Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра психології, педагогіки та права
Інформація про роботу
Рік:
2008
Тип роботи:
Звіт
Предмет:
Основи психології та педагогіки
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
«ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
Кафедра психології педагогіки та права
Звіт по практичній роботі №1
«ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕМПЕРАМЕНТУ»
з предмету:
«Основи психології та педагогіки»
2008
Дослідження темпераменту
Знання особливостей прояву різних темпераментів важливо для правильного життєвого та професійного самовизначення людини., а саме при виборі професії, комплектуванні виробничих колективів та управлінні ними, створенні команди однодумців, підборі подружніх пар із врахуванням закономірностей психологічної сумісності, розуміння проблем і конфліктів у колективі та сім’ї.
Мета роботи: ознайомити з основними теоретичними положеннями про природу темпераменту, його властивості, типи і методику дослідження.
В результаті виконання роботи необхідно засвоїти зміст наступних термінів: темперамент, екстраверсія, інтроверсія, нейротизм, а також вміти пояснити взаємозв’язки між ними.
«Уявіть собі дві ріки – одну спокійну, рівнинну, іншу – стрімку, гірську. Течія першої ледь помітна, вона плавно несе свої води, у неї немає яскравих сплесків, бурхливих водоспадів і бризів.
Течія другої – повна протилежність. Ріка швидко несеться, вода в ній гуркоче, вирує і, вдаряючись об камені, перетворюється в жмути піни…
Щось подібне можна спостерігати і у поведінці людей».
В.С. Мерлін
1. План виконання теоретичної частини
1.1. Історія темпераменту та його концепцій
гуморальна концепція Гіппократа
типологія темпераментів Клавдія Галена
погляди на темперамент Імануїла Канта
конституціональна концепція темпераменту Ернста Кречмера
нейродинамічна концепція темпераменту Івана Павлова
1.2. Темперамент та його властивості
визначення темпераменту
основні властивості темпераменту: екстраверсія, інтроверсія, нейротизм, сенситивність, реактивність, активність, співвідношення реактивності і активності, темп реакції, пластичність-ригідність, лабільність.
1.3. Психологічні характеристики основних типів темпераменту
психологічні характеристики сангвініка, флегматика, холерика, меланхоліка.
2. Методика виконання практичної частини
В роботі використано особистісний опитувальник Г. Айзенка EPI, який впевнено займає перше місце за частотою використання серед інших психодіагностичних методик. Тест визначає такі властивості, як екстра-інтроверсія і нейротизм. З його допомогою можна визначити тип темпераменту. Опитувальник містить 57 питань, на які потрібно дати відповідь «так» чи «ні». Для цього відповіді слід заносити у таблицю 9.1, використовуючи відповідно знаки «+» чи «–».
2.1. Опитувальник Г. Айзенка
Чи часто ви відчуваєте потяг до нових вражень, бажання відволіктися, отримати сильне відчуття?
Чи часто ви відчуваєте, що потребуєте друзів, які можуть вас зрозуміти, схвалити, виявити співчуття?
Чи вважаєте ви себе безтурботною людиною?
Чи дуже тяжко вам відмовитися від своїх намірів?
Чи обмірковуєте ви свої справи без поспіху і чи вважаєте за потрібне зачекати, перш ніж діяти?
Чи завжди ви дотримуєтеся своїх обіцянок, навіть якщо це вам невигідно?
Чи часто у вас бувають спади і піднесення настрою?
Ви говорите і дієте швидко і не витрачаєте багато часу на обдумування?
Чи виникало у вас коли–небудь почуття, що ви нещасні, хоча ніякої вагомої причини для цього не було?
Чи правда, що ви здатні побитися об заклад на будь–що?
Чи ніяковієте ви, коли прагнете познайомитися з людиною протилежної статі, яка вам до в подоби?
Чи, буває так, що розгнівавшись, ви втрачаєте витримку?
Чи часто ви дієте необмірковано, спонтанно, під впливом моменту?
Чи часто ви переживаєте через те, що зробили або сказали те, чого не слід було робити або говорити?
Звичайно вам більше подобається читати книги, ніж зустрічатися з людьми?
Чи правда, що вас легко вразити?
Чи полюбляєте ви часто бувати в компанії?
Чи спадає вам на думку таке, чим не хотілося б ділитися з іншими людьми?
Чи правда, що інколи ви настільки сповнені енергією, що все „горить” у руках, а інколи відчуваєте сильну млявість?
Чи намагаєтеся ви обмежити коло своїх знайомств кількома найближчими друзями?
Чи багато ви мрієте?
Коли на вас кричать, ви відповідаєте в такий же спосіб?
Чи часто вас турбує почуття провини?
Чи всі ваші звички позитивні та бажані?
Чи здатні ви дати волю почуттям і добре повеселитися в галасливій компанії?
Чи можна сказати, що нерви у вас часто бувають вкрай напруженими?
Чи вважають вас людиною жвавою і веселою?
Після того, як справу зроблено, чи часто ви повертаєтесь до неї подумки і гадаєте, що могли б зробити краще?
Чи правда, що зазвичай ви мовчазні та стримані, коли знаходитись серед людей?
Чи буває таке, що ви передаєте чутки?
Чи буває у вас безсоння від хаотичних думок?
Чи правда, що вам приємніше і легше прочитати те, що вас цікавить, у книзі, навіть коли про це скоріше і простіше можна дізнатися у друзів?
Чи буває у вас сильне серцебиття?
Чи подобається вам робота, яка вимагає пильної уваги?
Чи бувають у вас напади тремтіння?
Чи правда, що ви завжди говорите про знайомих людей тільки добре, навіть тоді, коли впевнені, що вони про це не дізнаються?
Чи правда, що вам неприємно бувати в компанії, де постійно жартують один над одним?
Чи правда, що ви дратівливі?
Чи подобається вам робота, яка вимагає швидких дій?
Чи хвилюєтесь ви з приводу яких-небудь жахливих подій, які могли б відбутись, але не відбулися?
Чи правда, що ви неквапливі в рухах?
Ви коли–небудь запізнювалися на побачення або на роботу?
Чи часто вам сняться страхітливі сновидіння?
Чи правда, що ви так любите поговорити, що ніколи не минете нагоди поспілкуватися з незнайомою людиною?
Чи непокоять вас якісь болі?
Чи засмутило би вас те, що ви довго не могли би бачитися зі своїми друзями?
Чи можете ви назвати себе нервовою людиною?
Чи є серед ваших знайомих такі, які вам явно не подобаються?
Чи легко ви ображаєтесь на зауваження, що стосуються вас особисто чи вашої роботи?
Чи могли б ви сказати, що ви – впевнена в собі людина?
Чи важко вам отримувати справжнє задоволення від заходів, у яких багато учасників?
Чи непокоїть вас почуття, що ви чимось гірші від інших?
Чи можете ви легко внести пожвавлення в нудну компанію?
Чи буває так, що ви говорите про речі, в яких зовсім не розбираєтесь?
Чи піклуєтесь ви про власне здоров’я?
Чи любите ви жартувати над іншими?
Чи страждаєте ви від безсоння?
Таблиця 1.1
2.2. Обробка результатів опитування
1. Порахуйте кількість балів, набраних за трьома шкалами: щирість, екстра–інтроверсія і нейротизм. Для цього необхідно, використовуючи ключ, наведений у табл.1.2., начислити по 1 балу за кожне співпадіння відповіді з ключем і занести отримане значення у графу кількість співпадінь.
Таблиця 1.2.
Ключ до тесту
Відповіді «так»
Відповіді «ні»
Кількість співпадінь
Щирість
6, 24, 36
12, 18, 30, 42, 48, 54
Екстра-інтроверсія (EI)
1, 3, 8, 10, 13, 17, 22, 25, 27, 39, 44, 46, 49, 53, 56
5, 15, 20, 29, 32, 34, 37, 41, 51
Нейротизм (N)
2, 4, 7, 9, 11, 14, 16, 19, 21, 23, 26, 28, 31, 33, 35, 38, 40, 43, 45, 47, 50, 52, 55, 57
—
2. Отримані значення за шкалами екстра-інтроверсії і нейротизму слід відкласти на площині, утвореній двома взаємно-перпендикулярними осями згідно з наступною схемою.
2.3. Інтерпретація результатів
Якщо за шкалою «щирість» кількість набраних балів перевищує 5, то результати обстеження вважаються недостовірними і тестування слід провести ще раз.
Якщо за шкалою ЕІ кількість набраних балів потрапляє у відрізок від 0 до 9, ви – інтроверт, тобто для вас характерна низька здатність до спілкування, пасивність, вдумливість, розсудливість. Якщо кількість балів потрапляє у відрізок від 15 до 24, вам притаманна екстравертованість, яка проявляється у активній, оптимістичній, самовпевненій поведінці і високій здатності до спілкування. Якщо кількість балів по шкалі ЕІ потрапляє у відрізок від 10 до 14, ви – амбіверт, тобто ви можете поєднувати прояви екстраверсії і інтроверсії.
Якщо за шкалою N ви набрали від 0 до 9 балів, у вас низький рівень нейротизму, тобто ви людина спокійна, врівноважена, невразлива, з високим рівнем стресостійкості. Якщо за шкалою N ви набрали від 10 до 14 балів, у вас середній рівень нейротизму. Якщо за шкалою N ви набрали від 15 до 24 балів, у вас високій рівень нейротизму, що характеризує вас як людину тривожну, напружену, з надчутливими реакціями.
В залежності від кількості балів, набраних по шкалам ЕІ і N, за допомогою таблиці 1.3. необхідно визначити притаманний вам тип темпераменту. При цьому слід пам’ятати, що зустрічаються змішані типи темпераменту.
Таблиця 1.3.
EI
N
0÷9
10÷14
15÷24
0÷9
флегматичний темперамент
поєднання сангвіністичного і флегматичного темпераментів
сангвіністичний темперамент
10÷14
поєднання флегматичного і меланхолічного темпераментів
Ви можете перебувати у всіх чотирьох темпераментах в залежності від ситуації
поєднання сангвіністичного і холеричного темпераменту
15÷24
меланхолічний темперамент
поєднання холеричного і меланхолічного темпераменту
холеричний темперамент
3. Висновок до роботи
(
Опишіть притаманний Вам тип темпераменту, його прояви, посилаючись на рівень екстра-інтроверсії і нейротизму.
Як особливості Вашого типу темпераменту можуть відбиватися на професійній діяльності та міжособистісних стосунках?
Назвіть професії, що відповідають Вашим природнім схильностям.
Який, на Вашу думку, тип темпераменту є максимально сумісний з Вашим типом?
4. Контрольні запитання
Що таке темперамент?
Опишіть властивості темпераменту?
Що таке екстравертованість і в чому вона проявляється?
Люди з яким темпераментом є екстравертами?
Що таке інтровертованість і в чому вона проявляється?
Люди з яким темпераментом є інтровертами?
Що таке нейротизм?
Опишіть чотири типи темпераменту.
Як можна використати знання про типи темпераменту на практиці?
5. Рекомендована література
Берн Е. Игры, в которые играют люди. Люди, которые играют в игры. – СПб.; М.: «Университетская книга» ACT, 1998.
Блум Ф., Лейзерсон А., Хофстендтер Л. Мозг, разум и поведение: Пер. с англ.– М.: Мир,1988.
Бондарчук Е., Бондарчук Л. Основи психології та педагогіки: Курс лекцій. – К.,1999
Васильев И.А, Поплужный В.Л., Тихомиров О.К. Эмоции и мышление. – М., 1980.
Глейтман Г. и др. Основы психологии. – СПб.: Речь, 2001.
Годфруа Ж. Что такое психология: В 2-х т.: Пер. с фр. – М.: Мир, 1992.
Гримак Л.П. Общение с собой: Начала психологии активности.
Гриншпун И.Б. Введение в психологию.– М.: Международная педагогическая академия, 1994.
Джеймс М., Джонгвард Д. Рожденные выигрывать. – М., 1995.
Загальна, вікова і педагогічна психологія. Практикум. К.: Вища школа, 1980.
Изард К.Э. Психология эмоций: Пер. с англ. – СПб., 1999. 464 с.
Ильин Е.П. Эмоции и чувства. – СПб.: Питер, 2001.
Костюк Г.С. Психологія. – К.: Вища школа, 1969.
Крэйг Г. Психология развития. – СПб.: Питер, 2000.
Леонтьев В.О. Классификация эмоций. – Одесса, 2002.
Лозниця В.С. Психологія і педагогіка: основні положення. Навчальний посібник для самостійного навчання дисципліни. – К.: ЕкоОб, 1999.
Майерс Д. Психология. – Минск: Попурри, 2001.
Немов Р.С. Психология.– М.: Просвещение, 1990.
Общая психология / Под ред. А.В.Петровского. – М.: Просвещение.
Палеха Ю. І., Герасимчук А.М., Шиян О.М. Основи психології та педагогіки. Навчально-методичний посібник. – К.: 1999
Панкратов В.Н. Психотехнологии управления людьми. Практическое руководство. – М., 2002.
Пашукова Т.І., Допіра А.І., Дьяконов Г.В. Практикум із загальної психології. – Київ: Знання, 2000р.
Педагогічна психологія / Під ред. Л.М. Проколієнко. – К.: Вища школа, 1990.
Практикум по общей, экспериментальной и прикладной психологии / Под ред. А.А. Крылова, С.А. Паничева. – Питер, 2002.
Психологічний словник / Пiд pед. В.I. Войтка. – К.: Вища школа, 1982.
Психология господства и подчинения: Хрестоматия / Сост. А.Г. Чернявская. – Минск: Харвест, 1998.
Психологія конструктивної критики: Методичні матеріали для студентів спеціальності 8.000009 «Управління навчальними закладами» / Укл.: О.В.Сазонова. – Львів: Вид-во ДЦ МОіНУ, 2005. – 11 с.
Психологія. Підручник для студентів / За ред. Ю.Л.Трофімова. – К.: Либідь, 1999.
Психологія: Підручник / Ю.Л.Трофімов, В.В. Рибалка та ін. – К.: Либідь, 2000
Ротенберг В.С., Бондаренко С.М. Мозг. Обучение. Здоровье. – М.: Просвещение, 1989. 239 с.
Самооцінка стилю управління: Методичні вказівки до лабораторної роботи з дисципліни «Психологія управління» для студентів спеціальності 8.000009 «Управління навчальними закладами» / Укл.: Ю.Є. Чуйко. – Львів: Вид-во НУ «Львівська політехніка», 2004. – 20 с.
Симонов П.В. Эмоциональный мозг. – М.: Наука, 1981.
Технології ефективного спілкування і раціональної поведінки в конфлікті: Методичні матеріали для студентів спеціальності 8.000009 «Управління навчальними закладами» / Укл.: О.В. Сазонова. – Львів: Вид-во ДЦ МОіНУ, 2005. – 14 с.
Фіцула М.М. Педагогіка: Посібник. – К.: Академ. видав., 2003.
Фрейд А. Психология «Я» и защитные механизмы. – М.: Педагогика–Пресс, 1993.
Фрейд З. Леонардо Да Винчи. – М., 1913.
Фрейджер Р., Фейдимен Д. Личность: теории, эксперименты, упражнения. – СПб.: Прайм–Еврознак, 2001.
Хрестоматия по психологии / Под ред.А.В. Петровского. Изд. 2-е. – М.: Просвещение, 1987.
Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личности. – СПб.: Питер, 1997.
Чалдини Р. Психология влияния. – СПб.: Питер, 2001.
Шванцара Й. Диагностика психического развития. – Прага, 1978.
Berne, Eric. Games People Play. Grove Press, Inc., New York, 1964.
Berne, Eric. Transactional Analysis in Psychotherapy. Grove Press, Inc., New York, 1961.
Biehler, R.F., Snowman, J. Psychology applied to teaching (5th ed.). Houghton Mifflin Company, 1986.
Janet P. De l’angoisse a l’extase, 2 vol., Paris, Alcan, 1928.
Maslow, A., & Lowery, R. Toward a psychology of being (3rd ed.). New York: Wiley & Sons. 1998.
Maslow, A.H. A Theory of Human Motivation, Psychological Review, vol. 50 (1943), pp. 370–396.
Maslow, A.H. Toward a psychology of being (2nd ed.). Princeton, N.J.: Van Nostrand, 1968.
Peters U.H. Wörterbuch der Psychiatrie und medizinischen Psychologie. – München: Urban & Schwarzenberg, 1984.
Reу A. Les conduites conditionnees du cobaye, Arch. de Psychol., 1936, 25, 217-312.
Wallon H. Les origines du caractere chez l’enfant. 2e ed., Paris, P.U.F., 1949.
Willi J., Heim E. Psychosoziale Medizin: Gesundheit und Krankheit in bio–sozialer Sicht. – B.: Springer, 1986.
Yerkes, R.M. & Dodson, J.D. The relation of strength of stimulus to rapidity of habit-formation. Journal of Comparative Neurology and Psychology, 18, 1908. P. 459-482.
Young P. Т. Emotion in man and animal, New York, Wiley, 1943.
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора