Інші з Релігієзнавство. Робота № 514904

Перехід до торгівельного партнера Binance

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Інші

Інститут:

Не вказано

Факультет:

Не вказано

Кафедра:

Не вказано

Інформація про роботу

Рік:

2024

Тип роботи:

Інші

Предмет:

Релігієзнавство

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Релігієзнавство Підручник Предмет, структура і нметодологія курсу. Релігія як предмет дослідження. Загальна характеристика релігій світу. Ранні національні релігії. Пізні національні релігії. Світові релігії. Нетрадиційні релігії. Свобода совісті як загальнолюдська цінність ББК 86. Зя73 Р-31 Допущено Міністерством Підручник містить відомості освіти України щодо предмета, структури, ме-як підручник для студентів тодології релігієзнавства, його вищих закладів освіти взаємодії з різноманітними га-(Протокол №14/2-18 від 22,12.99р.) лузями гуманітарних знань. Грунтовно висвітлено походження та феноменологію релігії, класифікацію та головні особливості ранніх вірувань, національних, світови-х релігій, неорелігій та релігійних рухів. У цьому контексті розглядаються розвиток релігійного вільнодумства та проблема свободи совісті. • '•, • ) Автори: вілубський За редакцією Л Т^О^ВСЬКА в '• ^БСЬКОГО, В... ТЕРЕМКА Т.Г. ГОРБАЧЕНКО В.М. КОЗЛЕНКО 1 В.КОНДРАТЬЄВА їв.куліш Рецензенти: г в середа доктор філософських наук, М.М. СТАДНИК Професор М.М. ЗАКОВИЧ, ві.теремко кандидат філософських наук, л.о. оилипович доцент о.в. огнєва „ 0402000000—010 - Р ————————————— Без оголошення ВЦ "Академія"—2000 © В.І. Лубськии, С.М. Бурлак, Л.Г. Воронове ька'та ін., 2000 І5ВМ 966— 580— 071— X ©Обкладинка В.М. Штогрина, 2000 Зміст 1 РОЗДІЛ ПРЕДМЕТ, СТРУКТУРА І МЕТОДОЛОГІЯ КУРСУ "РЕЛІГІЄЗНАВСТВО" РЕЛІГІЄЗНАВСТВО ЯК НАУКА ..........................................7 ПРЕДМЕТ І СТРУКТУРА РЕЛІГІЄЗНАВСТВА ..................8 МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ В РЕЛІГІЄЗНАВСТВІ ..........11 МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРИНЦИПИ РЕЛІГІЄЗНАВСТВА 14 2 РОЗДІЛ РЕЛІГІЯ ЯК ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОНЯТТЯ 1 СУТНІСТЬ РЕЛІГІЇ ........................................17 ВИНИКНЕННЯ РЕЛІГІЇ .....................................................20 СОЦІАЛЬНІ, ГНОСЕОЛОГІЧНІ, ОНТОЛОГІЧНІ ТА ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ РЕЛІГІЇ ..............................22 ОСНОВНІ ТЕОРІЇ ПОХОДЖЕННЯ РЕЛІГІЇ .....................24 СТРУКТУРА РЕЛІГІЇ ............................................................ЗО ГОЛОВНІ ФУНКЦІЇ РЕЛІГІЇ ..............................................35 КЛАСИФІКАЦІЯ РЕЛІГІЙ ..................................................37 3 РОЗДІЛ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РЕЛІГІЙ СВІТУ ПЕРВІСНІ ВІРУВАННЯ........................................................40 НАЦІОНАЛЬНІ РЕЛІГІЇ........................................................47 СВІТОВІ РЕЛІГІЇ....................................................................50 НЕТРАДИЦІЙНІ РЕЛІГІЇ, НЕОРУХИ................................51 4 РОЗДІЛ РАННІ НАЦІОНАЛЬНІ РЕЛІГІЇ ДАВНЬОЄГИПЕТСЬКА РЕЛІГІЯ........................................52 РЕЛІГІЯ НАРОДІВ ДАВНЬОГО ДВОРІЧЧЯ ....................58 РЕЛІГІЇ НАРОДІВ МАЛОЇ АЗІЇ ТА СХІДНОГО СЕРЕДЗЕМНОМОР'Я...........................................................^ ХЕТСЬКА РЕЛІГІЯ .......................................................................64 ФРИГІЙСЬКА РЕЛІГІЯ ..„.„...„...„.„......„.„„...„„...„...................65 СИРІЙСЬКО-ФІНІКІЙСЬКА РЕЛІГІЯ „...„.„...„..„.....„.„.„......67 ХАЛДЕЙСЬКА РЕЛІГІЯ .....„,„.„.„„......„„..........„.......„...„......„..68 РЕЛІГІЇ АНТИЧНОГО СВІТУ......................................„..„69 РЕЛІГІЯ. ЕЛЛАДИ ......................................................................69 ДАВНЬОРИМСЬКА РЕЛІГІЯ ...................................................78 ДАВНІ ЄВРОПЕЙСЬКІ РЕЛІГІЇ..........................................84 РЕЛІГІЯ ДАВНІХ ГЕРМАНЦІВ .„.......„.„...„....„.„..„..„.„..„.....„.84 РЕЛІГІЯ ДАВНІХ КЕЛЬТІВ ..........................................................89 РЕЛІГІЯ ДАВНІХ СЛОВ'ЯН .....„.„......„„„.„...„..„„„...,....„„......96 РЕЛІГІЇ ДОКОЛУМБОВОЇ АМЕРИКИ ..........................102 ВІРУВАННЯ ДАВНІХ МАЙЯ ................................................... 103 ВІРУВАННЯ АЦТЕКІВ .............................................................. 105 ВІРУВАННЯ ІНКІВ ................................................................... 108 РЕЛІГІЯ АВСТРАЛІЇ ТА ОКЕАНІЇ ..................................110 ВІРУВАННЯ АВСТРАЛІЙСЬКИХ АБОРИГЕНІВ .............. ,..1 10 ВІРУВАННЯ НАРОДІВ ОКЕАНІЇ .............................................114 5 РОЗДІЛ ПІЗНІ НАЦІОНАЛЬНІ РЕЛІГІЇ ІУДАЇЗМ ..............................................................................118 ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТОК ІУДАЇЗМУ ..........................118 ТАЛМУД - СВЯЩЕННА КНИГА ІУДАЇЗМУ .......................123 ФІЛОСОФСЬКІ Й МОРАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ІУДАЇЗМУ ....125 ІУДЕЙСЬКІ ОБРЯДИ І СВЯТА ................................................128 НАПРЯМИ, ТЕЧІЇ В ІУДАЇЗМІ ...............................................132 Реформований іудаїзм ..........................................132 Хасидизм ................................................................134 Каббала ..................................................................136 РЕЛІГІЇ ДАВНЬОЇ ІНДІЇ ..................................................138 ВЕДИЧНА РЕЛІГІЯ ..................................................................138 БРАХМАНІЗМ ..............................................................................141 індуїзм .................................................................................145 вішнуїзм ....................................................................................148 ШИВАЇЗМ .........................................................................151 сикхізм ......................................................................................156 джайнізм ..„.....„..„...........„..„.„...„..„„.........„.........„.„...„....„158 РЕЛІГІЇ ДАВНЬОГО КИТАЮ ..........................................161 КОНФУЦІАНСТВО .„..„„.....„....„......„...„.„..„„.......„...„...„.„.„.161 ДАОСИЗМ .„„„...,.„.„.„......„....„.„.„„„„..„....„.........„.„...„.„...„.164 РЕЛІГІЇ ДАВНЬОЇ ЯПОНІЇ ..............................................167 синтоїзм ..................................................................................167 ДАВНЬОІРАНСЬКІ РЕЛІГІЇ ............................................171 МІТРАЇЗМ Й АНАХІТИЗМ „..„„....„...„.„..„..„......„...........„„.„ 173 ЗОРОАСТРИЗМ .„.„.„...„....„..„.........„„.„....„..........„„.......„.„..„175 [ б РОЗДІЛ СВІТОВІ РЕЛІГІЇ БУДДИЗМ ...........................................................................185 СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ТА ІСТОРИЧНІ УМОВИ ВИНИКНЕННЯ ..„.„...„„...„.....„.....„...„„.....„„..„.„...,.„.„......„..185 ТРИПІТАКА - СВЯЩЕННА КНИГА БУДДИЗМУ .............. 189 ФІЛОСОФСЬКА КОНЦЕПЦІЯ БУДДИЗМУ ..........................190 МОРАЛЬНО-ЕТИЧНІ ПРИНЦИПИ БУДДИЗМУ .................197 БУДДІЙСЬКИЙ КУЛЬТ ...„.....„..„..„..„.„..„„.....„..„.„...„...„.,...200 НАПРЯМИ, ТЕЧІЇ БУДДИЗМУ ................................................202 Тхеравада ................................................................203 Хінаяна ....................................................................203 Махаяна ..................................................................204 Південний і південно-східний буддизм .............205 Далекосхідний буддизм ........................................206 Центральноазіатський буддизм ............................206 Ламаїзм .................. ...........................................206 ХРИСТИЯНСТВО .......... ............. ..............211 ІСТОРИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ ...... 21 1 БІБЛІЯ — СВЯЩЕННА КНИГА ХРИСТИЯН . .214 ХРЕСТ-СВЯЩЕННИЙ ЗНАК ХРИСТИЯН .216 ХРИСТИЯНСЬКЕ ВІРОВЧЕННЯ . . 220 християнський культ 224 розкол у християнстві .238 ПРАВОСЛАВ'Я .........................................................................239 Константинопольська православна церква ........240 Александрійська православна церква ..................241 Антіохійська православна церква ........................242 Єрусалимська православна церква ......................243 Грузинська православна церква ..........................244 Сербська православна церква .............................244 Румунська православна церква ............................245 Болгарська православна церква ............................247 Кіпрська православна церква ..............................248 Елладська (Грецька) православна церква ............249 Албанська православна церква ............................250 Польська православна церква ..............................250 Чехословацька православна церква ....................251 Автокефальна православна церква в Америці ....251 Руська православна церква .................................253 ДАВНІ ВІРУВАННЯ ТА ХРИСТИЯНСТВО В УКРАЇНІ ........255 ДОХРИСТИЯНСЬКІ ВІРУВАННЯ. УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ ...„„„„....„..„......,..„.„..„.„..„„........255 ПОЧАТОК ХРИСТИЯНСТВА НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ. ХРЕЩЕННЯ УКРАЇНИ-РУСІ .. ..........................264 МИТРОПОЛІЯ КИЇВСЬКА І ВСІЄЇ РУСІ ..............................268 УКРАЇНСЬКА АВТОКЕФАЛЬНА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА (УАПЦ) ...„..„„.„..„.........„,..„.„„..„„„....„..„...„„.„.......272 УКРАЇНСЬКА ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА „..„„.,..„.,.„280 католицизм .........................................................................292 ПРОТЕСТАНТИЗМ ....................................................................ЗОЇ Лютеранство ..........................................................302 Кальвінізм ..............................................................303 Євангельські християни-баптисти (ЄХБ) ............305 Адвентизм ..............................................................306 П'ятидесятники ......................................................307 Єговісти ..................................................................307 ІСЛАМ ..................................................................................307 виникнення.! поширення ісламу ...........................307 КОРАН - СВЯЩЕННА КНИГА МУСУЛЬМАН ..................309 ВІРОВЧЕННЯ. ІСЛАМУ ..............................................................312 ОБРЯДИ ТА СВЯТА ІСЛАМУ ....................................................314 НАПРЯМИ, ТЕЧІЇ ІСЛАМУ ......................................................322 Сунізм ....................................................................322 Шиїзм ......................................................................327 МУСУЛЬМАНСЬКІ РЕЛІГІЙНО-ПОЛІТИЧНІ РУХИ .. .......338 ІСЛАМ В УКРАЇНІ ......................................................................341 7 РОЗДІЛ НЕТРАДИЦІЙНІ РЕЛІГІЇ НЕОХРИСТИЯНСЬКІ ТЕЧІЇ, ВІРУВАННЯ НА ЗАГАЛЬНОХРИСТИЯНСЬКІЙ ОСНОВІ ........................345 РЕЛІГІЇ ОРІЄНТАЛІСТСЬКОГО НАПРЯМУ ................348 ЕЗОТЕРИЧНІ ОБ'ЄДНАННЯ ..........................................351 НЕОЯЗИЧНИЦТВО ..........................................................353 СИНТЕТИЧНІ РЕЛІГІЇ ......................................................355 САЙЄНТОЛОГІЧНІ РУХИ ................................................357 САТАНІЗМ ..........................................................................358 8 РОЗДІЛ СВОБОДА СОВІСТІ ЯК ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКА ЦІННІСТЬ ІСТОРИЧНІ ФОРМИ КРИТИЧНОГО РОЗГЛЯДУ РЕЛІГІЇ ............................................................361 СУТНІСТЬ СВОБОДИ СОВІСТІ Й УМОВИ ЇЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ................................................................366 РЕАЛІЗАЦІЯ ПРИНЦИПІВ СВОБОДИ СОВІСТІ В УКРАЇНІ .........................................................................371 КОРОТКИЙ РЕЛІГІЄЗНАВЧИЙ СЛОВНИК ......................................Зїї ЛІТЕРАТУРА ..........................................................................................406 1 розділ предмет, СТРУКТУРА І МЕТОДОЛОГІЯ КУРСУ "РЕЛІГІЄЗНАВСТВО" Релігієзнавство як наука Прагнення людини до пізнання всесвіту, суспільства, самої себе, окремих явищ і процесів світу невичерпне і вічне. Є знання, необхідні фахівцю для успішної діяльності в конкретній галузі, а є поняття, ідеї, теорії, факти, засвоєння яких важливе для становлення кожної людини як особистості, для формування її духовної культури^ Галуззю, яка містить такі знання, є релігієзнавство. Його вивчення дає змогу пізнати, осмислити сутність понять "релігія", "віра", засвоїти історію релігій, характеристику релігійних вірувань тощо. Релігієзнавство — гуманітарна наука, яка досліджує суспільно-історичну природу релігії, механізм її соціальних зв 'язків з політичними, економічними, духовними системами суспільства, особливості їх впливу на віруючих'. Як галузь гуманітарного знання релігієзнавство виникло в Європі у другій половині XIX ст. на межі філософії, психології, соціології, антропології, етнографії, археології, мовознавства, порівняльної міфології та фольклористики, маючи своїм завданням не апологію певних релігійних догматів, а неупереджене дослідження релігій світу. Відповідно до тогочасних норм наукових досліджень, 'Тлумачення понять подано за "Релігієзнавчим словником" (К., 1996) або в редакції, наближеній до нього. 8 Релігієзнавство ———————————————————————'•———— спеціалісти-релігієзнавці, спираючись на емпіричні дані, використовуючи раціональні методи їх інтерпретації, прагнули сформулювати загальні закони розвитку й функціонування науки про релігію. Це зумовило негативну реакцію європейських теологів і певних наукових кіл. Несприйняття релігієзнавства як науки зводилось до того, що не можна вивчати релігію за допомогою раціональних методів, оскільки вона містить ірраціональні елементи. Крім того, порівняльний аналіз різних релігій неминуче спричинить ревізію християнських цінностей. Проте інтерес європейської громадськості до релігієзнавства постійно зростав. У 70-х роках XIX ст. лекції з історії та філософії релігії стали читати у найбільших університетах Англії, Голландії, Німеччини, Франції, Італії. Релігію з різних точок зору почали досліджувати філософія, психологія, соціологія, історія, правознавство, антропологія, філологія. На рубежі XIX—XX ст. у лоні релігієзнавства сформувалися відносно самостійні дисципліни: філософія релігії, історія релігії, психологія релігії, соціологія релігії, остаточно окреслилося коло проблем, які вони, як і релігієзнавство загалом, досліджували. У XX ст. наукові набутки релігієзнавства стали використовувати не тільки світські вчені, ліберальні теологи, а й релігійні ортодокси. Предмет і структура релігієзнавства Предметом релігієзнавства є об'єктивні закономірності виникнення, становлення та розвитку релігій, їх функціонування, структура та різноманітні феномени, взаємозв'язок і взаємодія релігії з іншими галузями знань. Предмет релігієзнавства значно ширший за його об'єкт і постійно розвивається, розростаючись за обсягом, змінюючись з плином часу. Головним для нього є вироблення найбільш універсальних понять і теорій науки про релігію. Внаслідок цього наукові пошуки та результати досліджень релігієзнавства активно використовують правознавство, мовознавство, фольклористика, етнографія, мистецтвознавство, інші науки, які аналізують релігію під своїм кутом зору. При дослідженні релігій релігієзнавство неминуче звертається до філософсько-світоглядних питань про людину, світ, суспільство, спирається на історію —————————————————— Предмет, структура і методологія 9 природничих і суспільних наук, особливо на досягнення сучасної науково-технічної революції, на наукове тлумачення феномена релігії. Релігієзнавство є цілісною і водночас полідисциплі-нарною галуззю гуманітарного знання, об'єднуючи в собі низку розділів і структурних систем, серед яких — філософія, історія, психологія, соціологія, футурологія, феноменологія, антропологія, культурологія та ін. ФІЛОСОФІЯ РЕЛІГІЇ Вона охоплює стрижневі проблеми релігієзнавства, пов'язані з гносеологічними та онтологічними її чинниками. Вивчає основні релігійно-філософські ідеї в їх історичному розвитку, сукупність філософських понять, принципів, які дають філософські тлумачення релігії. Її представляють різноманітні концепції, які інтерпретують релігію під кутом зору герменевтики (тлумачення тексту давніх літературних творів), феноменології, екзис-тенціоналізму, матеріалізму, прагматизму, позитивізму, лінгвістичної філософії, психоаналізу. ІСТОРІЯ РЕЛІГІЇ Будучи базовою в релігієзнавстві, вона акумулює знання від виникнення примітивних вірувань, первісних релігійних форм до становлення і розвитку національних і світових релігій. Відтворює минуле різних релігій в конкретності їх форм, накопичує і зберігає інформацію про численні релігії, що існували й існують. Психолопя релігії Цей підрозділ досліджує психологічні джерела релігійного феномена, психологію віруючої людини. Вивчає психологічні закономірності виникнення, розвитку і функціонування релігійних явищ, суспільну, групову та індивідуальну психології (потреби, почуття, настрої, традиції тощо), зміст, структуру, спрямованість цих явищ, їх місце і роль у релігійному комплексі, вплив на нерелігійні сфери життєдіяльності суспільства, груп, особистостей. 10 Релігієзнавство —————————————————————————— СОЦІОЛОГІЯ релігії У сфері її інтересів — релігія як соціальне явище, суспільні закономірності виникнення, розвитку і функціонування релігії, її елементи і структура, місце, функції та роль в суспільній системі, вплив на інші елементи соціальної системи, специфіка зворотної дії конкретної суспільної системи на релігію, використання релігійного чинника в різних соціальних умовах. футурологія РЕЛІГІЇ Розглядаючи перспективи соціальних процесів, вона з'ясовує тенденції розвитку релігії у майбутньому. ФЕНОМЕНОЛОГІЯ РЕЛІГІЇ Об'єктом її є ідеї, цілі, мотиви релігії щодо значень і змісту. Вона подає систематичний опис явищ релігії, класифікує їх на основі зіставлення і порівняння. релігійна АНТРОПОЛОГІЯ Головне її завдання — дослідження людини в контексті релігійного світоспоглядання. Основні принципи — єдність духовного й тілесного начал у людині. релігійна КУЛЬТУРОЛОГІЯ Враховуючи завдання й значення релігійного мистецтва в практиці богослужіння певних релігійних систем, досліджує храмові архітектуру, скульптуру, малярство тощо. географія РЕЛІГІЇ Це — базовий гуманітарний курс релігієзнавства, який акумулює та систематизує знання про територіальну організацію світових, регіональних релігій в історичному аспекті й на сучасному етапі. ————————————————— Предмет, структура і методологія 11 ВІЛЬНА ДУМКА ЩОДО РЕЛІГІЇ Релігієзнавство вивчає походження та зміст вільної думки, закономірність її розвитку, функції в суспільстві та житті особистості, різні її прояви, історію, типи та етапи розвитку, репрезентативність її за різних епох в народній свідомості, науці, моралі, мистецтві, політиці, філософії, теології. Методи дослідження в релігієзнавстві При дослідженні релігії використовують найрізноманітніші методи пізнання: загальнофілософський, соціологічний, спеціальний загальнонауковий, теоретичний, емпіричний. Нерідко вдаються до специфічних методів дослідження. Наприклад, у соціології релігії дають плідні результати соціологічні методи, використовувані для вивчення релігії як певної соціальної структури, елементу суспільства, з властивими їй структурою, соціальними зв'язками, функціями. Це — вивчення документів, різноманітних інтерв'ю, анкетування; методи первинної обробки даних, групування, ранжирування, складання статистичних таблиць. У процесі дослідження релігії здебільшого вдаються до інтегрування індивідуальних методів і прийомів, що відкриває широкі пізнавальні, дослідницькі можливості. генетичний МЕТОД Його мета — відтворити розвиток релігії на всіх її етапах від початкової фази. Велику увагу приділяє пошукові, встановленню проміжних ланок в ланцюгу її еволюції. Але чим глибше занурюється дослідник в історичні пласти, тим менше фактичного матеріалу потрапляє в його розпорядження. В такому разі історизм виступає у формі актуалізму (вивчення минулого через пізнання сучасності). ІСТОРИЧНИЙ МЕТОД Він передбачає вивчення релігійних систем у процесі їх виникнення, становлення та розвитку, а також взаємодію у цьому процесі закономірностей історії та конкретних обставин. Історичний метод може бути реалізований через 12 Релігієзнавство —————————————————————————— генетичний підхід, коли дослідник послідовно вивчає всі, в тому числі й проміжні, стадії розвитку релігії. ПОРІВНЯЛЬНО-ІСТОРИЧНИЙ МЕТОД Активно використовуються у релігієзнавстві й порівняльно-історичні дослідження: порівняння різноманітних етапів розвитку однієї релігії на різних відтинках часу ^ багатьох релігій, що існують одночасно, але перебувають на різних етапах розвитку, реконструкцію тенденцій розвитку Завдяки цьому стає доступним багатий науковий матеріал через зіставлення різних сторін й етапів розвитку конкретної релігії, конфесій, які існують одночасно, але перебувають на різних етапах розвитку. На основі порівняльного аналізу сформувалася спеціальна галузь дослідження — порівняльне релігієзнавство. структурно-функціональний МЕТОД Він спрямований на розкриття структури і функціонування релігій, релігійних організацій, культів тощо Виділення елементів релігійних систем, порівняння з іншими елементами і системою загалом дає змогу глибше пізнати особливості їх функціонування. Релігія в такому разі є підсистемою СОЦІОЛОГІЧНИЙ МЕТОД Передусім він надає широкі можливості пізнання релігії як певної соціальної системи, соціальної підсистеми, що є об'єктом зовнішніх впливів і водночас суб'єктом впливу на різні соціальні інститути, групи, на буття людей Соціологічний аналіз розкриває механізм функціонування релігійних вірувань і вчень у різних соціальних групах віруючих, висвітлює головні тенденції розвитку релігійних ситуацій з урахуванням впливів різноманітних соціальних факторів ТИПОЛОГІЧНИЙ МЕТОД Використовуючи його, вдається охарактеризувати історичні типи релігій, а також типи вільнодумства. За допомогою процедур розподілу і групування об'єктів формуються стійкі статистичні групи ознак. Інваріантність ознак ———————————————— Предмет, структура і методологія 13 певного об'єкта є підставою для віднесення його до відповідного типу. каузальний метод Сприяє пізнанню причинно-наслідкових зв'язків виникнення й еволюції різних релігійних явищ. Головним питанням каузального методу є "Чому релігія не може бути зрозумілою через саму себе, чому вона не є сачаа хиї (причина самої себе)?" Цей метод допомагає пізнати різні релігійні та нерелігійні форми, аналізуючи відносини людей в процесі їх життєдіяльності. ФІЛОСОФСЬКО-ЛОГІЧНИЙ МЕТОД Розглядаючи релігію як об'єкт філософських знань, соціально-духовний феномен суспільства, він досліджує процес відображення релігії у свідомості людини, формування духовних цінностей, релігійних символів і понять. За такого аналізу об'єктом дослідження є не тільки сама релігія, а й природне та соціальне середовище, яке впливає на її формування. Вчення про релігію поділяють на релігійні (конфесійні) та нерелігійні (неконфесійні); на нормативні, дескриптивні й історичні. РЕЛІГІЙНІ (КОНФЕСІЙНІ) ВЧЕННЯ Це передусім напрями, представлені теологами, а також дослідниками, які, хоч і не є богословами, але перебувають на позиціях релігійного світогляду. Їх дослідження безпосередньо пов'язані з релігійними інтересами. Вони вважають, що в основі розуміння релігії повинна бути релігійна віра, а знання сутності релігії можливе лише для віруючої душі. Безсумнівно, особистий релігійний досвід дослідника стає об'єктом внутрішнього спостереження, який може дати унікальний матеріал для розвитку релігієзнавчого пізнання, але результати самоспостереження вимагають теоретичної інтерпретації. 14 Релігієзнавство ———————————————————————————— НЕРЕЛІПЙНІ (НЕКОНФЕСІЙНІ) ВЧЕННЯ Вони базуються на цілком протилежних світоглядних принципах, використовуючи досягнення науки, мають змогу успішно пізнавати різні феномени і сутність релігії. А відсутність релігійної віри заповнюється фундаментальною релігієзнавчою освітою. нормативні ДОСЛІДЖЕННЯ Вони фокусуються навколо істинності постулатів релігії, цінностей, які вона проповідує, тощо. дескриптивно-історичні ДОСЛІДЖЕННЯ Їх предметом є структура релігії, її історичний розвиток та ін. Подібні дослідження не оперують оцінними судженнями щодо певних аспектів релігійних доктрин. Релігієзнавство сформувалося на основі дескриптивного підходу, тобто має тенденцію до максимально допустимої об'єктивності, тоді як дисципліни теологічного циклу характеризуються нормативним підходом до предмета. В наш час у вивченні релігії переважає саме дескриптивний підхід. Методологічні принципи релігієзнавства Релігієзнавство не ставить за мету узгодити погляди на релігію віруючого і невіруючого чи віруючих різних конфесій, воно дає певний обсяг наукових знань і прагне навчити самостійно й об'єктивно оцінювати релігійні явища, релігію як суспільний феномен, події, що відбуваються в релігійному житті певного суспільства. Тому в своїх дослідженнях воно використовує загальнонаукові та специфічні принципи. ПРИНЦИП ОБ'ЄКТИВНОСТІ Будучи вихідним, передбачає сувору об'єктивність, конкретно історичний розгляд предмета, неприйняття абстрактних стереотипів, уявлення в чорно-білих тонах явищ релігії чи вільнодумства. Вимагає науково обгрунтованих положень, встановлених фактів, уникнення тенденційності. ————————————————— Предмет, структура і методологія 15 КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ПРИНЦИП Дає змогу розглядати релігію, релігійну філософію, вільнодумство в контексті розвитку духовної культури. А релігієзнавство займається вивченням своєрідних сфер духовної культури в історичному та сучасному аспектах, вирішуючи низку проблем: з'ясовує особливості релігії як феномена культури, властивості релігійно-культурних утворень, специфіку релігійної філософії, своєрідність різних проявів вільнодумства в духовному житті суспільства та особистості. АНТРОПОЛОГІЧНИЙ ПРИНЦИП Використання його зосереджує увагу на аналізі світоглядних питань в аспекті проблем буття людини, суті, мети та змісту її життя, смерті й безсмертя, тобто в руслі філософської антропології. принцип ТОЛЕРАНТНОСТІ Й ТЕРПИМОСТІ Передбачає діалог релігійних і нерелігійних світоглядів про людину, суспільство, світ. Це стосується пояснення основ буття природи, суспільства, людини, космосу, біосфери, економіки, політики, права, моралі, мистецтва, психіки, свідомості та ін. Вихідні засади релігійних і нерелігійних світоглядів різні. Різняться в них і пояснення процесів та подій в природі, суспільстві, людині. Але економічні, екологічні, моральні, естетичні, соціально-політичні та інші ідеї, цінності можуть бути близькими. ПРИНЦИП ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СВОБОДИ СОВІСТІ Має загальнофілософський, теологічний, етичний, естетичний, політологічний і правознавчий аспекти, передбачає за людиною право сповідувати певну релігію чи не сповідувати жодної, відправляти чи не відправляти релігійні культи і відповідно організовувати наукові дослідження цих явищ і процесів. Аналізуючи будь-яку форму релігії, релігієзнавство використовує: 1) загальнофілософські та соціально-філософські категорії: буття, свідомість, пізнання, відображення, символ, 16 Релігієзнавство ———————————————————————— істина, омана, фантазія, суспільство, матеріальне і духовне виробництво, культура, відчуження; 2) загальнонаукові терміни: структура, система, функція, закон, роль та ін.; 3) конкретні наукові терміни: епоха, право, ілюзія, віра, почуття, настрій, страждання, спілкування, мова, життя, смерть; 4) спеціальні релігієзнавчі терміни: релігія, теологія, релігійний культ, церква, конфесія, храм, молитва, теїзм, деїзм, пантеїзм, атеїзм, скептицизм. Особливе місце посідають терміни: Бог, ангел, пекло, рай, привид, карма тощо, які в науці мають інше значення, ніж в релігії; 5) терміни, які відображають процеси трансформації релігії: сакралізація, секуляризація, розвиток і еволюція релігії, церквоутворення, сектоутворення, детеологізація, модернізація, деміфологізація. *• 2 розділ релігія ЯК ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ Поняття і сутність релігії Слово "релігія" латиною означає благочестя, святиня, предмет культу, що співвідноситься з чимось вищим, святим, надлюдським у житті людини. Це абсолютне, святе називають Богом, Божеством, хоча кожна окрема релігія по-своєму іменує цю вищу силу. Не існує релігії без Бога, тобто уявлення про Бога. Бог є початком і сенсом будь-якої релігії. Релігія — не тільки уявлення про Бога, не тільки форма свідомості. Це й реальне життя, дії людей: культ, богослужіння, церковна організація, форми і принципи організації суспільного життя, що певною мірою ґрунтуються на релігійних засадах. Релігія — духовний феномен, що виражає віру людини в надприродне Начало — джерело буття всього існуючого, яке є для неї засобом спілкування з ним, входження в його світ. Поняття "релігія" безпосередньо пов'язане з поняттям "Бог". Бог, за релігійними уявленнями, є передусім Абсолют, вивищений над людськими, природними силами, здібностями, якостями та відносинами. Він створив світ, не належачи до нього. Бог є трансцендентним (потойбічним), таким, що перебуває поза межами конкретного замкненого (іманентного) кола свідомості. Тому людина не може відкрити Бога, побачити його, пізнати так, як вона може пізнати будь-яке природне явище. Лише сам Бог 18 Релігієзнавство —————————————————————————— може відкритися людині, перейти межу між трансцендентним та іманентним. Бог — верховна надприродна сутність, яка, згідно з різними релігійними вченнями, наділена вищим розумом, абсолютною досконалістю і всемогутністю, є творцем світу, зумовлюючи все, що відбувається в ньому. Теологія (богослов'я) та її світоглядні опоненти багато віків шукають доказів як "за", так і "проти" існування Бога. Наслідком таких пошуків став висновок, що будь-які докази марні. Вони нічого не доводять людині, яка не вірить, і непотрібні людині, яка вірує. Німецький філософ І.Кант (1724—1804) вважав, що існування Бога не можна логічно ні довести, ні спростувати. Прагнення з'ясувати витоки і сутність релігії, її риси зумовило виникнення спеціальної галузі знань — релігієзнавства. Релігієзнавство і теологія — дві відмінні форми осягнення феномена релігії. богословсько-теологічне ДОСЛІДЖЕННЯ РЕЛІГІЇ Теологія (богослов'я) виникає із спроби пояснити, зробити доступними для віруючих загальні положення певної релігії, образи, втілені у священних книгах, постанови соборів, догматичні формули. До неї входять розділи: догматика (системний виклад положень, які вважають істинними), моральне богослов'я, екзегетика (тлумачення . біблійних текстів), літургія (теорія богослужіння), каноніка (теорія церковного права) тощо. Теологія безпосередньо пов'язана з конкретним віросповіданням, вивчає релігію та різні форми релігійного життя з погляду 'їх практичного використання. Релігієзнавство намагається порівняти різні релігійні системи, узагальнити релігійний досвід різних народів в історичному розвитку. Богословсько-теологічний підхід до релігії — це погляд на неї зсередини, з позиції самої релігії. Основою його є релігійна віра. Збагнути релігію, вважають теологи, може тільки релігійна людина. Їй властивий особливий вид духовного пізнання — релігійний досвід — переживання, пов'язані з відчуттям присутності у житті Вищого начала. Реалізується він на основі визнання абсолютності релігійного віровчення. Головне в богословсько-теологічному підході — обгрунтування та захист релігійного віровчення, -————————————————— Релігія як предмет дослідження 19 доказ вічної цінності релігії для кожної конкретної людини і людства. Богословсько-теологічному підходові до релігії (погляд "зсередини") протистоїть філософський метод розуміння релігії (погляд "ззовні"). ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ РЕЛІГІЇ Філософія прагне з'ясувати загальні принципи та закономірності явищ, процесів дійсності, пізнати їх сутність. Вона дотримується критичного підходу до всього, у тому числі й до релігії; на відміну від теології, нічого не бере на віру. Це не означає, що її метою є руйнування колективних вірувань, моральних засад людського буття. Передусім вона прагне з'ясувати, наскільки міцні людські погляди і переконання. Філософія — це розгалужена система вчень, шкіл, течій та напрямів. Одним з них є релігійна філософія, яка засобами філософської методології досягає такої самої мети, що й богословсько-теологічний підхід до релігії. Одночасно з релігійною філософією у XVII— XVIII ст. зароджується філософія релігії, в якій також домінує позитивна тенденція щодо оцінки ролі релігії у житті людини та суспільства. Але її тлумачення релігії виходить за межі конкретного релігійного напряму, релігійних конфесій. У лоні філософії релігії існують вчення: деїзм (тлумачить Бога як найвищий Розум, з буттям якого пов'язана будова Всесвіту), і пантеїзм (розчиняє Бога у природі та культурі). Філософський аналіз релігії домінував до середини XIX ст., коли поряд з теологічним та філософським починає формуватися науковий підхід. наукові ДОСЛІДЖЕННЯ РЕЛІГІЇ Відмінність між філософським та науковим підходами в дослідженні релігії виявляється як у предметній сфері, так і в методах дослідження. Предметною сферою філософії є дослідження дійсності під кутом зору світоглядних проблем. Тому філософія акцентує на вивченні світоглядного аспекту релігії. Найсуттєвіше для неї — як вирішується у релігії проблема духовного й матеріального начал (що є первинним): чи Бог створив світ і людину, чи людина створила у своїй свідомості Бога. Наука вивчає релігію як одну із сторін суспільного життя у взаємозв'яз- 20 Релігієзнавство ——————————————————————'•——— ках та взаємодії з іншими його галузями: як формується релігія; як певні релігійні системи пояснюють світ; які цінності, норми та моделі поведінки вони формують у людей; як діють релігійні організації; які функції релігії у суспільстві. Виникнення релігії Релігія виникла на певному етапі історії суспільства, її зародження та формування зумовлені розвитком людської свідомості. Перший етап у розвитку людської свідомості пов'язаний з появою мавполюдей і тривав до епохи неандертальської людини (формування родової общини). Це був період чуттєво-конкретної, безпосередньо залученої у трудовий процес стадної свідомості. Вона не виходила за межі матеріальної практики, оскільки духовна сфера ще не була відокремленою. Вести мову про релігію на цьому етапі немає підстав. У родовій общині свідомість людини вже була суспільною свідомістю суспільної людини. Людина мала світогляд, на основі якого взаємодіяла з навколишнім світом. Первісна суспільна свідомість була синтетичною, містила зачатки майбутніх форм суспільної свідомості, наївно-реалістичні погляди на світ, які перепліталися з нереалістичними, фантастичними. Усі вони відображалися в міфах. А міф на той час був головним носієм інформації, його легко запам'ятовували і передавали від покоління до покоління. Міф виконував роль світогляду: містив загальну оцінку світу, формував ціннісні орієнтири, норми поведінки і діяльності. Основою міфологічного світогляду було уособлення природи, яке полягало в порівнянні природи з людиною. При цьому на природу "переносили" всі людські якості, насамперед здатність діяти свідомо. Міфологічний світогляд формувався під час трудової діяльності людини. Водночас розвивалося мислення, закладалися умови для формування системного світогляду. Найдавнішими предками людини були архантропи, (людина уміла), які жили 2,5—3 млн. років тому. Залишки їх кісток знайдено в Африці, Європі, Азії, але тогочасних поховань не збереглося, відсутні й сліди релігійного культу. Наступний предок людини — пітекантроп — жив ———————————-————— Релігія як предмет дослідження 21 1 млн років тому, на початку палеоліту. Залишки його було знайдено на о. Ява 1891 р. Ця мавполюдина зовнішнім виглядом нагадувала мавпу: довгі передні кінцівки, спадисте чоло, масивна нижня щелепа. Пітекантропи не мали постійного житла, не користувалися вогнем, та вже ходили на задніх кінцівках і, можливо, володіли елементарною виразною мовою та виготовляли найпростіші знаряддя праці. Релігії в них також ще не було. Синантроп (китайська людина) молодший від пітекантропа на 300 тис. років. Залишки його виявлено в 1927 р поблизу Пекіна. Він мав кращі знаряддя праці, користувався вогнем, розвинутішою була його мова, про що свідчить форма нижньої шелепи. Ще через кілька сотень тисяч років еволюції людини з'явився неандерталець (залишки знайдено в місцевості Неандерталь у Німеччині в 1856 р.). Неандертальських стоянок налічується до двохсот, є вони і в нашій країні. Неандертальці за фізичною будовою більш подібні до сучасної людини: кремезні, середні на зріст Більшість дослідників вважає, що вони жили 100—400 тис. років тому. Саме на цей час припадає льодовиковий період, коли клімат Європи став дуже суворим. Жили неандертальці в печерах, носили одяг зі звіриних шкур, вільно добували вогонь, у них існував поділ праці за статевою ознакою. Колективне полювання змусило 'їх жити згуртованіше, ніж попередники, і спілкуватися мовою. Формою організації суспільного життя була кровноспоріднена орда. Архантропи, пітекантропи, синантропи не ховали своїх померлих родичів, їхні трупи вони залишали на місці смерті чи викидали з печери, а може, й з'їдали. Мабуть, саме тому так мало вціліло їх залишків. Неандертальці вже почали ховати померлих. На стоянці в печері Кіїк-Коба (Крим) виявлено поховання дорослої людини і дитини Обох було покладено на бік зі злегка зігнутими колінами, тіла пофарбовано вохрою. В печері Тешик-Таш було поховано дитину. Навколо її черепа парами лежали роги козла, які, можливо, були об'єктом полювання людей цього роду. В обох випадках наявне певне ставлення до факту смерті, до покійника, піклування про нього. Можливо, тоді з'явилися уявлення про ймовірність існування за межами реального буття. Серед дослідників побутує також думка, що ніякої релігії у неандертальців не було, а поховання вони здійснювали із санітарно-гігієнічних потреб чи визнання 22 Релігієзнавство ——————————————•——————————— авторитету в общині жінки-матері, яка захищала свою дитину і після її смерті. Релігійні уявлення були властиві кроманьйонській людині, залишки якої знайдено в 1868 р. у печері Кро-Ма-ньон (Франція). Її існування датується пізнім палеолітом, приблизно 40 тис. років тому; вона є вже "Ното паЬіІех" — людиною розумною. Кромоньйонці застосовували вдосконалені засоби полювання, вміли будувати землянки, носили одяг, жили кровнородинною общиною. У цей час панував матріархат. Неподалік м. Іркутська у долині р. Біла (с. Мальта) на кроманьйонській стоянці виявлено поховання дитини з численними прикрасами — намистом, браслетами тощо. Тіло було пофарбовано червоною вохрою. Поховання засвідчили уявлення, що, можливо, й після смерті людина десь існуватиме й її зв'язок з родом не перерветься. Пам'ятки кроманьйонської культури дають підстави стверджувати, що виразні релігійні уявлення людей виникли приблизно 30—50 тис. років тому. Це не був од-номоментний акт, процес тривав упродовж 20 тис. років, охоплюючи останній період доби розкладу первіснообщинного ладу і початковий період класового суспільства. Соціальні, гносеологічні, онтологічні та психологічні чинники релігії Релігія як явище духовного життя суспільства виникла внаслідок дії різних чинників у складних умовах становлення людства. За своєю природою вона є соціальним явищем, тісно пов'язана із соціальним життям та розвитком суспільства. Наші далекі предки жили в умовах елементарного виробництва матеріальних благ. Знаряддя праці були недосконалими, вироби і виробничі технології — найпростішими, продуктивність праці — низькою. Вони цілковито залежали не тільки від природи, а й від незрозумілих для них сил суспільного життя, яке весь час ускладнювалося: зростала сила традицій та звичаїв, посилювалася залежність від суспільства. Це породжувало відчуття безсилля, зумовлювало пошуки його причин. У цьому складному соціальному контексті поставали як реальні, так і фантастичні уявлення про світ, зокрема релігійні уявлення про .————————————————— Релігія як предмет дослідження 23 надприродне. У релігієзнавстві все це називають соціальними чинниками релігії. Отже, релігійна свідомість стала притаманною лише...

Інші Релігієзнавство

01.01.1970 03:01-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!

поділитись

Інформація про навчальний заклад

Інформація про роботу

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Коментарі

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Оголошення від адміністратора

Admin

Вхід на сайт

Поскаржитися на роботу