Зміст
Тести.
Теоритичні запитання:
Порівняльна характеристика фінансового та управлінського обліку;
Методика розрахунку та обліку сумнівної дебіторської заборгованості (СДЗ);
Облік ліквідації товариства;
Методи оцінки ТМЗ.
Задачі.
ТЕСТИ
49. Для якої системи бухгалтерського обліку характерна затратна база плану рахунків ?
А) ООН
Б) Англосаксонська
В) Французька
Г) Країн Східної Європи
Д) Африканської бухгалтерської ради
Правильна відповідь Г)
86. Скільки і які етапи передбачає ваучерна система обліку і контролю грошових коштів:
А) 2 етапи: планування і оплата;
Б) 2 етапи: підготовка і реєстрація оплачених ваучерів;
В) 3 етапи: підготовка, оплата і реєстрація оплачених чеків;
Г) 3 етапи: планування витрат, реєстрація ваучерів і оплата;
Д) 4 етапи: планування витрат, реєстрація ваучерів, попередня оплата, погашення ваучерів.
Правильна відповідь В)
132. В американській економічній літературі термін “амортизація” має три синоніми, зокрема:
А) амортизація
Б) знецінення
В) виснаження
Правильна відповідь В)
54.Річна фінансова звітність у Росії містить:
А) баланс, звіт про прибутки та збитки, звіт про нерозподілений прибуток, звіт про зміни у фінансовому стані, примітки;
Б) бухгалтерський баланс, звіт про прибутки та збитки, додатки до балансу і звіту про прибутки і збитки аудиторський висновок;
В) баланс, звіт про прибутки і збитки, звіт про рух грошових коштів, звіт про акціонерний капітал, примітки до звітів, звіт управлінський огляд та аналіз, звіт незалежних аудиторів;
Г) баланс, звіт про прибутки і збитки, звіт про рух грошових коштів, примітки, управлінський звіт директорів, додаткову інформацію;
Д) баланс, звіт про прибутки та збитки, примітки.
Правильна відповідь Б)
179. В американській практиці використовують два методи обліку викупу власних акцій та їх подальшого перепродажу, а саме:
А) метод ринкової та номінальної вартості;
Б) метод номінальної вартості і метод викупної ціни;
В) метод середньозваженої собівартості і метод ринкової ціни;
Г) метод валової та метод чистої ціни;
Д) метод емісійної різниці та метод середньозваженої ціни.
Правильна відповідь А)
162. ПДВ, який сплачується клієнтам, не є доходом від реалізації і не повинен, як свідчить міжнародна практика відображатися на рахунку “Доход від реалізації”
Так. Ні.
Правильна відповідь - Так
186. У вітчизняній та закордонній обліковій практиці загально прийнятим є відображення в балансі довгострокових зобов’язань, на які нараховуються відсотки, за їхньою:
А) залишковою вартістю;
Б) первісною вартістю плюс відсотки;
В) ринковою вартістю;
Г) майбутньою вартістю;
Д) теперішньою вартістю.
Правильна відповідь Д)
206. Дохід за МСБО 18 оцінюються за:
А) ринковою ціною на товар, який був отриманий або підлягає отриманню;
Б) справедливою вартістю компенсації, яка була отримана або підлягає отриманню;
В) первісною вартістю компенсації, яка була отримана або підлягає отриманню;
Г) залишковою вартістю компенсації, яка була отримана або підлягає отриманню;
Д) середньозваженою собівартістю компенсації, яка була отримана або підлягає отриманню.
Правильна відповідь Б)
108.Періодична система обліку запасів:
А) призначена для обліку інформації про кількість і собівартість запасів;
Б) не призначена для обліку інформації про кількість і собівартість запасів;
В) не вимагає фізичного перерахунку кінцевих запасів і визначення їх вартості;
Г) має можливість простеження кількості запасів від моменту їх придбання до продажу
Д) немає правильної відповіді.
Правильна відповідь А)
Теоретичні завдання
7. Порівняльна характеристика фінансового та управлінського обліку.
Особливості управлінського та фінансового обліку випливають із їх порівняльної характеристики. Представимо основні відмінні риси цих видів обліку та їх суть у вигляді таблиці 2.1
Таблиця 2.1.
Порівняння управлінського і фінансового обліку
№ п/п
Ознаки порівняння
Управлінський облік
Фінансовий облік
1
2
3
4
1.
Мета обліку
Надання допомоги адміністрації в плануванні, власне управлінні і контролі
Складання фінансових документів для користувачів поза організацією
2.
Предмет
Відношення між виробничими підрозділами, всередині їх та ін.
Стосунки з оточуючими його юридичними особами
3.
Завдання
1) Контроль достовірності економічних показників внутрішньогосподарської діяльності;
2) Всебічний аналіз виявлення відхилень від заданих параметрів;
3) Попередній розрахунок результату від проведення кожної господарської операції;
4) Визначення доцільності виробництва того чи іншого виду продукції на основі вивчення структури витрат, попиту і пропозиції;
5) Розробка альтернативних варіантів розвитку господарства і прийняття дійових управлінських рішень;
6) Складання внутрішньої звітності і подання її на відповідні управлінські рівні;
7) Вивчення інших питань, пов'язаних з одержанням максимального прибутку.
1) Перевірка виконання прав і зобов'язань на рівні міжгосподарських відносин;
2) Перевірка законності заходів виробничо-господарської діяльності;
3) Своєчасне повідомлення користувачів інформацією у вигляді зовнішньої звітності.
4.
Функції
1) Контрольна (виникнення і зниження рівня витрат; економне використання ТМЦ);
2) Прогнозування (тактичне);
3) Оперативного управління (своєчасне запобігання відхилення від нормальної виробничої діяльності).
1) Контрольна (валютно-фінансової діяльності; використання і зберігання грошових коштів; грошово-кредитних операцій);
2) Прогнозування (стратегічне).
5.
Вимоги щодо ведення
В цілому за рішенням адміністрації. не обов'язково застосовувати метод подвій-ного запису з наступним нагромадженням і відображенням у Головній книзі
Регламентується законодавством, наяв-ність обов'язкових правил, дотримання стандартів, норм і загальноприйнятих принципів ведення. Калькуляція може не проводитися
6.
Ступінь відповідаль-ності за ведення обліку
Фактично ніякої.
Ймовірність переслідування згідно з законом невелика, але все ж існує
7.
Інформація:
а) суть її
Робота підрозділів, облік витрат, калькуля-ція собівартості, планування, статистика
Показники бухгалтерської звітності на базі уніфікованої системи
б) призначення
Задоволення інформаційних потреб управлінського персоналу підприємства
Забезпечення необхідною інформацію на рівні макроекономічного управління
в) реєстрація
- Документально
- Усно (психологічні методи)
- У суворо документальному порядку
г) ступінь достовірності
Багато приблизних оцінок
Невелике число приблизних оцінок
д) прив'язка до часу
Поряд з інформацією "історичного" характеру оцінка теперішнього часу і плани на майбутнє
"Історичний" характер, тобто спрямованість на минуле: оцінка минулого часу
е) зміст
Розкриває зміст поточної господарської діяльності
Пояснює і дає повне розкриття результатів діяльності. Малопридатне для прийняття рішень на внутрішньогосподарському рівні
ж) користувачі
Менеджери всіх рівнів управління підприємствам
Менеджери підприємства зовнішні споживачі, такі як вкладники, урядові органи тощо
8.
Особливості звітів
а) характер
Аналітичні, деталізовані
Підсумкові
б) об'єкт
Діяльність окремої ланки, бригади, цеху, ділянки, виробу, виробника, окрема операція... тобто центри відповідальності
Діяльність господарства в цілому
в) направленість
1) Нижчий управлінський персонал;
2) Адміністрація господарства
1) Адміністрація господарства;
2) Зовнішні користувачі.
г) основа подання
1) Непередбачена (при потребі);
2) На оперативній основі (в п'ятиденку, щоденно, подекадне, 1/2 місяці тощо) зразу після закінчення звітного періоду
Регулярна із запізненням на декілька тижнів або навіть місяців
д) характер показників
1) Велика питома вага відносних показників;
2) Показники продуктивності;
3) Показники виконаних робіт;
4) Коефіцієнти
Узагальнені
е) вимірники
1) Національна грошова одиниця;
2) Інша грошова одиниця (в умовах інфляції та ін.);
3) Трудові;
4) Натуральні
Національна грошова одиниця
9.
Об'єкт обліку витрат
1) Місця утворення витрат (ділянка, цех, бригада)
2) Центри відповідальності
Господарство в цілому
10.
Групування витрат
В розрізі калькуляційних статей
В розрізі економічних елементів
11.
Використання
рахунків
Рахунки, які не мають сальдо в балансі. Обороти всіх рахунків
Рахунки, які мають сальдо в балансі
12.
Складові частини
Систематичний облік: ознаки традиційного обліку;
Проблемний облік: можливість прийняття найоптимальніших рішень з можливих
Немає
13.
Застосування систем обліку
Обмін досвідом
Неможливість торгівлі концепціями через їх регламентацію
Таким чином, управлінський облік за інформаційним змістом і діапазоном завдань, що він вирішує, значно різноманітніший і глобальніший ніж фінансовий. Він в цілому підпорядковуються запитам менеджерів фірм і компаній.
27. Методика розрахунку та обліку сумнівної дебіторської заборгованості (СДЗ);
СДЗ або сумнівна дебіторська заборгованість (БДЗ) – це заборгованість, яка не може бути погашена через неплатоспроможність боржника. З іншого боку, БДЗ клієнтів за реалізовану їм продукцію вже було відображено у складі доходів підприємства за методом нарахування, вона вплинула на збільшення прибутків і податку на прибуток. Отже, необхідно мати механізм регулювання цього явища, який би дозволив списання такої заборгованості на зменшення прибутків або на збільшення витрат. У міжнародній практиці заведено списувати їх на витрати підприємства. При цьому може бути пряме списування, або списання через створення резерву для сумнівних боргів. Перевага надається останньому.
Згідно з принципом обережності, підприємство повинне наприкінці року визначити суму безнадійних боргів і створити резерв для їх погашення за рахунок витрат поточного року. Але постає питання – як визначити суму безнадійного дебіторського боргу.
Найточнішим, але достатньо трудомістким, є метод визначення сумнівних (безнадійних) боргів по кожному клієнту (дебітору) на основі фінансового стану та платоспроможності.
Приклад. Клієнт “Б” винен нашому підприємству $8000. Підприємство оцінює його як неплатоспроможне на 60%. Отже, очікувані витрати становлять $4800 (($8000 ( 60%) /100).
Наприкінці року підприємство створює резерв для сумнівних боргів з віднесенням його на витрати по елементу “Витрати по сумнівних боргах”:
Дт рахунку “Витрати по сумнівних боргах” 4800
Кт рахунку “Резерв для сумнівних боргів” 4800
Списання безнадійного боргу відбудеться наступного року. Припустимо, що суму безнадійного боргу було визначено точно і клієнт перерахував на розрахунковий рахунок підприємства $3200. Решту заборгованості підприємство списує за рахунок створеного резерву:
Дт рахунку “Грошові кошти” (або “Рахунок в банку”) 3200
Дт рахунку “Резерв для сумнівних боргів” 4800
Кт рахунку “Розрахунки з клієнтами” (“розрахунки до одержання”) 8000
Може статися, що клієнт перерахує більшу суму, наприклад $5000. В цьому разі надлишок перерахованого резерву анулюється і спрямовується на збільшення прибутків або доходу. Частіше для цього використовують рахунок “Доходи від анульованих резервів”. У нашому прикладі операції будуть відображені в такій послідовності:
1) відображається надходження грошей від клієнта з одночасним списанням суми безнадійного боргу:
Дт рахунку “Грошові кошти” 5000
Дт рахунку “Резерв для сумнівних боргів” 3000
Кт рахунку “Розрахунки з клієнтами” 8000
2) анулюється необґрунтовано нарахована сума резерву для сумнівних боргів ($4800 – $3000)
Дт рахунку “Резерв для сумнівних боргів” 1800
Кт рахунку “Доходи від анульованих резервів” 1800
В разу, якщо резерву виявилось недостатньо для списання сумнівних боргів, його донараховують.
Така методика визначення і обліку СДЗ має достатньо широке застосування в західноєвропейський країнах.
Проте в багатьох країнах, особливо в США, Великобританії, Канаді та ін., знаходять застосування менш трудомісткі методи визначення і обліку безнадійних боргів дебіторів. Такими методами є визначення суми безнадійних боргів, виходячи:
1) з даних про прибутки та збитки;
2) з даних балансу.
За першим методом сума безнадійних боргів розраховується застосуванням певного відсотка від обсягу продажу в кредит. При цьому відсоток від обсягу продажу в кредит визначається як середня величина відсотків безнадійних боргів до обсягу продажу не менше ніж за три минулі роки.
Приклад. У звітному році обсяг продажу компанії “Baker” становив $ 400000. Досвід минулих років свідчить, що 0,6% продажу в кредит не буде оплачено.
Резерв сумнівних боргів у звітному році = $400000 ( 0,0006 = $2400
Дт
Резерв для сумнівних боргів
Кт
Дт
Витрати по сумнівних боргах
Кт
с-до 200
2400
2400
31 грудня звітного року
При цьому методі залишок на початок року по рахунку “Резерв для СБ” не береться до уваги, тому що він відноситься до минулих років (у нашому прикладі $200. Таким чином загальна сума резерву = $ 2600).
За другим методом визначення безнадійних боргів здійснюється на підставі інформації балансу. Основою цього методу є розрахунок відсотків від суми дебіторської заборгованості. При цьому застосовують спрощений підхід або періодизацію дебіторської заборгованості за строками виникнення.
1. Спрощений підхід.
Приклад. Дебіторська заборгованість компанії на кінець року становить $50000. Досвід минулих років свідчить, що 5% дебіторської заборгованості не буде погашено. Розмір резерву для сумнівних боргів = $50000 ( 0,05 = $2500.
Цей розрахунок стосується всієї дебіторської заборгованості. Тому береться до уваги залишок резерву на початок року. Сума донарахування резерву буде становити:
$2500 – $200 = $2300
Дт
Резерв для сумнівних боргів
Кт
Дт
Витрати по сумнівних боргах
Кт
с-до 200
2300
2300
Донарахування резерву в кінці звітного року
Періодизація дебіторської заборгованості.
Таблиця 6.1.
Покупець
Кількість прострочених днів оплати
0
1-30
31-60
61-90
більше 90
А
450
В
710
С
–
200
300
Інші
35840
6300
3200
1900
1000
Разом
37000
6500
3500
1900
1000
% неоплачених рахунків, виходячи з минулого досвіду
2%
5%
10%
25%
40%
Розрахункова сума резерву
740
325
350
475
400
Отже, загальна сума резерву складає:
$740 + $325 + $350 + $475 + $400 = $2290,
а із врахуванням Сn= $200, то донарахування резерву буде у сумі $ 2090.
На рахунках це має наступне відображення.
Дт
Резерв для сумнівних боргів
Кт
Дт
Витрати по сумнівних боргах
Кт
с-до 200
2090
2090
Донарахування резерву в кінці звітного року
Різні методи розрахунку СДЗ приводять до різних результатів.
Після кількох років нарахування і коригування сум безнадійної дебіторської заборгованості сальдо рахунку “Резерв для сумнівних боргів” відображатиме помилки в оцінці сумнівних боргів клієнтів, що слід брати до уваги при подальших оцінках.
Можливі випадки, коли підприємство одержує від клієнта раніше списаний безнадійний борг. Наприклад, клієнт “Р” перерахував на наш рахунок раніше списану дебіторську заборгованість у сумі $230. Операцію буде відображено в обліку наступним чином:
1) відновлюється раніше списана дебіторська заборгованість:
Дт рахунку “Рахунки до одержання” 230
Кт рахунку “Резерв для сумнівних боргів” 230
2) відображається надходження грошей від дебітора:
Дт рахунку “Грошові кошти” 230
Кт рахунку “Рахунки до одержання” (“Клієнт “Р”) 230
33. Облік ліквідації товариства.
Ліквідація товариства означає припинення господарської діяльності, реалізацію активів, погашення боргів і розподіл решти активів серед партнерів (пропорційно до залишків капіталу кожного). Ліквідація може бути результатом спільного рішення партнерів продати свій бізнес (товариство), або смерті одного з партнерів, або банкрутства.
Детальна процедура ліквідації описується в договорі товариства.
Ліквідація товариства може відбутися за умови відсутності дефіциту капіталу (тобто всі рахунки капіталу партнерів мають кредитове сальдо), або за умови, коли один з партнерів має дефіцит капіталу (дебетове сальдо). Продаж активів також може бути з прибутком або зі збитками. Нарешті, може бути ситуація, коли капіталу для покриття збитків (боргів) вистачає або не вистачає.
Для розгляду ситуацій наведемо приклад з компанією (товариством) “К”, баланс якої на дату ліквідації мав наступний вигляд.
Баланс товариства “К” на 1.10.2002р., $
Активи
Пасиви і капітал партнерів
Грошові кошти
10000
Векселі до сплати
30000
Рахунки до одержання
30000
Рахунки до сплати
32000
Виробничі запаси
36000
Капітал партнера А
30000
Устаткування
70000
Капітал партнера Б
35600
Амортизація устаткування (–)
(16000)
Капітал партнера В
2400
Баланс
130000
Баланс
130000
Облік ліквідації товариства при відсутності дефіциту капіталу
За спільною домовленістю партнерів компанія продається іншому підприємству. За реалізацію негрошових активів одержано $150000. Товариство має погасити борг кредиторам. Пропорція розподілу (частки) між партнерами 3:2:1 відповідно.
Етапи обліку ліквідації наступні.
1) Негрошові активи реалізовано за $150000. Зважаючи на те, що облікова вартість цих активів (рахунок до одержання $30000 “+” складські запаси $36000 “+” устаткування $54000) становить $120000, прибуток від реалізації складе $30000.
Проводка: Дт рах. “Грошові кошти” 150000
Дт рах. “Амортизація (знос) устаткування” 16000
Кт рах. “Рахунки до одержання” 30000
Кт рах. “Складські запаси” 36000
Кт рах. “Устаткування” 70000
Кт рах. “Прибуток від реалізації активів” 30000
2) Прибуток від реалізації розподіляється між партнерами (на збільшення капіталу) за пропорцією 3:2:1.
Проводка: Дт рах. “Прибутки від реалізації (активів)” 30000
Кт рах. “Капітал партнера А” (30000(3/6) 15000
Кт рах. “Капітал партнера Б” (30000(2/6) 10000
Кт рах. “Капітал партнера В” (30000(1/6) 5000
3) Заборгованість товариства з векселя до сплати – $30000 і рахунків до сплати $32000. Всього заборгованість ($62000) цілком погашається перерахуванням грошей.
Проводка: Дт рах. “Векселі видані (до сплати)” 30000
Дт рах. “Рахунки до сплати” 32000
Кт рах. “Грошові кошти” 62000
4) Залишок грошових коштів розподіляють між партнерами на підставі залишку на рахунках капіталу.
Після відображення трьох зазначених операцій залишки мають тільки чотири рахунки:
Грошові кошти (150000 – 62000 + 10000) 98000
Капітал партнера А 45000
Капітал партнера Б 45600
Капітал партнера В 7400
розподіл залишку грошових коштів відображається проводкою:
Дт рах. “Капітал партнера А” 45000
Дт рах. “Капітал партнера Б” 45600
Дт рах. “Капітал партнера В” 7400
Кт рах. “Грошові кошти” 98000
Після рознесення (відображення) четвертої операції всі рахунки товариства буде закрито (не буде залишків, тобто Ск = 0).
Облік ліквідації товариства за умови наявності дефіциту капіталу і продажу активів із збитками
Дефіцит капіталу може бути зумовлений збитками товариства або надмірним вилученням коштів партнерами до ліквідації, або збитками, що з’явилися в процесі ліквідації товариства.
Для прикладу припустимо, що товариство “К” – на межі банкрутства, і партнери вирішили ліквідувати підприємство. В результаті реалізації активів і одержання виплат від клієнтів товариство має доход розміром $84000. Отже, збитки від ліквідації становлять $36000 ($120000-вартість негрошових активів “–“ $84000).
1) Відображення реалізації негрошових активів:
Дт рах. “Грошові кошти” 84000
Дт рах. “Амортизація (знос) устаткування” 16000
Дт рах. “Збитки від реалізації активів” 36000
Кт рах. “Рахунки до одержання” 30000
Кт рах. “Складські запаси” 36000
Кт рах. “Устаткування” 70000
2) Збитки від реалізації активів розподіляються між партнерами (на зменшення капіталу):
Дт рах. “Капітал партнера А” ($36000(3/6) 18000
Дт рах. “Капітал партнера Б” ($36000(2/6) 12000
Дт рах. “Капітал партнера В” ($36000(1/6) 6000
Кт рах. “Збитки від реалізації активів” 36000
3) Оплата заборгованості товариства:
Дт рах. “Векселі видані (до сплати)” 30000
Дт рах. “Рахунки до сплати” 32000
Кт рах. “Грошові кошти” 62000
4) Після відображення 3-х зазначених операцій 2 рахунки матимуть дебетовий залишок:
Грошові кошти 32000
Капітал партнера В 3600 (дефіцит 6000 – 2400)
Два рахунки матимуть кредитове сальдо:
Капітал партнера А 12000 (30000 – 18000)
Капітал партнера Б 23600 (35600 – 12000)
Головна книга перед розподілом залишку грошей
Дт
Грошові кошти
Кт
Дт
Капітал партнера А
Кт
с 10000
с 30000
1) 84000
3)62000
2) 18000
с 32000
с 12000
Дт
Капітал партнера Б
Кт
Дт
Капітал партнера В
Кт
с 35600
с 2400
2) 12000
2)6000
с 23600
с 3600
Отже, партнер В має дефіцит капіталу $3600. В результаті партнери А і Б мають претензію на особисте майно партнера В – для покриття його частки збитків.
Припустимо, що партнер В для покриття свого дефіциту (збитків) вносить $3600:
Дт рах. “Грошові кошти” 3600
Кт рах. “Капітал партнера В” 3600
Після цього внеску товариство може розрахуватися з двома першими партнерами:
Дт рах. “Капітал партнера А” 12000
Дт рах. “Капітал партнера Б” 23600
Кт рах. “Грошові кошти” 35600
Може статись випадок, коли партнер В не має можливості внести кошти у розмірі виявленого дефіциту ($3600), не дивлячись на всі прийняті в законному порядку заходи. Тоді, виходячи з необмеженої солідарної відповідальності, партнери А і Б повинні розподілити між собою збитки (не покриті партнером В) за раніше встановленою пропорцією (3:2) або 3/5 і 2/5 – пропорція без третього партнера.
В нашому прикладі:
Дефіцит капіталу (збитки) 3600
Розподіл:
Партнер А 3600 ( 3/5 = 2160
Партнер Б 3600 ( 2/5 = 1440
Разом: 3600
Ці збитки (дефіцит) списуються за рахунок капіталу, $:
Дт рах. “Капітал партнера А” 2160
Дт рах. “Капітал партнера Б” 1440
Кт рах. “Капітал партнера В” 3600
Після цього сума грошей товариства відповідає сумі залишків капіталу партнерів А і Б.
Вона розподіляється між цими партнерами по залишку капіталу:
Дт рах. “Капітал партнера А” 9840 (тобто $12000 – $2160)
Дт рах. “Капітал партнера Б” 22160 (тобто $23600 – $1440)
Кт рах. “Грошові кошти” 32000 (залишок по касі)
Звісно, що надалі, якщо партнер В буде платоспроможний, він зможе погасити свої зобов’язання перед партнерами А і Б. Від обов’язку погасити свій борг він не звільняється.
Після відображення зазначених операцій усі рахунки товариства будуть закриті. Товариство ліквідоване.
Перетворення товариства на корпорацію (акціонування)
Розвиток товариства може призвести до необхідності зміни форми власності, зміни організаційної форми бізнесу, а саме – до акціонування, перетворення на корпорацію.
Насамперед, при корпоратизації товариств дуже часто здійснюють переоцінку його активів до ринкової вартості. в результаті вартість активів може зрости або знизитись.
Припустимо, що в нашому прикладі з товариством Девід-Іва, яке прийняло рішення стати корпорацією, в результаті переоцінки активів вартість складських запасів зросла на $10000, вартість устаткування – на $12000.
31.12.2002р.
Дт рах. “Складські запаси” 10000
Дт рах. “Устаткування” 12000
Кт рах. “Капітал Девіда” 11000
Кт рах. “Капітал Іва” 11000
До переоцінки капітал Девіда на кінець року становив $73000, а Іва – $75000 (встановлені частки – 50%)
Після переоцінки капітал становить:
Девіда 84000 ($73000 + $11000)
Іва 86000 ($75000 + $11000)
Товариство випустило акції на суму капіталу:
Дт рах. “Капітал Девіда” 84000
Дт рах. “Капітал Іва” 86000
Кт рах. “Акціонерний капітал – прості акції” 170000
Далі компанія функціонуватиме як корпорація, з відповідною організацією обліку.
19.Методи оцінки ТМЗ.
В умовах ринкової економіки питання оцінки запасів дуже актуальні. Адже ціни на матеріальні ресурси можуть часто змінюватися під впливом чинників попиту і пропозиції. Підприємство одержує матеріали впродовж звітного періоду багато разів за різними договірними цінами. Постає питання, за якими цінами оцінювати витрачені матеріали (запаси) та їх залишок на кінець звітного періоду?
За міжнародними СБО (стандарт № 2), в країнах ринкової економіки застосовують декілька методів оцінки запасів. Найважливішими з них є:
1) перше надходження – перший видаток (ФАЙФО);
2) середньозважена собівартість;
3) останнє надходження – перший видаток (ЛАЙФО);
4) ідентифікована собівартість конкретної партії.
Метод ФАЙФО (FIFO) припускає, що матеріали, які придбані першими, першими відпускатимуться на виробництво, чи на реалізацію, тобто списуються за цінами перших надходжень. При цьому залишки матеріалів (запасів) на кінець звітного періоду оцінюються за цінами останніх надходжень.
За методом середньозваженої собівартості витрачені та реалізовані матеріали (запаси), а також їх залишок на кінець звітного періоду оцінюються за середніми цінами з урахуванням Сп та їх надходжень за звітний період. Середня вартість одиниці може розраховуватись як загалом за звітний період, так і після кожного наступного надходження того чи іншого виду запасів.
Метод ЛАЙФО (LIFO) припускає, що матеріали (запаси), які придбані останніми, першими відпускатимуться на виробництво чи на реалізацію, тобто оцінюються за цінами останніх надходжень. Ск запасів оцінюється в цьому разі за цінами перших надходжень.
Метод ідентифікованої собівартості викликає необхідність обліку надходження матеріалів та їх зберігання по конкретних партіях. Відпущені матеріали, а також їх залишок на кінець періоду оцінюються за цінами конкретних партій. Застосування цього методу можливе за умов незначної номенклатури матеріалів чи товарів, що використовуються на підприємстві. Як правило, це індивідуальні замовлення – літак, коштовності, автомобіль, нерухомість. Облік витрат і калькулювання собівартості здійснюється окремо по кожному замовленню. При виробництві великих партій або їх реалізації цей метод не застосовується.
Розглянемо оцінку запасів за наведеними вище методами на конкретному прикладі. Нагадаємо, що при системі періодичного обліку запасів фактична собівартість витрачених чи реалізованих матеріалів (товарів) визначається загалом за звітний період на підставі інвентаризації та оцінки залишку на кінець періоду, а також інформації про надходження матеріалів (товарів) за період та їх залишку на початок періоду. При системі постійного обліку запасів вартість реалізованих товарів визначається по кожній партії відпущених зі складу матеріалів (товарів).
Приклад: Вихідні дані про рух товару “Люкс” за місяць.
Дата
Операції
Кількість одиниць
Ціна за одиницю, $
01.11.
Сп
10
10
15.11.
Придбано
12
11
20.11.
Продано
8
20
24.11.
Придбано
15
12
28.11.
Продано
10
20
І. Система періодичного обліку запасів
Залишок товару “Люкс” на кінець місяця за даними інвентаризації = 19 одиниць.
Метод ФАЙФО
Залишок товару, в т.ч.
Разом: $ 224
або
1) 15 ( $12 = $180
19 – 15 = 4
4 ( $11 = $44
$44 + $180 = $224
2) вартість наявного товару:
10 ( $10 + 12 ( $11 + 15 ( $12 = $412
Собівартість реалізованих товарів:
$100 + $132 + $180 – $224 = $188
або
1) Сп + вартість придбаних товарів – Ск = 10 ( $10 + 12 ( $11 + 15 ( $12 = $224
2) $412 – $224 = $188
Метод ЛАЙФО
Залишок товару, в т.ч.
Разом: $ 199
або
1) 10 ( $10 = $100
9 ( $11 = $99
$199
2) $412 – $199 = $213
Собівартість реалізованих товарів Ск
$100 + $132 + $180 – $199=$213
Метод середньозваженої собівартості
Залишок на кінець місяця:
Собівартість реалізованих товарів = ($100 + $132 + $180) – $212 = $200
Метод ідентифікованої собівартості
Залишок на кінець місяця
5 од. $12 = $60
4 од. $11 = $44
10 од. $10 = $100
Разом: $204
Собівартість реалізованих товарів
$412 – $204 = $208
або
15 од. – 10 од. = 5 од. $12 = $60
12 од. – 8 од. = 4 од. $11 = $44
10 од. $10 = $100
$204
$412 – $204 = $208
ІІ. Система постійного обліку запасів
Продано 18 одиниць товару.
Метод середньозваженої оцінки
20.11. [(10$10) + (12$11)]22 = $29222 = $10,5
Видаток: 8од.$10,5 = $84
28.11. (22 – 8) $10,5 + (15$12) 29 = $32729 = $11,3
Видаток: 11од.$11,3 = $113
Ск = $412 – $84 – $113 = $215
$197 – собівартість продажу
Метод ФАЙФО
Видаток: 20.11. 8од.$10 = $80
28.11. 2од.$10 = $20
28.11. 8од.$11 = $88
Разом: $188
Залишок на кінець місяця:
10 + 27 – 18 = 19од.
в т.ч. 4од.$11 = $44
15од.$12 = $180
Разом: $224
Метод ЛАЙФО
Видаток: 20.11. 8од.$11 = $88
28.11. 10од.$12 = $120
Разом: $208
Залишок на кінець місяця 19од.
в т.ч. 5од.$12 = $60
4од.$11 = $44
10од.$10 = $100
Разом: $204
Як бачимо, різні методи оцінки дають різні результати щодо собівартості списаних на виробництво чи реалізацію матеріалів (товарів) та їх залишку на кінець звітного періоду. Отже, методи оцінки суттєво впливають на витрати і на фінансові результати діяльності підприємства.
Вплив на прибуток методів оцінки запасів
(Система періодичного обліку запасів), $
Фірми самостійно обирають для себе методи оцінки ТМЗ. Вибір залежить насамперед від ринкової кон’єктури. Якщо визначилась тенденція до зростання цін на товари чи на матеріали, то фірми надають перевагу методу ЛАЙФО. В період значних інфляційних процесів держави може заборонити на певний час застосування цього методу оцінки. І, навпаки, якщо є тенденція до зниження цін, то підприємства надають перевагу методу ФАЙФО.
Найменш ризикованим є метод середньозваженої собівартості.
Прийняті методи оцінки запасів не повинні змінюватись впродовж року чи більшого періоду, а їх зміна повинна мати обґрунтування, про що обов’язково зазначається в додатках до річної фінансової звітності. Це відповідає загальноприйнятому принципу обліку, а саме “постійності облікової політики”.
ЗАДАЧІ
49.Компанія “α” відвантажила компанії “β” за договірною ціною продукцію на $ 2000. Рахунок-фактуру датовано 1.07.02 20.07.2002р. компанія “β” повністю оплатила рахунок-фактуру і гроші надійшли на розрахунковий рахунок компанії “α” в банку. Відобразити дані операції в обліку компанії “α”.
1.07.2002р. Дт рахунку “Рахунки до одержання”
Кт рахунку “Доходи від реалізації” 2000
20.07.2002р. Дт рахунку “Грошові кошти”
Кт рахунку “Рахунки до одержання” 2000
68.Працівеикам французької фірми “Лямур” за місяць була нарахована заробітна плата 20000 євро, з якої було утримано:
На соціальне страхування – 8%;1600
На пенсійне забезпечення – 1,8%; 360
По безробіттю – 0,8% 160
Відрахування самої фірми “Лямур” було здійснено:
На соціальне страхування – 28%;5600
По безробіттю – 3%;600
На додаткову пенсію – 2,7%.540
Необхідно відобразити на рахунках такі операції:
Нарахування зарплати персоналу;
Утримання із зарплати;
Відрахування фірми від зарплати.
нарахована заробітна плата персоналу:
Дт рах. “Витрати на оплату праці 20000
Кт рах. “Розрахунки з персоналом” 20000
утримано із заробітної плати:
Дт рах. “Розрахунки з персоналом” 2120
Кт рах. “Соціальне страхування” 1600
Кт рах. “Інші органи соціального страхування” 520
відрахування фірми від зарплати:
Дт рах. “Витрати на соціальне страхування” 6740
Кт рах. “Соціальне страхування” 5600
Кт рах. “Інші органи соціального страхування” 1140
13.За даними, наведеними нижче, підготуйте звіт за місяць про прибутки і збитки компанії, що діє у сфері послуг:
Виручка від надання послуг за готівку – 95000
Послуги надані в кредит – 30000
Заробітна плата нарахована на рахунки службовців до ощадного банку – 50000
Заробітна плата нарахована але ще не сплачена(заборгованість) – 2000
Вартість використання запчастин, які у грудні минулого року були придбані за готівку – 1000
Витрати на знос за січень на вантажний автомобіль – 500
Інші витрати оплачені чеком – 21500
Прибутковий податок – 20%.
Звіт про прибутки і збитки
Показник
Вхідні дані
Підсумкові дані
Виручка
Від надання послуг за готівку
95000
Послуги надані в кредит
30000
Разом виручка
125000
Витрати
Знос на вантажний автомобіль
500
Інші витрати оплачені чеком
21500
Використані запчастини
1000
Нарахована заробітна плата до ощадного банку
50000
На заробітну плату
2000
Разом витрати
75000
Дохід (без податку)
50000
Прибутковий податок сплачено
10000
Чистий дохід
40000
37.Розрахувати річну суму амортизації обладнання за кожний рік експлуатації методом суми цифр років експлуатації, якщо його первинна вартість складає 33000, ліквідаційна – 3000, строк експлуатації – 5 років. Розрахунок оформити у вигляді таблиці.
Розрахунок амортизації верстата методом суми цифр років експлуатації
Роки
Залишкова вартість за “–“ ліквідаційної
Частина (доля) вартості
Сума амортизації
Залишкова вартість
1
30 000
5/15
10000
23000
2
30 000
4/15
8000
15000
3
30 000
3/15
6000
9000
4
30 000
2/15
4000
5000
5
30 000
1/15
2000
3000
Дт “Витрати на амортизацію”
Кт “Амортизація (знос) основних засобів (устаткування)” 10 000 $
Список використаної літератури:
Білуха М.Т. Курс аудиту: Підручник. – 2-е вид., перероб. – К.: Вища шк.: Т-во “Знання”, КОО, 1999. –574 с.
Верига Ю., Кробот Д. Характеристика форм бухгалтерського обліку в США. – Бухгалтерський облік і аудит, № 5, 1995 р., с. 28.
Голов С.Ф., Костюченко В.М.. Бухгалтерський облік за Міжнародними стандартами. – К.: Екаунтінг, 2000. – 384 с.
Голов С.Ф., Єфименко В.І. Фінансовий та управлінський облік. – К.: КТОК “Автоінтерсервіс”, 1996.
Горицька Н. Бухгалтерський облік і оподаткування операцій з іноземною валютою. //Дебет-кредит. - № 21. – 2000 р. ст. 3.
Полякова М.Л. ,Мохняк В.С. Конспект лекцій з дисципліни «Облік в зарубіжних країнах» для студентів напряму 6.0501 «Економіка і підприємництво».