Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформаційні технології Web-порталів
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Завдання
Предмет:
Методи та засоби комп’ютерних інформаційних технологій
Група:
КН-30
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Завдання
Для виконання курсової роботи з дисципліни
«Методи і засоби комп’ютерних інформаційних технологій»
Студентові групи КН-30
Федорчак Андрій Іванович
Тема: Інформаційні технології Web-порталів
Задано: проблемна область дослідження інформаційних технологій Web-порталів
Дослідити:
Принципи побудови Web-порталів;
Еволюція Web-порталів;
Стандарти побудови Web-порталів;
Напрямки використання Web-порталів.
Завдання видав: доцент Фабрі Людвіг Павлович
Прийняла до виконання: студент групи КН-30 Федорчак А.І.
Дата видачі завдання: 5.10.09
Зміст
Вступ…………………………………………………………………………..3
Web-портал як універсальний засіб підтримки ділових операцій……….. 5
Класифікація порталів……………………………………………………….9
Основні характеристики порталів…………………………………………..11
Портал – як структурна одиниця WWW……………….………………....13
Архітектура корпоративних порталів………………….…………………..15
Захист Web-порталів від інформаційних атак……… …….………………18
Web-портали мультимедіа-послуг………………………….………………20
Декілька слів про створення порталів…………………….…………….….23
Висновок…………………………………………………….……………….25
Список використаної літератури………………………….………………..28
Вступ
Ця курсова робота присвячена Web-порталам. Як і засоби управління інформаційним наповненням сайтів, засоби створення порталів протягом останніх декількох років стали досить поширеними на ринку програмного забезпечення, оскільки ефективність і своєчасність використання інформації, що поступає від співробітників, партнерів і клієнтів, є одним з визначальних чинників успіху компанії на ринку.
Слід зазначити, що в даний час відбувається активний процес інтеграції внутрішніх інформаційних систем підприємств з додатками, що забезпечують взаємодію з клієнтами і партнерами, а також з Web-додатками, призначеними для відвідувачів Web-сайтів, і число пов'язаних з цим Internet-проектів стрімко росте. Іншими словами, багато компаній зараз активно створюють інфраструктуру, що дозволяє використовувати Internet не тільки як засіб комунікації, але і як один з основних інструментів ведення бізнесу. Створення подібної інфраструктури означає впровадження Internet-додатків, що дозволяють компанії надавати своїм клієнтам і співробітникам актуальну інформацію, а часто і прямий доступ до корпоративних інформаційних систем і іншим ,бізнес-програм, а також своєчасно обробляти відомості, що поступили від них (наприклад, замовлення або пропозиції). Для цієї мети нерідко застосовуються портальні технології, що дозволяють здійснити інтеграцію наявних додатків в рамках єдиного способу доступу до них. В даний час спостерігається стрімке зростання ринку цих технологій і продуктів, що реалізовують їх.
Підтримка Інтернет-технологій в тому чи іншому вигляді протягом останніх п'яти років є обов'язковим атрибутом маркетингу чи не будь-якого програмного продукту, навіть просто при наявності в ньому кошти збереження документів або даних у форматі HTML. Якщо ж мова йде про корпоративні рішення, до гасел про підтримку Інтернет-технологій додаються фрази про надійності, доступності, масштабованості, нерідко - про підтримку мобільних пристроїв, а останнім часом - про можливість інтеграції програмних продуктів, інформаційних систем та інших рішень різних виробників, базуються на різних платформах. Загалом, все відповідає маркетинговим гаслам «Reliability, Availability, Scalability», «Any time, Any place, Any device», «Enterprise Application Integration», які в тому чи іншому вигляді можна знайти на сайтах і в рекламних листівках практично будь-якого великого виробника ПЗ. Втім, подібні маркетингові гасла зазвичай цілком відповідають сучасним завданням і тенденціям.
Можна спробувати класифікувати за категоріями програмне забезпечення, призначене для створення корпоративних Інтернет-рішень. Подібна класифікація може виглядати приблизно так:
Засоби створення інфраструктури корпоративних Інтернет-рішень. До них відносяться СУБД і OLAP-засоби, сервери додатків, Web-сервери, служби каталогів, засоби групової роботи.
Засоби, що складають основу корпоративних Інтернет-рішень. Нерідко подібні засоби використовують перераховані вище продукти для забезпечення інфраструктури корпоративних рішень як складових частин. До них відносяться засоби управління інформаційним наповненням (Content Management Tools), Засоби створення корпоративних, вертикальних і горизонтальних порталів, засоби створення додатків електронної комерції, засоби документообігу. Саме цю категорію програмного забезпечення ми будемо розглядати в цій статті.
Засоби «внутрішньої» автоматизації, такі як системи управління підприємством. Такі продукти можуть і не мати прямого відношення до корпоративних Інтернет-рішень, але останнім часом нерідко, як мінімум, мають засоби інтеграції з останніми.
Засоби створення рішень або їх адаптації до потреб конкретного підприємства. До них відносяться засоби розробки додатків, інструменти для бізнес-аналізу, моделювання і проектування даних та програм, засоби опису бізнес-процесів, засоби генерації звітів, засоби тестування і розгортання додатків. Відзначимо, що подібні інструменти можуть поставлятися як окремо, так і входити до складу деяких інфраструктурних продуктів і засобів створення корпоративних рішень (наприклад, інструменти для опису бізнес-процесів можуть входити до складу систем документообігу, а засоби розробки додатків можуть включати генератори звітів і самі входити до складу СУБД, серверів додатків або рішень для електронної комерції).
Додаткові продукти, що використовуються при створенні рішень. До них належать, наприклад, засоби персоналізації або засоби опису документообігу, як куповані окремо, так і входять до складу засобів створення порталів, додатків електронної комерції, управління інформаційним наповненням.
Далі я розгляну Web-портали докладніше.
Web-портал як універсальний засіб підтримки ділових операцій
Еволюція веб-ужитків після створення в 1991 р. перших Web-сторінок сприяла розробці різних щодо структури і інформаційного наповнення гіпертекстових систем. Спочатку це була Home page – скромна домашня сторінка, в якій було зосереджено короткі інформаційні повідомлення. Тепер термін Home page застосовуємо для означення першої сторінки Web-сайту. Сучасні Web-сайти містять значний обсяг інформації, та згідно рекомендації професора Якоба Нільсена, Web-сторінка не повинна мати об’єм більш як 50-70 Кбайт. Сукупність Web-сторінок, що об’єднані певним збірним поняттям, утворює Web-вузол. Ще більш високий рівень структурної будови мають Web-портали, які сьогодні розглядаємо з декількох точок зору. Однак найголовнішою ознакою Web-порталу є наявність єдиної точки входу в обширний інформаційний простір. Отже, ми можемо дати тепер більш строге визначення поняття Web-порталу.
Традиційні засоби навігації в Web-просторі — це каталоги і пошукові системи. Першими з'явилися Web-каталоги, як психологічно найбільше наближені до західного способу мислення. Каталоги найчастіше не вимагають від користувача введення інформації з клавіатури — досить скористатися гіперпосиланнями, щоб знайти необхідну інформацію. Важко уявити традиційний "паперовий" каталог, що містить декілька мільйонів посилань (не говорячи вже про мільярд). Точно так само важко орієнтуватися в електронному Web-каталозі, не використовуючи додаткових можливостей, головної серед який є можливість формулювання "свого" запиту з клавіатури. Зростання обсягів Web-ресурсів і ускладнення синтаксису мов запитів призвели до появи значної кількості інформаційно-пошукових серверів у Мережі. Сьогодні найбільше розвинуті системи навігації в Internet мають властивості як Web-каталогів, так і інформаційно-пошукових серверів. Серед таких систем — уже світові лідери Yahoo (http://www.yahoo.com), AltaVista (http://www.altavista.com/), Nothern Light (http://www.nlsearch.com/), Hotbot (http://www.hotbot.com/). У Росії лідери: системи Яndex (http://www.yandex.ru/), Rambler (http://www.rambler.ru/), Aport (http://www.aport.ru/). В Україні перші Web-каталоги з'явилися в 1995 році, а пошукові системи — у 1997. Сьогодні відомо понад десяток українських інформаційно-пошукових серверів і біля п'ятидесятьох Web-каталогів. Серед лідируючих систем можна назвати InfoRe (http://el.visti.net/), META (http://meta-ukraine.com/), NSearch (http://www.search.kiev.ua/).
Саме Web-каталоги й інформаційно-пошукові сервери (і їхній симбіоз) стали пращурами нового типу Web-сервісу — порталів — "воріт до Internet". Сьогодні прослідковується еволюція порталів від пошукових машин і каталогів до самостійних, насичених інформацією і самодостатніх сайтів. Портали, як нові об'єкти WWW, виникли в 1998 році. Основна ідея їхнього створення полягала в прагненні, поряд із можливостями навігації в Мережі, надати користувачеві максимальний рівень сервісу, зробити так, щоб кожний сеанс своєї роботи в Internet він починав саме з даного ресурсу. При цьому типовий портал намагається не тільки залучити користувачів зручними засобами навігації в Internet, але і "утримати" їх, надаючи на своєму ресурсі максимум необхідної і корисної інформації.
Портал являє собою сайт, організований як системне багаторівневе по'єднання різних ресурсів і сервісів. Як правило, такий сайт сполучає в собі різноманітні функції, пропонує разнопланові інформаційні ресурси і різноманітні послуги (пошук, рубрикатори, фінансові індекси, інформація про погоду і т.д.). З моменту появи перших порталів, їхні основні функції не зазнали істотних змін — це засоби реалізації навігації в Мережі, спілкування, новини, торгівля і служби додатків. Портал можна розглядати як сайт (або сукупність сайтів), що забезпечує задоволення основних потреб користувачів шляхом реалізації послуг (сервісів) у таких областях: інформація, бізнес, спілкування, а також надання инструментарія, необхідного користувачу для просування власного контенту в рамках порталу. Відповідно до даного визначення потрал повинний включати чотири основні типи сервісів:
- інформаційний сервіс — усе, що допомагає знайти (за необхідності) і отримати інформацію;
- сервіс реалізації бізнес-функцій — усе те, що орієнтоване безпосередньо на продаж товарів/послуг;
- інструментарій користувача — усе, що допомагає йому створювати і просувати свій контент у Мережі, насамперед, безкоштовний хостинг і безкоштовний e-mail, рейтинги, банери, "анонсировщики" тощо; сервіс забезпечення спілкування (community) — усе, що спрямоване на задоволення потреби в спілкуванні.
Портали зароджувалися як путівники в безкрайньому світі Internet. Потреба в них виникла відразу ж після того, як кількість сайтів у Мережі перевищила декілька десятків і для одержання необхідної інформації знадобився пошуковий механізм. Саме пошукові засоби найчастіше ставали фундаментом порталу. Наявності каталога посилань і якісного пошуку було достатньо для того, щоб користувачі приходили сюди щораз, коли було потрібно знайти якусь інформацію, про месцезнаходження якої вони не знали.
Із зростанням рекламних бюджетів зростає і кількість порталів — бажаючих заволодіти значної часткою рекламного ринку предосить, і вже незабаром між відповідними Web-проектами виникла конкуренція. Портали почали "обростати" котуваннями акцій, прогнозами погоди, аукціонами, безкоштовними поштовими службами, серверами листівок, системами замовлення авіаквитків, безкоштовними оголошеннями — усього, мабуть, і не перерахуєш. Поступово портали з "дверей до Internet-у" перетворювалися у величезні мережеві імперії, що намагаються надати своєму користувачеві всі можливі види послуг, що можуть йому знадобитися в мережі.
Отже, портал – це Web-сайт, що є головним стартовим сайтом з єдиною точкою входу для усіх користувачів, який забезпечує можливість під’єднання через Internet різними каналами доступу. З другого боку, поняття Web-портал часто пов’язане із пошуковими системами, які є нашими найпершими помічниками для знаходження потрібної інформації в Internet-сервісах. Справді, впродовж останніх 5 років багато пошукових систем перетворилися у своєрідні крамниці для надання найрізноманітніших послуг користувачам, а не лише обслуговувати традиційні пошукові запити. Сьогодні Web-портали надають місце для розташування інформації користувачів, навіть послуги підтримування віртуальних офісів власними серверними засобами. В будь-який час, цілодобово, Web-портали є безвідмовними помічниками і виконавцями найрізноманітніших завдань, підтримують під’єднання користувачів будь-якими доступними способами. Web-портали відкривають для багатьох користувачі універсальні поштові скриньки усім бажаючим абонентам, що є доступними із будь-якого комунікаційного засобу: провідникових з’єднань, супутниковими каналами чи наземними безпровідниковими системами всіх стандартів. Відкрита модульна архітектура Web-порталів є дуже гнучкою та забезпечує сумісність зі всіма основними стандартами: мов програмування HTML, XML, протоколами IMAP 4, TCT/IP, HTTP, WAP. Клієнт може отримати електронне повідомлення і скористатися послугами озвучення цього електронного листа у мобільному телефоні користувача та відразу відправити відповідь у вигляді текстового повідомлення чи голосового послання – Voice Mail. Таким чином, Web-портали сьогодні є мультитермінальними інформаційно-комунікаційними системами. Замовниками послуг в мультисервісних багатотермінальних Web-порталах є сотні мільйонів користувачів Internet зі всього світу. Основними каналами комунікації замовників Web-портальних послуг є: голос, Web, WAP, SMS, E-mail. Найчастіше користувачі взаємодіють з Web-порталами при допомозі таких пристроїв/терміналів: телефони стаціонарні і мобільні різних стандартів; кишенькові персональні комп’ютери, наприклад, Palm, персональні цифрові асистенти (Personal Digital Assistant – PDA); стаціонарні персональні комп’ютери, різні Web-телевізійні приставки в кабельних системах, наприклад, Set Top Box; термінали цифрових абонентських виділених ліній, наприклад, Asynchronous Digital Subscribe Line Touch One і ін. Вбудування білінгової (що автоматично здійснює визначення оплати за послуги) компоненти до Web-портальної системи оператора дозволяє в реальному часі виставляти рахунки абонентам і оплачувати рахунки в електронній формі.
Вкажемо на дуже прогресивну тенденцію, що починає змінювати ситуацію на ринкові послуг провайдерів Internet-доступу. Відбувається перехід значної частини абонентів і замовників як корпоративних, так і домашніх від провайдерів доступу до провайдерів сервісів. Саме функції сервіс-провайдерів високоякісно забезпечують Web-портали. Завдяки створенню мультисервісних мереж, які побудували провідні Web-портальні розробники, успішно вирішується проблема збереження інвестицій і об’єднання послуг доступу до інформації сумісно з її продаванням в рамках єдиної системи якісного обслуговування і взаєморозрахунків оператора мультисервісної мережної інфраструктури. Які вигоди це гарантує?
1) насамперед, високоякісне сервісне обслуговування абонентів і готовність щораз надавати нові зручні послуги сприяє збереженню замовників та залученню нових споживачів сервісів;
2) суттєво підвищується прибутковість на одного абонента, бо значна частина нових послуг і зручні умови їх надання на Web-порталі сприяє тому, що багато замовників користуються певною сукупністю сервісів, тобто формуються значною частиною абонентів ланцюжки послуг;
3) надаються послуги з доданою вартістю для абонентів фіксованого і мобільного зв’язку;
4) встановлюються взаємовигідні відношення із провайдерами Web-контенту і інших різновидів контентних послуг.
Вкажемо на основні переваги мультисервісних Web-порталів:
– надаються сервіси, що є дружніми до користувачів;
– спрощується контроль над замовниками;
– забезпечують зручні механізми контролю щодо змісту (контент-контроль);
– побудовані на новітніх інформаційних і комунікаційних технологіях;
– підтримують високоефективні мови XML, Java, Java Server Pages і протоколи WAP v. 2.0, GSM, GPRS, UMTS;
– прискорюється введення нових сервісів і адаптація до регіональних умов застосування.
Новими різновидами Web-порталів є голосові Web-портали і портали мультимедіа-послуг. Коротко розглянемо особливості голосового Web-порталу. Провідні європейські сервіс-провайдери Web-послуг завершують розробку голосових Web-порталів на основі створених голосових Web-браузерів, що підтримують стандартну специфікацію підмножини мови XML – Voice XML. До речі, протокол Wireless Application Protocol – WAP v. 2.0 також якісно підтримує Voice XML. Французька фірма Alcatel створила завершені досконалі рішення для побудови голосових Web-порталів. Завдяки цим розробкам реалізуються крупномасштабні інтерактивні голосові ужитки. Передбачена можливість додзвонитися в голосовий Web-портал з будь-якого телефонного пристрою. Таким чином ми маємо тут вдале поєднання нового способу роботи у всесвітній павутині із новим рівнем сервісів голосового уведення запиту та отримання абонентом відповіді. Зрозуміло, що завдяки голосовому Web-порталові можуть бути створені і мультимедійні Web-портали, які дозволятимуть абонентам отримати доступ до різних аудіо- і відео-матеріалів з будь-якого телефону. Простий доступ до послуг голосового Web-порталу через інтуїтивно близький людині інтерфейс з будь-якого телефону в умовах єдиного телефонного номера Web-порталу є новою можливістю забезпечити потреби людей з фізичними вадами, насамперед сліпих, слабо зрячих та інвалідів з вадами рук. З точки зору економічної ефективності голосових Web-порталів є підстави стверджувати, що збільшення обсягу мережного трафіку за рахунок доповнення і взаємозв’язку між різними послугами сприятиме зростанню числа абонентів. Таке рішення суттєво доповнює вже існуючу Web-інфраструктуру і робить Web-портальні послуги більш економічно вигідними.
Класифікація порталів
За своєю суттю портал це Web-сайт, призначений для певної аудиторії (наприклад, клієнтів і співробітників компанії), здійснює аналіз, обробку і доставку інформації і надаючий доступ до різних сервісів на основі персоналізації користувачів за допомогою будь-якого пристрою, підключеного до Internet.
Класифікувати портали можна за різними ознаками, але найчастіше вдаються до класифікації за призначенням. В даний час за цією ознакою розрізняють три основні типи порталів:
Загальнодоступні, або горизонтальні, портали (звані іноді мегапорталами), такі як Yahoo!, Lycos, Excite, Rambler. Ці портали призначені для найширшої аудиторії, що відбивається на утриманні інформації, що надається ними, і послуг зазвичай вони носять загальний характер (наприклад, новини про політичні події і культурне життя, електронна пошта, новинні розсилки і т.д.). Сфера діяльності таких порталів перетинається з сферою діяльності засобів масової інформації, тому останнім часом спостерігаються процеси злиття загальнодоступних порталів і засобів масової інформації в рамках однієї компанії.
Вертикальні портали призначені для специфічних видів ринку і обслуговує аудиторію, що користується послугами цього ринку або що працює на нім. Прикладами таких порталів можуть служити додатки B2C (Business-to-consumer), наприклад туристичні агентства, що надають послуги з бронювання місць в готелях, замовленню і доставці квитків, доступу до карт і відомостей про автомобільні маршрути і т.п., або портали типа B2B (business-to-business), що дозволяють своїм клієнтам реалізовувати сумісні бізнес-операції (наприклад, вибирати постачальників і здійснювати закупівлю товарів, проводити аукціони і т.п.). Число подібних порталів останнім часом швидко росте, оскільки нові ринки товарів і послуг переміщаються в Internet.
Корпоративні портали призначені для співробітників, клієнтів і партнерів одного підприємства (іноді вони називаються B2E-порталы Business-to-employees). Користувачі такого порталу дістають доступ до призначених ним сервісів і додатків залежно від їх ролі і персонального профілю, і це найцікавіша категорія порталів в плані реалізації корпоративної інфраструктури і інтеграції додатків. Призначенням корпоративного порталу є надання зовнішнім і внутрішнім користувачам можливості персоніфікованого доступу до всіх корпоративних даних і додатків (включаючи неструктуровані і різнорідні дані), об'єднання ізольованих моделей бізнесу, інтеграція різних корпоративних додатків (зокрема додатків бізнес-партнерів), забезпечення повноцінного цілодобового доступу всіх користувачів (включаючи і мобільних приладів) до ресурсів компанії 24 години в добу незалежно від їх місця перебування.
Тематичні портали об'єднують як інформацію, так і послуги, пов'язані відношенням до визначеної предметної галузі.
У деяких публікаціях пропонується детальніша класифікація корпоративних порталів, що підрозділяє їх на портали, що представляють результати аналізу даних (Business intelligence portals), внутрішньокорпоративні интранет-портали (Business area portals), портали для організації групової роботи (Enterprise Collaborative Portals), портали, призначені для управління знаннями (Enterprise Knowledge Portals), так звані ролеві портали (Role portals), підтримуючі три бізнес-моделі B2E, B2C і B2B.
Портали B2E, являють собою "домашню сторінку", що містить певну внутрішню інформацію. Портали B2E використовуються також для інтелектуальної підтримки прийняття рішень (business intelligence, BI), офісних додатків, спільно використовуєте, та специфічних програм окремих напрямків бізнесу.
Портали B2C дають доступ потенційним та існуючим клієнтам до інформації про продукцію компанії, а також надають деякі комерційні можливості або можливості спільної роботи.
Портали B2B призначені для роботи з корпоративними клієнтами, партнерами, постачальниками і т.д.
Деякі джерела відносять до корпоративних порталів і сайти, засновані на засобах управління документами і інформаційним наповненням сайтів і призначені тільки для надання інформації різним групам відвідувачів.
Крім цього порталами іноді називають інші типи Web-додатків, що надають своїм користувачам ті або інші послуги через Internet, наприклад голосові портали, що дають право доступу до деяких послуг з телефонної лінії за допомогою голосових команд або команд, що посилаються з клавіатури телефону, або так звані персональні портали, що надають послуги персональних інформаційних менеджерів і електронної пошти.
Основні характеристики порталів
Портал – це вхід (або вихід) в глобальний інформаційний простір. Портал характеризується існуванням розвинутої системи інформаційних ресурсів і активною взаємодією з користувачами через систему форумів. Портал має централізований вхід і спеціальні засоби для зручної подорожі по інформаційних ресурсах.
Виділяють такі типи порталів:
- горизонтальний (у тому числі корпоративний);
- вертикальний (у тому числі індустріальний).
Портали всіх типів мають такі загальні риси:
-здатність інтеграції й агрегації великого обсягу різнотипних даних;
-наявність гнучких механізмів пошуку;
-наявність сервісу;
-наявність засобів персоналізації змісту порталу для певного користувача.
До складу сервісу і служб системи освітніх порталів повинні входити:
- служби та сервіс, характерні для порталів всіх типів;
- спеціалізовані служби, що забезпечують можливості адекватного доступу до різних електронних освітніх ресурсів, таких, як:
-електронні бібліотеки;
-електронні навчальні курси;
-системи тестування знань;
-системи віддаленого доступу до центрів колективного користування освітніми обчислювальними й експериментальними ресурсами;
-сучасні засоби персоніфікації доступу до змісту індивідуальних і корпоративних користувачів (наприклад, шляхом “експорту” змісту і служб освітнього порталу на індивідуальний або корпоративний портал).
Служба порталу (внутрішній сервіс порталу) – це функціональна підсистема порталу, доступна через внутрішні інтерфейси і використовувана декількома функціональними підсистемами порталу.
До складу базового сервісу порталу відносять:
- сервіс пошуку і навігації по ресурсах порталу;
- інформаційний сервіс;
- сервіс інтерактивного спілкування користувачів порталу;
- сервіс персоніфікації порталів користувача;
- сервіс моніторингу і статистики.
До складу базової служби порталу відносять:
службу персонального порталу користувача та її сервіс;
службу аутентифікації та авторизації доступу до змісту порталу.
До складу сервісу пошуку інформації та навігації по ресурсах порталу
відносять:
каталог освітніх ресурсів, який призначений для реєстрації й наступної каталогізації всіх освітніх ресурсів, що входитимуть до освітнього порталу, а також забезпечення інформаційної і функціональної бази для ефективного пошуку серед зареєстрованих ресурсів, у тому числі, з використанням банку освітніх об'єктів;
мапу порталу, яка відображає основні змістові розділи і пропонує користувачеві огляд основних функціональних можливостей освітнього порталу;
метапошукову систему освітніх ресурсів, яка призначена для пошуку інформації з використанням різних джерел освітнього порталу, а також з використанням зовнішніх інформаційних джерел.
Інформаційний сервіс освітнього порталу включає:
єдину систему новин для інтеграції новин, що надходять з різних інформаційних каналів, та надання можливості освітнім ресурсам і персональним порталам користувачів формувати власні стрічки новин;
єдину банерну мережу для обміну рекламними повідомленнями (банерами) між освітніми ресурсами, що входять до освітнього порталу з метою анонсування найбільш цікавої інформації.
Сервіс інтерактивного спілкування користувачів включає:
створення і взаємодію єдиної системи форумів різної тематики на освітніх ресурсах порталу для забезпечення інтерактивної взаємодії між користувачами порталу і підтримки обміну найбільш цікавими темами між освітніми ресурсами з метою розширення аудиторії спілкування;
систему проведення опитувань і голосувань для централізованого проведення опитувань і голосувань, а також підбиття підсумків на освітніх ресурсах порталу;
сервіс розсилань для керування тематичними розсиланнями в рамках освітнього порталу.
Провайдером служби персонального порталу може бути як
горизонтальний освітній портал, так і кожний із його профільних порталів. Персональні портали забезпечують доставку інформації, відфільтрованої за запитом конкретного користувача. Персональний портал може бути використаний як віртуальний, так і локальний.
Віртуальні персональні портали створюються за рахунок настроювання ресурсів порталу провайдера для конкретного користувача. У даному випадку мова йде про звичайного (не корпоративного) користувача.
Локальний персональний портал (або портик) може створюватися за бажанням користувача і розташовуватися на його персональному сервері. У такому випадку мова йде, як правило, про корпоративного користувача. В обох випадках важливі такі моменти:
настроювання зовнішнього вигляду персонального порталу;
засоби персоналізації сервісу порталу провайдера: (пошук, новини і трансляції).
Портал – як структурна одиниця Internet.
Для початку необхідного з'ясувати, що ж є ПОРТАЛОМ.
Потрал - це група Web-сторінок, що належать конкретній особі або організації і підтримуваних ними. Іншими словами, ПОРТАЛ - це Web-вузол, що надає початкову сторінку, що персоналізується. Протягом тривалого часу практично єдиними точками входу в Інтернет були добре відомі пошукові машини. Проте для більшості користувачів цього опинилося недостатньо, і тому народилася ідея Інтернет-порталу. По суті це декілька претензійно названа спроба зробити - ну якщо не головний, то хоч би зручніший вхід в "Павутину".
У архітектурі (не комп'ютерній, а звичайній) порталом називають головний, парадний вхід в будівлю; найчастіше так говорять про вхід в готичний храм. Відомий, наприклад, як архітектурна класика портал кафедрального собору у Фрайбурге (Німеччина).
Корпорації наввипередки почали створювати власні інформаційні портали. Менеджери ИТ покладають на цю технологію великі надії, і поки вона не дає їм приводів для розчарування.
Словосполучення "корпоративний інформаційний портал", що стало останнім часом дуже модним, означає ПЗ, що забезпечує доступ за допомогою браузера до широкого спектру джерел даних - електронної пошти, СУБД, систем аналізу інформації, Internet, реєстраційним журналам систем виставляння рахунків і автоматизації роботи відділів збуту і ін.
Простота ідеї корпоративного порталу брехлива - в цьому вона схожа з модною кілька років тому концепцією систем інформаційної підтримки керівника. По суті, корпоративні служби ІТ, що чесно відпрацьовують свої гроші, будують порталоподібні зовнішні інтерфейси для джерел даних вже багатьох років.
Зазвичай корпоративні портали привертають симпатії фахівців інформаційних технологій тим, що дозволяють "зробити нове обличчя" корпоративної інтрамережі, що стала з часом дуже захаращеною і сегментованою.
Фахівці підрозділів інформаційних технологій можуть настроювати корпоративні портали для доступу до змінних в реальному масштабі часу даним, до ключових показників діяльності компанії і джерел новин, а також доповнювати їх засобами пошуку і обробки запитів.
Портал прагне стати місцем, яке можна бачити, коли запускається Internet-оглядач. Для цієї мети він пропонує такі безкоштовні послуги, як підібрані по особистому смаку теми новин або обліковий запис електронної пошти. Такий сайт є точкою входу користувачів в Web і привертає до себе велике їх число. Тому містити його виявляється украй вигідним - адже притока реклами величезна зважаючи на високу відвідуваність вузла.
Можливість пошуку по систематичному каталогу - це додатковий сервіс, який надає бібліотека, і його рівень знаходиться в прямій залежності від кваліфікації укладачів. Зазвичай читач починає розробку теми з вивчення каталогу, а потім вже накопичує необхідний набір бібліографічних посилань. Як бачите, ідея зовсім не нова, проте в додатку до Мережі вона виявилася дуже плідною. В підтвердження приведемо відомий факт: за перші чотири місяці існування порталу Yahoo! (з червня по вересень 1996 року) спостерігалося більш ніж 50%-ный зростання числа відвідин цього Web-вузла. Новий сервіс виявився затребуваним для певного типу інформації.
Точно так, як і в традиційній бібліотеці, систематика Інтернет-порталу створюється бібліотечними працівниками. Відомо, що над створенням Yahoo! працюють декілька сотен чоловік.
Достоїнства і недоліки обох способів очевидні, і їх немає чого обговорювати, але життя бібліотек довела необхідність тих і інших.
Які ще послуги надає портал?
Служби новин. Зазвичай є національними або міжнародними і містять все, що можна знайти в газетах: місцеві, державні і міжнародні новини, повідомлення про погоду, біржові котирування, результати спортивних змагань.
Електронна пошта. Можливість отримання власної адреси електронної пошти (e-mail).
Домашня сторінка. Надана можливість відобразити своє коротке резюме, включаючи фотографію.
Кімнати чату.
Дошки повідомлень. Є внутрішньою версією тематичних конференцій порталу.
Кімнати ігор. Асортимент ігор міняється при переході від одного порталу до іншого, але зазвичай на кожному з них є безліч карткових і настільних ігор, в які можна зіграти з іншими людьми, що підключилися до порталу.
Інвестиційні інструменти. До них відносяться біржові котирування, засоби відстежування вартості портфеля акцій, діаграми, аналітичні звіти, різноманітні відомості про компанії, дошки повідомлень, присвячені конкретним акціям.
Архітектура корпоративних порталів
Корпоративний портал є продукт або набір продуктів, що базується на певній інфраструктурі (що зазвичай включає як мінімум сервер додатків і сервер баз даних) і реалізовує описані вище функції.
У складі типового корпоративного порталу умовно можна виділити три основних функціональних шаруючи:
Шар базової інфраструктури, що відповідає за базові сервіси, такі як управління транзакціями, система безпеки, управління порталом і ін. Технічно він містить, як правило, сервер додатків, сервер баз даних і Web-сервер, або декілька подібних серверів.
Шар інтеграції додатків, що відповідає за взаємодію порталу зі всіма додатками, що існують в компанії, такими як СУБД, CRM- і ERP-системи, успадковані додатки і ін.
Шар інтерфейсів, що включає засоби управління інформаційним наповненням (докладніше про ці засоби можна прочитати в статті «Управління інформаційним наповненням Web-сайтів», опублікованою в цьому номері нашого журналу), інтерфейси для обміну даними з інформаційними системами бізнес-партнерів, засоби для роботи з мобільними і бездротовими пристроями і ін. До цього ж шару відносяться візуальні і невізуальні компоненти порталів, звані зазвичай портлетами, але що іноді мають і інші назви (Pagelets, Gadgets, iViews і т.д.).
Як правило, портали володіють відкритою архітектурою, що дозволяє розширювати їх функціональність за рахунок додавання сторонніх додатків або додаткових компонентів. Відзначимо, що найчастіше такими компонентами виявляються засоби управління інформаційним наповненням, тому зазвичай такі засоби випускаються виробниками порталів або просто входять до складу останніх.
Функціональну архітектуру порталу можна представити так, як це зроблено на малюнку. Портал забезпечує доступ до інформаційних джерел різного роду, індексуючи їх і накопичуючи свою власну базу метаданих. З погляду користувача, можливі два варіанти роботи, і один з них припускає індивідуальну настройку відповідно до його запитів.
Рис.1. Логічна структура порталу.
Функціональна архітектура підтримується логічною, яка може містити в’язанку таких компонентів:
Клієнт. Це звичайний навігатор, що забезпечує користувачеві доступ до сторінок у форматі, наприклад, HTML. Принципове те, що домашня сторінка може бути адаптована до потреб певного користувача, тобто налаштована на отримання того типу звітів, документів і інших даних, які представляють для нього інтерес і на отримання яких він авторизований. Крім заданої систематики сторінка може включати механізм пошуку за ключовими словами і інші традиційні інструменти навігатора.
Забезпечення безпеки доступу через інтернет. Ця частина порталу включає звичайні для захисних екранів засобу кодування, аутентифікації і управління сесіями.
Репозиторій. Одна з найважливіших частин корпоративного порталу: у репозиторії зберігаються метадані про інформаційні об'єкти, користувачів, робочі групи і інформаційні канали. Метадані, що відносяться до об'єкту, указують його тип, розділ, до якого він належить, формат зберігання, місцеположення.
Підсистема публікації і підписки. Ця частина порталу дає користувачам можливість публікувати власні документи і здійснювати підписку на існуючі джерела.
Механізм фільтрації даних. Цей механізм за заданими правилами фільтрує і сортує об'єкти, що поступають в репозиторій, за типом, формату або якимсь іншим ознакам. Він може направляти користувачеві інформацію про нові об'єкти і про зміни в що вже є, актуалізуючи доступні йому джерела.
Механізм аналізу бізнес - процесів. Ця частина порталу забезпечує підтримку аналізу даних засобами реляційних і багатовимірних OLAP і інших аналогічних систем.
Драйвери даних. Зв'язок з реляційними і багатовимірними СУБД, різного роду бібліотеками і іншими можливими джерелами інформації здійснюється набором драйверів.
Інформаційно-функціональна структура порталу як правило складається з трьох модулів, кожен з яких має свою підструктуру:
загальнодоступні інформаційні ресурси;
інформаційні ресурси Інтранет/Екстранет-середовища;
навігаційний апарат по науково-інформаційним ресурсам Інтернет.
Захист Web-порталів від інформаційних атак
В даний час в Росії, як і у всьому світі, має місце тенденція зростання практичного використання державними і комерційними організаціями публічних Web-порталів, підключених до мережі Інтернет. Портали цього типу можуть застосовуватися для вирішення найрізноманітніших завдань, таких, наприклад, як реклама в мережі Інтернет характеру діяльності компанії, організація Інтернет-торгівлі або ж забезпечення роботи системи «Клієнт-Банк». Цьому сприяє той факт, що на сьогоднішній день на вітчизняному ринку інформаційних технологій представлено декілька готових промислових рішень, на основі яких можлива побудова повнофункціональних Web-порталів. До таких рішень відноситься сімейство продуктів «Internet Information Services» компанії Microsoft, «Sun ONE Portal» компанії Sun Microsystems і «WebSphere» компанії IBM.
Типова архітектура Web-порталу, як правило, включає наступні основні компоненти:
публічні Web-сервери, які забезпечують доступ користувачів мережі Інтернет до інформаційних ресурсів порталу;
кеш-сервери, що забезпечують тимчасове зберігання копії ресурсів, до яких діставали доступ Інтернет-користувачі. При зверненні до ресурсів Web-порталу спочатку проводиться спроба витягання ресурсу з пам'яті кеш-серверів, і лише якщо ресурс там відсутній, то тоді запит передається публічним Web-серверам. Використання кеш-серверів дозволяє понизити навантаження на основні публічні сервери, а також зменшити час доступу користувачів до кешированих ресурсів;
DNS-сервери, що забезпечують можливість перетворення символьних імен серверів Web-порталу у відповідні ним IP-адреси;
сервери додатків, на яких встановлено спеціалізоване програмне забезпечення, призначене для управління інформаційним вмістом Web-порталу;
сервери баз даних, які забезпечують централізоване зберігання інформаційних ресурсів Web-порталу;
комунікаційне устаткування, що забезпечує взаємодію між різними серверами Web-порталу.
Як правило, сервери Web-порталів розміщуються на території Інтернет-провайдерів, які мають можливість забезпечити необхідну смугу пропускання каналів, по яких сервери порталу підключаються до мережі Інтернет. Управління Web-порталом в цьому випадку здійснюється видалено через інтернет з автоматизованих робочих місць (АРМ) адміністраторів.
Враховуючи той факт, що ресурси публічного Web-порталу за визначенням відкриті будь-якому користувачеві мережі Інтернет, вони стають потенційною мішенню для атак порушників. Необхідно відзначити, що за останні декілька років спостерігається значне зростання інформаційних атак, основна частина яких направлена саме на загальнодоступні ресурси, до яких відносяться і Web-портали. Атаки порушників можуть бути направлені на порушення конфіденційності, цілісності або доступності інформаційних ресурсів, що зберігаються на серверах Web-порталу.
Для захисту Web-порталу найдоцільніше застосовувати комплексний підхід, що поєднує організаційні і технічні засоби захисту. Організаційні засоби захисту пов'язані з розробкою і впровадженням нормативно-правових документів, таких як політика і концепція забезпечення інформаційної безпеки Web-порталу, посадові інструкції по роботі персоналу з автоматизованою системою порталу і т.д. Технічні ж засоби захисту реалізуються за допомогою відповідних програмних, апаратних або програмно-апаратних засобів, які забезпечують виконання цілей і завдань, визначених у відповідних нормативно-правових документах. Використання комплексного підходу припускає об'єднання технічних засобів захисту Web-порталу в інтегрований комплекс, що включає підсистеми антивірусного захисту, контролю цілісності, розмежування доступу, виявлення вторгнень, аналізу захищеності, криптографічного захисту інформації, а також підсистему управління. Нижче приведений опис основних функціональних можливостей цих підсистем, а також особливостей їх застосування для захисту Web-порталу.
Web-портали мультимедіа-послуг
Головна мета створення Web-порталів мультимедіа-послуг – забезпечити користувача необхідним інформаційним матеріалом або послугами в потрібному місці і в необхідний час. В корпоративних ужитках Web-портал стає єдиною точкою для зв’язку з різними інформаційними підсистемами мультисервісної мережі рівня ERP – Enterprise Resource Planing та CRM – Customisation Resource Management. Зауважимо, що системи ERP та CRM в теперішній час є базовими різновидами автоматизованих систем управління підприємствами та організаціями. Ось чому така велика увага зосереджена на проектуванні і впровадженні легкодоступної, масштабованої, безпечної, відкритої архітектури доступу і управління послугами. Для цього застосовуємо інструментальне середовище реалізації функцій мультимедіа – Web-порталів. Особливістю мультимедіа-Web-порталів телекомунікаційних послуг є забезпечення високого рівня доступності і зручності послуг мультимедіа-те...
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора