.. Базові механізми синхронізації потоків. Семафори. М'ютекси. Умовні змінні та концепція монітора. Блокування читання-записування. Синхронізація за принципом бар'єра. Взаємодія потоків у Linux. Механізми синхронізації ядра Linux. Синхронізація процесів користувача у Linux. Ф'ютекси. Взаємодія потоків у Windows XP. Механізми синхронізації потоків ОС. Програмний інтерфейс взаємодії Win32 АРІ.
Міжпроцесова взаємодія
Види міжпроцесової взаємодії. Методи розподілюваної пам'яті. Методи передавання повідомлень. Технологія відображуваної пам'яті. Особливості міжпроцесової взаємодії. Базові механізми міжпроцесової взаємодії. Міжпроцесова взаємодія на базі спільної пам'яті. Основи передавання повідомлень. Технології передавання повідомлень.
Практичне використання багатопотоковості
Взаємні блокування. Умови виникнення взаємних блокувань. Запобігання взаємним блокуванням на рівні ОС. Запобігання взаємним блокуванням у багатопотокових застосуваннях. Взаємні блокування і модульність програм. Дії у разі виявлення взаємних блокувань. Інші проблеми багатопотокових застосувань. Інверсія пріоритету. Ступінь деталізації блокувань. Відмови в обслуговуванні. Використання потоків для організації паралельних обчислень. Підхід ведучого-веденого. Підхід портфеля задач. Підхід конвеєра. Реалізація моделювання динамічних систем. Приклад моделювання. Генерування випадкових чисел і відлік системного часу. Особливості задач імітаційного моделювання.
Керування оперативною пам'яттю
Основи технології віртуальної пам'яті. Поняття віртуальної пам'яті. Проблеми реалізації віртуальної пам'яті. Фрагментація пам'яті. Логічна і фізична адресація пам'яті. Підхід базового і межового регістрів. Сегментація пам'яті. Особливості сегментації пам'яті. Реалізація сегментації в архітектурі ІА-32. Сторінкова організація пам'яті..Базові принципи сторінкової організації пам'яті..Порівняльний аналіз сторінкової організації пам'яті та сегментації. Багаторівневі таблиці сторінок. Реалізація таблиць сторінок в архітектурі ІА-32. Асоціативна пам'ять. Сторінково-сегментна організація пам'яті. Реалізація керування основною пам'яттю: Linux. Використання сегментації в Linux. Формування логічних адрес. Сторінкова адресація в Linux..Розташування ядра у фізичній пам'яті..Особливості адресації процесів і ядра. Використання асоціативної пам'яті. Реалізація керування основною пам'яттю: Windows XP. Сегментація у Windows XP. Сторінкова адресація у Windows XP. Особливості адресації процесів і ядра. Структура адресного простору процесів і ядра
Взаємодія з диском під час керування пам'яттю
Причини використання диска під час керування пам'яттю. Поняття підкачування. Завантаження сторінок на вимогу. Особливості підкачування сторінок. Апаратна підтримка підкачування сторінок. Поняття сторінкового переривання. Продуктивність завантаження на вимогу. Проблеми реалізації підкачування сторінок. Заміщення сторінок. Оцінка алгоритмів заміщення сторінок. Рядок посилань. Алгоритм FIFO. Оптимальний алгоритм. Алгоритм LRU. Годинниковий алгоритм. Буферизація сторінок. Глобальне і локальне заміщення сторінок. Блокування сторінок у пам'яті. Фонове заміщення сторінок. Зберігання сторінок на диску. Пробуксовування і керування резидентною множиною. Поняття пробуксовування. Локальність посилань. Поняття робочого набору. Модель робочого набору. Практичні аспекти боротьби з пробуксовуванням. Реалізація віртуальної пам'яті в Linux. Керування адресним простором процесу. Організація заміщення сторінок. Реалізація віртуальної пам'яті в Windows XP. Віртуальний адресний простір процесу. Організація заміщення сторінок.
Динамічний розподіл пам'яті
Динамічна ділянка пам'яті процесу. Особливості розробки розподілювачів пам'яті. Фрагментація у разі динамічного розподілу пам'яті. Структури даних розподілювачів пам'яті. Послідовний пошук підходящого блоку..Алгоритм найкращого підходящого. Алгоритм першого підходящого. Порівняння алгоритмів послідовного пошуку підходящого блоку. Ізольовані списки вільних блоків. Проста ізольована пам'ять. Ізольований пошук підходящого блока. Системи двійників. Підрахунок посилань і збирання сміття. Підрахунок посилань. Збирання сміття. Реалізація динамічного керування пам'яттю в Linux. Розподіл фізичної пам'яті ядром. Керування динамічною ділянкою пам'яті процесу. Реалізація динамічного керування пам'яттю в Windows XP. Системні пули пам'яті ядра. Списки передісторії. Динамічні ділянки пам'яті.
Логічна організація файлових систем
Поняття файла і файлової системи. Поняття файла. Поняття файлової системи. Типи файлів. Імена файлів. Організація інформації у файловій системі. Розділи. Каталоги. Зв'язок розділів і структури каталогів. Зв'язки. Жорсткі зв'язки. Символічні зв'язки. Атрибути файлів. Операції над файлами і каталогами. Підходи до використання файлів процесами. Загальні відомості про файлові операції. Файлові операції POSIX. Файлові операції Win32 АРІ. Операції над каталогами. Міжпроцесова взаємодія на основі інтерфейсу файлової системи. Файлові блокування. Файли, що відображаються у пам'ять. Поіменовані канали.
Фізична організація і характеристики файлових систем
Базові відомості про дискові пристрої. Принцип дії жорсткого диска. Ефективність операцій доступу до диска. Розміщення інформації у файлових системах. Фізична організація розділів на диску. Основні вимоги до фізичної організації файлових систем. Неперервне розміщення файлів. Розміщення файлів зв'язними списками. Індексоване розміщення файлів. Організація каталогів. Облік вільних кластерів. Продуктивність файлових систем. Оптимізація продуктивності під час розробки файлових систем. Кешування доступу до диска. Дискове планування. Надійність файлових систем. Резервне копіювання. Запобігання суперечливостям і відновлення після збою. Журнальні файлові системи.
Реалізація файлових систем
Інтерфейс віртуальної файлової системи VFS. Основні функції VFS. Загальна організація VFS. Об'єкти файлової системи. Доступ до файлів із процесів. Файлові системи ext2fs і extSfs. Файлова система ext2fs. Особливості файлової системи extSfs. Файлова система /рrос. Файлові системи лінії FAT. Файлова система NTFS. Розміщення інформації на диску. Стискання даних. Забезпечення надійності. Особливості кешування у Windows XP. Системний реєстр Windows XP. Логічна структура реєстру. Фізична організація реєстру. Програмний інтерфейс доступу до реєстру.
Виконувані файли
Загальні принципи компонування Статичне компонування виконуваних файлів. Об'єктні файли . Компонувальники і принципи їх роботи. Завантаження виконуваних файлів за статичного компонування Динамічне компонування. Поняття динамічної бібліотеки. Переваги і недоліки використання динамічних бібліотек. Неявне і явне зв'язування. Динамічні бібліотеки та адресний простір процесу. Особливості об'єктного коду динамічних бібліотек. Точка входу динамічної бібліотеки. Структура виконуваних файлів. Виконувані файли в Linux. Формат ELF. Динамічне компонування в Linux.Автоматичний виклик інтерпретаторів. Виконувані файли у Windows XP. Формат РЕ. Динамічне компонування у Windows XP. Зворотна сумісність DLL у Windows 2000 і Windows XP.
Керування пристроями введення-виведення
Завдання підсистеми введення-виведення. Забезпечення ефективності доступу до пристроїв. Забезпечення спільного використання зовнішніх пристроїв. Універсальність інтерфейсу прикладного програмування. Універсальність інтерфейсу драйверів пристроїв. Організація підсистеми введення-виведення. Символьні, блокові та мережні драйвери пристроїв. Відокремлення механізму від політики за допомогою драйверів пристроїв. Способи виконання операцій введення-виведення. Опитування пристроїв. Введення-виведення, кероване перериваннями. Прямий доступ до пам'яті. Підсистема введення-виведення ядра. Планування операцій введення-виведення. Буферизація. Введення-виведення із розподілом та об'єднанням. Спулінг. Обробка помилок. Введення-виведення у режимі користувача. Синхронне введення-виведення. Багатопотокова організація введення-виведення. Введення-виведення із повідомленням. Асинхронне введення-виведення. Порти завершення введення-виведення. Таймери і системний час. Керування системним часом. Керування таймерами відкладеного виконання. Керування введенням-виведенням: UNIX і Linux. Інтерфейс файлової системи. Передавання параметрів драйверу. Структура драйвера. Виконання операції введення-виведення для пристрою. Керування введенням-виведенням: Windows XP. Основні компоненти підсистеми введення-виведення. Виконання операції введення-виведення для пристрою. Передавання параметрів драйверу пристрою.
Взаємодія з користувачем в операційних системах
Термінальне введення-виведення. Організація термінального введення-виведення. Термінальне введення-виведення в UNIX та Linux. Термінальне введення-виведення у Win32 АРІ. Командний інтерфейс користувача. Принципи роботи командного інтерпретатора. Переспрямування потоків введення-виведення. Використання каналів. Графічний інтерфейс користувача. Інтерфейс віконної та графічної підсистеми Windows XP. Система X Window. Процеси без взаємодії із користувачем. Фонові процеси на основі POSIX. Служби Windows XP.
Мережні засоби операційних систем
Загальні принципи мережної підтримки. Рівні мережної архітектури і мережні сервіси. Мережні протоколи. Реалізація стека протоколів Інтернету. Рівні мережної архітектури TCP/IP. Канальний рівенью Мережний рівень. Транспортний рівень. Передавання даних стеком протоколів Інтернету. Система імен DNS. Загальна характеристика DNS. Простір імен DNS. Розподіл відповідальності. Отримання IP-адрес. Кешування IP-адрес. Типи DNS-ресурсів. Програмний інтерфейс сокетів Берклі. Особливості роботи з адресами. Створення сокетів. Робота з потоковими сокетами. Введення-виведення з повідомленням. Використання доменних імен. Організація протоколів прикладного рівня. Архітектура мережної підтримки Linux. Рівні мережної підтримки. Підтримка інтерфейсу сокетів. Пересилання і отримання даних. Архітектура мережної підтримки Windows XP. Програмний інтерфейс Windows Sockets. Архітектура підтримки Windows Sockets. Основні моделі використання Windows Sockets. Сокети з блокуванням. Асинхронні сокети.
Захист інформації в операційних системах
Основні завдання забезпечення безпеки. Базові поняття криптографії. Поняття криптографічного алгоритму і протоколу. Криптосистеми з секретним ключем. Криптосистеми з відкритим ключем. Гібридні Криптосистеми. Цифрові підписи. Сертифікати. Принципи аутентифікації і керування доступом. Основи аутентифікації. Основи керування доступом. Аутентифікація та керування доступом в UNIX. Облікові записи користувачів. Аутентифікація. Керування доступом. Аутентифікація і керування доступом у Windows XP. Загальна архітектура безпеки. Аутентифікація. Керування доступом. Аудит. Загальні принципи організації аудиту. Робота із системним журналом UNIX. Журнал подій Windows XP. Локальна безпека даних. Принципи шифрування даних на файлових системах. Підтримка шифрувальних файлових систем у Linux. Шифрувальна файлова система Windows XP. Мережна безпека даних. Шифрування каналів зв'язку. Захист інформації на мережному рівні. Захист інформації на транспортному рівні. Атаки і боротьба з ними. Переповнення буфера. Відмова від обслуговування. Квоти дискового простору. Зміна кореневого каталогу застосування.
Дисципліна „Основи охорони праці”
1. Законодавство з охорони праці.
Організація робіт з охорони праці на видавництві. Санітарія та гігієна праці.
2. Предмет і задачі курсу «Охорона праці»
Місце в системі наук. Зв'язок з другими дисциплінами. Історія розвитку науки. Досягнення вітчизняної і зарубіжної науки і практики
3. Правові і організаційні питання охорони праці.
Система законодавчих актів з охорони праці. Державний нагляд і громадський контроль за дотриманням законодавства з охорони праці. Організація праці на підприємстві. Управління безпеки праці. Організаційні основи розслідування, обліку і аналізу нещасних випадків.
4. Санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони
Дія метеоумов на організм людини. Нормування метеоумов. Поняття про токсичність речовин. ГДК.
5. Вентиляція виробничих приміщень.
Призначення і класифікація. Розрахунок.
6. Виробничий шум і вібрація
Дія на організм людини. Одиниця виміру, нормування. Методи захисту
7. Поняття про радіоактивні речовини і випромінювання.
Дія на організм людини, нормування, захист.
8. Освітлення виробничих приміщень.
Основні одиниці вимірювання, нормування. Розрахунок освітлення.
9. Санітарні вимоги до розміщення підприємств
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора